Golosnovinua.com

Позначка: борг

  • Борги за аліменти скасовують броню: багатодітних батьків відправлятимуть на фронт за несплату

    Борги за аліменти скасовують броню: багатодітних батьків відправлятимуть на фронт за несплату

    В Україні військовозобов’язані громадяни, які є батьками трьох або більше неповнолітніх дітей, можуть несподівано втратити своє законне право на відстрочку від мобілізації до лав Збройних сил України. Вирішальним фактором для звільнення від військової служби під час воєнного стану визначено не просто факт біологічного батьківства, а реальне фінансове забезпечення родини. Держава запровадила жорсткі санкції проти боржників: особи, які систематично ухиляються від сплати аліментів, автоматично позбавляються імунітету від призову та відправляються у військові частини на загальних підставах.

    Чинне законодавство чітко розмежовує поняття наявності дітей та їхнього фактичного утримання. Сама лише присутність відповідних записів у свідоцтвах про народження трьох малюків віком до вісімнадцяти років більше не є гарантією захисту від мобілізаційних процесів. Правовий механізм передбачає, що у разі розлучення фінансовий тягар має регулярно покриватися. Головною підставою для відмови у наданні відстрочки стає заборгованість за аліментами, яка у своєму сукупному обсязі перевищує суму платежів за три місяці. Такий фінансовий бар’єр створено для того, щоб недобросовісні платники не використовували дітей як зручне прикриття від армії.

    Посилення контролю за сплатою аліментів у контексті військового обов’язку має на меті захистити економічні інтереси неповнолітніх у період повномасштабної війни. Законодавство виходить із того, що ігнорування батьківської відповідальності є неприпустимим, і держава не надаватиме привілеїв тим, хто залишає своїх нащадків без засобів до існування. Відтак, співробітники територіальних центрів комплектування отримали розширені інструменти для перевірки реального майнового стану призовників через відповідні державні реєстри боржників.

    Навіть за умови повного дотримання закону, статус багатодітного батька не оформлюється автоматично, а потребує постійного документального підтвердження. Якщо ж чоловік мав законне право на звільнення від служби, але призовна комісія не врахувала ці обставини, або третя дитина народилася вже після того, як його мобілізували, ситуацію можна владнати. Для відновлення своїх прав військовослужбовець зобов’язаний подати офіційний рапорт на ім’я командира своєї частини. До цього документа необхідно додати пакет паперів, які беззаперечно підтверджують відсутність боргів і факт утримання родини, після чого командування зобов’язане переглянути статус бійця.

    Оновлення мобілізаційних правил відбувається паралельно з переведенням системи в цифровий простір. Держава поступово адаптує оформлення документів в електронний вигляд для різних категорій населення. Зокрема, починаючи з жовтня, у мобільному застосунку «Резерв+» з’явилася спеціальна функція для вчителів, викладачів та інших педагогічних працівників. Щоб скористатися цим нововведенням без фізичного відвідування центрів комплектування, освітяни мають повністю відповідати критеріям щодо робочого навантаження та перебувати на легальному військовому обліку.

  • Фінансова прірва Парижа: державний борг Франції злетів до історичного максимуму 1946 року

    Фінансова прірва Парижа: державний борг Франції злетів до історичного максимуму 1946 року

    Французька економіка опинилася перед обличчям безпрецедентної фінансової кризи, адже обсяги державного боргу країни досягли критичних показників. За офіційними даними національних статистичних відомств, за підсумками кінця червня державний борг Франції стрімко злетів до небачених раніше висот, сягнувши позначки у 3,596 трильйона євро. Таке колосальне фінансове навантаження перевело загальний показник заборгованості на рівень 119 відсотків від валового внутрішнього продукту країни, що стало абсолютним історичним антирекордом за всю новітню епоху французької державності з далекого 1946 року.

