Golosnovinua.com

Категорія: Політика

  • Залужний відвідував Чехію перед повномасштабною війною з Росією

    Залужний відвідував Чехію перед повномасштабною війною з Росією

    Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний відвідав Чехію неодноразово перед розгортанням повномасштабної війни з Росією, заявивши чеський урядовець Томаш Копечний, який раніше займався співпрацею з Україною у міністерстві оборони Чехії.

    Копечний розповів, що співпраця між Міноборони Чехії та Генштабом України стала активніше розвиватися у грудні 2021 року. Головнокомандувач ЗСУ Залужний відвідав Прагу у січні й лютому 2022 року. Ці візити передували вторгненню Росії, і їх метою була обговорення питань військової співпраці.

    У своєму зверненні до “Радіо Свобода,” Копечний також повідомив, що Чехія надала Україні першу реактивну систему залпового вогню (РСЗВ) вже на четвертий день вторгнення Росії – 27 лютого 2022 року. Зазначено, що вартість цієї системи оплатив уряд Чехії.

    “Те, що ми обговорювали, було переліком обладнання, яке можна було поставити безкоштовно, тому що воно перебувало у військових запасах чеської армії,” – пояснив Копечний. За його словами, ця ініціатива стала частиною утворення міжнародної структури для координації поставок озброєння Україні, відомої як формат “Рамштайн.”

  • Андрій Наумов, екс-генерал СБУ, вийшов з в’язниці в Сербії

    Андрій Наумов, екс-генерал СБУ, вийшов з в’язниці в Сербії

    Колишній генерал Служби безпеки України (СБУ) Андрій Наумов, який був засуджений у Сербії до року ув’язнення за відмивання грошей, вийшов на волю. Про це повідомили в місцевому суді, яке вирішує питання його подальшого статусу.

    Наприкінці минулого року Сербія відмовила Україні у єкстрадиції Наумова, адже президент Зеленський в березні того ж року публічно висловив звинувачення в його адресу, називаючи зрадником. Це викликало протест місцевих влад і вважалося порушенням презумпції невинності.

    Наприкінці його тюремного терміну документи були повернуті Наумову, але йому заборонено залишати територію Сербії до вирішення питань апеляції на його вирок.

    Спроби України екстрадувати колишнього генерала були зупинені судовим рішенням у Сербії, що визнало втручання в презумпцію невинності через заяви українського президента Володимира Зеленського, який у відеозверненні в березні 2022 року назвав підсудного зрадником.

  • Україна готує компромісний законопроект про мобілізацію

    Україна готує компромісний законопроект про мобілізацію

    Український парламент розпочне внесення змін у законопроект про мобілізацію цього тижня, враховуючи зауваження Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Зміни в проект внесуть, орієнтовно, після оцінки зауважень, і готуватимуть більш компромісний варіант закону.

    Про це повідомила Євгенія Кравчук, заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики. Вона також зазначила, що оригінальний законопроект в нинішньому вигляді не буде винесений на голосування через його недоліки.

    Кравчук наголосила на необхідності створення більш справедливого та зрозумілого закону, щоб уникнути корупційних норм і врахувати зауваження омбудсмена. Міжвідомча робоча група розпочне працювати над оновленою версією законопроекту вже цього тижня.

    Законопроект про мобілізацію в Україні був внесений у грудні 2023 року і передбачає обмеження для ухилянтів, зокрема, заборону розпоряджатися своїм майном та придбавати нове рухоме і нерухоме майно. Однак ці обмеження викликали суперечки та обурення, в тому числі з боку омбудсмена Дмитра Лубінця. За словами Євгенії Кравчук, планується створити компромісний варіант, який би враховував інтереси громадян та не порушував конституційні принципи.

  • Віцеспікер ВР Корнієнко про мобілізацію нардепів: “А який з нас толк”

    Віцеспікер ВР Корнієнко про мобілізацію нардепів: “А який з нас толк”

    Перший віцеспікер Верховної Ради України, Олександр Корнієнко, висловив своє ставлення до можливості мобілізації народних депутатів в зв’язку зі зростанням напруги на сході України. Згідно з новим гучним законопроєктом про мобілізацію, відповідно до віцеспікера, депутати і надалі залишатимуться звільненими від призову до війська.

