Home Blog Page 15

Духовна допомога за ґратами: в українських колоніях можуть з’явитися штатні капелани

By
-
0
Духовна допомога за ґратами: в українських колоніях можуть з'явитися штатні капелани

В українських в’язницях та установах виконання покарань планують запровадити нову систему духовної підтримки засуджених. Міністерство юстиції разом із Державною кримінально-виконавчою службою та представниками релігійних організацій готує пілотний проєкт професійного пенітенціарного капеланства. Йдеться про можливість офіційного працевлаштування священнослужителів у виправних установах, де вони допомагатимуть ув’язненим долати психологічні труднощі, переосмислювати власні вчинки та готуватися до повернення в суспільство після відбування покарання.

Про відповідні домовленості повідомила Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій за підсумками зустрічі, яка відбулася 20 жовтня 2026 року в Києві.

У переговорах взяли участь представники Міністерства юстиції, Державної кримінально-виконавчої служби та релігійних громад, які вже мають досвід духовного служіння людям у місцях несвободи. Головною темою стало створення професійної системи капеланства, яка дозволила б здійснювати таку діяльність на постійній та організованій основі.

Заступник міністра юстиції Євген Пікалов під час зустрічі наголосив, що одним із ключових завдань кримінально-виконавчої системи має бути не лише забезпечення відбування покарання, а й підготовка засуджених до повернення до нормального життя. Саме тому відомство працює над розширенням програм ресоціалізації, спрямованих на зміну поведінки, відновлення соціальних навичок та подолання проблем, які можуть ускладнювати адаптацію людини після звільнення.

Особливу увагу посадовець приділив окремим категоріям людей, які перебувають в установах виконання покарань або слідчих ізоляторах. Зокрема, йдеться про неповнолітніх та ветеранів війни. За інформацією Мін’юсту, для них уже розпочато запровадження та апробацію спеціальних корекційних програм. Професійне капеланство розглядають як один із можливих складників такої комплексної роботи.

Ініціатива передбачає, що священнослужителі зможуть надавати ув’язненим систематичну духовну підтримку, проводити індивідуальні бесіди та допомагати людям долати складні життєві обставини. Особливу роль капелани можуть відігравати у випадках, коли засуджені переживають втрату близьких, відчуження від родини, внутрішні конфлікти або труднощі з адаптацією до умов перебування в установі.

Водночас духовна допомога не повинна підміняти професійну психологічну чи психіатричну підтримку. Йдеться про додатковий напрям роботи з людьми, який може доповнювати наявні освітні, соціальні та корекційні програми.

Представники релігійних організацій зазначили, що створення професійного пенітенціарного капеланства є їхньою багаторічною метою. Духовна опіка в українських в’язницях існує вже давно, однак нова ініціатива має зробити відповідне служіння більш системним і забезпечити офіційний статус капеланів у визначених установах.

Під час зустрічі учасники окремо обговорили можливість використання досвіду військового та медичного капеланства. Обидва напрями вже розвиваються в Україні та передбачають надання духовної допомоги людям, які опинилися в особливо складних обставинах.

Зокрема, військові капелани працюють із захисниками України, підтримують військовослужбовців та допомагають їм переживати психологічні й моральні наслідки війни. Медичне капеланство спрямоване на підтримку пацієнтів, їхніх родин і працівників закладів охорони здоров’я.

Представники душпастирської спільноти вважають, що відповідні підходи можуть бути корисними й у пенітенціарній системі.

Як повідомило Міністерство юстиції, керівник відділу душпастирства у пенітенціарній системі України Української греко-католицької церкви отець Олег Нестор наголосив на важливості постійної духовної підтримки людей у місцях несвободи. На його думку, досвід капеланського служіння у війську та лікарнях може стати основою для розвитку професійної допомоги засудженим.

За результатами переговорів сторони домовилися створити спільну робочу групу, яка займатиметься підготовкою пілотного проєкту. До її завдань належатиме визначення установ Державної кримінально-виконавчої служби, де першими запровадять нову модель капеланства.

Також робоча група має визначити представників релігійних організацій, які зможуть офіційно отримати статус пенітенціарних капеланів і здійснювати служіння в обраних установах.

При цьому конкретного переліку виправних колоній або слідчих ізоляторів, які стануть учасниками експерименту, поки не оприлюднено. Невідомими залишаються також точні терміни запуску проєкту, кількість майбутніх капеланів та механізм фінансування відповідних посад.

Важливо, що запровадження професійного капеланства не означає появи права на духовну допомогу з нуля. Українське законодавство вже гарантує засудженим можливість задовольняти власні релігійні потреби.

Зокрема, стаття 128 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачає право засуджених на проведення богослужінь і релігійних обрядів відповідно до встановленого порядку. Адміністрація виправних установ має сприяти запрошенню священнослужителів, визначенню місця та часу проведення відповідних заходів.

Крім того, стаття 128-1 цього Кодексу вже регулює організацію душпастирської опіки засуджених за участю капеланів, уповноважених релігійними організаціями.

Отже, нинішня ініціатива Мін’юсту стосується передусім розвитку професійного інституту капеланства та можливості запровадження відповідних штатних посад у виправних установах, а не першого дозволу священнослужителям відвідувати ув’язнених.

Окреме значення має питання свободи совісті. Законодавство України гарантує людині право сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати жодної. Позбавлення волі не скасовує цього права.

Тому участь засуджених у релігійних заходах має відповідати їхнім переконанням і не може перетворюватися на примусове залучення до певної конфесії. Адміністрації установ виконання покарань також заборонено демонструвати прихильність до окремої релігійної організації.

Водночас духовна підтримка може бути частиною ширшого процесу повернення засуджених до суспільства. Після звільнення колишні ув’язнені нерідко стикаються з труднощами працевлаштування, відновлення родинних зв’язків та адаптації до повсякденного життя.

Особливо складним цей процес може бути для людей, які провели за ґратами тривалий час або втратили соціальні контакти.

Саме тому пенітенціарне капеланство розглядають у контексті ресоціалізації — підготовки людини до повернення в суспільство після відбування покарання.

Україна вже впроваджує різні механізми соціальної адаптації засуджених. Один із них пов’язаний із можливістю для окремих категорій ув’язнених добровільно долучатися до захисту держави.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що понад вісім тисяч колишніх засуджених вступили до лав Збройних сил України після запровадження відповідного законодавчого механізму у 2024 році.

У тому випадку йшлося про окрему процедуру умовно-дострокового звільнення для проходження військової служби. Натомість майбутнє пенітенціарне капеланство покликане забезпечувати духовну підтримку людей безпосередньо під час їхнього перебування в установах виконання покарань.

Підготовка нового пілотного проєкту має також продовжити співпрацю Міністерства юстиції та Всеукраїнської ради церков, яку сторони активізували у вересні 2026 року.

Тоді представники релігійних організацій зустрілися з міністром юстиції Денисом Масловим та обговорили питання діяльності релігійних громад, зокрема можливості розширення співпраці в пенітенціарній сфері.

Нинішні домовленості стали наступним етапом цих консультацій.

Наразі проєкт перебуває на стадії підготовки. Створення робочої групи ще не означає, що капелани вже отримали штатні посади або розпочали роботу в усіх українських колоніях.

Подальші рішення залежатимуть від результатів спільної роботи Мін’юсту, Державної кримінально-виконавчої служби та представників релігійних організацій.

Очікується, що саме пілотний етап дозволить оцінити, як професійне капеланство може працювати в українських установах виконання покарань, які організаційні механізми для цього необхідні та чи доцільно надалі поширювати відповідний досвід на інші заклади.

Таким чином, Україна готується перейти від переважно запрошуваної духовної опіки до більш організованої професійної моделі пенітенціарного капеланства. Її заявлена мета — не лише задоволення релігійних потреб ув’язнених, а й підтримка внутрішніх змін, збереження людської гідності та сприяння поверненню засуджених до повноцінного життя після звільнення.

Шукав легкі гроші — опинився в СБУ: одесит допомагав РФ полювати на українські нафтобази

By
-
0
Шукав легкі гроші — опинився в СБУ: одесит допомагав РФ полювати на українські нафтобази

В Одесі військова контррозвідка Служби безпеки України викрила ймовірного агента російських спецслужб, який, за даними слідства, допомагав готувати масштабні ракетно-дронові удари по паливній інфраструктурі півдня України. Для пошуку потенційних цілей 20-річний чоловік встановлював GPS-трекери на автомобілі, що перевозили пальне. Таким чином росіяни розраховували відстежувати пересування автоцистерн і встановити розташування нафтобаз, які могли стати цілями для подальших атак. Співробітники СБУ виявили шпигунські пристрої, демонтували їх і затримали підозрюваного. Тепер йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Про викриття схеми 26 жовтня повідомила Служба безпеки України.

