Категорія: Події

  • «Так само з Путіним»: дружина Білецького порівняла реакцію котів на обстріли з заявами Кремля

    «Так само з Путіним»: дружина Білецького порівняла реакцію котів на обстріли з заявами Кремля

    Українська журналістка Тетяна Даниленко поділилася особистим спостереженням про те, як її домашні тварини реагують на тривалі російські обстріли Києва. За її словами, раніше поведінка собак і котів фактично ставала для неї своєрідним «індикатором» майбутньої важкої ночі: тварини нервували, ховалися або намагалися залишатися поруч. Тепер, після тривалого періоду регулярних атак, ця реакція змінилася.

    У дописі у Facebook від 1 жовтня Даниленко розповіла, що раніше перед сильними обстрілами одна із собак могла вити, рудий кіт — жалібно нявкати й ховатися у шафу, а інші коти намагалися влаштуватися спати поруч із нею.

    За її словами, це настільки часто збігалося з наступними атаками, що вона сприймала поведінку тварин як доволі надійний сигнал.

    Однак напередодні чергової масованої атаки все було інакше.

    «Але останньої ночі, коли летіла купа ракет, до мене ніхто звечора не прийшов. Обидві собаки були спокійні», — написала журналістка.

    Даниленко припустила, що після місяця практично безперервних обстрілів столиці її тварини просто адаптувалися до постійного шуму, тривог та вибухів.

    Це спостереження вона використала і як метафору для реакції на чергові виступи президента РФ Володимира Путіна. У своєму дописі журналістка емоційно заявила, що дедалі складніше відрізнити в його виступах реальні нові сигнали від повторення вже знайомих погроз та тез.

    Йдеться про особисту оцінку Даниленко. Її формулювання щодо зовнішності й манери мовлення Путіна є авторською характеристикою і не є фактичним твердженням редакції.

    Приводом для такого допису став великий виступ Путіна 1 жовтня на засіданні дискусійного клубу «Валдай». Там він знову говорив про війну проти України, можливі переговори, ситуацію на фронті та територіальні претензії Росії.

    Зокрема, Путін заявив, що російська армія розраховує захопити ту частину Донецької області, яка все ще перебуває під контролем України, раніше, ніж за півтора-два роки. Він стверджував, що під українським контролем нібито залишилося близько 11% області, і ставив під сумнів доцільність подальшої оборони цих територій.

    Ці заяви є позицією російського керівництва, а не встановленим прогнозом розвитку бойових дій. Путін неодноразово озвучував терміни, у які Росія нібито мала встановити повний контроль над Донеччиною, однак попередні подібні дедлайни не були виконані.

    «Ненька інфо» напередодні окремо розбирала інший блок виступу Путіна на «Валдаї». Він заявляв, що Росія нібито «не починала» війну і що російські військові «не атакують першими» цивільні об’єкти. Ці тези суперечать міжнародно зафіксованому факту повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого 2022 року та даним міжнародних організацій про численні цивільні жертви російських атак. «Ми не починали»: Путін на «Валдаї» знову переписав причини війни

    Даниленко пов’язана і з військовою тематикою через свою родину. Її чоловік Андрій Білецький очолює Третій армійський корпус. Напередодні його підрозділ оприлюднював нові дані щодо операції «Вівальді» на Лиманському напрямку.

    «Ненька інфо» писала, що під час цієї операції Третій корпус повідомляв про звільнення та відновлення контролю над низкою населених пунктів і територій на Донеччині. Зокрема, на початку вересня Білецький особисто з’явився у Святогірську після заяв російської сторони про нібито захоплення міста.  «Дронів більше, ніж мух»: як Святогірськ виживає за 10 км від фронту

    Сама Даниленко й раніше публічно писала про російські обстріли та психологічний ефект повітряного терору. Наприкінці вересня вона порівнювала постійні удари по українських містах із спробами деморалізувати тил і наголошувала, що масовані бомбардування самі по собі не означають перемоги у війні.

    Нинішній допис журналістки фактично про інше — про те, як війна поступово змінює навіть побутові реакції людей і тварин.

    Те, що на початку могло викликати гострий страх і сильну реакцію, після місяців або років регулярних повітряних тривог стає частиною повсякденності. У випадку Даниленко це проявилося буквально: коти й собаки, які раніше ховалися або шукали близькості перед обстрілами, тепер поводяться спокійніше.

    І саме цей побутовий епізод вона використала як іронічний коментар до чергової хвилі заяв із Кремля: за її відчуттям, і тварини звикли до вибухів, і суспільству дедалі складніше реагувати на повторювані російські погрози так само гостро, як раніше.

  • Через підставні компанії та крипту: США викрили російську схему обходу санкцій на мільярди

    Через підставні компанії та крипту: США викрили російську схему обходу санкцій на мільярди

    Міністерство фінансів США запровадило нові обмеження проти A7 Network — пов’язаної з Росією тіньової фінансової мережі, яку Вашингтон звинувачує у створенні паралельної системи міжнародних розрахунків для обходу санкцій. За даними американського Мінфіну, інфраструктурою A7 користувалися не лише російські підсанкційні структури, а й Центральний банк Ірану, Корпус вартових ісламської революції та пов’язані з Тегераном організації.

    1 жовтня Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США — OFAC — внесло A7 до санкційних списків як значну транснаціональну злочинну організацію. Паралельно FinCEN — американське Управління боротьби з фінансовими злочинами — запропонувало фактично перекрити перекази коштів, пов’язані із субагентами мережі, та окремо попередило банки про характерні ознаки операцій A7.

    Американська влада стверджує, що A7 створили та підтримували вже підсанкційні особи саме для обходу фінансових обмежень. Її основу становить широка мережа компаній у третіх країнах, які формально можуть виглядати як звичайні комерційні структури. Через них, за версією Мінфіну США, проводили платежі, які насправді були пов’язані з підсанкційними особами або секторами економіки.

    Для маскування походження грошей використовували підроблені торговельні документи, неправдиві імпортно-експортні записи та спотворені описи товарів. Це дозволяло представляти заборонені або підозрілі транзакції як стандартну оплату за міжнародну торгівлю.