    Стрімке накопичення державних зобов’язань відбувається на тлі хронічних проблем із дефіцитом бюджету та зростаючих витрат на підтримку соціальних стандартів і масштабних європейських ініціатив. Уряд країни змушений постійно запозичувати величезні кошти на внутрішніх та міжнародних ринках капіталу, аби покривати поточні державні видатки, що неминуче призводить до розширення боргової спіралі. Подібні макроекономічні тенденції викликають серйозне занепокоєння серед європейських фінансових інституцій та міжнародних рейтингових агентств, адже п’ята економіка Євросоюзу фактично втрачає простір для маневру та змушена спрямовувати дедалі більшу частку національного багатства виключно на обслуговування накопичених відсотків.

  • Земля під «Ашаном» обернулася мільйонним боргом: суд ухвалив рішення на користь Києва

    Земля під «Ашаном» обернулася мільйонним боргом: суд ухвалив рішення на користь Києва

    Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про стягнення з акціонерного товариства «Київ-Лада» понад 24 мільйонів гривень заборгованості та штрафних санкцій за користування земельною ділянкою у Святошинському районі столиці. Йдеться про територію, на якій розташовані гіпермаркет «Ашан», магазин Epicentr Express та інші торговельні об’єкти. Суд визнав обґрунтованими вимоги Київської міської ради, яка заявила, що компанія протягом кількох років не виконувала належним чином свої фінансові зобов’язання за договором оренди землі.

    Про це свідчить рішення Господарського суду міста Києва від 24 червня.

    Спір стосувався земельної ділянки площею 5,3 гектара з кадастровим номером 8000000000:75:325:0003, розташованої за адресою вулиця Івана Дзюби, 17 у Святошинському районі Києва. Раніше ця вулиця мала назву Сім’ї Сосніних. Сьогодні ця територія є одним із найбільших комерційних майданчиків району, де працюють гіпермаркет «Ашан», магазин мережі Epicentr Express та низка інших торговельних і сервісних закладів.

    Як встановив суд, ще у 2012 році Київська міська рада уклала з АТ «Київ-Лада» договір оренди цієї земельної ділянки. Згідно з документом, земля передавалася компанії для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу з громадськими будівлями. Орендар зобов’язувався регулярно та у повному обсязі сплачувати орендну плату відповідно до умов договору та чинного законодавства.

    Під час судового розгляду було проаналізовано виконання фінансових зобов’язань компанії за останні роки. Встановлено, що у період із 2020 по 2025 рік «Київ-Лада» фактично сплатила до міського бюджету 18,73 мільйона гривень орендної плати. Водночас, за розрахунками Київської міської ради, загальна сума, яку компанія мала перерахувати за користування земельною ділянкою протягом цього періоду, становила 42,18 мільйона гривень.

    Таким чином, за даними позивача, утворилася заборгованість у розмірі понад 24 мільйони гривень. Суд дослідив подані сторонами документи та погодився з тим, що відповідач не виконав своїх договірних зобов’язань у повному обсязі. У рішенні зазначено, що підприємство несвоєчасно та не повністю сплачувало орендні платежі впродовж майже шести років — із 1 січня 2020 року до 21 грудня 2025 року, що призвело до накопичення значної заборгованості перед міським бюджетом.

    За результатами розгляду справи Господарський суд визнав вимоги Київської міської ради законними та обґрунтованими. Суд постановив стягнути з АТ «Київ-Лада» 23,45 мільйона гривень основного боргу з орендної плати, а також понад 820 тисяч гривень пені, нарахованої через порушення строків виконання фінансових зобов’язань.

    У судовому рішенні наголошується, що обов’язок своєчасно сплачувати орендну плату є однією з ключових умов договору оренди земель комунальної власності. Надходження від оренди землі є важливою складовою доходів місцевого бюджету, а їх несвоєчасна сплата негативно впливає на фінансові можливості громади щодо реалізації інфраструктурних та соціальних проєктів.

