Golosnovinua.com

Позначка: Дональд Трамп

  • Трамп виступить на похороні Ліндсі Грема: до Вашингтона прибуде і Зеленський

    Трамп виступить на похороні Ліндсі Грема: до Вашингтона прибуде і Зеленський

    Президент США Дональд Трамп 28 липня виступить із прощальною промовою на похороні сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який помер 11 липня у віці 71 року. Церемонія прощання у Вашингтоні збере не лише американських політиків, а й світових лідерів, серед яких очікуються президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу та президент Фінляндії Александр Стубб. Подія стане однією з наймасштабніших державних церемоній у США цього року та підкреслить міжнародний авторитет одного з найвпливовіших республіканців останніх десятиліть.

    За інформацією ABC News та Associated Press, тіло Ліндсі Грема спочатку доставлять до Капітолія США, де всі охочі зможуть віддати шану сенаторові, який понад три десятиліття працював у Конгресі. Після офіційної церемонії у Ротонді Капітолія відбудеться заупокійна служба у Вашингтонському національному соборі. Саме там із промовою виступить президент Дональд Трамп. Також слово матимуть віцепрезидент Джей Ді Венс, телеведучий Fox News Шон Ганніті та інші представники консервативного середовища, які були близькими до сенатора.

    Церемонія у столиці стане лише першою частиною прощання. Наступного дня труну перевезуть до рідного для Ліндсі Грема штату Південна Кароліна, де відбудеться поховання. Саме цей штат сенатор представляв у Конгресі США понад 30 років, спочатку як член Палати представників, а з 2003 року – як сенатор.

    Особливу увагу міжнародних медіа привертає участь президента України Володимира Зеленського. Очікується, що український лідер прибуде до Вашингтона для участі в церемонії прощання, а також проведе окрему зустріч із президентом Дональдом Трампом у Білому домі. Інформацію про підготовку переговорів раніше підтверджували представники американської адміністрації.

    Ліндсі Грем був одним із найпослідовніших прихильників України серед американських політиків. Після початку повномасштабної війни він неодноразово відвідував Київ, зустрічався із президентом Зеленським, підтримував надання військової допомоги Україні та виступав за максимальне посилення санкційного тиску на Росію. За кілька днів до своєї смерті сенатор знову побував в Україні, після чого активно просував у Сенаті двопартійний законопроєкт про нові масштабні санкції проти Росії. Саме цей документ Дональд Трамп незадовго до смерті Грема погодився підтримати.

    Політична кар’єра Ліндсі Грема охопила понад три десятиліття. Він здобув репутацію одного з найвпливовіших республіканців у питаннях оборони, міжнародної безпеки та зовнішньої політики США. Грем був прихильником активної ролі Вашингтона у світових конфліктах, підтримував зміцнення НАТО, виступав за військову допомогу союзникам США та послідовно займав жорстку позицію щодо Росії, Ірану й Китаю. Його часто називали одним із головних архітекторів американської зовнішньої політики всередині Республіканської партії.

    Водночас його політичні стосунки з Дональдом Трампом були неоднозначними. Під час президентської кампанії 2016 року Грем гостро критикував майбутнього президента, однак після його приходу до влади поступово став одним із найближчих союзників. Після подій 6 січня 2021 року сенатор знову публічно дистанціювався від Трампа, однак уже за кілька тижнів вони відновили співпрацю. У другій президентській каденції Трампа саме Грем став одним із його ключових радників із питань зовнішньої політики, через що в американських політичних колах отримав неофіційне прізвисько «шепітник Трампа».

    За попереднім висновком судово-медичних експертів округу Колумбія, причиною смерті сенатора стало розшарування аорти, спричинене атеросклеротичним серцево-судинним захворюванням. Смерть настала раптово після повернення з поїздки до Туреччини на саміт НАТО та візиту до України. За словами його офісу, до цього сенатор не повідомляв про серйозні проблеми зі здоров’ям.

    Після смерті Грема губернатор Південної Кароліни призначив його сестру Дарлін Грем тимчасово виконувати обов’язки сенатора до проведення спеціальних виборів. Вона вже заявила про намір балотуватися на повний термін, а Дональд Трамп публічно висловив їй підтримку. Водночас сенатори обох партій запропонували якнайшвидше розглянути законопроєкт про нові санкції проти Росії, який Ліндсі Грем просував незадовго до своєї смерті, назвавши це символічним вшануванням його політичної спадщини.

    Похорон Ліндсі Грема стане не лише церемонією прощання з одним із найвідоміших американських сенаторів, а й важливою дипломатичною подією. Очікувана присутність світових лідерів і заплановані двосторонні зустрічі у Вашингтоні свідчать, що політичний вплив сенатора продовжує відчуватися навіть після його смерті, особливо в питаннях підтримки України та формування американської політики щодо війни Росії проти України.

  • Пентагон відклав допомогу Україні: $400 млн планують передавати аж до 2029 року

    Пентагон відклав допомогу Україні: $400 млн планують передавати аж до 2029 року

    Адміністрація президента США Дональда Трампа повідомила американських законодавців, що не планує повністю використати $400 млн військової допомоги, передбаченої Конгресом для України, до завершення 2029 фінансового року. Таке рішення викликало різку критику серед представників обох партій у Конгресі, які вважають запропонований графік неприйнятно повільним в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Про це повідомило агентство Reuters із посиланням на джерела, ознайомлені з документами Пентагону.

    За інформацією Reuters, ще у травні Міністерство оборони США направило до Конгресу лист із детальним планом використання цих коштів. У документі зазначалося, що фінансування буде розподілятися протягом 2026 фінансового року, який завершується 30 вересня 2026 року. Водночас остаточне освоєння всього пакета допомоги заплановане лише до завершення 2029 фінансового року – до 30 вересня 2029 року.

    Reuters зазначає, що така часово́ва рамка фактично виходить за межі другого президентського терміну Дональда Трампа, який завершиться 20 січня 2029 року. Якщо графік не буде переглянутий, частина передбаченої Конгресом допомоги може бути реалізована вже після завершення його каденції. Саме цей аспект став одним із головних предметів критики з боку законодавців.

    Особливе занепокоєння викликає й те, що через два місяці після надсилання листа значна частина коштів не лише не була використана, а навіть не закріплена контрактами. За словами співрозмовників Reuters, гроші досі не були формально зобов’язані до витрачання, що означає відсутність укладених договорів із виробниками озброєння чи постачальниками військового обладнання.

    У Конгресі наголошують, що такий підхід не відповідає реальній ситуації на фронті. Україна продовжує зазнавати масованих ракетних і дронових атак Росії та потребує безперервного постачання озброєння, боєприпасів і засобів протиповітряної оборони. Саме тому як демократи, так і частина республіканців відкрито висловили невдоволення темпами роботи Пентагону.

