Категорія: Політика

  • Україна отримує скромний пакет озброєнь США, поки Конгрес не погодиться на більший

    Україна отримує скромний пакет озброєнь США, поки Конгрес не погодиться на більший

    Скромний пакет озброєнь США для України — який, імовірно, буде останнім, доки Конгрес не затвердить нове фінансування.

    Пакет у розмірі 250 мільйонів доларів США, який включає артилерійські снаряди, засоби протиповітряної оборони, зенітні та протитанкові ракети та боєприпаси до стрілецької зброї для боротьби з Росією, дозволить усунути деякі недоліки на полі бою, але він все ще залишає Україну перед невизначеним майбутнім і без критичної фінансової підтримки новий рік.

    Президент Володимир Зеленський подякував президенту Байдену в дописі на X, раніше Twitter, за зброю, яка «задовольнить найнагальніші потреби України».

    «Лідерство США в коаліції з понад 50 країн, які надають Україні військову допомогу, має вирішальне значення для протидії терору та агресії не лише в Україні, а й у всьому світі», – додав він.

    Єгор Чернієв, депутат Верховної Ради України, сказав, що пакет «покликаний лише ненадовго втримати нас, але він не в змозі змінити ситуацію на полі бою на нашу користь чи навіть дати нам ефективний опір». І незрозуміло, чи отримає Україна більше допомоги від свого найбільшого спонсора.

    «Якщо повний пакет допомоги Україні не буде проголосований найближчим часом, — сказав Чернієв, — буде важко стримати  Путіна».

    Українські чиновники попереджають, що без надходження нових коштів деякі зарплати та соціальні виплати можуть постраждати, починаючи з січня. Лише фінансова допомога Вашингтона становить приблизно третину бюджету України. Ці гроші не можна використовувати для прямої виплати зарплати солдатам, але оскільки так багато грошей вже йде на військові, західна допомога є критично важливою для продовження роботи цивільних підприємств.

    На додаток до невизначеності щодо допомоги США, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан блокує запропонований план нової допомоги на 50 мільярдів доларів від Європейського Союзу.

    Додатково до бюджетних обмежень Зеленський заявив минулого тижня, що українське військове керівництво представило план мобілізації до 500 000 додаткових військових для боротьби з Росією — що, за оцінками Зеленського, коштуватиме країні приблизно 13 мільярдів доларів. «Я хотів би знати, звідки будуть гроші», – сказав Зеленський під час прес-конференції в Києві.

    Міністр фінансів України Сергій Марченко заявив Forbes у середу , що Україна «вичерпала свій внутрішній потенціал для фінансування військових потреб».

    «Ми не виключаємо, що нам доведеться шукати додаткові внутрішні джерела фінансування», – додав Марченко.

    Поки Україна чекає на прийняття Конгресом додаткової допомоги, цей останній пакет буде приємною новиною для солдат на передовій, які скаржилися, що і без того дефіцитні поставки боєприпасів скоротилися в останні місяці. Деякі стріляють у п’ять разів менше артилерії. Після того, як український контрнаступ зупинився з початком зими, Росія перехопила ініціативу на полі бою, заявивши про певні успіхи біля Авдіївки на сході України.

    Останніми тижнями офіційні особи Білого дому припустили, що цей пакет озброєнь, відомий як «вилучення» із запасів Пентагону, був останнім, що вони могли зробити за наявні кошти, намагаючись використати те, що вони описали як жахливу ситуацію з фінансуванням, щоб підштовхнути Конгрес до схвалити запит Байдена на додаткові 60 мільярдів доларів, пов’язані з війною в Україні. Після вторгнення Путіна в лютому 2022 року Сполучені Штати виділили 44 мільярди доларів на безпекову допомогу.

