Home Blog Page 9

Майже 400 тисяч військовозобов’язаних можуть втратити бронювання, регіони зупиняють підтвердження критичності, а ТЦК посилюють патрулювання

By
-
0
Майже 400 тисяч військовозобов’язаних можуть втратити бронювання, регіони зупиняють підтвердження критичності, а ТЦК посилюють патрулювання

30 жовтня спливає термін дії значної кількості бронювань військовозобов’язаних, однак автоматичного продовження ще на 90 днів для майже 400 тисяч людей може не бути. У багатьох регіонах місцеві адміністрації фактично призупинили підтвердження статусу критичності для підприємств, які раніше могли отримувати його без значних труднощів. Водночас із 31 жовтня в Києві, Львові та Одесі планують посилити патрулювання територіальних центрів комплектування. На вихідні до цих міст додатково направляють співробітників ТЦК з інших областей.

За інформацією джерела, залученого до процесів, посилення мобілізаційних заходів пояснюють необхідністю зменшити корупційні ризики та покращити виконання мобілізаційних завдань. Паралельно Служба безпеки України посилює перевірки військовозобов’язаних, які мають бронювання на підприємствах критичної інфраструктури. За словами співрозмовника, найближчим часом послаблення мобілізаційних заходів не очікується — навпаки, перевірки та вимоги до підприємств можуть стати жорсткішими.

Ці процеси відбуваються на тлі змін до правил бронювання. 23 жовтня 2026 року Кабінет Міністрів повідомив про ухвалення відповідних рішень. Зокрема, граничний рівень бронювання для підприємств оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів знижено зі 100% до 95%. Для збільшення ліміту підприємство може подати обґрунтоване звернення до Координаційного центру. Уряд також оголосив про перегляд галузевих і регіональних критеріїв критичності.

Центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації мають переглянути галузеві й регіональні критерії критичності протягом десяти днів після набрання чинності відповідними змінами. Водночас уряд окремо наголосив, що перегляд критеріїв не означає автоматичного перегляду статусів усіх підприємств: компанії, які відповідають чинним критеріям, збережуть статус критично важливих.

За даними Міністерства економіки, наприкінці вересня кількість заброньованих військовозобов’язаних становила близько 1,4 млн і продовжувала зростати на десятки тисяч щомісяця. Після попереднього посилення критеріїв улітку приблизно 15% підприємств не змогли підтвердити свій статус, однак загальна кількість бронювань усе одно збільшилася.

Прем’єр-міністр Сергій Корецький критикував безумовне стовідсоткове бронювання, називаючи його несправедливим щодо військовослужбовців. Він також звертав увагу на появу компаній, фактично створених для отримання бронювань. Як приклад наводив підрядника енергетичної компанії, у якого зі ста заброньованих працівників лише двадцять реально виконували роботи за контрактом.

Координаційний центр з організації бронювання має консультативно-дорадчий статус. Серед його завдань — узгодження галузевих і регіональних критеріїв, розгляд звернень державних органів і надання рекомендацій щодо скасування статусу критично важливого підприємства, зокрема за наявності підстав, наданих правоохоронними органами. Розгляд звернень може тривати до місяця, а в разі обґрунтованої потреби в невідкладному розгляді — до семи робочих днів.

Посилення перевірок відбувається в умовах російських атак на енергетичну інфраструктуру. Президент Володимир Зеленський публічно наголошував на необхідності захисту енергосистеми від російських ударів і повідомляв про продовження атак на енергетичні та інші критичні об’єкти.

Для підприємств, які відновлюють електромережі, ремонтують обладнання та забезпечують роботу критичних об’єктів, втрата бронювання ключовими фахівцями потенційно може створити додаткові кадрові ризики напередодні опалювального сезону.

Уряд пояснює зміни необхідністю усунути зловживання та зробити систему бронювання справедливішою. Водночас поєднання перегляду критеріїв критичності та зміни граничних обсягів бронювання створює для підприємств потребу перевірити відповідність новим вимогам. При цьому офіційні роз’яснення уряду не підтверджують, що всі критично важливі підприємства мають повторно проходити процедуру підтвердження статусу. Однак, як наголошує джерело, очікувати послаблень у мобілізації не варто.