    Масштаб системи виявився значним. FinCEN встановило, що лише з січня 2025-го до червня 2026 року субагенти A7 обробили транзакцій більш ніж на $17 млрд. Водночас сама мережа заявляла, що станом на січень 2026 року проводила понад 2000 операцій щодня, а загальний обсяг її розрахунків перевищив 7,5 трлн рублів — приблизно $91,5 млрд. За оцінкою американського Мінфіну, це відповідало приблизно 13% зовнішньоторговельних операцій Росії за 2025 рік.

    Влітку масштаб системи продовжив зростати. Reuters у серпні повідомляв, що оборот рублевого стейблкоїна A7A5, який є частиною інфраструктури A7, від моменту запуску наблизився вже до $140 млрд. Голова підсанкційного російського Промсвязьбанку Петро Фрадков тоді називав A7A5 найбільшим недоларовим стейблкоїном у світі.

    Ключовою фігурою A7 американський Мінфін називає Ілана Шора — молдовського бізнесмена, який перебуває під санкціями США і був засуджений у Молдові у справі про масштабне банківське шахрайство. Сам Шор у червні відкрито заявляв Reuters, що A7 має намір розширюватися на міжнародному рівні, попри санкції США, ЄС та Великої Британії. Компанія займається транскордонними розрахунками і використовує, зокрема, криптовалюти, золото та місцеві валюти для проведення платежів поза традиційними західними фінансовими каналами.

    A7 була створена за участі російського Промсвязьбанку — фінансової установи, орієнтованої на обслуговування оборонного сектору РФ. У серпні 2025 року США вже ввели санкції проти A7 LLC, її дочірніх структур A71 та A7 Agent, а також компанії Old Vector, що випускає A7A5. За даними OFAC, A7 належала Шору та Промсвязьбанку.

    Особливу увагу Вашингтон тепер звернув на використання цієї російської інфраструктури Іраном. За даними Мінфіну США, через субагентів A7 проводили операції Центральний банк Ірану та Корпус вартових ісламської революції. Окремі компанії мережі, як стверджує американська влада, були задіяні у продажу іранської нафти та закупівлі озброєння.

    Один із субагентів A7 проводив операції зі структурами, пов’язаними з іранським «тіньовим флотом» — мережею танкерів, судноплавних та підставних компаній, через які Тегеран продає нафту в обхід обмежень. Цей субагент та пов’язана з ним компанія отримали майже $140 млн від структур, які американський Мінфін пов’язує з обходом іранських санкцій. Ще близько $1,6 млн було переказано компанії, яку США пов’язують одночасно з обходом санкцій та закупівлею озброєнь для Ірану.

    Крім того, OFAC заявляє, що інфраструктура A7 використовувалася для фінансової підтримки Корпусу вартових ісламської революції та іранських проксі, зокрема ХАМАС. Американське відомство також пов’язало мережу з іранською криптобіржею Nobitex та операціями, пов’язаними з північнокорейськими атаками на криптовалютні платформи. Це твердження американської влади, а не незалежно встановлений судом факт щодо кожної окремої транзакції.

    Окремим інструментом A7 став стейблкоїн A7A5, забезпечений рублем. Його випускає Old Vector LLC. За даними OFAC, токен створили для того, щоб учасники A7 могли проводити міжнародні платежі в обхід санкцій і водночас генерувати дохід для підсанкційної фінансової інфраструктури.

    Проблемою A7 займаються не лише США. 31 серпня Велика Британія випустила перше загальнонаціональне попередження для фінансового сектору щодо цієї мережі. Британська влада заявила, що A7 використовує компанії та фінансові установи у третіх країнах, щоб зберігати доступ Росії до міжнародних платежів і обходити санкційні бар’єри.

    Раніше Лондон уже запроваджував обмеження проти криптовалютної інфраструктури, пов’язаної з A7A5, зокрема проти компаній у Киргизстані. За даними Reuters, британські санкції стосувалися Old Vector і Grinex, які були пов’язані з рублевим стейблкоїном.

    На сайті «Ненька інфо» раніше писали про ширшу проблему обходу санкцій Росією та Іраном. Зокрема, у травні видання повідомляло про постачання китайськими компаніями компонентів для виробництва Shahed до Росії та Ірану попри західні обмеження. Попри санкції: Китай масово постачає компоненти для «Шахедів» Росії та Ірану — розслідування WSJ

    Також «Ненька інфо» писала про американські ініціативи щодо посилення економічного тиску на Росію та її торговельних партнерів, зокрема про санкційні механізми, які одночасно стосуються російського та іранського напрямків. США готують «економічний молот» для Кремля: Сенат узявся за санкції проти Росії та її нафтових партнерів

    Після рішення від 1 жовтня все майно та майнові інтереси A7, які знаходяться у США або контролюються американськими особами, підлягають блокуванню. Так само блокуються компанії, які на 50% і більше прямо чи опосередковано належать підсанкційним особам. Американським громадянам і компаніям забороняються операції з такими активами без спеціального дозволу OFAC.

    Однак цього разу Вашингтон намагається піти далі за звичайне заморожування активів. Запропоноване FinCEN правило має ускладнити роботу саме субагентів A7, тобто десятків або потенційно сотень компаній, через які мережа може змінювати маршрути платежів після введення санкцій проти однієї конкретної юридичної особи.

    Саме така децентралізована структура і була головною силою A7: підсанкційні платежі могли постійно перекидатися через нові компанії, рахунки та юрисдикції, тоді як для банку на вході вони виглядали як звичайна оплата товарів чи послуг.

    Тепер американська влада намагається зробити ризиковою роботу з усією мережею одразу.

    Для Росії це ще один удар по фінансовій інфраструктурі, яку Москва вибудовувала після відключення частини російських банків від західних систем та посилення санкцій після повномасштабного вторгнення в Україну. Для Ірану — чергове ускладнення доступу до міжнародних розрахунків, продажу нафти та закупівлі товарів подвійного призначення.

    Водночас ефективність нових заходів залежатиме від того, наскільки активно банки й фінансові установи у третіх країнах виконуватимуть американські обмеження. Досвід самої A7 показує, що мережа вже кілька разів перебудовувалася після попередніх санкцій і продовжувала нарощувати обороти.

    Але тепер Вашингтон фактично визначив не окрему компанію, а всю A7 як транснаціональну злочинну фінансову мережу. Це різко підвищує ризики для будь-яких банків, платіжних компаній, криптовалютних платформ і посередників, які продовжать проводити операції від її імені.