    “Цей невеликий пакет допомоги є для нас свідченням того, що є проблеми з підтримкою України з боку США”, – сказав Чернієв. «Ми все ще вважаємо, що ці проблеми є тимчасовими і будуть вирішені дуже скоро. …Наступного року росіяни цілком певно розраховують на те, що підтримка України США зменшиться і вони зможуть досягти своєї мети».

    Через невизначеність майбутнього фінансування українські чиновники приділили більше уваги вітчизняному виробництву зброї. Зеленський пообіцяв, що наступного року Україна виготовить 1 млн безпілотників, а Київ почав виробляти артилерійські боєприпаси, правда, в невеликих кількостях. Чернієв попередив, що подальша підтримка США «є єдиним фактором, від якого залежить, як довго триватиме війна і чим вона закінчиться».

    Попри відносно менший розмір останнього пакету, київський політичний експерт Микола Давидюк сказав: «Я вважаю, що це хороша новина».

    «Те, що наші партнери не залишають нас напризволяще, навіть коли бюрократичні моменти не дозволяють їм перерахувати ту суму грошей, яку вони хочуть і яку б хотіли ми, вони все одно не кидають нас і підтримайте нас у будь-якому випадку”, – сказав він.

  • Динаміка військового конфлікту у 2024 році: аналіз трьох можливих сценаріїв

    Динаміка військового конфлікту у 2024 році: аналіз трьох можливих сценаріїв

    Триває повномасштабна війна Росії проти України, і зараз вона вже входить у свій третій рік. Лінія фронту за останні місяці майже не зазнала змін, і питання про те, чи може хід конфлікту змінитися у 2024 році, залишається в центрі уваги. Президент України Володимир Зеленський визнав, що весняний наступ не приніс того успіху, якого він сподівався, і на даний момент Росія утримує близько 18% території країни.

    Запитали думки трьох військових аналітиків про те, як вони бачать можливий розвиток подій протягом наступних 12 місяців.

    Війна затягнеться, але не триватиме вічно

    Барбара Занчетта, відділ вивчення війни, Королівський коледж Лондона

    Перспективи завершення війни в Україні залишаються малопривітними. Позиції Володимира Путіна, порівняно з минулим роком, виявляються більш сильними, але це стосується переважно політичного, а не військового виміру.

    Ситуація на фронті залишається невизначеною. Здавалося б, наступ України припинився, але також не відбувся прорив союзників Росії. Зараз результат війни значно більше залежить від політичних рішень, прийнятих на великій відстані від самого конфлікту – у Вашингтоні та Брюсселі.

    Дивовижна єдність, яку Захід проявляв у 2022 році та підтримував протягом усього 2023-го, починає розриватися.

    Військова допомога від США опинилася в полоні того, що президент Байден назвав “дрібною політикою” Вашингтона. Майбутнє економічної підтримки від ЄС, схоже, залежить від безглуздої позиції Угорщини.

    В той самий час коливання в західних столицях підбадьорюють Путіна. Його останні виступи та зухвалі заяви свідчать про те, що, на його думку, Росія готова до тривалої війни.

    Таким чином, чи вистачить сил і стійкості заходу, щоб і надалі протистояти російському лідеру та всьому, що він представляє?

    Рішення Європейського Союзу щодо початку переговорів щодо приєднання України та Молдови є не просто формальністю, а важливим етапом, який вказує на продовження підтримки Києва. Це надає сигнал, що майбутнє України в ЄС є пріоритетом, не зважаючи на тиск Росії.

    У Вашингтоні ймовірна повна зміна політики малоймовірна, оскільки рейтинги Дональда Трампа зростають. Хоча існує спокуса зобразити сценарій припинення підтримки України у разі його перемоги на виборах-2024 у США, реальність полягає в тому, що колишній президент самостійно не зможе перевертати трансатлантичне партнерство.

    Захід має розбіжності в своїй підтримці, а це робить 2024 рік важким для демократичних країн. Довгостроковий консенсус на підтримку війни завжди був складнішим для них, ніж для автократів.