    Згідно з відкритими даними про структуру власності компанії, 89,89% акцій АТ «Київ-Лада» належать кіпрській компанії ENCLERD INVESTMENTS. Кінцевими бенефіціарними власниками підприємства вказані кияни Ігор Панкін, Ігор Касьянов та Юрій Шмаглій, який проживає у селі Старе Київської області. Посаду керівника товариства займає Ігор Буравльов.

    Рішення Господарського суду міста Києва наразі не набрало остаточної законної сили та може бути оскаржене в апеляційній інстанції у строки, визначені процесуальним законодавством. Якщо рішення залишиться чинним після завершення всіх судових процедур, компанія буде зобов’язана перерахувати до бюджету столиці понад 24 мільйони гривень, що включають суму основного боргу та штрафні санкції.

    Останнім часом господарські суди дедалі частіше розглядають справи щодо стягнення заборгованості з оренди комунального майна та земельних ділянок. Органи місцевого самоврядування активізували роботу зі стягнення коштів із недобросовісних орендарів, наголошуючи, що своєчасне наповнення місцевих бюджетів є особливо важливим в умовах воєнного стану та необхідності фінансування критично важливих потреб громад.

  • Україні відтермінували виплату частини держборгу до 2035 року

    Україні відтермінували виплату частини держборгу до 2035 року

    Україна отримає додатковий фінансовий простір для бюджетних витрат після домовленості про відтермінування виплат за частиною державного та гарантованого державою боргу. Згідно з підписаним меморандумом, виплати основної суми боргу фактично будуть перенесені на період після 2035 року.

    Як повідомляє Міністерство фінансів України, відповідний документ про взаєморозуміння підписав очільник відомства Сергій Марченко разом із представниками країн «Групи семи» та Паризького клубу кредиторів.

    До переліку держав, які погодили відтермінування боргових зобов’язань України, входять Канада, Франція, Німеччина, Японія, Італія, Нідерланди, Велика Британія, США та Республіка Корея. Домовленість стосується платежів, які Україна мала розпочати здійснювати з лютого 2026 року.

    Згідно з умовами меморандуму, обслуговування та погашення відповідної частини боргу відтерміновується до кінця лютого 2030 року. Це узгоджується з новою програмою співпраці України з Міжнародним валютним фондом.

    При цьому основне навантаження щодо погашення переноситься ще далі: виплати тіла боргу та накопичених відсотків мають розпочатися у 2035 році. Планується, що процес повернення триватиме до 2039 року та здійснюватиметься рівними піврічними платежами.

    Таким чином, Україна отримує довгострокове відтермінування значної частини фінансових зобов’язань перед міжнародними кредиторами.

    У Міністерстві фінансів наголошують, що така домовленість є критично важливою для стабільності державних фінансів у середньостроковій перспективі. Вона дозволяє зменшити борговий тиск на бюджет і спрямувати вивільнені кошти на ключові потреби держави.

    «Відтермінування платежів створює можливість спрямувати фінансові ресурси на першочергові потреби — оборону, соціальну сферу та відновлення економіки», — зазначив Сергій Марченко.

    Подібні боргові рішення є частиною ширшої міжнародної підтримки України з боку західних партнерів у межах фінансової стабілізації під час війни. Йдеться про координацію дій між урядами країн-кредиторів та міжнародними фінансовими інституціями, зокрема МВФ.

    Фінансові експерти зазначають, що реструктуризація та відтермінування виплат дозволяє Україні уникнути пікового боргового навантаження у найближчі роки, коли значна частина державних витрат спрямовується на оборону та відновлення інфраструктури.

    Водночас довгостроковий ефект таких домовленостей залежатиме від економічної ситуації після завершення активної фази війни та темпів відновлення української економіки.

    Фактично Україна отримує більше десятиліття фінансової «паузи» щодо частини боргових виплат. Це дає змогу планувати бюджет із меншим тиском на видаткову частину та зберігати ресурс для критичних сфер.

    Однак після 2035 року країна має повернутися до виконання зобов’язань, включно з накопиченими відсотками, що створюватиме довгострокове бюджетне навантаження.