За матеріалами слідства, затриманий раніше навчався в одному з одеських університетів, однак його відрахували через академічну неуспішність. Після цього молодий чоловік підробляв вантажником у поштовому відділенні та шукав додаткові джерела заробітку. Саме пошуки так званих легких грошей у Telegram-каналах, як стверджують правоохоронці, привернули до нього увагу представників російських спецслужб.

За інформацією СБУ, після встановлення контакту з російським куратором чоловік погодився виконувати завдання на користь противника. Спочатку вони були пов’язані зі збиранням інформації про наслідки російських ракетних і дронових атак по Одесі. Підозрюваний мав оглядати відповідні території та фіксувати результати обстрілів, які цікавили представників РФ.

Щоб не привертати зайвої уваги, він, за версією слідства, постійно змінював спосіб пересування містом. Для поїздок використовував маршрутні автобуси або ходив пішки. Такі дії, як вважають правоохоронці, були частиною спроб приховати його діяльність.

Згодом завдання стали серйознішими. Російські спецслужби нібито доручили чоловікові встановити розташування нафтобаз і сховищ пально-мастильних матеріалів на півдні України. Ця інформація могла бути використана для планування нових ракетних і дронових ударів.

Для виконання завдання підозрюваний придбав GPS-трекери. За даними СБУ, він встановив щонайменше два такі пристрої на транспортні засоби, що перевозили пальне. Один із них був військовим паливозаправником, інший — цивільним бензовозом.

Правоохоронці встановили, що пристрої передбачали можливість віддаленого доступу. Російська сторона, за версією слідства, розраховувала використати інформацію про переміщення транспорту для виявлення об’єктів паливної інфраструктури.

У СБУ зазначають, що отримані координати могли стати основою для підготовки масованих ударів по паливних сховищах. Такі атаки становили б небезпеку не лише для самих підприємств, а й для системи логістичного забезпечення українських військових.

Паливна інфраструктура має важливе значення для роботи транспорту, промислових підприємств та забезпечення потреб Сил оборони. Пошкодження відповідних об’єктів може спричиняти перебої з постачанням пального, ускладнювати перевезення та створювати додаткове навантаження на логістичну систему.

Особливо небезпечними можуть бути удари по місцях зберігання великих обсягів пального, оскільки вони здатні спричиняти пожежі та значні матеріальні руйнування.

Саме тому, як пояснюють у СБУ, російські спецслужби приділяли увагу пошуку таких об’єктів. При цьому їхньою потенційною ціллю були не лише військові, а й цивільні елементи паливної інфраструктури.

Однак реалізувати задум, за твердженням української спецслужби, противнику не вдалося. Контррозвідники завчасно виявили діяльність підозрюваного, знайшли встановлені пристрої та демонтували їх.

Після цього чоловіка затримали. Під час обшуку правоохоронці вилучили його смартфон, у якому, за даними СБУ, містилися матеріали, що підтверджують контакти з представниками російських спецслужб.

Які саме відомості були виявлені в телефоні, у відкритому повідомленні не деталізують. Остаточну доказову оцінку цим матеріалам мають надати в межах кримінального провадження.

Слідчі повідомили затриманому про підозру за частиною другою статті 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану.

За цією статтею передбачене покарання у вигляді 15 років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

Наразі підозрюваний перебуває під вартою без права внесення застави. Водночас його провину ще має встановити суд.

У СБУ повідомили, що операцію проводили співробітники військової контррозвідки спільно зі слідчими управління СБУ в Одеській області. Процесуальне керівництво здійснює обласна прокуратура.

Ця справа стала черговим прикладом використання російськими спецслужбами дистанційного вербування через месенджери та соціальні мережі.

У повідомленнях українських правоохоронців регулярно фігурують випадки, коли потенційних виконавців знаходять серед користувачів Telegram, які шукають додатковий заробіток або погоджуються на виконання сумнівних доручень.

Іноді співпраця, за даними слідства, починається із завдань, які можуть здаватися незначними: збирання фотографій, спостереження за певними об’єктами чи передавання повідомлень. Надалі характер доручень може змінюватися, а зібрані матеріали — використовуватися для підготовки диверсій або ударів.

Подібні епізоди вже фіксували в різних регіонах України. Зокрема, раніше «Ненька інфо» повідомляла про викриття підозрюваного у підготовці замовного вбивства на Київщині. У тій справі, за версією правоохоронців, 19-річний житель Миколаєва отримував завдання від представників російських спецслужб через Telegram, а згодом мав підготувати напад на визначену людину.

Ще один випадок стосувався безпосередньо Одеси. У квітні 2026 року «Ненька інфо» розповідала про затримання місцевого таксиста, якого підозрювали у передаванні координат для російських ракетно-дронових атак. За повідомленнями правоохоронців, чоловік використовував свою роботу як прикриття для збирання розвідувальної інформації.

Нинішня справа відрізняється тим, що, за твердженням СБУ, російські спецслужби намагалися отримувати необхідні дані не лише шляхом безпосереднього спостереження, а й за допомогою встановлених на транспорті електронних пристроїв.

При цьому точну кількість об’єктів, які могли опинитися під загрозою, правоохоронці не називають. Також немає публічного підтвердження, що завдяки встановленим GPS-трекерам російська сторона встигла отримати координати конкретних нафтобаз.

СБУ наголошує, що втручання контррозвідників дозволило запобігти використанню цієї схеми для підготовки атак.

Затримання 20-річного одесита демонструє, як пропозиції швидкого заробітку в інтернеті, за версією слідства, можуть ставати початковим етапом вербування для роботи на іноземні спецслужби.

У цій справі підозрюваний пройшов шлях від пошуку підробітку в Telegram до виконання завдань, які, за оцінкою українських правоохоронців, могли створити пряму загрозу стратегічно важливим об’єктам і забезпеченню Сил оборони.

Наразі слідство триває, а остаточне рішення щодо винуватості затриманого має ухвалити суд.

Ракети вже над містом, а тривоги немає: Ігнат пояснив небезпечні затримки попереджень

By
-
0
Ракети вже над містом, а тривоги немає: Ігнат пояснив небезпечні затримки попереджень

Українці іноді опиняються в небезпечній ситуації, коли вибухи під час російських ракетних атак лунають раніше, ніж спрацьовує сигнал повітряної тривоги. Особливо гостро ця проблема постає під час застосування балістичних ракет, які здатні долати великі відстані за лічені хвилини. У Повітряних силах ЗСУ підтвердили, що в окремих випадках Україна не отримує завчасних попереджень від міжнародних партнерів про запуск російської балістики. Через це цивільні мешканці можуть дізнатися про небезпеку вже під час удару, коли часу дістатися укриття практично не залишається.

Про це розповів начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в інтерв’ю РБК-Україна, опублікованому 26 жовтня.

За його словами, протягом останніх тижнів фіксували випадки, коли попередня інформація про запуск балістичних ракет із території Росії не надходила українській стороні вчасно. Одним із найбільш показових прикладів стала атака на Київ увечері 18 жовтня. Тоді російські війська здійснили кілька хвиль ракетних ударів, які тривали до ранку наступного дня. Під час першої хвилі, приблизно о 22:00, українські військові не отримали повідомлення від партнерів про застосування балістики.

Ігнат пояснив, що остаточні причини відсутності попередження поки не встановлені. За його словами, це могли бути технічні обставини або інші чинники, які зараз спільно вивчають українські та іноземні фахівці. Головне завдання — з’ясувати, на якому етапі виникла проблема, та зробити все можливе, щоб подібні ситуації не повторювалися.

Після першого удару російська армія здійснила ще три хвилі атак, які тривали приблизно до сьомої ранку. Під час наступних запусків необхідна інформація вже надходила, хоча час отримання попереджень відрізнявся. Представник Повітряних сил наголосив, що навіть кілька хвилин можуть мати вирішальне значення для порятунку людей. За цей час мешканці багатоповерхівок можуть встигнути спуститися з верхніх поверхів, залишити небезпечні приміщення або дістатися найближчого укриття.

Схожі труднощі виникали й під час попередніх російських атак. Зокрема, 12 жовтня Росія завдала удару по Києву п’ятьма ракетами, які рухалися балістичними траєкторіями. Тоді українські радіолокаційні засоби зафіксували повітряні цілі вже під час атаки, а завчасної інформації про пуски не було. Унаслідок цього повітряну тривогу в столиці оголосили фактично одночасно з ракетним ударом. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про реакцію президента Володимира Зеленського на відсутність попередження союзників. Глава держави тоді наголосив, що своєчасний обмін розвідувальною інформацією має критичне значення для захисту українських міст.