    Хоча війна може тривати весь 2024 рік, важливо зазначити, що вона не може тривати безкінечно. Завдяки нерішучості Заходу, Росія може ставати ще агресивнішою. Попри це, оскільки державний переворот чи смерть президента не є ймовірними, переговори залишаються єдиною реальною можливістю вирішення конфлікту, незважаючи на відмову обох сторін від них.

    Попереду рік консолідації

    Майкл Кларк, колишній генеральний директор Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень, вказує на те, що широкомасштабне вторгнення Росії в Україну привело до повернення великої війни на європейський континент. Події 2023 року відзначили також повернення індустріальної війни.

    Індустріальна війна переносить економіку частково, а в деяких країнах повністю, на воєнні рейки. Оборонний бюджет Росії у порівнянні з 2021 роком зріс втричі, а наступного року очікується, що він стане 30% державних витрат.

    Це призводить до того, що війна в Україні стає тривалішою і травматичнішою, ніж будь-який подібний конфлікт, який Європа спостерігала з середини минулого століття. Майбутній рік покаже, наскільки Росія, разом зі своїми постачальниками в Північній Кореї й Ірані, і Україна, з її західними партнерами, зможуть задовольнити вимоги війни індустріальної епохи, яка визначатиме нову реальність на європейському та світовому рівнях.

    Протягом року лінія фронту в Україні майже не зазнала змін, але стверджувати, що конфлікт у застійному стані, було б неправильно. Обидві сторони проявляють відданість продовженню боротьби, прагнучи захопити стратегічні ініціативи.

    Росія може вирішити знову розширити активність на всьому фронті, включаючи можливість захоплення всього Донбасу. З іншого боку, Україна може намагатися скористатися своїми успіхами в Чорному морі.

    Крім того, Київ може вжити заходів для здійснення військових сюрпризів, спрямованих на виведення противника з рівноваги.

    Однак загалом 2024 рік виглядає як період консолідації як для Києва, так і для Москви.

    Росії бракує як технічних, так і людських ресурсів для стратегічного наступу, і ймовірно, вона не зможе розпочати його до навесні 2025 року.

    Україні необхідна підтримка з боку заходу для того, щоб утримати свої позиції у наступному році, одночасно посилюючи внутрішні резерви для майбутніх викликів.

    Сучасна війна, яка відбувається, представляє собою конфлікт між суспільствами, де поле бою є лише виявом цієї глибокої боротьби.

    Хід подій у 2024 році буде визначатися не тільки на віддалених політичних аренах, таких як Москва, Київ, Вашингтон, Брюссель, Пекін, Тегеран і Пхеньян, але й у сільських населених пунктах, таких як Авдіївка, Токмак, Краматорськ та інших місцях бойових дій уздовж фронтової лінії.

    Україна буде тиснути на Росію навколо Криму

    Бен Ходжес, колишній командувач армії США в Європі, відзначив, що у Росії відсутній рішучий і проривний потенціал для захоплення України. Він вказав, що Росія зосереджується на утриманні придбаних територій та посиленні своїх оборонних можливостей, при цьому сподіваючись на здатність Заходу відступити від підтримки України.

    У той час Україна не припиняє свою боротьбу. Країна активно захищає своє виживання і має чітке уявлення про можливі наслідки перемоги Росії. Дедалі більше країн Європи висловлюють свою готовність збільшити допомогу, оскільки зростає обурення та страх внаслідок можливого відступу рішучості з боку США.

    Однак я передбачаю, що на початку наступного року США, нарешті, приймуть відкладений Конгресом пакет допомоги.

    З цього приводу від України можна очікувати наступних кроків:

    1. Відновлення втомлених від місяців боїв підрозділів для майбутніх наступів.
    2. Удосконалення системи мобілізації.
    3. Збільшення власного виробництва боєприпасів і зброї.
    4. Подолання переваги Росії у сфері радіоелектронної боротьби (РЕБ).

