Golosnovinua.com

Позначка: безпілотники

  • Україна вперше випробувала ШІ-турель для перехоплення дронів: система вже працює на фронті

    Україна вперше випробувала ШІ-турель для перехоплення дронів: система вже працює на фронті

    Українські військові вперше застосували на фронті систему «малої» протиповітряної оборони на базі штучного інтелекту, яка здатна автоматично виявляти та супроводжувати ворожі безпілотники. Нову ШІ-турель уже використовують понад 10 підрозділів Сил оборони.

    Про це 9 травня повідомив міністр оборони України Михайло Федоров.

    За його словами, технологію створили в межах оборонного кластера Brave1, а її головна особливість — максимальна автоматизація процесу перехоплення повітряних цілей.

    Система самостійно виявляє ворожий БпЛА, супроводжує його та прораховує траєкторію польоту. Оператору залишається лише підтвердити ураження натисканням однієї кнопки.

    Федоров наголосив, що нова технологія здатна ефективно знищувати навіть дрони на оптоволокні, які не піддаються впливу засобів радіоелектронної боротьби.

    Першими ШІ-турель у бойових умовах випробували бійці бригади К-2. Наразі система вже використовується більш ніж у десяти українських підрозділах на ключових напрямках фронту.

    За словами міністра, розробку вдалося швидко адаптувати до бойових умов завдяки співпраці інженерів із військовими та платформою Brave1.

    «Наступний крок — масштабування рішення та посилення “малої” ППО. Це ще один елемент системи, яку будуємо для максимального виявлення та перехоплення ворожих повітряних цілей», — зазначив Федоров.

    Створення багаторівневої системи «малої» ППО стало одним із ключових напрямків після того, як Федоров очолив Міністерство оборони. Окремий акцент роблять саме на дронах-перехоплювачах і автоматизованих системах боротьби з безпілотниками.

    Розбудовою цієї системи займається команда під керівництвом Павла Єлізарова — засновника одного з найефективніших дронових підрозділів Lasar’s Group, який нині працює заступником командувача Повітряних сил.

    Командир батальйону DarkNode у складі 412-ї бригади СБС Nemesis Олександр Ярмак раніше пояснював, що система «малої» ППО створюється за принципом «ділянка за ділянкою».

    За його словами, спочатку необхідно повністю закрити найбільш небезпечні напрямки — зокрема київський, сумський і харківський, — а потім масштабувати систему на інші регіони.

    Станом на середину весни Україна досягла показника перехоплення «шахедів» на рівні 90%, заявляв Федоров під час засідання у форматі Рамштайн 15 квітня.

    Ці дані частково підтверджує аналіз Institute for Science and International Security. За інформацією організації, у першому кварталі 2026 року Росія запустила по Україні майже 16 тисяч дронів «шахедного» типу.

    Березень став рекордним за кількістю атак: окупанти випустили 6482 безпілотники — у середньому понад 200 дронів щодня.

    Втім, ефективність української протиповітряної оборони продовжує зростати. Якщо у січні до цілей долітали 14,6% російських дронів, то у березні цей показник знизився до 8,2%.

    Експерти зазначають, що розвиток автоматизованих систем перехоплення та інтеграція штучного інтелекту можуть суттєво змінити принципи боротьби з масованими атаками дронів. Україна фактично стає однією з перших держав у світі, яка тестує подібні рішення безпосередньо у бойових умовах.

  • США вдарили санкціями по мережі постачальників “шахедів”: під обмеження потрапили компанії з Китаю, ОАЕ та Білорусі

    США вдарили санкціями по мережі постачальників “шахедів”: під обмеження потрапили компанії з Китаю, ОАЕ та Білорусі

    Міністерство фінансів США оголосило про новий пакет санкцій проти міжнародної мережі компаній та фізичних осіб, які, за даними Вашингтона, допомагали Ірану у виробництві ударних безпілотників Shahed та розвитку балістичної ракетної програми. Під обмеження потрапили 10 осіб і компаній, пов’язаних із постачанням зброї, комплектуючих та сировини для іранського військово-промислового комплексу.

    Про це повідомило Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC).

    У заяві американського Мінфіну йдеться, що санкції стосуються структур, які базуються на Близькому Сході, у Східній Європі та Азії. За даними Вашингтона, вони брали участь у закупівлі технологій, матеріалів і компонентів, необхідних для виробництва іранських дронів серії Shahed, які Росія активно використовує у війні проти України.

