Golosnovinua.com

Позначка: армія України

  • Зеленський анонсував нові рішення для армії після серії консультацій

    Зеленський анонсував нові рішення для армії після серії консультацій

    Президент України Володимир Зеленський повідомив про підготовку нових рішень, які стосуватимуться забезпечення та розвитку Збройних сил України. За словами глави держави, перед їхнім ухваленням відбулася серія консультацій із військовим командуванням, представниками оборонного сектору та іншими посадовцями. Президент наголосив, що під час формування майбутніх змін враховується як професійна оцінка військових, так і суспільні настрої.

    Про це Володимир Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі.

    Президент зазначив, що протягом останніх двох днів провів низку важливих консультацій, присвячених питанням функціонування української армії. За його словами, влада аналізує ситуацію та працює над рішеннями, які мають посилити обороноздатність країни в умовах повномасштабної війни.

    Зеленський підкреслив, що уважно дослухається до того, що сьогодні говорять українці, а також підтримує постійний діалог із військовими. Саме тому підготовка нових кроків відбувається після детального обговорення з ключовими представниками сектору безпеки й оборони.

    Глава держави повідомив, що окремо поспілкувався з головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським. Крім того, тривала розмова відбулася і з колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим. За словами президента, саме за результатами цих консультацій найближчим часом будуть напрацьовані відповідні рішення щодо розвитку української армії.

    «Вчора і сьогодні багато було консультацій. Звісно, я чую, що кажуть люди. Довго говорив сьогодні з Михайлом Федоровим. Я говорив сьогодні з Олександром Сирським, рішення щодо армії будуть напрацьовані», — заявив Зеленський.

    Водночас президент поки не уточнив, які саме зміни готуються та коли вони можуть бути офіційно представлені. Деталі майбутніх рішень наразі не розголошуються, однак із заяви глави держави випливає, що вони стосуватимуться як забезпечення військових, так і подальшого розвитку Збройних сил.

    Останнім часом тема реформування оборонного сектору та роботи військового керівництва активно перебуває у центрі суспільної уваги. На цьому тлі президент проводить регулярні зустрічі з командирами, представниками Генерального штабу та іншими керівниками сектору безпеки, обговорюючи ситуацію на фронті, забезпечення підрозділів, потреби українських захисників і подальші кроки для зміцнення обороноздатності держави.

    Очікується, що після завершення консультацій Офіс президента та військове керівництво представлять конкретні рішення, які мають посилити ефективність української армії та її спроможність виконувати бойові завдання в умовах триваючої російської агресії.

  • Зеленський може звільнити Сирського, але за однієї ключової умови

    Зеленський може звільнити Сирського, але за однієї ключової умови

    Президент України Володимир Зеленський розглядає можливість зміни керівництва Збройних сил України та не виключає звільнення головнокомандувача Олександра Сирського. Водночас остаточне рішення, за інформацією джерел, залежатиме від того, чи вдасться знайти кандидата, здатного забезпечити безперервне управління армією в умовах повномасштабної війни.

    Про це повідомляє Financial Times.

    За даними видання, найближчими днями Володимир Зеленський планує провести зустріч із військовим командуванням, під час якої заслухає оцінку ситуації на фронті та проведе співбесіди з потенційними кандидатами на посаду головнокомандувача ЗСУ.

    Співрозмовник Financial Times стверджує, що глава держави готовий ухвалити рішення про відставку Олександра Сирського лише за умови, якщо буде знайдено командувача, який зможе безболісно перебрати управління військами та забезпечити стабільність оборони на всій лінії фронту, яка нині простягається приблизно на 1200 кілометрів.

    За інформацією видання, головною умовою можливих кадрових змін є відсутність ризиків для керованості української армії під час передачі повноважень. У керівництві держави, як зазначає FT, прагнуть уникнути будь-яких рішень, які могли б негативно вплинути на бойову готовність Збройних сил у період активних бойових дій.

    Видання також зазначає, що дискусії навколо роботи головнокомандувача активізувалися після нещодавніх кадрових змін у Міністерстві оборони України. За оцінкою журналістів, питання взаємодії між військовим і політичним керівництвом стало одним із факторів, які вплинули на обговорення подальших кадрових рішень.

    Раніше президент України Володимир Зеленський ухвалив рішення про звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони. Як повідомлялося, однією з причин такого кроку могла стати відсутність ефективної взаємодії між Міністерством оборони та керівництвом Збройних сил України, зокрема з головнокомандувачем Олександром Сирським.

    Також повідомлялося, що Михайло Федоров раніше пропонував президенту розглянути питання зміни керівництва ЗСУ. Після звільнення Зеленський заявив, що Федоров залишиться у його команді, однак не уточнив, яку саме посаду він може обійняти надалі.