    На запитання, чи може мобілізація депутатів допомогти зняти соціальне напруження, Корнієнко відповів жартома, сказавши: “Так Кім (голова Миколаївської ОДА) же сказав учора – який з нас толк?”

    Віцеспікер розглядає питання мобілізації депутатів через дві призми: законодавчо-конституційну і морально-етичну. Законодавчо-конституційна призводить до висновку, що відсутність депутатів у парламенті може унеможливити прийняття важливих законів та бюджету. Морально-етична стосується демонстрації відповідальності депутатів та їхнього оточення.

    Корнієнко висловив погляд, що мобілізація депутатів може заважати функціонуванню держави, але водночас закликав нардепів опанувати базові військові навички, бо “проблеми з північним сусідом можуть закінчитись набагато пізніше”, ніж каденція нинішнього складу Ради.

    Нарешті, віцеспікер висловив упевненість, що чутки про можливу мобілізацію депутатів можуть бути результатом російської пропаганди, оскільки це вигідно Росії, щоб український парламент не працював.

  • Путін заявив про “завершення” війни проти України, проте на своїх умовах

    Путін заявив про “завершення” війни проти України, проте на своїх умовах

    Президент Росії Володимир Путін заявив про бажання завершити війну проти України, але лише на умовах Росії. Путін висловив це під час зустрічі з пораненими російськими військовими, наголошуючи, що основна проблема полягає не в Україні, а в тих, хто “руками України намагається знищити Росію.”

    “Ті, хто ще вчора казали, що треба завдати стратегічної поразки Росії, тепер вже шукають висловлювання щодо того, як би швидше завершити конфлікт. І ми теж хочемо завершити конфлікт, при чому якомога швидше, тільки на наших умовах,” – заявив Путін.

  • Німеччина зобов’язується надавати підтримку Україні й у 2024 році

    Німеччина зобов’язується надавати підтримку Україні й у 2024 році

    Німеччина продовжує активно надавати допомогу Україні впродовж всього періоду війни, і з початку конфлікту сума наданих коштів склала майже 28 мільярдів євро. Про це повідомляє Міністерство закордонних справ ФРН, представивши результати 2023 року та плани на 2024 рік.

    Зазначається, що фінансова підтримка включала широкий спектр заходів, таких як масштабна програма допомоги взимку, підтримка біженців, гуманітарна допомога, розслідування воєнних злочинів і розмінування. Крім того, Німеччина забезпечує Україну поставками обладнання та озброєння з власних складів та промисловості.

    У контексті зимової ситуації, де Росія систематично атакує цивільну інфраструктуру, німецький уряд розширює підтримку зимовим пакетом, плануючи подвоїти військову допомогу до 8 мільярдів євро в 2024 році.

    Крім фінансової допомоги, Німеччина активно працює над підтримкою України в різних сферах, включаючи постачання обладнання, розслідування воєнних злочинів та участь у конференціях, таких як Конференція з відновлення України, запланована на червень 2024 року.

    Зазначається, що Україна активно протистоїть російській агресії, визволяючи території та відтіскаючи російський флот. Німецьке МЗС підкреслює вражаючий прогрес у внутрішніх реформах та вказує на намір України розпочати переговори щодо вступу до ЄС.

    Дипломати також наголошують на зміні безпекового середовища в Європі через російську агресію та планах Німеччини розпочати розквартирування своєї постійної бригади в Литві з наступного року. Крім того, підготовка до 75-го саміту НАТО та підтримка розслідувань Міжнародного кримінального суду є важливими елементами зовнішньої політики Німеччини.

    На завершення, Міністерство закордонних справ ФРН визначає гуманітарну допомогу як невід’ємну частину зовнішньої політики Німеччини, яка залишається важливою складовою у подальшому.

  • Віцепрезидентка Єврокомісії: вступ України до ЄС – це питання років, а не десятиліть

    Віцепрезидентка Єврокомісії: вступ України до ЄС – це питання років, а не десятиліть

    Віцепрезидентка Єврокомісії з питань цінностей та прозорості, Вера Юрова, висловила своє ставлення до термінів вступу України в ЄС, вказавши, що цей процес не має тривати десятиліттями, але вимагає певного часу.

