Golosnovinua.com

Позначка: Дональд Трамп

  • Трамп підбив підсумки переговорів із Зеленським: “Зустріч пройшла дуже добре”

    Трамп підбив підсумки переговорів із Зеленським: “Зустріч пройшла дуже добре”

    Президент США Дональд Трамп прокоментував переговори з президентом України Володимиром Зеленським, які відбулися 28 липня у Вашингтоні. Глава Білого дому позитивно оцінив результати зустрічі, заявивши, що сторони обговорили широке коло питань, а самі переговори пройшли успішно.

    Про це Трамп повідомив у своїй соціальній мережі Truth Social.

    “Для мене велика честь зустрітися з президентом України Зеленським. Було обговорено багато питань. Зустріч пройшла дуже добре”, – написав президент США.

    Разом із повідомленням Трамп опублікував кілька фотографій із Білого дому, на яких він та Володимир Зеленський позують перед представниками засобів масової інформації перед початком переговорів.

    Візит українського президента до Вашингтона став одним із ключових дипломатичних заходів останніх тижнів. Під час переговорів сторони обговорили подальшу підтримку України, зміцнення обороноздатності країни, а також перспективи завершення війни.

    Однією з головних тем зустрічі стало розширення співпраці у сфері протиповітряної оборони. Зокрема, Зеленський прагне досягти домовленостей щодо спільного виробництва в Україні ракет-перехоплювачів для систем Patriot, що має посилити можливості української ППО в умовах постійних російських повітряних атак.

    Окрему увагу лідери приділили посиленню санкційного тиску на Росію. Під час переговорів обговорювався законопроєкт про нові американські санкції, одним із головних авторів якого був покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Документ передбачає запровадження масштабних обмежень проти Росії, зокрема щодо високопосадовців, фінансових установ, Центрального банку РФ, підприємств російської промисловості та суден так званого “тіньового флоту”, який використовується для обходу міжнародних санкцій.

    Крім того, законопроєкт передбачає можливість застосування високих мит до країн, які продовжують закуповувати російські нафту, природний газ та інші енергоносії. Саме через масштабність запропонованих обмежень документ отримав неофіційну назву “пекельні санкції”.

    Під час перебування у США Володимир Зеленський також взяв участь у церемонії прощання з Ліндсі Гремом. Сенатор був одним із найактивніших прихильників України в американському Конгресі та разом із сенатором Річардом Блюменталем працював над законодавчими ініціативами, спрямованими на посилення економічного тиску на Кремль.

    Раніше Зеленський заявив, що під час переговорів із Дональдом Трампом обговорювалися також дипломатичні шляхи завершення війни. За словами українського президента, американський лідер усвідомлює, що головною перешкодою для мирного врегулювання залишається небажання Росії вести конструктивні переговори. Зеленський наголосив, що Москва відмовляється не лише від укладення мирної угоди, а й від тимчасового припинення вогню, яке могло б стати першим кроком до дипломатичного процесу.

  • Ніякого нового мирного плану за підсумками закритої зустрічі у Вашингтоні не з’явилося

    Ніякого нового мирного плану за підсумками закритої зустрічі у Вашингтоні не з’явилося

    Українська делегація наполягала на якомусь перемир’ї — повному, повітряному, морському чи енергетичному — як на обов’язковому першому кроці. Американська сторона знову повернулася до теми територіальних поступок. Саме це, за словами джерела, знайомого з ходом переговорів, і пояснює появу Криму в недавньому інтерв’ю. Єдине, про що вдалося домовитися, — Стамбул у серпні має стати майданчиком для нового раунду. На пряме запитання, через скільки після початку перемир’я Київ готовий провести вибори, точної відповіді не прозвучало, пролунав діапазон «від 6 до 12 місяців».