    Під санкції потрапили компанії з Китаю, Гонконгу, Об’єднаних Арабських Еміратів та Білорусі. Серед них — Armory Alliance, Hitex Insulation Ningbo Company Limited, Yushita Shanghai International Trade Co Ltd, Meentropy Technology, The Earth Eye Co, AE International Trade Co Limited, HK Hesin Industry Co Limited, Mustad Limited та дубайська Elite Energy FZCO.

    У Міністерстві фінансів США наголосили, що Іран продовжує використовувати міжнародні логістичні та фінансові мережі для обходу санкцій і забезпечення власної оборонної промисловості критично важливими компонентами.

    Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що адміністрація Дональда Трампа продовжить жорстку політику щодо осіб і компаній, які допомагають іранським військовим.

    «Під рішучим керівництвом президента Трампа ми продовжимо діяти, щоб забезпечити безпеку Америки, і націлимося на іноземних фізичних осіб та компанії, які постачають іранським військовим зброю для використання проти сил США», — заявив Бессент.

    Нові санкції стали частиною масштабної кампанії США, спрямованої на стримування іранської військової програми та міжнародних каналів постачання. Особливу увагу Вашингтон приділяє саме дронам Shahed, які останніми роками стали одним із ключових елементів сучасних воєнних конфліктів.

    Саме ці безпілотники Росія масово застосовує для атак по українських містах та енергетичній інфраструктурі. Українська влада неодноразово заявляла, що значна частина ударів по цивільних об’єктах здійснюється саме за допомогою іранських дронів-камікадзе.

    У США також наголошують, що іранська програма виробництва безпілотників дедалі більше спирається на міжнародну мережу посередників, через яких закуповуються мікроелектроніка, ізоляційні матеріали, навігаційні компоненти та інші технології подвійного призначення.

    Американські санкції передбачають блокування активів на території США, заборону на фінансові операції та обмеження співпраці з американськими компаніями. Крім того, вторинні санкції можуть торкнутися іноземних банків або партнерів, які продовжать співпрацю з підсанкційними структурами.

    На цьому тлі напруга між США та Іраном продовжує зростати. 7 травня сторони фактично обмінялися ударами, що стало одним із найнебезпечніших епізодів загострення за останній час. Попри це, президент США Дональд Трамп заявив, що режим перемир’я між сторонами формально залишається чинним.

    Аналітики зазначають, що новий пакет санкцій свідчить про посилення тиску Вашингтона не лише на сам Іран, а й на глобальні ланцюги постачання, які дозволяють Тегерану підтримувати виробництво зброї навіть під жорсткими міжнародними обмеженнями.

    Окрему увагу експерти звертають на участь компаній із Китаю та Гонконгу. США вже не вперше звинувачують китайські структури у сприянні обходу санкцій проти Ірану та Росії. У Вашингтоні вважають, що через мережу приватних компаній і посередників Тегеран отримує доступ до критично важливих технологій, які неможливо виробити самостійно в умовах санкційної ізоляції.

    У Білому домі також не приховують занепокоєння через поглиблення військово-технічної співпраці між Росією та Іраном. За оцінками західних розвідок, Москва та Тегеран значно активізували обмін технологіями у сфері безпілотників, ракетних систем і засобів радіоелектронної боротьби.

    Нові американські санкції можуть стати сигналом про підготовку ще жорсткіших обмежень проти міжнародних мереж, які допомагають Ірану та Росії обходити експортний контроль і підтримувати виробництво озброєння.

  • «Нова армія без солдатів»: Україна планує випустити 25 тисяч бойових роботів

    «Нова армія без солдатів»: Україна планує випустити 25 тисяч бойових роботів

    Україна у першій половині 2026 року планує різко наростити виробництво наземних роботизованих комплексів (НРК) — до близько 25 тисяч одиниць. Про це повідомляє The Telegraph із посиланням на українських посадовців та дані, озвучені на рівні військового керівництва.

    За інформацією видання, наземні бойові роботи вже стали одним із найдинамічніших елементів сучасної війни в Україні та поступово перетворюються на окремий сегмент бойового забезпечення. Йдеться не лише про експериментальні зразки, а про системне використання роботизованих платформ у бойових умовах.