    Сам Федоров згодом повідомив, що президент запропонував йому стати своїм радником, однак він відмовився від цієї пропозиції.

    Після кадрових змін у Міністерстві оборони виконувачем обов’язків міністра було призначено генерал-майора Євгенія Хмару, який до цього очолював Службу безпеки України у статусі тимчасового виконувача обов’язків.

    Як зазначає Financial Times, питання можливого оновлення військового керівництва залишається одним із найважливіших для української влади, адже будь-які кадрові рішення мають враховувати складну ситуацію на фронті та необхідність забезпечення безперервного управління військами.

    На момент публікації офіційних заяв президента України або Офісу президента щодо можливого звільнення Олександра Сирського не було. Інформація про розгляд такого рішення ґрунтується на даних, отриманих Financial Times від джерела, обізнаного з перебігом внутрішніх консультацій.

  • Зеленський створив Об’єднані сили швидкого реагування

    Зеленський створив Об’єднані сили швидкого реагування

    Президент України Володимир Зеленський оголосив про початок масштабної реформи одного з найважливіших напрямків розвитку української армії та підписав указ про створення Об’єднаних сил швидкого реагування у складі Сухопутних військ Збройних сил України. Нове формування має об’єднати штурмові підрозділи, сучасні безпілотні системи, артилерію, розвідку та інші бойові компоненти в єдину структуру, здатну максимально швидко реагувати на зміну ситуації на фронті.

    Про це глава держави повідомив під час вечірнього звернення, а відповідний документ оприлюднений на сайті президента України.

    За словами Володимира Зеленського, рішення є частиною глибокої трансформації штурмових військ, яка проводиться після комплексного аналізу їхньої роботи, досвіду бойових дій та проблем, що накопичилися останнім часом.

    Президент наголосив, що зміни стосуються не лише організаційної структури чи бойового застосування підрозділів, а й принципів управління, кадрової політики та ставлення до військовослужбовців.

    Він визнав, що у функціонуванні окремих штурмових частин існують питання, які потребують негайного вирішення.

    За словами глави держави, правоохоронні органи вже здійснюють необхідні процесуальні дії щодо окремих випадків, а зміни відбудуться також на рівні військового керівництва.

    «Проведена необхідна трансформація штурмових військ. Багато є питань, проблем, які треба вирішити. Передусім, у ставленні до людей. Правоохоронні органи роблять процесуальні кроки. Також на рівні управління штурмовими військами будуть зміни. Я підписав указ про створення Об’єднаних сил швидкого реагування», – заявив президент.

    Зеленський пояснив, що нове формування має стати принципово новою бойовою складовою української армії, яка відповідатиме вимогам сучасної війни.

    За його словами, йдеться не про створення ще одного окремого підрозділу, а про формування комплексної системи, здатної діяти максимально оперативно та ефективно на найбільш складних ділянках фронту.

    Президент наголосив, що Об’єднані сили швидкого реагування мають поєднати бойовий досвід українських штурмових військ із сучасними технологіями, які дедалі більше визначають перебіг війни.

    До їхнього складу планують інтегрувати ударні та розвідувальні безпілотні комплекси, артилерійські підрозділи, сучасні системи управління, засоби радіоелектронної боротьби, розвідки, зв’язку та інші елементи, необхідні для ведення сучасних бойових дій.

    «Це має бути нова складова Збройних Сил України, яка поєднає в собі боєздатність штурмових військ, необхідну безпілотну складову, необхідну артилерійську складову та інші засоби для максимально оперативного реагування на фронті, і це має бути сучасна штурмова складова, технологічна», – зазначив Зеленський.

    Президент підкреслив, що нинішня війна демонструє вирішальне значення швидкості ухвалення рішень, мобільності військ, використання безпілотних технологій та тісної взаємодії різних видів озброєння.

    Саме тому нове формування створюється як інтегрована система, здатна виконувати широкий спектр бойових завдань без тривалого залучення додаткових сил.

    Одночасно глава держави повідомив, що вже визначив військового, який відповідатиме за створення та розвиток Об’єднаних сил швидкого реагування.

    Це завдання доручено Герою України, бригадному генералу Дмитру Волошину, який нині командує 8-м корпусом Десантно-штурмових військ.

    За словами Зеленського, саме Волошин має необхідний практичний досвід ведення сучасної війни, управління великими військовими з’єднаннями та авторитет серед особового складу.

    Президент висловив упевненість, що офіцер здатний забезпечити подальший розвиток бойових можливостей Збройних сил України у цьому напрямку.

    Дмитро Волошин проходить службу у Збройних силах України з 2008 року.