    Це принципово змінює публічну картину, яку обидві сторони старанно малювали після зустрічі Володимира Зеленського з Дональдом Трампом. Офіційно лунали слова про «хорошу» і «продуктивну» бесіду, ліцензії на виробництво перехоплювачів Patriot і необхідність «оживити дипломатичний процес». Джерело, що має доступ до змісту розмови, малює іншу реальність: змістовного зближення по суті конфлікту не відбулося. Переговори вперлися в старий порядок дій. Київ вимагає спочатку зупинити вогонь хоча б в окремих сферах. Вашингтон продовжує вважати територіальне питання частиною будь-якого сталого врегулювання.

    Після місяців глухого кута в тристоронніх форматах в Абу-Дабі та Женеві на початку року, коли обговорювалися зокрема ідеї «вільної економічної зони» в частині Донбасу та різні варіанти заморозки, американська сторона знову спробувала повернути до порядку денного питання, які Москва вважає вже вирішеними «реаліями на землі». Україна, навпаки, бачить можливість тиску через триваючі удари по інфраструктурі та логістиці на окупованих територіях, включно з Кримом, і через дефіцит російської ППО. Звідси й акцент Києва на часткових перемир’ях — повітряному чи енергетичному, — які вже обговорювалися в липні як можливий «вхід» у ширший процес. Джерело підкреслює, що нового пакета пропозицій, який можна було б пред’явити Москві, сторони не узгодили.

    Туреччина неодноразово пропонувала себе як майданчик, а Володимир Путін у червні публічно повертався до «стамбульських угод» 2022 року як до можливої основи. Однак змістовно позиції не зрушилися. Американці, за словами джерела, знову говорили про територіальні поступки — і саме це винесло Крим у публічний простір в інтерв’ю Зеленського Fox News, де він, відповідаючи на пряме запитання, назвав землю «дуже важливою», але підкреслив, що «найважливіше — не втрачати людей». Офіційно жодна зі сторін не підтверджує, що Крим став предметом конкретних домовленостей. Відкриті джерела показують лише, що в минулих американських начерках планів статус півострова фігурував у формулах de facto або de jure визнання.

    Російська сторона, судячи з публічних заяв останніх тижнів, як і раніше пов’язує будь-який прогрес із визнанням «реальностей» і відмовою України від низки претензій. Американські посередники (Стів Віткофф і Джаред Кушнер), які вже кілька разів їздили до Москви і готувалися до візиту до Києва, опиняються перед необхідністю знову зводити несумісні підходи. Офіційні заяви, найімовірніше, залишаться в рамках уже озвученого: «команди продовжать роботу», «дипломатія важлива». Реальних сигналів про узгоджену пропозицію Москві чекати не варто. Питання про вибори через 6–12 місяців після початку перемир’я, навіть у невизначеній формулюванні, фіксує, що Київ пов’язує політичний цикл із припиненням вогню, а не з підписанням фінальної угоди. Це відрізняється від жорсткіших попередніх американських натяків на швидкі вибори.

    На полі бою логіка ударів по енергетиці, логістиці та кримській інфраструктурі зберігається, обидві сторони продовжують вважати, що саме військовий тиск створює умови для дипломатії. У дипломатії повертається стамбульський формат, який уже кілька разів давав гуманітарні результати (обмін полоненими), але жодного разу не вирішував територіальний вузол. Джерело прямо каже, що нового мирного плану немає. Українська сторона озвучила діапазон 6–12 місяців для виборів після початку перемир’я. Якщо американські посередники зможуть переконати Москву хоча б в обмеженому повітряному чи енергетичному перемир’ї, раунд у Стамбулі може відбутися. Якщо ні, процес знову піде в паузу, а публічна риторика повернеться до звинувачень у неготовності іншої сторони. Жодних підтверджених домовленостей про зміст майбутніх переговорів наразі немає.

