Golosnovinua.com

Категорія: Події

  • Перед судом постане нардеп Анатолій Гунько, якого викрили на хабарі у $85 000

    Перед судом постане нардеп Анатолій Гунько, якого викрили на хабарі у $85 000

    Нардепа Анатолія Гунька та його спільника обвинувачують у одержанні 85 тисяч доларів за оренду землі. Інформацію цю оприлюднили Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро.

    Прокурор САП направив до суду обвинувальний акт за результатами досудового розслідування НАБУ. Це стосується інциденту, що трапився минулого року, коли депутата та його спільника під час надання приватному підприємству в оренду державних земель підозрюють у неправомірному отриманні вигоди у розмірі 85 тисяч доларів.

    З’ясовано, що депутат, який також був Головою Тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань боротьби з корупцією, можливо, використовував своє посадове положення для отримання неправомірної вигоди. Його звинувачують у підбурюванні представника приватного підприємства до надання хабара для сприяння у отриманні земельних ділянок. Нардеп висловив прохання підприємцю передати винагороду у розмірі 221 тисяч доларів.

    Після одержання частини коштів, які були обумовлені, депутата та його спільника викрили на гарячому. Обвинувальний акт щодо нардепа та одного з його спільників направлено до ВАКС для розгляду по суті, а щодо ще однієї особи проводиться окреме розслідування через її розшук.

    Хоча САП не називає імені нардепа, за інформацією ЗМІ, йдеться про Анатолія Гунька.

  • Стеження за Bihus.Info: у Раді ще не визначили дату, коли запросять голову СБУ

    Стеження за Bihus.Info: у Раді ще не визначили дату, коли запросять голову СБУ

    На засіданні Погоджувальної ради фракцій та комітетів Верховної Ради України обговорили питання стосовно запрошення глави Служби безпеки України, Василя Малюка, у зв’язку з виявленим незаконним стеженням за працівниками проекту “Bihus.Info”. Проте, поки не було прийнято рішення щодо конкретної дати слухання, як повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова, Ярослав Юрчишин, у своєму каналі у Telegram.

    “Погоджувальна рада фракцій та комітетів Верховної Ради України розглянула пропозицію заступниці керівниці фракції Голос, Юлії Клименко, щодо запрошення голови СБУ Василя Малюка у зв’язку із заявленим незаконним стеженням за працівниками проекту ‘Bihus.Info’”, – зазначається у повідомленні.

    Однак, рішення про конкретну дату прийняття гостя відкладено на зустріч керівників фракцій та груп.

    “Дуже сподіваюся, що керівництво парламенту, фракцій і груп втілить рішення 159 депутатів, і ми таки почуємо звіт щодо цього гострого питання на наступному засіданні парламенту в кінці лютого. І нагадаю, що заслуховування голови СБУ на комітеті з питань національної безпеки та оборони, що відбулося днями, не є звітом перед парламентом”, – підкреслив Юрчишин.

    За даними, оприлюдненими 16 січня, співробітники “Bihus.Info” були зафіксовані на відео, як вживають заборонені речовини. Того ж дня керівник проекту, Денис Бігус, заявив про незаконне стеження та прослуховування з боку СБУ, а також про кадрові зміни.

    У відповідь на ці заяви, Служба безпеки України розпочала розслідування щодо незаконного прослуховування та відеозйомки представників “Bihus.Info”.

    5 лютого журналісти “Bihus.Info” повідомили про стеження за ними з боку СБУ.

    Також, Служба безпеки України здійснила кадрові зміни у Департаменті захисту національної державності, звільнивши його керівника.

    Відповідно до прийнятого рішення, Верховна Рада України вирішила запросити голову СБУ Василя Малюка на засідання для обговорення ситуації, пов’язаної з тиском на працівників проекту журналістських розслідувань “Bihus.Info”. Його виступ може відбутися наприкінці лютого.

    Офіс генерального прокурора поручив Державному бюро розслідувати цю справу.

    Президент України Володимир Зеленський відреагував на атаки проти медіа і підкреслив неприпустимість будь-якого тиску на журналістів.

  • Як просувається розслідування “справ Майдану”?

    Як просувається розслідування “справ Майдану”?

    Державне бюро розслідувань ретельно вивчає злочини, пов’язані з подіями на Майдані. За останні звіти, станом на 19 лютого, понад 100 справ вже передано до суду, включаючи ті, що стосуються високопосадовців.