  • Центрів для біженців в одній країні ЄС стане вдвічі менше

    Центрів для біженців в одній країні ЄС стане вдвічі менше

    Фінляндія продовжує скорочувати мережу центрів прийому біженців і шукачів притулку. Протягом 2026 року в країні вже припинили роботу вісім таких установ, а ще вісім центрів і групових будинків закриють до кінця лютого 2027 року. У результаті кількість таких підрозділів скоротиться приблизно вдвічі порівняно з початком літа.

    Причина — зменшення кількості людей, які користуються системою прийому. За словами керівниці відділу послуг із прийому Міграційної служби Фінляндії Elina Nurmi, число нових шукачів притулку скоротилося, а потік українців, які прибувають до країни через війну, більше не зростає. Водночас дедалі більше людей, які раніше мешкали у приймальних центрах, переходять до муніципалітетів або знаходять приватне житло.

    На початку червня у Фінляндії ще працювали 30 центрів для дорослих, 13 підрозділів для неповнолітніх та два центри тимчасового утримання. Тепер мережу поступово зменшують. Серед установ, які мають припинити роботу, — центри в Куопіо, Центральній Фінляндії, Каухаві, Котці та Сейняйокі, а також групові будинки в Хямеенлінні та Тампере. Центр в Еспоо закрився 30 вересня.

    Для українців найважливіша зміна пов’язана не стільки із самим закриттям центрів, скільки з новими правилами надання послуг. Із вересня у Фінляндії почали діяти норми, за якими послуги центру прийому припиняються через певний період після того, як людина отримує право перейти до муніципальної системи проживання.

    Це стосується і людей, які перебувають у країні на підставі тимчасового захисту, тобто передусім українців. Якщо людина отримала право зареєструвати муніципалітет проживання, вона має перейти з системи центру прийому до муніципалітету. За інформацією Yle, на це відводиться три місяці.

    Після завершення приймальних послуг людина вже не може жити в центрі, отримувати через нього грошову допомогу чи медичні послуги, які надавалися саме в межах системи прийому. Подальша підтримка залежить уже від її статусу та муніципалітету проживання.

    Водночас це не означає скасування тимчасового захисту для українців. У Фінляндії його продовжено до 4 березня 2028 року, хоча для окремих категорій можуть діяти винятки. Чинні дозволи, видані раніше, залишаються дійсними, а Migri окремо повідомлятиме про продовження документів.

    Тих, хто мешкає в установі, яку закривають, але ще не перейшов до муніципальної системи або приватного житла, переведуть до інших центрів, де є вільні місця. Це часто означатиме переїзд в інше місто. Migri обіцяє враховувати побажання людей і їхні зв’язки з конкретним населеним пунктом — наприклад, роботу чи навчання, однак гарантувати збереження місця проживання для всіх не може.

    Українці також можуть самостійно орендувати житло поза центром. Водночас витрати на таку оренду система прийому не компенсує. За даними Yle, людина, яка живе приватно і залишається клієнтом системи прийому, може отримувати відповідну грошову допомогу, але саме житло оплачує самостійно.

    Фінська влада пояснює скорочення також економією. Migri ще у 2025 році зазначала, що зменшення мережі центрів необхідне через падіння кількості клієнтів і має зробити систему дешевшою та ефективнішою. Тоді відомство оцінювало економію від закриття частини установ приблизно у 21 млн євро на рік.

    Фактично Фінляндія поступово переходить від моделі, за якої велика кількість українців тривалий час залишалася клієнтами центрів прийому, до моделі інтеграції через місцеві муніципалітети та звичайний ринок житла.

    Для українців головне зараз — перевірити, чи отримали вони право на муніципалітет проживання і коли саме завершується їхній період перебування у системі прийому. Якщо конкретний центр закривається, Migri має окремо повідомити мешканців про подальші дії та можливий переїзд.

    Тож мова не йде про масове виселення українців із Фінляндії чи припинення тимчасового захисту. Змінюється саме формат допомоги та проживання: центрів стає менше, а людей із правом на довгострокове проживання дедалі активніше переводять у звичайну муніципальну систему.

  • Фейкові побачення і ніж: СБУ зірвала серію вбивств військових у Запоріжжі

    Фейкові побачення і ніж: СБУ зірвала серію вбивств військових у Запоріжжі

    У Запоріжжі Служба безпеки України та Національна поліція заявили про зрив серії замовних убивств українських військовослужбовців. За версією слідства, двоє місцевих жителів віком 18 та 19 років погодилися виконувати завдання російської ФСБ та готували фізичну ліквідацію одразу чотирьох військових Збройних сил України.

    Сценарій, який описують правоохоронці, був побудований не на прямому стеженні чи нападі біля військової частини, а на соціальній інженерії. За даними СБУ, російська спецслужба планувала заманювати українських військових на нібито романтичні зустрічі через фейкові жіночі акаунти на сайтах знайомств. Для кожного з військових мали організувати окреме «побачення», однак на місці замість жінки їх чекали б виконавці.

    За задумом, який виклала СБУ, один із завербованих мав напасти на військовослужбовця з мисливським ножем, а другий — знімати вбивство на мобільний телефон як доказ виконання завдання перед російським куратором.

    Правоохоронці стверджують, що встигли викрити план до моменту нападу. Обох підозрюваних затримали у Запоріжжі, коли вони, за даними слідства, підшуковували місце для майбутньої засідки. Спецоперацію проводили контррозвідка СБУ та Нацполіція.

    Фейкові побачення і ніж: СБУ зірвала серію вбивств військових у Запоріжжі

    За одного військового нібито обіцяли 120 тисяч гривень

    Офіс генерального прокурора повідомив ще одну важливу деталь: за версією слідства, російський куратор пропонував виконавцям 120 тисяч гривень за кожного вбитого українського військового. Таким чином, мова йшла не про одноразовий напад, а про серію запланованих ліквідацій.

    Правоохоронці вважають, що до більш серйозного завдання підозрюваних підводили поступово.

    За матеріалами справи, обидва молодики потрапили у поле зору ФСБ після того, як шукали у Telegram-каналах «легкий заробіток». Після встановлення контакту їм спочатку дали тестове завдання — відстежити автомобіль українських військових, а згодом підпалити його. СБУ стверджує, що це завдання вони виконали.