    “Я б воліла говорити про роки”, – наголосила Юрова, відповідаючи на питання про терміни вступу України в Європейський Союз.

    Вона порівняла Україну з іншими країнами, такими як Чорногорія, Сербія, Північна Македонія та Албанія, які вже розпочали переговори про вступ. Зазначила, що цього року Союз не розширюватиметься, і тому переговори не будуть відбуватися швидко.

    Юрова висловила задоволення від того, що концепція “повного членства або не членства” більше не застосовується. Зазначила, що держави-кандидати можуть наближатися до ЄС в різних сферах, таких як цифровий, енергетичний та транспортний зв’язок, а також визнання кваліфікацій та обмежений доступ до європейського ринку. За її словами, Україна може досягти цього до вступу в ЄС.

    Щодо територіальних проблем, Юрова вважає, що вирішення їх до вступу є морально складним завданням. Вона визнала зусилля України у веденні війни та проведенні реформ, вказавши, що вступ до ЄС буде складним процесом, вимагаючи адаптації всіх українських законів до європейського законодавства.

  • Кулеба затвердив першу в історії МЗС Комунікаційну стратегію Україна – держави Африки

    Кулеба затвердив першу в історії МЗС Комунікаційну стратегію Україна – держави Африки

    Департамент публічної дипломатії та комунікації МЗС України, виконуючи вказівки міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, розробив і представив першу в історії національної дипломатії “Комунікаційну Стратегію Україна – держави Африки”. Цей документ, дія якого розповсюджується на трирічний період (2024-2026 роки), націлено на зміцнення та розширення комунікаційних зв’язків між Україною та країнами континенту.

    Стратегія призначена системно підвищувати освіченість цільових аудиторій в країнах Африки щодо України, сприяючи політичній та економічній стійкості, зміцненню продовольчої безпеки, зростанню обсягів торгівлі та культурних обмінів.

    Документ визначає ключові напрямки розвитку дипломатичних відносин України з країнами Африки та є частиною стратегії нових горизонтів, яка передбачає активізацію дипломатичної діяльності з країнами Африки, Азії та Латинської Америки. Вже реалізовані дипломатичні тури міністра Дмитра Кулеби та його візити до 12 держав континенту свідчать про новий етап у взаємодії.

    Дипломатичний курс, виражений в стратегії, спрямований на довгостроковий ефект, сприяючи побудові міцного фундаменту для партнерства на основі поваги, взаємних інтересів та взаємних вигод. Документ аналізує комунікаційні особливості кожного субрегіону Африки, спрямований на подолання антиукраїнських наративів та вироблення стратегічних підходів до комунікації в кожній з цільових країн.

    На початку 2024 року міністерство планує провести презентацію публічної частини стратегії, щоб ознайомити громадськість з ключовими аспектами та метою цього важливого документа.

  • Баланс перемог і втрат: Україна в 2023 році

    Баланс перемог і втрат: Україна в 2023 році

    Рік 2023-го в Україні завершується під тінню невиконаних сподівань, супроводжуючись тривожними передчуттями наступного року. Поміж них виділяється невдача українського контрнаступу, але також варто відзначити ряд менш помітних, але значущих перемог Збройних Сил України (ЗСУ) на полі бою. Ці успіхи стали особливо цінними, враховуючи їх досягнення в умовах відсутності переваги в повітрі та техніці.

    На початку 2023 року Україна входила в рік з витоками обмеженого оптимізму, спричиненого успішними операціями зі звільнення Харківщини і Херсона. Військово-політичне керівництво України та її західні союзники розпочали анонсувати великий контрнаступ і детально описувати плани з викидання окупаційних військ.

    Однак реальність виявилась більш жорсткою, коли наступ ЗСУ на південному фронті врізався у могутні оборонні лінії російських сил. Події ще більше ускладнило техногенне лихо – підрив дамби Каховської ГЕС. За експертною думкою, цей інцидент можливо був спрямований на заваду просуванню українських військ і вчинений російськими військовими.

