Golosnovinua.com

Позначка: борг

  • У Києві двоє чоловіків намагалися силою змусити військового відмовитися від боргу

    У Києві двоє чоловіків намагалися силою змусити військового відмовитися від боргу

    Двоє мешканців Києва жорстоко напали на військовослужбовця, намагаючись змусити його пробачити борг їхньому знайомому. Нападники застосували силу, намагалися викрасти чоловіка, проте їм завадили друзі військового. Обох зловмисників затримано та відправлено під цілодобовий домашній арешт.

    Як все сталося

    Конфлікт розпочався після того, як військовий позичив своє авто знайомому. Той пошкодив машину та, не маючи коштів на ремонт, взяв гроші у власника автомобіля. Однак замість того, щоб повернути борг, боржник вирішив піти іншим шляхом — попросив двох своїх знайомих «вирішити питання».

    Нападники вистежили військового у кав’ярні, а потім на вулиці напали на нього, били та намагалися силою заштовхати в автомобіль. Однак їм завадили друзі потерпілого, які вибігли на допомогу. Після цього зловмисники втекли з місця події.

    Наслідки для нападників

    Правоохоронці оперативно затримали двох чоловіків за ст. 208 КПК України. Їм висунуто підозру за ч. 2 ст. 355 КК України — «Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань із застосуванням насильства». Суд обрав їм запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

    Наразі триває розслідування, а постраждалий військовий дає свідчення. Якщо провину нападників доведуть у суді, їм загрожує серйозне покарання.

  • “Українська бронетехніка” винна 38,1 млн гривень Міноборони за зрив строків постачання

    “Українська бронетехніка” винна 38,1 млн гривень Міноборони за зрив строків постачання

    Господарський суд Києва переповнений позовами Міністерства оборони України та “Агенції оборонних закупівель” проти компанії “Українська бронетехніка”. Причина – систематичне невиконання зобов’язань за державними контрактами. Загальна сума претензій уже перевищує 70 мільйонів гривень.

    Про це йдеться у матеріалах розслідування детективного бюро Absolution.

    Міноборони та державне підприємство “Агенція оборонних закупівель” продовжують судові баталії з ТОВ “Українська бронетехніка” через невиконані зобов’язання за контрактами. Судові процеси тягнуться вже не перший рік, а кількість позовів лише з початку 2025 року свідчить про серйозні проблеми у співпраці держави з приватним оборонним бізнесом.

    Останній позов надійшов до Господарського суду Києва 26 лютого 2025 року. Міноборони вимагає від “Української бронетехніки” 38,1 млн гривень за зрив строків постачання за контрактом № 22/2-128-EDK-24 від 10 квітня 2024 року. З цієї суми 19,4 млн грн – пеня, 11,5 млн грн – штраф, а ще 7,2 млн грн – відсотки за користування авансовими коштами.

    Раніше суд уже задовольнив позов проти “Української бронетехніки” на користь Міноборони на 3,4 млн гривень. Ще один позов стосувався стягнення 28,8 млн грн, серед яких 9,45 млн грн – пеня, 6,76 млн грн – відсотки, а 12,6 млн грн – штраф. Втім, суд частково задовольнив вимоги та постановив стягнути з компанії 472,7 тис. грн пені, 630 тис. грн штрафу, 3,38 млн грн відсотків і 305 тис. грн судового збору.

    Невиконані контракти та репутаційні ризики

    “Українська бронетехніка” є одним із приватних постачальників бронетехніки та військового обладнання для ЗСУ. Однак серія судових позовів свідчить про значні проблеми з виконанням контрактів. Це не лише завдає фінансових збитків державі, а й ставить під загрозу виконання оборонного замовлення.

    На тлі повномасштабної війни та критичної важливості постачання бронетехніки такі порушення можуть мати серйозні наслідки для компанії.

  • НЕК “Укренерго” накопичило борги на 18,4 млрд грн

    НЕК “Укренерго” накопичило борги на 18,4 млрд грн

    Станом на лютий 2025 року заборгованість НЕК “Укренерго” перед учасниками балансуючого ринку становить 18,4 млрд грн. Це на 800 млн грн більше, ніж на початок лютого поточного року. З цієї суми значна частина боргу – 6,8 млрд грн – припадає на державну компанію “Укргідроенерго”.