Юрій Ігнат пояснив, що система виявлення повітряних загроз в Україні спирається одразу на кілька джерел інформації. Українські військові використовують власні розвідувальні можливості, радіолокаційні станції та дані, отримані від міжнародних партнерів. Наземні радари дозволяють виявляти повітряні цілі на значних відстанях, однак у випадку балістичних ракет цього не завжди достатньо для завчасного оповіщення. Через надзвичайно високу швидкість польоту такої зброї між її виявленням і можливим ударом можуть залишатися лише лічені хвилини.

Саме тому особливо важливими є дані партнерської космічної розвідки. Спеціалізовані супутники можуть фіксувати теплове випромінювання під час запуску ракет і передавати інформацію про потенційну загрозу ще до того, як ціль потрапить у зону спостереження українських радіолокаційних засобів. Такий механізм використовується, зокрема, для попередження про запуски балістичних ракет та інших засобів ураження, які рухаються балістичними траєкторіями. Серед них Ігнат назвав «Циркони» та окремі ракети, які можуть застосовуватися із зенітних комплексів С-400.

Після отримання інформації про загрозу відповідні українські структури оцінюють ситуацію та передають дані до системи оповіщення населення. У цьому процесі беруть участь Повітряні сили, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, органи цивільного захисту та інші відповідальні служби. Саме через ці механізми активуються сирени, гучномовці та повідомлення в мобільних застосунках. Проте навіть добре налагоджена система не може компенсувати втрату часу, якщо інформація про запуск надходить уже після того, як ракета подолала значну частину маршруту.

Окремо представник Повітряних сил прокоментував роботу оновленого застосунку «Повітряна тривога», в якому українці можуть переглядати інформацію про окремі повітряні загрози. За словами Ігната, дані надходять із систем Повітряних сил, зокрема з комплексу «Віраж-планшет». У застосунку можуть відображатися ударні безпілотники, керовані авіаційні бомби та крилаті ракети. Водночас цивільним користувачам доступна лише частина інформації, оскільки повне розкриття даних про переміщення повітряних цілей могло б створювати додаткові ризики для оборони України.

Балістичні ракети в застосунку не відображаються. Ігнат пояснив, що через їхню швидкість відстеження переміщення на карті не забезпечувало б цивільним достатньо часу для реагування. Інформація могла б з’являтися вже тоді, коли ракета наблизилася до цілі або навіть досягла її. Саме тому основним інструментом попередження населення про балістичну небезпеку залишаються офіційні сигнали повітряної тривоги.

Представник Повітряних сил також визнав, що після запуску нових функцій застосунку виникали технічні труднощі. Через значну кількість одночасних звернень система зазнавала перевантажень, адже мільйони українців намагалися отримати інформацію про повітряну обстановку. За словами Ігната, ці проблеми вже вдалося усунути, хоча оновлені функції продовжують проходити практичну перевірку.

Ще одним важливим питанням залишається співпраця України з іноземними розвідувальними структурами. Ігнат наголосив, що українська сторона отримує інформацію про повітряні загрози не лише від Сполучених Штатів. До відповідного обміну даними залучені також структури НАТО та інші союзники, серед яких Велика Британія, Франція й Німеччина. Водночас американські розвідувальні можливості залишаються важливою складовою міжнародної підтримки України, тому Київ розраховує на продовження співпраці з Вашингтоном.

Повітряні сили не підтверджували, що затримки окремих повідомлень були навмисними або пов’язаними з політичними рішеннями партнерів. Наразі йдеться саме про встановлення причин конкретних випадків, коли необхідні дані не надходили вчасно. Водночас відсутність попередження про окремий запуск не означає, що Україна загалом втратила доступ до іноземної розвідки.

Проблема раннього попередження стає дедалі важливішою на тлі регулярних комбінованих атак Росії, під час яких одночасно застосовують балістичні та крилаті ракети, а також ударні безпілотники. Раніше «Ненька інфо» розповідала про масштабну ракетно-дронову атаку РФ 8 вересня, яка продемонструвала складність протидії різним типам повітряних цілей. Під час таких ударів українські військові мають одночасно відстежувати численні загрози, організовувати протиповітряну оборону та забезпечувати своєчасне інформування цивільного населення.

Попри технічні труднощі та залежність від міжнародного обміну інформацією, українські військові наголошують на необхідності максимально швидкого реагування на кожну загрозу. Саме тому Повітряні сили разом із партнерами аналізують випадки затримок та працюють над удосконаленням механізмів оповіщення.

Для цивільних мешканців головне правило залишається незмінним: після оголошення повітряної тривоги необхідно якомога швидше пройти до укриття. Якщо часу дістатися захисної споруди немає, варто відійти від вікон і скористатися найбезпечнішим доступним місцем усередині будівлі. Водночас правило двох стін не забезпечує такого рівня захисту, як спеціально облаштоване укриття.

Ситуація із запізнілими попередженнями показує, наскільки критичними можуть бути навіть кілька хвилин під час балістичної атаки. І хоча українські та іноземні фахівці продовжують з’ясовувати причини окремих затримок, у Повітряних силах визнають: головним завданням залишається забезпечення максимально раннього виявлення загрози, щоб українці мали більше часу для порятунку.

Удари по енергетиці та до 2,5 черги відключень: що відбувається зі світлом 26 жовтня

By
-
0
Удари по енергетиці та до 2,5 черги відключень: що відбувається зі світлом 26 жовтня

Росія продовжує атакувати енергетичну інфраструктуру України, залишаючи без електропостачання жителів одразу кількох регіонів. Уранці понеділка, 26 жовтня, нові знеструмлення зафіксували в шести областях. Через пошкодження обладнання та необхідність утримувати баланс енергосистеми в частині країни запроваджені погодинні відключення обсягом до 2,5 черги. Водночас споживання електроенергії знизилося майже на 6%, але причиною стала не економія українців, а вимушені обмеження після російських обстрілів.

Про ситуацію повідомила Національна енергетична компанія «Укренерго» у своєму офіційному Telegram-каналі.

За даними оператора енергосистеми, протягом попередньої доби російські військові продовжували атакувати цивільну енергетичну інфраструктуру, що призвело до нових перебоїв з електропостачанням.

Станом на ранок 26 жовтня знеструмлення зафіксовані в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Чернігівській, Харківській та Сумській областях.

У компанії наголосили, що відновлювальні роботи вже проводяться там, де це дозволяє безпекова ситуація.

Енергетики намагаються якнайшвидше відновити електропостачання, однак тривалість ремонтів залежить від характеру пошкоджень, доступності обладнання та можливості безпечного проведення робіт.

При цьому повідомлення про шість областей не означає, що всі їхні мешканці одночасно залишилися без електроенергії.

Йдеться про окремі населені пункти та території, де внаслідок атак виникли нові пошкодження мереж або об’єктів енергетики.

Паралельно в частині регіонів України діють планові обмеження електроспоживання.

За оновленою інформацією «Укренерго», 26 жовтня для промислових підприємств застосовують графіки обмеження потужності, а для інших категорій споживачів — графіки погодинних відключень обсягом до 2,5 черги.

Такі заходи потрібні, щоб уникнути перевантаження енергосистеми, частина обладнання якої вже пошкоджена попередніми ударами.

Ще напередодні, 25 жовтня, оператор анонсував відключення з 06:00 до 23:59 обсягом від однієї до двох черг.

Проте через нові обстріли та зміну ситуації в енергосистемі обсяг обмежень на понеділок був скоригований.

Це означає, що графіки, оприлюднені напередодні, можуть змінюватися протягом дня.

Точний час відключення електропостачання за конкретною адресою необхідно перевіряти на офіційних ресурсах місцевого оператора системи розподілу.

Саме обленерго визначають, які групи споживачів і в які години залишатимуться без світла відповідно до диспетчерських команд.

Важливо, що 2,5 черги не означають відключення електроенергії на дві з половиною години.

Це показник кількості груп споживачів, які можуть бути відключені одночасно для зниження загального навантаження.

Тривалість відключень у конкретному будинку залежить від затвердженого графіка, стану місцевих електромереж та поточної ситуації.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про запровадження нових графіків 22 жовтня, коли енергетики також змушені були обмежувати споживання через наслідки масованих російських атак.

Нинішня ситуація демонструє, що навіть після часткового відновлення електропостачання навантаження на пошкоджену інфраструктуру залишається значним.

Окрему увагу «Укренерго» звернуло на зміну обсягів споживання електроенергії.

