Сполучені Штати Америки через закриті дипломатичні та військові канали офіційно попередили низку держав Перської затоки про високу ймовірність початку нової інтенсивної збройної кампанії проти Ірану. За інформацією джерел авторитетного видання The Wall Street Journal, масована військова операція може розпочатися одразу після завершення проміжних виборів до американського Конгресу. Головною метою цієї радикальної стратегії, яку спільно розробляють Вашингтон та Єрусалим, є критичне виснаження наступального потенціалу Тегерана та жорсткий примус ісламської республіки до відновлення переговорного процесу, навіть попри колосальні ризики неконтрольованої ескалації в усьому регіоні.
Американське командування вже розпочало активну фазу підготовки до можливих масштабних бойових дій. Пентагон екстрено перекидає додаткові зенітні ракетні комплекси Patriot зі штату Техас та прискореними темпами поповнює стратегічні запаси боєприпасів на своїх близькосхідних базах. У стан повної бойової готовності переведені ескадрильї винищувачів та стратегічних бомбардувальників. Окрім цього, вже наступного місяця до потужного військово-морського угруповання з двадцяти кораблів, яке наразі здійснює патрулювання регіону, має приєднатися ще одна авіаносна ударна група у супроводі експедиційного підрозділу морської піхоти.
Попри такі масштабні логістичні приготування, президент Сполучених Штатів Дональд Трамп поки що не ухвалив остаточного рішення, проте джерела в уряді стверджують, що він схиляється до проведення нищівної атаки у післявиборчий період. Головними мішенями для американських ракет можуть стати ключові об’єкти іранської критичної та ядерної інфраструктури. Під час нещодавнього публічного виступу очільник Білого дому натякнув на можливість повторення весняної кампанії, зазначивши, що армія готова влаштувати ще одну «Епічну лють». Водночас прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу займає ще більш радикальну позицію: він уже затвердив перелік пріоритетних цілей і категорично наполягає на відновленні ударів для повного повалення чинного іранського режиму. Офіційні представники Білого дому при цьому традиційно відмовляються коментувати будь-які чутливі військові плани.
Міжнародні аналітики висловлюють глибокий скептицизм щодо ефективності такого силового підходу. Фахівці нагадують, що під час найгарячішої фази попереднього протистояння Іран витримав понад двадцять тисяч ракетно-бомбових ударів, однак не капітулював, а навпаки – продовжив агресивні дії, атакуючи торговельні судна та тримаючи під прицілом американські військові бази. Колишній офіцер ізраїльської військової розвідки Денні Сітріновіч наголошує на хибності стратегії союзників.
«Я вважаю, що однією з найбільших помилок, якої досі припускаються Ізраїль та Сполучені Штати, є розрахунок на те, що ще один раунд ударів по Ірану, зокрема атаки на критичну інфраструктуру або ліквідація високопосадовців, може якимось чином повалити режим», – підкреслив експерт.
Ситуація ускладнюється тим, що гіпотетичний іранський удар у відповідь припаде на період, коли арабські монархії Перської затоки все ще намагаються відновити власні запаси ракет-перехоплювачів, які були критично виснажені під час відбиття попередніх хвиль атак. Поки союзники готуються, Іран максимально ефективно використовує оперативну паузу. За даними розвідки, країна зберегла арсенал із тисяч балістичних ракет, активно зміцнює власну ешелоновану оборону та розробляє нові сценарії асиметричної відплати, що викликає серйозне занепокоєння в ізраїльських посадовців.
На тлі постійного брязкання зброєю близькосхідні дипломати здійснюють відчайдушні спроби повернути сторони за стіл переговорів та запобігти великій війні. Проте посередницькі зусилля наразі перебувають у глухому куті: Вашингтон жорстко вимагає зробити предметом дискусії виключно іранську ядерну програму, тоді як Тегеран висуває категоричні та абсолютно неприйнятні попередні умови для будь-якого діалогу.