Платежі Казначейства залишаються заблокованими в низці міст і областей, обмеження торкнулися місцевої влади та великого бізнесу

By
-
0
Платежі Казначейства залишаються заблокованими в низці міст і областей, обмеження торкнулися місцевої влади та великого бізнесу

Казначейство частково відновило проведення платежів із місцевих бюджетів, однак у низці громад обмеження залишаються. За інформацією джерела в Казначействі, зупинення платежів використовують не лише для управління нестачею коштів на Єдиному казначейському рахунку, а й як інструмент тиску на місцеву владу та великі компанії, зокрема «Автостраду», щоб змінити умови співпраці й збільшити неформальні виплати. Джерело також стверджує, що провладним Telegram-каналам рекомендували не публікувати інформацію про часткове розблокування платежів.

За розрахунками видання «Наші гроші» на основі даних державної системи Spending.gov.ua, протягом 12–18 жовтня через Казначейство провели 21,23 млрд грн платежів із місцевих бюджетів. Тижнем раніше, 5–11 жовтня, сума становила 9,23 млрд грн. Загальний обсяг казначейських платежів за 12–18 жовтня сягнув 103,52 млрд грн, з яких 82,3 млрд грн припали на державний бюджет. Водночас збільшення загального обсягу виплат не означає, що всі громади отримали доступ до коштів.

Обмеження пов’язані з рішенням Кабінету Міністрів від 28 вересня 2026 року — постановою «Деякі питання забезпечення збалансованості виконання державного та місцевих бюджетів у 2026 році в умовах воєнного стану». Уряд запровадив механізм прогнозування руху коштів на Єдиному казначейському рахунку та тимчасових обмежень на відкриття асигнувань у разі прогнозованої нестачі фінансового ресурсу. За таких умов Казначейство має проводити платежі насамперед за пріоритетними напрямами: національна безпека й оборона, обслуговування боргу, пенсії, зарплати та соціальні виплати. Обмеження застосовуються не автоматично, а за наявності підтвердженого дефіциту коштів. Постанова діє до 31 грудня 2026 року.

Прем’єр-міністр Сергій Корецький пояснював рішення складною ситуацією з державними фінансами та затримкою частини запланованого міжнародного фінансування. За його словами, уряд має забезпечити першочергові потреби оборони й населення. Серед видатків, які можуть відкладатися, він назвав нове будівництво, реконструкцію, капітальні ремонти та благоустрій.

Асоціація міст України 1 жовтня звернулася до прем’єр-міністра з вимогою негайно розблокувати платежі громад. За інформацією організації, з 9 вересня муніципалітети не могли повноцінно оплачувати низку зобов’язань навіть за наявності коштів на рахунках. Серед проблемних напрямів АМУ назвала закупівлю пального для екстрених служб, оплату робіт та обладнання для медичних, освітніх і соціальних закладів, підготовку до опалювального сезону, облаштування пунктів незламності та відновлення пошкодженої інфраструктури. Організація також попереджала про ризики для роботи комунальних служб і розрахунків із постачальниками енергоресурсів.

У Львові 19 жовтня міський голова Андрій Садовий повідомив про понад 1,086 млрд грн заблокованих платежів за кількома критично важливими напрямами. Зокрема, 158 млн грн призначалися для роботи громадського транспорту, включно із зарплатами водіїв і закупівлею пального, а 17,9 млн грн — для зарплат двірників. За словами Садового, частина працівників почала звільнятися через затримки виплат. Мер стверджував, що кошти є на рахунках міста, але Казначейство не проводить відповідні платежі.

Того самого дня Садовий повідомив про часткове відновлення платежів. За його словами, Казначейство провело близько 20% критичних платіжних доручень, на які очікувало місто. На той момент опрацьовували платежі, подані до 21 вересня включно, тоді як пізніші залишалися без руху. Львів отримав 40 млн грн на роботу електротранспорту, також почали надходити кошти на зарплати двірників. Водночас фінансування автобусних перевізників і компенсацій за пільгові перевезення ще не надійшло.

Проблеми з розрахунками торкнулися й великих підрядників. 19 вересня засновник групи компаній «Автострада» Максим Шкіль повідомив «Інтерфакс-Україна», що заборгованість держави за вже виконані компанією роботи становила близько 15 млрд грн. Із цієї суми 6,5 млрд грн, за його словами, вже перебували в Казначействі, але платежі не проходили приблизно тиждень. Шкіль також заявив, що зупинення капітальних видатків державного та місцевих бюджетів вплинуло на реалізацію інфраструктурних проєктів.