    НРК виконують широкий спектр завдань на фронті. Вони використовуються для логістики, доставки боєприпасів і провізії, евакуації поранених, встановлення мін, а також виконання розвідувальних і навіть вогневих завдань. У військових підрозділах такі системи вже неформально називають «новою кавалерією» — через їхню мобільність та здатність швидко діяти в умовах високої небезпеки.

    Українські військові наголошують, що головним фактором масштабного впровадження роботів стала необхідність мінімізувати втрати особового складу. Лінія фронту дедалі частіше характеризується як «зона смерті», де будь-який рух людини або техніки швидко фіксується і стає ціллю для ураження. У таких умовах наземні роботи дозволяють виконувати завдання без ризику для життя військових.

    Командир батальйону НРК бригади «К-2» Олександр Афанасьєв зазначає, що використання наземних безпілотників стало вимушеним, але ефективним рішенням. Його підрозділ вважається одним із перших у світі, який повністю спеціалізується на бойовому застосуванні наземних роботизованих систем безпосередньо на передовій.

    Згідно з даними, які наводить The Telegraph із посиланням на українське військове керівництво, інтенсивність застосування НРК зростає в геометричній прогресії. Лише за квітень зафіксовано понад 10 тисяч операцій за участю наземних платформ. У середньому це сотні місій щодня, що свідчить про їхнє поступове перетворення на стандартний інструмент забезпечення підрозділів.

    Для порівняння, ще наприкінці минулого року кількість таких операцій була в рази меншою, що демонструє швидке масштабування технології в умовах бойових дій.

    Експерти Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI) вважають, що розвиток наземних роботів є частиною глобальної трансформації війни. За їхніми оцінками, сучасні конфлікти поступово переходять до моделі, де дедалі більшу роль відіграють безпілотні та автономні системи, а взаємодія між роботизованими платформами може стати новим стандартом ведення бойових дій.

    Причиною прискореного впровадження НРК також є масове використання безпілотників ураження на фронті. Через постійну загрозу з повітря традиційна техніка та логістичні маршрути стають вразливими, що змушує армію шукати альтернативні способи доставки ресурсів і підтримки підрозділів. Наземні роботи в цьому контексті дозволяють виконувати завдання в умовах, де перебування людини є критично небезпечним.

    За даними українських військових, роботизовані системи вже довели свою ефективність у реальних бойових умовах, зокрема під час операцій, де частину завдань вдалося виконати без прямої участі піхоти. Це, як зазначається, відкриває новий етап у розвитку тактики на полі бою.

    Очікується, що подальше масштабування виробництва НРК у 2026 році дозволить не лише підвищити ефективність забезпечення підрозділів, а й ще більше зменшити ризики для військовослужбовців, змінюючи сам підхід до ведення бойових дій на сучасному фронті.

  • У Чечні пролунали вибухи: повідомляють про удари дронів

    У Чечні пролунали вибухи: повідомляють про удари дронів

    Уранці 8 травня у столиці Чечні Грозному та прилеглих районах було зафіксовано серію вибухів і проліт безпілотників, які, за повідомленнями OSINT-аналітиків і опозиційних джерел, могли бути спрямовані на об’єкти російської військової та силової інфраструктури. Про це повідомляють OSINT-аналіз Astra, Telegram-канал Niyso та «Радіо Свобода» з посиланням на відео з місця подій і свідчення очевидців.

    За попередніми даними, щонайменше два вибухи пролунали в різних частинах Грозного. Один із них припав на район Ханкали — передмістя, де розташована велика російська військова база, яка використовується як ключовий логістичний та штабний вузол російських сил на Північному Кавказі. Саме тут дислокується штаб 42-ї гвардійської мотострілецької дивізії, що входить до складу 58-ї загальновійськової армії Південного військового округу РФ. Цей об’єкт тривалий час вважається одним із найбільш укріплених військових районів регіону.

    Другий вибух, за даними аналітиків, міг статися в центральній частині Грозного поблизу залізничного вокзалу. Ця зона має високу щільність адміністративних і силових об’єктів і розташована менш ніж за два кілометри від резиденції глави Чечні Рамзана Кадирова. Також приблизно за 1,2 кілометра знаходиться відомий комплекс «Грозний-Сіті», який є одним із символів міської інфраструктури. За даними видання «Агентство», у цьому ж районі розташована будівля управління ФСБ по Чеченській Республіці, що робить цю локацію особливо чутливою з точки зору безпеки.