    Цю інформацію розмістили на сторінці Державного бюро розслідувань у Facebook. За даними ДБР, протягом чотирьох років розслідування “справи Майдану” було викрито 239 підозр, і до суду було направлено 117 обвинувальних актів проти 211 осіб.

    Один з найзначущих успіхів, який підкреслюють у Бюро, – це завершення та передача до суду найбільш важливої справи, що стосується колишнього керівництва держави та керівників правоохоронних органів. Це включає:

    • екс-президента України;
    • колишнього голову СБУ та його заступника;
    • колишнього міністра внутрішніх справ та його заступника;
    • колишнього міністра оборони;
    • колишнього командувача внутрішніх військ;
    • колишнього керівника столичної міліції, його заступника та керівника полку “Беркут”.Розслідування злочинів, вчинених у зв'язку з масовими протестами у 2013-2014 роках

    ДБР наголошує, що ці колишні посадовці обвинувачуються в організації вбивств 67 громадян та спричиненні тілесних ушкоджень 887 особам у період з 18 по 20 лютого 2014 року.

    “Проте працівники ДБР продовжують свою роботу, доки всі винні у злочинах, пов’язаних з Євромайданом, не будуть покарані. Нагадаємо, що для забезпечення порядку під час подій з листопада 2013 до лютий 2014 року було залучено 60 тисяч правоохоронців”, – зазначено у повідомленні ДБР.

    Тільки за початок поточного року за даними ДБР до суду направлені обвинувальні акти стосовно безпосередніх вбивць активістів Майдану, і знаковим фігурантам розслідування вже оголошено про підозру.

    Варто зазначити, що у близько 60 справах, пов’язаних з Революцією Гідності, існує ризик закінчення термінів давності до винесення вироку фігурантами. Проте ця ситуація не стосується екс-президента та інших членів його команди, як зазначено Олексієм Донським, керівником Департаменту організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням у справах, пов’язаних з масовими протестами 2013-2014 років, у листопаді 2024 року.

  • Антикорупційний суд заочно заарештував ексгендиректора Укроборонпрому

    Антикорупційний суд заочно заарештував ексгендиректора Укроборонпрому

    Вищий антикорупційний суд прийняв рішення від 14 лютого про заочне утримання під вартою колишнього генерального директора Укроборонпрому Павла Букіна у справі про зловживання на суму 13 мільйонів гривень, яка стосується його співучасників, включаючи сина колишнього першого заступника секретаря Ради національної безпеки та оборони Олега Гладковського, Ігоря.

    Раніше суд відмовився заарештувати Букіна заочно, проте прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури подав апеляційну скаргу, яка була відхилена Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду. Відтак, Національне антикорупційне бюро та САП знову подали клопотання.

    Згідно з рішенням суду, Букіну обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, але питання про його зміну або звільнення буде розглянуто після його затримання та доставки до місця розслідування.

    Нагадаємо, що НАБУ та САП повідомили про підозру Ігорю Гладковському-молодшому та екс-гендиректору “Укрспецекспорту” Павлу Букіну. За результатами розслідування стало відомо, що Букін, використовуючи своє службове становище, уклав угоду з компанією, що контролювалась сином колишнього високопосадовця РНБО, про закупівлю радіоелектронного обладнання за завищеними цінами на суму, що перевищує понад 7 разів. Після сплати суми згідно угоди, кошти, отримані через завищення цін, були розподілені згідно з власними інтересами, зокрема, значна частина була передана безпосередньо Ігорю Гладковському-молодшому.

  • 11 років колонії для екссудді: Верховний суд призначив засідання

    11 років колонії для екссудді: Верховний суд призначив засідання

    Верховний суд назначив засідання на 18 червня для розгляду скарги на вирок, яким колишнього суддю Бабушкінського районного суду Дніпра Андрія Леонова засудили до 11 років ув’язнення за отримання неправомірної вигоди у розмірі 15 тисяч доларів. Касаційний кримінальний суд ухвалив це рішення 14 лютого.

    Розгляд кримінального провадження щодо Леонова було призначено на 11:00 18 червня 2024 року. Цю інформацію повідомили сторонам, які подали касаційну скаргу, та іншим учасникам судового процесу.

