Golosnovinua.com

Категорія: Події

  • 20 місяців полону Максима Буткевича, правозахисника, ексжурналіста ВВС

    20 місяців полону Максима Буткевича, правозахисника, ексжурналіста ВВС

    Десятого березня цього року виповнюється рік з дня винесення вироку українському правозахиснику Максиму Буткевичу. Йому було призначено 13 років позбавлення волі.

    Протягом останніх 20 місяців колишній журналіст ВВС перебуває у полоні в Росії. Останній візит адвоката та отримана інформація від батьків Буткевича до колонії суворого режиму №2 в окупованій Луганщині надихнули трохи оптимізму. Йому нарешті дозволили листування, але лише в межах Росії. Листи від друзів вже відправлені, але їх доставка може зайняти деякий час.

    Максим повідомив, що не отримав передачі від української сторони, яку планувалося передати військовополоненим напередодні новорічних свят. На жаль, разом з цією передачею Буткевич не отримав також листа від своїх батьків. Навіть після надходження посилки, російська сторона не підтвердила її вручення полоненим.

    Щодо умов у колонії, Буткевичу дозволили користуватися бібліотекою, що раніше було заборонено. Його зовнішній вигляд покращився, а харчування, за словами матері, теж мало б стати кращим.

    Наступного місяця, 13 березня, у Верховному суді Москви розглядатимуть касаційну скаргу на справу Буткевича. Батьки знову підтримують надію на зустріч з сином і надіються на його обмін.

    “Наша головна мета – дочекатися звільнення Максима. Ми не втрачаємо надію на його повернення”, – підкреслює Євгенія Буткевич.

    Максим Буткевич вирішив долучитися до фронту на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, незважаючи на відсутність військового досвіду, крім навчання на військовій кафедрі, де отримав філософську освіту.

    У червні 2022 року він потрапив у полон разом із своїм підрозділом у районі захоплених росіянами пунктів Золоте і Гірське Луганської області.

    Після цього російські ЗМІ розпочали масштабну кампанію дезінформації, називаючи його “переконаним фашистом” та “головним підривником режимів” у Казахстані та Білорусі. Десятки російських сайтів поширювали фейкові новини, де його класифікували як “бойовика”, “нациста”, “пропагандиста” і “русофоба”, приписуючи йому навіть розпалювання громадянської війни. Також його називали “британським шпигуном” через його минулу роботу на BBC.

    Максим Буткевич є відомим правозахисником в Україні, який протягом десятиліть адвокатував права людей та допомагав сотням мігрантів. У його біографії значиться робота в українській службі ВВС у Лондоні, викладання у Києво-Могилянській академії та робота в ООН.

    Колеги та друзі описують його як пацифіста та захисника мігрантів, який публічно засуджував різноманітні форми нетерпимості та фашизму.

    Майже 15 років свого життя Максим Буткевич присвятив боротьбі за права людини. Він був членом правління українського відділення Amnesty International та співзасновником організації “Без кордонів”, яка активно виступає проти ксенофобії та расизму в Україні, а також надає допомогу переселенцям.

    Максим Буткевич відзначився в боротьбі за визволення в’язнів Кремля, зокрема режисера Олега Сенцова.

    “Він боровся проти дискримінації, ворожніх висловлювань та виступав за те, щоб Україна не виганяла людей до країн, де їм загрожувала небезпека. Він допомагав їм знайти притулок тут”, – розповідає Володимир Яворський, юрист з Центру громадянських свобод, друг Максима.

    Згідно з версією російських слідчих, у червні 2022 року Максим вистрілив із протитанкового гранатомета по під’їзду житлового будинку у Сєвєродонецьку, де, за їх словами, були двоє людей.

    Проте, за словами його матері, його підрозділ ніколи не перебував у Сєвєродонецьку, а воював біля Золотого й Гірського.

    У серпні 2023 року суд у Москві підтвердив вирок правозахиснику. Після цього Максим на три місяці зник у російській каральній системі, і ні рідні, ні адвокати не знали його місцезнаходження.

    Виявилося, що його перевели до колонії №2 на окупованій Луганщині у місті Боково-Хрустальне (Вахрушеве). Amnesty International називає вирок Максиму Буткевичу “помстою російської влади за його правозахисну діяльність”, а зізнання, яке він, за їхніми словами, зробив, – вимушеним.

