Golosnovinua.com

Позначка: борг

  • Україна впроваджує реєстр власників банківських карток за вимогою МВФ

    Україна впроваджує реєстр власників банківських карток за вимогою МВФ

    У відповідь на вимогу Міжнародного валютного фонду (МВФ), в Україні планується створення реєстру власників банківських карток, що може ускладнити процес зміни банків для деяких громадян. Ця вимога включена до оновленого Меморандуму, підписаного між МВФ та українською владою.

    МВФ, як кредитор, ставить перед Україною конкретні умови для забезпечення ефективного використання позичених коштів та фінансової стабільності країни. Він зацікавлений у своєчасному поверненні позик, що передбачає належну платоспроможність позичальників. Це стимулює МВФ вносити вимоги, які сприяють покращенню фінансового клімату та оптимізації державних фінансів.

    Експерти вважають, що введення реєстру власників карток допоможе мінімізувати використання карток для ухилення від оподаткування. Через такі картки часто здійснюються тіньові операції, що включають масові платежі без сплати податків.

    Цей крок сприятиме більш прозорому фінансовому середовищу, але може ускладнити життя власникам карток, які мають намір змінити банк. Тепер кожен власник картки змушений буде уважно обмірковувати свої дії перед передачею картки іншій особі. Однак для більшості українців цей реєстр не вплине на звичайне користування банківськими картками.

  • Україна наближається до дефолту, що буде, якщо не домовитися з кредиторами до серпня 2024 року?

    Україна наближається до дефолту, що буде, якщо не домовитися з кредиторами до серпня 2024 року?

    Дефолт України дедалі ближче: у серпні 2024 року спливає термін угоди з приватними кредиторами про дворічну відстрочку платежів за боргами. Усі сподівалися, що під час переговорів кредитори погодяться на подальшу реструктуризацію боргів, адже Україна їх погасити влітку 2024 року не зможе.

    Але, Україна поки не змогла домовитися з власниками 20% облігацій про реструктуризацію боргу на $20 млрд. Кредитори відхилили пропозицію Києва про зниження вартості валютних облігацій на 60% і запропонували знизити на 22%. Але тут на нашому боці виступив МВФ, який заявив, що це призведе до невиконання ключових боргових зобов’язань. Український Мінфін також пропонував запустити інструмент на випадок непередбачених обставин, виплати за яким могли б розпочатися тільки після 2027 року і залежали б від виконання Україною цільових показників податкових надходжень, встановлених МВФ.

    Оголошено про продовження переговорів, і глава Мінфіну Марченко очікує, що вони успішно завершаться до 1 серпня. Проте єврооблігації України на тлі відсутності нових домовленостей подешевшали відразу на 1,5 цента.

    Якщо дефолт все ж відбудеться, то для нас за останні десять років це вже буде третій “технічний дефолт”. Країна накопичила непідйомний зовнішній борг через війну, і, якщо його не закриють, то на українську економіку чекає повний набір стандартних для суверенного дефолту наслідків: відтік капіталу, девальвація гривні та економічний спад. Уряд ще більше уріже соціальні витрати – пенсії, допомоги та пільги. Ціни зростуть, рівень життя впаде, а бізнес згортатиметься.

  • Україна веде переговори про реструктуризацію боргу на $20 млрд

    Україна веде переговори про реструктуризацію боргу на $20 млрд

    Уряд України веде активні переговори з міжнародними утримувачами облігацій щодо реструктуризації свого боргу, що становить 20 млрд доларів, та розглядає можливість часткового списання цього боргу. Міністр фінансів України, Сергій Марченко, підтвердив цю інформацію.

    Уряд України прийняв рішення про дворічне заморожування платежів за міжнародними облігаціями вже у лютому 2022 року, в реакції на великомасштабне вторгнення Росії. Тепер, наближаючись до закінчення цього періоду у серпні, Україна намагається зберегти доступ до міжнародних фінансових ринків і стежить за укладанням нової угоди.