    У березні 2023 року Вищий антикорупційний суд визнав вину колишнього судді Бабушкінського райсуду Дніпра, поклавши на нього покарання у вигляді 11 років ув’язнення та конфіскацію майна. Також Леонову було заборонено протягом 3 років після звільнення з в’язниці обіймати посаду судді. Апеляційна палата підтримала це рішення у листопаді того ж року. Сам Леонов подав касаційну скаргу.

    Згідно з обвинуваченням, у 2018 році Леонов вимагав хабар за визнання фермерського господарства потерпілим у судовому процесі і за вирок, який не передбачав покарання у вигляді позбавлення волі, у кримінальному провадженні щодо особи, обвинуваченої у рейдерстві та підробці документів.

  • Власний музей, 2 млн доларів та нерухомість в окупації: що задекларував Сергій Тарута

    Власний музей, 2 млн доларів та нерухомість в окупації: що задекларував Сергій Тарута

    У своїй декларації за 2022 рік Сергій Тарута оголосив про наявність значних фінансових активів та нерухомості в своїй власності. Зокрема, у його розпорядженні знаходиться 1 мільйон 972 тисячі 517 доларів, 430 тисяч євро, та 20 тисяч фунтів стерлінгів у готівковій формі. Також він вказав на наявність 1 мільйона 279 тисяч 688 гривень, 37 тисяч 564 доларів, 22 тисяч 387 євро, та 5 фунтів стерлінгів на банківських рахунках.

    Крім того, Тарута заявив про володіння понад 10 тисячами різноманітних предметів розкоші, мистецтва та антикварних виробів. Між ними — різноманітні ікони, картини, скульптури, старовинні мапи, амфори, годинники, посуд, а також колекції монет і багато іншого. Не дивно, що він є співвласником музею “ПЛАТАР”, де зберігаються тисячі історичних артефактів, представляючи різні епохи і культури.

    Між найцікавішими експонатами особистої колекції Тарути можна відзначити скульптури відомого Родена, картини Рубенса та Брейгеля-старшого, колекцію давньогрецьких македонських монет, ювелірні вироби, такі як сережки з діамантами та сапфірами, а також шпильку Фаберже та інші цінності. Також він володіє значною нерухомістю, включаючи будинки та квартири у різних регіонах України та Криму.

    Зазначено, що стан фінансових засобів Тарути зазнав значних змін з моменту окупації Криму та частини Донеччини у 2014 році. Не зважаючи на це, він продовжує зберігати та розширювати своє майно, включаючи унікальні артефакти та цінності, які представляють значення для культурної спадщини України.

    Сергій Тарута, український політик, володіє імпозантною колекцією годинників, які він може носити на своїй руці. Серед них — Breguet AUTOMATIC (виготовлений з 18 каратів жовтого золота), Vacheron Constantin Patrimony (з 18 каратів рожевого золота), Blancpain Villeret (з білим золотом), Tag Heuer Calibre 16 Automatic Chronograph (із 18 каратами золота), Parmigiani Fleurier (виготовлений з 18 каратів білого золота) та Chopard L.U.C. XP (з рожевим золотом). Його дружина також має свою колекцію дорогоцінних аксесуарів, серед яких годинник з білим золотом та діамантами, сережки та кільця з різноманітними коштовностями.

    У 2022 році Сергій Тарута отримав у парламенті 380 тисяч 801 гривню як заробітну плату (порівняно з 480 тисячами 22 гривнями у 2021 році). Він також отримав пенсію у розмірі 212 тисяч 902 гривні. Подарунки від своїх доньок політик оцінив у 690 тисяч 444 гривні. Дружина Сергія Тарути також отримала пенсію, проценти від вкладів у банку та подарунки на суму 74 тисяч 386 гривень.

    Народний депутат задекларував значні фінансові активи та нерухомість. У його розпорядженні є значні суми готівки в різних валютах, а також позичка компанії “Айвазовське” на суму 3 мільйони 541 тисячу 758 гривень, яку російські окупанти у Криму вилучили. Дружина депутата також має значні грошові активи та нерухомість.

    Крім того, у Тарути є різна нерухомість як у Україні, так і на тимчасово окупованих територіях, включаючи кілька будинків і квартир у різних регіонах. Деяка з цієї нерухомості можливо була конфіскована окупаційною владою.

    Сергій Тарута володіє різноманітними активами та участь у багатьох компаніях і організаціях. Він користується автомобілем Lexus GS 430 2006 року, який придбав за 382 тисячі 956 гривень, тоді як його дружина володіє автомобілем Lexus GX 470 2008 року, придбаним за 149 тисяч гривень.