    З початком російської агресії у 2014 році він постійно бере участь у бойових діях.

    За роки війни офіцер пройшов шлях від командира окремих підрозділів до керівника одного з найбільших десантно-штурмових корпусів української армії.

    До призначення командиром 8-го корпусу Десантно-штурмових військ він очолював 82-гу окрему десантно-штурмову Буковинську бригаду.

    Під його керівництвом військові брали участь у звільненні правобережної Херсонщини, обороні Бахмута та Соледара, контрнаступальних діях на Запорізькому напрямку, боях за Вовчанськ, а також у Курській операції.

    У травні 2025 року Волошин очолив новостворений 8-й корпус Десантно-штурмових військ.

    За особисту мужність і успішне командування військами йому було присвоєно звання Героя України.

    Президентський указ визначає конкретні кроки щодо реалізації реформи.

    Документ доручає Кабінету Міністрів України, головнокомандувачу Збройних сил України та Генеральному штабу розпочати організаційні заходи зі створення Об’єднаних сил швидкого реагування у складі Сухопутних військ.

    Крім того, уряд і військове керівництво повинні підготувати окремі пропозиції щодо можливого створення Об’єднаних сил швидкого реагування як самостійного роду сил Збройних сил України.

    Таким чином, у перспективі нова структура може отримати окремий статус поряд із вже існуючими родами військ.

    Окремим пунктом документа Міністру оборони України та головнокомандувачу ЗСУ доручено невідкладно подати президентові кандидатуру на посаду командувача Об’єднаних сил швидкого реагування.

    Указ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

    Оголошення про створення нового військового формування пролунало на тлі резонансних подій навколо 425-го окремого штурмового полку «Скеля».

    Наприкінці червня журналісти видання «Бабель» оприлюднили масштабне розслідування, згідно з яким із кінця 2025 року до весни 2026 року серед новобранців полку померли щонайменше 26 військовослужбовців.

    За даними журналістів, ці смерті не були пов’язані з бойовими діями.

    Родичі окремих загиблих повідомляли про можливе несвоєчасне надання медичної допомоги, випадки жорстокого поводження та фізичного насильства.

    Командування полку відкинуло ці звинувачення.

    Після публікації матеріалу Державне бюро розслідувань розпочало кримінальне провадження щодо можливих неправомірних дій стосовно військовослужбовців.

    До перевірки також долучився Офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

    Командування Сухопутних військ повідомило, що співпрацює зі слідством та контролює ситуацію.

    Сам полк «Скеля» підтвердив загибель 25 із 26 військовослужбовців, згаданих у журналістському розслідуванні, однак заявив, що причини більшості смертей наразі встановлюються.

    10 липня Державне бюро розслідувань також повідомило про затримання військовослужбовця полку, якому інкримінують побиття двох військових у Харківській області.

    Саме на цьому тлі президент окремо наголосив, що під час реформування штурмових військ особливу увагу необхідно приділити захисту прав військовослужбовців, якості управління та відповідальності командирів.

    Створення Об’єднаних сил швидкого реагування має стати не лише структурною реформою, а й переходом до нової моделі ведення бойових дій, у якій ключову роль відіграватимуть технології, швидкість реагування, інтеграція різних бойових компонентів та ефективне управління військами.

    На думку військового керівництва, нове формування дозволить значно підвищити оперативність дій української армії, швидше реагувати на зміни оперативної обстановки, ефективніше використовувати сучасні безпілотні комплекси та забезпечити тісну взаємодію між різними видами озброєння.

    Запровадження Об’єднаних сил швидкого реагування також розглядається як один із етапів масштабної модернізації Збройних сил України, яка триває в умовах повномасштабної війни та враховує досвід найінтенсивніших бойових операцій останніх років.

  • В Україні офіційно з’явилося нове свято

    В Україні офіційно з’явилося нове свято

    В Україні з’явилося нове державне військове свято — День Сил безпілотних систем Збройних Сил України. Рішення про його запровадження ухвалено на найвищому державному рівні з метою підкреслення зростаючої ролі безпілотних технологій у сучасній війні та формування нових військових традицій у Силах оборони.

    Про це заявив президент України Володимир Зеленський, посилаючись на указ №485/2026, оприлюднений на офіційному сайті глави держави. Згідно з документом, нове професійне свято встановлюється в Україні та відзначатиметься щороку 11 червня.

    Указ передбачає, що запровадження Дня Сил безпілотних систем має на меті не лише відзначення військовослужбовців, які служать у цьому роді військ, а й формування сучасної військової культури, в якій технологічні підрозділи відіграють одну з ключових ролей у забезпеченні обороноздатності держави. Окремо наголошується на важливості Сил безпілотних систем у контексті захисту суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України.