    Сергій Марченко зазначив, що наразі ведуться переговори з кредиторами, у тому числі із варіантами часткового списання боргів. Приватні утримувачі облігацій здійснюють обмежені переговори з урядом, що зазвичай вказує на значний прогрес.

    Згадуючи минулі події, варто зазначити, що в липні 2022 року Україна подала запит на дворічну відстрочку виплати зовнішнього боргу, а вже восени країни-кредитори згодилися відтермінувати платежі до кінця 2023 року.

    Україна готує план реструктуризації свого боргу на суму 20 млрд доларів для надсилання приватним утримувачам облігацій.

  • Борг перевищив 6 трлн гривень, чи зможе країна врятуватися через реструктуризацію?

    Борг перевищив 6 трлн гривень, чи зможе країна врятуватися через реструктуризацію?

    Стало відомо, що державний і гарантований Україною борг перевищив 6 трлн гривень або 151,5 млрд доларів. При цьому платежі, які ми зобов’язані виплатити у 2024 році, складуть 25 млрд у.о., за словами Мінфіну. Крім цього, українському уряду необхідно знайти 5 млрд доларів для покриття поточних військових витрат, а до кінця року буде потрібно ще 5 млрд доларів на ті самі потреби. І це без урахування поки що непрогнозованого просідання української економіки, яке вже почалося через новий закон про мобілізацію.

    Підвищення акцизів на тютюн, алкоголь і нафтопродукти, які обговорюють зараз на Банковій і які внесуть до парламенту наприкінці червня – на початку липня, проблему не вирішать. Нагадаємо, також буде підвищено з 1,5 до 5% ставку військового збору,  його сплату поширять ще й на приватних підприємців. Крім того, на 2-3% буде підвищено ставку ПДВ. Підвищення ставки військового збору дасть додатково 90-100 млрд гривень на рік (2,22-2,47 млрд доларів), кожен відсоток до ПДВ поповнить скарбницю на 40 млрд гривень, які дорівнюють 988 млн доларів (+3% до ставки ПДВ еквівалентні 120 млрд гривень = 2,97 млрд доларів).

    Єдиним реальним виходом із цієї проблеми є реструктуризація боргу. Умови переговорів щодо нової реструктуризації, яку Україна почала ще ранньою весною, поки незрозумілі, немає гарантій згоди кредиторів через погіршення економічної ситуації в країні. До слова, якщо угода відбудеться, то вона буде вже третьою після 2014 року: перша відбулася 2015 року, друга – 2022 року. Таким чином, якщо очікування України і кредиторів не співпадуть, розплачуватися нам доведеться ресурсами і територією.

  • В Укрзалізниці заявили про борг у майже 17 млн грн за пільгові перевезення на Харківщині

    В Укрзалізниці заявили про борг у майже 17 млн грн за пільгові перевезення на Харківщині

    Протягом одинадцяти місяців 2023 року Акціонерне товариство “Укрзалізниця” здійснило перевезення пільгових пасажирів залізничним транспортом на території Харківської області, отримавши за це суму 21,3 мільйона гривень. Про це повідомила пресслужба перевізника відповідно до запиту ЗМІ.

    Зазначено, що місцева влада виплатила лише 21% від загальної суми за надані пільговим категоріям населення послуги, що становить 4,5 мільйона гривень за вказаний період.

    У звіті також вказано, що регіональна філія “Південна залізниця” АТ “Укрзалізниця” за дев’ять місяців 2023 року зазнала збитків на суму 1,385 мільярда гривень від перевезення пасажирів у приміському сполученні. Філія обслуговує не лише Харківщину, а також Полтавську, Сумську, а також деякі райони Чернігівської й Луганської областей.

    Зазначається, що з 1 січня 2017 року витрати на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян включені до видатків місцевих бюджетів згідно із внесеними змінами до Бюджетного кодексу України.

    На позначеному періоді торік АТ “Укрзалізниця” ввело в експлуатацію три оновлені електропоїзди, які вже курсують на території Харківської області, забезпечуючи зв’язок між Харковом та Полтавою, а також з’єднуючи Лозову, Красноград і Огульці з Полтавою та Кременчуком.