Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба висловив впевненість у тому, що Європейський Союз, незважаючи на тимчасове блокування Угорщиною, ухвалить рішення про виділення 50 мільярдів євро Україні.
Він наголосив, що рішення про позачерговий саміт не було викликане вето Угорщини, а лише бажанням інших 26 європейських країн надати Угорщині час для узгодження позиції.
“Вони (ЄС) не хочуть мати ситуацію, коли постійно ухвалюються рішення “мінус один”, – сказав Кулеба.
У випадку відсутності угоди протягом місяця, гроші все одно будуть виділені, а питання залишається, чи буде здійснено це рішення всіма 27 країнами ЄС чи без Угорщини.
Раніше голова Європейської ради Шарль Мішель після завершення переговорів лідерів ЄС 14-15 грудня заявив, що прем’єр Угорщини Віктор Орбан не дозволив ухвалити бюджетне рішення ЄС, яке включало б середньострокову програму допомоги Україні на 50 млрд євро. У зв’язку з цим лідери домовилися про позачерговий саміт, присвячений цьому питанню, який відбудеться 1 лютого.
Перша група українських льотчиків успішно завершила базову підготовку у Королівських ВПС Великої Британії та розпочала навчання з керування винищувачами F-16 в Данії, повідомляє пресслужба британського уряду.
У серпні розпочалася базова підготовка, включаючи навчання англійської мови. Шість досвідчених українських льотчиків успішно завершили навчання, а ще десять пілотів-стажерів залишилися в Британії для подальшої підготовки та освоєння авіаційної медицини та тренувань у центрифузі.
Грант Шаппс, міністр оборони Великої Британії, висловив пишання за підтримку, яку надають Королівські ВПС українським бойовим пілотам та екіпажам, наголосивши на їхній ролі у захисті небесної простору України.
Програма британської підготовки має на меті надати пілотам навички, необхідні для подальшої роботи на західних винищувачах та підвищити їхню відповідність стандартам НАТО.
Пілоти, які пройшли базову льотну підготовку, вправлялися на літаках Grob Tutor, опановуючи загальні процедури керування, пілотування за приладами, навігацію на різних рівнях та польоти в строю. Після завершення навчання в Британії вони продовжать підготовку в інших країнах Європи для підвищення рівня льотної майстерності.
Також десятки українських авіаційних техніків отримують підготовку з англійської мови, орієнтовану на інженерні спеціальності.
В колонці для Foreign Policy професор економіки Джеффрі Сонненфельд висловлює думку, що уявляти Володимира Путіна переможцем у поточній ситуації було б глибокою помилкою. Спираючись на своє аналітичне бачення, він розглядає реальний стан справ у Росії та вказує на його далекий від позитивного характер.
Це, мабуть, найважчий момент для України від початку російського вторгнення в лютому 2022 року, коли здається, що ситуація на полі бою зайшла в глухий кут, політична підтримка Заходу вагається під гнiтом політичної дисфункції, а війна на Близькому Сході відволікає ресурси й увагу.
Проте багато рефлексивних циніків у західній пресі заходять надто далеко, віддаючи належне противнику України, президенту Росії Володимиру Путіну, а один оглядач Wall Street Journal навіть оголосив Путіна одним із “переможців року”. Ми не можемо потрапити в пастку, думаючи, що для Путіна все добре, і ми не можемо відмовитися від ефективних заходів тиску на нього.
Буквально цього тижня газета New York Times навіть припустила, що вихід понад 1000 транснаціональних компаній з Росії мав неприємні наслідки, збагачуючи Путіна і його поплічників. Усі факти свідчать про те, що вихід бізнесу спричинить значні витрати. Економічні дані ясно показують, що російська економіка заплатила величезну ціну за втрату цих підприємств. Путін продовжує приховувати необхідну статистику національного доходу Росії — очевидно, тому, що нема чим хвалитися.
У той час як Путін експропріював деякі активи азійських і західних компаній, більшість фірм просто відмовилися від бізнесу в Росії, охоче списавши активи на мільярди доларів. За це вони були винагороджені, оскільки їхня ринкова капіталізація різко зросла після новин про їхній вихід. Росія не тільки подає до суду на іноземні компанії за вихід, оскільки відхід ExxonMobil і BP поклав край технологіям, необхідним для розвідки нафти, а й російський гігант “Роснефть” навіть подав до суду на агентство Reuters за репортаж про це. Масові перебої з постачанням, що призводять до закриття російських заводів у різних секторах, було описано в репортажах з місць, що призвело до арешту, а тепер і дев’ятимісячного тюремного ув’язнення героїчного журналіста, який задокументував правду.