    Окремо повідомляється про удар у селі Знаменське (Чіулга-Юрт), де, за інформацією Telegram-каналу Niyso, було уражено будівлю управління ФСБ. Канал оприлюднив відео, на якому видно момент вибуху та задимлення, і заявив про «точне влучання по цілі». Водночас офіційного підтвердження або детальної інформації від російських силових структур щодо цього інциденту на момент публікації не надходило.

    У мережі також поширюються відеозаписи, на яких зафіксовано звуки вибухів і стовпи диму в різних частинах Грозного. OSINT-дослідники зазначають, що характер подій і географія вибухів можуть свідчити про можливе використання безпілотників для ударів по об’єктах із військовим або силовим значенням, однак точна природа атак і масштаби можливих пошкоджень наразі встановлюються.

    Влада Чеченської Республіки станом на ранок 8 травня публічно не коментувала інциденти. Інформаційна тиша з боку офіційних структур на тлі численних повідомлень у соціальних мережах і Telegram-каналах лише посилила увагу до події, оскільки Грозний традиційно вважається одним із найбільш контрольованих і захищених міст у Росії.

    Ці атаки відбулися на тлі загального загострення ситуації в різних регіонах РФ. Того ж дня повідомлялося про вибухи та пожежу на нафтопереробному заводі в Ярославлі, а також про удари безпілотників у Москві та Ростові-на-Дону. Крім того, російська влада заявила про тимчасове призупинення роботи 13 аеропортів на півдні країни через ураження адміністративної будівлі аеронавігації в Ростові-на-Дону.

    Президент України Володимир Зеленський раніше підтверджував використання українськими силами так званих «далекобійних санкцій» проти об’єктів на території Росії, зокрема інфраструктури, що забезпечує військові потреби. На цьому тлі серія інцидентів у різних регіонах РФ розглядається як частина ширшої тенденції зростання кількості ударів по об’єктах у глибині російської території.

    Наразі інформація про наслідки атак у Чечні залишається неповною і базується переважно на відкритих джерелах, OSINT-аналізі та повідомленнях опозиційних медіа, тоді як офіційні російські структури не надали детальних пояснень щодо характеру подій.

  • Масованого удару по центру Києва 9-го травня не очікується. Джерела

    Масованого удару по центру Києва 9-го травня не очікується. Джерела

    За інформацією наших джерел в дипкорпусі, масованого удару РФ по центру Києва на 9-те травня не очікується.

    “Росія готувала, і поки що все ще готова, до нанесення масованого удару по Києву, як відповідь на спробу атакувати Москву 8-9 травня.

    Водночас, офіційний Київ почув попередження країн-партнерів та Китаю, про заборону атакувати військовий парад в Москві на 9-те травня.

    Відповідно, іноземні посольства не евакуюються, необхідність залишати Київ відпала.

    Але і повного перемир’я на 8-9 травня не буде – Україна буде продовжувати “дражнити” росіян” – зазначає джерело.

    Нагадаємо,за даними моніторингових пабліків, цієї ночі Україна завдала ударів по території РФ більш ніж 550-ма БпЛА.

  • У Латвії відновлюють пошуки другого дрона з РФ

    У Латвії відновлюють пошуки другого дрона з РФ

    У Латвії продовжують розслідувати та ліквідовувати наслідки інциденту з безпілотниками, які напередодні залетіли у повітряний простір країни з боку Росії. 8 травня у східному регіоні Латгалія планують відновити пошукову операцію другого дрона, який, за попередніми даними, впав після входження в латвійський повітряний простір, однак досі не був виявлений. Влада не виключає, що апарат може залишатися вибухонебезпечним, що суттєво ускладнює роботу пошукових груп і змушує діяти з підвищеними заходами безпеки.

    Про відновлення пошуків у прямому ефірі Латвійського телебачення заявив міністр внутрішніх справ країни Ріхард Козловскіс. За його словами, роботи знову зосередять у Резекненському краї, де, за оцінками військових та аналітиків системи спостереження, найбільш імовірно міг впасти безпілотник. При цьому точне місце падіння залишається невідомим, оскільки ландшафт регіону складний, а сам об’єкт міг опинитися у віддаленій або малонаселеній зоні, що значно ускладнює його виявлення.