    Указ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, а перше офіційне відзначення нового свята відбудеться 11 червня наступного календарного циклу.

    Рішення про запровадження окремого дня для Сил безпілотних систем ухвалено на тлі стрімкого розвитку цього роду військ, який за останні роки став одним із найдинамічніших елементів у структурі Збройних сил України. Безпілотні системи активно використовуються для розвідки, коригування артилерійського вогню, ураження ворожих цілей на глибину оборони противника, а також для морських операцій, що дозволяє значно розширювати можливості українських сил оборони.

    Сили безпілотних систем ЗСУ були сформовані як окремий напрям у відповідь на зміну характеру сучасної війни, де дедалі більшу роль відіграють дрони різних типів — від малих тактичних до ударних далекобійних комплексів. Україна стала однією з перших держав, де безпілотні технології були інтегровані в бойову систему настільки масштабно та системно.

    Останнім часом підрозділи Сил безпілотних систем демонстрували високу активність на різних напрямках фронту. Зокрема, повідомлялося про удари по російських логістичних маршрутах на півдні України, що, за оцінками військових, суттєво ускладнило постачання матеріальних ресурсів окупаційних сил і знизило інтенсивність перевезень військових вантажів на окремих ділянках.

    Також у відкритих джерелах згадувалися операції, пов’язані з ураженням об’єктів інфраструктури, які противник використовував як елементи військової логістики та базування. Окремо підкреслюється роль безпілотників у морських операціях, де вони використовуються для ураження кораблів, спостереження та контролю акваторій, що суттєво змінює баланс сил у прибережних районах.

    Військові експерти зазначають, що розвиток безпілотних систем став одним із ключових факторів адаптації Збройних сил України до умов сучасної високотехнологічної війни. Саме дрони дозволяють виконувати завдання з мінімальним ризиком для особового складу, забезпечуючи при цьому високу точність і оперативність ударів та розвідки.

    Запровадження окремого державного свята також має символічне значення для суспільства, оскільки підкреслює трансформацію української армії та визнання нових військових спеціальностей, які виникли внаслідок війни. Воно відображає зміни у структурі ЗСУ, де технологічні підрозділи стають невід’ємною частиною загальної системи оборони.

    Очікується, що відзначення Дня Сил безпілотних систем включатиме як офіційні державні заходи, так і внутрішні військові церемонії, присвячені вшануванню військовослужбовців, які працюють у сфері безпілотних технологій, розробляють та застосовують сучасні системи у бойових умовах.

    Таким чином, поява нового військового свята фіксує не лише формальне рішення держави, а й фактичне визнання безпілотних систем як одного з ключових елементів сучасної української армії, що суттєво впливає на хід бойових дій і розвиток оборонних спроможностей країни.

  • Гучне рішення суду: компанію зобов’язали повернути Міноборони 6,6 млн грн за гуртожиток

    Гучне рішення суду: компанію зобов’язали повернути Міноборони 6,6 млн грн за гуртожиток

    Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, яким зобов’язав ТОВ «Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс» повернути кошти та додатково доплатити Міністерству оборони України 6,63 млн грн у межах справи, що стосується виконання договору на будівництво військового гуртожитку у Львівській області. Рішення суду було ухвалене 26 травня і стосується фінансових розрахунків за державним контрактом, укладеним ще у 2019 році, який передбачав зведення об’єкта для потреб військової інфраструктури у місті Золочів.

    Як встановлено в матеріалах справи, у 2019 році Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління, правонаступником якого згодом стало Міністерство оборони України, уклало договір із ТОВ «Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс» на виконання будівельних робіт із спорудження гуртожитку у військовому містечку №6. Первинна договірна вартість проєкту становила 39,9 млн грн, у яку було включено податок на додану вартість у розмірі 6,65 млн грн. Надалі сторони неодноразово вносили зміни до договору через додаткові угоди, коригуючи вартість та обсяги робіт, що є типовою практикою для довготривалих будівельних контрактів у державному секторі, однак у цьому випадку саме ці зміни стали предметом судового аналізу.

    Згідно з матеріалами справи, наприкінці 2022 року між замовником та підрядною організацією було підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт і витрат, відповідно до якої сума до оплати становила 26,5 млн грн, з яких 4,42 млн грн були визначені як ПДВ. Саме ця частина платежів і стала ключовою у подальшому судовому спорі, оскільки прокуратура вказала на ознаки безпідставного отримання бюджетних коштів у частині податку на додану вартість.

