Home Blog Page 16

За донати ЗСУ та повідомлення про війська РФ — за ґрати: як Лукашенко карає за підтримку України

By
-
0
За донати ЗСУ та повідомлення про війська РФ — за ґрати: як Лукашенко карає за підтримку України

У Білорусі від початку повномасштабного російського вторгнення щонайменше 419 людей засудили у справах, пов’язаних із підтримкою України. Серед них — громадяни, які передавали інформацію про пересування російської військової техніки, переказували кошти на допомогу українським військовим або брали участь у спротиві російській агресії. Наразі 142 засуджені залишаються за ґратами, а правозахисники попереджають, що реальні масштаби переслідувань можуть бути значно більшими.

Про це йдеться у звіті білоруського правозахисного центру «Вясна», оприлюдненому 22 жовтня 2026 року.

За підрахунками організації, серед щонайменше 419 засуджених — 73 жінки. Найбільше вироків стосуються людей, які передавали фотографії та відеозаписи переміщення російської військової техніки територією Білорусі.

Зокрема, 222 особи засудили за статтею 361-4 Кримінального кодексу Білорусі — «сприяння екстремістській діяльності».

Так білоруська влада кваліфікує, зокрема, передавання інформації про військові колони, потяги з технікою та інші переміщення російської армії.

Однією з наймасштабніших стала так звана «справа Гаюна».

Незалежний моніторинговий проєкт «Беларускі Гаюн» із 2022 року збирав відомості про пересування російських і білоруських військ. Інформацію надсилали звичайні громадяни, які помічали військову техніку поблизу своїх населених пунктів.

У лютому 2025 року стало відомо про злам бота проєкту. Після цього почалися затримання людей, які могли передавати відомості моніторинговій групі.

За інформацією «Вясни», станом на 22 жовтня 2026 року встановлено щонайменше 141 фігуранта «справи Гаюна». Із них 41 людина продовжує перебувати за ґратами.

Переслідування не обмежується повідомленнями про військову техніку.

За даними правозахисників, 44 людей засудили за звинуваченнями у державній зраді у зв’язку з підтримкою України. Ще 17 громадян інших країн отримали вироки за статтями про агентурну діяльність.

Окрему категорію становлять люди, яких судили за фінансову допомогу українським військовим.

Щонайменше 45 осіб засудили за пожертви, які білоруські силовики кваліфікували як фінансування терористичної або екстремістської діяльності.

Суворі вироки отримали й учасники антивоєнних диверсій.

Зокрема, 29 людей засудили за звинуваченнями в тероризмі у справах, пов’язаних із пошкодженням залізничної інфраструктури та подіями на військовому аеродромі в Мачулищах.

Після початку повномасштабного вторгнення частина білорусів намагалася перешкоджати використанню залізниці для транспортування російських військ і техніки.

У Білорусі цих людей називали терористами, тоді як незалежні правозахисники звертали увагу на політичний характер переслідувань і повідомлення про насильство під час затримань.

Під кримінальним переслідуванням опинилися також білоруські добровольці, які підтримали Україну зі зброєю в руках.

За участь у бойових діях на українському боці або підготовку до цього засудили 42 людей.

Окремо правозахисники повідомляють про 23 засуджених у «справі полку Калиновського» — білоруського добровольчого формування, бійці якого воюють на боці України.

Частину вироків ухвалили заочно щодо людей, які перебувають за кордоном.

Загалом у справах, пов’язаних із війною, правозахисники зафіксували 37 заочних вироків.

Переслідування прихильників України відбувається на тлі ширшої кампанії політичних репресій у Білорусі, яка посилилася після протестів 2020 року.

Попри міжнародний тиск, затримання опозиційних активістів, журналістів та громадян, які висловлюють незгоду з політикою Олександра Лукашенка, продовжуються.

Водночас Мінськ періодично звільняє частину засуджених у межах переговорів зі Сполученими Штатами.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про переговори американського спецпосланця Джона Коула з Лукашенком щодо звільнення політичних в’язнів.

Вашингтон домігся звільнення сотень ув’язнених, однак правозахисники застерігають, що одночасно в країні з’являються нові політично мотивовані кримінальні справи.

Сам Лукашенко заперечує наявність політичних в’язнів у Білорусі та наполягає, що засуджені відбувають покарання за порушення законодавства.

Правозахисники, своєю чергою, наголошують, що кримінальна відповідальність за висловлення антивоєнної позиції, передачу інформації чи підтримку України є складовою системних репресій.

Наведені 419 випадків — це мінімальна підтверджена кількість засуджених у справах, пов’язаних із підтримкою України. Реальна кількість переслідуваних може бути більшою, оскільки інформація про частину затримань і судових процесів залишається недоступною.

Таким чином, навіть через понад чотири роки після початку повномасштабного вторгнення Росії білоруси продовжують ризикувати свободою через підтримку України, а масштаб переслідувань свідчить про тривалий характер репресивної політики Мінська.

«До чого готують наших дітей?»: вірш про смерть у підручнику для 8 класу спричинив скандал

By
-
0
«До чого готують наших дітей?»: вірш про смерть у підручнику для 8 класу спричинив скандал

В Україні спалахнула дискусія навколо шкільного підручника із зарубіжної літератури для восьмого класу. Причиною став вірш давньогрецького поета Тіртея «Добре вмирати тому…», у якому оспівується загибель воїна за батьківщину, а втеча з рідної землі змальовується як ганебний учинок. Частина українців обурилася тим, що такі рядки пропонують вивчати дітям під час повномасштабної війни, коли багато школярів уже пережили втрату близьких або вимушене переселення.

Обговорення розпочалося після допису користувачки соціальної мережі Threads, яка звернула увагу на зміст твору в підручнику для восьмого класу за редакцією Ольги Ніколенко.

ФОТО: Допис користувачки, яка обурена віршем шкільної програми

Жінку обурило, що школярі віком приблизно 13–14 років мають читати поезію, у якій смерть на полі бою подається як прояв найвищої доблесті.