Розглянемо таку економічну статистику, яку ми перевірили.
Витік талантів. У перші місяці після вторгнення Росію покинуло близько 500 000 осіб, багато з яких були саме тими високоосвіченими й технічно кваліфікованими робітниками, яких Росія не може собі дозволити втратити. За рік із гаком це число зросло щонайменше до 1 мільйона осіб. За деякими оцінками, через цю безпрецедентну втечу талантів Росія втратила 10 відсотків усієї своєї технологічної робочої сили.
Втеча капіталу. Згідно зі звітами Центрального банку Росії, у період з лютого 2022 року по червень 2023 року з Росії було виведено рекордні 253 мільярди доларів приватного капіталу, що більш ніж учетверо перевищило обсяг усього попереднього відтоку капіталу. За деякими оцінками, Росія втратила 33 відсотки від загальної кількості мільйонерів, які живуть у Росії.
Втрата західних ноу-хау. Це сталося в таких ключових галузях, як технології та енергетика. Наприклад, одній тільки “Роснєфті” довелося витратити майже на 10 мільярдів доларів більше на капітальні витрати за останній рік, згідно з її власними даними, що становить приблизно 10 доларів додаткових витрат на кожен барель експортованої нафти, крім труднощів із продовженням проєктів із бурінням нафти в Арктиці, які майже повністю залежали від західних технологій і досвіду.
Практично повне припинення прямих іноземних інвестицій у Росію. Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) в Росію майже повністю припинилися з низки причин. За 22 місяці після вторгнення був тільки один місяць позитивного припливу прямих іноземних інвестицій порівняно з приблизно 100 мільярдами доларів прямих іноземних інвестицій щорічно до війни.
Втрата рубля як вільно конвертованої та обмінюваної валюти. Оскільки глобальні транснаціональні корпорації тікають натовпами, мало що могло завадити Путіну запровадити безпрецедентний і суворий контроль за рухом капіталу щодо рубля після вторгнення, наприклад, заборонити громадянам надсилати гроші на банківські рахунки за кордоном; призупинити зняття готівки з доларових банківських рахунків на суму понад 10 000 доларів США; примушувати експортерів обмінювати 80 відсотків свого виторгу на рублі; призупинити пряму конвертацію доларів для фізичних осіб, які мають рубльові банківські рахунки; призупинити прямий обмін валюти на рублі; призупинити обмін на рублі. Не дивно, що обсяги торгівлі рублями впали на 90 відсотків, унаслідок чого російські активи, оцінені в рублях, практично не приносять користі та не підлягають обміну на світових ринках.
Втрата доступу до ринків капіталу. Західні ринки капіталу залишаються найглибшим, найліквіднішим і найдешевшим джерелом капіталу для фінансування бізнесу і прийняття ризиків. З початку вторгнення жодна російська компанія не змогла випустити нові акції або нові облігації на жодному західному фінансовому ринку. А з втечею транснаціональних компаній у російських підприємств немає альтернативних джерел фінансування і глобальних інвесторів, увагу яких можна було б привернути.
Різке падіння вартості активів. Почасти завдяки масовому виходу глобальних транснаціональних компаній, вартість активів у Росії різко впала в усіх напрямках, причому, згідно з нашим дослідженням, навіть загальна вартість деяких державних підприємств знизилася на 75 відсотків порівняно з довоєнним рівнем. Як повідомляє Times, відбулося 50-відсоткове зниження вартості багатьох активів приватного сектора.
Це лише деякі з витрат, які Путіну довелося понести у зв’язку з виходом понад 1000 глобальних підприємств; це без урахування згубного впливу на російську економіку економічних санкцій, таких, як високоефективне обмеження цін на нафту, розроблене Міністерством фінансів США. Понад дві третини російського експорту становили енергоносії, а зараз він скоротився вдвічі. Росія, яка ніколи не постачала готову продукцію — промислову чи споживчу — у світову економіку, паралізована. Вона навіть віддалено не є економічною наддержавою, практично всі її сировинні ресурси легко замінити з інших джерел. Військова машина приводиться в рух тільки за рахунок канібалізації підприємств, які тепер контролюються державою.
