Golosnovinua.com

Категорія: Події

  • На Прикарпатті розшукують осіб, які атакують літніх людей та реєструють напади на відео

    На Прикарпатті розшукують осіб, які атакують літніх людей та реєструють напади на відео

    У поліції Івано-Франківської області розшукують невідомих осіб, які вчинили серію нападів, головним чином на літніх людей та чоловіків середнього віку у місті Івано-Франківськ. Злочинці фіксували свої злочини на відео та публікували їх у соціальних мережах.

    За інформацією поліції Прикарпаття, на відеозаписах зафіксовано невідомих осіб, які здійснюють напади на мешканців Івано-Франківська, зокрема на літніх людей. У відео злочинці наносять фізичні ушкодження випадковим перехожим і використовують газові балончики.

    Декілька ЗМІ уже оприлюднили відеозаписи, які поширюються у соцмережах. На них видно, як двоє або троє нападників, зазвичай ззаду, нападають на похилих жінок та чоловіків, які мирно йдуть вулицею або в парку. Зловмисники збивають з ніг, обливають газом в очі і продовжують бити.

    Поліція розпочала кримінальне провадження за статтею 296 частина 4 (хуліганство) Кримінального кодексу України. Однак наразі ніхто з постраждалих не звернувся до правоохоронців. Поліцейські закликають громадськість допомогти у встановленні особистостей нападників.

  • Свідки у справі Коломойського розвіюють свідчення, представлені слідством

    Свідки у справі Коломойського розвіюють свідчення, представлені слідством

    Адвокати Ігоря Коломойського стверджують, що свідки у справі перекривають свідчення, передані слідством. За їхніми словами, протягом останніх 6 місяців слідство збудувало обвинувачення на основі показань колишніх працівників банку, які представили свідчення чотирьох осіб. Проте, заяви адвокатів підкріплені протоколами повторного допиту свідків, в яких їхні показання зазнали змін. Деякі з цих свідків навіть стверджують, що їхні слова були перефразовані слідчими з метою зміни змісту в інтересах слідства.

    Наприклад, один із свідків, Скрипник, початково висловлював сумніви у реальності та ймовірності переказу готівки на рахунок обвинуваченого. Проте пізніше він стверджує, що його слова були змінені кілька разів, перефразовані слідчими. Інший свідок теж стверджує, що йому допомагали формулювати певні грошові транзакції як “фіктивні”, навіть коли вони не супроводжувалися готівковими переказами.

    Адвокати також наголошують, що банківські працівники стверджують, що імітація або підробка безготівкових банківських операцій є неможливою, і термін “імітування” неприйнятний для банківських операцій.

    Голова правління “Приватбанку”, Герхард Бьош, заявив, що у банку немає документів, які підтверджують суму заподіяної шкоди. Захист Коломойського додає, що слідство не змогло довести, що олігарх спричинив матеріальну шкоду “Приватбанку”, і жоден із 30 допитаних свідків не підтвердив такі звинувачення.

    Нагадаємо, що раніше суд збільшив заставу для Коломойського з 509 мільйонів гривень на суму 3 мільярдів 891 мільйон гривень у справі про заволодіння 5,8 мільярда гривень.

  • У Києві розкрито злочинну групу, затриману за розкрадання мільйонів на одязі та спорядженні для ТрО

    У Києві розкрито злочинну групу, затриману за розкрадання мільйонів на одязі та спорядженні для ТрО

    Правоохоронці розкрили злочинну схему списання та незаконної продажу військового майна, яке призначалося для однієї з бригад територіальної оборони міста. За інформацією з державного бюро розслідувань, зловмисники вкрали різноманітне військове спорядження та одяг на загальну суму щонайменше 3,6 мільйона гривень.

    Під час обшуків правоохоронці знайшли великі запаси військового майна у складі в одному з київських гаражів, призначених для подальшої продажу через інтернет. Зазначено, що вкрадене майно було позначене бирками від Збройних сил України, які зловмисники вирізали перед продажем.

    У злочинній схемі брали участь військовослужбовці, що організовували списання майна, та цивільні особи, які його продавали. Організатором схеми був один з цивільних, який мав вплив на військовослужбовців.