     

  • Вашингтон посилює тиск на оточення Давида Арахамії на тлі його паралельних контактів з Росією та Білоруссю

    Вашингтон посилює тиск на оточення Давида Арахамії на тлі його паралельних контактів з Росією та Білоруссю

    Джерело, знайоме з оцінками в американських політичних колах, повідомляє, що ставлення до голови фракції «Слуга народу» в США помітно охололо. Його сприймають як фігуру, яка після відставки Андрія Єрмака зайняла схожу нішу — надто самостійну, з власними каналами впливу та переговорів. За цією версією, саме тому зараз активізовані дії навколо помічників Арахамії. Після звільнення Єрмака восени 2025 року Арахамія помітно підсилив позиції і в парламенті, і в переговорному треку. Він увійшов до складу офіційної української делегації з мирних консультацій із США та Росією. У нього збереглися робочі контакти, що склалися ще 2022 року, коли він очолював українську делегацію на переговорах у Білорусі та Стамбулі. Тоді його співрозмовниками були Володимир Мединський і, за відкритими даними, Роман Абрамович. Ці зв’язки не зникли, у лютому 2026 року після основного раунду в Женеві Умеров і Арахамія провели окрему тривалу бесіду з Мединським. Паралельно Арахамія зберігав доступ до представників «молодої команди» Трампа.

    У липні 2026 року Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура отримали судові дозволи на забір біологічних зразків у помічника Арахамії. Слідство йде у справі про «зарплати в конвертах» — передбачувані нелегальні виплати депутатам за потрібні голосування. Раніше, у грудні 2025-го, уже проводилися обшуки у його помічника. Журналісти-розслідувачі (зокрема, Юрій Ніколов і Михайло Ткач) прямо пов’язують ці кроки з можливою підготовкою підозри самому Арахамії. Патерн упізнаваний, аналогічні дії з біозразками та оточенням передували тиску на Єрмака. Джерело підкреслює, у Вашингтоні не подобається не лише сам стиль Арахамії, а й те, що він веде власні переговори з російськими та білоруськими контактами поза жорсткою координацією з американською стороною. Відкриті джерела підтверджують наявність таких каналів, але не дозволяють встановити, наскільки вони автономні і наскільки це турбує саме адміністрацію Трампа. Прямих публічних заяв американських чиновників про «нового Єрмака» немає.

    Те, що відомо з відкритих публікацій 2025 року, стосується переважно Єрмака: Politico і Financial Times описували його як «двопартійного подразника», людину, з якою складно працювати і яка, на думку частини американських співрозмовників, спотворювала позиції США. Причини актуалізації процесу саме зараз: після зустрічі Зеленського і Трампа 28 липня в Білому домі сторони заявили про інтенсифікацію дипломатичного процесу. Кирило Буданов говорив про домовленість активізувати переговори на всіх рівнях. У цій логіці будь-який паралельний канал, особливо з російськими фігурами, що мають прямий зв’язок із Кремлем, виглядає для Вашингтона ризиком втрати контролю над темпом і змістом розмови. Арахамія, за оцінкою джерела, якраз і став носієм такого ризику.

    Центр тяжіння у внутрішньому колі Зеленського після Єрмака змістився. Арахамія взяв на себе частину функцій з управління фракцією, координації з парламентом і участі в переговорах. Одночасно підсилилися позиції Буданова як голови Офісу президента. Тепер антикорупційний тиск на найближче оточення Арахамії створює відчуття, що його автономія починає обмежуватися. Зараз виграють ті, хто зацікавлений у жорсткішій координації української позиції з американською лінією. Всередині України — фігури, чий вплив зростає при ослабленні Арахамії (зокрема в силовому та президентському блоці). Ззовні — ті американські переговорники, які вважають за краще працювати через більш передбачувані канали.

    Роль «сірого кардинала» парламенту і неформального переговорника з російськими контактами стає вразливою. Якщо справа про «конверти» дійде до підозри, це автоматично звузить його можливості і у внутрішній політиці, і на зовнішньому треку. У найближчі дні та тижні можна очікувати продовження слідчих дій навколо помічників і можливого розширення кола фігурантів. Це створить фон для будь-яких кадрових рішень навколо переговорної групи. Після домовленості Зеленського і Трампа про інтенсифікацію дипломатії американська сторона, судячи з усього, наполягатиме на більш прозорій і централізованій українській команді. Паралельні контакти Арахамії з Мединським або через Абрамовича в такій конфігурації виглядають дедалі менш бажаними.