  • Антикорупційний суд продовжив обов’язки ексзаступнику міністра Лозинському

    Антикорупційний суд продовжив обов’язки ексзаступнику міністра Лозинському

    Вищий антикорупційний суд продовжив до 21 квітня термін виконання обов’язків колишнього заступника міністра з розвитку громад, територій та інфраструктури, Василя Лозинського. Лозинського підозрюють у одержанні неправомірної вигоди у розмірі 400 тисяч доларів за даними Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

    Рішення щодо продовження терміну обов’язків Лозинського було прийняте 21 лютого Вищим антикорупційним судом. Згідно з цим рішенням, обов’язки підозрюваного продовжено до 21 квітня 2024 року включно. Прокурор САП висловив прохання продовжити цей строк, яке було задоволено.

    Лозинський зобов’язаний виконувати ряд умов, зокрема, відвідувати вимоги правоохоронних органів, повідомляти про будь-які зміни у своєму місці проживання та роботи, утримуватися від спілкування з певними особами та здавати на зберігання закордонні паспорти.

    Нагадаємо, що Лозинського разом із чотирма іншими особами звинувачують у неправомірному одержанні 400 тисяч доларів. Ці кошти стосуються виділених у 2022 році коштів на теплопостачання, які були спрямовані на Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури. Слідство встановило, що Лозинський згодився на закупівлю обладнання за завищеними цінами від підприємця, який представив йому необґрунтовано високу вартість товарів, порівняно з ринковою вартістю.

  • НАЗК виявило конфлікт інтересів у діях заступника глави ОП Ростислава Шурми стосовно виплат компаніям його брата

    НАЗК виявило конфлікт інтересів у діях заступника глави ОП Ростислава Шурми стосовно виплат компаніям його брата

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) склало протокол про адміністративні правопорушення стосовно заступника керівника Офісу Президента України (ОПУ) Ростислава Шурми через порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Інформацію про це розміщено на сайті НАЗК.

    Справа стосується питань з виплатами електростанціям, що генерують енергію з альтернативних джерел, при цьому кінцевим бенефіціаром є брат посадовця – Олег Шурма.

    За відомостями НАЗК, у 2022 році Ростислав Шурма організував при ОПУ Комітет електроенергетики, учасники якого зібралися під його керівництвом. В засіданнях Комітету брали участь ключові інституції, пов’язані з електроенергетикою: Міністерство енергетики, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), ПАТ «НЕК «Укренерго», ДП «Оператор ринку», ДП «Гарантований покупець».

    Брат Ростислава Шурми, Олег, є кінцевим бенефіціарним власником семи компаній, які генерують електроенергію з альтернативних джерел. Сам Ростислав Шурма у період з 2019 по 2021 рік був членом наглядової ради АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геліос», що є співзасновником трьох із названих вище компаній.

    Станом на липень 2022 року, коли відбулися перші засідання Комітету під керівництвом Ростислава Шурми, у ДП «Гарантований покупець» була значна заборгованість за електроенергію, вироблену з альтернативних джерел, закуплену у компаній Олега Шурми. Сума заборгованості перед компаніями становила майже 254 млн гривень.

    За даними НАЗК, Ростислав Шурма під час засідань Комітету 23 серпня та 7 вересня 2022 року стимулював ПАТ «НЕК «Укренерго» та ДП «Гарантований покупець» підписати та затвердити у НКРЕКП акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел за певний період. Такі дії впливали на задоволення приватного інтересу Ростислава Шурми, а саме – сприяли успішності бізнесу його брата через прийняття необхідних рішень державними органами та компаніями, що мають відношення до ринку електроенергії.

    Ростислав Шурма, заступник керівника Офісу Президента України, брав участь у засіданнях Комітету без належного повідомлення про наявний конфлікт інтересів та обговорював рішення, що стосувалися його приватного інтересу у вказаній сфері.

    Раніше встановлено, що сонячні станції, які перебувають під російською окупацією і мають співвласника з оточення Ростислава Шурми, отримували оплату за “зеленим тарифом” до літа 2023 року. За даними  з липня 2022 по липень 2023 року ці компанії отримали понад 320 млн гривень оплати за електроенергію від державного підприємства “Гарантований покупець”.

    Національним агентством з питань запобігання корупції складено протокол про порушення Ростиславом Шурмою вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, який направлено до суду за статтею 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У разі визнання вини суд може накласти на нього штраф, а дані про посадовця будуть внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

  • Справа заволодіння аеропортом “Одеса”: бізнесмену Боруховичу знову продовжили обов’язки

    Справа заволодіння аеропортом “Одеса”: бізнесмену Боруховичу знову продовжили обов’язки

    Вищий антикорупційний суд продовжив до 19 квітня термін виконання обов’язків, які покладено на бізнесмена Алекса Боруховича, що став підозрюваним у справі про організацію заволодіння міжнародним аеропортом “Одеса”.