Особливе невдоволення викликали рядки, у яких автор протиставляє загибель захисника долі людини, змушеної залишити рідну землю разом із родиною.

На думку авторки допису, у сучасних українських реаліях такі формулювання можуть сприйматися особливо болісно.

Адже через російське вторгнення мільйони українців були змушені залишити домівки, а чимало дітей втратили рідних, які захищали країну.

Жінка поставила під сумнів доцільність викладання такого тексту саме зараз та запитала, хто ухвалив рішення включити його до освітньої програми.

Публікація викликала суперечку в коментарях.

ФОТО: Коментарі під дописом

Частина користувачів підтримала обурення, наголошуючи, що школа повинна враховувати психологічний стан дітей, які живуть в умовах війни.

На їхню думку, розмови про смерть, героїзм і вимушену еміграцію потребують особливо уважного педагогічного підходу.

Інші учасники обговорення виступили на захист викладання античної літератури.

ФОТО: Коментарі під дописом

Вони нагадали, що Тіртей жив понад 2600 років тому, а його творчість пов’язана з історією Давньої Греції, зокрема Спарти.

Поезія відображає уявлення античного суспільства про військову доблесть, патріотизм і громадянський обов’язок.

Тому, на думку цих коментаторів, знайомство школярів із твором не можна автоматично вважати закликом до наслідування всіх ідей давньогрецького автора.

ФОТО: Допис користувачки Sonatoterapia

Важливо й те, що вірш не з’явився у шкільній програмі нещодавно.

Його можна знайти у виданні підручника із зарубіжної літератури за редакцією Ольги Ніколенко ще 2016 року.

У новішому підручнику для восьмого класу, виданому 2025 року, твір також включено до розділу, присвяченого античній літературі.

Отже, твердження про те, що поезію спеціально додали під час повномасштабного вторгнення, не підтверджується.

Водночас зміст сучасного видання справді передбачає проведення паралелей між давньогрецькими уявленнями про героїзм і сьогоденням України.

У вступному поясненні до твору йдеться про відданість батьківщині, мужність і готовність захищати державу.

Автори підручника також пропонують школярам поміркувати над тим, чому поет називає загибель воїна доброю, та порівняти античний і сучасний образи захисника.

Такі завдання можуть стати основою для критичного обговорення, але водночас вимагають від учителя делікатності.

Особливо це стосується класів, у яких навчаються діти загиблих військовослужбовців, переселенці або школярі, які пережили окупацію.

Сама поезія належить до давньогрецької військово-патріотичної лірики. Її створювали в історичному контексті, коли спартанське суспільство надавало особливого значення військовій дисципліні та захисту поліса.

Саме тому літературний аналіз твору неможливий без пояснення історичних обставин його виникнення.

Водночас сучасні уявлення про права людини, безпеку цивільного населення та вимушене переселення суттєво відрізняються від цінностей античного світу.

Те, що давньогрецький автор засуджував втечу з рідного міста, не означає, що сучасна школа має засуджувати українські родини, які евакуювали дітей із небезпечних територій.

Саме розмежування історичного світогляду та сучасних моральних норм є одним із важливих завдань літературної освіти.

Дискусія навколо вірша Тіртея порушила ширше питання: як викладати класичні твори, присвячені війні, смерті та жертовності, поколінню дітей, для яких ці теми перестали бути абстрактними.

Поки одні українці закликають переглянути добір текстів, інші переконані, що відмова від складних творів не вирішить проблеми, адже саме їхнє обговорення може допомогти школярам осмислити історію та сучасність.

На момент публікації немає підтвердженої інформації про рішення Міністерства освіти і науки вилучити твір Тіртея з програми.

Таким чином, суперечка стосується не лише одного давньогрецького вірша. Вона показує, наскільки важливо сьогодні поєднувати вивчення світової літературної спадщини з повагою до життєвого досвіду українських дітей, які зростають під час війни.

Смертоносніше за Перську затоку: Чорне море стало найнебезпечнішим маршрутом у світі

By
-
0
Смертоносніше за Перську затоку: Чорне море стало найнебезпечнішим маршрутом у світі

Чорне море у 2026 році стало найсмертоноснішим регіоном світу для торговельного судноплавства. Через різке зростання кількості атак на кораблі та портову інфраструктуру морські перевезення опинилися під загрозою масштабного скорочення. Від початку року в регіоні зафіксували ураження понад 570 суден, а щонайменше 40 моряків загинули. За деякими оцінками, інтенсивність атак у Чорному морі вже більш ніж у шість разів перевищує показники Перської затоки.

Про це повідомляє Financial Times із посиланням на дані компанії з морської безпеки Ambrey та Міжнародної морської організації (IMO).

Для порівняння, у районі Ормузької протоки, де також тривають військові дії та атаки на торговельні судна, від початку року підтвердили загибель 24 моряків.

Найбільш різке загострення ситуації у Чорному морі відбулося влітку. За даними Ambrey, лише з липня до вересня під удари потрапили близько 387 суден — більш ніж уп’ятеро більше, ніж у попередньому кварталі.

У цей період аналітики фіксували в середньому понад чотири атаки на день.

Причому небезпека загрожує не лише кораблям, які перевозять військові вантажі. Під удари потрапляють торговельні судна, нафтові танкери, зерновози та інші цивільні плавзасоби.

Частина кораблів зазнає пошкоджень під час обстрілів портової інфраструктури. Інші стають безпосередніми цілями ракет, ударних безпілотників або морських дронів.

За оцінкою Ambrey, приблизно 90% атак на судноплавство протягом останніх 45 днів здійснила Росія.

Водночас Україна також проводить операції проти російської морської логістики, зокрема суден, залучених до перевезення пального, нафтопродуктів та інших вантажів.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про операцію «МоЛоЧКа», у межах якої Сили безпілотних систем ЗСУ атакували російські судна в Чорному та Азовському морях.

Українське командування заявляло про десятки уражених танкерів, суховантажів та допоміжних плавзасобів. При цьому ураження не завжди означає повне знищення або затоплення корабля.