    Україна втрачає одного з небагатьох людей, у кого збереглася особиста історія спілкування з російськими переговорниками 2022 року. Це може зробити офіційний процес жорсткішим і менш гнучким. Одночасно посилюється залежність від американських посередників (Віткофф, Кушнер), які зараз готують оновлені рамки. Якщо тиск на оточення Арахамії триватиме і перейде в площину офіційних підозр, у найближчі тижні можливі коригування складу переговорної делегації. Не виключені спроби перерозподілити його функції між Будановим, Умеровим та іншими учасниками. Це може прискорити формалізацію нових американських пропозицій, але водночас підвищить ризики внутрішніх конфліктів у київській владі.

     

  • Зеленський пояснив, чому війна триває: “Трамп хоче миру, але Путін не хоче навіть припинення вогню”

    Зеленський пояснив, чому війна триває: “Трамп хоче миру, але Путін не хоче навіть припинення вогню”

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що президент США Дональд Трамп налаштований на завершення війни Росії проти України, однак головною перешкодою для досягнення миру залишається небажання російського диктатора Володимира Путіна розпочати реальні переговори. За словами глави держави, Москва відмовляється навіть від тимчасового припинення вогню, яке могло б стати першим кроком до дипломатичного врегулювання.

    Про це Зеленський сказав в інтерв’ю Fox News під час візиту до Сполучених Штатів.

    Президент наголосив, що Україна, США та європейські партнери мають спільну мету — зупинити війну, однак реалізувати її неможливо без готовності Росії до переговорного процесу.

    “Ми хочемо зупинити цю війну. Президент Трамп хоче зупинити цю війну, і європейці хочуть її зупинити. Путін — ні. Ми щодня просимо про переговори хоча б про припинення вогню на якийсь період часу та про надання дипломатам можливості вести переговори. Але Путін цього не хоче. У цьому проблема”, — заявив Зеленський.

    Глава держави підкреслив, що саме через небажання Кремля припинити бойові дії міжнародна спільнота має продовжувати посилювати тиск на Росію. За його словами, відповідь на відмову Москви від дипломатії має бути жорсткою та рішучою, а одним із найефективніших інструментів залишаються економічні санкції.

    Зеленський окремо відзначив важливість законопроєкту про нові санкції проти Росії, який був розроблений за активної участі покійного сенатора-республіканця Ліндсі Грема. Президент наголосив, що Україна розраховує на його остаточне ухвалення Конгресом США, оскільки цей пакет може суттєво посилити економічний тиск на Росію та країни, які продовжують закуповувати російські енергоносії.

    Напередодні Зеленський перебував із візитом у Вашингтоні, де провів переговори з президентом США Дональдом Трампом. За інформацією української сторони, лідери обговорили питання зміцнення української протиповітряної оборони, зокрема можливість отримання ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot в Україні, а також перспективи дипломатичного врегулювання війни.

    За даними джерел, найближчими тижнями до Києва можуть прибути спеціальні представники президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Очікується, що під час переговорів основну увагу буде приділено можливим дипломатичним шляхам завершення війни та координації подальших кроків між Україною і США.

    Крім того, у Вашингтоні Зеленський провів зустріч із сенаторами США напередодні процедурного голосування щодо законопроєкту про так звані “пекельні санкції” проти Росії. Після того як Сенат підтримав перший етап розгляду документа, президент України назвав це рішення “кроком до миру”. Очікується, що американські законодавці спробують завершити розгляд законопроєкту в Сенаті до початку серпневої перерви, після чого документ має пройти голосування у Палаті представників. Лише після схвалення обома палатами Конгресу санкційний пакет зможе набути чинності.

  • “Це крок до миру”: Зеленський відреагував на рішення Сенату США щодо санкцій проти Росії

    Президент України Володимир Зеленський прокоментував процедурне голосування в Сенаті США, яке наблизило ухвалення нового пакета жорстких санкцій проти Росії. Під час візиту до Вашингтона глава держави заявив, що підтримка законопроєкту більшістю сенаторів є важливим кроком до реалізації ініціативи покійного сенатора Ліндсі Грема та посилення міжнародного тиску на країну-агресора.