    Під час нещодавніх слухань у Сенаті один із керівників бюджетного комітету, сенатор-демократ Дік Дурбін, поставив питання міністру оборони Піту Гегсету щодо того, який практичний ефект матиме допомога, якщо її надання розтягнеться ще на кілька років. Законодавці наголошують, що кошти були схвалені Конгресом саме для задоволення нагальних потреб України, а не для довгострокового резервування.

    Йдеться про пакет фінансування, який передбачає закупівлю озброєння, військового обладнання, навчання українських військових та інші послуги у межах Ініціативи сприяння безпеці України (Ukraine Security Assistance Initiative, USAI). На відміну від президентських пакетів допомоги, коли техніка передається безпосередньо зі складів американської армії, програма USAI фінансує виробництво нового озброєння через контракти з оборонною промисловістю США. Саме тому реалізація таких пакетів традиційно займає більше часу.

    Втім, нинішній графік став одним із найдовших за весь період повномасштабної війни. У Reuters зазначають, що члени Конгресу вважають його надто повільним навіть з урахуванням специфіки програми USAI. За словами співрозмовників агентства, документ Пентагону раніше не оприлюднювався, а його зміст став відомий лише зараз.

    Ситуація загострюється ще й тому, що це вже не перший випадок затримок із використанням коштів, виділених Україні. Раніше стало відомо, що Пентагон не встиг укласти контракти на постачання озброєння в межах іншої програми USAI на суму близько $910 млн, через що ці кошти втратили чинність. Цей випадок уже викликав дискусію щодо ефективності управління програмами військової допомоги.

    Попри це останніми тижнями Дональд Трамп демонструє більш прихильну риторику щодо України. Президент США підтримав ідею надати Україні ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot, а також заявив про готовність підписати законопроєкт щодо нових санкцій проти Росії, який свого часу просував сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Водночас смерть Грема поставила питання про подальшу долю частини законодавчих ініціатив, які він активно підтримував у Конгресі.

    Питання військової допомоги Україні також стане одним із ключових під час нинішнього візиту президента Володимира Зеленського до Вашингтона. Очікується, що під час переговорів із Дональдом Трампом у Білому домі український лідер порушить питання прискорення передачі систем протиповітряної оборони, збільшення військової підтримки та реалізації спільних оборонних проєктів, зокрема у сфері безпілотних технологій. Після зустрічі в Білому домі Зеленський також планує провести переговори із сенаторами США, які продовжують наполягати на своєчасному виконанні рішень Конгресу щодо допомоги Україні.

    Відповідно до американського законодавства, кошти, які були офіційно виділені Конгресом, мають бути використані за призначенням, і президент не може довільно відмовитися від їхнього фінансування. Саме тому нинішня суперечка між Конгресом і Пентагоном стосується не питання скасування допомоги, а темпів її реалізації. Законодавці наголошують, що в умовах війни багаторічне розтягування вже схваленого пакета може суттєво знизити його практичну цінність для України.

  • Зеленський уже у США: попереду зустріч із Трампом, Patriot і рішення, яких чекає Україна

    Зеленський уже у США: попереду зустріч із Трампом, Patriot і рішення, яких чекає Україна

    Президент України Володимир Зеленський прибув до Сполучених Штатів Америки, де 28 липня проведе низку важливих переговорів із керівництвом США. Центральною подією візиту стане зустріч із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі. Очікується, що сторони обговорять подальшу військову підтримку України, зміцнення протиповітряної оборони, санкційний тиск на Росію та стратегічне партнерство між Києвом і Вашингтоном.

    Про початок візиту глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.

    «Вже у Сполучених Штатах Америки. У графіку – зустрічі з президентом Трампом, його командою і тими, хто може підтримати наш захист. Пріоритет номер один – це антибалістика та стратегічна співпраця з Америкою. Мир повинен стати ближче», – написав Зеленський.

    Таким чином президент окреслив головний пріоритет переговорів – посилення української системи протиповітряної та протиракетної оборони. Україна вже тривалий час наголошує на необхідності збільшення кількості сучасних засобів ППО для захисту міст та критичної інфраструктури від російських ракетних і дронових атак.

    За інформацією американських ЗМІ, переговори Зеленського і Трампа відбудуться у Білому домі. Це вже друга особиста зустріч двох лідерів у липні. Після попередніх переговорів сторони заявляли про намір розширювати співпрацю у сфері оборонних технологій та спільного виробництва озброєння.

    Однією з ключових тем нинішньої зустрічі стане протиповітряна оборона України. За даними Reuters та Associated Press, Зеленський планує обговорити з американською стороною постачання додаткових комплексів Patriot, а також розвиток спільних програм із виробництва систем протиповітряної оборони та безпілотних технологій. Українська сторона розраховує на подальшу реалізацію домовленостей, досягнутих під час попередніх контактів між Києвом і Вашингтоном.

    Крім двосторонніх переговорів із президентом США, Зеленський проведе зустрічі з представниками американської адміністрації та іншими політиками, які підтримують Україну. Президент зазначив, що прагне заручитися максимально широкою підтримкою для зміцнення української оборони та наближення справедливого миру.

    Окремою частиною програми стане вшанування пам’яті американського сенатора Ліндсі Грема, який помер у липні. Зеленський повідомив, що зробить це «від імені всієї України».

    «Від імені всієї України вшануємо пам’ять сенатора Ліндсі Грема та згадаємо його зусилля заради безпеки та свободи в Євроатлантиці, інших регіонах світу», – зазначив президент.

    Ліндсі Грем протягом багатьох років залишався одним із найпослідовніших прихильників підтримки України серед американських республіканців. Лише за кілька днів до своєї смерті він відвідав Київ, де зустрічався із Зеленським та обговорював посилення санкційного тиску на Росію, додаткову військову допомогу та подальшу співпрацю між Україною і Конгресом США.

    Саме тому участь Зеленського у меморіальних заходах має не лише символічне, а й політичне значення. На церемонії очікується присутність президента Дональда Трампа, прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу та інших високопосадовців.

    Паралельно із зустрічами у Білому домі український президент планує провести окремі переговори із законодавцями. За даними The Hill та Reuters, усі 100 американських сенаторів були запрошені на зустріч із Зеленським у Капітолії. Вона проходитиме на тлі розгляду Сенатом масштабного законопроєкту про посилення санкцій проти Росії.