    Напередодні Національні збройні сили Латвії повідомили про тимчасове припинення активних пошуків другого дрона. Це рішення пояснили необхідністю додаткового аналізу даних радіолокаційних систем і сенсорів спостереження за повітряним простором, щоб уточнити траєкторію польоту та ймовірну точку падіння. У військовому відомстві підкреслили, що попри відсутність візуального контакту з об’єктом, є підстави вважати, що він справді впав на території країни, однак не був знайдений через складні умови місцевості.

    Латвійські силові структури окремо наголошують, що ризик небезпеки з боку цього безпілотника залишається реальним. За офіційними оцінками, апарат може містити вибухові елементи або боєприпаси, що робить будь-яке наближення до нього потенційно смертельно небезпечним. У зв’язку з цим жителів регіону закликають до максимальної обережності, а також до негайного повідомлення екстрених служб у разі виявлення будь-яких підозрілих предметів. Окремо підкреслюється, що торкатися таких об’єктів або намагатися самостійно їх переміщувати категорично заборонено.

    За наявними даними, на території Латвії вже зафіксовано щонайменше два випадки падіння безпілотників, які залетіли з боку Росії. Один із них спричинив пошкодження інфраструктури, зокрема чотирьох порожніх нафтових резервуарів. Другий апарат, який наразі розшукують, досі не локалізовано, і його стан залишається невідомим.

    Події відбуваються на тлі загальної напруги в регіоні, пов’язаної з війною Росії проти України, що, як зазначають у латвійських збройних силах, збільшує ризик подібних інцидентів. Військові пояснюють, що в умовах активних бойових дій та широкого використання безпілотних систем можливі випадкові або неконтрольовані перетини кордонів сусідніх держав, особливо у прикордонних регіонах Балтії.

    Окремо повідомляється, що 7 травня у Латвії вже фіксували появу невстановлених дронів, які, за попередньою оцінкою, також могли залетіти з території Росії. Водночас офіційно не встановлено, чи йдеться про російські або інші апарати, зокрема українські, оскільки ідентифікація ускладнена через відсутність доступу до уламків у повному обсязі.

    Паралельно Міністерство закордонних справ Латвії викликало тимчасового повіреного у справах Російської Федерації та вручило ноту протесту. У ній латвійська сторона наголосила, що подібні інциденти є прямим наслідком російської агресії проти України та становлять потенційну загрозу для безпеки країн Європи. У Ризі підкреслюють, що навіть випадкові залети безпілотників у повітряний простір НАТО розглядаються як серйозний інцидент, який потребує офіційної реакції та розслідування.

    Наразі пошукова операція триває у посиленому режимі, із залученням військових підрозділів та технічних засобів спостереження. Латвійська влада не виключає, що виявлення другого дрона може зайняти більше часу через складні умови місцевості та потенційну небезпеку об’єкта, однак наголошує, що всі необхідні заходи для забезпечення безпеки населення вже вживаються.

  • США атакували Іран після переговорів про мир

    США атакували Іран після переговорів про мир

    Напруження між Сполученими Штатами та Іраном різко зросло після нової серії американських ударів по південних районах Ісламської Республіки. За даними американських та іранських медіа, військові США атакували об’єкти в районі стратегічно важливих портів Кешм і Бендер-Аббас, а також завдали удару по військово-морському контрольно-пропускному пункту Бендер-Карган у районі Мінаб. У Тегерані вже назвали дії Вашингтона “порушенням перемир’я” та заявили про відповідь по американських військових кораблях в Ормузькій протоці.

    Про нові удари першою повідомила журналістка Fox News із посиланням на американських посадовців. За її інформацією, атака США була спрямована на об’єкти, які, за оцінками американської сторони, можуть використовуватись для військово-морської логістики та операцій Корпусу вартових ісламської революції. Водночас офіційні представники США наголошують, що удари нібито не означають повного відновлення війни проти Ірану і не є формальним завершенням режиму припинення вогню, про який сторони останніми днями вели переговори через посередників.