    Згідно з судовим рішенням, на Боруховича накладено запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 120,78 млн гривень. Він також зобов’язаний з’являтися на перше вимагання, не покидати Одесу та область без дозволу відслідковуючого органу, прокурора та суду. Крім того, він повинен повідомляти про будь-які зміни у своєму місці проживання та роботи, утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у справі.

    Також Борухович повинен передати свій паспорт або паспорти для зберігання відповідному органу та носити електронний браслет. Проте пізніше електронний браслет було знято.

    Прокурор САП запитував про продовження інших обмежень.

    Ухвала суду задовольнила частково, продовживши термін дії обов’язків підозрюваного через застосування запобіжного заходу у вигляді застави. Термін дії ухвали – два місяці до 19 квітня 2024 року включно, але в межах досудового розслідування.

    У жовтні Вищий антикорупційний суд арештував майно Міжнародного аеропорту “Одеса” у справі проти Бориса Кауфмана.

    За слідством, у 2011 році два відомих одеських бізнесменів Борис Кауфман та Олександр Грановський (Алекс Борухович) організували схему заволодіння майном КП “Міжнародний аеропорт “Одеса”. Вони зареєстрували ТОВ, яке мало створити спільне підприємство з Одеською міською радою, з метою отримання у власність та приватизації майнового комплексу аеропорту вартістю близько 118 мільйонів гривень.

    Отримання згоди депутатів ОМР на створення товариства підтримав тодішній міський голова Олексій Костусєв, представивши плани інвестування в розвиток аеропорту. Крім того, посадовець, за даними слідства, вчинив службове підроблення, що дало підконтрольному ТОВ право утворити товариство з ОМР обхідною конкурентною процедурою.

    Нагадаємо, що 7 вересня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід для одеського бізнесмена Бориса Кауфмана, а пізніше також ще одному бізнесмену у справі щодо незаконного заволодіння майновим комплексом КП “Міжнародний аеропорт “Одеса” та 2,5 млрд гривень доходу від його діяльності – Олексію Грановському.

  • Помер Степан Хмара: вічний опозиціонер і “запеклий яструб”

    Помер Степан Хмара: вічний опозиціонер і “запеклий яструб”

    На 87-му році життя український політик та політв’язень радянських часів Степан Хмара, повідомила у фейсбук його дружина Роксолана. Останнім часом він лікувався від онкологічного захворювання.

    Степан Хмара казав, що він ніколи не бачив тієї України, про яку мріяв. І саме цим пояснював свою багаторічну опозиційність до влади.

    Дисидент і антикомуніст – він був в опозиції усе своє політичне життя. Так було у радянські часи, так було після проголошення незалежності України.

    Але? попри це, називав себе оптимістом.

    “Ніколи людина не має замикатися на тому, що “якщо мені не доведеться бачити, то мені однаково”. Ні, мені не однаково, буду з того світу дивитися”, – запевняв Степан Хмара в одному із інтерв’ю у жовтні 2017-го, коли його, 80-річного, запитували, чи відчуває він свої роки.

    Він завжди казав, що років не відчуває, бо постійно у русі і у боротьбі. У нього народився син, коли йому було 65.

    Табори та повернення додому

    Степан Хмара народився у 1937 році на Львівщині, працював медиком.

    Його політична діяльність почалася у 70-х роках минулого століття – він поширював самвидав і зокрема “Роздуми про мир, інтелектуальну свободу і прогрес” Андрія Сахарова, яку переклав українською.

    Після того, як у 1972-1973 роках радянська влада арештувала і відправила у заслання В’ячеслава Чорновола, Хмара разом із Олесем Шевченком редагував “Український вісник” – самвидавівський журнал, у якому публікували твори Василя Симоненка, Василя Стуса, Івана Світличного, Івана Дзюби.

    Там, зокрема, друкувалися статті про репресії в СРСР. Під псевдонімом “Максим Сагайдак” у журналі друкувався і сам Степан Хмара. Його статтю “Етноцид українців в СРСР” високо оцінив американський історик, дослідник репресій і Голодомору Роберт Конквест.