    Після цього, за версією слідства, російські куратори вирішили залучити їх уже до фізичних убивств.

    Такий підхід відповідає схемі вербування, про яку українські спецслужби повідомляли й раніше: спочатку виконавцю пропонують відносно просте завдання — сфотографувати об’єкт, простежити за людиною або підпалити автомобіль, а після перевірки його готовності поступово переходять до диверсій чи замахів.

    Що знайшли під час затримання

    Під час слідчих дій у підозрюваних вилучили мобільні телефони та інші предмети, які, за версією правоохоронців, можуть підтверджувати контакти із російськими кураторами та підготовку нападу.

    В окремих повідомленнях СБУ також згадуються холодна зброя, травматичний пістолет та граната.

    Усі вилучені речі мають пройти експертизи, а переписку та цифрові носії досліджуватимуть у межах кримінального провадження.

    Двом затриманим уже повідомили про підозру у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. Українське законодавство за такий злочин передбачає до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, однак остаточне покарання може визначити лише суд.

    Не перша справа із підготовкою фізичних ліквідацій

    Історія в Запоріжжі виділяється тим, що, за версією слідства, ФСБ одночасно планувала ліквідацію чотирьох військовослужбовців, а для заманювання жертв використовували фейкові романтичні знайомства.

    Проте сама практика вербування українців для замахів уже неодноразово фігурувала у справах СБУ.

    У серпні «Ненька інфо» писала про затримання на Рівненщині чоловіка, якого СБУ підозрює у співпраці з ФСБ. За матеріалами тієї справи, він не лише збирав інформацію про військові об’єкти, а й нібито просив у російського куратора зброю для замовних убивств українських військових.

    На Рівненщині затримали агента ФСБ: готував убивства українських військових

    Ще одну схожу справу СБУ оприлюднила у вересні. Тоді, за версією слідства, 19-річного жителя Миколаєва завербували для замаху на Київщині. Чоловік нібито стежив за майбутньою жертвою, вивчав її маршрут, отримав зброю зі схрону та мав організувати ранкову засідку.

    Ніч у лісі, пістолет із глушником і ранкова засідка: СБУ зірвала замах ФСБ на Київщині

    «Ненька інфо» також повідомляла про справу щодо двох агенток, які, за твердженням СБУ, готували вибух біля автомобіля військовослужбовця у центрі Києва. Одна з них, за матеріалами справи, навіть маскувалася під літню жінку під час доставки вибухового пристрою.

    Переодягнулася бабусею і несла бомбу: СБУ викрила нову схему російських агенток

    Молодих виконавців шукають через Telegram

    Окремо у запорізькій справі привертає увагу вік затриманих — 18 і 19 років.

    За інформацією СБУ, їх знайшли саме через Telegram-канали із пропозиціями швидкого заробітку. Це одна з моделей, про яку українські правоохоронці регулярно попереджають: потенційним виконавцям спершу можуть пропонувати гроші за підпали, фотографування техніки, спостереження за певними об’єктами або доставку невідомих пакунків.

    У перспективі такі завдання можуть перерости у значно тяжчі злочини.

    СБУ раніше повідомляла й про ширші агентурні мережі. Наприклад, у серпні спецслужба заявила про викриття мережі з 14 людей, які, за версією слідства, збирали для російської воєнної розвідки дані про українські авіабази, F-16 та Mirage 2000.

    СБУ викрила мережу ГРУ з 14 агентів: росіяни «полювали» на F-16 та Mirage 2000

    Понад 400 терактів і диверсій, яким вдалося запобігти

    На тлі запорізької операції очільник СБУ Олександр Поклад заявив, що від початку повномасштабного вторгнення спецслужбі вдалося запобігти понад 400 терактам і диверсіям. Це дані самої СБУ, незалежно перевірити кожен із цих епізодів у відкритих джерелах неможливо.

    Сама справа в Запоріжжі наразі також перебуває на стадії досудового розслідування.

    Тому всі твердження про співпрацю затриманих із ФСБ, отримані завдання, винагороду та підготовку вбивств є версією українських правоохоронних органів. Вину конкретних осіб має остаточно встановити суд.

    Проте оприлюднені СБУ деталі демонструють зміну методів російської агентурної роботи: замість класичного збору координат або фотографування об’єктів виконавців, за версією слідства, дедалі частіше намагаються залучати саме до фізичної ліквідації людей.

    У цьому випадку схема була побудована на простій пастці: військовому пропонували знайомство, призначали «побачення», а на місці його мав чекати не співрозмовник, а озброєний виконавець.

    Реалізувати цей сценарій, за даними СБУ, не вдалося — обох підозрюваних затримали ще під час підготовки засідки.

  • Хакери атакують «Нову пошту»: можливі проблеми із сервісами

    Хакери атакують «Нову пошту»: можливі проблеми із сервісами

    На інформаційні системи «Нової пошти» 1 жовтня здійснюється DDoS-атака. Компанія попередила клієнтів, що через це окремі цифрові сервіси можуть тимчасово працювати нестабільно, однак запевняє: ситуація залишається під контролем.

    Про атаку компанія повідомила у своєму офіційному Telegram-каналі. У «Новій пошті» зазначили, що ІТ-фахівці вже залучили резервні схеми роботи та продовжують протидіяти навантаженню на системи.

    Компанія не повідомляє про повну зупинку мережі чи доставки. Також наразі немає інформації про компрометацію персональних даних клієнтів або проникнення зловмисників у внутрішні системи. Офіційно йдеться саме про DDoS-атаку, основна мета якої — перевантажити онлайн-ресурс великою кількістю запитів і зробити його тимчасово недоступним або повільним.

    У повідомленні «Нової пошти» йдеться, що можливі лише незначні тимчасові складнощі в роботі сервісів, а компанія вже задіяла резервну інфраструктуру.

    Що може працювати нестабільно

    У компанії поки не деталізували, які саме сервіси зазнали найбільшого навантаження.

    Теоретично під час DDoS-атаки користувачі можуть стикатися з труднощами під час входу в застосунок або на сайт, створення електронних накладних, відстеження посилок чи роботи окремих онлайн-функцій. Водночас сама «Нова пошта» не заявляла, що всі ці сервіси обов’язково недоступні, тому говорити про масовий збій наразі підстав немає.