Одним із останніх трагічних інцидентів стала атака 23 жовтня на вантажне судно Khoryv поблизу румунського узбережжя.

За повідомленнями ЗМІ, корабель перебував приблизно за 24 кілометри від порту Констанца, коли зазнав удару безпілотника.

Після атаки на борту спалахнула пожежа, а згодом судно затонуло.

Дев’ятьох членів екіпажу вдалося врятувати. Один моряк загинув, ще троє вважаються зниклими безвісти.

Трагедія стала черговим свідченням того, що небезпека поширюється далеко за межі безпосередніх районів бойових дій.

Крім атак, судноплавству загрожують морські міни та втручання в роботу супутникових навігаційних систем.

Усе це змушує судновласників переглядати маршрути, підвищувати витрати на безпеку або взагалі відмовлятися від рейсів.

За оцінками страховиків, вартість страхування суден від воєнних ризиків у Чорному морі може сягати 15% вартості їхнього корпусу.

Це майже вдвічі дорожче, ніж аналогічне покриття для суден у Перській затоці.

Через високі витрати частина перевізників використовує старіші кораблі, які дешевше страхувати. Деяким із них уже близько 50 років.

Однак експлуатація застарілих суден створює додаткові ризики для екіпажів, особливо в умовах воєнних загроз.

Наслідки морської ескалації особливо відчутні для українських портів.

За даними приватного портового оператора TIS, у вересні порти Великої Одеси прийняли менш ніж десять суден, хоча ще в липні їхня кількість становила приблизно 400.

Частину українського експорту переорієнтували на дунайські порти та альтернативні маршрути.

Водночас скорочення морських перевезень безпосередньо впливає на аграрний сектор. У серпні експорт сільськогосподарської продукції морем знизився приблизно до 1,4 мільйона тонн — на 75% менше, ніж до повномасштабного вторгнення.

Це створює додаткове фінансове навантаження на українських аграріїв і може впливати на доступність продовольства в країнах Африки та Азії.

Раніше «Ненька інфо» писала про зміну правил експорту зерна й олії через російські удари. Національний банк України тоді надав аграріям додатковий час для розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.

Зростання небезпеки вже стало предметом міжнародних переговорів.

У вересні Туреччина запропонувала Україні та Росії проєкт домовленості про припинення атак на цивільні судна.

Як повідомляла «Ненька інфо», Анкара запропонувала створити механізм захисту торговельного судноплавства, використовуючи досвід попередньої Чорноморської зернової ініціативи.

Проте підтвердженої угоди про нове морське перемир’я наразі немає.

За оцінками міжнародних експертів, подальше загострення ситуації може ще більше скоротити кількість торговельних рейсів, підвищити вартість перевезень і посилити ризики для моряків.

Таким чином, Чорне море, яке десятиліттями залишалося одним із ключових маршрутів світової торгівлі зерном, нафтою та іншими товарами, перетворилося на одну з найнебезпечніших зон міжнародного судноплавства.

І поки бойові дії тривають, наслідки цього протистояння відчувають не лише Україна та Росія, а й міжнародні перевізники, страхові компанії та країни, залежні від постачання продовольства.

Пишеш українською — отримуєш російською: мовна омбудсменка висунула претензії Google

By
-
0
Пишеш українською — отримуєш російською: мовна омбудсменка висунула претензії Google

Українські військовослужбовці та ветерани поскаржилися на роботу пошукової системи Google, яка в окремих випадках пропонує російськомовні результати навіть тоді, коли користувач формулює запит українською. Проблема дійшла до уповноваженої із захисту державної мови Олени Івановської, яка повідомила про офіційне звернення до головного офісу американської технологічної компанії.

Про це Івановська розповіла в інтерв’ю виданню «Цензор.НЕТ», опублікованому 23 жовтня 2026 року.

За її словами, питання присутності української мови в цифровому середовищі порушили ветерани та військові, які перебувають на передовій.

Вони звернули увагу на ситуації, коли пошуковик показує російськомовні сторінки на запити українською. Одним із можливих чинників такої поведінки називають географічне розташування користувача.

Івановська підтвердила, що її офіс уже направив офіційний лист до штаб-квартири Google з проханням перевірити коректність роботи алгоритмів пошукової видачі.

Водночас дата надсилання звернення не уточнюється. Також наразі невідомо, чи отримала українська сторона відповідь від компанії.

Ситуація порушує ширше питання: наскільки повноцінно українська мова представлена в глобальному цифровому середовищі.

Адже для користувача важливо не лише мати можливість написати запит рідною мовою, а й отримати відповідну інформацію без необхідності переходити на іншу.

Особливого значення це питання набуло під час повномасштабної війни, коли українська мова стала важливою складовою суспільної самоідентифікації та інформаційної безпеки.

При цьому варто розрізняти дві речі: скарги на російськомовну видачу та технічно підтверджену помилку алгоритмів.

Пошукові системи можуть враховувати одночасно кілька чинників, зокрема мову запиту, налаштування користувача, географічне розташування та релевантність знайдених сторінок.

Тому сам факт появи російськомовного результату не дозволяє встановити, який саме механізм спричинив його відображення.

Незалежних технічних висновків щодо роботи Google в конкретних випадках, описаних військовослужбовцями, наразі немає.

Проте Олена Івановська переконана, що питання виходить далеко за межі одного пошукового сервісу.

На її думку, Україні необхідно системно інвестувати в розвиток української мови в цифрових технологіях, особливо з огляду на поширення штучного інтелекту.

Одним із пріоритетних завдань омбудсменка назвала створення повного Державного електронного тезауруса української мови.

Такий ресурс має охоплювати словоформи, діалектні особливості та інші елементи мовної системи.

Передбачається, що структуровані мовні дані можуть бути корисними для підготовки та вдосконалення великих мовних моделей — технологій, на яких ґрунтується робота сучасних генеративних систем штучного інтелекту.

За словами Івановської, її інституція вже надає рекомендації державним органам і науковим установам, зокрема Національній академії наук України.

Вона послалася на статтю 49 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», що визначає статус і завдання мовного омбудсмена.