    У 1975 році у КДБ висунули звинувачення проти Хмари у нібито забороненій приватній практиці стоматолога, але згодом справу закрили через відсутність доказів.

    У 1980-му Степана Хмару таки заарештували і за “приватне підприємництво”, і за “антирадянську агітацію і пропаганду” та засудили до семи років суворого режиму та п’яти років заслання.

    Майже сім років він просидів у концтаборах суворого режиму на Уралі і повернувся додому у 1987-му, тобто, за три з половиною роки до незалежності.

    Степан Хмара у парламенті

    АВТОР ФОТО,УКРІНФОРМ Підпис до фото, Степан Хмара у Верховній Раді України, 1994 рік

    У 1990-му став депутатом парламенту і разом із іншими націонал-патріотами, що входили до “Народної ради” і серед яких було чимало таких, як і він, колишніх політв’язнів, був одним із авторів Декларації про державний суверенітет України. Також був співавтором інших законів – про конфіскацію майна Компартії, департизацію державних установ і правоохоронних органів.

    Він першим із депутатів підтримав “революцію на граніті” у жовтні 1990 року – страйк і голодування студентів на площі Жовтневої Революції (нинішній Майдан Незалежності), і сам голодував два тижні.

    І недарма: тоді студенти домоглися виконання більшості своїх вимог, зокрема, не допустили підписання союзного договору, домоглися військової служби молоді на території України і головне – відставки уряду Віталія Масола.

    Революції та протести

    У листопаді 1990 року Степана Хмару заарештували за звинуваченням у нападі на працівника міліції. У відповідь він знову оголосив голодування. Вийшов на волю у квітні 1991 року. Справу згодом закрили – після провалу “ГКЧП” і розпаду Союзу. Сам політик твердив, що це була зрежисована провокація комуністів.

    До парламенту Степан Хмара обирався кілька разів – і як самовисуванець, і у складі Блоку Юлії Тимошенко. Але у цій фракції пробув недовго – після того, як тодішня очільниця уряду підписала газові угоди з президентом Росії Володимиром Путіним, залишив цю політичну силу і звинуватив Юлію Тимошенко у “продажу України”.

    Степан Хмара

    АВТОР ФОТО,UNIAN Підпис до фото, Степан Хмара неодноразово вдавався до радикальних протестів – голодування

    Степан Хмара активно брав участь у всіх наймасовіших акціях протесту в Україні. На початку 2000 – “Україна без Кучми”, він входив до “Форуму національного порятунку”. Згодом – у Помаранчевій революції на підтримку Віктора Ющенка.

    Саме Віктор Ющенко за свого президентства нагородив Степана Хмару найвищими державними нагородами: званням Герой України, орденом Ярослава Мудрого та орденом Свободи.

    Степан Хмара, попри свій поважний вік, також був активним учасником Революції гідності за часів Віктора Януковича.

    “Запеклий яструб”

    “Запеклим яструбом” він називав себе сам. Радикалізм Степана Хмари багатьох лякав і дратував. Можливо тому він не мав значної підтримки як політик у суспільстві.

    “Степан Хмара своїм словом і критикою оперує наче бритвою. Інколи навіть здається, що він може зачепити і безвинного. Та його принциповість дає карт-бланш його радикалізму”, – писала газета “День” у 2017-му.

    У часи депутатства і після роботи у парламенті він був проти відмови України від ядерного статусу і запекло критикував Леоніда Кравчука.

    Степан Хмара був одним із ініціаторів статті Конституції України про те, що на території України не допускається розташування іноземних військових баз.

    Він закликав якнайшвидше вивести з України російські війська Чорноморського флоту.

    Коли у березні 2014 року “зелені чоловічки” захоплювали будівлю Верховної Ради Криму, Степан Хмара пропонував “зрівняти із землею кримський парламент” разом з усіма, хто там перебував.

    Після подій у Криму і початку конфлікту на Донбасі він закликав розірвати усі відносини із Росією, проводити спецоперації зі знищення ватажків самопроголошених республік, захоплювати високопосадових осіб Росії, а не вести переговори у Мінську.

    А ще – розпустити донецьку футбольну команду “Шахтар”.

    Український парламент 2014-2019 років називав “огидним посміховиськом”, до якого йому “бридко заходити”.

    Він брав участь в акціях протесту разом із Міхеілом Саакашвілі, звинувачуючи президента Петра Порошенка у потуранні олігархам і корупціонерам та незаконному збагаченні.

    Степан Хмара

    АВТОР ФОТО,UNIAN

    Діставалося від Хмари і владі Зеленського.