Станом на 09:30 понеділка, 26 жовтня, споживання було на 5,8% нижчим, ніж у цей самий час попереднього робочого дня — п’ятниці, 23 жовтня.

У компанії пояснили, що таке зниження спричинене вимушеними обмеженнями через російські атаки.

Таким чином, скорочення споживання не свідчить про те, що потреби українців в електроенергії стали меншими.

Навпаки, ситуація залишається напруженою, оскільки холодна погода збільшує навантаження на енергосистему.

Зокрема, 25 жовтня добовий максимум споживання електроенергії був зафіксований у вечірні години.

За інформацією «Укренерго», цей показник виявився на 4,8% вищим, ніж максимум попередньої неділі, 18 жовтня.

Причиною енергетики називають зниження температури повітря, через яке громадяни активніше використовують електричні обігрівачі.

Особливо відчутним навантаження стає у вечірні години, коли люди повертаються додому та одночасно вмикають побутову техніку, освітлення й опалювальні прилади.

Саме тому «Укренерго» закликало українців обмежити користування потужними електроприладами з 16:00 до 22:00.

Передусім ідеться про техніку, яка споживає значні обсяги електроенергії: бойлери, електрообігрівачі, пральні та посудомийні машини, електроплити.

За можливості використання таких пристроїв варто переносити на години меншого навантаження, коли електропостачання доступне.

Водночас економія не означає необхідності повністю відмовлятися від електроенергії.

Головне завдання — уникнути одночасного ввімкнення кількох потужних приладів, особливо відразу після відновлення живлення.

Після тривалого відключення масове ввімкнення побутової техніки створює різке збільшення навантаження на мережі, що може ускладнювати стабілізацію енергосистеми.

Окремі повідомлення про складну ситуацію з електропостачанням надходять і з Київської області.

У соціальних мережах користувачі пишуть про тривалі відключення в Ірпені та Гостомелі.

Деякі неофіційні сервіси моніторингу повідомляють про значну кількість знеструмлених споживачів у цих населених пунктах.

Однак точні відсотки будинків без електроенергії не підтверджені офіційною статистикою операторів мереж.

Тому стверджувати, що ці міста повністю перебувають у блекауті, лише на підставі таких повідомлень некоректно.

Раніше «Ненька інфо» писала про екстрені відключення в Києві та області, які запроваджували після російських ударів по енергетичній інфраструктурі.

Тоді через аварійний характер обмежень звичайні погодинні графіки тимчасово не діяли.

Це принципова відмінність між плановими та екстреними відключеннями.

Погодинні графіки дозволяють приблизно розрахувати, коли електроенергія буде доступною.

Натомість аварійні обмеження можуть вводитися без попереднього попередження, якщо необхідно терміново стабілізувати роботу енергосистеми.

Ситуація ускладнюється також наближенням зимового періоду.

Через повторні російські атаки енергетична інфраструктура України продовжує працювати в умовах значних пошкоджень та необхідності постійного ремонту.

Енергетичний експерт Юрій Корольчук у коментарях медіа попереджав, що з настанням сильних морозів тривалість відключень може суттєво збільшитися.

За його оцінкою, за найгіршого сценарію в окремих регіонах обмеження можуть перевищувати 20 годин на добу.

Водночас це експертний сценарний прогноз, а не офіційний графік «Укренерго» та не підтверджений прогноз для всієї країни.

Реальна тривалість відключень залежатиме від подальших російських атак, темпів відновлення пошкоджених об’єктів, температури повітря та доступних енергетичних потужностей.

Раніше «Ненька інфо» звертала увагу на тривалі відключення електропостачання у столиці ще до початку зими.

Такі перебої впливають не лише на побутові умови мешканців, а й на роботу громадського транспорту, систем водопостачання, зв’язку та інших міських служб.

Станом на 26 жовтня ситуація в українській енергосистемі залишається складною, проте ремонтні бригади продовжують відновлювати пошкоджене обладнання.

Нові знеструмлення зафіксовані у шести областях, а в частині країни діють погодинні графіки обсягом до 2,5 черги.

Енергетики попереджають, що залежно від нових атак або результатів ремонтних робіт обмеження можуть змінюватися навіть упродовж однієї доби.

Тому українцям рекомендують регулярно перевіряти актуальні графіки, завчасно заряджати необхідні пристрої та ощадливо використовувати електроенергію у вечірні години.

Поки триває війна, на рахунках українців — трильйони: банки зафіксували новий рекорд

By
-
0
Поки триває війна, на рахунках українців — трильйони: банки зафіксували новий рекорд

Українці продовжують збільшувати обсяги коштів на банківських рахунках навіть в умовах повномасштабної війни. Станом на 1 жовтня 2026 року загальна сума вкладів фізичних осіб, включно з фізичними особами-підприємцями, досягла 1 трильйона 779,6 мільярда гривень. За дев’ять місяців поточного року цей показник збільшився майже на 162 мільярди гривень. Водночас лише протягом вересня залишки на рахунках зросли ще на 19,4 мільярда гривень.

Такі дані оприлюднили Українські Новини з посиланням на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно з опублікованою статистикою, зростання банківських заощаджень триває попри економічні труднощі, інфляційні ризики та невизначеність, пов’язану з війною.

На початку 2026 року українці зберігали в банках приблизно 1,618 трильйона гривень. Уже на початку жовтня ця сума наблизилася до психологічної позначки у 1,8 трильйона.

Таким чином, за дев’ять місяців обсяг коштів населення та фізичних осіб-підприємців у банківській системі збільшився приблизно на 10%.

Особливо помітним стало зростання протягом вересня.

Якщо на 1 вересня загальна сума вкладів становила 1 трильйон 760,2 мільярда гривень, то на початку жовтня вона досягла 1 трильйона 779,6 мільярда.

Це означає, що лише за один місяць обсяг коштів збільшився на 19,4 мільярда гривень.

Причому найбільша частина заощаджень українців традиційно зберігається саме в національній валюті.

За інформацією Фонду гарантування, станом на 1 жовтня обсяг гривневих вкладів сягнув 1 трильйона 172,4 мільярда гривень.

За вересень цей показник збільшився на 14,5 мільярда гривень.

Водночас вклади в іноземній валюті в гривневому еквіваленті становили 607,2 мільярда гривень, збільшившись за місяць на 4,9 мільярда.

Отже, приблизно дві третини загального обсягу банківських коштів припадають на гривню, а решта — на валютні рахунки.

Така структура свідчить про значну роль національної валюти в українській банківській системі.

Водночас важливо розуміти, що статистика охоплює не лише класичні строкові депозити, які відкривають для отримання процентного доходу.

До загальної суми включаються також кошти на поточних рахунках, карткові залишки та інші банківські вклади, що підпадають під відповідне визначення.

Тому зростання загального показника не обов’язково означає, що українці масово відкривають нові довгострокові депозити.

Частина коштів може залишатися на звичайних рахунках, які використовують для отримання заробітної плати, пенсій, соціальних виплат, переказів або розрахунків.

Крім того, на гривневий еквівалент валютних вкладів впливають зміни обмінного курсу.

Саме тому показник приросту на 162 мільярди гривень не слід ототожнювати виключно з обсягом нових грошей, які громадяни фізично принесли до банків.

Окрему роль у банківській статистиці відіграють фізичні особи-підприємці.

Станом на 1 жовтня 2026 року сума їхніх вкладів становила 207,4 мільярда гривень.

Попри те, що ФОПи становлять лише 3,2% від загальної кількості вкладників, на їхні рахунки припадає 11,7% усіх коштів фізичних осіб у банківській системі.

Це пояснюється тим, що підприємці використовують банківські рахунки не лише для особистих заощаджень, а й для отримання виручки, розрахунків із контрагентами та забезпечення поточної господарської діяльності.

Водночас порівняно з початком вересня сума вкладів ФОПів дещо скоротилася.

За попередніми даними Фонду гарантування, на 1 вересня підприємці зберігали в банках 208,2 мільярда гривень, тоді як на 1 жовтня — 207,4 мільярда.

Таким чином, загальне збільшення банківських залишків у вересні відбувалося на тлі незначного скорочення коштів саме цієї категорії вкладників.

Однак найбільшу увагу привертає не лише абсолютний обсяг банківських заощаджень, а й питання їхньої захищеності.

Після початку повномасштабного вторгнення держава суттєво змінила систему гарантування вкладів.

Із 13 квітня 2022 року в Україні діє механізм повного гарантування вкладів фізичних осіб у банках на період воєнного стану.