    Йдеться про документ, який став одним із ключових політичних проєктів покійного Ліндсі Грема. Законопроєкт передбачає значне посилення економічного тиску на Росію та країни, які продовжують закуповувати російські енергоносії. За інформацією Reuters, у процесі доопрацювання окремі положення документа були змінені для забезпечення ширшої підтримки серед сенаторів, однак його головна мета залишається незмінною – обмежити фінансові можливості Москви для продовження війни проти України.

    Нинішній візит Зеленського до Вашингтона відбувається на тлі активізації контактів між Україною та США щодо оборонної співпраці. Останнім часом Дональд Трамп неодноразово заявляв про намір підтримати виробництво сучасних систем ППО та інших видів озброєння для України. Американські медіа також повідомляли, що президент США позитивно оцінює успіхи України у розвитку безпілотних технологій та зміцненні обороноздатності.

    Очікується, що переговори у Вашингтоні можуть стати важливим етапом у розвитку українсько-американського стратегічного партнерства. Для Києва пріоритетом залишається отримання додаткових засобів протиракетної оборони, поглиблення військово-технічної співпраці та збереження двопартійної підтримки України у Конгресі США.

    Поки що офіційний порядок денний переговорів повністю не оприлюднений, однак як українська, так і американська сторони вже підтвердили, що головна увага буде приділена війні Росії проти України, зміцненню оборонних можливостей Києва та подальшій координації дій між двома державами.

  • «Я запитаю про це Путіна»: Трамп зробив гучну заяву після звинувачень Зеленського щодо допомоги Ірану

    «Я запитаю про це Путіна»: Трамп зробив гучну заяву після звинувачень Зеленського щодо допомоги Ірану

    Президент США Дональд Трамп заявив, що особисто звернеться до президента Росії Володимира Путіна із запитанням про можливу передачу Москвою Ірану супутникових знімків американських військових баз на Близькому Сході. Таку заяву американський лідер зробив під час спілкування з журналістами на борту президентського літака Air Force One після того, як його попросили прокоментувати слова президента України Володимира Зеленського.

    Напередодні Зеленський заявив, що українська розвідка та її партнери мають інформацію про те, що Росія може передавати Ірану супутникові знімки та інші розвідувальні матеріали, які потенційно можуть використовуватися для планування ударів по американських військових об’єктах у регіоні Близького Сходу. Український президент наголосив, що така співпраця між Москвою та Тегераном створює додаткові загрози для міжнародної безпеки та свідчить про поглиблення військово-технічного партнерства двох країн.

    Під час розмови з представниками преси журналісти поцікавилися у Трампа, чи має Вашингтон підтвердження цієї інформації та як Білий дім планує реагувати у разі, якщо повідомлення підтвердяться.

    У відповідь президент США заявив, що не готовий робити остаточні висновки без перевірки фактів.

    «Ми з’ясуємо, чи це правда. Я запитаю про це Путіна. Ми з’ясуємо», – сказав Трамп.

    Водночас американський президент висловив сумнів щодо масштабів можливої допомоги Росії Ірану. За його словами, навіть якщо така співпраця мала місце, вона нібито не стала визначальним фактором.

    Трамп зазначив, що, на його думку, така підтримка «не мала великого впливу», оскільки, за його словами, Сполучені Штати «добряче розгромили» Іран. Ця заява прозвучала на тлі триваючих дипломатичних контактів Вашингтона з Тегераном, про які президент США також повідомив журналістам.

    За словами Трампа, між США та Іраном зараз тривають «хороші переговори», а шанси на досягнення певних домовленостей він оцінює як достатньо високі. Президент США наголосив, що має «достатньо часу» для врегулювання іранського питання дипломатичним шляхом.

    Заява американського президента стала продовженням дискусії навколо можливого військового співробітництва між Росією та Іраном, яке останніми роками дедалі частіше опиняється у центрі уваги західних спецслужб.

    Ще раніше американські медіа повідомляли, що розвідувальні органи США перевіряють інформацію про можливу допомогу Росії Ірану під час атак іранських безпілотників на американські об’єкти у Перській затоці. За даними джерел, слідство також аналізує інформацію про ймовірну передачу розвідувальних матеріалів та іншу підтримку, яка могла використовуватися для планування операцій.

    Крім цього, західні ЗМІ повідомляли, що Росія могла сприяти відновленню іранського ракетного потенціалу після періоду перемир’я зі Сполученими Штатами. Також з’являлася інформація про можливу передачу Тегерану окремих розвідувальних даних, хоча офіційного підтвердження цих повідомлень наразі немає.

    Водночас тема взаємин Москви та Тегерана вже неодноразово ставала предметом заяв самого Дональда Трампа. Раніше він говорив, що довіряє запевненням російського президента Володимира Путіна та голови КНР Сі Цзіньпіна про те, що вони не постачають Ірану зброю. Однак після нових повідомлень про можливу передачу супутникових даних американський президент заявив про необхідність отримати пояснення безпосередньо від Кремля.

    Заява Зеленського пролунала на тлі загального загострення ситуації навколо Близького Сходу та активного обговорення ролі Росії у підтримці Ірану. Український президент наголошував, що співпраця між Москвою та Тегераном виходить далеко за межі традиційного військово-технічного партнерства та може створювати загрозу не лише Україні, а й союзникам США.

    Поки що Білий дім не повідомляв, коли саме може відбутися розмова Дональда Трампа з Володимиром Путіним і чи включатиме вона питання можливої передачі супутникових матеріалів Ірану. Також не оприлюднено жодних офіційних висновків американських спецслужб щодо достовірності інформації, озвученої президентом України.

    Водночас слова Трампа свідчать про те, що адміністрація США принаймні публічно не відкидає необхідності перевірити озвучені Києвом дані. Чи підтвердяться підозри щодо участі Росії у передачі розвідувальної інформації Ірану, наразі залишається відкритим питанням. Сам президент США заявив, що має намір з’ясувати це безпосередньо у російського лідера.

  • Зеленський перед поїздкою до США зробив важливі заяви про ППО, мобілізацію та Іран

    Зеленський перед поїздкою до США зробив важливі заяви про ППО, мобілізацію та Іран

    Президент України Володимир Зеленський напередодні офіційного візиту до Сполучених Штатів дав велике інтерв’ю британському телеканалу Sky News, у якому окреслив головні виклики, що стоять перед Україною. Серед ключових тем – критична нестача ракет для систем протиповітряної оборони, підготовка до складного осінньо-зимового періоду, необхідність посилення міжнародної підтримки та можливі зміни у підходах до мобілізації.

    Головний пріоритет – додаткові системи ППО

    Президент наголосив, що сьогодні найбільшою потребою України залишаються ракети-перехоплювачі та системи протиповітряної оборони для захисту міст від масованих російських атак.