    “Цю шпану, що прийшла до влади, їх всіх чекає трибунал! Це – перекотиполе, яких цікавлять тільки гроші”, – заявляв він у грудні 2019 року, коли у парламенті голосували за продаж землі.

    Разом із колишнім колегою Віктором Шишкіним Степан Хмара прийшов у парламент на урочисте засідання з нагоди 25-ої річниці Конституції із написом на футболках “Зе – вбивця Конституції!”.

    З початком війни радикалізм Степана Хмари вже не дисонував з настроями суспільства, як це було раніше, коли йшлося про Росію.

    “Я завжди казав, що кінець російської імперії, ключі від її кінця, знаходяться в Україні”, – казав він навесні 2022 року.

    “Це особлива війна. Це війна світів. Імперії зла і справедливості проти неї”, – вважав Степан Хмара.

  • Ексзаступнику секретаря РНБО Сівковичу повідомили про підозру в держзраді

    Ексзаступнику секретаря РНБО Сівковичу повідомили про підозру в держзраді

    Колишнього заступника секретаря Ради національної безпеки та оборони України Володимира Сівковича повідомили про підозру в державній зраді. Цю інформацію оприлюднили в офіційному повідомленні відповідного відомства.

    “Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру в державній зраді колишньому заступнику секретаря Ради національної безпеки та оборони Володимиру Сівковичу”, – йдеться в оголошенні.

    Сівкович, за заявою бюро, здійснював неодноразові зустрічі з представниками Російської Федерації та отримував вказівки від тодішньої української влади, зокрема стосовно придушення протестних акцій після відмови України від асоціації з Європейським Союзом.

    Зазначається, що після початку студентських протестів на Майдані Незалежності Сівкович активно реалізував плани, спрямовані на сприяння інтересам Російської Федерації.

  • Новий очільник «Київміськбуду» пов’язаний з «будівельною імперією» кременчужанина Кушніра

    Новий очільник «Київміськбуду» пов’язаний з «будівельною імперією» кременчужанина Кушніра

    Новий керівник компанії “Київміськбуд” викликає зацікавленість через його значні досягнення у будівництві та зв’язки з попереднім главою бізнес-імперії.

    На 19 лютого розслідування проєкту Bihus.Info висвітлило нові деталі щодо “Київміськбуду”, під керівництвом депутата Кременчуцької міської ради трьох скликань, Ігоря Кушніра, який заявив про відхід з посади голови компанії у грудні 2023 року після 12 років роботи. Новим президентом “Київміськбуду” став Василь Олійник, який раніше займався будівництвом як генеральний підрядник на об’єктах компанії Stolitsa Group, пов’язаної з відомою київською забудовницею Владиславою Молчановою, що також має зв’язки з родиною Кушнірів.

    За результатами журналістських розслідувань, здавалося б, що зміна керівництва є лише формальністю, оскільки Олійник має тісні зв’язки з Молчановою, яка, в свою чергу, пов’язана з родиною Кушнірів. Ця зв’язкова мережа виявилася не лише у сфері бізнесу, а й у володінні компаніями в Британії та участі в розподілі земельних ресурсів у Козині.

    Раніше вже відомо, що родина Кушнірів привертає увагу засобів масової інформації через різні скандали та розслідування. Наприклад, санкції проти компанії Олени Кушнір, дружини голови “Київміськбуду”, істотно підняли її профіль через її зв’язок з “газовою трубою” Медведчука.

    Загалом, Ігор Кушнір та його родина зберігають високий ступінь впливу та зацікавленості в різних сферах, що привертає увагу суспільства та журналістів до їхніх діяльностей.

  • Терористи зламали мовлення “Еспресо” та намагалися захопити акаунт журналіста “Схем”

    Терористи зламали мовлення “Еспресо” та намагалися захопити акаунт журналіста “Схем”

    Російські хакери продовжують атакувати українські засоби масової інформації з метою поширення дезінформації та брехні. Цього разу їм вдалося взламати систему ефірного мовлення телеканалу “Еспресо”, де вони впровадили пропагандистське відео щодо “причетності США до війни в Україні”.

    “Нам прикро за те, що наші глядачі були свідками цього провокаційного відео у ефірі. Відповідальність за війну в Україні лежить на Росії. Це очевидний факт, який автори відео намагалися спростувати. Це свідчить про те, що до атаки на “Еспресо” причетні російські зловмисники”, – йдеться у повідомленні. Команда телеканалу вжила всіх необхідних заходів безпеки, пропагандистське відео вже вилучено з ефіру. Також телеканал готує звернення до правоохоронних органів.