    Про це повідомив перший заступник міністра енергетики Юрій Шейко під час засідання Комітету з питань енергетики та комунальних послуг. За його словами, основною причиною накопичення боргів є неплатежі з боку компаній державної та комунальної форм власності, що істотно ускладнює фінансову ситуацію на ринку енергетики.

    Крім того, борг НЕК “Укренерго” перед самим собою перевищує 36 млрд грн, з яких 11,8 млрд грн складають борги від постачальника останньої надії — “Укрінтеренерго”.

    Це створює серйозні проблеми для стабільного функціонування енергетичного сектору та ускладнює виконання зобов’язань перед іншими учасниками ринку. Наявність таких значних боргів викликає занепокоєння серед аналітиків, оскільки може вплинути на фінансову стабільність галузі в цілому.

  • Держборг України на кінець вересня досяг $155,56 млрд: зростання за місяць склало майже $1 млрд

    Держборг України на кінець вересня досяг $155,56 млрд: зростання за місяць склало майже $1 млрд

    Станом на кінець вересня 2024 року державний і гарантований державним боргом України зріс до 6,4 трлн грн, що в еквіваленті становить $155,56 млрд. За один лише місяць борг країни збільшився на 32,31 млрд грн, або на $0,87 млрд, що свідчить про стійке зростання заборгованості та актуальність викликів для фінансової стабільності держави.

    Зокрема, зовнішній державний і гарантований державою борг на кінець вересня становив 4,61 трлн грн (72,03% загальної суми державного і гарантованого державою боргу), або $112,06 млрд, внутрішній державний і гарантований борг – 1,79 трлн грн (27,97%), або $43,51 млрд.

    Власне, державний борг становив 6,12 трлн (95,52% загальної суми боргу), або $148,59 млрд. Зокрема, зовнішній – 4,39 трлн грн (68,60% загальної суми), або $106,72 млрд, а внутрішній – 1,72 трлн грн (26,92% загальної суми), або $41,87 млрд.

    Гарантований державою борг становив 286,98 млрд грн (4,48%), або $6,97 млрд, зокрема зовнішній гарантований борг – 219,78 млрд грн, або $5,34 млрд, внутрішній – 67,20 млрд, або $1,63 млрд.

    При цьому, за прогнозами, за підсумками наступного року держборг України зросте до 8,2 трильйонів гривень.

    Зі свого боку зазначимо, що державний борг України зростає абсолютно шаленими темпами, оскільки військова допомога у вигляді грантів майже припинилася. Основне, що виділяється – кредити. Майже всі заяви про надану Заходом допомогу треба сприймати саме так. Ну а нові кредити українській економіці потрібні насамперед для покриття боргів за старими. А тим часом економічна ситуація в країні настільки плачевна, що за всіх виділених кредитів Україні знову потрібні екстрені фінансові вливання, щоб покрити дефіцит бюджету і закупити нове озброєння, яке було витрачено на піар-наступ Зеленського в Курській області.

  • Кредитори України погодилися на реструктуризацію боргу

    Кредитори України погодилися на реструктуризацію боргу

    Міністерство фінансів України повідомило, що понад 97% власників українських єврооблігацій погодилися з угодою про реструктуризацію зовнішнього комерційного боргу країни. Ця угода дозволить Україні значно знизити витрати на обслуговування боргу, що є важливим кроком у фінансовій стабілізації країни.

    Згідно з умовами угоди, Україна зможе заощадити 11,4 мільярда доларів США протягом наступних трьох років. До 2033 року загальна економія складе 22,75 мільярда доларів США. Ці зекономлені кошти будуть спрямовані на фінансування сектору безпеки та оборони, що є критично важливим у нинішніх умовах воєнного стану.

    Реструктуризація боргу стала важливим фінансовим кроком для України в умовах триваючого конфлікту та економічних труднощів. Підтримка більшості кредиторів не тільки зменшує боргове навантаження, але й забезпечує додаткові ресурси для підтримки національної безпеки та оборони.