    Політик є власником ряду акцій та часток у різних компаніях, включаючи Дніпровський металургійний комбінат, кіпрські офшорні компанії ARROWCREST LIMITED та DARGAMO HOLDINGS LIMITED, а також українські підприємства, такі як “Футбольний клуб Металург”, “Хокейний клуб Сокіл Київ”, “Азовморсервіс” та інші. Також він є кінцевим (спів)власником численних офшорних компаній, зокрема з Кіпру, Британських Віргінських островів, Кюросао та Ангільї.

    Політик також заявив про свою участь у керівних органах різних громадських організацій, таких як “Міжнародний республіканський клуб”, “Український форум”, “Колегіум Анни Ярославни Схід”, “Спортивний клуб ІСД”, “Асоціація народних депутатів України” та благодійний фонд “Платар. Пам’яті Сергія Платонова”.

    Сергій Тарута народився у 1955 році у селі Виноградне поблизу Маріуполя на Донеччині. Отримав освіту інженера-механіка в тоді ще Жданівському металургійному інституті (сьогодні відомому як Приазовський державний технічний університет) та менеджера зовнішньоекономічної діяльності у Донецькій державній академії управління. Починав свою кар’єру на заводі “Азовсталь”.

    У 1995 році Тарута став одним із засновників корпорації “Індустріальний союз Донбасу” (ІСД) разом з Олегом Мкртчяном та Віталієм Гайдуком. Корпорація спеціалізувалася на металургійному бізнесі та фінансуванні футбольних клубів. Тарута також працював депутатом Донецької обласної ради від 1998 до 2006 року.

    У березні-жовтні 2014 року Тарута очолював Донецьку обласну державну адміністрацію. Під час його управління вдалося значно зменшити площу території, яка перебувала під контролем бойовиків з “ДНР”. Також у 2014 році Тарута обрався народним депутатом України, працюючи у цій посаді до 2019 року. У 2019 році він балотувався на посаду Президента України від партії “Основа”, але зняв свою кандидатуру та підтримав Юлію Тимошенко. На даний момент Тарута є депутатом Верховної Ради від ВО “Батьківщина” та першим заступником голови Комітету з питань економічного розвитку.

  • Головні тези виступу Зеленського на Мюнхенській конференції

    Головні тези виступу Зеленського на Мюнхенській конференції

    У своєму виступі на Мюнхенській конференції з безпеки, президент України Володимир Зеленський висловив серйозну турботу щодо триваючої агресії Росії та наголосив на необхідності негайних дій для зупинки російського режиму. Він підкреслив, що світ не може дозволити Росії залишатися в безкарності та відмовлятися від принципів міжнародного правопорядку.

    Зеленський висловив побоювання, що подальше терпіння агресії з боку Росії може призвести до серйозних наслідків для всього світу. Він підкреслив, що необхідно зробити все можливе, щоб зупинити російський режим, який він назвав головорізом, що утримує владу через корупцію та насильство.

    Президент також розкритикував недостатню підтримку України з боку міжнародних партнерів, особливо в контексті ситуації з вихідними з Авдіївки українськими силами. Він висловив впевненість у здатності України перемогти, але зазначив, що це залежить не лише від українців, але й від підтримки їхніх партнерів.

    Зеленський також зазначив про розвиток вітчизняного виробництва дронів та систем радіоелектронної боротьби, що дозволить Україні здивувати Росію на полі бою. Проте він підкреслив, що це лише паралельний шлях, оскільки Україна чекає на допомогу від своїх партнерів.

    Зеленський також звернув увагу на справедливість у мобілізації, підкресливши важливість ротації військовослужбовців та заміни їх професійними солдатами. Він закликав до справедливого розподілу навантаження та наголосив, що для захисту країни потрібна різна кількість людей у порівнянні з контрнаступом.

    Нарешті, Зеленський висловив вдячність альянсу за підтримку української інтеграції до НАТО, проте уникнув конкретних коментарів щодо термінів вступу України до НАТО, заявивши, що це питання слід адресувати генеральному секретарю альянсу.

  • Суддя Тандир, який збив на смерть нацгвардійця у Києві, отримав майже 400 тис. грн суддівської винагороди

    Суддя Тандир, який збив на смерть нацгвардійця у Києві, отримав майже 400 тис. грн суддівської винагороди

    Відомий суддя Олексій Тандир, який зараз знаходиться в СІЗО і там має перебувати принаймні наступні два місяці, продовжує отримувати суддівські винагороди. За період з червня по листопад минулого року він отримав майже 400 тисяч гривень.