За даними Spending.gov.ua, які проаналізувало видання «Наші гроші», протягом 12–18 жовтня ТОВ «ГК «Автострада» отримало бюджетні платежі на суму близько 1,307 млрд грн. Це свідчить про значний обсяг перерахувань компанії в зазначений період, але саме по собі не підтверджує повного погашення заборгованості або версії про вибіркове проведення платежів з метою тиску.

Офіційне пояснення обмежень — нестача фінансового ресурсу та необхідність узгоджувати бюджетні зобов’язання з прогнозованими надходженнями. Міністерство фінансів повідомило, що за підсумками перших восьми місяців 2026 року надходження зовнішньої фінансової допомоги суттєво відставали від запланованих обсягів. Урядовий механізм передбачає тимчасові обмеження на проведення платежів за підтвердженого дефіциту, а не автоматичне блокування всіх непершочергових видатків.

Джерело в Казначействі стверджує, що в окремих громадах і державних підприємствах платежі продовжують затримувати або проводити частково. Співрозмовник пов’язує це не лише з нестачею ліквідності, а й із можливим адміністративним тиском на місцеву владу та великі компанії, зокрема «Автостраду».

Те саме джерело стверджує, що деяким провладним Telegram-каналам рекомендували не публікувати матеріали про неповне розблокування платежів. Перевірити наявність таких вказівок за відкритими даними не вдалося.

Установлений урядом механізм пріоритетності видатків діє до 31 грудня. Для громад це створює ризики затримок із розрахунками за комунальні послуги, підготовкою до опалювального сезону та фінансуванням критичних робіт. Для підрядників — ризик касових розривів і перенесення строків виконання контрактів. Водночас відкриті дані не дають змоги встановити, якою мірою нерівномірне проведення платежів зумовлене нестачею ліквідності, а якою — можливим адміністративним тиском.

Французькі спецслужби викрили російську дезінформаційну мережу в Африці, пов’язану зі спадщиною ПВК «Вагнер»

By
-
0
Французькі спецслужби викрили російську дезінформаційну мережу в Африці, пов'язану зі спадщиною ПВК «Вагнер»

Французьке агентство з протидії іноземному цифровому втручанню Viginum опублікувало звіт про викриття масштабної російської мережі впливу під назвою GlobUs. За даними розслідування, організація, що маскується під міжнародний клуб експертів, має прямі зв’язки з колишніми структурами Євгена Пригожина. Керують цією мережею російські політтехнологи Юлія Берг та Андрій Громов, які зосередили свої зусилля на проведенні скоординованих інформаційних кампаній у країнах Африки, зокрема в Камеруні та Конго, з метою просування інтересів РФ.

Одним із ключових напрямків діяльності фігурантів є спроби легалізувати російську окупацію українських територій в очах іноземної аудиторії. Ще у 2022 році Громов заснував фонд «Відродження», який системно займається поширенням антиукраїнських наративів та організацією показових візитів іноземців до захоплених міст. Зокрема, у квітні 2023 року політтехнологи організували поїздку до окупованого Маріуполя для німця Фолькера Чапке, щоб продемонструвати нібито «відбудову» міста. Вже у вересні того ж року Росія залучила його як іноземного «спостерігача» на незаконних місцевих виборах. Також фонд активно фінансує створення пропагандистських документальних фільмів, серед яких «Невидима війна НАТО…» від проросійської сербської активістки Драгани Трифкович та стрічка «Реалії Донбасу», що просуває кремлівську версію подій 2014 року.

На африканському континенті мережа GlobUs системно використовує місцевий інформаційний простір для тиражування антизахідних та антиукраїнських матеріалів. Пропагандистський контент транслюється англійською, французькою та російською мовами через африканський телеканал Afrique Média TV. За інформацією французького відомства, розгалужена інфраструктура впливу також включає три Telegram-канали із загальною аудиторією понад 75 тисяч підписників. До співпраці активно залучаються африканські журналісти, політичні діячі та блогери. Таким чином Москва намагається вийти далеко за межі європейського інформаційного поля, нав’язуючи Глобальному Півдню власне трактування війни та формуючи лояльне ставлення до окупації України.