    Під час спроби продажу частини військового майна на суму понад 2 мільйонів гривень, правоохоронці затримали організатора та ще двох осіб, включаючи військового, які намагалися реалізувати майно зі “знижкою” майже 50%.

    Організатору та учасникам злочинної схеми повідомили про підозру у привласненні військового майна, організованому групою. Загалом проти них висунули звинувачення, передбачені частинами 3 і 5 статті 27, частиною 3 статті 28 та частиною 4 статті 410 Кримінального кодексу України, за що їм загрожує покарання до п’ятнадцяти років позбавлення волі.

  • Директора департаменту Укрнафти затримали за підозрою у хабарництві

    Директора департаменту Укрнафти затримали за підозрою у хабарництві

    У понеділок, 26 лютого, Національна поліція здійснила затримання директора одного з департаментів Укрнафти за підозрою у корупційних діях. Цю інформацію поширили пресслужба Офісу генпрокурора та поліція міста Києва.

    Пресслужба Укрнафти підтвердила факт затримання і заявила, що компанія рішуче бореться з будь-якими проявами корупції.

    За даними слідства, затриманий, який у 2018 році вже мав високу посаду в компанії, запропонував знайомій можливість використовувати певну ділянку землі, що належала Укрнафті. За умовою, вона мала щорічно сплачувати йому значну суму грошей особисто.

    У 2022 році жінка не встигла виконати ці умови через проблеми з врожаєм. Після цього затриманий, здавалося, почав застосовувати тиск на неї, намагаючись вимагати гроші і загрожуючи забрати землю.

    У грудні 2023 року жінка звернулася з проханням укласти офіційний договір на користування землею. Однак затриманий вимагав подвійну суму вже за попередній період та обіцяв допомогти укласти договори лише після оплати.

    Під час передачі другої частини суми грошей менеджера затримали в центрі Києва біля Південного вокзалу. Йому пред’явлено звинувачення згідно зі статтею Кримінального кодексу України, яка стосується зловживання впливом.

  • Небезпека зупинки лабораторій у всій Україні: деталі арешту майна у компанії ‘Сінево

    Небезпека зупинки лабораторій у всій Україні: деталі арешту майна у компанії ‘Сінево

    Згідно з повідомленням пресслужби мережі, Державне бюро розслідувань здійснило арешт на будівлю головного офісу та центральної лабораторії “Сінево Україна”. У зв’язку з цим компанія попереджає про можливу необхідність припинення роботи у цій будівлі, що призведе до повної зупинки функціонування мережі лабораторій у країні.

    “Сінево Україна” вказує на те, що без доступу до послуг сучасної лабораторної діагностики залишиться без обслуговування приблизно 300 тисяч пацієнтів щомісяця. Компанія наголошує, що серед користувачів її послуг є бійці Збройних Сил України та Тимчасово Окупованих Територій, а також учасники кількох державних програм.

    Арешт будівлі, розташованої на проспекті Академіка Палладіна 46/2 у Києві, був застосований Личаківським районним судом Львова за клопотанням Державного бюро розслідувань. Представники компанії вважають ці дії є тиском на бізнес.

    За даними ДБР, кримінальне провадження стосується підозр з приводу незаконного виведення з державної власності нерухомого майна у період з 2016 по 2021 рік. У свою чергу, “Сінево Україна” стверджує, що придбала цю будівлю ще в 2010 році, коли вона перебувала у приватній власності, а в період з 2013 по 2016 роки провела реконструкцію з розширенням площі більш ніж утричі.

    Компанія наголошує, що згідно з законодавством України після такої реконструкції будівля вважається новоствореним об’єктом власності. Водночас, “Сінево Україна” зазначає, що арешт на будівлю був застосований без офіційного повідомлення компанії та її власника і без участі представників компанії на судовому засіданні. Компанія стверджує, що вона дізналася про арешт лише після того, як ця інформація з’явилася в державному реєстрі.

    У своєму зверненні компанія закликає ДБР та органи влади швидко вирішити питання та скасувати арешт будівлі лабораторії. В іншому випадку “Сінево Україна” повідомляє, що буде змушена припинити свою діяльність у цій будівлі, що призведе до повної зупинки роботи мережі.