    Про це повідомляє Центр протидії корупції. Раніше Тандир у суді стверджував, що не має жодних фінансових отримань.

    Нагадаємо, що суддю підозрюють у причетності до смертельної ДТП, внаслідок якої загинув нацгвардієць. Крім кримінального провадження, проти Тандира також проводилася дисциплінарна справа, яку пізніше припинили, але Вища Рада Правосуддя знову розпочала її розгляд.

    “Тандир – не єдиний випадок. Держаудитслужба виявила 9 суддів, яких відсторонили від правосуддя через притягнення до відповідальності, але які продовжували отримувати винагороду. Ці судді забрали з бюджету 6,5 мільйонів гривень. Також варто відзначити суддю Брянківського суду Луганської області, який з 2021 року отримав 2,4 мільйона гривень, хоча перейшов на бік ворога і отримав паспорт РФ”, – зазначили в ЦПК.

    Серед них також суддя Верховного Суду Всеволод Князєв, якого підозрюють у отриманні неправомірної вигоди. Він також продовжує отримувати зарплату як суддя, незважаючи на те, що не працює і перебуває в СІЗО.

    За даними активістів, Тандир, перебуваючи на посаді судді, навіть, як стверджується, допомагав уникнути відповідальності за “п’яне” керування.

  • На Чернігівщині депутату повідомили про підозру в ухиленні від служби та шахрайстві

    На Чернігівщині депутату повідомили про підозру в ухиленні від служби та шахрайстві

    Депутату міської ради Семенівки Чернігівської області пред’явили підозру у недотриманні військової служби та фінансових махінаціях, повідомляє Держбюро розслідувань.

    Після початку російського вторгнення депутат був призваний на службу, але протягом п’яти місяців не з’являвся на місці призначення. Його безпосередній начальник не реагував на цю відсутність, а навпаки, вносив дані про те, що він залишається на службі прикордонних нарядах.

    Тим часом депутат незаконно отримав понад 157 тисяч гривень у якості грошового забезпечення військового.

    За цим фактом йому повідомили про підозру у ухиленні від військової служби та шахрайстві (ч. 4 ст. 409, ч. 2 ст. 190 КК України).

    Депутату загрожує до 10 років позбавлення волі, і вирішується питання про обрання йому запобіжного заходу.

  • У Києві експерта Міністерства юстиції засудили за корупцію

    У Києві експерта Міністерства юстиції засудили за корупцію

    Екс-працівника Науково-дослідного центру судової експертизи з інформаційних технологій та інтелектуальної власності, який раніше працював у Міністерстві юстиції, Віталія Діброва засудили за корупційні дії у Києві. Про це стало відомо з вироку Шевченківського райсуду Києва.

    Дібров працював у центрі з 2020 року. У 2021-2022 роках у комунальній організації «Київмедспецтранс» були проведені тендери на закупівлю запчастин для автомобілів швидкої допомоги на суму 49,5 млн гривень. Після початку розслідування відділом поліції виявилося, що ці запчастини були куплені за завищеними цінами, що призвело до переплати у 12,6 млн гривень, та що організатори отримали неправомірну вигоду.

    В березні 2023 року директор «Київмедспецтрансу» дізнався про розслідування, у якому його та його підлеглі фігурували. Щоб приховати злочин, він віддав вказівку своєму заступникові організувати підкуп експерта, що мав скласти висновки, що ціни були нормальними і місто Київ не зазнало збитків.

    Заступник керівника «Київмедспецтрансу» запропонував експерту безкоштовне техобслуговування та ремонт його автомобіля в обмін на складання неправдивих висновків. Експерт погодився, і від квітня до початку червня 2023 року склав шість неправдивих висновків. За це йому відремонтували автомобіль на виробничих майстернях «Київмедспецтрансу», не вимагаючи оплати.

    У серпні 2023 року працівників «Київмедспецтрансу», їхніх заступників і кількох директорів приватних компаній затримали і оголосили підозру в розкраданні коштів на запчастини для автомобілів швидкої допомоги.

    Суд визнав експерта винним у складанні неправдивих експертних висновків та отриманні неправомірної вигоди. Експерт погодився з визнанням вини та був оштрафований на суму 34 тис. гривень, а також було заборонено займатися судово-експертною діяльністю протягом одного року.