Питання розвитку українськомовних технологій уже перебуває в полі зору держави.

Зокрема, раніше «Ненька інфо» повідомляла про підготовку національної моделі штучного інтелекту, адаптованої до української мови та національного контексту.

У Міністерстві цифрової трансформації планували отримати першу тестову версію такої моделі до кінця 2026 року.

У матеріалі зазначалося, що технологічною основою розробки обрали Gemma 3 від Google, а до реалізації проєкту залучений «Київстар».

Йдеться про окремий напрям цифрового розвитку, який не слід плутати з алгоритмами пошукової видачі Google.

Однак обидві теми демонструють потребу в якісних українськомовних даних та технологічній інфраструктурі.

В інтерв’ю Івановська також застерегла, що без системної підтримки української мови в цифровому просторі держава ризикує послабити її позиції серед молодого покоління, для якого інтернет є одним із головних джерел інформації.

Таким чином, звернення до Google стало лише одним із напрямів роботи мовної омбудсменки.

Поки що компанія публічно не оголосила про зміну пошукових алгоритмів у відповідь на цей лист. Невідомо також, які саме технічні рішення можуть запропонувати для покращення українськомовної видачі.

Водночас порушене військовослужбовцями питання привернуло увагу до ширшої проблеми: розвитку української мови не лише в освіті, культурі та державному управлінні, а й у пошукових системах та технологіях штучного інтелекту.

Війська, літаки та Чорне море: Європа перевірить готовність до миротворчої місії в Україні

By
-
0
Війська, літаки та Чорне море: Європа перевірить готовність до миротворчої місії в Україні

Європейські союзники України готуються до перших масштабних військових навчань, під час яких відпрацюють можливе розгортання міжнародного контингенту після припинення бойових дій. Маневри відбудуться у листопаді 2026 року на території Польщі, у повітряному просторі Румунії та західній частині Чорного моря. До них долучаться військові Великої Британії, Франції, Німеччини та Польщі.

Про підготовку навчань повідомило німецьке видання taz із посиланням на представника Міністерства оборони Німеччини.

Масштабні маневри отримали назву Koalicja 2026 — «Коаліція 2026». Вони мають перевірити готовність багатонаціональних сил до виконання завдань у межах майбутніх гарантій безпеки для України.

Ідеться про військовий контингент, створення якого координують Франція та Велика Британія. Його потенційне завдання — сприяти дотриманню режиму припинення вогню після досягнення відповідної домовленості між Україною та Росією.

Важливо, що навчання проходитимуть за межами України. Вони не означають, що європейські військові вже отримали наказ на розміщення на українській території.

Одним із ключових учасників стане Німеччина.

За інформацією німецького оборонного відомства, Бундесвер направить на навчання приблизно десять штабних офіцерів. Вони братимуть участь у плануванні та координації дій багатонаціональних підрозділів.

Крім того, Берлін надасть до двох військово-транспортних літаків Airbus A400M, які використовуватимуть для дозаправлення авіації в повітрі.

Літаки здійснюватимуть операції з території Німеччини.

Ще одним важливим внеском Берліна стане логістична підтримка. Німецька сторона забезпечуватиме переміщення військ і техніки через свою територію до районів проведення навчань.

Представник Міністерства оборони Німеччини назвав участь Бундесверу знаком єдності з партнерами.

Водночас німецький уряд наголошує, що участь у тренувальних маневрах не означає автоматичного рішення про відправлення військових до України після завершення бойових дій.

Канцлер Фрідріх Мерц раніше заявляв, що характер і масштаб можливого внеску Німеччини визначатимуть федеральний уряд та Бундестаг.

Польща, яка прийматиме основну частину навчань, також відіграватиме важливу організаційну роль.

Ще 14 липня прем’єр-міністр Дональд Туск офіційно оголосив, що його країна стане майданчиком для перших спільних маневрів держав «коаліції охочих».

За словами польського прем’єра, тренування мають зміцнити готовність союзників до спільних дій задля безпеки України та всього регіону.

Основні сухопутні етапи навчань планують провести на полігонах південно-східної Польщі.

Окремі компоненти відбуватимуться в повітряному просторі над Румунією та акваторії західної частини Чорного моря.

Таким чином, учасники відпрацьовуватимуть не лише переміщення сухопутних підрозділів, а й координацію авіаційних та морських можливостей.

За інформацією британської газети The Times, до маневрів можуть залучити щонайменше 1500 військовослужбовців із Великої Британії, Франції та Німеччини разом із польськими підрозділами.

Водночас офіційного підтвердження остаточної кількості учасників поки немає.

Раніше британський міністр оборони Джон Гілі заявляв, що в листопадових навчаннях братимуть участь тисячі військових.

Очікується, що учасники перевірятимуть здатність швидко переміщувати підрозділи, доставляти необхідне забезпечення, координувати роботу штабів та підтримувати функціонування багатонаціонального контингенту.

Подібні процедури важливі для будь-якої потенційної міжнародної місії, адже військові різних держав мають діяти за спільними планами та узгодженими правилами.

Навчання проводитимуть у межах діяльності так званої «коаліції охочих», яка об’єднує близько 35 держав, готових підтримувати Україну та брати участь у розробленні майбутніх гарантій безпеки.

Франція і Велика Британія координують підготовку багатонаціональних сил, які потенційно можуть забезпечувати виконання домовленостей після припинення бойових дій.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про переговори союзників України в Парижі, де одним із ключових питань була розбудова системи довгострокових гарантій безпеки.

Окрім того, «Ненька інфо» аналізувала механізми захисту України після завершення війни, зокрема можливу роль багатонаціональних сил, моніторинг перемир’я та порядок реагування на нові порушення з боку Росії.

При цьому майбутня міжнародна місія має низку невирішених питань.

Союзникам необхідно погодити її чисельність, структуру командування, правила застосування сили, джерела фінансування та політичні умови розгортання.

Особливе значення матиме й позиція Сполучених Штатів, без підтримки яких реалізація окремих елементів європейських гарантій безпеки може виявитися складнішою.