    Таким чином, рішення партнерів є компромісом між поточною підтримкою України та майбутніми фінансовими зобов’язаннями, які залишаються відкладеними у часі.

  • У Росії колишню невістку Ющенка залучили до справи про борг на 1,5 млрд рублів

    У Росії колишню невістку Ющенка залучили до справи про борг на 1,5 млрд рублів

    У Росії колишню невістку третього президента України Віктора Ющенка Єлизавету Ющенко залучили до судового спору щодо багатомільярдного боргу її ексчоловіка. Йдеться про позику понад 1,5 млрд рублів, яку, за твердженнями російських медіа та кредитора, отримав і не повернув підприємець Сергій Єфімцев, відомий у певних колах під прізвиськом «Ваха Маленький».

    За версією позивача, кошти були передані у 2023 році депутатом законодавчих зборів Краснодарського краю РФ. Частину суми, як стверджується, використали на потреби родини. У публікаціях згадуються витрати на придбання земельної ділянки в Підмосков’ї, нерухомості у Франції, автомобіля преміумкласу та ювелірних виробів.

    Після спливу строків повернення боргу кредитор заявив, що отримав лише часткову компенсацію. Водночас подружжя ініціювало розлучення та уклало шлюбний контракт. У Росії це розцінили як можливу спробу перерозподілу майна з метою мінімізувати фінансові зобов’язання. У суді вимагають стягнути понад 1,3 млрд рублів разом із відсотками.

    Спочатку відповідачем у справі був лише Єфімцев. Однак суд першої інстанції визнав боргові зобов’язання спільними для подружжя та залучив до процесу і Єлизавету Ющенко. Таким чином, її можуть визнати солідарною боржницею.

    Сама Ющенко заперечує претензії. Вона наполягає, що відповідно до умов шлюбного договору все цінне майно перейшло колишньому чоловікові, а отже вона не має нести відповідальність за його фінансові зобов’язання. Рішення суду сторона захисту планує оскаржити в апеляційній інстанції.

    Публічних коментарів від представників родини Ющенка або української сторони наразі немає.

  • Власницю ресторану у Рівному зобов’язали сплатити борг за 15 років користування землею

    Власницю ресторану у Рівному зобов’язали сплатити борг за 15 років користування землею

    Рівненський апеляційний суд переглянув справу щодо користування земельною ділянкою без договору та ухвалив рішення на користь міської ради. Сума стягнення з власниці ресторану перевищила 118 тисяч гривень.

    Спір виник через те, що об’єкт нерухомості – ресторан, який належить відповідачці, розташований на землі комунальної власності. Договір оренди при цьому не укладався, а орендна плата протягом 15 років не надходила.

    Місцевий суд частково задовольнив позов, стягнувши лише 4,7 тисячі гривень. Однак міська рада подала апеляцію, обґрунтовуючи вимоги нормативною грошовою оцінкою ділянки та затвердженими ставками орендної плати.

    Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що розрахунок міськради підтверджується належними доказами, а відсутність договору оренди не звільняє фактичного користувача від сплати коштів. Таким чином, апеляція була задоволена в повному обсязі.

    Суд визнав, що власниця ресторану безпідставно зберегла у себе кошти, які мала б сплатити громаді, й постановив стягнути з неї недоотриманий дохід.

    Це рішення ще раз підкреслює, що використання землі без належного оформлення документів може обернутися значними фінансовими втратами для підприємців.

  • Заставою забрав техпаспорт: в Одесі хлопець вимагав гроші у незнайомця

    Заставою забрав техпаспорт: в Одесі хлопець вимагав гроші у незнайомця

    В Одесі поліцейські затримали 19-річного хлопця, якого підозрюють у вимаганні вигаданого боргу з незнайомої людини. Про це повідомили у поліції.

    До правоохоронців звернувся 21-річний місцевий житель і заявив, що невідомий вимагає у нього 5000 гривень «боргу».