Це означає, що в разі виведення банку з ринку Фонд гарантування відшкодовує вкладникам кошти відповідно до законодавства без звичайного обмеження максимальною сумою гарантованого відшкодування.

Дія цієї гарантії поширюється також на фізичних осіб-підприємців.

Водночас повне гарантування має визначений законом строк дії.

Воно зберігатиметься протягом усього воєнного стану, а також трьох місяців після його припинення або скасування.

Після завершення цього перехідного періоду максимальна сума гарантованого відшкодування становитиме 600 тисяч гривень на одного вкладника в одному банку, якщо законодавство не буде змінено.

Ця сума охоплює кошти на рахунках вкладника в межах одного банку відповідно до встановлених правил.

Водночас гарантії Фонду не поширюються автоматично на всі фінансові продукти, які пропонують небанківські установи.

Наприклад, придбання корпоративних облігацій чи інших інвестиційних інструментів не є тотожним розміщенню гарантованого банківського вкладу.

Тому громадянам варто звертати увагу не лише на обіцяну дохідність фінансових продуктів, а й на їхній правовий статус та механізм захисту коштів.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про плани «Нової пошти» вийти на банківський ринок.

У матеріалі йшлося про можливість розширення фінансових послуг компанії, зокрема через отримання банківської ліцензії.

Саме банківська ліцензія та участь установи у відповідній системі гарантування мають принципове значення для захисту депозитних коштів.

За даними Фонду гарантування, станом на 1 жовтня 2026 року в реєстрі його учасників налічувалося 59 банків.

Усі українські банки є учасниками системи гарантування вкладів фізичних осіб.

На обсяги заощаджень також впливає процентна політика Національного банку.

Облікова ставка НБУ є одним із ключових орієнтирів для банків під час встановлення процентів за кредитами та депозитами.

Вищі ставки за гривневими вкладами можуть підвищувати їхню привабливість для населення, тоді як зниження ставок здатне зменшувати стимул тримати гроші на строкових депозитах.

Раніше «Ненька інфо» розповідала про рішення Національного банку щодо облікової ставки та його можливий вплив на гривню, інфляцію і банківські продукти.

Водночас рекордний обсяг коштів на рахунках не варто автоматично трактувати як свідчення загального зростання добробуту українців.

Статистика Фонду гарантування показує сукупні залишки коштів, але не демонструє, наскільки рівномірно вони розподілені між вкладниками.

Зростання загальної суми може поєднуватися з фінансовими труднощами окремих домогосподарств.

Крім того, кошти підприємців, великі залишки на рахунках забезпечених громадян та повсякденні карткові баланси інших українців враховуються в загальному показнику.

Тому для повної оцінки фінансового становища населення необхідно аналізувати також рівень доходів, інфляцію, реальну купівельну спроможність і розподіл банківських вкладів за розмірами.

Попри ці застереження, статистика свідчить, що українська банківська система продовжує акумулювати значні обсяги коштів населення та підприємців навіть в умовах війни.

Станом на початок жовтня обсяг вкладів сягнув майже 1,8 трильйона гривень, а приріст із початку року становив близько 162 мільярдів.

Це один із важливих показників стану банківської системи, хоча сам по собі він не дає підстав робити однозначні висновки про рівень життя всіх українців.

Путін хоче відкинути НАТО на 30 років назад: Кремль готує новий ультиматум Заходу

By
-
0
Путін хоче відкинути НАТО на 30 років назад: Кремль готує новий ультиматум Заходу

Росія може використати новий раунд мирних переговорів щодо України, щоб домогтися масштабного перегляду системи безпеки всієї Європи. За інформацією дипломатичних джерел, Володимир Путін імовірно вимагатиме від НАТО скорочення військової присутності до рівня 1997 року — ще до вступу до Альянсу більшості держав Центральної та Східної Європи. Такий сценарій означав би можливе виведення сил союзників із Польщі, країн Балтії та інших держав східного флангу.

Про це повідомляє британська газета The Telegraph із посиланням на джерела в дипломатичних колах.

За даними видання, Кремль прагне перетворити майбутні переговори про завершення війни проти України на ширшу дискусію про військову присутність НАТО поблизу російських кордонів.

Інтерес Москви до цієї теми проявився після заяви помічника російського президента Юрія Ушакова, який наполіг на необхідності залучення європейських держав до консультацій між Україною, Сполученими Штатами та Росією.

Ушаков пояснив це тим, що Європа відіграватиме важливу роль у практичній реалізації потенційних домовленостей.

Проте співрозмовники The Telegraph вважають, що за прагненням залучити європейських представників може стояти інша мета — домогтися поступок у питаннях розширення НАТО та розташування військ Альянсу.

Зокрема, російський президент може повернутися до вимоги відновлення військової конфігурації Європи станом на 1997 рік.

Саме тоді, 27 травня, Росія та НАТО підписали Основоположний акт про взаємні відносини, співробітництво та безпеку.

Документ мав сформувати основу для співпраці між Москвою та Альянсом після завершення холодної війни.

Однак із того часу НАТО суттєво розширилося.

У 1999 році до організації приєдналися Польща, Чехія та Угорщина. У 2004 році членами Альянсу стали Естонія, Латвія, Литва, Словаччина, Словенія, Румунія та Болгарія.

Пізніше до НАТО вступили інші європейські країни, а у 2023 році — Фінляндія.

Саме тому повернення військової присутності до рівня 1997 року насамперед зачепило б держави, які вступили до НАТО після цієї дати.

За оцінкою джерел британського видання, Москва може наполягати на скороченні або виведенні союзних військ із Польщі, Естонії, Латвії, Литви та Фінляндії.

Це не означало б автоматичного виключення цих країн із НАТО. Йдеться насамперед про обмеження можливості розміщувати там військові підрозділи та інфраструктуру інших держав Альянсу.

Для східного флангу НАТО такі зміни мали б принципове значення, адже саме в цих країнах останніми роками посилювали оборону та розгортали додаткові сили стримування.

Однак вимога повернути військову присутність НАТО до рівня 1997 року не є новою.

У грудні 2021 року, за кілька місяців до повномасштабного вторгнення в Україну, Москва вже запропонувала США та НАТО проєкти договорів про так звані гарантії безпеки.

Серед російських пропозицій були обмеження подальшого розширення Альянсу, відмова від прийняття України та згортання певних видів військової діяльності в Європі.

Тоді НАТО відкинуло спроби Росії обмежити право держав самостійно обирати союзи та визначати свою зовнішню політику.

Альянс також підтвердив, що питання його розширення належить до компетенції країн-членів і держав, які прагнуть приєднатися.

Тепер, за інформацією The Telegraph, Кремль може спробувати знову використати ці вимоги як інструмент дипломатичного тиску.

За словами європейського посадовця, з яким поспілкувалися журналісти, позиція союзників залишається такою самою, як у січні 2022 року.

Це означає, що європейські держави готові обговорювати питання контролю над озброєннями та ширшої архітектури безпеки, але не погоджуються на нав’язане Росією скорочення військової присутності НАТО.

Нові повідомлення з’явилися на тлі підготовки наступного раунду переговорів за участю України, США та Росії.

25 жовтня Юрій Ушаков заявив, що Москва готова відновити контакти після 4 листопада.

При цьому він одразу попередив, що не очікує швидкого результату від першої зустрічі.

Як раніше повідомляла «Ненька інфо», представник Кремля назвав майбутній раунд переговорів «пристрілочним», фактично визнавши, що сторони залишаються далекими від остаточних домовленостей.

Серед можливих майданчиків наступної зустрічі фігурує Абу-Дабі. Переговори можуть відбутися в листопаді, однак остаточно погоджених дати, місця та складу делегацій наразі не оголошено.

Раніше «Ненька інфо» також писала про підготовку Туреччиною майданчика для тристоронніх переговорів.

Таким чином, дипломатичні консультації можуть охопити не лише умови припинення бойових дій, а й майбутні механізми безпеки в Європі.

Водночас між позиціями України та Росії залишаються принципові розбіжності.

Кремль продовжує вимагати територіальних поступок, відмови України від членства в НАТО та обмеження її військових можливостей.

Українська влада, навпаки, наголошує на необхідності надійних гарантій безпеки, які унеможливили б повторне російське вторгнення.

За інформацією Associated Press, Київ підтримує ідею припинення вогню та подальших переговорів, тоді як Москва наполягає на комплексній угоді, що враховуватиме її вимоги.

Європейські партнери України також продовжують працювати над власними механізмами безпеки на випадок припинення бойових дій.

Ідеться про можливу участь міжнародних сил, моніторинг перемир’я, підтримку української армії та збереження обороноздатності східного флангу НАТО.