    Фізична робота відділень, поштоматів і логістичної мережі також офіційно не зупинена.

    Що таке DDoS-атака

    DDoS — це атака типу distributed denial of service, або «розподілена відмова в обслуговуванні».

    У такій схемі зловмисники одночасно надсилають до серверів величезну кількість запитів із багатьох пристроїв або мереж. Якщо навантаження перевищує можливості системи, легальні користувачі починають бачити помилки, затримки або взагалі не можуть отримати доступ до сервісу.

    При цьому DDoS сам по собі не означає, що хакери отримали доступ до баз даних чи викрали інформацію. Його головна ціль — порушення доступності сервісу.

    Саме тому компанії зазвичай використовують резервні сервери, балансування трафіку та системи фільтрації шкідливих запитів. «Нова пошта» повідомляє, що її ІТ-команда вже активувала резервні схеми.

    Компанія останнім часом пережила і фізичні атаки

    Кібератака відбулася на тлі серії російських ударів по логістичній інфраструктурі «Нової пошти».

    Останніми місяцями російські безпілотники неодноразово атакували відділення та сортувальні центри компанії. Зокрема, було пошкоджено або знищено об’єкти у Слов’янську, Дніпрі, Запоріжжі, Сумах та інших містах. Компанія в таких випадках переводила маршрути на резервні логістичні схеми, щоб уникати масових затримок.

    Окремо «Нова пошта» повідомляла про знищення частини Київського інноваційного термінала внаслідок російського удару. За даними компанії, було пошкоджено частину будівлі, сортувальне обладнання та вантажі, однак працівники перебували в укриттях і не постраждали. Після атаки логістику також перевели на резервні маршрути.

    Тобто компанія одночасно змушена захищати як фізичну інфраструктуру, так і цифрові системи.

    Це не перший цифровий збій

    Раніше «Нова пошта» вже повідомляла про тимчасову недоступність частини сервісів через технічні проблеми, а також попереджала клієнтів про фішингові кампанії, коли шахраї надсилали SMS нібито від імені компанії.

    В одному з таких випадків користувачам надсилали повідомлення про начебто неправильний поштовий індекс і пропонували перейти за посиланням. Насправді сторінки використовували для збору особистих та банківських даних. Компанія закликала не переходити за такими посиланнями й не передавати платіжну інформацію.

    Нинішній випадок відрізняється: «Нова пошта» офіційно називає його саме DDoS-атакою, тобто спробою перевантажити системи.

    Хто стоїть за атакою — невідомо

    Станом на момент публікації компанія не повідомила, хто може бути організатором кібератаки.

    Немає також офіційної інформації про її походження, масштаби ботнету чи тривалість атаки. Тому пов’язувати інцидент із конкретною державою, хакерським угрупованням або іншими атаками без підтвердження наразі некоректно.

    Відомо лише, що атака триває, системи компанії залишаються під навантаженням, а ІТ-команда працює над стабілізацією сервісів.

    Для клієнтів головне наразі — враховувати можливі тимчасові затримки в роботі онлайн-функцій і перевіряти інформацію тільки через офіційні канали «Нової пошти».

    Сама компанія в Telegram запевняє, що ситуація контрольована, а резервні схеми вже працюють.

  • На співвласника Fire Point нібито скоїли замах під Києвом: Штілерман відповів

    На співвласника Fire Point нібито скоїли замах під Києвом: Штілерман відповів

    У мережі 1 жовтня з’явилася інформація про можливий замах під Києвом на співвласника та головного конструктора української оборонної компанії Fire Point Дениса Штілермана. Першим про це повідомив ізраїльський військовий журналіст Сергій Ауслендер, однак сам він одразу наголосив: отримана ним інформація потребує додаткової перевірки.

    За версією джерела Ауслендера, Штілерман нібито дістав легке поранення, один із його охоронців загинув, а нападників було ліквідовано. Саме ці деталі швидко розійшлися українськими медіа та соцмережами. У матеріалі ТСН також зазначалося, що йдеться про ймовірний замах на співвласника Fire Point поблизу Києва.

    Втім, дуже швидко з’явилася інформація, яка поставила під сумнів найгучніші деталі цієї історії.

    Сам Денис Штілерман написав у соцмережі X: «Чутки про мою загибель, або загибель моїх охоронців трохи перебільшені». Така відповідь фактично спростувала повідомлення про його смерть та загибель охоронців, однак прямо на питання, чи був сам напад або спроба нападу, він тоді не відповів.

    У вихідному матеріалі ТСН також наголошується, що два джерела видання не підтвердили інформацію про замах, а джерело в правоохоронних органах повідомило про відсутність зареєстрованого відповідного злочину.

    Ще категоричнішою була реакція самої Fire Point. Представники компанії у коментарі РБК-Україна назвали поширені у соцмережах повідомлення про замах вигадкою. Тобто станом на другу половину дня 1 жовтня офіційного підтвердження нападу немає, а компанія фактично його заперечує.

    Тому стверджувати, що замах на Штілермана справді відбувся, наразі некоректно. Є лише повідомлення журналіста з посиланням на анонімне джерело, тоді як представники компанії його спростовують, а правоохоронні джерела медіа не підтвердили реєстрацію такого інциденту.

    Хто такий Денис Штілерман

    Інтерес до історії пояснюється роллю Штілермана в українському оборонно-промисловому комплексі.

    Він є співвласником і головним конструктором компанії Fire Point, яка працює над українськими ударними системами. У відкритих джерелах компанію пов’язують із виробництвом далекобійних дронів FP-1 і FP-2, а також крилатої ракети FP-5 «Фламінго».

    Саме «Фламінго» останніми місяцями став одним із найбільш обговорюваних українських оборонних проєктів.

    Штілерман раніше заявляв, що восени можуть розпочатися перші бойові застосування української балістичної зброї по цілях на території Росії, якщо випробування двигунів та тестові польоти пройдуть успішно. У матеріалі ТСН нагадується, що після завершення випробувань ракети мають передати військовим, які вже визначатимуть пріоритетні цілі.

    Саме через роботу над далекобійною зброєю керівники та інженери українських оборонних компаній залишаються потенційно важливими цілями для російських спецслужб. Водночас сам цей факт не є доказом того, що конкретний замах на Штілермана справді був.