    Як з’ясувалося, біля однієї з лікарень у заявника стався конфлікт із жінкою. Вона зателефонувала своєму чоловікові — 19-річному одеситу. Той приїхав, побив молодого чоловіка та оголосив його «боржником». Як «заставу» він забрав у потерпілого свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу й почав вимагати гроші.

    Після цього юнак регулярно телефонував жертві, погрожував розправою та призначав зустрічі для передачі коштів.

    Правоохоронці затримали зловмисника після того, як він частинами отримав усю суму і повернув документ. У нього вилучили готівку, мобільний телефон та автомобіль, яким він користувався.

    Тепер йому загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

  • Україна може втратити 15–18 мільярдів на продажі ТРЦ Gulliver

    Україна може втратити 15–18 мільярдів на продажі ТРЦ Gulliver

    Останні події навколо торгово-офісного комплексу Gulliver у столиці викликали широкий резонанс. Історія демонструє, як державні активи втрачаються не через об’єктивні економічні труднощі, а через непрозорі механізми з ознаками рейдерства.

    Комплекс опинився у власності державних «Ощадбанку» та «Укрексімбанку» після багаторічних реструктуризацій боргу. Йшлося про суму близько $500 млн. Власники пропонували інший шлях – механізм фінансового лізингу, який дозволяв би поетапно повернути весь борг державі. Такий варіант гарантував 100% виплат, однак його несподівано відкинули.

    Замість цього державні банки в нічний час фактично «захопили» актив, а вже невдовзі заявили про намір його продати. Проте нинішня ринкова оцінка комплексу становить лише $130 млн. Це означає, що держава отримає у чотири рази менше від суми боргу й фактично втратить щонайменше $370 млн (15–18 млрд гривень).

    Скандал із Gulliver напряму перегукується з діяльністю АРМА – Агентства з розшуку та менеджменту активів. Орган, створений для прозорого управління арештованим майном, фактично перетворився на механізм перерозподілу прибуткових активів. Йдеться про фіктивні аукціони, передачу майна в управління “своїм” структурам і нехтування законними процедурами.

    ТРЦ Gulliver уже опинявся під контролем компаній, афілійованих із фактичним власником комплексу, бізнесменом Віктором Поліщуком. Це створює враження, що й нинішня “оборудка” може бути лише черговою спробою передати об’єкт у потрібні руки.

    Окремі факти вказують на масштабні зловживання в управлінні комплексом. У 2019–2021 роках керівництво Gulliver проводило закупівлі неіснуючих товарів і послуг, фактично ухиляючись від сплати податків. Держава втратила понад 146 млн гривень, були відкриті кримінальні провадження, але схеми продовжували діяти.

    У підсумку ситуація з Gulliver стала ще одним прикладом того, як прибуткові активи держави перетворюються на джерело втрат. Замість реального повернення боргів у бюджет, країна може втратити мільярди гривень, а контроль над стратегічним об’єктом отримає вузьке коло зацікавлених осіб.

  • Харківський метрополітен заплатив 9 млн за право стягнути борг у 20 мільйонів

    Харківський метрополітен заплатив 9 млн за право стягнути борг у 20 мільйонів

    КП “Харківський метрополітен” уклало угоду з ТОВ “Ареддітум-Інвест” на суму 9 млн грн про відступлення права вимоги. Йдеться про заборгованість КП “Міськелектротранссервіс”, яке перебуває у процедурі банкрутства. Про це повідомляють Наші гроші.

    За документами, метро отримало можливість стягувати 20,68 млн грн боргу, що накопичився за договором від 24 травня 2021 року з ТОВ “Трейденерджи” щодо постачання електроенергії. Сума складається з:

    • 13,58 млн грн – основний борг за електроенергію;

    • 4,67 млн грн – інфляційні втрати;

    • 550 тис. грн – 3% річних;

    • 1,86 млн грн – пеня;

    • 16 тис. грн – судовий збір.

    У травні 2021 року “Міськелектротранссервіс” без тендеру уклав угоду з “Трейденерджи” на 49,8 млн грн. Згодом права вимоги за цим контрактом у грудні 2022-го та липні 2025-го переходили до “Ареддітум-Інвест”.