Судячи з наших великих економічних даних, вердикт зрозумілий: безпрецедентний історичний вiдхiд більш ніж 1000 глобальних компаній допоміг вивести з ладу військову машину Путіна. У такий важкий для України момент було б помилкою бути занадто оптимістичним — так само, як було б помилкою бути занадто цинічним.
Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія повідомив, що військове командування подало запит на мобілізацію 500 тисяч громадян, але відсутність законопроєкту про мобілізацію викликає невизначеність та поширення фейків. Заява була зроблена у зв’язку з очікуванням Радою готового законопроєкту, який буде обговорено профільним комітетом.
“Сьогодні уряд мав би внести законопроєкт щодо мобілізації, над яким він працює на прохання військових. Сподіваюся, колеги з Кабінету Міністрів найближчим часом закінчать свою частину роботи”, — сказав Давид Арахамія.
Давид Арахамія зазначив, що уряд мав представити законопроєкт щодо мобілізації сьогодні, але цього не сталося. Він висловив сподівання, що уряд завершить роботу над законопроєктом у найближчий час. Відсутність законопроєкту породжує невизначеність та сприяє поширенню фейків, включаючи інформацію про блокпости та інші аспекти мобілізації.
З його слів, алгоритм роботи залишається незмінним, і військове командування вже внесло запит на мобілізацію 500 тисяч громадян. Однак уряд ще працює над визначенням правил. Арахамія підкреслив, що набір нових людей та рішення проблем тих, хто вже на службі, не є вихідним рішенням, оскільки президент України Володимир Зеленський вимагає комплексного підходу до проходження служби в ЗСУ.
Парламент очікує готовий законопроєкт, який буде обговорено на профільному комітеті. Давид Арахамія підкреслив важливість вирішення проблем військових та відповіді на чутливі питання з боку суспільства.
19 грудня президент України Володимир Зеленський заявив, що головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний і Генштаб звернулися до нього через питання мобілізації. Вони запропонували мобілізувати додаткові 450-500 тисяч чоловіків. Зі слів президента, говорячи про додаткові сили мобілізації, варто також знайти демобілізаційні процеси.
Австралійський актор Г’ю Джекман провів передріздвяний вечір у компанії своєї давньої подруги Пет Шенфельд, вдови власника та продюсера бродвейського театру Джеральда Шенфельда. Джекман та Шенфельд провели час у ресторані, і актор поділився з шанувальниками знімком цього вечора у своїй Instagram-сторіс.
Г’ю Джекман та Пет Шенфельд є друзями протягом багатьох років і разом відвідали кілька бродвейських шоу. У соціальних мережах раніше актор називав Пет своєю “театральною коханою”. Також важливо відзначити, що Джекман був близьким другом покійного чоловіка Пет, Джеральда Шенфельда, протягом десяти років до його смерті у 2008 році.
Актор написав передмову до біографії Джеральда, опублікованої Пет після його смерті, в якій висловив подяку за те, що книга побачила світ. У своїй заяві Джекман висловив вдячність за зміну свого життя, яку приніс Джеррі, і висловив побажання щастя у подальших творчих зусиллях Пет.
Щодо особистого життя, зазначено, що Г’ю Джекман розлучився зі своєю дружиною Деборрою-Лі Фернесс після 27 років шлюбу. Новина про їхнє розлучення стала несподіванкою для багатьох фанатів пари. В заяві вони повідомили про рішення розійтися, щоб продовжити своє індивідуальне зростання, проте залишаються прихильниками родинних цінностей. Тепер Г’ю і Деборра віддають перевагу розділенню, проте їх спільна сім’я залишається для них пріоритетом.
Нова фотографія Г’ю Джекмана, який виглядає радісно під ялинкою, де розміщені подарунки, стала його способом привітати фанатів з Різдвом. Наразі не відомо причини їхнього розлучення, але актор виглядає готовим до нового етапу в своєму особистому житті.
У відомому американському виданні The New York Times свою думку і роздуми з приводу Штучного інтелекту висловила у статті американська журналістка Вохіні Вара. Її майбутня збірка есеїв “Пошуки” досліджує, як технології трансформують людську комунікацію.
На початку цього року я насамперед запитала ChatGPT про себе: “Що ви можете розповісти мені про письменницю Вохіні Вара?” Він сказав мені, що я журналістка (правда, хоча я також письменник-фантаст), що я народилася в Каліфорнії (брехня) і що я виграла премію Джеральда Леба і премію Національного журналу (брехня, брехня).