Наразі переговори щодо припинення російсько-української війни тривають, але відповідної мирної угоди не укладено.

Тому листопадові навчання Koalicja 2026 розглядаються як підготовка до можливих майбутніх сценаріїв, а не як початок уже затвердженої миротворчої операції.

Точну дату старту маневрів та остаточний склад учасників мають оголосити після погодження всіма залученими державами.

Водночас сам факт підготовки спільних військових навчань показує, що європейські союзники України переходять від політичних консультацій до практичного відпрацювання можливих гарантій безпеки.

«Це просто п#здець!»: росіянка застрягла в аеропорту й влаштувала істерику через дрони

By
-
0
«Це просто п#здець!»: росіянка застрягла в аеропорту й влаштувала істерику через дрони

У Росії чергові проблеми з авіасполученням спричинили хвилю невдоволення серед пасажирів. У мережі поширили відео росіянки, яка емоційно скаржиться на тривале очікування рейсу в Санкт-Петербурзі. За словами жінки, вона вже понад добу не може вилетіти з міста, змушена залишатися в аеропорту та не знає, коли нарешті зможе дістатися до місця призначення.

Відеозапис 25 жовтня опублікував Telegram-канал журналіста Юрія Бутусова. Його також поширило видання «Цензор.НЕТ».

На кадрах росіянка обурюється ситуацією з авіарейсами та використовує нецензурну лексику, описуючи власні враження від вимушеного очікування.

«Это просто какой-то п#здец, мы сутки не можем вылететь из Петербурга», — говорить жінка.

За її словами, через затримку вона змушена ночувати в аеропорту, очікуючи інформації про подальший виліт.

Відео поширилося на тлі регулярних обмежень роботи російських аеропортів через загрозу атак безпілотників.

Однак точну дату запису, напрямок рейсу та причину затримки саме цієї пасажирки незалежно підтвердити не вдалося.

Санкт-Петербурзький аеропорт «Пулково» останніми тижнями неодноразово працював із перебоями. Тимчасові обмеження на приймання та відправлення літаків запроваджували, зокрема, 16 і 18 жовтня.

За повідомленнями російської авіаційної влади, такі заходи вводили для забезпечення безпеки польотів.

Проте навіть після скасування обмежень наслідки можуть відчуватися ще багато годин.

Авіакомпаніям доводиться змінювати розклад, перерозподіляти літаки та екіпажі, а також організовувати перевезення пасажирів, які не змогли вилетіти вчасно.

Особливо складною ситуація була 24 жовтня.

За даними сервісу моніторингу авіарейсів Airports.ru, цього дня в «Пулково» фіксували 105 затриманих і 11 скасованих рейсів.

Окремі вильоти переносили на кілька годин, а деякі літаки мали вирушити вже наступного дня.

Проблеми виникали й в інших російських аеропортах.

Зокрема, 23 жовтня через загрозу безпілотників тимчасово припинили роботу всі чотири аеропорти Москви — Шереметьєво, Домодєдово, Внуково та Жуковський.

Про це повідомляло агентство «Укрінформ» з посиланням на російські повідомлення.

У деяких терміналах пасажирам рекомендували пройти до безпечних зон. Авіакомпанії змушені були коригувати маршрути, а частину літаків перенаправляли до інших міст.

Подібні ситуації вже стали регулярними для російської цивільної авіації.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про масовану атаку дронів і повітряних куль на Москву, після якої всі чотири столичні аеропорти запроваджували обмеження на польоти.

Тоді російська влада пояснювала рішення необхідністю захистити цивільні літаки від потенційної небезпеки в повітряному просторі.

Ще раніше «Ненька інфо» писала про повторні закриття московських аеропортів, які призводили до затримок і скасувань рейсів.

Окремо видання висвітлювало перебої в авіасполученні під час атак на європейську частину РФ.

Регулярні обмеження створюють додаткові труднощі для авіаперевізників. Коли аеропорт припиняє обслуговувати рейси, затримки можуть поширюватися на наступні перельоти, навіть якщо безпосередня загроза вже минула.

Для пасажирів це означає невизначеність, пропущені пересадки, додаткові витрати та очікування в терміналах.

Водночас інформація про масові затримки не означає, що всі російські аеропорти одночасно припинили роботу або що кожен скасований рейс безпосередньо пов’язаний з атакою дронів.

За даними моніторингу повідомлень Росавіації, станом на ранок 25 жовтня нових офіційних обмежень безпосередньо для «Пулково» не фіксували. Проте в розкладі аеропорту залишалися затримані та скасовані рейси.

Історія росіянки із Санкт-Петербурга стала черговим прикладом того, як проблеми з безпекою повітряного простору та порушення авіаційних розкладів позначаються на цивільних перевезеннях усередині РФ.

Наразі невідомо, чи змогла жінка зрештою вилетіти, а також скільки часу їй довелося провести в аеропорту.

Світ на трьох: плани Трампа, Путіна і Сі Цзіньпіна — The Guardian

By
-
0
Світ на трьох: плани Трампа, Путіна і Сі Цзіньпіна — The Guardian

Президент США Дональд Трамп може завершити своє друге президентство масштабною зміною міжнародного порядку, внаслідок якої світ фактично опиниться поділеним між трьома центрами впливу — Сполученими Штатами, Росією та Китаєм. Найбільше від такого сценарію можуть постраждати Україна, європейські союзники Вашингтона та держави Азії, які десятиліттями покладаються на американські гарантії безпеки.

Таке застереження висловив колишній міжнародний редактор The Observer Стів Блумфілд у колонці для британського видання The Guardian, опублікованій 24 жовтня.

Приводом для його аналізу стала можлива тристороння зустріч Дональда Трампа, Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна, яку запропонувала Москва.

За інформацією The Wall Street Journal, російський президент виступив з ініціативою організувати переговори у листопаді, щоб обговорити завершення війни проти України.

Потенційним майданчиком називають саміт Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, запланований на 18–19 листопада в китайському Шеньчжені.

Однак остаточного рішення про проведення зустрічі немає.