    Попри це, у самому Ірані ситуацію трактують зовсім інакше. Іранські державні агентства Tasnim та Mehr News Agency заявили, що атаки США стали прямим порушенням домовленостей про деескалацію та свідчать про зрив спроб дипломатичного врегулювання. У Тегерані стверджують, що американські сили атакували не лише військові об’єкти, а й нафтовий танкер поблизу порту Джаск, а також ще одне судно неподалік еміратського порту Фуджейра в Об’єднаних Арабських Еміратах.

    Після ударів у різних районах південного Ірану пролунали вибухи. За повідомленнями місцевих медіа та очевидців, активна робота систем протиповітряної оборони фіксувалася не лише поблизу Бендер-Аббаса, а й у західних районах Tehran. Зокрема, жителі столиці повідомляли про серію гучних вибухів у районі Чітгар. Влада Ірану офіційно не підтвердила масштаб руйнувань, однак агентство Mehr писало про перестрілки та атаки в усій південній провінції Хормозган, включно з районами Бендер-Хаміра, Сіріка та острова Кешм.

    Іранська сторона заявила, що не залишила удари без відповіді. За даними Tasnim, іранські військові атакували три американські есмінці в Ормузькій протоці, використавши балістичні та крилаті ракети, а також ударні безпілотники. Іранські медіа стверджують, що американські кораблі зазнали “значних пошкоджень” та були змушені терміново залишити район протоки. У Тегерані також заявили, що “розвіддані свідчать про серйозні втрати американського ворога”.

    Незалежного підтвердження цієї інформації наразі немає. Пентагон поки що не коментував заяви про можливі пошкодження кораблів ВМС США, а офіційні американські посадовці утримуються від публічних оцінок результатів інциденту. Водночас західні аналітики звертають увагу, що навіть локальне зіткнення в районі Ормузької протоки може мати серйозні наслідки для глобальної безпеки та світової економіки.

    Ормузька протока є одним із найважливіших енергетичних маршрутів планети. Через неї проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого природного газу з країн Перської затоки. Будь-яке загострення в регіоні миттєво викликає стрибки цін на нафту та занепокоєння на міжнародних ринках. Після повідомлень про нові удари та можливі атаки на кораблі в Ормузькій протоці трейдери вже почали прогнозувати потенційне зростання вартості енергоносіїв у разі подальшої ескалації.

    Особливого резонансу ситуації додає той факт, що нові бойові дії почалися буквально через кілька днів після повідомлень про можливе дипломатичне зближення між Вашингтоном і Тегераном. Напередодні американські медіа повідомляли, що Білий дім близький до погодження з Іраном односторінкового меморандуму про взаєморозуміння, який мав би стати основою для завершення конфлікту та початку повноцінних переговорів щодо іранської ядерної програми.

    За інформацією джерел, документ містив положення про мораторій на збагачення урану, а також рамки для подальших консультацій між сторонами. У Тегерані підтвердили, що отримали американські пропозиції та вивчають їх за посередництва Пакистану. Іранська влада заявляла, що відповідь Вашингтону буде передана через пакистанських дипломатів.

    Президент США Donald Trump раніше заявляв, що Вашингтон “наближається до укладення угоди” з Іраном. Водночас він попереджав, що у разі відмови Тегерана від мирних пропозицій американська армія готова відновити масштабні удари. Трамп неодноразово наголошував, що США не дозволять Ірану отримати ядерну зброю та готові діяти силовими методами для стримування іранської ядерної програми.

    Нинішнє загострення стало черговим етапом тривалої конфронтації між Вашингтоном і Тегераном, яка останніми місяцями значно посилилася через суперечки навколо ядерної програми Ірану, активності проіранських угруповань на Близькому Сході та атак на судноплавство в Перській затоці. Американські військові регулярно звинувачують Іран у підтримці бойовиків у регіоні та загрозах для міжнародного судноплавства, тоді як Тегеран називає присутність США в регіоні головним джерелом нестабільності.

    Міжнародні експерти попереджають, що навіть обмежене протистояння між США та Іраном може швидко перерости у значно масштабніший конфлікт із залученням союзників обох сторін. Особливе занепокоєння викликає ризик блокування Ормузької протоки, через яку проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти. У такому випадку наслідки можуть відчути не лише країни Близького Сходу, а й економіки Європи, США та Азії.