    Протягом року активних бойових дій жодна зі сторін не зуміла прорвати оборонні лінії противника. Відзначаючи це, головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний був змушений оголосити перехід до “позиційної війни” наприкінці осені.

    Проте за цей рік обидві сторони можуть зарахувати собі не менше ніж три вдалих та стільки ж неудачних операцій на фронті.

    Перемоги України

      1. Розблокування Чорного моря: Операція з блокування територіальних вод в Чорному морі, розпочата Російською Федерацією за декілька тижнів до повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року, призвела до серйозних труднощів. Порти та кораблі, як торговельні, так і військові, постраждали від російських ракет та безпілотників, призводячи до зупинення морського експорту, зокрема зерна, з України. У липні 2022 року вдалося розблокувати Чорне море, створивши “безпечний коридор” за посередництва ООН і Туреччини. Але ця угода тривала лише рік, і в липні 2023 російська влада вирішила вийти з неї, загрожуючи атакувати усі кораблі, що направлятимуться в українські порти. Україна вирішила впоратися з цією загрозою самостійно. Морські дрони завдали удачних ударів по російським кораблям і ракетному штабу Чорноморського флоту в Севастополі, змушуючи Кремль зменшити свої амбіції в цьому регіоні.  Наприкінці року стали очевидні позитивні результати цих заходів. З супутникових знімків, представлених у грудні, видно, що більшість кораблів Росії, здатних нести ракети “Калібр”, була евакуйована з Криму до Новоросійська. Це дозволило розблокувати морський експорт України. За чотири місяці цим безпечним коридором пройшли 302 кораблі, експортуючи приблизно 10 тонн продукції. Хоча ці показники ще не досягли довоєнного рівня, вони свідчать про кінцевий завершення “тотального домінування російського флоту” в Чорному морі, як підкреслив президент Зеленський.
    1. Поразка російських військ під Вугледаром та звільнення Роботиного і Кліщіївки: В останні дні січня і на початку лютого російська армія, реагуючи на болючі втрати на Харківщині та Херсонщині, розпочала енергійні наступальні операції. Незважаючи на успішні дії біля Бахмуту і Соледару, на південному заході Донеччини, неподалік від містечка Вугледар, російські війська зазнали важкої поразки. Українські сили, сфокусовані в самому населеному пункті, знищили декілька танкових колон противника. Російські війська, головним чином складаючись з морської піхоти Тихоокеанського флоту, намагалися прорватися до міста через відкриту місцевість, але стали жертвами вогню Збройних Сил України або потрапляли на мінні поля. У січні морпіхи РФ зазнали значних втрат і звернулися із заявою про великі втрати до губернатора Приморського краю, де базується 155-та бригада. Перед весною російські атаки втратили свою силу, а Україна, за словами The New York Times, виборола “найбільшу танкову битву” в цьому конфлікті. Ще дві важливі перемоги Збройних Сил України отримано в ході контрнаступу. В Запорізькій та Донецькій областях вдалося зупинити Времіївський виступ противника поблизу Великої Новосілки та прорвати першу лінію оборонних укріплень росіян поблизу Роботиного. Незважаючи на те, що ці операції вимагали значних зусиль і ресурсів ЗСУ, не дозволяючи розширити успіх на окуповані Бердянськ і Мелітополь, вдалося звільнити села Кліщіївка і Андріївка поблизу Бахмуту. Російські війська опинилися у складному становищі, загрожуючи втратити логістичні шляхи між Бахмутом і Горлівкою. Наприкінці року російські війська вирішили перейти в наступ на цих напрямках, спробуючи збалансувати скромні, але важливі успіхи українського контрнаступу.
    1. Стійкість плацдарму на Херсонщині: У середині листопада українська влада підтвердила довгочекані новини, які вже котилися в російських та українських соцмережах – Збройні Сили України успішно захопили плацдарм на лівому березі Херсонської області. Інформація про те, що українські військові періодично перетинали Дніпро та створювали позиції на окупованому росіянами березі, вже не раз з’являлася. Проте, це здебільшого виглядало як короткочасні диверсійні або розвідувальні операції. Створення такого тактичного плацдарму – це крок на зовсім інший рівень. Форсування водяної перешкоди та захоплення позицій на ворожому березі вважається однією з найскладніших військових операцій, і це набуває ще більшого значення, враховуючи умови, в яких українські війська здійснили це досягнення: без повітряного прикриття, без потужного річкового флоту, без переваги в техніці та відсутності понтонних переправ. Інтенсивні обставини, в яких утримується цей плацдарм біля села Кринка, піднімають питання доцільності його утримання. Українські бійці щоденно стикаються з ударами російської авіації, артилерії та вогнеметних систем. Володимир Путін характеризує цей плацдарм як “пастку” для українців, водночас західні ЗМІ висловлюють думку про “рішення, що самі себе руйнують” українського командування. Незважаючи на це, Україна продовжує тримати контроль над цією обмеженою територією на березі Дніпра, очікуючи на відповідний момент для розширення плацдарму та наступу в глибину окупованої Херсонщини.