  • Борг по зарплаті в Україні різко зростає

    Борг по зарплаті в Україні різко зростає

    Станом на початок серпня 2024 року в Україні зареєстровано понад 34 тисячі випадків боргів по зарплаті, що на 7,1% більше, ніж за весь минулий рік. Ці дані оприлюднив сервіс Опендатабот.

    Згідно з інформацією, своїм працівникам заборгували 1 872 компанії. Найбільше боргів накопичено в наступних регіонах:

    • Сумщина – 5,6 тисяч проваджень.
    • Київ – 3,4 тисячі боргів.
    • Дніпропетровщина – 2,2 тисячі боргів.

    Зокрема, на різноманітні дочірні підприємства Облавтодора припадає 9,7% від загальної кількості боргів по зарплатах. Найбільша частка боргів серед підприємств зафіксована у Сумському машинобудівному науково-виробничому об’єднанні, яке відповідає за 11,8% загальної суми боргів.

    У той же час, за перші пів року 2024 року в Україні відкрилися понад 18 тисяч нових компаній. З них 69,5% або близько 12 тисяч є товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ).

  • Київ уникнув дефолту – кредитори погодилися на суттєву знижку

    Київ уникнув дефолту – кредитори погодилися на суттєву знижку

    Після місяців інтенсивних переговорів з міжнародними кредиторами, Україні вдалося уникнути дефолту завдяки значній поступці з боку інвесторів. Кредитори, серед яких фонди Amundi, BlackRock, Fidelity і Pimco, погодилися надати Києву суттєву знижку на боргові зобов’язання, що допоможе країні стабілізувати свою фінансову ситуацію.

    Фонди, які інвестували в українські боргові зобов’язання, погодилися зробити Україні «знижку в розмірі 37%» від початкової суми кредиту – $23,3 млрд.

    «У результаті кредитори недоотримують $8,67 млрд»,
    – повідомляє Berliner Zeitung.

    Український міністр фінансів Сергій Марченко заявив також, що завдяки угоді щодо зниження відсотка і продовження термінів за наступні три роки Київ заощадить $11,4 млрд.

    Економісти, які вивчають вплив державних боргів на розвиток економіки, однак зазначають, що угода виявилася «порівняно скромною». Фредерік Муссо з Інституту Окленда (США) порівнює угоду «з краплею на розпеченому камені», адже «навіть із цією угодою Україна залишається економікою з третьою за величиною заборгованістю перед МВФ». У коментарі для берлінського видання він вказує, що $8,67 млрд – це «дрібниця» порівняно із сукупним боргом у $143 млрд.

    Хоча через угоду український уряд уникнув банкрутства, «але для населення це що завгодно, але не гарна новина», – продовжує Муссо. Він вказує, що такі угоди завжди супроводжуються вимогами «структурної перебудови, яка включає в себе безліч дорогих заходів для українців». Серед очевидних заходів Муссо називає скорочення субсидій на газ і електроенергію для населення, пенсійну реформу, приватизацію аграрних земель і державних підприємств.

    Цього разу до цього списку додасться і підвищення податків для населення, «ніби втрати важливих суспільних благ і систем соціального забезпечення було недостатньо», – коментує Муссо.

    Ситуація для населення «катастрофічна». Berliner Zeitung нагадує, що Україні не вдалося досягти своєї мети на переговорах, замість знижки в 60%, якої вимагав Київ, кредитори погодилися лише на 37%. Кредитори обґрунтували свою згоду на знижку для України тим, що розраховують «мати можливість сприяти майбутньому відновленню країни на благо українського народу».

  • Україна уклала угоду з власниками єврооблігацій щодо реструктуризації боргу

    Україна уклала угоду з власниками єврооблігацій щодо реструктуризації боргу

    Україна оголосила про досягнення важливої домовленості з Комітетом власників єврооблігацій щодо реструктуризації свого боргу. Ця угода має на меті значне зменшення фінансового тягаря країни, що дозволить значно зекономити кошти на обслуговуванні боргу і направити їх на важливі соціальні і оборонні потреби.