    Крім того, хакери також намагалися отримати доступ до акаунту журналіста-розслідувача проєкту “Схеми” Георгія Шабаєва у Telegram, що було оголошено самим журналістом. Хакерам вдалося перехопити повідомлення з кодом для входу у месенджер, проте їхні спроби двофакторної аутентифікації зазнали невдачі.

    “Оскільки це була цілеспрямована атака через успішне перехоплення SMS, я прямо пов’язую це зі своєю професійною діяльністю”, – заявив він. Сам Шабаєв не вважає, що став мішенню російських хакерів, він вважає, що зловмисників цікавлять матеріали щодо майбутніх розслідувань проєкту “Схеми”.

    Увечері 19 лютого невідомі зламали систему, яка відповідає за ефірне мовлення телеканалу “Еспресо”. Після цього в ефір вставили коротке відео з кадрами знищених українських міст, а також президентом Сполучених Штатів Америки Джо Байденом та закликом зупинитися, натякаючи на нібито причетність США до війни в Україні.

  • Підірване авто з волонтерами УДА на Одещині: стан Альберта Крученіна важкий, розшукують ворожу ДРГ

    Підірване авто з волонтерами УДА на Одещині: стан Альберта Крученіна важкий, розшукують ворожу ДРГ

    Українська добровольча армія (УДА) повідомила про спробу замаху на життя двох її членів, Альберта і Наталії Кручиніних. Деталі щодо вибуху автомобіля подружжя Кручиніних поки що обмежені. Альберт і Наталія перебувають у лікарні, а поліція розглядає цей випадок як спробу умисного вбивства.

    У УДА назвали підрив автомобіля терористичним актом, підозрюючи, що це може бути результатом дій російських диверсійних груп. Тому вони оголосили винагороду за будь-яку інформацію про можливих замовників та виконавців цього акту.

    “Ми закликаємо всіх можливих свідків цього злочину, а також осіб, які мають будь-яку інформацію про замовників та виконавців, звернутися до командування УДА. Ми гарантуємо анонімність і винагороду в розмірі 10 тисяч доларів США за інформацію, яка допоможе затримати або ліквідувати диверсійні групи”, – заявили представники УДА.

    Також політик Сергій Стерненко висловив готовність долучитися до збору інформації про можливих злочинців, додавши 10 000 доларів до винагороди.

    Щодо деталей від поліції, правоохоронці зазначили, що вибух стався в селі Гвардійське. Постраждалі перебувають у лікарні з численними травмами. Інформація про спробу замаху вже занесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань, і злочинці, які стояли за цим, можуть очікувати від 10 до 15 років позбавлення волі або навіть довічного ув’язнення.

  • Студенти вимагають звільнення батька Соні Кошкіної з Інституту журналістики через сексизм

    Студенти вимагають звільнення батька Соні Кошкіної з Інституту журналістики через сексизм

    Студенти Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка тривалий час активно виступають за відставку відомого професора Микити Василенка, якого звинувачують у сексистських висловлюваннях та проросійських поглядах. За їхніми словами, викладач систематично допускається принижливих зауважень щодо студенток та агітує за вступ до забороненої в Україні партії ОПЗЖ.

    Цю інформацію повідомила Оксана Паращак, студентка та військовослужбовиця, яка виступає у ролі промовця.

    Раніше цього року студенти зверталися до керівництва інституту зі скаргами на поведінку професора, але реакцією була лише догана без подальших заходів у звільнення його з посади. Після цього вони звернулися до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, який відкрив робочу групу для розгляду цього випадку.

    Робоча група, утворена за рішенням постійної комісії Вченої ради КНУ ім. Шевченка з питань етики, визнала факти порушень етичних норм та зазначила, що підхід керівництва університету до цієї ситуації призвів до репутаційних втрат для закладу. Зараз професору висунута догана, але студенти продовжують настоювати на його звільненні.

    Однією з активних учасниць цієї ініціативи є студентка і військовослужбовиця Оксана Паращак, яка підкреслює, що така поведінка професора є недопустимою, особливо в умовах воєнного конфлікту з Росією та боротьби за гендерну рівність.

    Адміністрація інституту наразі утримується від офіційної відповіді на ці звинувачення. Слід відзначити, що Микита Василенко є батьком відомої української журналістки Соні Кошкіної.