    Повідомлення про можливі замахи на оборонців уже з’являлися

    Історія навколо Штілермана виникла на тлі низки повідомлень про спроби російських спецслужб організовувати диверсії та замовні вбивства в Україні.

    У вересні СБУ повідомляла про затримання підозрюваної, яку, за версією слідства, російські спецслужби могли готувати до вбивства одного з керівників громадської організації в Києві. У тому ж місяці правоохоронці заявляли про викриття 19-річного підозрюваного, який нібито готував убивство активіста на Київщині. Ці справи розслідуються окремо і не доводять жодного зв’язку з повідомленнями про Штілермана.

    Через це будь-яка інформація про можливі замахи на людей, пов’язаних із виробництвом української зброї, закономірно отримує великий резонанс.

    Проте у випадку з Fire Point важливо відділяти підтверджені факти від повідомлень із соцмереж.

    Що відомо станом на зараз

    Фактично ситуація виглядає так: Сергій Ауслендер повідомив про можливий замах з посиланням на одне джерело та одразу попередив, що інформація ще потребує перевірки.

    Штілерман публічно дав зрозуміти, що повідомлення про його смерть та смерть охоронців не відповідають дійсності.

    У Fire Point назвали самі повідомлення про замах вигадкою.

    Джерела ТСН у правоохоронних органах не підтвердили факт зареєстрованого злочину, ще два співрозмовники видання також не підтвердили замах.

    Тому найбільш коректне формулювання на цей момент — у медіа з’явилася непідтверджена інформація про можливий замах на Дениса Штілермана, однак Fire Point її заперечує, а незалежного офіційного підтвердження немає.

    Історія залишається резонансною саме через те, що Штілерман працює над одними з найважливіших українських оборонних проєктів. Але до появи заяв СБУ, Нацполіції, прокуратури або інших офіційних структур називати повідомлення про замах встановленим фактом передчасно.

  • Довічне за вбивство Фаріон: суд виніс вирок Зінченку

    Довічне за вбивство Фаріон: суд виніс вирок Зінченку

    Шевченківський районний суд Львова 1 жовтня визнав В’ячеслава Зінченка винним у вбивстві мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон і призначив йому довічне позбавлення волі. До набрання вироком законної сили він залишатиметься під вартою.

    За повідомленням Офісу генерального прокурора, суд погодився з позицією обвинувачення, що злочин було вчинено у зв’язку з виконанням Фаріон громадського обов’язку та з мотивів національної нетерпимості. Зінченка також визнали винним у незаконному поводженні зі зброєю.

    Йому інкримінували п. 8 і п. 14 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України та ч. 1 ст. 263 КК України — умисне вбивство за обтяжуючих обставин і незаконне поводження з вогнепальною зброєю.

    Оголошення вироку розпочалося вранці 1 жовтня у Шевченківському районному суді Львова. Перед засіданням вулицю біля суду перекрили, а саму будівлю взяли під посилену охорону. Під судом зібралися прихильники Ірини Фаріон, які вимагали для обвинуваченого максимального покарання.

    Судовий процес у цій справі тривав тривалий час. За даними Суспільного, матеріали провадження налічували близько 30 томів, а за час розгляду відбулося понад 80 судових засідань. Під час досудового розслідування правоохоронці провели понад 60 експертиз, допитали більш ніж 1500 людей та опрацювали значний масив записів із камер відеоспостереження.

    Прокуратура наполягала саме на довічному позбавленні волі. Під час судових дебатів сторона обвинувачення просила призначити Зінченку чотири роки позбавлення волі за незаконне поводження зі зброєю та довічне — за умисне вбивство, поглинувши менш суворе покарання більш суворим.

    За версією слідства, мотив злочину був пов’язаний із поглядами Фаріон щодо української мови та її публічною діяльністю. Правоохоронці заявляли, що Зінченко перебував у групах у месенджерах, де поширювалися ідеї насильства, расової, національної та релігійної нетерпимості. Слідство вважало, що у нього сформувалася особиста неприязнь до Фаріон, яку він нібито сприймав як людину, що «розколює народну єдність». Це саме версія обвинувачення, яку суд поклав в основу вироку.

    Слідчі також стверджували, що вбивство готувалося заздалегідь. За їхніми даними, обвинувачений збирав інформацію про місце проживання та пересування Фаріон, стежив за нею, планував напад і придбав зброю.

    Ірину Фаріон було смертельно поранено ввечері 19 липня 2024 року біля її будинку у Львові на вулиці Масарика. В неї вистрілили, після чого мовознавицю доправили до лікарні, однак того ж вечора вона померла від отриманих поранень.

    Через шість днів, 25 липня 2024 року, у Дніпрі правоохоронці затримали тоді 18-річного В’ячеслава Зінченка. Слідство повідомляло, що під час перебування у Львові він орендував щонайменше три квартири та намагався максимально приховувати свої пересування.

    Наступного дня суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Сам Зінченко після затримання заявляв журналістам, що не вбивав Фаріон. Надалі він також не визнав своєї вини.

    Наприкінці грудня 2024 року правоохоронці перекваліфікували справу. Якщо спочатку Зінченка підозрювали в умисному вбивстві, то після завершення досудового розслідування йому інкримінували вбивство особи у зв’язку з виконанням нею громадського обов’язку та з мотивів національної нетерпимості. Саме ця кваліфікація передбачала можливість довічного ув’язнення.

    Обвинувальний акт передали до суду 26 грудня 2024 року. Від моменту затримання і до проголошення вироку Зінченко перебував під вартою.

    Під час процесу він кілька разів змінював захисників, а на одному з етапів відмовився від послуг одразу двох адвокатів. Через проблеми із захистом окремі засідання переносили. Судові дебати остаточно завершилися 17 вересня 2026 року, після чого колегія суддів пішла до нарадчої кімнати.

    На засіданні 1 жовтня Зінченко не давав свідчень. За даними «Української правди», він також відмовився від участі у судових дебатах.

    Донька Ірини Фаріон Софія Особа, яка була визнана потерпілою у справі, раніше також просила суд призначити максимальне покарання.

    Вирок першої інстанції ще не є остаточним: сторона захисту має право оскаржити його в апеляційному порядку. До моменту набрання рішенням законної сили Зінченко залишатиметься під вартою.