Тому спроба Росії домогтися скорочення військової присутності Альянсу може створити ще одну серйозну перешкоду на шляху до переговорного врегулювання.

Адже такий підхід фактично пов’язує завершення війни проти України з вимогами Москви до інших незалежних держав, які вже є членами НАТО.

Наразі не підтверджено, що російська сторона офіційно внесла пропозицію про повернення до рівня 1997 року до порядку денного майбутньої зустрічі.

Проте дипломатичні джерела The Telegraph припускають, що Кремль намагатиметься використати переговори як можливість переглянути правила європейської безпеки.

Таким чином, потенційні переговори можуть перетворитися на дискусію значно ширшу, ніж питання припинення вогню в Україні. Від позиції США, України та європейських союзників залежатиме, чи вдасться обмежити обговорення реальними кроками до миру, не перетворюючи його на торг навколо безпеки інших держав.

Вогняна ніч на Одещині: Росія зруйнувала підприємство та двічі вдарила по рятувальниках

By
-
0
Вогняна ніч на Одещині: Росія зруйнувала підприємство та двічі вдарила по рятувальниках

Російські війська в ніч проти 26 жовтня завдали серії ударів по Одеській області, атакувавши приватне промислове підприємство та гаражний кооператив. Унаслідок влучань виникли масштабні пожежі, зазнали руйнувань виробничі приміщення, гаражі й автомобіль. Однак на цьому атака не завершилася: коли на місце прибули рятувальники, росіяни двічі повторно вдарили по території, де тривали роботи з ліквідації наслідків обстрілу. Працівники ДСНС встигли сховатися в укритті, але пошкоджень зазнала спеціальна рятувальна техніка.

Про наслідки нічної атаки повідомив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер у своєму офіційному Telegram-каналі.

За словами посадовця, російські військові кілька разів атакували цивільні об’єкти регіону, спричинивши масштабні займання.

Першою відомою ціллю стало приватне промислове підприємство. Унаслідок атаки його будівлі зазнали значних руйнувань, після чого на території виникла пожежа.

Поки рятувальники намагалися ліквідувати вогонь, російські війська завдали ще двох ударів безпосередньо по місцю проведення аварійно-рятувальних робіт.

Як повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій, на момент повторних ударів вогнеборці перебували в укритті.

Завдяки цьому серед особового складу вдалося уникнути постраждалих.

Водночас російська атака пошкодила спеціальну пожежно-рятувальну техніку, яку використовували для ліквідації наслідків попередніх влучань.

Інформацію про повторні удари підтвердили місцеві журналісти з посиланням на ДСНС.

Пошкоджень зазнала й інша цивільна інфраструктура.

За окремою адресою російські удари спричинили руйнування гаражного кооперативу.

За даними рятувальників, пошкоджено чотири гаражі, після чого виникла пожежа. Один легковий автомобіль був повністю знищений.

Загалом до ліквідації наслідків нічних атак залучили понад 50 працівників ДСНС.

Вони працювали на кількох локаціях, де необхідно було загасити займання та запобігти подальшому поширенню вогню.

За попередньою інформацією обласної влади та рятувальників, загиблих і постраждалих немає.

Водночас остаточні масштаби пошкоджень підприємства, обсяг матеріальних збитків та вартість знищеного майна ще встановлюють.

У перших офіційних повідомленнях не називали підприємство, яке опинилося під ударом, а також населений пункт, де розташовані пошкоджені об’єкти.

Увечері 25 жовтня повітряну тривогу оголошували в Одеському районі через загрозу російських безпілотників, а згодом — і ракет.

За інформацією Повітряних сил, о 22:34 велика група ударних БпЛА рухалася в напрямку Чорноморська.

Про ці повідомлення та перебіг повітряної тривоги інформувало «Суспільне Одеса».

Однак офіційно не підтверджено, що пошкоджене підприємство розташоване саме в Чорноморську. Тому пов’язувати конкретні влучання з цим містом наразі передчасно.

Масштаб атаки був значним і на загальноукраїнському рівні.

За інформацією Повітряних сил, у ніч проти 26 жовтня Росія застосувала проти України чотири ракети різних типів та 140 ударних безпілотників.

Сили протиповітряної оборони знешкодили 115 повітряних цілей. Влучання зафіксували на 15 локаціях, ще в чотирьох місцях упали уламки збитих об’єктів.

Одещина залишається одним із регіонів, які регулярно потерпають від ударів по промисловій, енергетичній та транспортній інфраструктурі.

Зокрема, 23 жовтня російські війська атакували цивільні та промислові об’єкти області. Тоді пошкоджень зазнали території баз відпочинку, виробничі приміщення й об’єкти енергетики.

Під час тих ударів також виникали пожежі, а місцеві служби були змушені працювати в умовах повторних повітряних тривог.

Ще раніше, 20 жовтня, російська армія атакувала кілька енергетичних об’єктів Одеської області, що призвело до перебоїв з електропостачанням.

Від початку жовтня російські війська неодноразово завдавали ударів по промисловій і портовій інфраструктурі регіону.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про масштабні пожежі та сильне задимлення після нічної атаки на Одещину 5 жовтня.

Тоді під ударами опинилися об’єкти промислової та портової інфраструктури, а також дачний сектор. Через значне задимлення до обстеження територій залучали спеціалістів радіаційного, хімічного та біологічного захисту ДСНС.

Нинішній обстріл привертає особливу увагу через повторні удари по місцю роботи екстрених служб.

Після атак на цивільні об’єкти рятувальники змушені не лише ліквідовувати пожежі, а й постійно враховувати небезпеку нових влучань.

Повторні удари ускладнюють гасіння та створюють додаткові загрози для людей, які намагаються врятувати майно й запобігти поширенню вогню.

У ніч проти 26 жовтня саме перебування в укритті дозволило рятувальникам уникнути травмування під час повторної атаки.

Наразі відповідні служби продовжують встановлювати остаточні наслідки обстрілу Одеської області.

За підтвердженими даними, пошкоджені промислове підприємство, чотири гаражі та пожежно-рятувальна техніка, один легковий автомобіль знищено. Інформації про загиблих і поранених немає.

При цьому точне місце атаки, типи застосованих засобів ураження та розмір збитків на момент перших повідомлень не уточнювалися.

Порушив заборону заради ЗСУ: норвезький депутат таємно відправив дрони й домігся зміни правил

By
-
0
Порушив заборону заради ЗСУ: норвезький депутат таємно відправив дрони й домігся зміни правил

Норвезький депутат Петер Фреліх опинився в центрі незвичайної історії, яка завершилася зміною правил експорту безпілотників до України. Політик зізнався, що ще у 2023 році свідомо порушив норвезькі експортні обмеження, щоб доправити українським військовим дрони з тепловізійними камерами. Тоді митниця заблокувала відправлення обладнання, а уряд не поспішав відповідати на звернення волонтерів. Однак після того, як безпілотники все ж відправили, норвезька влада прискорила перегляд правил.

Про історію стало відомо 21 жовтня 2026 року після інтерв’ю Фреліха норвезькому мовнику NRK. Політик також описав ці події у своїй новій книжці «Om krigen kommer – hvordan velge rett i krisetider» («Якщо прийде війна — як правильно обирати у кризові часи»).

Петер Фреліх представляє Консервативну партію Норвегії у Стортингу — національному парламенті країни. Після початку повномасштабного вторгнення Росії він разом із групою однодумців заснував волонтерську організацію Fritt Ukraina, назву якої українською можна перекласти як «Вільна Україна».

Організація займається збиранням коштів і передаванням українським військовим необхідного обладнання, зокрема транспортних засобів, безпілотників та військового спорядження.

Наприкінці літа 2023 року волонтери підготували партію дронів, оснащених тепловізійними камерами. Вони планували доправити обладнання до України через міжнародне транспортне сполучення, використовуючи поромний маршрут до німецького Кіля.

Однак на цьому етапі виникла несподівана перешкода.

Норвезька митна служба повідомила, що вивезення таких безпілотників без відповідного дозволу порушуватиме експортні правила, які походили ще з 1950-х років.

Попри цивільне походження обладнання, його технічні характеристики та можливість застосування у військових цілях створювали юридичні обмеження для експорту.

Волонтери звернулися до норвезького уряду, намагаючись отримати роз’яснення та домогтися зміни застарілих норм.

Проте оперативної відповіді вони не отримали.

Фреліх пояснив, що ситуація на українському фронті тоді була надзвичайно складною, а зволікання з доставленням обладнання могло мати серйозні наслідки для військовослужбовців.

У результаті політик та його однодумці вирішили відправити дрони попри чинну заборону.