    До літа Україна планує вперше використати американські винищувачі F16, що може покращити її здатність протистояти російській авіації та посилити протиповітряну оборону.

    Найбільш стратегічно важливою областю, яка залишається під контролем Росії, є Крим, який українці вважають “вирішальною територією”. Україна планує продовжувати тиск на росіян в цьому регіоні, зробити присутність російського військово-морського флоту в Севастополі неприйнятною, включаючи бази ВПС та матеріально-технічні склади в Джанкої.

    Незважаючи на обмежені ресурси, зокрема артилерійські боєприпаси та високоточна зброя великої дальності, Україна продовжить виявляти витримку та стратегічний підхід. Російські солдати, у свою чергу, зазнають випробувань волями та логістикою, адже українська логістична система ставить їхню національну систему під постійний тиск.

  • Шмигаль закликає до термінової наради з міжнародними донорами

    Шмигаль закликає до термінової наради з міжнародними донорами

    Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль висловив заклик до міжнародних донорів про термінову нараду через “високий рівень невизначеності” у фінансах країни.

    У своєму листі до Міжвідомчої координаційної групи донорів, що контролює використання коштів, Шмигаль наголосив на необхідності фінансування наступного місяця, спрямованого на вирішення основних фінансових потреб України. “Для забезпечення макроекономічної стабільності вкрай важливо мати достатню, швидку та передбачувану зовнішню фінансову підтримку, починаючи з січня 2024 року”, – підкреслено в листі.

    За словами Шмигаля, Мультидонорська координаційна платформа (MDCP) повинна акцентувати увагу на негайних бюджетних потребах, зокрема, наданні підтримки урядові для соціальних виплат, виплат вчителям та державним службовцям. “Не можна розглядати проекти відновлення, коли нам доводиться вирішувати пріоритети виживання на 2024 рік”, – додав глава уряду.

    Наразі невідомо, яким чином одержувачі реагували на лист, і чи погодилися вони на термінову зустріч.

  • Кількість Реформ для вступу в ЄС: Руслан Стефанчук розкрив цифрові параметри

    Кількість Реформ для вступу в ЄС: Руслан Стефанчук розкрив цифрові параметри

    Україні на шляху до отримання повноцінного членства в Європейському Союзі слід пройти ряд важливих реформ, які стануть передумовою для розпочаття переговорів. Голова Верховної Ради України, Руслан Стефанчук, учасник Національного телемарафону, розкрив деталі цього процесу, наголошуючи на очікуванні Києва переговорної рамки, тобто переліку вимог, які необхідно виконати для вступу.

    За його словами, цей перелік охопить 35 розділів, які будуть групуватися в шість тематичних блоків. “Ми вже на фінішній прямі після рішення Європейської ради про початок переговорів… Тобто це чітка лінія, де тобі видають завдання з 35 розділів щодо приведення національного законодавства у відповідність до загальноєвропейського”, – пояснив він.

    Спікер відмітив, що вимоги Європейського Союзу вже в цілому відомі, вони стосуватимуться правових, ринкових та податкових питань. Він підкреслив, що багато з цих вимог Україна вже успішно впровадила, а інші можливо реалізувати з часом.

  • Паніка та Ажіотаж: Українці за кордоном штурмують консульські служби через законопроєкт про мобілізацію

    Паніка та Ажіотаж: Українці за кордоном штурмують консульські служби через законопроєкт про мобілізацію

    У соціальних мережах активно обговорюється несподівано великий попит на послуги з оформлення документів для українців за кордоном. Відеозаписи та свідчення про масові черги перед консульськими установами з’явилися після оприлюднення законопроєкту про мобілізацію, який пропонує значні зміни у військовому обліку та призові новобранців.

    Згідно з нинішнім законопроєктом, українці віком від 18 до 60 років, які знаходяться за кордоном, можуть отримувати консульські послуги лише за наявності військово-облікових документів. Це стосується навіть оформлення таких важливих документів, як внутрішні та закордонні паспорти.