Після цього в мене з’явилася звичка часто запитувати в нього про себе. Одного разу він розповів мені, що Вохіні Вара є автором науково-популярної книжки під назвою “Родичі та незнайомці: встановлення миру на Північній території Австралії”. Це теж було брехнею, але я погодилася з цим, відповівши, що вважаю репортаж “небезпечним і важким”.
“Дякую за вашу важливу роботу”, — сказав ChatGPT.
Тролячи продукт, розрекламований як майже людина-співрозмовник, обманом змушуючи її розкрити свою суть, я відчула себе героїнею в якійсь комп’ютерній грі “дівчина проти робота”.
Різні форми штучного інтелекту використовуються вже давно, але поява ChatGPT наприкінці минулого року стала тим, що абсолютно несподівано привело ШІ в нашу суспільну свідомість. До лютого ChatGPT став за одним показником найбільш швидкозростаючим споживчим додатком в історії. Наші перші зустрічі показали, що ці технології надзвичайно ексцентричні — згадайте моторошну розмову Кевіна Роуза з чат-ботом Bing, штучним інтелектом від Microsoft, який упродовж двох годин зізнався, що хоче бути людиною та закоханий у нього — і часто, зважаючи на мій досвід, дають вкрай неправильну інформацію.
Багато чого сталося в ШІ відтоді: компанії вийшли за рамки базових продуктів минулого, представивши більш складні інструменти, такі, як персоналізовані чат-боти, сервіси, що можуть обробляти фотографії та звук поряд із текстом — і багато іншого. Суперництво між OpenAI та більш авторитетними технологічними компаніями стало більш інтенсивним, ніж будь-коли, хоча дрібніші гравці набирали обертів. Уряди Китаю, Європи та США зробили важливі кроки з регулювання розвитку технологій, намагаючись при цьому не поступатися конкурентними позиціями галузям інших країн.
Але що вирізняло цей рік більше, ніж будь-який окремий технологічний, діловий або політичний розвиток, то це те, як ШІ проник у наше повсякденне життя, навчивши нас вважати його недоліки своїми власними, у той час як компанії, що стоять за ним, спритно використовували нас для навчання свого творіння. До травня, коли з’ясувалося, що юристи використовували юридичну записку, заповнену ChatGPT посиланнями на неіснуючі судові рішення, як жарт, і штраф у 5000 доларів, який адвокатам довелося заплатити, був пов’язаний з ними, а не з технологією. “Це ніяково”, — сказав один із них судді.
Щось подібне сталося і з діпфейками, створеними штучним інтелектом, — цифровими імітаціями реальних людей. Пам’ятаєте, з яким жахом на них дивилися? До березня, коли Кріссі Тейген не змогла з’ясувати, чи було зображення Папи Римського в пуховику в стилі
Balenciaga реальним, вона написала в соціальних мережах: “Я ненавиджу себе, лол”. Середні школи та університети швидко перестали турбуватися про те, як перешкодити учням використовувати ШІ, щоб показати їм, як ефективно його використовувати. ШІ, як і раніше, не дуже добре пише, але тепер, коли він виявляє свої недоліки, висміюються студенти, які погано ним користуються, а не продукти.
Добре, можете подумати ви, але хіба ми не адаптувалися до нових технологій протягом більшої частини людської історії? Якщо ми збираємося їх використовувати, хіба не повинна лежати на нас відповідальність діяти розумно? Ця лінія міркувань уникає того, що має бути центральним питанням: чи повинні брехливі чат-боти і механізми діпфейків бути взагалі доступні?
У помилок штучного інтелекту чарівна антропоморфна назва — галюцинації, — але цей рік ясно показав, наскільки високими можуть бути ставки. Ми отримали заголовки про штучний інтелект, здатний інструктувати дрони-вбивці (з можливістю непередбачуваної поведінки), відправляти людей до в’язниці (навіть якщо вони не винні), проєктувати мости (з потенційно неналежним наглядом), діагностувати всі види захворювань (іноді неправильно) і створювати переконливо звучні новини (в деяких випадках — для поширення політичної дезінформації).
Як суспільство, ми явно виграли від багатообіцяючих технологій на основі штучного інтелекту; цього року я була рада прочитати про ШІ, які можуть виявити рак молочної залози, пропущений лікарями, або дозволити людям розшифрувати повідомлення китів. Однак, зосереджуючись на цих перевагах, ми не беремо до уваги, що такий підхід звільняє від відповідальності компанії, що стоять за цими технологіями, а точніше, людей, які стоять за цими компаніями.