    За словами Зеленського, Росія значно збільшила використання балістичних ракет, а наявних запасів засобів ППО недостатньо для ефективного захисту українського неба.

    Він повідомив, що планує обговорити це питання під час переговорів із президентом США Дональдом Трампом, а також із європейськими союзниками.

    Президент також зазначив, що війна на Близькому Сході вплинула на розподіл військової допомоги, через що Україна зіткнулася з дефіцитом окремих систем протиповітряної оборони.

    Україну може чекати важка зима

    Окремо Зеленський попередив про ризики нового масштабного російського наступу на енергетичну інфраструктуру.

    За його словами, Росія продовжує нарощувати виробництво ракет та ударних безпілотників, що створює додаткові загрози для енергетичної системи України напередодні опалювального сезону.

    Саме тому президент закликав партнерів прискорити постачання систем ППО та фінансової допомоги, необхідної для підготовки до зими.

    Зеленський заявив про необхідність нових підходів до мобілізації

    Під час інтерв’ю глава держави також торкнувся питання мобілізації.

    Він зазначив, що восени Росія може збільшити чисельність своїх військ приблизно на 500 тисяч військовослужбовців, що вимагатиме від України відповідної реакції.

    За словами президента, державі необхідно виробити нові підходи до мобілізації.

    Водночас Зеленський не уточнив, про які саме зміни йдеться, наголосивши лише, що рішення мають бути виваженими та узгодженими між усіма відповідальними державними інституціями.

    Президент назвав Іран учасником війни проти України

    Коментуючи міжнародну ситуацію, Зеленський заявив, що Іран фактично вже бере участь у війні проти України.

    Президент пояснив, що йдеться не лише про постачання ударних безпілотників Shahed, а й про передачу Росії технологій та ліцензій на їх виробництво.

    Він також нагадав про військову допомогу Москві з боку Північної Кореї, яка, за його словами, постачає ракети, боєприпаси та інші ресурси.

    Питання миру в інтерв’ю майже не звучало

    Попри значну увагу до міжнародної підтримки України, тема можливих мирних переговорів практично не порушувалася.

    Політологи, яких опитав Фокус, вважають, що таким чином Київ демонструє своїм союзникам незмінність позиції: головним пріоритетом залишаються військова допомога, посилення санкцій проти Росії та зміцнення української оборони.

    На думку експертів, інтерв’ю стало своєрідним політичним сигналом напередодні переговорів у США, де президент України планує обговорити із союзниками питання додаткового фінансування, постачання зброї, систем Patriot та подальшої підтримки України в умовах триваючої війни.

  • У Кремлі побачили «дуалізм» у позиції Трампа: Пєсков заговорив про зброю для України

    У Кремлі побачили «дуалізм» у позиції Трампа: Пєсков заговорив про зброю для України

    У Кремлі заявили, що бачать певну суперечність у політиці адміністрації президента США Дональда Трампа щодо російсько-української війни. Москва одночасно визнає прагнення Вашингтона відновити переговорний процес, але висловлює невдоволення тим, що Сполучені Штати продовжують постачати озброєння союзникам по НАТО, яке згодом може передаватися Україні.

    Про це заявив речник російського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков, коментуючи нинішній стан контактів між Москвою та американською переговорною командою.

    За його словами, Росія нібито продовжує підтримувати канали зв’язку з представниками адміністрації США, які займаються питанням можливого завершення війни. Пєсков запевнив, що контакти не припинилися, хоча найближчі перспективи досягнення домовленостей залишаються невизначеними.

    Водночас представник Кремля повторив традиційну російську тезу про те, що Путін начебто вже виклав усі пропозиції Москви щодо завершення бойових дій. Пєсков заявив, що українське керівництво «добре знає, що потрібно робити», однак не уточнив, про які саме рішення йдеться.

    Фактично Москва знову перекладає відповідальність за продовження війни на Україну, хоча саме Росія розпочала повномасштабне вторгнення у лютому 2022 року та продовжує окупацію частини української території.

    Що Пєсков назвав «дуалізмом» Трампа

    Речник Кремля заявив, що Москва бачить «дуалізм» у підході Дональда Трампа. З одного боку, американська адміністрація намагається відновити дипломатичні контакти та знайти шлях до завершення війни. З іншого — США продовжують оборонну співпрацю з країнами НАТО, які передають Україні зброю.

    «З одного боку, вони постачають зброю Україні, хоча президент Трамп говорить, що ми не знаємо, кому постачаємо, ми постачаємо НАТО, а все інше — не наша справа», — переказав позицію американського президента Пєсков.

    Подібні претензії Кремль висловлює не вперше. У червні Пєсков заявляв, що Сполученим Штатам нібито важко виступати посередником, одночасно підтримуючи одну зі сторін війни. Водночас він визнавав, що Москва розраховує на продовження діалогу з американською переговорною групою.

    Нинішню американську політику Кремль намагається представити як непослідовну. Однак Вашингтон розділяє дипломатичні спроби завершити війну та право України захищатися від російської агресії. Постачання озброєння Києву залишається одним зі способів посилення українських позицій перед можливими переговорами.

    Reuters раніше повідомляв, що Москва називає позицію США «неоднозначною», оскільки адміністрація Трампа одночасно шукає дипломатичне рішення і підтримує оборонні поставки Україні через союзників. При цьому російська сторона заявила, що готова чекати на нові пропозиції американського президента, не припиняючи воєнних дій.

    Кремль продовжує контакти з американцями

    Пєсков підтвердив, що Росія зберігає зв’язок із представниками американської адміністрації. Серед ключових переговорників США, які раніше брали участь у контактах із Москвою та Києвом, називають спецпосланця Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера.

    У Кремлі раніше заявляли, що сподіваються відновити активні контакти з ними, щойно їхній графік дозволить повернутися до українського питання. Москва позитивно характеризувала стиль роботи американських переговорників і висловлювала зацікавленість у продовженні консультацій.

    За останні місяці дипломатична активність навколо війни сповільнилася. Частково це пов’язували з тим, що увага адміністрації США була зосереджена на інших міжнародних кризах. Попри це, Вашингтон і Москва не закрили канали для обговорення можливого врегулювання.

    23 липня державний секретар США Марко Рубіо провів зустріч із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим у Манілі. Після переговорів американська сторона підтвердила готовність сприяти припиненню війни, але визнала, що швидкого рішення очікувати не варто.

    Рубіо наголосив, що для досягнення компромісу знадобляться нові ідеї, оскільки попередні пропозиції не дозволили зблизити позиції сторін. Водночас у російському МЗС вимагали припинити постачання західної зброї Україні та повторювали заяви про готовність до дипломатії на російських умовах.