    Поправки також передбачають введення додаткових санкцій для тих, хто ухиляється від мобілізації, такі як включення до Єдиного реєстру боржників та обмеження на отримання посвідчення водія. Ці пропозиції викликали паніку серед українців за кордоном, які стрімко почали записуватися на оформлення документів.

    Попри те, що законопроєкт ще не ухвалений, відеозаписи з численними людьми в чергах перед консульськими установами свідчать про загострення ситуації. З початку російської агресії, багато українців залишили країну, і консульства не встигають впоратися з великою кількістю громадян.

    Нові паспортні сервіси в ключових містах Європи, які надає державне підприємство “Документ”, також не в змозі задовольнити зростаючий попит. Зараз спостерігається надзвичайно велика кількість людей, які намагаються записатися на отримання документів, і це призводить до аномально довгих черг.

    У збройних силах запевняють, що не мають наміру втручатися у цивільне життя, але резонансний законопроєкт вже викликав серйозні обговорення та неспокій серед українців за кордоном. Зараз влада має намір переглядати та доопрацьовувати законопроєкт, але паніка та черги на оформлення документів вже стали реальністю для численних українців за кордоном.

  • Чи можливо змусити Путіна до укладення компромісу та встановлення миру в Україні

    Чи можливо змусити Путіна до укладення компромісу та встановлення миру в Україні

    За інформацією від джерел, адміністрація президента США Джо Байдена тихо, але систематично змінює свою стратегію відносно України. За даними Politico, ці зміни спрямовані на підвищення позицій України для майбутніх можливих переговорів, а не просто на повну перемогу над Росією, як раніше.

    Причиною цього “стратегічного переходу до оборони” є загроза зриву фінансування України, яке не може бути забезпечено або Сполученими Штатами, або Європейським Союзом. Навіть при тому, що Білий дім і Пентагон офіційно запевняють, що змін у політиці не відбулося, джерела вказують на обговорення можливості переорієнтації військових сил для зміцнення оборонної позиції на сході України.

    За даними Politico, рекомендації для України включають підвищення систем ППО, будівництво нових оборонних споруд, встановлення колючого дроту та копання ровів та протитанкових окопів вздовж північного кордону з Білоруссю.

    Крім того, адміністрація Байдена акцентує увагу на збільшенні власного виробництва озброєння в Україні. Відзначається, що ці заходи спрямовані на зміцнення позицій України в майбутніх можливих переговорах.

    Хоча офіційно влада США не оголошує про будь-які зміни у політиці, експерти зазначають, що цей “стратегічний перехід до оборони” може допомогти Україні зберегти ресурси та виграти час для ефективних переговорів.

    У той же час, Європейський союз висловлює готовність прийняти Україну до НАТО за прискореною процедурою, надсилаючи сигнали Москві щодо можливості компромісу. За даними експертів, такий підхід може вплинути на рішення Володимира Путіна.

    У контексті цих змін також акцентується на тому, що Путін може бути готовий до перемир’я. Навіть The New York Times повідомляло, що Путін натякає на готовність до мирної угоди з вересня, пропонуючи припинити бойові дії на поточних позиціях. Але експерти застерігають, що довіра до Путіна є проблематичною, і Україні слід бути обережною у веденні переговорів.

    Водночас, влада США та Україна продовжують співпрацювати, і хоча немає нового фінансування наразі, намір допомогти Україні реалізувати її мирний план підтверджується. У всіх цих обставинах головне завдання залишається зміцнення оборонних позицій та готовність до можливих переговорів для забезпечення майбутнього миру в регіоні.

  • Яку пастку для України на 5 років готує Путін: подробиці скандальної зустрічі диктатора з Сі

    Яку пастку для України на 5 років готує Путін: подробиці скандальної зустрічі диктатора з Сі

    Путін відверто зізнався Китаю, що готовий воювати в Україні ще 5 років.

