Golosnovinua.com

Позначка: армія України

  • Контроль чисельності ЗСУ у межах мирних перемовин може дати РФ доступ до української армії

    Контроль чисельності ЗСУ у межах мирних перемовин може дати РФ доступ до української армії

    Будь-які спроби обмежити чисельність Збройних сил України в межах потенційних мирних перемовин можуть створити для України серйозні ризики. Про це в ефірі “24 Каналу” заявив колишній співробітник СБУ та військовий експерт Іван Ступак, коментуючи заяви європейських дипломатів щодо можливих параметрів мирних домовленостей.

    За словами Ступака, за формулюваннями про “обмеження чисельності ЗСУ” може ховатися механізм, який відкриє Росії фактичний доступ до контролю українського війська.
    “Ми повинні розуміти, що між рядками читається наступне: будуть створені спеціальні групи, які контролюватимуть чисельність ЗСУ. Ідеться не тільки про людей — також про літаки, ракети. І з вірогідністю у 95% у цих групах будуть представники РФ. Для України це повністю неприйнятно”, — наголосив експерт.

    Так Ступак відреагував на слова Верховної представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас, яка раніше заявила, що у випадку обмеження чисельності ЗСУ Росія також має скоротити свою армію. На думку експерта, такі очікування є нереалістичними.

    “РФ навряд чи піде на скорочення. Їхня армія зараз — це 1,5 мільйона. Це колосальна кількість. Для порівняння: Польща — 200 тисяч, Німеччина — 180 тисяч. До вторгнення Україна мала 250 тисяч”, — зазначив Ступак.

    Водночас він наголосив, що навіть обмеження на рівні 800 тисяч особового складу не було б критичним — головне питання в здатності держави фінансово утримувати таку армію.
    “800 тисяч — це дуже багато. Ми самі просто не потягнемо таку чисельність”, — сказав аналітик.

    Ступак додав, що після завершення активних бойових дій чисельність української армії зменшиться до рівня, який забезпечується фінансуванням. Але можливе й інше: Україна може співпрацювати з ЄС щодо фінансової підтримки великої армії, якщо Європа зацікавлена в тому, щоб Україна залишалася щитом на східному кордоні.

    “Якщо європейці хочуть бачити нас країною, яка захищає східні рубежі Альянсу, і готові за це платити — питань немає. Ми можемо утримувати й мільйонну армію. Але вони мають за це платити. Як на мене, це була б класна угода”, — підсумував експерт.

  • Financial Times про «мирний план» США: які умови неприйнятні для України

    Financial Times про «мирний план» США: які умови неприйнятні для України

    Перетворити американський «мирний план» на варіант, прийнятний для України та її європейських партнерів, буде складним дипломатичним завданням, пише Financial Times. Видання виокремило кілька пунктів, що викликають найбільші суперечки — від питання територій до гарантій безпеки й амністії.

    Чи має Україна поступитися Донецьком?

    Одним із найгостріших питань FT називає потенційну відмову України від частини окупованих територій. Хоча у документі цей пункт проходить під номером 22d, він цілком міг би бути першим у списку проблем.

    Передача нині окупованого Донецька означатиме, що Росія отримає те, чого не змогла досягти військовим шляхом з 2014 року. Україна ризикувала б втратити опорний «пояс фортеці» — Слов’янськ, Краматорськ, Дружківку та Костянтинівку. Для десятків тисяч людей це означало б вимушений виїзд із власних домівок.

    План США передбачає визнання цих територій «де-факто російськими». На перший погляд, це м’якше, ніж юридичне визнання, однак міжнародник Марк Веллер з Chatham House зауважує: формулювання «де-факто Росія» вигідніше Кремлю, ніж просто «під фактичним контролем Росії».

    Якими будуть гарантії безпеки для Києва?

    У документі згадуються «надійні гарантії безпеки», проте без конкретики. Водночас саме розмиті обіцянки вже раз виявилися фатальними: Будапештський меморандум не запобіг ні анексії Криму у 2014 році, ні повномасштабному вторгненню 2022-го.

    Будь-які гарантії, що не містять чітких механізмів реагування Заходу, Київ розцінюватиме як неприйнятні та неефективні.

    Кому дістануться заморожені російські активи?

    Американський план фактично зупиняє європейську ініціативу зі створення «репараційного кредиту» у 140 млрд євро за рахунок прибутку від заморожених російських активів.
    Для України, навіть у разі укладення угоди, бюджетна підтримка й модернізація армії залишатимуться критичними. Більшість столиць ЄС сходяться на думці, що саме репараційний механізм є найбільш ефективним і фінансово обґрунтованим.