    Попри різке загострення ситуації, жодна зі сторін поки офіційно не заявила про повний вихід із переговорного процесу. Це залишає шанс на продовження дипломатичних контактів, хоча нинішні події свідчать, що ситуація в регіоні залишається надзвичайно нестабільною та може змінитися буквально за лічені години.

  • У Москві паралізовані аеропорти через атаку дронів

    У Москві паралізовані аеропорти через атаку дронів

    У Москві за два дні до проведення параду 9 травня виник масштабний транспортний колапс через загрозу атак безпілотників та посилення безпекових заходів. У столичних аеропортах масово затримують і скасовують рейси, а сотні пасажирів змушені по багато годин залишатися в переповнених терміналах без належних умов для очікування. У соцмережах та російських Telegram-каналах поширюються відео, на яких люди сплять просто на підлозі, на лавках або серед багажу через багатогодинні затримки вильотів.

     

  • Попри санкції: Китай масово постачає компоненти для «Шахедів» Росії та Ірану — розслідування WSJ

    Попри санкції: Китай масово постачає компоненти для «Шахедів» Росії та Ірану — розслідування WSJ

    Китайські компанії продовжують масштабно постачати критично важливі компоненти для виробництва дронів-камікадзе типу Shahed до Ірану та Росії, попри дію санкцій США та Європейського Союзу. Про це йдеться у розслідуванні The Wall Street Journal, яке базується на даних митниці, аналітичних звітах і свідченнях посадовців.

    Згідно з матеріалом, мова йде про регулярні поставки двигунів, мікрочипів та інших електронних компонентів, необхідних для виробництва безпілотників типу Shahed-136. Саме ці дрони Росія активно використовує для ударів по українських містах та інфраструктурі.

    Одним із ключових прикладів є китайська компанія Xiamen Victory Technology, яка постачає двигуни Limbach L550 — один із базових елементів конструкції дрона. За даними журналістів, на сайті компанії навіть публічно використовуються зображення безпілотників, схожих на Shahed, що свідчить про відкритість діяльності.

    Розслідування показує, що китайські постачання здійснюються у значних обсягах. Йдеться про сотні контейнерів, які прямують на підприємства в Ірані та Росії. При цьому раніше експортери часто маскували реальне призначення вантажів, вказуючи неправдиві дані, однак зараз, за словами американських чиновників, у багатьох випадках такі спроби навіть не робляться.

    За оцінками колишніх і нинішніх представників Міністерства фінансів США, Китай уже давно відіграє роль ключового транзитного хабу для компонентів західного виробництва. Деталі з Європи та США потрапляють до китайських дистриб’юторів, після чого перепродаються та перенаправляються до Ірану і Росії.

    Окрему роль у цій схемі відіграють компанії з Гонконгу. Через відносну простоту реєстрації бізнесу там створюються фіктивні структури, які використовуються для маскування кінцевих отримувачів товарів. Оплата здійснюється через ці компанії, що ускладнює відстеження фінансових потоків і дозволяє обходити санкційні обмеження.

    У 2024 році США вже запроваджували санкції проти мережі таких компаній, пов’язаних із іранським бізнесменом Хамедом Дехганом, який постачав компоненти для безпілотників і ракет. Однак, як зазначає The Wall Street Journal, вже за рік на зміну старим схемам прийшли нові — із використанням інших фіктивних структур.

    Аналітична організація Conflict Armament Research, яка спеціалізується на дослідженні нелегального обігу зброї, також зафіксувала суттєве зростання використання китайських компонентів у дронах типу Shahed. Це свідчить про поступову локалізацію виробництва деталей у Китаї, що робить санкції менш ефективними.

    Експерти наголошують, що дедалі більше компонентів виготовляються безпосередньо на китайських підприємствах, часто невеликих і маловідомих. Такі виробники менш залежні від західних ринків і, відповідно, менш вразливі до санкційного тиску.

    За словами колишнього посадовця Міністерства фінансів США Міада Малекі, китайська сторона фактично «заплющує очі» на ці процеси, навіть попри численні викриття та міжнародну критику. Це дозволяє зберігати стабільні канали постачання для військових програм Ірану та Росії.

    У Вашингтоні визнають: повністю зупинити цей потік наразі неможливо. Тому стратегія США полягає у максимальному ускладненні логістики, підвищенні вартості постачань і створенні додаткових бар’єрів для таких операцій.