    У квітні 2023 року розпочалася справа про банкрутство “Міськелектротранссервісу”. А у березні 2025 року сама компанія “Ареддітум-Інвест” увійшла у стан припинення. Тому Харківська міськрада надала дозвіл метрополітену напряму укласти угоду й отримати права вимоги за боргом.

    Фігуранти

    • “Ареддітум-Інвест”: власник і директор – Сергій Чибунін із Кам’янського. Ліквідаторка – арбітражна керуюча Катерина Карабань. До 2019 року компанією володів Олександр Довгополий із Дніпра.

    • “Трейденерджи”: нинішній керівник – Роман Фомін (с. Бірки Чугуївського району). До березня 2023 року засновником був ексспівробітник кіберполіції Анатолій Дарій, директором – Вадим Манжос. У 2021–2023 роках компанія отримала держпідрядів на 253,1 млн грн. Раніше власником був дзюдоїст і колишній кандидат у Харківську міськраду Артем Василенко.

  • $700 тисяч “зникли”: ексміністр Коваль потрапив у борговий скандал

    $700 тисяч “зникли”: ексміністр Коваль потрапив у борговий скандал

    Колишній міністр агрополітики Віталій Коваль, який нещодавно покинув посаду, опинився в центрі нового скандалу. Журналістське розслідування виявило: посадовець міг уникнути повернення кредитів на понад 700 тисяч доларів, використовуючи схеми з родичами та знайомими бізнесменами.

    Ще у 2007 році Віталій Коваль взяв у “Райффайзен Банк Аваль” кредит на $556 000 для купівлі нежитлового приміщення у місті Вишневе. Але вже за рік перестав обслуговувати позику.

    У 2016 році борг було продано фінансовим компаніям, а зрештою — його викупила… мати Коваля. Далі — ще цікавіше. Мати “відмовилася” від боргових претензій до сина, пояснивши, що позичила аналогічну суму іншому синові — Олегу Ковалю — ще у 2015 році. Такий собі “взаємозалік” між членами родини, який дозволив зняти питання боргу.

    Особливо підозріло виглядає те, що банк зняв арешт з іпотеки ще до моменту, як виконавчий лист потрапив до держвиконавців. І в той самий день Віталій Коваль продав це приміщення компанії, заснованій його братом.

    Другий борг — $205 000 у 2008 році — Коваль узяв в “УкрСиббанку” на купівлю квартири в Києві. У 2017 році банк продав цей борг третій особі — фінансовій фірмі, яка невдовзі передала право вимоги Юрію Карповичу.

    І тут знову збіг: Карпович — власник компанії “Санако”, де Віталій Коваль працював директором з 2015 по 2019 роки. Схема спрацювала швидко: Карпович став позивачем, але через кілька днів… просто відмовився від позову до Коваля. Формально — борг зник.

    Жоден із цих боргів не був відображений у деклараціях чиновника. Офіційна версія Коваля — “взаємозалік”, який нібито відбувся вже після передачі прав вимоги, а тому не підлягав декларуванню. Але юристи зазначають: навіть у разі такої “трансформації боргу”, факт зобов’язань потрібно було вказати.

    Національне агентство з питань запобігання корупції поки не коментувало ситуацію. Але очевидно, що Коваль користувався типово олігархічним “сімейним” механізмом для уникнення відповідальності — продажі боргів пов’язаним особам з подальшим їх “зникненням”.

    Після звільнення з уряду інтерес до минулого Віталія Коваля лише зростає. Його тісні зв’язки з бізнесом, непрозора історія з боргами та участь родичів і колишніх партнерів у цих схемах можуть стати предметом перевірки з боку антикорупційних органів.

    Поки ж складається враження, що високопосадовець просто вивів майно з-під арештів, “злив” кредитні зобов’язання у своїх і залишив державу — й кредиторів — з нічим.