    Москва чекає нових пропозицій Трампа

    Кремль заявляє, що готовий розглянути нові ініціативи Дональда Трампа щодо припинення війни. Однак російські посадовці одночасно наголошують, що армія РФ продовжуватиме бойові дії, доки Москва не досягне поставлених цілей.

    За повідомленням Reuters, Пєсков висловив упевненість у щирості мирних зусиль Трампа та його представників. Водночас він стверджував, що попередні американські пропозиції нібито були прийнятними для Росії, але були відкинуті Україною під впливом європейських партнерів. Незалежного підтвердження цієї версії немає.

    Росія намагається переконати міжнародну аудиторію, що саме Київ блокує дипломатичний процес. При цьому Кремль не погоджується на безумовне припинення вогню та продовжує висувати вимоги, які Україна розглядає як неприйнятні.

    Серед озвучених Москвою умов раніше були відмова України від вступу до НАТО, обмеження чисельності та можливостей української армії, а також фактичне визнання російського контролю над окупованими територіями. Київ наголошує, що переговори не можуть передбачати юридичного схвалення окупації або позбавлення України права на самооборону.

    16 липня в Кремлі заявляли, що найближчим часом не бачать перспектив для відновлення прямих переговорів з Україною. Водночас Москва продовжувала публічно говорити про свою нібито відкритість до дипломатичного діалогу.

    США та Україна обговорюють нову ініціативу

    Нова заява Пєскова пролунала на тлі повідомлень про можливу пропозицію щодо припинення повітряних ударів. За даними Reuters, українські та американські посадовці обговорювали ідею так званого повітряного перемир’я, яку потенційно можуть представити Росії.

    Ініціатива могла б передбачати припинення або суттєве обмеження далекобійних ударів ракетами та дронами. Проте конкретного погодженого документа наразі немає, а Кремль заявив, що ще надто рано коментувати повідомлення про такі переговори.

    Пєсков зазначив, що реакція Москви залежатиме від змісту можливих пропозицій і того, чи відповідатимуть вони російським інтересам. Така позиція не означає згоди Кремля на припинення повітряних атак.

    Попередні українські пропозиції щодо повного й безумовного припинення вогню Москва відкидала або супроводжувала додатковими вимогами. Російська армія водночас продовжує масовані удари по українських містах, використовуючи балістичні ракети, крилаті ракети, ударні безпілотники та керовані авіабомби.

    Зеленський готується до зустрічі з Трампом

    Президент України Володимир Зеленський найближчими днями має зустрітися з Дональдом Трампом у Вашингтоні. За інформацією Білого дому, зустріч запланована на вівторок, 28 липня.

    Очікується, що серед головних тем будуть посилення української протиповітряної оборони, постачання ракет-перехоплювачів, ситуація на фронті та нові дипломатичні ініціативи.

    Перед цим Зеленський провів телефонну розмову зі Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Сторони обговорили активізацію мирних зусиль, а також оборонні потреби України. Президент України наголосив на готовності Києва до справедливого та гідного миру.

    Одним із ключових питань для України залишається отримання додаткових систем Patriot та ракет до них. Київ наполягає, що переговори з Росією можуть бути результативними лише за умови достатньо сильних військових позицій України та реального тиску на Москву.

    Чого насправді домагається Кремль

    Заява про «дуалізм» у політиці Трампа дозволяє Росії одночасно демонструвати готовність говорити зі США та критикувати Вашингтон за підтримку України. Москва намагається відокремити переговорний процес від військової допомоги Києву, домагаючись скорочення постачань ще до досягнення будь-яких домовленостей.

    Для України такий сценарій є небезпечним. Припинення або зменшення американської підтримки без реальних кроків Росії могло б послабити українську оборону та дати окупаційним військам додаткові можливості на фронті.

    Кремль, говорячи про мир, не оголосив про готовність припинити удари, вивести війська або відмовитися від територіальних вимог. Навпаки, російські посадовці продовжують заявляти, що бойові дії триватимуть до виконання поставлених Путіним завдань.

    Тому заява Пєскова свідчить не стільки про зміну позиції Москви, скільки про спробу вплинути на американську політику. Кремль прагне переконати адміністрацію Трампа, що подальші постачання зброї Україні нібито суперечать миротворчій ролі США.

    Водночас Росія зберігає переговорні канали, очікуючи нових пропозицій Білого дому. Чи призведуть ці контакти до реального припинення війни, залежатиме передусім від готовності Москви відмовитися від ультиматумів і погодитися на припинення вогню, чого наразі Кремль не продемонстрував.

  • «Європа ще подякує Трампу»: новий глава Міноборони Британії зробив несподівану заяву

    «Європа ще подякує Трампу»: новий глава Міноборони Британії зробив несподівану заяву

    Новий міністр оборони Великої Британії Вес Стрітінг заявив, що президент США Дональд Трамп відіграв важливу роль у зміні підходу європейських країн до власної безпеки. На його думку, саме жорстка позиція американського лідера змусила союзників по НАТО збільшити оборонні витрати та відмовитися від надмірної залежності від Вашингтона.

    Про це Стрітінг сказав в інтерв’ю Sky News, опублікованому 26 липня.

    «Європа буде вдячна президенту Трампу за те, що він вивів нас зі стану самозаспокоєння, змусив стати на власні ноги та покласти край періоду надмірної залежності від Сполучених Штатів у питаннях оборони», – заявив британський міністр.

    Водночас він наголосив, що далеко не завжди погоджується із заявами чи методами президента США. За словами Стрітінга, окремі висловлювання Трампа можуть викликати суперечки, однак сам факт того, що Вашингтон багато років вимагав від європейських союзників брати на себе більшу відповідальність за власну безпеку, не є новою чи суто «трампівською» позицією.

    «Ми не завжди погоджуємося з тим, що говорить президент Трамп, і не завжди підтримуємо його методи. Але це розчарування Європою існувало у США давно — незалежно від того, хто перебував у Білому домі», – пояснив глава британського оборонного відомства.

    Стрітінг також закликав не намагатися «підлаштовуватися» під стиль американського президента. На його думку, Трамп сам віддає перевагу прямій та чесній розмові, тому у відносинах зі США важливіше відверто відстоювати власні інтереси, ніж намагатися догодити співрозмовнику.

    Водночас міністр підкреслив, що довіряє не окремій політичній постаті, а Сполученим Штатам як стратегічному союзнику Великої Британії. За його словами, партнерство між Лондоном і Вашингтоном залишається унікальним завдяки спільній історії, культурним зв’язкам, військовому співробітництву та спільним геополітичним інтересам.