    Під час розгляду справи суд дослідив умови договору та дійшов висновку, що положення пункту 3.1, яким передбачалося включення ПДВ до загальної вартості робіт, суперечать нормам Податкового кодексу України. Суд також зазначив, що така конструкція договору не відповідає вимогам законодавства і фактично призвела до неправомірного завищення бюджетних витрат. Окремо суд наголосив, що відповідні положення суперечать інтересам держави та суспільства, а також порушують принципи добросовісного використання бюджетних коштів, що стало підставою для визнання цього пункту недійсним.

    На підставі встановлених обставин суд погодився з позицією прокурора про те, що отримані кошти у вигляді ПДВ не мали належного правового підґрунтя, а отже підлягають поверненню як безпідставно набуті. Крім основної суми у розмірі 4,42 млн грн, суд додатково застосував фінансову відповідальність у вигляді інфляційних втрат у розмірі 1,76 млн грн та 3% річних, які склали ще 450,5 тис. грн. У сукупності загальний обсяг стягнення становить 6,63 млн грн, які підлягають поверненню на користь Міністерства оборони України.

    Рішення ухвалила суддя Наталія Ягічева, яка погодилася з доводами сторін обвинувачення щодо необхідності відновлення порушеного балансу у фінансових взаємовідносинах між державним замовником і приватним підрядником. Суд також фактично підтвердив позицію, що бюджетні кошти, використані з порушенням податкового законодавства або договірних умов, не можуть залишатися у розпорядженні підрядника навіть у випадках часткового виконання робіт.

    ТОВ «Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс» зареєстроване у селі Грем’яче Рівненської області. Кінцевим бенефіціаром та керівником підприємства є Олександр Клімчук, який проживає у Хмельницькій області. Компанія брала участь у виконанні державних будівельних контрактів, пов’язаних із інфраструктурою оборонного призначення, що є типовим сегментом для підрядників у сфері військового будівництва.

    Ця справа стала черговим прикладом судового перегляду фінансових зобов’язань у сфері оборонних закупівель та будівництва, де держава через прокуратуру та судові органи намагається відновити контроль за використанням бюджетних коштів і повернути суми, які були визнані такими, що сплачені без належних правових підстав. Водночас подібні рішення демонструють посилення уваги до прозорості контрактів у сфері оборонної інфраструктури, особливо на тлі масштабного державного фінансування будівельних проєктів, пов’язаних із потребами армії під час війни.

  • У ЗСУ готують короткі контракти: Сирський пояснив, хто зможе служити 6–10 місяців

    У ЗСУ готують короткі контракти: Сирський пояснив, хто зможе служити 6–10 місяців

    У Збройних силах України планують запровадити новий формат служби — короткострокові контракти терміном від 6 до 10 місяців. Таку модель розробляють насамперед для військових, які звільнилися зі служби за станом здоров’я після поранень, але хочуть повернутися до війська, а також для чинних бійців.

    Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський в інтерв’ю «Мілітарному».

    За словами Сирського, ідею коротких контрактів розробляли з урахуванням побажань самих військовослужбовців. Частина бійців просила про можливість укладати контракти на мінімальні терміни, а не одразу на кілька років.

    Головнокомандувач пояснив, що для військових, які були звільнені за станом здоров’я після поранень, але мають бажання повернутися до служби, може з’явитися контракт на шість-дев’ять місяців.

    «Ми враховували різні бачення і різні підходи. Запровадження так званого короткого контракту на шість-дев’ять місяців — для тих військовослужбовців, які звільнилися за станом здоров’я в результаті поранень, але мають бажання укласти контракт», — зазначив Сирський.

    Для чинних військовослужбовців, за його словами, термін такого контракту може становити 10 місяців.

    Водночас для новобранців залишаться стандартні контракти — на два-три роки або більше. Також продовжить діяти звичайна мобілізація без укладання контракту.

    Сирський наголосив, що рівень грошового забезпечення та надбавок для військових має залишатися однаковим незалежно від формату служби.

    Головнокомандувач назвав нову систему інноваційною та зазначив, що такий підхід уперше запроваджується у країні, яка веде повномасштабну війну.

    «Це дійсно такий інноваційний проєкт, який вперше запроваджується, напевно, у воюючих країнах», — сказав він.

    Запровадження коротких контрактів може стати частиною ширших змін у системі комплектування війська. В Україні триває мобілізація, однак питання термінів служби, ротацій та можливості повернення поранених військових до строю залишається одним із найбільш чутливих.

    Раніше в Міністерстві оборони також повідомляли про автоматичне оновлення військово-облікових документів через державні реєстри для 22 категорій громадян.

    Водночас військові експерти наголошують, що повноцінне запровадження чітких термінів служби можливе лише за умови достатнього поповнення армії, розвитку технологій та активнішого використання бойових роботизованих систем, які зможуть частково замінити людей на найнебезпечніших ділянках фронту.