 

Переговори з Росією, підготовка нового раунду триває, але перспективи домовленостей залишаються примарними

By
-
0
Переговори з Росією, підготовка нового раунду триває, але перспективи домовленостей залишаються примарними

Інформація про можливий новий раунд переговорів України, Росії та США поки надходить фрагментами. Її намагаються звести в загальну картину, однак наразі перспективи домовленостей виглядають невтішно, позиції сторін щодо ключових питань залишаються далекими одна від одної.

Одним із можливих місць проведення технічної зустрічі називають Абу-Дабі в першій половині листопада. Але навіть якщо вона відбудеться, поки немає підстав вважати, що сторони наблизилися до компромісу. Київ наполягає на гарантіях безпеки та збереженні боєздатної армії, Москва продовжує апелювати до «першопричин конфлікту» й висувати вимоги, що стосуються не лише окупованих територій, а й європейської архітектури безпеки.

Нещодавні контакти Володимира Путіна з європейськими лідерами також не продемонстрували очевидного просування до припинення війни. 27 жовтня президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре провели телефонну розмову з Володимиром Путіним (за ініціативою скандинавських лідерів і в консультації з Україною).

За офіційними заявами, розмова стосувалася російської агресії проти України та дипломатичних зусиль щодо її завершення, сторони підкреслили необхідність деескалації та відновлення переговорів у контексті запланованих зустрічей в Абу-Дабі. Стубб назвав дискусію «відвертою та змістовною», водночас зазначивши великі розбіжності в позиціях. Питання негайного припинення вогню в публічних підсумках не виділялося як центральне.

Локальне припинення вогню в районі Олешок, погоджене для гуманітарних колон і евакуації, поки варто розглядати окремо від ширших переговорів. Воно не свідчить про готовність Москви до загального припинення вогню й не означає, що сторони наблизилися до угоди з інших питань.

Поки головна невизначеність полягає в тому, що сторони так і не продемонстрували готовності до реальних компромісів щодо ключових питань безпеки та територіального врегулювання, а підготовка технічної зустрічі сама по собі не гарантує просування до ширшої домовленості.

 

Токсичний союз: зближення Росії та Ірану може спровокувати остаточний розпад СНД

By
-
0
Токсичний союз: зближення Росії та Ірану може спровокувати остаточний розпад СНД

Ініціатива президента Ірану Масуда Пезешкіана щодо створення нового інтеграційного формату «СНД плюс Іран» ризикує не об’єднати, а навпаки — пришвидшити розпад Співдружності Незалежних Держав. Відповідний аналітичний прогноз оприлюднила Служба зовнішньої розвідки України. Пропозиція, яку іранський лідер озвучив 9 жовтня під час саміту в Туркменістані, має на меті експлуатацію транзитних можливостей країн-учасниць для виходу Тегерана на нові ринки в умовах жорстких міжнародних обмежень. Головним інструментом цієї співпраці розглядається міжнародний транспортний коридор «Північ — Південь», який теоретично має забезпечити вантажообіг між Російською Федерацією, Іраном та країнами Азії.

Попри масштабні декларації, українська розвідка оцінює цей логістичний проєкт як економічно збитковий та малоефективний. Головними перешкодами для його повноцінного запуску є стрімке обміління Каспійського моря, критична нестача сучасних торговельних суден та застаріла залізнична інфраструктура. Росія неодноразово брала на себе зобов’язання профінансувати модернізацію маршруту, проте обіцянки залишилися на папері. Показовим прикладом стала спроба транспортування російського вугілля до Індії цим шляхом, яка лише довела повну економічну недоцільність таких перевезень. Розуміючи ці ризики, Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Киргизстан та Азербайджан вже активно працюють над розбудовою альтернативних транспортних коридорів, які свідомо прокладаються в обхід російської території.

Ключовою загрозою для інших країн СНД у цьому контексті стає колосальний ризик потрапляння під вторинні міжнародні санкції. За підрахунками розвідників, наразі проти Росії діють від 26 до 31 тисячі санкційних обмежень, а проти Ірану — ще близько 6 тисяч. Створення спільних економічних механізмів із найбільш підсанкційними диктатурами світу ставить перед державами Центральної Азії жорсткий ультиматум: поглиблення сумнівних зв’язків з Москвою та Тегераном або збереження життєво необхідного доступу до глобальних ринків. Ситуацію критично ускладнює військове партнерство двох режимів, які координують свої зусилля у загарбницькій війні проти України. Аналітики прогнозують, що бажання зберегти економічну стабільність та участь у світовій торгівлі неминуче змусить країни СНД максимально дистанціюватися від токсичного російсько-іранського альянсу.