    Ще у березні 23-го року у Кремлі зізналися перед “найближчим союзником” Китаєм, що захопити Україну їм так просто не вдасться, тож потрібен новий план.

    Як Росія вмовляла Китай повірити у перемогу РФ та яку пастку для України уже приготував диктатор – в ексклюзиві TСН.ua.

    Березень 23-го року. До Москви урочисто прибув президент Китаю Сі Цзіньпін. У російській столиці його зустрічали майже по-королівськи – військовий оркестр, фанфари та перекриті вулиці. У Москві навіть вивісили бігборди китайською, щоб “старший брат почувався як вдома”.

    Російська ж пропаганда намагалась продати цей візит максимально дорого своєму народу і активно “ділили шкуру невбитого ведмедя”, розповідаючи про “Новий мір”, який ось-ось настане.

    Путін благав Сі “вірити” йому?

    Насправді у Путіна було не все так добре. Як пише видання Nikkei Asia, з посиланням на власні джерела, у березні 23-го року Путін буквально вмовляв Сі вірити в російську перемогу. Але був нюанс – замість “Київ за три дні” той уже казав: “Воюватиму ще мінімум 5 років”.

    Очевидно, це був спосіб Путіна підсумувати для Сі ситуацію, яка на той час була несприятливою для Росії, і запевнити лідера Китаю, що Росія зрештою вийде переможцем. Ймовірним доводом було те, що затяжна війна піде на користь добре озброєному партнеру Китаю (Росії).

    На думку журналістів, ця інформація вкотре доводить, що Путін не збирається йти на будь-які поступки чи перемир’я, а лише вдає, що хоче миру. Скоріш за все, таким чином Путін вкотре намагається замилити очі Заходу, а також підійти до виборів в образі “миротворця”. На це йому натякають останні соцопитування, в яких третина росіян відкрито підтримує закінчення так званої СВО. Вибори в Росії – це фікція, але в суцільному вакуумі Путін все ж таки жити не може і активно вдає, що піклується про народ.

    New York Times підігрує Кремлю?

    Автори Nikkei Asia впевнені і в тому, що нещодавня стаття New York Times – це повна маячня. Нагадаємо, що не так давно в цій відомій американській газеті вийшов матеріал, у якому йшлося про те, як Путін шле приховані “мирні” сигнали Заходу і готовий зупинити війну хоч зараз, але вже на новій лінії розмежування.

    Для цього навіть взяли коментар у речника Путіна Пєскова, хоча той вкрай рідко розмовляє з іноземними виданнями. В Україні цей фінт Кремля викрили миттєво. Річ у тім, що автори статті, серед яких є росіянин, довгий час працювали у Москві. У Центрі протидії дезінформації викрили журналістів у роботі на інформаційну повістку, що вигідна Кремлю.

    “Сигнал” РФ насправді може бути зроблений, щоб перешкодити подальшій військовій допомозі ЗСУ від Заходу, а також бути спробою додати рейтингів Трампу, який готовий “віддати” Путіну частину української території. Не варто забувати, що Росія грає в “мир”, інвестуючи все більше у ВПК і нарощуючи кадрову армію. У статті про це, звісно, не йдеться. А для написання цього тексту РФ задіяла американських журналістів, завербованих за часів їхньої роботи в Росії”, – повідомляли у Центрі протидії дезінформації.

    В українському РНБО різко відреагували на такий “заказний” матеріал. Секретар ради нацбезпеки і оборони Олексій Данілов розставив всі крапки над “і” та розповів справжній задум Путіна.

    “Путін чи його оточення роблять ці заяви, щоб знизити підтримку нашої країни. Вони запускають ці фейки, що нібито готові до перемовин. Але ви знаєте чітко позицію нашого президента: є 10 пунктів Формули миру Володимира Зеленського. Читайте уважно, там все написано. Бо перемовини, які пропонує Російська Федерація, доволі прості, – це наша капітуляція. Ми не можемо собі дозволити капітулювати перед країною, яка ще 24 лютого 2022 року почала нас нищити”, – пояснив Данілов.