Причому, за словами депутата, вони усвідомлювали, що порушують встановлені державою правила.

«Іноді потрібно прислухатися до внутрішнього відчуття, робити те, що очевидно є правильним, і проявляти рішучість», — пояснив свою позицію Фреліх в інтерв’ю NRK.

Водночас він наголосив, що не закликає інших громадян систематично порушувати законодавство.

Політик окремо уточнив, що йшлося про порушення підзаконного нормативного акта, а не безпосередньо закону, ухваленого парламентом. Проте така дія також була незаконною.

За інформацією норвезьких медіа, після відправлення безпілотників ситуація почала змінюватися.

Уже наступного ранку представники Fritt Ukraina отримали повідомлення про намір уряду терміново розглянути питання експортних обмежень.

Згодом правила переглянули, дозволивши законне постачання комерційних цивільних дронів до України за відповідних умов.

Таким чином, випадок із норвезьким парламентарем став одним із чинників, які прискорили перегляд нормативних обмежень.

Водночас це не означає повного скасування експортного контролю щодо будь-яких безпілотників чи обладнання подвійного призначення.

Сам депутат пояснював, що тепловізійні дрони були потрібні українським військовим для виявлення небезпек на полі бою.

Зокрема, такі апарати можуть допомагати виявляти міни та інші об’єкти за їхніми температурними характеристиками.

За словами Фреліха, своєчасне отримання цього обладнання могло врятувати життя українських захисників.

Однак незалежної оцінки бойової ефективності саме переданої партії дронів у відкритих джерелах немає.

Історія привернула додаткову увагу через тодішню посаду політика.

У 2023 році Фреліх очолював парламентський Комітет із контролю та конституційних питань, який займається перевіркою діяльності державних органів і дотриманням встановлених процедур.

Фактично посадовець, відповідальний за парламентський контроль, сам свідомо порушив чинні нормативні правила.

У коментарях норвезьким журналістам він визнав юридичну неоднозначність ситуації, але заявив, що не шкодує про ухвалене рішення.

Наразі у відкритих публікаціях немає підтвердженої інформації про притягнення Фреліха або представників його організації до відповідальності за цей випадок.

Водночас діяльність Fritt Ukraina за останні роки набула значного масштабу.

За даними норвезької газети Aftenposten, організація з початку роботи забезпечила передавання Україні обладнання загальною вартістю приблизно 600 мільйонів норвезьких крон.

Серед переданого — понад тисяча транспортних засобів, близько десяти тисяч безпілотників і десятки тисяч одиниць військового одягу та взуття.

Сам Фреліх здійснив 16 поїздок до України в межах діяльності організації.

У 2026 році він вирішив залишити посаду керівника Fritt Ukraina після переходу на посаду голови парламентського Комітету із закордонних справ та оборони.

Політик пояснив це необхідністю розмежувати свої обов’язки парламентаря та діяльність волонтерської організації.

Водночас він залишився її засновником і учасником.

Підтримка України з боку Норвегії не обмежується громадськими ініціативами.

Осло є одним із важливих партнерів Києва у військовій, фінансовій та гуманітарній сферах.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленості України та Норвегії щодо розширення оборонної співпраці.

Серед пріоритетів партнерства — посилення протиповітряної оборони, фінансування озброєння та розвиток українських безпілотних програм.

Крім того, «Ненька інфо» писала про плани Норвегії зберегти масштабну підтримку України у 2027 році.

Йдеться про урядову пропозицію виділити 85 мільярдів норвезьких крон, більшу частину яких планують спрямувати на оборонні потреби. Остаточне фінансування має затвердити парламент.

Історія Петера Фреліха демонструє, як нагальні потреби українського фронту у 2023 році зіткнулися з нормативними обмеженнями, розробленими задовго до появи сучасних цивільних безпілотників.

Після цього норвезька влада змінила правила, а постачання комерційних дронів до України отримало законніший і зрозуміліший механізм.

Водночас сам політик не заперечує, що свідоме порушення правил залишається серйозним рішенням, відповідальність за яке не можна ігнорувати.

Через три роки після події Фреліх публічно розповів про свої дії, наголосивши, що тоді вважав швидке доставлення обладнання важливішим за очікування бюрократичних погоджень.

Мобілізація триватиме й у 2027 році: Зеленський подав до Ради нові законопроєкти

By
-
0
Мобілізація триватиме й у 2027 році: Зеленський подав до Ради нові законопроєкти

В Україні готуються вчергове продовжити воєнний стан і загальну мобілізацію. Президент Володимир Зеленський 26 жовтня вніс до Верховної Ради два законопроєкти, які передбачають збереження особливого правового режиму ще на 90 діб. У разі їх ухвалення парламентом воєнний стан і мобілізаційні заходи діятимуть до кінця січня 2027 року.

Відповідні документи з’явилися на офіційному сайті Верховної Ради в понеділок, 26 жовтня.

Йдеться про законопроєкт №16182 щодо затвердження указу президента про продовження строку дії воєнного стану та законопроєкт №16183, який стосується продовження загальної мобілізації.

Обидві законодавчі ініціативи зареєстровані 26 жовтня та передані на розгляд парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Згідно з документами, воєнний стан пропонується продовжити з 05:30 31 жовтня 2026 року ще на 90 діб. Таким чином, новий період триватиме до 29 січня 2027 року.

Аналогічне продовження передбачене й для загальної мобілізації.

Станом на ранок 26 жовтня Верховна Рада ще не ухвалила відповідних законопроєктів.

Тому наразі йдеться саме про президентську ініціативу, яка потребує парламентського затвердження.

Очікується, що народні депутати можуть розглянути документи вже протягом поточного пленарного тижня.

Якщо парламент підтримає обидва законопроєкти, це стане 21-м продовженням воєнного стану та мобілізації від початку повномасштабного російського вторгнення.

Нагадаємо, що воєнний стан в Україні запровадили 24 лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабну агресію.

Відтоді його дія регулярно продовжується відповідними указами президента, які затверджує Верховна Рада.

Попереднього разу парламент голосував за продовження воєнного стану та мобілізації 14 липня 2026 року.

Тоді обидва режими продовжили на 90 діб — до 31 жовтня.

Як раніше повідомляла «Ненька інфо», це було двадцяте рішення Верховної Ради щодо продовження особливого правового режиму.

Нові законопроєкти мають забезпечити безперервність його дії після завершення поточного строку.

Воєнний стан передбачає функціонування держави в особливих умовах, необхідних для забезпечення оборони, захисту населення та протидії збройній агресії.

Під час його дії державні органи та військове командування можуть застосовувати визначені законом заходи, необхідні для забезпечення безпеки та обороноздатності країни.

Зокрема, можуть діяти обмеження пересування, спеціальний порядок роботи окремих установ, комендантська година та інші заходи, передбачені законодавством.

Водночас саме продовження воєнного стану не означає автоматичного запровадження нових обмежень для громадян.

Окремо продовжується загальна мобілізація, необхідна для комплектування Збройних сил України та інших військових формувань.

Відповідно до чинного законодавства, під час мобілізації призову підлягають передусім військовозобов’язані чоловіки віком від 25 до 60 років, які визнані придатними за станом здоров’я та не мають законних підстав для відстрочки або бронювання.

Для чоловіків віком від 18 до 25 років діють окремі правила. Їх можуть мобілізувати лише у визначених законодавством випадках, зокрема якщо вони вже мають статус військовозобов’язаних.

Водночас молоді громадяни можуть добровільно вступати на військову службу за контрактом.

Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть долучатися до військової служби добровільно. Сам факт перебування на обліку не означає їхнього обов’язкового призову.

Продовження мобілізації також не скасовує чинних підстав для відстрочки.

Право на відстрочку зберігається за громадянами, які відповідають установленим законом вимогам. Це стосується, зокрема, окремих категорій батьків, опікунів, осіб, які здійснюють догляд за родичами, а також інших визначених законодавством громадян.

Для працівників підприємств, установ та організацій, які мають право на бронювання, продовжують діяти передбачені законом механізми оформлення відповідного статусу.

Раніше «Ненька інфо» пояснювала, як працює мобілізація в умовах цифрового військового обліку, зокрема які категорії громадян підлягають призову та як перевіряються військово-облікові дані.

Важливо також розуміти, що продовження загальної мобілізації не означає автоматичного призову всіх чоловіків відповідного віку.

Мобілізаційні заходи проводяться відповідно до потреб Сил оборони, встановленого порядку військового обліку та індивідуальних обставин військовозобов’язаних.

Рішення щодо конкретної особи ухвалюються відповідно до чинного законодавства та з урахуванням результатів військово-лікарської комісії, наявності відстрочки й інших правових підстав.