    Державне бюро розслідувань повідомляє, що з 2022 року веде досудове розслідування можливої незаконної передачі державного майна третім особам. За офіційною заявою правоохоронців, розслідування стосується можливого незаконного відчуження цілісного-майнового комплексу державного підприємства Українського науково-дослідного інституту нафтопереробної промисловості МАСМА, вчиненого службовцями одного з Міністерств та Фонду державного майна.

    У 2022 році на приміщення цього підприємства було накладено арешт за клопотанням прокурора. Представники ДБР підкреслюють, що ці слідчі дії не перешкоджали медичному підприємству у наданні послуг та не заважають йому зараз.

    Арешт, який був застосований у 2022 році, неодноразово оскаржували в суді, але ухвала слідчого судді залишилася в силі. Проблеми з державними органами виникали в компанії і раніше. Наприклад, у 2021 році податкова служба провела перевірку “Сінево Україна”.

    Під час цієї перевірки мережу звинуватили у непредставленні документів про витрати та нарахували додаткові податки у розмірі 1,085 млрд гривень. Представники компанії стверджували, що податкова служба мала повний доступ до всіх документів і назвали звинувачення необґрунтованими, а дії податківців – тиском. Компанія звернулася за підтримкою до президента, прем’єра та бізнес-омбудсмена.

  • Пашинський вийшов на свободу під заставу 272,5 млн грн

    Пашинський вийшов на свободу під заставу 272,5 млн грн

    Колишній депутат Сергій Пашинський звільнився з СІЗО за внесену підприємствами Національної асоціації підприємств оборонної промисловості заставу в розмірі 299 мільйонів гривень.

    Сам Пашинський повідомив про це, висловивши вдячність за підтримку, але висловив занепокоєння, що кошти, призначені для виробництва зброї, були використані на його заставу через фейкові звинувачення. Він заявив про намір повернути кожну копійку.

    Також Пашинський стверджує, що розмови, які розповсюджувалися в мережі, є фальсифікацією, і подав заяву про це.

    Екснардепа підозрюють у співучасті в злочинній організації, яка завдала державі збитків на суму 967 мільйонів гривень у період з 2014 по 2018 роки. Поміж інших підозрюваних у справі, відомої як “справа палива Курченка”, знаходяться ще п’ятеро осіб.

    Сергій Курченко, український бізнесмен і олігарх, власник групи компаній СЄПЕК, що перебуває у Москві після Революції гідності, є ключовою фігурою у цій справі. Йому приписують привласнення і легалізацію майна і коштів державних підприємств на суму понад 12 мільярдів гривень.

  • Аферистична Схема: як аграрій Астіон допоміг Фірташу перепродати ТРЦ “Республіка” та “нагрів” державу на мільярд

    Аферистична Схема: як аграрій Астіон допоміг Фірташу перепродати ТРЦ “Республіка” та “нагрів” державу на мільярд

    Один з найбільших торгово-розважальних центрів у Києві, ТРЦ “Республіка”, виявився предметом гучного скандалу, де обговорюються як величезний “дисконт” при перепродажу, так і можлива мільярдна схема в інтересах олігархів. Антимонопольний комітет підозрює певні структури, пов’язані з підсанкційним Дмитром Фірташем та Віталієм Хомутинніком, у змові: держава втратила понад мільярд гривень через недооцінення вартості на аукціоні, а сам об’єкт фактично залишився в руках попередніх власників.

    Василь Астіон, який має зв’язки як у бізнесі, так і в політиці, грає ключову роль у цій історії. Його зв’язки з Хомутинніком, що може мати зв’язок з Фірташем, набувають особливого значення у контексті реалізації проєкту ТРЦ “Республіка”.

    Виявляється, що компанія “Ділідженс”, яка керувала цим величезним торгово-розважальним центром, має бенефіціарами саме Хомутинніка та Толстунова через офшорні структури. При цьому варто зазначити, що будівництво “Республіки” фінансувалося коштами, отриманими від банку “Надра”, контроль над яким, належав Фірташу. За процесом будівництва стояла компанія “Мегаполісжитлобуд”, також пов’язана з проросійським олігархом.