    Але це ще далеко не все. 28 грудня те саме New York Times випустило нову не менш скандальну статтю. Член редколегії газети та автор цієї публікації Серж Шмеман стверджує, що Україні краще відмовитися від територій, ніж продовжувати боротьбу. Той не заперечує, що це може бути пасткою Путіна, але, каже він, ігнорувати так звані “мирні меседжі” не можна.

    “Якщо пан Путін виявиться серйозним [у своїх намірах укласти мир], Україна не повинна втрачати можливість припинити кровопролиття. Відвойована територія – не єдиний показник перемоги у цій війні”, – сказав Серж Шмеман.

    Кремль розхитує Захід та Україну, проте є “але”

    Москва веде серйозну операцію психологічного впливу на Захід та, насамперед, проти України. Про це в інтерв’ю Голосу Америки заявила ексдиректорка по Росії у Раді національної безпеки США Фіона Гілл. Окупанти нещадно вхопилися в тему нібито невдалого контрнаступу ЗСУ і намагаються продати його західним споживачам.

    “Просто зараз, під час нашої розмови, Москва веде операцію психологічного впливу. Ви знаєте ці радянські технології – послабте ворога перш ніж фактично перемогти його на самому полі бою. Їм потрібно змусити супротивника “відчути” поразку, думати, що він вже зазнав поразки, і це саме те, чим займається зараз Путін, провокуючи дискусії на Заході. Україна має продовжувати демонструвати єдиний фронт. І ми також маємо це робити. Те, до чого ми прагнемо – це єдиний європейський і атлантичний фронт на підтримку України”, – сказала Фіона Гілл.

    Американська ексрозвідниця вважає, що Україна ще матиме шанс показати свою міць. Той успіх, що вже має Україна – дивовижний, а невдачі на фронті завжди можна виправити. Вчаться на своїх помилках і Росія, і Україна.

    “Так, на полі бою все пішло не так, як би всім хотілося. Я маю на увазі, ситуацію довкола контрнаступу з точки зору українців. Але це не означає, що все закінчилося. Можливо, все більше людей будуть говорити про Україну у негативному сенсі – про те, що Україна програє або що ми не побачимо абсолютної перемоги. Путін намагається грати в ігри з нашою свідомістю. І тому для нас вкрай важливо говорити про цю війну не так, як він. Нам необхідно давати відсіч усім тим у Європі та інших частинах світу, які кажуть “все закінчилося”. Зараз абсолютно точно ще не кінець”, – наголосила вона.

  • Михайло Подоляк: потреба у мобілізації 400-500 тисяч не пов’язані із кількістю втрат української армії.

    Михайло Подоляк: потреба у мобілізації 400-500 тисяч не пов’язані із кількістю втрат української армії.

    Пропозиція щодо додаткової мобілізації пів мільйона громадян до складу Сил оборони України не є остаточним рішенням, і обговорення цього питання триває. За словами Михайла Подоляка, радника голови Офісу президента, цифри 400-500 тисяч обговорюються на рівні профільного комітету та серед військових. Сам процес мобілізації планується розтягнути на рік, а вже надходжені цифри не пов’язані із кількістю втрат української армії.

    “Війна велика, треба комплектувати нові бригади, проводити ротації, якщо ми хочемо провести певні демобілізації, також потрібно замінювати людей,” — пояснив Подоляк. Він додав, що понад 400 тисяч окупаційних військових перебувають на лінії фронту, і їх треба замінити з огляду на фізичне та психологічне виснаження.

    Представник Офісу президента підкреслив, що важливість цієї мобілізації полягає в логістичному забезпеченні великої війни, яка триває вже два роки. Зазначивши, що цифри будуть обговорені разом із військовими та відповідними комітетами, Подоляк закликав сприймати їх з розумінням і в контексті необхідності забезпечити продовження операцій проти російської агресії.