    Чи потрібна загальна амністія?

    План США містить положення про загальну амністію для всіх учасників конфлікту та відмову від юридичних претензій. Для українського суспільства, яке пережило масові вбивства, руйнування, депортацію дітей і воєнні злочини, така «амністія» виглядала б морально неприйнятною.

    Нобелівська лауреатка Олександра Матвійчук назвала це «головним розчаруванням» у запропонованому документі. Крім того, повна відмова від юридичних претензій фактично унеможливить репараційний кредит ЄС, зазначає юристка Юлія Зіскіна.

    Чи має бути обмежена чисельність української армії?

    Обмеження українських Збройних сил до 600 тисяч осіб багато хто в Європі вважає прямим втручанням у суверенітет України. Лідери ЄС переконані: сильна армія — найкращий захист континенту від нової російської агресії.

    Навіть скорочення на третину від нинішньої чисельності залишить Україну однією з найпотужніших армій Європи. Але військові попереджають, що будь-яке штучне зменшення оборонного потенціалу створить передумови для нового наступу РФ.
    Комунікаційник ЗСУ Олександр Солонко заявив: «Це пряма підготовка до нового вторгнення і ослаблення України».

  • Самовільне залишення частини стало головною проблемою ЗСУ

    Самовільне залишення частини стало головною проблемою ЗСУ

    У жовтні 2025 року Збройні сили України зафіксували рекордну кількість випадків самовільного залишення частини (СЗЧ) — 21 602 військовослужбовці. Про це повідомив колишній народний депутат, нині командир роти безпілотників Ігор Луценко.

    За його словами, офіційна статистика лише частково відображає реальний масштаб проблеми. Частина випадків дезертирства не реєструється, тому фактична кількість військових, які залишили свої частини без дозволу, може бути суттєво вищою.

    «Кожні дві хвилини з нашої армії втікає людина. Це лише офіційна статистика. Насправді ж багато випадків самовільного залишення частини або дезертирства залишаються незареєстрованими», — зазначив Луценко.

    Він підкреслив, що така ситуація становить серйозну загрозу для обороноздатності країни. За словами офіцера, навіть армія, що змушена відступати, може виграти війну, але армія, яка розпадається зсередини, втрачаючи людей через дезертирство, — ні.

    Причини масового залишення частин, на думку експертів, криються у виснаженні особового складу, нестачі ротацій, бюрократії у військовому керівництві та відсутності достатньої соціальної підтримки військових.

    Аналітики також наголошують, що зростання кількості СЗЧ може свідчити про глибшу кризу — моральну і психологічну втому серед бійців, які воюють без тривалих відпусток і без чіткої перспективи ротації.

    Проблема СЗЧ, за словами військових експертів, потребує не лише каральних заходів, а насамперед системного підходу — створення умов, у яких військові не відчуватимуть себе забутими.

    Якщо тенденція збережеться, армія ризикує втратити не лише особовий склад, а й бойовий дух, який є ключовим у будь-якій війні.

  • Верховна Рада прийняла закон, що дозволяє дезертирам повернутися на службу

    Верховна Рада прийняла закон, що дозволяє дезертирам повернутися на службу

    Верховна Рада України ухвалила важливий законопроєкт №12095, який надає можливість військовим, котрі вперше дезертували або самовільно залишили свої частини, добровільно повернутися на службу. Документ був ухвалений у другому читанні та в цілому 253 голосами народних депутатів.

    Згідно з новим законом, під час дії воєнного стану військовослужбовці, які покинули свої частини або місця служби, матимуть можливість повернутися на службу без негативних наслідків для кар’єри. У разі добровільного повернення на службу, їм відновлюються всі соціальні гарантії, пільги та виплати, включаючи грошове, продовольче та речове забезпечення.

    Особливістю закону є те, що кримінальні провадження щодо військовослужбовців, які залишили свої частини без дозволу, не стануть підставою для відмови у відновленні їхніх контрактів або для продовження військової служби. Таким чином, закон створює можливість для реабілітації військових, які зважилися повернутися і висловили готовність продовжити службу в умовах війни.

    Прийняття цього закону має на меті не лише поповнити ряди армії за рахунок тих, хто не виконав свої обов’язки раніше, але й створити механізм підтримки для тих, хто вирішить повернутися до виконання військової служби, враховуючи складні умови воєнного часу.