    У 2019 році об’єкт було придбано на аукціоні за значно заниженою ціною особами, пов’язаними з Хомутинніком. Компанія “Солтекс Капітал”, представлена Василем Астіоном, стала переможцем та придбала “Республіку” за лише 777,1 мільйонів гривень, в той час як початкова вартість становила близько 2,6 мільярда гривень.

    Цікаво, що саме Астіон є кінцевим бенефіціаром декількох інших фірм, які також брали участь у торгах за “Республіку”. У 2020 році національна поліція розпочала розслідування можливої змови між посадовими особами Національного банку, банку “Надра”, іншими компаніями, а також “Солтекс Капітал” на аукціоні.

    Загалом, завдяки цій схемі держава втратила понад мільярд гривень, при цьому сам об’єкт залишився у руках колишніх власників.

  • Обікрали Укрзалізницю на 11 мільйонів: САП та НАБУ викрили схему на закупівлях пневмоінструменту

    Обікрали Укрзалізницю на 11 мільйонів: САП та НАБУ викрили схему на закупівлях пневмоінструменту

    Національне антикорупційне бюро (НАБУ) разом з Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) викрили злочинну групу, що протягом трьох років вчиняла крадіжки у Укрзалізниці на суму 11,4 мільйона гривень. Ця інформація була оприлюднена пресслужбою НАБУ у понеділок, 26 лютого. Згідно з повідомленням, розслідування охоплює період з 2018 по 2021 рік.

    За даними слідства, у 2018 році глава злочинної організації, будучи підприємцем, розпочав маніпулювати товарами та грошовими потоками Укрзалізниці. За допомогою своїх зв’язків серед представників уряду, він забезпечив призначення членів своєї групи на керівні посади в Укрзалізниці. Протягом 2018-2021 років ці особи маніпулювали тендерами на закупівлю пневматичного інструменту, де підконтрольна групі компанія завдяки спеціальним маніпуляціям завоювала перемогу.

    Після цього товар поставлявся філіям Укрзалізниці за завищеними цінами, що призвело до переплати на суму 11,4 мільйона гривень. Згодом ці кошти були розподілені серед учасників групи. Підозру у цій справі оголошено дев’яти особам, зокрема двом керівникам групи, шістьом посадовцям Укрзалізниці та бенефіціару приватної компанії.

    Лідера організації вже затримано, проводяться розслідування щодо інших епізодів їхньої злочинної діяльності.Обікрали Укрзалізницю на 11 мільйонів: прокуратура викрила схему, до якої причетні дев'ятеро 1

  • Суд залишив під вартою Ігоря Гринкевича на місяць до 29 березня

    Суд залишив під вартою Ігоря Гринкевича на місяць до 29 березня

    Суд продовжив запобіжний захід для львівського підприємця Ігоря Гринкевича, який став фігурою у справі про надання неякісного одягу та білизни для Збройних Сил України. Рішення щодо продовження тримання під вартою було ухвалено судом 23 лютого, забезпечуючи збереження запобіжного заходу до 29 березня цього року. Про це підтвердила Тетяна Сапьян, радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань.

    На попередньому етапі, 22 лютого, Київський апеляційний суд відхилив апеляцію адвокатів Ігоря Гринкевича на рішення Печерського районного суду стосовно застосування запобіжного заходу до підозрюваного. Згідно з цим рішенням, Гринкевича триматимуть під вартою з можливістю внесення застави у розмірі понад 429 мільйонів гривень.

    Підприємця Ігоря Гринкевича було затримано співробітниками Державного бюро розслідувань за спробу надання хабара в розмірі 500 тисяч доларів одному з керівників Бюро. Його сімейні компанії, за словами правоохоронців, підозрюються у маніпуляціях з закупівлями для Міністерства оборони на суму 1,5 мільярда гривень. Додатково, стало відомо, що компанії, пов’язані з Гринкевичем, постачали Міноборони бронежилети й шоломи за завищеними цінами.

    Наступного дня після цього, заступник міністра оборони України Віталій Половенко заявив про розірвання договорів з компаніями, пов’язаними з Гринкевичем, через підозри у фінансових махінаціях. Цього ж дня обласна рада Львівщини також припинила співпрацю з благодійним фондом, що належить Гринкевичу.