    Таким чином, через більш ніж два роки після вбивства Ірини Фаріон суд першої інстанції поставив крапку у резонансному кримінальному процесі: В’ячеслава Зінченка визнано винним і засуджено до довічного позбавлення волі.

  • Спочатку протаранив авто, потім добив пострілом: в Одесі вбили військового

    Спочатку протаранив авто, потім добив пострілом: в Одесі вбили військового

    В Одесі розслідують резонансне вбивство 50-річного військовослужбовця, яке сталося вранці 30 вересня на Люстдорфській дорозі. За версією слідства, підозрюваний навмисно спровокував дорожньо-транспортну пригоду, після чого під час конфлікту двічі вистрілив у військового.

    Про нові деталі повідомили Одеська обласна прокуратура та Національна поліція.

    За даними правоохоронців, підозрюваний — мешканець Дніпропетровської області старшого віку — їхав автомобілем ЗАЗ у Київському районі Одеси. Побачивши Chevrolet, за кермом якого перебував військовослужбовець, він, за версією слідства, умисно спричинив зіткнення.

    Після ДТП обидва водії вийшли з автомобілів і почали з’ясовувати обставини аварії. Саме тоді конфлікт переріс у стрілянину.

    Два постріли впритул

    Прокуратура стверджує, що під час сварки підозрюваний дістав пістолет і вистрілив військовому в груди.

    Спочатку протаранив авто, потім добив пострілом: в Одесі вбили військового

    Після першого поранення чоловік упав на асфальт. Тоді, за версією слідства, нападник підійшов ближче і зробив ще один прицільний постріл у шию.

    Від отриманих поранень 50-річний військовослужбовець помер на місці.

    Правоохоронці підкреслюють, що обставини події наразі розслідуються саме як умисне вбивство, а не як випадкова ескалація дорожнього конфлікту.

    Підозрюваного затримали на місці

    Поліцейські прибули на Люстдорфську дорогу після повідомлення про стрілянину та виявили тіло чоловіка поруч із Chevrolet.

    Підозрюваного затримали безпосередньо на місці події. За первинною інформацією поліції, водій ЗАЗ намагався залишити місце злочину, однак правоохоронці його зупинили.

    Під час огляду вилучили зброю, стріляні гільзи та інші речові докази. Усе направили на експертизи, які мають встановити тип зброї, її походження та підтвердити інші деталі стрілянини.

    Які статті інкримінують

    Прокуратура повідомила затриманому про підозру в умисному вбивстві за ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України.

    Спочатку протаранив авто, потім добив пострілом: в Одесі вбили військового

    Поліція також заявила про підозру за ст. 263 КК України — незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.

    Правоохоронці готують клопотання до суду про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

    Водночас остаточна юридична кваліфікація може уточнюватися в ході розслідування залежно від висновків експертиз та встановлених обставин.

    Слідство перевіряє мотив

    Одне з головних питань, на яке правоохоронці ще мають відповісти, — чому підозрюваний навмисно спровокував ДТП і що стало справжнім мотивом убивства.

    Наразі прокуратура та поліція не повідомляють про підтверджений мотив і зазначають, що слідство розглядає кілька версій.

    Тому твердження про можливе замовлення, політичний чи інший мотив наразі не підтверджені офіційно.

    За інформацією місцевого видання «Думська», перед стріляниною між водіями міг виникнути конфлікт поблизу пішохідного переходу. Втім, ця деталь ще має бути перевірена слідством.

    ДТП могла бути лише приводом

    Особливу увагу слідчих привертає те, що, за версією прокуратури, зіткнення автомобілів не було випадковим.

    Якщо умисність створення ДТП буде доведена, це може свідчити про те, що аварія використовувалася як спосіб зупинити автомобіль військового та спровокувати подальший контакт.

    Однак на цьому етапі слідства правоохоронці не повідомляють, чи були чоловіки знайомі раніше, чи мав підозрюваний інформацію про потерпілого до моменту ДТП та чи готувався він до злочину заздалегідь.

    Саме ці обставини можуть бути ключовими для встановлення мотиву.

    Що відомо про загиблого

    Публічно правоохоронці повідомили лише, що загиблому було 50 років і він був військовослужбовцем.

    Інших даних про місце його служби, посаду чи військову частину наразі офіційно не розкривають.

    Це може бути пов’язано як із необхідністю сповістити родину, так і з міркуваннями безпеки та слідства.

    Що буде далі

    Найближчим часом слідчі мають отримати результати судово-балістичної та інших експертиз, опитати свідків і проаналізувати записи камер відеоспостереження.

    Окремо перевірятимуть законність походження зброї та обставини, за яких вона опинилася у підозрюваного.

    Суд також має визначити запобіжний захід.

    У разі доведення вини покарання залежатиме від остаточної кваліфікації злочину. Наразі ж чоловік має статус підозрюваного, а його вина може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду.

    Розслідування триває, а правоохоронці продовжують встановлювати мотив убивства та причини, через які підозрюваний, за версією слідства, навмисно спровокував ДТП перед стріляниною.

  • Фура знесла чотири авто на Закарпатті: є загиблий

    Фура знесла чотири авто на Закарпатті: є загиблий

    На в’їзді до Тячева на Закарпатті сталася масштабна дорожньо-транспортна пригода за участю вантажівки та чотирьох легкових автомобілів. Унаслідок аварії одна людина загинула на місці, ще двоє потрапили до лікарні.

    Як повідомила Закарпатська обласна прокуратура, ДТП сталася 30 вересня приблизно о 16:30 неподалік прикордонного пункту.

    За попередніми даними слідства, 48-річний водій вантажівки рухався дорогою на в’їзді до Тячева та допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ, який у цей момент стояв перед блокпостом.

    Удар був настільки сильним, що ВАЗ відкинуло вперед на інші машини. Він послідовно зіткнувся з автомобілями Volkswagen, Honda та Ford Focus.

    У результаті фактично утворився ланцюг із кількох пошкоджених автомобілів.

    Фура знесла чотири авто на Закарпатті: є загиблий Фура знесла чотири авто на Закарпатті: є загиблий

    Водій ВАЗ загинув на місці

    Найважчі травми отримав 55-річний чоловік, який перебував за кермом ВАЗ.

    За інформацією прокуратури, отримані ним ушкодження виявилися несумісними з життям. Чоловік загинув на місці аварії до приїзду медиків.