    Поразки України

    Неудача контрнаступу: Той факт, що український контрнаступ не досяг поставлених цілей, визнають як військове, так і політичне керівництво України. Головнокомандувач Збройних Сил Валерій Залужний зауважив, що попередні прогнози передбачали глибокий прорив від ЗСУ та досягнення Азовського узбережжя. Проте, реальна ситуація на полі бою виявилась значно відмінною.

    “Якщо взяти за основу підручники НАТО та математичні розрахунки, які ми проводили під час планування контрнаступу, то 4 місяці, фактично, недостатньо для досягнення цієї мети – дійти до Криму, провести операції в Криму, повернутися і знову вийти туди і назад”, – зауважив головнокомандувач.

    Замість прориву на 80 км, українські війська змогли лише прорвати виступ приблизно на 15-17 км поблизу Роботиного. Протистоячи другій лінії російської оборони біля Токмака, вони не зуміли подолати її до настання осінньої непогоди. Проблемам також сприяли відсутність готових резервів, відсутність переваги в повітрі, недостаток засобів ППО та спецтехніки для розмінування.

    Недоліки української сторони включали відсутність далекобійних засобів ураження, а отримані від США касетні боєприпаси надходили занадто пізно та у обмеженій кількості.

    Російський головнокомандувач Валерій Герасімов, коментуючи відхилення українського наступу, показав карту, на якій вказано, що план ЗСУ передбачав одночасні атаки з боку Херсону та Запоріжжя. Здається, що цей план був скоригований російськими військовими, які в червні підірвали дамбу Каховської ГЕС, затопивши значні території Херсонщини і відклавши можливість форсування Дніпра на кілька місяців.

    Втрата Бахмуту: Події, які обидві сторони прозвали “Бахмутською м’ясорубкою”, тривали майже 8 місяців і завершилися втратою міста. Вже восени 2022 року загони найманців ПВК “Вагнер” наблизились до меж Бахмуту.

    В січні вони знайшли слабкий пункт і прорвали українську оборону в Соледарі. Це стало початком рішучої фази “бахмутської різанини”.

    Протягом майже 4 місяців українські сили тримали місто, опинившись в напівоточенні. ЗСУ змушені були користуватися лише однією дорогою для постачання, яка залишалася під вогнем ворога.

    У березні і квітні “вагнерівці” прорвались в житлові квартали Бахмуту, перетворюючи війну в міське середовище. Місто було фактично знищено постійними артилерійськими та авіаційними ударами РФ.

    У таких умовах українські війська поступово відступили на західні околиці міста. Лідер “Вагнера” Євгеній Пригожин оголосив про повне захоплення Бахмуту 20 травня.

    Українська влада так і не визнала цього, продовжуючи стверджувати, що деякі околиці міста залишаються під контролем. Втрата Бахмуту визнається поразкою України, не лише через втрату стратегічного промислового міста, але й через сумніви щодо доцільності тривалої оборони.

    За інформацією західних ЗМІ, ідея тримати “фортецю Бахмут” до кінця належала Зеленському, водночас головнокомандувач Залужний був проти цього рішення.