    Останніми роками Дональд Трамп неодноразово критикував європейських членів НАТО за недостатні витрати на оборону. Він заявляв, що Сполучені Штати несуть непропорційно великий фінансовий тягар забезпечення безпеки Альянсу, тоді як європейські країни повинні більше інвестувати у власні збройні сили.

    Після початку повномасштабної війни Росії проти України та посилення тиску з боку Вашингтона більшість країн НАТО суттєво збільшили військові бюджети. На останньому саміті Альянсу союзники погодилися рухатися до нового цільового показника оборонних витрат у розмірі 3,5% ВВП із додатковими інвестиціями у безпекову інфраструктуру.

    За словами Стрітінга, нинішня міжнародна ситуація вимагає, щоб Європа була здатна самостійно гарантувати власну безпеку та діяти разом із союзниками навіть у разі зміни політичних настроїв у США.

    «У світі, в якому ми живемо, правильно, що ми можемо діяти для забезпечення власної безпеки, співпрацювати з європейськими союзниками та працювати разом зі Сполученими Штатами, але не бути настільки залежними, як це було раніше», – зазначив він.

    Вес Стрітінг очолив Міністерство оборони Великої Британії 20 липня 2026 року після формування нового уряду. До цього він працював міністром охорони здоров’я. На новій посаді він уже підтвердив незмінну підтримку України та назвав зміцнення британських Збройних сил одним із головних пріоритетів свого відомства.

    Останніми днями Стрітінг також різко відреагував на проведення Росією бойових стрільб поблизу британського узбережжя, назвавши такі дії «безвідповідальними» та такими, що створюють додаткову напругу в Європі. За його словами, подібна військова активність лише підтверджує необхідність продовження переозброєння країн НАТО та зміцнення оборонного потенціалу Альянсу.

    Водночас у британському уряді визнають, що збільшення оборонних витрат вимагатиме складних бюджетних рішень. Стрітінг поки не назвав конкретних термінів досягнення проміжної цілі у 3% ВВП, наголосивши, що остаточні рішення залежатимуть від можливостей державного бюджету та економічної ситуації.

    Заява британського міністра демонструє, що навіть серед союзників, які критично оцінюють стиль Дональда Трампа, дедалі частіше визнають його вплив на трансформацію європейської оборонної політики. На думку Стрітінга, саме жорсткі вимоги Вашингтона стали одним із каталізаторів, який змусив європейські держави швидше нарощувати військові бюджети та готуватися до самостійнішого забезпечення безпеки континенту.

  • Україна і США готують Росії пропозицію про повітряне перемир’я: Зеленський обговорить план із Трампом

    Україна і США готують Росії пропозицію про повітряне перемир’я: Зеленський обговорить план із Трампом

    Україна та Сполучені Штати опрацювали нову дипломатичну концепцію, яка передбачає припинення повітряних ударів між Україною та Росією. Йдеться про можливу домовленість щодо зупинення застосування далекобійних ракет і безпілотників по територіях обох держав. Очікується, що підготовлена ініціатива може бути передана російській стороні в межах нової спроби домогтися деескалації війни.

    Про це повідомило агентство Reuters із посиланням на джерела, обізнані з перебігом українсько-американських консультацій. За їхніми даними, президент України Володимир Зеленський планує детально обговорити концепцію повітряного перемир’я з президентом США Дональдом Трампом під час зустрічі у Вашингтоні, запланованої на вівторок, 28 липня.

    Представник Білого дому підтвердив Reuters, що зустріч американського та українського президентів має відбутися наступного тижня. Переговори можуть стати одним із ключових дипломатичних контактів останніх місяців, оскільки сторони намагаються сформувати новий пакет пропозицій, який можна буде передати Кремлю.

    Ідея повітряного перемир’я, за попередньою інформацією, передбачає взаємне припинення ударів далекобійними засобами. Це може охоплювати атаки ракетами та безпілотниками по містах, енергетичній інфраструктурі, промислових підприємствах і військових об’єктах у глибині території сторін.

    Водночас остаточні параметри майбутньої пропозиції поки що публічно не розкриваються. Невідомо, чи стосуватиметься вона лише ударів по цивільній та енергетичній інфраструктурі, чи передбачатиме повну відмову від далекобійних атак, зокрема по військових цілях. Також немає інформації про можливий механізм міжнародного контролю та відповідальність за порушення домовленості.

    Концепція повітряного перемир’я є частиною ширших дипломатичних зусиль Києва та Вашингтона, спрямованих на пошук способу знизити інтенсивність війни та створити умови для подальших переговорів. Reuters зазначає, що українські й американські посадовці останнім часом активно обговорюють нові варіанти тиску на Росію та одночасно шукають формат, який міг би стати першим кроком до більш масштабного припинення вогню.

    Напередодні Зеленський також проводив консультації з представниками адміністрації Трампа, зокрема зі спеціальним посланником президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Сторони обговорювали перспективи завершення війни, майбутні дипломатичні контакти та умови, за яких Росію можна було б змусити перейти від заяв про готовність до переговорів до конкретних рішень.

    Переговори відбуваються на тлі суперечливих заяв Кремля. Речник президента РФ Дмитро Пєсков нещодавно заявив, що Москва нібито готова чекати на нові пропозиції Дональда Трампа щодо припинення війни. Водночас він наголосив, що до появи таких ініціатив Росія продовжуватиме бойові дії та намагатиметься досягти своїх цілей військовим шляхом.

    Подібна позиція демонструє, що навіть готовність Кремля розглянути нову пропозицію не означає автоматичної згоди на припинення ударів. Росія неодноразово заявляла про відкритість до переговорів, але паралельно посилювала атаки на українські міста, енергетичну інфраструктуру та прифронтові регіони.

    Крім того, у Кремлі раніше заявляли, що найближчим часом не бачать реальних перспектив для відновлення повноцінних мирних переговорів з Україною. Російська сторона продовжує висувати вимоги, які Київ вважає неприйнятними, зокрема щодо українських територій, зовнішньополітичного курсу та обмеження оборонних можливостей держави.

    Саме тому повітряне перемир’я може розглядатися як обмежений і відносно реалістичний перший крок. На відміну від повного припинення бойових дій уздовж усієї лінії фронту, зупинення далекобійних ударів потребує менш складного механізму контролю. Фіксувати пуски ракет і масовані атаки безпілотників можуть супутникові системи, розвідка партнерів та національні засоби спостереження.

    Для України така домовленість могла б суттєво знизити загрозу для цивільного населення, енергосистеми та промисловості. Російські війська регулярно застосовують крилаті й балістичні ракети, ударні дрони та керовані авіаційні бомби, атакуючи житлові будинки, лікарні, транспортну й енергетичну інфраструктуру.