Долар по 48 грн уже в листопаді, бюджетний дефіцит посилює тиск на НБУ та Пишного

By
-
0
Долар по 48 грн уже в листопаді, бюджетний дефіцит посилює тиск на НБУ та Пишного

Уже в листопаді курс долара може наблизитися до 48 грн через нестачу гривневих коштів для покриття бюджетного дефіциту. Уряду потрібно більше доходів у національній валюті, тоді як Нацбанк стримує темпи девальвації. За інформацією учасників ринку, опір регулятора може стати однією з причин відставки його голови Андрія Пишного. Водночас НБУ вже допускає поступове зростання курсу. Банкіри попереджають, що якщо ослаблення гривні прискориться, долар може швидше, ніж очікується, подолати позначку в 50 грн, після чого можливості стримувати його подорожчання звузяться. Це також призведе до зростання цін на імпортне пальне та інші товари.

Станом на 28 жовтня офіційний курс долара сягнув 45,60 грн, оновлюючи історичні максимуми третій тиждень поспіль. За січень–вересень імпорт товарів становив 75,1 млрд доларів проти 29,6 млрд доларів експорту. Щоб задовольнити попит на валюту, у вересні Нацбанк продав на міжбанківському ринку 5,45 млрд доларів. У жовтні, за тижневою статистикою, яку медіа цитують зі сторінки інтервенцій НБУ, обсяги продажів тримаються на рівні близько 1,2 млрд доларів на тиждень. Міжнародні резерви станом на 1 жовтня становили 47,1 млрд доларів — приблизно на 10 млрд менше, ніж на початку року.

Бюджетні потреби посилюють тиск на курс. За словами президента, які наводять українські медіа зі спілкування з журналістами, на кінець року залишався дефіцит фінансування приблизно у 3,5 млрд євро. Прем’єр-міністр раніше називав загальну потребу на ведення війни у 2026 році на рівні 155 млрд доларів. У проєкті бюджету на 2027 рік закладено середньорічний курс 47,1 грн за долар і 48,3 грн на кінець року. Слабша гривня дає змогу отримувати більше коштів у національній валюті під час конвертації зовнішньої допомоги. Нацбанк намагається обмежувати цей процес за допомогою валютних інтервенцій та облікової ставки на рівні 16%.

Додаткову увагу до регулятора привернули обшуки НАБУ і САП, проведені 21 жовтня в приміщеннях НБУ та за місцем проживання одного з його співробітників. Пишний заявив, що розслідування не стосується діяльності Нацбанку чи його рішень як голови регулятора, а також повідомив, що не виявлено обставин, які свідчили б про правопорушення з його боку або з боку працівників банку. Він продовжує виконувати свої обов’язки. НБУ також спростував інформацію про подану заяву про відставку.

Наслідки подальшого ослаблення гривні передусім позначаться на вартості імпортного пального. За даними моніторингу Мінфіну (консалтингова група «А-95»), наприкінці жовтня середня ціна бензину А-95 трималася близько 90 грн за літр, а дизельного пального перевищувала 103 грн. У найбільших мережах АЗС (OKKO, WOG, SOCAR, «Укрнафта», UPG) роздрібні ціни на А-95 коливалися приблизно від 89 до 96 грн, а на дизель — від 101 до 111 грн за літр, згідно з зведеннями цін на стелах. Подорожчання імпорту збільшить транспортні та логістичні витрати, що створить додатковий тиск на ціни інших товарів.

Найближчі тижні покажуть, чи продовжить Нацбанк утримувати темпи ослаблення гривні в межах кількох десятків копійок на тиждень, чи бюджетний тиск змусить його допустити швидший рух курсу. Від цього залежить, наскільки швидко долар наблизиться до 48 грн і чи стане позначка в 50 грн наступним рубежем.