    Ще двоє людей постраждали. Йдеться про пасажирів автомобіля Honda. Їх після ДТП доставили до лікарні.

    Інформації про їхній точний стан у повідомленні прокуратури не наведено.

    Водія вантажівки затримали

    48-річного водія вантажівки після аварії затримали у процесуальному порядку.

    Правоохоронці наразі встановлюють усі обставини ДТП, зокрема швидкість руху вантажівки, технічний стан автомобіля та дії водія безпосередньо перед зіткненням.

    Також вирішується питання щодо повідомлення затриманому про підозру.

    Кримінальне провадження розслідують за ч. 2 ст. 286 — порушення правил безпеки дорожнього руху, яке спричинило смерть людини.

    Слідство має встановити, чому водій вантажівки не зміг вчасно зупинитися перед автомобілями, які перебували біля блокпоста, та чи мав він технічну можливість уникнути зіткнення.

    Від одного удару постраждали одразу чотири машини

    За попередньою версією правоохоронців, першою вантажівка вдарила саме ВАЗ. Через силу зіткнення легковик почав неконтрольовано рухатися вперед та врізався у машини, що знаходилися попереду.

    Унаслідок цього пошкодження отримали щонайменше чотири легковики — ВАЗ, Volkswagen, Honda та Ford Focus.

    На оприлюднених прокуратурою кадрах із місця події видно серйозно пошкоджені автомобілі та роботу екстрених служб.

    На місці аварії працювали правоохоронці, медики та інші служби. Рух на цій ділянці дороги після ДТП був ускладнений.

    Остаточну картину події правоохоронці мають відновити після проведення експертиз, опитування свідків та аналізу всіх матеріалів із місця аварії.

    Наразі відомо про одного загиблого та двох постраждалих. Розслідування смертельної ДТП триває.

  • У США викрили мережу, яка готувала вбивства Каспарова та інших опозиціонерів

    У США викрили мережу, яка готувала вбивства Каспарова та інших опозиціонерів

    У США розслідують діяльність мережі, яку американська прокуратура пов’язує з російськими спецслужбами. За версією слідства, її учасники вербували людей для стеження за російськими опозиціонерами, підготовки замовних убивств і диверсій у країнах, які підтримують Україну. У справі вже висунули обвинувачення п’ятьом особам.

    Окремо іспанська газета El Mundo повідомила, що серед можливих цілей могли бути шахіст і засновник Форуму вільної Росії Гаррі Каспаров, колишній депутат Держдуми РФ Ілля Пономарьов, а також, імовірно, Володимир Кара-Мурза. Щодо останнього видання прямо зазначає, що його статус як цілі не був підтверджений у відкритих матеріалах справи. Інформацію про загрозу Каспарову також переказує Chess.com із посиланням на El Mundo та джерело з оточення опозиціонера.

    За даними El Mundo, влітку Каспарова попередила американська влада, що він може бути мішенню плану з його ліквідації. Після цього йому надали посилену охорону. Сам Каспаров давно живе у США та відкрито критикує Кремль.

    У матеріалах Міністерства юстиції США імена потенційних жертв не розкриваються. Там фігурує лише «Victim-1» — відомий російський дисидент, який перебуває у США. За версією прокуратури, завербованому виконавцю передали дві адреси, пов’язані з цією людиною, та доручили провести спостереження. За фото і відео йому обіцяли від $1 тисячі до $1,5 тисячі.

    Після завершення стеження, стверджує обвинувачення, чоловікові запропонували $40 тисяч за «усунення» жертви. Коли він відмовився сам брати участь у вбивстві, організатори нібито попросили його знайти когось іншого, хто погодився б виконати замовлення.

    Міністерство юстиції США стверджує, що мережа діяла щонайменше з 2024 року та була частиною ширшої системи операцій російських спецслужб за кордоном. Її учасникам закидають не лише підготовку вбивств, а й спроби організації атак проти цивільної та військової інфраструктури в європейських країнах, які Москва вважає союзниками України.

    Серед обвинувачених американська прокуратура називає колишнього полковника російських спецслужб Юрія Храмеєва, його сина Кирила Храмеєва, якого називають офіцером ФСБ, а також кубинця Оеміса Ромагосу Дурруті, Яйделя Дельгадо Суареса та венесуельця Анхеля Едуардо Кастро. За даними Мін’юсту США, частина з них займалася безпосереднім вербуванням виконавців у Сполучених Штатах.

    Прокуратура окремо наголошує, що наразі йдеться саме про обвинувачення, а не встановлену судом вину. Усі фігуранти вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено в суді.

    За даними El Mundo, ще однією можливою ціллю мережі міг бути Ілля Пономарьов, який живе між Києвом і Вашингтоном. Видання пише, що завербована людина фотографувала два об’єкти, пов’язані з потенційною жертвою у Вашингтоні. Водночас американська прокуратура публічно не підтвердила, що «Victim-1» — саме Пономарьов.

    Так само не підтверджено офіційно, що потенційною третьою ціллю був Володимир Кара-Мурза. El Mundo називає його серед можливих фігур, але без прямого підтвердження з матеріалів обвинувачення.

    У справі також фігурує ймовірна підготовка вбивства російського опозиціонера у Вільнюсі. За даними американського слідства, за це виконавцям могли пропонувати близько $25 тисяч. Іспанське видання серед можливих цілей у Литві називає співзасновника Форуму вільної Росії Івана Тютріна та башкирського активіста Руслана Габбасова, однак у публічних документах не зазначено, про кого саме йшлося.

    Американська влада розглядає цю справу як приклад транснаціональних репресій. Директор ФБР Каш Патель заявив, що ймовірна змова демонструє, наскільки далеко можуть заходити іноземні спецслужби, намагаючись залякати або фізично усунути критиків влади за межами власної країни.

    Для Вашингтона справа має особливу вагу ще й тому, що, за версією обвинувачення, операції планувалися безпосередньо на території США. Це переводить історію з площини політичного тиску на емігрантів у категорію загрози національній безпеці.

    Американська прокуратура справді висунула обвинувачення п’ятьом особам у змові, пов’язаній із підготовкою замовних убивств і терористичних актів. Імена Каспарова, Пономарьова та Кара-Мурзи з’явилися вже в журналістському розслідуванні El Mundo, тоді як офіційні документи США персонально жертв не називають.