    Позитивною стороною в цій ситуації може бути  те, що після “бахмутської м’ясорубки” і величезних втрат, приватна військова компанія “Вагнер” практично припинила своє існування. І через 3 місяці після битви загинули командир “вагнерівців” Дмитро Уткін і власник ПВК Пригожин у загадковій авіакатастрофі.

    Напівоточення Авдіївки: На закінчення 2023 року український гарнізон у місті Авдіївка зазнає надзвичайно важких випробувань, знаходячись фактично в напівоточенні. “Коридор” для постачання Збройних Сил України або можливого виводу гарнізону обмежується лише 5-7 км.

    Російська армія розпочала потужний наступ на Авдіївку 10 жовтня. Бронетанкові колони здійснювали атаки одночасно зі східного, південного і північного флангів, залучаючи до операції приблизно 40-50 тисяч військових, підтриманих артилерією, бронетехнікою і авіацією.

    Несприятливою є та обставина, що просування російських сил навколо Авдіївки не можна вважати стрімким. Протягом майже 2 місяців їм вдалося просунутися лише на кілька кілометрів, перетнути оборонний рубіж у вигляді залізничної лінії на півночі і захопити частину “Авдіївської промки” на сході.

    За даними західних експертів, російські війська захопили приблизно 11 кв. км території, та понесли втрати у 13 тисяч бійців і сотнях одиниць техніки. Український гарнізон у Авдіївці залишається в складних умовах, особливо на фоні майже повного зруйнування місцевого коксохімічного заводу від щоденних обстрілів, армія РФ наближається до його території.

    Бої за село Степове на північному заході Авдіївки тривають, і їхні результати можуть визначити долю українських військ, перебуваючи в ризикованому становищі. Захоплення Росією цього села може призвести до повного оточення українських сил та перерізання їхніх шляхів постачання.

    В умовах такої несприятливої обстановки українські та міжнародні військові експерти все частіше ставлять під сумнів доцільність утримання Авдіївки за будь-яку ціну. Однак офіційний Київ на даний момент стверджує, що не має наміру відступати із своїх територій.

     

  • Західні країни в Радбезі ООН обіцяють посилити підтримку України після повітряної атаки

    Західні країни в Радбезі ООН обіцяють посилити підтримку України після повітряної атаки

    Члени Ради безпеки ООН осудили “жахливі напади” Росії на Україну та вимагають негайного припинення агресії. Вечірнє термінове засідання Радбезу ООН відбулося за проханням України та ще близько 30 країн-членів ООН через найбільший обстріл ракетами, який здійснила Росія.

    Офіційні джерела повідомляють про втрати внаслідок російських ударів, де використано 158 одиниць озброєння, включаючи 122 ракети і 36 безпілотників. Зазначено, що напад стався по численних українських містах, включаючи Київ, Львів, Одесу, Харків, Херсон і Дніпро, внаслідок чого загинули 31 мирний житель, а понад 160 осіб отримали поранення.

    Польща також повідомила про можливий проліт російської ракети через її повітряний простір перед поверненням в Україну. Мальта висловила вимогу до Росії “негайно припинити всі військові дії” та “повністю вивести всі свої сили”.

    Мохамед Халед Хіярі, помічник Генерального секретаря ООН з питань Близького Сходу, Азії та Тихого океану, на засіданні Радбезу ООН повідомив, що Росія знову здійснила напади на цивільну інфраструктуру в Україні. Серед об’єктів, які постраждали, – житлові будинки, школи, пологові будинки, дитячі садки, парки, метро та ТРЦ, а також енергетична інфраструктура. У результаті пошкодження електромереж в декількох регіонах відбулося відключення електроенергії.

    “Напади на цивільне населення і інфраструктуру порушують міжнародне гуманітарне право, вони неприпустимі і повинні бути негайно припинені”, – наголосив Хіярі. Він висловив сум за трагедією, яка розгортається в Україні, та відзначив, що українці знову вимушені стикатися зі страхом та руйнуванням своїх домів під час свят.

    Хіярі нагадав про засуджуючу позицію Генерального секретаря ООН Антоніу Ґутерріша, який раніше вимагав негайного припинення ракетних та безпілотникових атак Росії на Україну. За його словами, військові дії Росії призвели до великої кількості жертв серед цивільного населення.