  • Рубіо: ЗСУ стали найпотужнішою армією Європи

    Рубіо: ЗСУ стали найпотужнішою армією Європи

    Збройні сили України сьогодні є найпотужнішою армією в Європі, сформованою в умовах повномасштабної війни проти Росії, завдяки унікальному бойовому досвіду та масштабній військовій допомозі західних партнерів. Водночас Росія продовжує зберігати перевагу в ресурсах, однак це не нівелює змін у балансі сил, які відбулися за роки війни.

    Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо в інтерв’ю телеканалу Fox News.

    За словами Рубіо, українська армія пройшла стрімку трансформацію від початку повномасштабного вторгнення 2022 року, перетворившись на високопрофесійну бойову силу, яка має один із найбільших у світі сучасних бойових досвідів. Він наголосив, що саме поєднання інтенсивних бойових дій та системної підтримки союзників зробило ЗСУ унікальними за рівнем підготовки та ефективності.

    Держсекретар підкреслив, що нинішня бойова спроможність українських військ є результатом реальної війни високої інтенсивності, у якій щоденно застосовуються сучасні види озброєння, дрони, артилерія та системи протиповітряної оборони, а також швидкої адаптації командування до нових умов бою.

    «Варто чітко зазначити, що Збройні сили України наразі є найсильнішими та найпотужнішими в усій Європі — значною мірою завдяки отриманій допомозі, але також і завдяки набутому бойовому досвіду», — сказав Марко Рубіо.

    Він також звернув увагу на втрати Росії у війні, зазначивши, що щомісяця російська армія, за оцінками американської сторони, втрачає від 15 до 20 тисяч військовослужбовців загиблими. За словами Рубіо, такі втрати є безпрецедентними в сучасних конфліктах і суттєво впливають на здатність РФ підтримувати темп бойових дій.

    Окремо він зазначив, що втрати України є значно меншими, хоча війна залишається надзвичайно виснажливою для обох сторін як у людському, так і в економічному вимірі. Держсекретар наголосив, що масштаб руйнувань і витрат робить цю війну однією з найдорожчих і найкривавіших у сучасній історії Європи.

    Попри це, за словами Рубіо, наразі спостерігається уповільнення дипломатичних зусиль щодо завершення війни. Він пояснив це тим, що як Україна, так і Росія продовжують вірити у можливість досягнення військових успіхів, що зменшує мотивацію до компромісів на переговорах.

    Водночас у Вашингтоні не виключають, що дипломатичний процес може бути відновлений у майбутньому. Рубіо висловив сподівання, що настане момент, коли сторони будуть готові повернутися до переговорного столу та обговорити можливі умови припинення війни.

    Окремо він зазначив, що США готові виконувати роль посередника, однак лише за умови, якщо існуватиме реальний шанс досягти домовленостей, які будуть прийнятні для всіх сторін.

    У матеріалі також згадується, що Європейський Союз розглядає можливість налагодження прямих каналів комунікації з Росією, щоб не залишатися осторонь потенційного мирного процесу, який наразі значною мірою координується США.

    На цьому тлі Україна продовжує роботу над гуманітарними питаннями, зокрема щодо звільнення полонених і повернення громадян. Секретар РНБО Рустем Умєров під час візиту до США обговорював ці питання з американськими представниками, акцентуючи увагу на необхідності посилення міжнародної підтримки у гуманітарному напрямі.

  • В Україні готують нову модель мобілізації та контрактної служби

    В Україні готують нову модель мобілізації та контрактної служби

    Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив про підготовку нової моделі комплектування української армії, яка передбачає поступовий перехід від мобілізаційної системи до контрактної служби. Також у Збройних силах планують запровадити чіткі правила ротацій для військових на передовій.

    За словами Сирського, наразі Генеральний штаб уже отримав завдання підготувати конкретні пропозиції щодо нових форматів контрактної служби в межах ініціативи президента Володимира Зеленського.

    Головком наголосив, що окрему увагу приділяють питанням мобілізації та рекрутингу. Йдеться про створення більш гнучкої системи залучення людей до війська, яка має зменшити навантаження на мобілізаційний ресурс та зробити службу більш прогнозованою.

    Одним із ключових нововведень стане система обов’язкових ротацій для військових, які перебувають на передових позиціях. За словами Сирського, вже підписано спеціальну інструкцію, яка визначає терміни перебування бійців на “нулі”.

    Відтепер заміна військовослужбовців на передових позиціях має відбуватися не пізніше ніж через два місяці безперервного перебування в зоні бойових дій. Після цього передбачено ще один місяць на ротацію та відновлення.