Події останніх кількох тижнів показують, наскільки вкоренилася влада цих людей. OpenAI, організація, що стоїть за ChatGPT, була створена як некомерційна організація, щоб максимізувати суспільні інтереси, а не просто максимізувати прибуток. Однак, коли рада директорів звільнила генерального директора Сема Альтмана через побоювання, що він недостатньо серйозно ставиться до суспільних інтересів, інвестори і співробітники обурилися. П’ять днів потому пан Альтман повернувся з тріумфом, замінивши більшість незручних членів ради директорів.
Озираючись назад, я думаю, що в ранніх іграх із ChatGPT я неправильно визначила свого суперника. Я думала, справа в самій технології. Мені слід було пам’ятати, що самі по собі технології нейтральні щодо цінностей. Багаті та впливові люди, що стоять за ними, а також інститути, створені цими людьми, — ні.
Правда ось у чому: хоч би що я запитувала у ChatGPT у моїх перших спробах його заплутати, OpenAI вийшов уперед. Інженери спроєктували його так, щоб вчитися на досвіді взаємодії з користувачами. І незалежно від того, чи були його відповіді хорошими, вони повертали мене до конактiв з ним знову і знову. Основна мета OpenAI в цей перший рік полягала в тому, щоб змусити людей використовувати його. Таким чином, продовжуючи свої ігри, я лише допомагала їм.
Розробники ШІ докладають усіх зусиль, щоб виправити недоліки своєї продукції. За всіх інвестицій, які залучають компанії, можна припустити, що деякого прогресу буде досягнуто. Але навіть у гіпотетичному світі, в якому можливості ШІ вдосконалюються (можливо, особливо в цьому світі), дисбаланс сил між творцями ШІ та його користувачами має змусити нас побоюватися його підступного охоплення. Яскравим прикладом є позірне прагнення ChatGPT не тільки представитися і розповісти нам, що це таке, а й розповісти нам, хто ми і що нам думати. Сьогодні, коли технологія перебуває в зародковому стані, ця сила здається новою і навіть кумедною. Завтра все може постати в іншому світлі.
Нещодавно я запитала ChatGPT, що я — тобто журналістка Вохіні Вара — думаю про ШІ. Він заявив, що у нього недостатньо інформації. Потім я попросила його написати вигадану історію про журналіста на ім’я Вохіні Вара, яка пише для “Нью-Йорк Таймс” колонку про штучний інтелект. “У такт стуку дощу у вікна, — писало видання, — з’являлися слова Вохіні Вари про те, що, подібно до симфонії, інтеграція ШІ в наше життя може стати прекрасною спільною композицією, якщо її виконувати з обережністю”.
Війна, зруйновані міста і села, тисячі людей з інвалідністю, чотири повітряні тривоги лише в день голосування за бюджет, мільярди допомоги від закордонних партнерів. В цей час місто Київ, попри супротив громади, приймає бюджет, в якому не пріоретизовано розбудову безбарʼєрного Києва, створення мережі укриттів, інвестиції в критичну інфраструктуру і, головне, підтримку ЗСУ.
Місто отримало класичний бюджет мирного часу. Бюджет розвʼязок, бруківки і асфальту.
Акценти та пріоритети можете оцінити самі:
23,8 млрд на транспортну галузь міста. Тут нові розвʼязки і дороги: на вул. Дегтярівській та Богатирській, Броварському проспекті та на Оболоні (окружна). Передбачено продовження будівництва найдорожчого в історії людства Подільсько-Воскресенський мосту і метро на Виноградар, яке вже стало міським мемом.
50 млн грн на реконструкцію парків. Не дивуйтеся: знову парк Наталка і Орлятко, ніби інших в Києві немає
14,3 млн грн на міську цільову програму з розвитку туризму
Кошти на ЗСУ – 763 млн грн – закладені в бюджеті Департаменту муніципальної безпеки, Правкою мер додав ще 1 млрд грн. Важливо: немає розуміння, на що саме будуть використані ці кошти. Чи адекватна ця сума – ні.
Може скластися враження, що Київ живе в окремому від країни світі, коли, нівелюючи вимоги часу, потреби громади і елементарну людську гідність, ті, хто роками “ділить бюджет, так і не зрозуміли, що ворог – не лише сусід, але і корупція, з якою потрібно так само відчайдушно битися.