Раніше Трамп заявив, що відкритий до переговорів із Путіним та Сі Цзіньпіном. Водночас американський президент говорив насамперед про обговорення ядерної зброї та контролю над озброєннями, тоді як російська пропозиція пов’язана з війною в Україні.

Блумфілд вбачає у можливій зустрічі значно ширші геополітичні ризики.

На його думку, проблема полягає не лише в тому, які домовленості можуть укласти три лідери. Сам факт переговорів у такому форматі здатен закріпити уявлення, що найвпливовіші держави можуть вирішувати долю інших країн без їхньої безпосередньої участі.

Для України це означало б ризик обговорення питань території, безпеки та майбутнього держави без належного представництва Києва.

Президент Володимир Зеленський раніше наголошував, що Україна повинна бути учасницею будь-яких переговорів, які стосуються її майбутнього.

Окреме занепокоєння британського оглядача викликає можливе послаблення ролі Сполучених Штатів у гарантуванні безпеки Європи.

Блумфілд вважає, що дистанціювання Вашингтона від традиційних союзників може створити додаткові ризики для держав, які відчувають військову загрозу з боку Росії.

Подібні наслідки він прогнозує і для Азійсько-Тихоокеанського регіону.

Якщо США послаблять безпекові зобов’язання, це може вплинути на становище Тайваню, Японії, Південної Кореї та Австралії.

Свої застереження автор пов’язує зі змінами в американській зовнішньополітичній риториці.

Зокрема, він звертає увагу на Стратегію національної безпеки адміністрації Трампа, ухвалену 2025 року. На думку Блумфілда, документ містить значну критику традиційних партнерів США, водночас демонструючи інший підхід до відносин із Росією та Китаєм.

Оглядач вважає, що такий курс може відповідати інтересам Кремля, який тривалий час прагне обмежити вплив Заходу у Східній Європі.

Пекін, своєю чергою, може отримати додатковий простір для посилення позицій у Східній та Південно-Китайській морських акваторіях.

Водночас потенційний перерозподіл впливу стосується не лише територій.

Блумфілд звертає увагу на боротьбу за контроль над енергетичними ресурсами, технологічними платформами, виробничими ланцюгами та космічною інфраструктурою.

У такій системі ключові рішення могли б дедалі частіше ухвалюватися Вашингтоном, Москвою та Пекіном, тоді як Європейський Союз ризикував би втратити частину впливу на глобальні процеси.

Проте це лише один із можливих сценаріїв.

Сам Блумфілд визнає, що навіть проведення тристороннього саміту не гарантує формування довготривалого політичного союзу між трьома державами.

Їхні економічні, безпекові та стратегічні інтереси залишаються різними, а подальший зовнішньополітичний курс США залежатиме й від майбутніх адміністрацій.

Водночас автор вважає, що навіть символічна зустріч може зміцнити міжнародні позиції Путіна та Сі Цзіньпіна.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про пропозицію Путіна провести тристоронній саміт із Трампом і Сі Цзіньпіном, під час якого російська сторона хотіла б обговорити умови завершення війни в Україні.

Також «Ненька інфо» аналізувала відносини між трьома державами, зокрема причини, через які Пекін не поспішає повністю підтримувати геополітичні ініціативи Кремля.

Крім того, видання писало про звернення Трампа до Сі Цзіньпіна з проханням посприяти припиненню російсько-української війни.

Таким чином, головне питання полягає не лише в тому, чи зустрінуться три лідери в листопаді. Значно важливішим буде зміст можливих переговорів, участь України в обговоренні власного майбутнього та готовність Вашингтона зберігати свої міжнародні зобов’язання.

Поки немає підстав стверджувати, що США, Росія й Китай домовилися про поділ світу. Проте можливість такого сценарію вже стала предметом гострої дискусії серед західних політичних оглядачів.

Від Playboy до Радіодиктанту: чому українці знову сваряться через свято єдності

By
-
0
Від Playboy до Радіодиктанту: чому українці знову сваряться через свято єдності

До Радіодиктанту національної єдності залишилося лише два дні, але навколо головного мовного флешмобу країни вже розгорівся скандал. Цього року приводом для суперечок стала Даша Астаф’єва, яку організатори запросили читати текст разом із відомим учителем української мови Артуром Пройдаковим. Частина користувачів соцмереж розкритикувала вибір співачки через її минуле в модельному бізнесі, тоді як інші підтримали артистку та нагадали про її волонтерську діяльність.

Радіодиктант національної єдності відбудеться 27 жовтня об 11:00. Цьогоріч текст під назвою «Лист, який не закінчується» написав письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь.

Уперше в історії акції диктант читатимуть двоє людей — педагог Артур Пройдаков і громадська діячка Даша Астаф’єва. Про це офіційно повідомило Суспільне Мовлення.

Оголошення кандидатури Астаф’євої викликало неоднозначну реакцію. Деякі користувачі почали згадувати її фотосесії для журналу Playboy, ставлячи під сумнів доречність участі колишньої моделі в загальнонаціональній освітній акції.

Сама артистка відреагувала на критику з іронією. Вона звернула увагу на суперечливість закидів: одні коментатори критикують її за модельне минуле, інші — за зовнішність або вік.

Водночас прихильники Астаф’євої нагадують, що останніми роками вона активно займається волонтерством, бере участь у благодійних ініціативах і розвиває культурні проєкти.

У коментарі виданню «Люкс ФМ» Астаф’єва та Пройдаков наголосили, що Радіодиктант передусім має об’єднувати людей, а не перетворюватися на змагання за оцінки.

Цікаво, що подібні суперечки супроводжують Радіодиктант уже багато років.

Протягом тривалого часу його тексти створював і читав мовознавець Олександр Авраменко. Попри професійний досвід, він також отримував критичні зауваження.

Учасники скаржилися на складні речення, велику кількість розділових знаків і незвичні для повсякденного мовлення наголоси.

Авраменко пояснював, що орієнтується на словникові норми, а не на власні мовні вподобання.