    Сирський пояснив, що ситуація на фронті залишається складною, оскільки російська армія активізувала наступальні дії практично по всій лінії фронту. Найважчою ділянкою він назвав Покровський напрямок, де Росія, за даними українського командування, зосередила близько 106 тисяч військових.

    Попри це, українські сили продовжують оборонні та контрнаступальні дії, зокрема операції в Курській області РФ. За словами головнокомандувача, щоденні втрати російської армії становлять щонайменше тисячу військових убитими та пораненими.

    “Запорука успіху — саме в активній обороні та ініціативі на полі бою. Це дає змогу виснажувати противника та відновлювати позиції”, — зазначив Сирський.

    Окремо головком розповів про посилення далекобійних ударів по території Росії. У квітні Сили оборони України активізували атаки по об’єктах російської військової та паливної інфраструктури.

    Серед пріоритетних цілей — нафтопереробні заводи, логістичні вузли з паливно-мастильними матеріалами та підприємства військово-промислового комплексу РФ. За словами Сирського, протягом місяця українські сили уразили 84 цілі в глибині російської території за допомогою засобів Deep Strike.

    Також головнокомандувач раніше заявляв, що Росія терміново розгортає нові підрозділи для боротьби з українськими безпілотниками. Йдеться про створення чотирьох нових полків та 162 батарей протидії дронам. За оцінками української сторони, РФ планує виготовити понад 7 мільйонів FPV-дронів протягом року.

    Паралельно в Україні планують посилити систему підготовки мобілізованих та роль військових інструкторів. Сирський уже ініціював підвищення виплат для викладацького складу, який займається підготовкою новобранців.

  • “Підготовлений солдат — це збережене життя”: Сирський хоче суттєво підняти виплати військовим інструкторам

    “Підготовлений солдат — це збережене життя”: Сирський хоче суттєво підняти виплати військовим інструкторам

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський ініціює підвищення грошового забезпечення для військових інструкторів. У Генштабі вважають, що саме якісна підготовка бійців є одним із ключових факторів виживання на фронті та ефективності армії в умовах сучасної війни.

    Про це Сирський повідомив після перевірки навчальних підрозділів однієї з бригад десантно-штурмових військ. Під час візиту головком ознайомився з умовами проживання військових, матеріально-технічною базою та системою підготовки особового складу.

    За словами Сирського, нинішня війна стрімко змінюється, а разом із нею мають змінюватися й підходи до навчання. Особливу увагу приділяють протидії FPV-дронам, роботі в умовах високої насиченості безпілотниками та адаптації до нової тактики противника.

    Під час перевірки військові продемонстрували навички швидкого реагування на загрозу від FPV-дронів — навчальний безпілотник був знешкоджений за лічені секунди. У командуванні вважають це показником того, що система підготовки поступово адаптується до реалій сучасного фронту.

    «Фаховий інструктор — це підготовлений солдат. А підготовлений солдат — це збережене життя, виконане бойове завдання та сильна держава», — наголосив Сирський.

    Саме тому військове керівництво планує звернутися до Міністерство оборони України із пропозицією переглянути рівень виплат для інструкторського складу. У Генштабі вважають, що інструктори повинні отримувати конкурентне грошове забезпечення, адже саме вони формують основу боєздатності армії.

    Питання інструкторів стало особливо актуальним після того, як українська армія зіткнулася з проблемою виснаження особового складу та необхідністю постійної ротації військових. Раніше Сирський підписав наказ про нові правила ротацій: перебування бійців на передовій має тривати не більше двох місяців із подальшою обов’язковою заміною.

    Для реалізації цієї системи потрібна значно більша кількість добре підготовлених військових, а отже — і більше професійних інструкторів.

    У командуванні визнають, що зараз інструкторський напрямок потребує серйозного посилення. За даними Генштабу, лише у першому кварталі 2026 року в Україні працювали 35 експертних груп, які перевіряли якість навчальних програм та рівень підготовки в навчальних центрах.

    Окремо триває підготовка інструкторів за кордоном — українські військові проходять навчання у країнах-партнерах, після чого повертаються для роботи з новобранцями в Україні. Саме бойовий досвід інструкторів, як наголошує Сирський, має стати головним критерієм ефективності навчання.

    Експерти зазначають, що проблема мотивації інструкторів є системною. Часто військові з реальним бойовим досвідом воліють залишатися у бойових підрозділах або переходити на інші напрямки через високі навантаження та недостатню фінансову мотивацію у навчальних центрах.

    Водночас сучасна війна дедалі більше залежить саме від якості підготовки. Українська армія змушена швидко адаптуватися до нових загроз — від FPV-дронів і засобів радіоелектронної боротьби до тактики малих штурмових груп та високотехнологічного озброєння.