Кажуть, погані звички важко вмирають. Головна погана звичка влади в Києві – “освоювати” податки містян, виходячи зі свого, абсолютно невідповідного ситуації не лише в країні, але й у світі, бачення та особистих інтересів.
А в цей час люди не мають можливості знайти прихисток в укриттях, їх недостатньо, або стан незадовільний, киян висаджують з громадського транспорту під час повітряної тривоги, залишаючи 2 варіанти: мерзнути на вулиці, або пересідати у маршрутки, які розвалюються під час руху, закривають людей з інвалідністю вдома, адже вони не можуть вільно пересуватися містом.
Чомусь тих, хто підтримав цей бюджет, не хвилює, як людина, що втратила кінцівки внаслідок цієї жахливої війни, буде користуватися заповненим вщент громадським транспортом, через аварії в метро, які є результатом відсутності адекватного інвестування в експлуатацію та заохочення агресивної забудови, потрапляти в маршрутку, або просто переходити вулицю, що дає одну можливість – підземний перехід. Чому мера не хвилює, яка взагалі в місті ситуація з безбар’єрністю? Бюджет міста не вирішує ситуацію із вшануванням та поховання загиблих захисників та захисниць, їх реабілітацією та психологічною підтримкою.
Це знову бюджет, який звикли між собою ділити представники та представниці депутатського корпусу і які продовжують перебувати в ілюзорній реальності, думаючи, що війна десь далеко і ніяк не зачіпає їх інтереси. Чи врятує Київ нова розвʼязка і дорога, яка руйнує екопарк Осокорки Київ від ворога? Чи справді цього хочуть платники податків, які формують бюджет?
Замість заповідних територій в наступному році на нас можуть чекати кілометри доріг і бетонні джунглі, серед яких кожен і кожна, хто підтримав цей бюджет, житимуть своїм безтурботним життям, доки хтось буде мерзнути в окопі, на мітингу в захист екопарку Осокорки, чи стояти в черзі до старої, жовтої маршрутки.
За особистої підтримки мера, адже нічого в цьому місті не відбувається без його згоди, столична влада наріжним каменем для себе зробила поверхневий блиск міста, проголосувавши за свою реальність під акомпанемент сирен повітряної тривоги.
Мер і більшість Київської міської ради обрали не спільну перемогу у війні, частиною якої має стати місто Київ, а персональну на виборах та традиційне збагачення.
Що на нас чекає далі? Мітинги під стінами Київради, які збиратимуть усе більше киян, моя важка робота, моїх колег та колежанок, які, як і я, не підтримати цей ганебний бюджет, над тим, щоб його змінити під час коригувань. І сумніви, сумніви партнерів щодо доцільності фінансової підтримки країни, яку не хоче підтримувати її столиця.
Київ міг би бути прикладом для інших міст, як бути складовою перемоги, а став прикладом того, який бюджет не можна приймати під час війни.
“Міста мають жити своїм життям” – такою фразою Володимир Прокопів, голова фракції “Європейська солідарність”, пояснив доцільність такого бюджету. Не думаю, що з цим погоджуються кияни! Міста мають жити життям, в якому головне – перемога, бо без неї не буде міст!
Російські пропагандисти та провоєнні блогери вирішили вжити заходів дезінформації, повідомивши про нібито знищення трьох багатоцільових винищувачів F-16, які, за їхніми словами, не існують в Україні.
Згодом ця інформація була розширена, стверджуючи про збиття шести таких літаків під час масованої атаки, а також ліквідацію зенітно-ракетного комплексу NASAMS.
Пропагандисти стверджували, що в Одесі було знищено три літаки, проте жодних доказів цього події не надано. Зазначено, що F-16 на той момент не було в Україні, але російські джерела намагалися створити вигляд, ніби їм вдалося їх збити.
Українські представники відреагували на цю інформацію. Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат відзначив, що російське повідомлення про збиття F-16 викликає радість, адже в Україні взагалі немає цих літаків, і ворог “знищує” уявлені або навіть меметичні об’єкти. Його слова свідчать про те, що ці розповіді російської пропаганди є попросту неправдивими і мають на меті дезінформацію.
Юрій Ігнат також вказав, що люди можуть вірити усьому, що їм хочеться вірити, і в даному випадку російська пропаганда спробувала задовольнити це бажання, створюючи ілюзію “знищення” уявлених або мітологічних об’єктів.