 

«Епіцентр» Герег може отримати нового співвласника, один зі сценаріїв передбачає державну допомогу в обмін на частку

By
-
0
«Епіцентр» Герег може отримати нового співвласника, один зі сценаріїв передбачає державну допомогу в обмін на частку

Після втрати чергових магазинів мережі «Епіцентр» її співвласникам Галині та Олександру Герегам нібито запропонував допомогу з боку держави один із впливових політиків. За цією версією, фінансову підтримку мали забезпечити через один із державних банків в обмін на частку в бізнесі. Ім’я політика невідоме, однак, за оцінкою джерела, його політичний вплив має бути щонайменше на рівні людини, дуже близької до голови парламентської фракції «Слуга народу» Давида Арахамії. Не виключено, що йдеться про самого Арахамію.

Є й інша версія, яку джерело вважає малоймовірною. За нею, люди, наближені до «Кварталу 95» і, відповідно, до президента Володимира Зеленського, могли через свої контакти у Франції запропонувати компанії Leroy Merlin викупити «Епіцентр». При цьому французька сторона мала б отримати частку в українському бізнесі, яка, за задумом ініціаторів пропозиції, могла бути пов’язана з інтересами «Кварталу 95».

Якщо ця інформація відповідає дійсності, це могла б бути вже друга спроба представників оточення «Кварталу 95» увійти у французький бізнес. За словами джерела, попередньою спробою була пропозиція викупити банк. Який саме банк мається на увазі, не уточнюється.

Таким чином, навколо «Епіцентру» циркулюють дві різні версії можливого перерозподілу часток у бізнесі. Перша передбачає участь впливового політика, який нібито готовий залучити державний ресурс через один із банків в обмін на частку в компанії. Друга пов’язує можливу угоду з французькою Leroy Merlin та інтересами людей, наближених до «Кварталу 95».

Гуманітарний коридор та безпрецедентна деескалація: влада готує евакуацію цивільних з окупованих Олешок

By
-
0
Гуманітарний коридор та безпрецедентна деескалація: влада готує евакуацію цивільних з окупованих Олешок

Масштабна евакуаційна місія для порятунку мирного населення з тимчасово окупованих Олешок на Херсонщині попередньо запланована на ранок п’ятниці, 30 жовтня. Заступник начальника Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Толоконніков у коментарі виданню DW повідомив, що стартовою точкою збору людей визначено територію місцевої міської лікарні. Посадовець підкреслив, що графік проведення операції залишається гнучким і дата може бути скоригована залежно від поточної безпекової ситуації в регіоні.

Логістика гуманітарного коридору залишається надзвичайно складною. Згідно з даними Financial Times, громадян, які погодяться на евакуацію, початково можуть доправити на територію Російської Федерації або до окупованого Криму, і вже звідти вони матимуть змогу повернутися на підконтрольну уряду України територію. Толоконніков підтвердив цю інформацію, зазначивши, що точний маршрут повернення досі остаточно не затверджений, проте він з високою ймовірністю пролягатиме саме через російську територію. За його словами, передбачено два шляхи: для тих, хто має намір залишитися на території РФ чи в окупації, та безпосередньо для тих, хто прагне виїхати з цих зон.

Проведення евакуації супроводжується безпрецедентними дипломатичними домовленостями щодо припинення вогню. Коментуючи нещодавню заяву першої леді США Меланії Трамп про можливе розширення «режиму тиші» за межі Олешок, представник ОВА пояснив, що наразі відносна тиша спостерігається у прибережній частині Херсонщини та безпосередньо в самому обласному центрі.

Важливість досягнутих домовленостей підтвердив лідер парламентської фракції «Слуга народу» та учасник української переговорної групи Давид Арахамія. Він офіційно анонсував, що режим припинення вогню в районі Олешок триватиме до 22:59 1 листопада. Політик високо оцінив досягнуте перемир’я, назвавши його «найзначнішою деескалацією з 2022 року».

 

Рим бере паузу: Італія відкладає передачу тринадцятого пакета військової допомоги Україні через вибори у США

By
-
0
Рим бере паузу: Італія відкладає передачу тринадцятого пакета військової допомоги Україні через вибори у США

Уряд Італії на чолі з прем’єр-міністеркою Джорджею Мелоні призупинив процес передачі Україні чергового, тринадцятого пакета військової допомоги. За інформацією впливового видання «Il Giornale d’Italia», яке посилається на власні джерела в італійському уряді, остаточне рішення щодо термінів постачання озброєння може бути ухвалене лише після завершення проміжних виборів до Конгресу Сполучених Штатів. Попри те, що сам пакет оборонної підтримки вже повністю сформований та підготовлений, графік його відправлення до Києва залишається незатвердженим. Ситуація ускладнюється тим, що остання партія італійської військової допомоги надходила в Україну близько десяти місяців тому.