Також продовження воєнного стану саме по собі не визначає термінів демобілізації військовослужбовців, які вже проходять службу.

Питання звільнення з військової служби регулюється окремими нормами законодавства.

Раніше «Ненька інфо» писала про нові контрактні механізми проходження служби, які обговорювалися як спосіб зробити умови військової служби більш передбачуваними.

Таким чином, нова ініціатива президента спрямована насамперед на збереження чинного правового режиму ще на три місяці.

Остаточне рішення мають ухвалити народні депутати. До завершення парламентської процедури продовжують діяти попередні строки воєнного стану та загальної мобілізації — до 31 жовтня 2026 року.

У разі підтримки законопроєктів №16182 і №16183 відповідні правові режими залишатимуться чинними до кінця січня 2027 року.

Wi-Fi ціною пожежі: українці показали, як вибухають пристрої для блекаутів

By
-
0
Wi-Fi ціною пожежі: українці показали, як вибухають пристрої для блекаутів

Звичайний пристрій, який українці купують для збереження інтернету під час відключень електроенергії, може перетворитися на джерело серйозної небезпеки. У соціальних мережах з’явилися повідомлення про вибухи та займання компактних джерел безперебійного живлення для Wi-Fi-роутерів. Один із таких випадків стався вночі: власниця пристрою розповіла, що її чоловік прокинувся від звуку вибуху, завдяки чому родина вчасно помітила небезпеку.

Про інцидент 25 жовтня повідомило видання «Телеграф», звернувши увагу на допис користувачки Threads із нікнеймом komardinka.

Жінка опублікувала фотографії пошкодженого обладнання та звернулася до інших власників подібних пристроїв із застереженням.

За її словами, безперебійник для роутера вибухнув посеред ночі, коли члени родини спали.

Чоловік почув гучний звук, прокинувся та виявив наслідки пошкодження пристрою.

Авторка допису зазначила, що ситуація могла завершитися значно гірше, якби ніхто не почув вибуху.

Вона закликала користувачів регулярно перевіряти стан своїх безперебійників, особливо звертати увагу на перегрівання корпусу, здуття акумуляторів та незвичні запахи.

Окремо жінка продемонструвала аналогічний пристрій, придбаний для матері.

За її словами, у родини був такий самий UPS, проте після нічного інциденту від нього майже нічого не залишилося.

Фотографії викликали активне обговорення серед користувачів соціальної мережі.

У коментарях люди почали ділитися власними історіями про несправності акумуляторних пристроїв.

Одна з користувачок стверджувала, що схожий безперебійник вибухнув у неї під стелею приблизно рік тому. Після цього виникло займання, внаслідок якого пошкоджень зазнали картонна коробка та частина одягу.

Інша учасниця дискусії розповіла, що її чоловік почув дивне шипіння пристрою. За її словами, він переніс його до ванної кімнати, де невдовзі стався вибух і загорілася шторка.

Ще один користувач повідомив про пошкодження одного з чотирьох акумуляторних елементів усередині подібного пристрою.

Ці повідомлення привернули увагу до безпеки компактних UPS, однак їхні обставини не перевірені незалежними експертами.

Встановити точну модель несправного обладнання, причину руйнування акумулятора або наявність виробничого дефекту лише за дописами у соцмережах неможливо.

Також немає підтверджених даних про системний дефект усіх пристроїв певного виробника.

Популярність компактних безперебійників в Україні різко зросла через регулярні відключення електроенергії.

Такі пристрої дозволяють підтримувати роботу домашніх Wi-Fi-роутерів, оптичних терміналів та іншого малопотужного мережевого обладнання без електроживлення з розетки.

Зазвичай міні-UPS оснащений вбудованими акумуляторами та автоматично переходить на резервне живлення, коли зникає електроенергія.

Завдяки цьому користувач може продовжувати працювати, навчатися або підтримувати зв’язок із близькими під час блекауту, якщо мережа інтернет-провайдера також продовжує функціонувати.

Однак постійне підключення до електромережі означає, що надійність системи заряджання та контролю акумуляторів має особливо велике значення.

Багато компактних моделей використовують літій-іонні батареї. За правильної конструкції та експлуатації вони можуть бути безпечними, але пошкодження, дефекти електроніки або неправильні умови заряджання створюють ризики.

Однією з найнебезпечніших несправностей є так званий тепловий розгін акумулятора.

Це процес, під час якого температура всередині елемента починає неконтрольовано підвищуватися через внутрішні хімічні реакції.

За певних умов це призводить до виділення газів, руйнування корпусу, займання або вибухоподібного викиду гарячих речовин.

Як пояснює британська організація з електробезпеки Electrical Safety First, причиною теплового розгону можуть стати внутрішнє коротке замикання, несправність системи керування батареєю, механічне пошкодження або вплив високої температури.

Система керування акумулятором, відома як BMS, має контролювати його роботу та запобігати небезпечним режимам заряджання й розряджання.

Якщо такий захист відсутній, недостатній або несправний, ризик небезпечного перегрівання може зростати.

Тому дешевизна сама по собі не доводить, що конкретний пристрій є небезпечним, як і висока ціна не гарантує абсолютної безпеки.

Важливішими є якість компонентів, правильна конструкція, наявність необхідного захисту та дотримання технічних вимог.

Небезпека полягає також у тому, що міні-UPS часто встановлюють поруч із роутером на меблевих полицях, біля штор, паперових коробок або інших легкозаймистих предметів.

У разі несправності акумулятора вогонь може перекинутися на навколишні речі.

Особливо небезпечна ситуація, коли займання починається вночі, а мешканці квартири не відразу помічають запах гару чи дим.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій нагадує, що несправні акумулятори, зарядні пристрої та портативні станції можуть спричиняти пожежі.

Рятувальники рекомендують користуватися справними пристроями, дотримуватися інструкцій виробників і не перевантажувати електромережу.

Важливо регулярно оглядати корпус обладнання, кабелі, роз’єми та зарядні блоки.

Тріщини, оплавлення, деформація корпусу, незвичайне нагрівання або запах гару є підставою негайно припинити експлуатацію пристрою.

Окремою небезпечною ознакою може бути здуття акумулятора.

У такому разі не можна намагатися самостійно проколювати батарею, стискати її або розбирати корпус.

Також не слід використовувати неоригінальні блоки живлення з невідповідними параметрами напруги чи струму.

Під час вибору UPS для роутера варто перевіряти, чи відповідає вихідна напруга вимогам мережевого обладнання та чи передбачені виробником механізми захисту від перевантаження й короткого замикання.

Не менш важливо купувати техніку у продавців, які можуть надати документацію, гарантію та інформацію про виробника.

Для безпечної експлуатації пристрій необхідно встановлювати на стійкій негорючій поверхні, подалі від тканин, паперу та інших матеріалів, які можуть легко зайнятися.

Не варто накривати корпус безперебійника речами або розміщувати його у закритому просторі без належної вентиляції.

Якщо пристрій почав диміти, шипіти, тріщати або сильно нагріватися, потрібно насамперед подбати про власну безпеку.

За відсутності диму чи полум’я і лише якщо це безпечно, слід припинити його використання та відключити живлення.

Якщо вже виникла пожежа, не можна брати пошкоджений акумулятор руками або переносити його через квартиру.

Необхідно попередити інших мешканців, залишити небезпечне приміщення та викликати рятувальників за номером 101.

Особливо небезпечно самостійно гасити електроприлади водою, коли вони залишаються під напругою.

Фахівці також радять подбати про справні датчики диму, які можуть своєчасно попередити про займання.

Історія української родини, яка прокинулася від нічного вибуху безперебійника, стала приводом нагадати про потенційні ризики акумуляторних пристроїв під час блекаутів.

Водночас робити висновок про масове вибухання всіх компактних UPS лише на підставі повідомлень користувачів соцмереж було б неправильно.

Наразі немає оприлюднених офіційних даних, які дозволяли б оцінити частоту подібних випадків в Україні або встановити, наскільки часто їх причиною є виробничий брак.

Проте навіть один такий інцидент демонструє, наскільки серйозними можуть бути наслідки несправності акумулятора в житловому приміщенні.

Тому під час підготовки до нових відключень електроенергії українцям варто звертати увагу не лише на ємність батареї, тривалість автономної роботи та вартість пристрою, а передусім на його безпечність і технічну надійність.

Адже збережений під час блекауту інтернет не повинен створювати загрозу життю, здоров’ю та майну людей.

1...141516...2 218Page 15 of 2 218

EDITOR PICKS

POPULAR POSTS

POPULAR CATEGORY

©