У 2021 році текст «Слідом за пам’яттю» написав і прочитав письменник Юрій Андрухович. Після трансляції частина учасників скаржилася, що автор читав надто швидко, через що вони не встигали записувати почуте.

Водночас у 2022 році Радіодиктант викликав зовсім інші емоції.

Текст «Твій дім» письменниці Ірини Цілик прочитала акторка Ада Роговцева. Її виконання справило сильне враження на слухачів, а ведучий Роман Коляда не стримав сліз під час трансляції.

У 2023 році текст Катерини Калитко читав актор Олексій Гнатковський. Його переважно хвалили за розмірений темп та виразну дикцію, хоча деякі учасники знову говорили про складність пунктуації.

Наступного року справжню хвилю жартів спровокував текст Оксани Забужко «Магія голосу».

Радіодиктант читав поет і військовослужбовець Павло Вишебаба. Українці обговорювали довгі речення письменниці, численні тире та малознайомі слова.

Особливо активно жартували над словом «брехунець» — так називали дротовий радіоприймач.

Проте найбільш резонансним за останні роки став Радіодиктант-2025.

Текст «Треба жити!» написала Євгенія Кузнєцова, а прочитала народна артистка України Наталія Сумська.

Частина слухачів розкритикувала темп читання та інтонацію акторки. Дехто зізнавався, що фізично не встигав записувати речення.

У соцмережах активно обговорювали складні діалектні слова, зокрема «лелітки», «пітятко» та «кия́хи».

Особливо гучною стала реакція львів’янки Христини Гоянюк, яка бере участь у Радіодиктанті від самого початку його проведення.

Під час прямого ефіру вона різко розкритикувала і текст, і манеру читання. Ситуація викликала додаткову суперечку після того, як ведучий перервав її виступ.

Нинішній Радіодиктант обіцяє відрізнятися від попередніх не лише участю двох читців.

Автор тексту Артур Дронь розповів, що прагнув створити особисту й емоційну розповідь, яка нагадуватиме відверту розмову з близькою людиною.

За словами письменника, текст не міститиме навмисно ускладнених архаїзмів чи діалектизмів.

Організатори також наголошують: мета Радіодиктанту полягає не в перевірці грамотності як такій, а в об’єднанні українців незалежно від місця проживання, віку чи рівня знання мови.

Попри щорічні суперечки, інтерес до акції залишається високим. У 2025 році учасники надіслали на перевірку понад 11 тисяч робіт, зокрема з-за кордону.

Цьогоріч долучитися до Радіодиктанту можна буде через Українське Радіо, Радіо Культура, телеканал «Суспільне Культура», YouTube та застосунок «Дія».

Чи стане участь Даші Астаф’євої та Артура Пройдакова приводом для нових дискусій після трансляції, покаже вже 27 жовтня. Однак історія Радіодиктанту свідчить, що навіть суперечки навколо текстів і читців не заважають українцям щороку повертатися до цієї традиції.

600 кг надії з неба: українські дрони прорвали блокаду Олешок заради дітей

By
-
0
600 кг надії з неба: українські дрони прорвали блокаду Олешок заради дітей

Українські військові провели чергову гуманітарну операцію в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області, доставивши безпілотниками понад 600 кілограмів допомоги родинам із дітьми. До заблокованого міста вдалося доправити продукти харчування, молоко, розвивальні ігри та іграшки. Серед тих, кому призначені пакунки, є малюки, які народилися вже під час повномасштабного російського вторгнення і все своє життя провели в умовах війни та окупації.

Про успішну доставку 25 жовтня повідомило Міністерство внутрішніх справ України з посиланням на міністра Івана Вигівського.

За його словами, операцію здійснили військовослужбовці роти спеціального призначення «Болгаричі» 11-ї бригади імені Михайла Грушевського Національної гвардії України.

Гвардійці використали безпілотники, щоб передати гуманітарні вантажі українським родинам, які залишаються на тимчасово захопленій території.

Загалом вдалося доставити 15 пакунків вагою понад 600 кілограмів. До них увійшли сухі сніданки, молоко, розвивальні ігри та дитячі іграшки.

Допомогу доставили 24 жовтня, а наступного дня міністерство оприлюднило інформацію та фотографії підготовки вантажів.

«Серед дітей, які зараз перебувають у заблокованих Олешках, є й ті, хто народився вже під час повномасштабної війни й не знає життя без терору», — наголосив Іван Вигівський.

Очільник МВС окремо подякував військовим та всім, хто долучився до гуманітарної місії.

За його словами, доставлення допомоги вимагало спільної роботи людей, які готували пакунки, керували дронами та забезпечували прикриття.

Військовослужбовці продовжують підтримувати українців, які залишаються на окупованій території, попри складну безпекову ситуацію.

Це далеко не перша подібна операція.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про доставлення близько чотирьох тонн продуктів до блокадних Олешок.

Тоді українські військові спільно з Херсонською обласною військовою адміністрацією організували доставку продовольства за допомогою безпілотників через Дніпро.

За інформацією начальника Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, продукти передали приблизно на 100 визначених локацій міста.

До операцій залучали підрозділи морської піхоти, Національної гвардії та прикордонників.

Необхідність таких доставок пов’язана з критичною гуманітарною ситуацією в окупованих Олешках.

Мешканці міста стикаються з обмеженим доступом до продовольства, питної води, медикаментів та медичної допомоги.

Звичайне постачання гуманітарних вантажів ускладнене бойовими діями, окупацією та небезпекою пересування територією.

Особливо вразливими залишаються сім’ї з маленькими дітьми та люди старшого віку.

Тим часом Україна продовжує дипломатичну підготовку масштабнішої гуманітарної операції.

23 жовтня Білий дім повідомив про досягнення домовленості щодо локального припинення бойових дій у районі Олешок за посередництва першої леді США Меланії Трамп.

Мета домовленості — забезпечити доставлення гуманітарної допомоги та створити умови для безпечної евакуації цивільного населення.

Наступного дня уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець провів онлайн-переговори з представницею російської сторони Яною Лантратовою.