    На цьому тлі роль інструктора фактично стає стратегічною. Від того, наскільки швидко та якісно навчають новобранців, залежить не лише ефективність конкретного підрозділу, а й рівень втрат на фронті.

    Окрім підвищення виплат, у ЗСУ також розглядають можливість модернізації самої системи підготовки — від оновлення програм до покращення матеріальної бази полігонів і навчальних центрів.

    Ініціатива Сирського може стати частиною масштабнішої реформи військової підготовки. У Генштабі дедалі відкритіше говорять: сучасна війна виграється не лише технікою, а й людьми, які здатні швидко навчати інших виживати та воювати в нових умовах.

  • Міноборони стає «єдиним вікном»: як уряд перезапускає закупівлі для армії

    Міноборони стає «єдиним вікном»: як уряд перезапускає закупівлі для армії

    Кабінет Міністрів України ухвалив пакет рішень, спрямованих на суттєве спрощення процедур забезпечення Сил оборони. Йдеться про дерегуляцію закупівель, централізацію процесів через Міністерство оборони та зміни у використанні окремих категорій ресурсів — від вибухових речовин до знеболювальних препаратів. Про це 2 травня повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    Ключовим елементом змін стало визначення Міністерства оборони як «єдиного вікна» для всіх складових сектору безпеки і оборони. Це означає, що відтепер саме оборонне відомство координуватиме потреби різних структур, зокрема Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та інших формувань. Такий підхід має усунути дублювання процесів, скоротити час ухвалення рішень і зробити постачання більш ефективним в умовах війни.

    За словами Свириденко, одним із пріоритетів уряду є максимальне прискорення закупівель за кошти міжнародних партнерів. У зв’язку з цим змінено порядок координації міжнародної військової допомоги. Тепер Міністерство оборони України акумулюватиме запити від усіх складових Сил оборони, що дозволить точніше формувати потреби та швидше залучати фінансування від донорів. Безпосередню реалізацію закупівель за кошти іноземних партнерів здійснюватиме Агенція оборонних закупівель ДОТ.

    Ще одним важливим нововведенням стала зміна підходу до кодифікації вибухових речовин. Вперше їх розглядатимуть як окремі предмети постачання, а не лише як складову боєприпасів. Це дає змогу закуповувати такі матеріали більш гнучко — під конкретні потреби підрозділів. Водночас процедура підтвердження характеристик продукції для виробників залишається без змін, що має забезпечити контроль якості. Встановлено і чіткі строки: кодифікація має відбуватися протягом десяти днів після отримання висновку за результатами випробувань.

    Суттєві зміни торкнулися і медичного забезпечення військових. Кабінет Міністрів вніс зміни до правил обігу знеболювальних препаратів, зокрема наркотичних лікарських засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які використовуються в бойових умовах. Відтепер Міністерство оборони отримує право самостійно визначати порядок їх постачання та використання на передовій, на стабілізаційних пунктах і у бойових бригадах. Це рішення фактично скасовує частину бюрократичних обмежень мирного часу, які раніше ускладнювали роботу медиків у польових умовах. Нові норми діятимуть протягом усього періоду воєнного стану та ще 60 днів після його завершення.

    Експерти зазначають, що такі кроки є логічним продовженням курсу на дерегуляцію оборонного сектору, який Україна активно реалізує з початку повномасштабної війни. Централізація закупівель через одне відомство дозволяє не лише зменшити адміністративні бар’єри, а й посилити контроль за використанням ресурсів. В умовах високої інтенсивності бойових дій швидкість постачання часто є критичним фактором, який безпосередньо впливає на ефективність підрозділів на фронті.

    Окрему увагу в уряді приділяють прозорості процесів. Хоча частина інформації про оборонні закупівлі залишається закритою з міркувань безпеки, централізація управління дозволяє краще відстежувати рух ресурсів і запобігати їх нецільовому використанню. Це також важливий сигнал для міжнародних партнерів, які фінансують значну частину оборонних потреб України.

    Водночас зміни мають і стратегічне значення. Уніфікація підходів до закупівель, кодифікації та медичного забезпечення формує більш сучасну модель управління оборонним сектором, яка відповідає стандартам країн НАТО. Це може спростити інтеграцію України у західні безпекові структури в майбутньому.

    Новий пакет рішень уряду є спробою зробити систему забезпечення армії швидшою, гнучкішою та менш залежною від бюрократичних процедур. У реаліях війни це означає не лише економію часу, а й потенційно врятовані життя військових, які отримуватимуть необхідне спорядження та медичну допомогу без затримок.