    На тлі війни в Україні ця ситуація має критичне значення. Дрони Shahed залишаються одним із ключових інструментів атак на цивільну та енергетичну інфраструктуру. Їх відносно низька вартість і масове виробництво дозволяють Росії регулярно застосовувати їх у великих кількостях.

    Попри санкції та міжнародний тиск, глобальні ланцюги постачання продовжують працювати — адаптуючись до обмежень і знаходячи нові способи обходу контролю. Це створює серйозний виклик для західних країн і підкреслює складність сучасної санкційної політики.

  • У Держдумі РФ пригрозили “ударами відплати” через заяви Зеленського

    У Держдумі РФ пригрозили “ударами відплати” через заяви Зеленського

    У Росії знову різко загострилася риторика навколо 9 травня після заяв президента України Володимира Зеленського про безпекову ситуацію під час військових заходів у Москві. Російські посадовці та депутати вдаються до погроз Україні, коментуючи можливі ризики для проведення параду на Красній площі.

    Член комітету Державної думи РФ з оборони Андрій Колесник заявив у коментарі російським пропагандистським медіа, що у разі будь-яких інцидентів або “провокацій” під час параду 9 травня Росія нібито може завдати “ударів відплати” по Україні. Він використав різку риторику на адресу українського президента, назвавши його висловлювання “нахабними” та “хамськими”, а також заявив, що Росія “готова до невідворотної відповіді”.

    За словами Колесника, будь-які дії, які Москва трактуватиме як загрозу під час святкових заходів, можуть спричинити “кратну реакцію” з боку російських військових. Окремо він припустив можливість превентивних ударів по територіях, звідки, за його версією, можуть запускатися безпілотники. Такі заяви не містять конкретики, однак повторюють характерну для російської політичної риторики практику публічних погроз ескалацією у відповідь на потенційні загрози.

    Реакція Колесника стала відповіддю на слова Зеленського, який раніше зазначив, що Росія, ймовірно, враховує ризики безпеки під час підготовки до 9 травня. Український президент під час виступу на саміті Європейської політичної спільноти у Єревані звернув увагу на те, що вперше з початку повномасштабної війни у Москві можуть обмежити використання військової техніки під час параду. Він також висловив припущення, що російська сторона враховує можливі загрози, зокрема пов’язані з безпілотними системами.

    На тлі цих заяв у Росії дійсно посилюються заходи безпеки. За даними російських медіа, напередодні 9 травня у Москві розгортають додаткові системи протиповітряної оборони, обмежують рух транспорту в центрі міста, змінюють маршрути пересування та вводять часткові обмеження мобільного зв’язку. Також повідомляється про коригування формату самого параду, який цього року може пройти зі зменшеною демонстрацією військової техніки.

    Представники Кремля, зокрема речник Дмитро Пєсков, раніше пояснювали подібні зміни “загрозами з боку Києва” та “складною безпековою ситуацією”. Водночас російська влада традиційно підкреслює, що 9 травня залишається для країни ключовою символічною датою, а будь-які інциденти навколо цього дня сприймаються як питання національної безпеки та престижу держави.

    Формат цьогорічного параду вже неодноразово змінювався в інформаційних повідомленнях. Зокрема, російські джерела заявляли про можливе скорочення участі військової техніки та зосередження на піхотних підрозділах і повітряній частині. Це пов’язують як із безпековими міркуваннями, так і з поточним станом російської армії на тлі війни проти України.

    Паралельно російські політики активно використовують тему 9 травня для внутрішньої аудиторії, формуючи образ зовнішньої загрози. Заяви про можливі “удари відплати” або “превентивні дії” стали частиною публічного дискурсу, який супроводжує підготовку до державних свят і військових заходів у РФ.

    На цьому тлі експерти відзначають, що інформаційне напруження навколо 9 травня є продовженням ширшого політичного та військового протистояння між Росією та Україною, яке триває на фоні регулярних атак дронів по російській території та активних бойових дій на фронті. Водночас публічні заяви сторін дедалі частіше набувають характеру взаємних політичних сигналів і демонстрації готовності до подальшої ескалації, що підсилює загальну нестабільність ситуації напередодні символічної для Росії дати.