    Україна досягла домовленостей з Комітетом власників єврооблігацій, що є важливим етапом у реструктуризації боргу. Це дозволить зекономити $11,4 млрд на обслуговуванні боргу за 3 роки та $22,75 млрд до 2033 року, вивільнивши ресурси на оборону та соціальні потреби. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у понеділок.

    Відновлюємо боргову стійкість. Сьогодні ми досягли принципових домовленостей з Комітетом власників єврооблігацій України. Це важливий етап процесу реструктуризації боргу, що дозволить зекономити 11,4 млрд дол США на його обслуговуванні протягом наступних трьох років та 22,75 млрд – до 2033 року

    – написав Шмигаль у Telegram.

    З його слів, “таким чином ми зможемо вивільнити ресурси на нагальні потреби: нашу оборону, соціальний захист та відновлення”.

  • До Києва неочікувано приїхала делегація МВФ

    До Києва неочікувано приїхала делегація МВФ

    До Києва прибули фахівці Міжнародного валютного фонду (МВФ) на чолі з Гевіном Греєм для проведення важливих зустрічей з представниками української влади. Як повідомив постійний представник МВФ в Україні Ваграм Степанян, дискусії будуть зосереджені на податково-бюджетних планах.

    “Команда фахівців МВФ на чолі з Гевіном Греєм розпочинає сьогодні зустрічі у Києві з представниками влади України та іншими партнерами. Дискусії фокусуватимуться на податково-бюджетних планах влади на друге півріччя поточного року та середньострокову перспективу”, – йдеться в заяві.

    Основною метою візиту є обговорення стратегій фінансування та розвитку економіки України в умовах війни. Економічна ситуація в країні залишається складною, тому питання бюджету та податків є критично важливими для забезпечення фінансової стабільності.

    Нагадаємо, що угода України з МВФ про програму розширеного фінансування (EFF) на суму 15,6 млрд доларів була затверджена в березні 2023 року. З моменту підписання програми Україна вже отримала п’ять траншів загальною сумою близько 7,6 млрд доларів, включаючи 900 млн доларів у березні та останній транш на 2,2 млрд доларів у липні.

    У 2024 році Україна може очікувати ще два транші по 1,1 млрд доларів, які плануються на жовтень і грудень. Ця підтримка є частиною зобов’язань партнерів щодо надання Україні 122 млрд доларів до 2027 року. Водночас МВФ також підготував негативний сценарій для української економіки у разі тривалої війни, в рамках якого загальне фінансування може зрости до 140,7 млрд доларів.

  • Курс гривні може зрости на 20% цього літа через борг в 20 млрд доларів

    Курс гривні може зрости на 20% цього літа через борг в 20 млрд доларів

    Пішли плітки, що курс гривні може підскочити одразу на 20% вже цього літа і досягти історичних 50 гривень. Причину експерти вбачають у тому, що Україна має виплатити одразу 20 млрд $ боргу кредиторам. Грошей таких немає, а брати із запасів – це посилювати паніку. Не оплачувати – це дефолт і можливо причина для призупинення інших кредитних ліній.

    1 серпня закінчується мораторій на заборону виплат з обслуговування зовнішнього боргу. У разі провалу домовленостей з кредиторами на Україну очікує дефолт.

    Приблизна сума, яку Україна повинна сплатити у цьому році, за даними видання, 15% ВВП, що є другим за обсягом, після витрат на оборону.

    Наразі український Мінфін веде перемовини про скорочення 60% поточної вартості боргів. Але кредитори поки погоджуються на 22%.

    У разі відсутності угоди Україна має два варіанти. Один полягає в тому, щоб домовитися про продовження терміну заморожування обслуговування боргу, як це вже було з офіційними кредиторами, які відмовляться від виплат до 2027 року. Інший полягає в дефолті. Це може здатися різким, але насправді між сценаріями немає різниці. Так чи інакше, українські виплати не відновляться.

    Нагадаємо, що з лютого-2022 до лютого-2024 державний борг у валютному еквіваленті збільшився на $50,4 млрд, або трохи більше ніж наполовину. Наразі він складає більше 85% ВВП України.