Після консультацій сторони підтвердили, що режим припинення вогню має розпочатися 27 жовтня о 03:00 за київським часом.

Український омбудсман також повідомив про обговорення технічних та організаційних деталей майбутньої гуманітарної місії.

Раніше «Ненька інфо» писала, що ООН привітала домовленість про локальне припинення вогню в Олешках.

Міжнародна організація наголосила на важливості забезпечення доступу гуманітарної допомоги до цивільного населення та дотримання сторонами погоджених умов.

Ще 21 жовтня «Ненька інфо» повідомляла про заяву Давида Арахамії, який анонсував можливі позитивні результати переговорів щодо гуманітарної ситуації в окупованому місті.

Водночас майбутнє припинення вогню поки залишається домовленістю, виконання якої ще необхідно забезпечити на практиці.

Станом на 25 жовтня режим тиші не розпочався, а інформації про завершення евакуації цивільних немає.

Саме тому доставка допомоги дронами продовжує відігравати важливу роль у підтримці заблокованих мешканців.

Чергові 600 кілограмів вантажу не можуть повністю розв’язати гуманітарну кризу, однак дозволяють передати необхідні продукти та речі сім’ям, які залишаються в надзвичайно складних умовах.

Особливе значення має допомога дітям. Для малечі, яка зростає в умовах російської окупації, такі пакунки містять не лише їжу, а й іграшки та розвивальні матеріали.

Українська сторона заявляє, що продовжуватиме підтримувати цивільних жителів окупованих територій. Подальші можливості безпечного постачання допомоги та евакуації залежатимуть від реалізації погодженої гуманітарної місії.

«Пристрільні» переговори: Кремль готується до зустрічі з Україною та США

By
-
0
«Пристрільні» переговори: Кремль готується до зустрічі з Україною та США

Росія заявила про готовність відновити тристоронні переговори з Україною та Сполученими Штатами після 4 листопада 2026 року. Водночас у Кремлі заздалегідь попереджають, що перша зустріч після тривалої перерви навряд чи завершиться суттєвими домовленостями. Москва розглядає майбутні консультації насамперед як можливість відновити контакти між сторонами.

Про це 25 жовтня заявив помічник російського президента Юрій Ушаков в інтерв’ю журналісту Павлу Зарубіну для російського державного телеканалу «Вести». Його слова передають російське РБК та міжнародні інформаційні агентства.

За словами представника Кремля, російська сторона готова повернутися до переговорного процесу після державного свята, яке в РФ відзначають 4 листопада.

«Тепер черговий дедлайн — це 4 листопада, наше велике свято. Після цього ми будемо готові відновити переговори», — сказав Ушаков.

Йдеться про День народної єдності, який у Росії відзначають із 2005 року.

Водночас помічник Путіна не став обіцяти дипломатичного прориву вже під час найближчої зустрічі.

На його думку, перші переговори після паузи матимуть радше ознайомчий характер.

«За першу зустріч теж мало що вирішиш, вона матиме, мабуть, такий пристрілочний характер», — заявив Ушаков.

Окремо він зазначив, що над потенційною мирною угодою між Україною та Росією ще необхідно працювати.

Таким чином, Кремль публічно заявляє про готовність відновити діалог, однак не очікує швидкого погодження умов завершення війни.

Питання наступного раунду переговорів активізувалося після контактів між Москвою та Вашингтоном.

21 жовтня російський президент Володимир Путін зустрівся у Санкт-Петербурзі зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом.

За повідомленнями російської сторони, під час цієї зустрічі обговорювали можливість повернення до тристороннього формату за участю представників України, США та Росії.

Після переговорів Ушаков заявив, що новий раунд консультацій може відбутися в середині листопада.

Як один із можливих майданчиків розглядали столицю Об’єднаних Арабських Еміратів Абу-Дабі.

Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков також підтверджував, що цей варіант обговорюється.

Водночас, за інформацією Reuters, яку оприлюднила Deutsche Welle, серед потенційних місць проведення зустрічі фігурує також Швейцарія.

Остаточної дати, місця та складу делегацій на момент заяви Ушакова публічно не підтвердили.

Російський посадовець також стверджує, що Москва раніше була готова повернутися до переговорів після виборів до Державної думи РФ, які відбулися 18–20 вересня.

За його версією, відповідні домовленості нібито зірвала українська сторона.

Однак це твердження є позицією представника Кремля. Незалежного підтвердження того, що саме Київ відповідальний за затримку переговорів, немає.

До цього Україна неодноразово заявляла про готовність брати участь у дипломатичному процесі за посередництва США.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про переговорні контакти Дональда Трампа та Володимира Путіна після поїздок американських представників до Москви й Києва.

Тоді Вашингтон намагався активізувати діалог між сторонами, а українське керівництво наголошувало на необхідності реальних кроків для припинення бойових дій.

Крім того, «Ненька інфо» писала про попередню телефонну розмову Трампа і Путіна, під час якої сторони обговорювали дипломатичні ініціативи щодо війни в Україні.

Попри регулярні контакти між Вашингтоном і Москвою, принципові розбіжності щодо умов можливого мирного врегулювання залишаються.

Сама готовність сторін сісти за стіл переговорів не означає автоматичного досягнення домовленості про припинення вогню.

Тим більше, що в останній заяві Ушаков фактично визнав відсутність очікувань швидкого результату.

Важливим залишається й питання участі європейських партнерів України у подальшому дипломатичному процесі.

У Кремлі також говорять про необхідність продовжувати контакти з європейськими державами, хоча конкретний формат їхнього залучення до майбутніх консультацій не визначено.

Отже, після 4 листопада може відбутися новий етап тристоронніх переговорів щодо завершення російсько-української війни. Однак поки підтверджено лише заяву Москви про готовність до таких контактів, а не остаточну домовленість усіх учасників про зустріч.

Чи зможуть майбутні консультації перейти від попереднього обговорення до конкретних рішень, наразі невідомо.

1...151617...2 218Page 16 of 2 218

EDITOR PICKS

POPULAR POSTS

POPULAR CATEGORY

©