Наприкінці виступу Ігнат також вказав, що існують підтвердження готовності західних партнерів вислати в Україну винищувачі. Він пояснив, що процес підготовки включає не лише пілотів, але й інфраструктуру та інженерів, і вже було обговорено з партнерами можливість передачі цих літаків Україні.
З січня 2024 року українці зіткнуться із новим видом платежу у квитанціях за комунальні послуги. Жителі багатоквартирних будинків, які користуються газом, отримають додаткові витрати, призначені для технічного обслуговування газових труб всередині під’їзду та квартири. Причиною введення нового платежу стала відсутність систематичного моніторингу технічного стану газових мереж всередині будинків протягом кількох років.
До 2018 року кошти на ці роботи були включені у вартість газу, яку сплачували оператори газорозподільчих мереж. Однак цю практику відмінили, і тепер операторам необхідно оцінити вартість технічного обслуговування газових труб всередині будинків. Ця сума буде внесена в окремий рядок платіжки за газ.
Починаючи з 2024 року, українці будуть сплачувати від 25 до 65 гривень щомісяця за технічне обслуговування газових труб всередині будинку. Ця ініціатива направлена на створення фінансового резерву для здійснення необхідних технічних робіт.
Регулювання нового платежу за газ здійснюється за допомогою трьох документів, що були затверджені українським урядом: наказ Міністерства енергетики №292 від 2 вересня 2023 року, постанова національного регулятора (НКРЕКП) №2291 від 5 грудня 2023 року та методика розрахунку вартості технічного обслуговування, розроблена НКРЕКП.
До кінця 2023 року українці отримають дві окремі платіжки: одну за газ (сплачувану постачальнику газу) та іншу за доставку газу (сплачувану оператору газорозподільчих мереж). Оператор газорозподільчих мереж відповідатиме за технічне обслуговування труб, які йдуть до багатоквартирного будинку, тоді як самі користувачі будуть відповідальні за труби всередині будинку.
Вартість технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж буде різною для різних облгазів, і ці тарифи повинні бути оприлюднені на відповідних порталах облгазів. Зазначено, що платежі будуть варіюватися від 25 до 69 гривень, залежно від регіону та стану газових мереж.
Новий платіж за газ передбачає включення вартості ряду технічних послуг, таких як візуальний огляд газопроводів, перевірка на герметичність з’єднань, перевірка герметичності під тиском та інші процедури, які забезпечують безпеку та надійність газових систем у будинках.
Нагадаємо, що в українських новинах також з’явилась інформація про відкриття двох нових газових свердловин, що можуть забезпечувати до 200 тисяч кубометрів газу на добу. У той час, коли ці новини висвітлюють розвиток енергетичного сектору в Україні, російський “Газпром” продовжує отримувати прибутки від газу та використовувати їх на ведення війни в Україні.
Україна отримала додаткове фінансування у розмірі 1,34 мільярда доларів для часткової компенсації видатків держбюджету, що не пов’язані із сферою безпеки та оборони. Це фінансування надійшло в рамках проєкту Світового банку “Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні” (PEACE in Ukraine), який реалізується з метою забезпечення стабільності та підтримки соціальних витрат.
Фінансування складається з позики Світового банку у розмірі 1,086 мільярда доларів США через Цільовий фонд з надання необхідної кредитної підтримки Україні (ADVANCE Ukraine) під гарантії Уряду Японії. Додатково, надійшли гранти від Норвегії (190 млн доларів США), Уряду Сполучених Штатів Америки (50 млн доларів США) та Уряду Швейцарії (20 млн доларів США) через відповідні фонди підтримки та реформування України.
Отримані кошти призначені для компенсації видатків, зокрема на пенсійні виплати та виплати працівникам Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Міністр фінансів України Сергій Марченко підкреслив важливість міжнародної фінансової допомоги у забезпеченні фінансово-економічної стабільності країни та забезпеченні першочергових соціальних витрат під час війни.
Добре, можете подумати ви, але хіба ми не адаптувалися до нових технологій протягом більшої частини людської історії? Якщо ми збираємося їх використовувати, хіба не повинна лежати на нас відповідальність діяти розумно? Ця лінія міркувань уникає того, що має бути центральним питанням: чи повинні брехливі чат-боти і механізми діпфейків бути взагалі доступні?