Рим офіційно не заявляє про відмову від підтримки Києва, проте терміни передачі зброї переносилися вже кілька разів поспіль. Від початку чергову затримку пояснювали зміщенням логістичних планів з липня на вересень, згодом — необхідністю дочекатися з’їзду політичної партії «Ліга». Тепер ключовим стримувальним фактором несподівано називають американський виборчий процес. Водночас залишається абсолютно незрозумілим, як саме результати голосування за океаном можуть вплинути на суверенне рішення Італії, і чи існують реальні гарантії розблокування постачань одразу після підбиття підсумків політичних перегонів у США.

Така невизначеність, за даними медіа, провокує серйозну напруженість усередині італійського урядового кабінету. Систематичні затримки ставлять під сумнів здатність Джорджі Мелоні виконати ті політичні та безпекові зобов’язання, які вона особисто взяла на себе перед президентом України Володимиром Зеленським та французьким лідером Емманюелем Макроном.

На тлі цих сумнівів та кулуарних дискусій офіційні представники влади продовжують публічно запевняти у незмінності свого стратегічного курсу. Міністр закордонних справ Антоніо Таяні вкотре підтвердив, що Рим залишається надійним союзником, а новий оборонний пакет обов’язково буде відправлений «якомога швидше». Втім, попри дипломатичні запевнення, конкретних дат постачання чи реальних технічних або політичних причин блокування вантажу урядовці так і не називають.

Стратегічна перемога Варшави: Польща очікує на створення європейського сервісного центру для ракет Patriot

By
-
0
Стратегічна перемога Варшави: Польща очікує на створення європейського сервісного центру для ракет Patriot

Польща перебуває за крок до ухвалення ключового рішення про розміщення на її території європейського сервісного центру для ракет-перехоплювачів системи Patriot. Прем’єр-міністр країни Дональд Туск безпосередньо перед засіданням уряду анонсував отримання позитивних новин, наголосивши, що у боротьбі за цей надважливий оборонний проєкт Варшава жорстко конкурувала з кількома амбітними державами, насамперед із Німеччиною. Очікується, що офіційне підтвердження вибору Польщі як головного партнера надійде вже найближчим часом.

Майбутній хаб спеціалізуватиметься на технічному обслуговуванні, регулярних оглядах та підтримці постійної бойової готовності ракет-перехоплювачів PAC-3 виробництва американської корпорації Lockheed Martin, які стоять на озброєнні країн НАТО. Варто зауважити, що йдеться саме про сервісне забезпечення, а не про виробництво боєприпасів. Для Польщі цей проєкт має фундаментальне значення, адже комплекси Patriot є головним стовпом національної програми протиповітряної оборони «Вісла». Держава вже придбала вісім таких батарей і ракети PAC-3 MSE, тому локалізація обслуговування суттєво скоротить час логістики, зміцнить безпеку постачань та забезпечить польський військово-промисловий комплекс передовими технологічними компетенціями. Сам проєкт розробляється спільними зусиллями США, Польщі, Німеччини, Нідерландів та Швеції.

На тлі розширення оборонних потужностей у Європі ситуація із забезпеченням протиповітряної оборони України залишається вкрай напруженою. Президент Володимир Зеленський повідомив, що Київ вже майже місяць очікує на фінальний підпис міністра оборони США Піта Гегсета під документом про передачу критично необхідних ракет-перехоплювачів для систем Patriot та NASAMS.

Глава української держави також публічно закликав європейських партнерів розблокувати вже погоджені пакети постачання протиракет, наголосивши на гострому дефіциті боєкомплекту. В недавньому інтерв’ю телеканалу ABC News Зеленський розкрив тривожну статистику: протягом останніх трьох місяців українські сили протиповітряної оборони отримали від Сполучених Штатів лише 24 ракети-перехоплювачі для комплексів Patriot, що є критично малим обсягом в умовах регулярних і масованих російських атак.

1...8910...2 218Page 9 of 2 218

EDITOR PICKS

POPULAR POSTS

POPULAR CATEGORY

©