    Водночас будь-яке обмеження українських далекобійних ударів може стати предметом складних переговорів. Останніми місяцями Україна значно розширила можливості для атак на російські нафтопереробні заводи, військові підприємства, аеродроми, склади боєприпасів і логістичні вузли. Такі операції стали одним із ключових інструментів тиску на російську воєнну економіку.

    Reuters раніше повідомляло, що удари українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах і портах посилили тиск на Кремль, хоча поки що не змусили Володимира Путіна відмовитися від продовження війни. За інформацією джерел агентства, російський президент наразі залишається налаштованим на подальшу ескалацію та не демонструє готовності прийняти умови Києва.

    Саме взаємний характер майбутньої пропозиції може стати її головним елементом. Росії пропонуватимуть припинити масовані удари по Україні, але натомість Москва, ймовірно, вимагатиме зупинення українських атак на російські військові та енергетичні об’єкти.

    Для Києва принципово важливо, щоб будь-яке перемир’я не дало російській армії можливості безкарно накопичувати ракети, ремонтувати аеродроми, відновлювати НПЗ та готуватися до нового наступу. Українська влада неодноразово наголошувала, що тимчасова пауза без надійного контролю та гарантій може бути використана Кремлем для перегрупування сил.

    У 2026 році сторони вже робили кілька спроб домовитися про тимчасове припинення вогню. У травні за посередництва США оголошувалося короткострокове перемир’я, однак Україна та Росія згодом звинуватили одна одну у його порушенні. Бойові дії на фронті продовжувалися, а суттєвого зниження кількості атак досягти не вдалося.

    Україна також раніше підтримувала пропозицію про ширше припинення вогню й закликала Москву відповісти взаємністю. Однак попередні ініціативи не привели до тривалої паузи у бойових діях.

    Зустріч Зеленського і Трампа 28 липня має показати, наскільки детально опрацьована нова концепція та чи готові США взяти на себе роль посередника й гаранта домовленостей. Очікується, що президенти обговорять не лише повітряне перемир’я, а й подальше постачання Україні зброї, посилення протиповітряної оборони, тиск на російську економіку та можливий формат майбутніх переговорів.

    Остаточне рішення залежатиме від реакції Москви. Станом на момент публікації Кремль публічно не коментував саме українсько-американську концепцію припинення повітряних ударів. Тому поки що йдеться лише про підготовлену пропозицію, а не про узгоджене або оголошене перемир’я.

    Навіть у разі згоди Росії залишатиметься питання довіри, контролю та відповідальності за можливі порушення. Проте припинення ракетних і дронових атак могло б стати першим помітним кроком до зниження рівня насильства та перевіркою того, чи готовий Кремль до реальної деескалації, а не лише до декларативних заяв про переговори.

  • «Світ вас більше не слухає»: Франція жорстко принизила США після скандального голосування в ООН

    «Світ вас більше не слухає»: Франція жорстко принизила США після скандального голосування в ООН

    Між Францією та Сполученими Штатами спалахнув публічний дипломатичний конфлікт через переобрання Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини Фолькера Тюрка. Після того як Вашингтон виступив проти продовження його повноважень, французьке представництво при ООН заявило, що США більше не можуть вважатися «маяком прав людини», а їхню позицію світ нібито більше не сприймає як авторитетну.

    Різка заява з’явилася після голосування Генеральної Асамблеї ООН, яка схвалила призначення Фолькера Тюрка на другий чотирирічний термін. Кандидатуру австрійського дипломата підтримали 144 держави, десять проголосували проти, ще 13 утрималися. Таким чином, попри заперечення США, Росії та Ізраїлю, Тюрк отримав переконливу підтримку більшості членів організації.

    Постійне представництво Франції при ООН у Женеві після голосування опублікувало надзвичайно гостру відповідь на критику з боку Вашингтона.

    «США колись були маяком прав людини. Більше ні. Сьогодні вони стоять поруч із Північною Кореєю, Нікарагуа, Малі та Росією — ізольовані. І світ їх більше не слухає», — заявили французькі дипломати.

    Подібна риторика є нетиповою для публічного спілкування між двома давніми союзниками по НАТО. Франція та США регулярно мають розбіжності щодо міжнародної політики, однак прямі заяви про те, що Вашингтон втратив статус захисника прав людини та опинився в міжнародній ізоляції, свідчать про особливо високий рівень напруження.

    Безпосереднім приводом для суперечки стало рішення Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша запропонувати Фолькера Тюрка на ще один повний термін. Нинішні повноваження дипломата завершуються восени 2026 року, а новий мандат дозволить йому залишатися на посаді ще чотири роки.

    Вашингтон виступив проти такого рішення як із процедурних, так і з політичних причин. Американська делегація спочатку намагалася домогтися відкладення голосування. США стверджували, що питання розглядають поспіхом, без належної прозорості та широкого обговорення кандидатури.

    Американські дипломати також заявили, що система ООН із захисту прав людини нібито втрачала довіру протягом десятиліть. За їхньою оцінкою, керівництво Тюрка не змогло виправити ситуацію, а рішення продовжити його повноваження ще більше підірвало авторитет інституції.

    Представник США з питань управління та реформування ООН Джефф Бартос розкритикував як саму кандидатуру, так і спосіб її висунення. Вашингтон попередив, що після голосування може переглянути свою участь у роботі правозахисної системи ООН та її фінансування.

    Росія висунула альтернативну пропозицію — продовжити повноваження Тюрка лише до кінця 2026 року. Москва пояснювала це тим, що Антоніу Гутерреш незабаром має залишити посаду генерального секретаря, тому вибір Верховного комісара на наступні чотири роки нібито повинен здійснювати вже його наступник.

    Ця пропозиція не отримала достатньої підтримки. Генеральна Асамблея також відмовилася відкладати голосування на вимогу американської делегації. У підсумку держави-члени схвалили повний чотирирічний мандат Тюрка.

    Ізраїль також виступав проти переобрання Верховного комісара. Ізраїльська влада неодноразово звинувачувала Тюрка та загалом правозахисні структури ООН у необ’єктивному ставленні до держави, надмірній увазі до дій ізраїльської армії та недостатньому засудженні злочинів, скоєних бойовиками ХАМАС 7 жовтня 2023 року.

    Тюрк, зі свого боку, критикував воєнні дії Ізраїлю у секторі Гази, говорив про масові жертви серед цивільного населення та закликав забезпечити дотримання міжнародного гуманітарного права. Через це його кандидатура стала одним із найбільш суперечливих кадрових питань в ООН.

    Водночас Верховний комісар послідовно засуджував російське повномасштабне вторгнення в Україну. Його офіс документував загибель цивільних, удари по житлових будинках, катування, незаконні затримання, депортації та атаки на українську енергетичну інфраструктуру.