    У сім’ї Гринкевичів вперше прокоментували корупційний скандал. Згодом суд арештував майно і рахунки компаній Гринкевича, а експертні висновки підтвердили, що продукція, поставлена компаніями Гринкевича для Міністерства оборони України у 2023 році, не відповідає вимогам якості та не придатна для використання військовослужбовцями Збройних Сил.

    Агентство з управління активами АРМА заявило про виявлення в майні та обігах Гринкевичів і їхнього оточення елітних автомобілів, нерухомості та зброї. Ігор Гринкевич та його спільники обвинувачуються у заволодінні бюджетними коштами в особливо великих розмірах.

    Більшість бюджетних коштів, отриманих фігурантом від Міністерства оборони, були переведені на користь інших афілійованих компаній, заявило Агентство з управління активами (АРМА). Ці операції, насамперед, полягали в наданні або поверненні фінансової допомоги та проводились ризиковими, безтоварними способами. Решта коштів, що складала 40%, була спрямована на забезпечення виконання державних контрактів і переказувалась на рахунки турецьких виробників одягу у Туреччині.

    Пізніше Печерський суд розголосив подробиці затримання бізнесмена Ігоря Гринкевича, а Державне бюро розслідувань (ДБР) розповіло про поточний стан справи. 17 січня ДБР оголосило підозру членам злочинної організації, керівництво якою відносять до львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, які завдали збитків державі на майже мільярд гривень. ДБР також оголосило у розшук Романа Гринкевича, одного з підозрюваних у справі про закупівлю одягу для Збройних сил.

    22 січня Романа Гринкевича затримали в Одесі, а пізніше Печерський районний суд Києва відправив його під варту на 2 місяці з можливістю застави у 500 мільйонів гривень. Відповідно до ДБР, Роман Гринкевич утримувався в Одесі без мобільного зв’язку, щоб уникнути виявлення.

    Пізніше донька Гринкевича висловила свою позицію щодо корупційного скандалу, а адвокати подали апеляцію на рішення суду про запобіжний захід. Апеляцію щодо арешту Ігоря Гринкевича відклали на місяць.

    У подальшому розслідуванні ДБР були оголошені подробиці справи Гринкевичів, а також заявлено про арешт трьох квартир та земельної ділянки екснаречної Романа Гринкевича Морозюк.

    ЗМІ також повідомили про можливість співучасників у справі Гринкевичів, серед яких вказані два львівські підприємства зі спільним директором.

  • Позов про колишне майно Міноборони: суддя Сергій Гут поставить крапку навесні

    Позов про колишне майно Міноборони: суддя Сергій Гут поставить крапку навесні

    У приміщенні Одеського господарського суду відбулося наступне засідання, присвячене розгляду позову, який був поданий військовою прокуратурою проти ТОВ “Баско”. Суть позову полягає в тому, щоб отримати майновий комплекс компанії, розташований в Одесі, який був проданий Міністерством оборони двадцять років тому.

    Учасники засідання з прокуратури та Міноборони намагалися переконати суд у незаконності угоди про продаж майна. Проте їх аргументи виявилися менш переконливими порівняно з аргументами представників адвокатського об’єднання “Баско”.

    Більшість засідання було присвячено обговоренню легітимності довіреності, на підставі якої був здійснений продаж об’єкта. Це стало ще одним підтвердженням того, що позиція прокуратури та Міноборони у цій справі має суттєві недоліки.

    Позивач знову наголошував на тому, що начальник Центрального управління Міноборони не мав права видавати дозвіл на продаж об’єкта. Проте адвокати відповідача підкріпили, що нотаріальна довіреність може бути відкликана лише через нотаріуса, що не сталося у визначений термін.

    Усі звинувачення проти “Баско” розпадалися на підтверджені факти та аргументи адвокатів, які документально підтвердили законність угоди купівлі-продажу. Заяви прокуратури про незаконну перепродажу майнового комплексу не знайшли підтвердження в поданих на засіданні доказах.

    Загалом, судове засідання підтвердило, що спроби прокуратури знову відкрити цю справу без будь-яких нових доказів або аргументів виглядають дивними. Суддя Гут призначив наступний розгляд справи на 7 березня.

    Ми сподіваємося, що навесні суд прийме справедливе рішення, ґрунтуючись на фактах та документах, що представлені у цій справі.