    Представник Албанії при ООН осудив Росію за свідоме знищення цивільних об’єктів та спробу підкорення українців. Він вважає, що в Кремлі намагаються піддати націю та продовжують завдавати більше болю тим, на кого нападали в останні два роки.

    Представниця Мальти вимагала від Росії негайно припинити всі військові дії та повністю вивести свої сили з України в межах міжнародно визнаних кордонів. Вона також нагадала про постійний ракетний обстріл Росією України та висловила підтримку права України на самозахист згідно зі статутом ООН.

    Представник Китаю висловив заклик до сторін конфлікту позитивно відреагувати на заклики міжнародного співтовариства до миру та розширити спільну мову для негайного припинення війни.

    Представники США, Великої Британії, Франції, Японії та Європейського Союзу однозначно визначили Росію як агресора і висловили підтримку Україні в захисті від агресії. Вони відкинули ідею “обох сторін конфлікту” і підкреслили необхідність припинення російської агресії та відведення всіх сил з України.

    Американський дипломат нагадав, що Рада Безпеки ООН раніше визначила, що напади на цивільну інфраструктуру є грубим порушенням міжнародного права та міжнародного матеріального права, і винних було призначено притягнути до відповідальності.

    “Сполучені Штати підтримують Україну і продовжать закликати до відповідальності за злочини російських посадових осіб і військ проти народу України. Ми не залишимо без захисту хоробрий народ України, який сьогодні бореться за свою свободу, за свою країну та цінності та принципи, викладені в Статуті ООН”, – заявив представник США.

    Британська представниця при ООН, Барбара Вудворд, відзначила, що російські атаки, хоч і щоразу шокуючі, вписуються в давно відомий сценарій, коли ракети, дрони та артилерія направлені проти мирного населення.

    Представниця Великої Британії наголосила, що без українських систем протиповітряної оборони, підтриманих міжнародним співтовариством, кількість жертв стала б набагато вищою. Вона підкреслила готовність своєї країни продовжувати підтримувати українські військові, надсилаючи сотні ракет для поповнення запасів систем протиповітряної оборони, що захищають Україну від російських атак.

    Представник Європейського Союзу, присутній на засіданні Ради Безпеки ООН, обіцяв надавати допомогу відновленню України після російських атак та активізувати гуманітарну допомогу та підтримку цивільного захисту, а також забезпечити стійкість її енергетичного сектору протягом зими.

    Представник Росії продовжував висловлювати обвинувачення в адресу України, називаючи її керівництво “хунтою” та “нацистами”. Звинувачуючи Україну в руйнуванні цивільних об’єктів, він стверджував, що російські атаки спрямовані лише на військову інфраструктуру, а всі руйнування та жертви серед цивільного населення винні українським системам протиповітряної оборони.

    Представник України при ООН, відзначаючи присутність представників “путінського режиму”, визнавав їхню дієздатність та зазначав, що довіра до Ради Безпеки ООН піддається підірванню через їхню присутність.

    Кислиця зауважив, що Росія не проявляє наміру завершити війну, і кремлівський режим діє в єдності з російським суспільством, яке вважається «промитим мізками». За його словами, російське суспільство наповнене ненавистю до більшості світу, включаючи Україну, і відмовляється від політики умиротворення.

    Кислиця вказав, що доки у Росії є ресурси, вони будуть продовжувати агресивні напади на Україну, спрямовані не лише на країну, але й на глобальну архітектуру безпеки та міжнародний порядок, які базуються на Статуті ООН. Представник України закликав міжнародну спільноту обмежити можливості Росії виробляти зброю, фінансувати військову агресію та становити загрозу світовому порядку.

    Останніми тижнями західні офіційні особи та аналітики попереджали, що Росія може збільшити кількість масованих ударів протягом зими, сподіваючись подолати опір українців, після того як зменшила кількість ударів крилатими ракетами протягом попередніх місяців для створення запасів. Це призвело до «наймасштабнішої повітряної атаки» вночі на 29 грудня, зазначив командувач ВПС Микола Олещук.