    У лютому 2026 року Тюрк окремо заявляв, що російські удари по енергетичних об’єктах позбавляють українців тепла, води та електроенергії в умовах важкої зими. Він наголошував, що подібні атаки завдають безпосередньої шкоди цивільному населенню та можуть порушувати норми міжнародного права.

    Саме критика дій одразу кількох впливових держав зробила Тюрка одночасно популярним серед частини країн і вкрай незручним для інших. Його прихильники стверджують, що Верховний комісар з прав людини повинен публічно реагувати на порушення незалежно від того, яка держава їх скоює.

    Критики ж звинувачують посадовця у вибірковості. Організація UN Watch заявляла, що Тюрк недостатньо жорстко реагує на порушення у Китаї, КНДР, Кубі, Алжирі, Катарі та низці інших держав. Її виконавчий директор Гілель Ноєр вважає, що Верховний комісар іноді керується політичними міркуваннями та уникає конфронтації з окремими впливовими режимами.

    Водночас підтримка Тюрка в Генеральній Асамблеї виявилася значною. Його переобрання підтримали країни Європейського Союзу, багато держав Африки та Латинської Америки, а також Китай. Прихильники дипломата наголошували на його професійному досвіді, незалежності та готовності порушувати незручні для урядів питання.

    Фолькер Тюрк є австрійським юристом і дипломатом, який протягом десятиліть працює у структурах ООН. До призначення Верховним комісаром він обіймав керівні посади в Управлінні Верховного комісара ООН у справах біженців, працював у гарячих точках та був заступником генерального секретаря з питань політики.

    Посаду Верховного комісара ООН з прав людини створили у 1993 році. Тюрк може стати першим її очільником, який відпрацює два повні чотирирічні терміни. Це додало голосуванню символічного значення та посилило дискусію про те, наскільки незалежним має бути головний правозахисний посадовець ООН.

    Окремим джерелом конфлікту між Тюрком і Вашингтоном стала внутрішня політика США. Верховний комісар раніше висловлював занепокоєння через зміни у ставленні американської влади до мігрантів, боротьби з дискримінацією, гендерної рівності, незалежності медіа та міжнародних правозахисних інституцій.

    Він говорив про «фундаментальний зсув» у Сполучених Штатах і попереджав, що згортання програм рівності та тиск на державні й медійні інституції можуть мати глобальні наслідки. Тюрк також критикував зменшення американського фінансування правозахисних і гуманітарних організацій.

    Саме на цьому тлі голосування переросло у значно ширшу суперечку про роль США у світовій правозахисній системі. Французька заява фактично поставила під сумнів моральне лідерство Вашингтона, яке протягом десятиліть було одним із центральних елементів американської зовнішньої політики.

    Водночас твердження Парижа про повну ізоляцію США є політичною оцінкою, а не нейтральним висновком. Проти Тюрка проголосували десять держав, тоді як ще 13 утрималися. Крім того, частина критики стосувалася не лише його діяльності, а й непрозорої процедури висунення кандидатури Гутеррешем.

    Попри це, результат голосування став очевидною дипломатичною поразкою Вашингтона: 144 держави відхилили його заперечення та підтримали продовження повноважень Верховного комісара.

    Публічна перепалка також продемонструвала поглиблення розбіжностей усередині західного табору. Франція наполягає на збереженні сильної багатосторонньої правозахисної системи, тоді як США дедалі жорсткіше критикують міжнародні інституції, звинувачуючи їх у політичній упередженості та неефективності.

    Поки що невідомо, чи матиме конфлікт практичні наслідки для американського фінансування структур ООН. Однак заява Франції вже стала одним із найбільш різких публічних випадів європейського союзника проти Вашингтона за останній час.

    Фолькер Тюрк, попри спротив США, Росії та Ізраїлю, залишиться на чолі правозахисного офісу ООН ще на чотири роки. А голосування, яке мало бути кадровим рішенням, перетворилося на показовий спір про те, хто сьогодні має право претендувати на роль світового захисника прав людини.

  • Сибіга попередив про спроби Росії зірвати нові санкції США

    Сибіга попередив про спроби Росії зірвати нові санкції США

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Росія може вдатися до дипломатичних маніпуляцій, аби зірвати ухвалення нового пакета американських санкцій, відомого як «пекельні санкції», який просував покійний сенатор Ліндсі Грем. Про це глава української дипломатії повідомив у соцмережі X.

    За словами Сибіги, Кремль уже неодноразово використовував схожу тактику напередодні запровадження нових обмежувальних заходів з боку західних партнерів, особливо Сполучених Штатів.

    «Останніми роками простежується чітка закономірність: щоразу, коли наближаються нові масштабні санкції, особливо з боку США, Володимир Путін використовує всі можливі засоби, щоб виграти час», — зазначив міністр.

    Глава МЗС наголосив, що серед основних інструментів Кремля залишаються імітація дипломатичної активності, показові телефонні розмови та переговори, які, за його словами, не мають на меті реальне досягнення миру.

    «Його улюблена зброя? Фальшива дипломатія, постановочні телефонні розмови та несумлінні зустрічі», — написав Сибіга.

    Міністр підтвердив, що вже наступного тижня американські законодавці мають розглянути законопроєкт про новий пакет санкцій. У зв’язку з цим він закликав міжнародних партнерів зберігати пильність і не піддаватися на спроби Москви представити себе стороною, яка нібито прагне мирного врегулювання.

    «Росія може спробувати зірвати його, вдаючи, що піклується про мир. Посилення санкційного тиску на Москву не просто своєчасне — воно життєво важливе для протидії російському терору і реального припинення цієї війни», — наголосив очільник українського МЗС.

    Початкова редакція законопроєкту, ініційованого Ліндсі Гремом, передбачала запровадження США вторинних мит у розмірі 500% щодо країн, які продовжують закуповувати російські нафту, газ та інші енергоносії. Однак згодом документ був доопрацьований.

    У чинній версії законопроєкту пропонується встановити мита на рівні 100%, а також надати президенту США Дональду Трампу право самостійно ухвалювати рішення про запровадження, призупинення або скасування цих санкцій.

    Після смерті Ліндсі Грема законопроєкт отримав підтримку вже 60 співавторів. Очікується, що голосування за нього може відбутися наступного тижня, попередньо 28 липня — у день похорону сенатора.

    Втім, за інформацією The New York Times, розгляд документа може бути відкладений через заперечення з боку Демократичної партії. Демократи виступають проти положення, яке наділяє президента США широкими повноваженнями щодо одноосібного застосування або скасування санкцій.