    “Люди фізично та психологічно не можуть воювати так довго. Їх треба якось замінювати, їх треба переводити через ротаційний механізм, і це треба все обговорити,” — підкреслив він.

    В Офісі президента України заявили, що будуть ретельно обговорювати всі аспекти цієї пропозиції та приймати інформоване та обдумане рішення щодо додаткової мобілізації громадян для підтримки сил оборони країни.

  • В обхід позиції Віктора Орбана: ЄС розробляє “план Б”, щоб надати допомогу Україні

    В обхід позиції Віктора Орбана: ЄС розробляє “план Б”, щоб надати допомогу Україні

    Financial Times повідомило, що Європейський Союз працює над альтернативним “планом Б” для надання макрофінансової допомоги Україні, обхід Віктора Орбана, прем’єр-міністра Угорщини, який виступає проти виділення коштів. За цим планом, ЄС може виділити Україні 20 млрд євро без згоди Угорщини.

    Орбан виступає проти програми надання Україні 50 млрд євро, яка містить військову допомогу для ЗСУ. Він вимагає від України звітності за вже виділені кошти і використовує блокування програми як спосіб вирішення внутрішніх питань угорської судової системи. Попри вето Орбана, 10 млрд євро було розблоковано перед самітом ЄС 14 грудня.

    Згідно із заявою Financial Times, Євросоюз розглядає можливість взяття в борг 20 млрд євро на ринках капіталу під гарантії країн ЄС з високими кредитними рейтингами, таких як Німеччина і Нідерланди. Це не потребуватиме згоди всіх країн-членів ЄС, а лише схвалення їхніх парламентів. Євросоюз розраховує завершити цю процедуру до 1 березня 2024 року.

    У випадку, якщо цей “план Б” також зазнає невдачі, є ще “план В”, який включає в себе надання Україні дешевих короткострокових кредитів. Це вимагатиме схвалення більшості країн ЄС.

    Рішення щодо надання макрофінансової допомоги Україні також впливає на можливе виділення нового траншу від Міжнародного валютного фонду (МВФ) на суму близько 900 млн доларів.

  • Україні слід розглянути можливість тимчасової втрати контролю над окупованими територіями,- прем’єр-міністр Саксонії

    Україні слід розглянути можливість тимчасової втрати контролю над окупованими територіями,- прем’єр-міністр Саксонії

    Прем’єр-міністр німецької землі Саксонія, Міхаель Кречмер, висловив думку, що Україні слід розглянути можливість тимчасової втрати контролю над певними територіями як крок до досягнення перемир’я в регіоні. Це заявлення було зроблено в інтерв’ю німецькому виданню Spiegel.

    Кречмер висловив переконання, що уряд Німеччини повинен прийняти активнішу роль у вирішенні конфлікту в Україні, не обмежуючись лише постачанням зброї. Він закликав до вживання дипломатичних ініціатив та співпраці з союзниками для впливу на президента Росії Володимира Путіна та досягнення припинення вогню.

    “Можливо, для досягнення перемир’я Україні спершу доведеться прийняти тимчасову втрату контролю над деякими територіями. Жодний квадратний метр української території не став російським, але, як і в інших великих війнах, настав час для фінального рішення”, – зауважив Кречмер.

    Пріоритетні завдання, на його думку, повинні включати спроби впливу на Росію та відновлення миру в регіоні. Проте, він також висловив думку про необхідність “розвороту” у політиці Німеччини щодо Росії, підкресливши, що “росія є нашим сусідом, небезпечним і непередбачуваним”.

    “Ідея про те, щоб послабити Росію у військовому, політичному та економічному вимірі, щоб вона більше не була загрозою для нас – це бачення з XIX століття, і це закладає основу для нових конфліктів”, – зазначив прем’єр Саксонії.