    Як повідомила пресслужба президента України, перед голосуванням Зеленський провів зустріч із представниками обох партій Сенату США. За словами глави держави, під час переговорів сторони обговорили низку ключових питань, серед яких особливу увагу приділили зміцненню протиповітряної та антибалістичної оборони України, а також подальшій співпраці між Києвом і Вашингтоном.

    Президент наголосив, що символічним є той факт, що процедурне голосування відбулося саме 29 липня – у день прощання з сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом, який був одним із головних авторів законопроєкту про нові санкції проти Росії та тривалий час виступав за максимальне посилення економічного тиску на Кремль.

    “Було честю бути присутнім під час підрахунку голосів – 86 сенаторів підтримали документ. Це перший крок до реалізації планів Ліндсі й точно крок до миру. Важливо, щоб цей інструмент спрацював”, – заявив Зеленський.

    Президент також опублікував кадри зустрічі із сенаторами, підкресливши, що Україна високо цінує двопартійну підтримку в американському Конгресі. За його словами, подальше посилення санкційного тиску на Росію залишається одним із ключових інструментів для досягнення справедливого й тривалого миру.

    Водночас законодавчий процес у США ще не завершено. Процедурне голосування лише відкрило шлях до фінального розгляду документа. Очікується, що Сенат проведе ще одне голосування щодо законопроєкту до початку серпневих канікул. Для прискореного проходження процедури необхідна згода всіх сенаторів, тоді як заперечення хоча б одного законодавця може затягнути процес.

    Після завершення розгляду у Сенаті документ має бути схвалений Палатою представників США. Лише після проходження обох палат Конгресу законопроєкт зможе набути чинності.

    Запропонований пакет санкцій, який неофіційно називають “пекельними санкціями Грема”, передбачає запровадження обмежень проти російських високопосадовців, фінансових установ та суден так званого “тіньового флоту”, що використовується для експорту російської нафти в обхід міжнародних санкцій. Крім того, документ надає президенту США право запроваджувати цільові мита щодо третіх країн, які продовжують закуповувати російські нафту, газ та інші енергоносії. Ініціатива розглядається як один із наймасштабніших санкційних пакетів, спрямованих на посилення економічного тиску на Росію.

  • Сенат США зробив перший крок до “пекельних санкцій” проти РФ:

    Сенат США зробив перший крок до “пекельних санкцій” проти РФ:

    Сенат США зробив важливий крок на шляху до ухвалення нового пакета жорстких санкцій проти Росії. У ніч на 29 липня сенатори підтримали процедурне рішення, яке відкриває можливість для остаточного розгляду законопроєкту, відомого як “пекельні санкції”. Документ активно просував покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який був одним із найпослідовніших прихильників посилення економічного тиску на Кремль.

    Як повідомляють CNN та Reuters, процедурне голосування завершилося переконливою підтримкою: 86 сенаторів проголосували “за”, тоді як 12 виступили “проти”. Такий результат дозволяє продовжити законодавчий процес, однак остаточне ухвалення документа ще потребує подальших процедур у Сенаті.

    Керівництво верхньої палати Конгресу розраховує досягти домовленості між усіма 100 сенаторами, щоб завершити розгляд законопроєкту ще до початку серпневих парламентських канікул. Водночас американське законодавство дозволяє будь-якому сенатору затягнути процедуру, висловивши заперечення щодо прискореного розгляду документа, тому остаточні строки його ухвалення поки залишаються невизначеними.

    Голосування відбулося лише через кілька годин після церемонії прощання з Ліндсі Гремом у Вашингтоні. Незадовго до цього президент України Володимир Зеленський провів закриту зустріч із сенаторами США, під час якої, за даними американських медіа, серед ключових тем обговорювалися підтримка України та санкційна політика щодо Росії.

    Після завершення зустрічі сенатори запросили Зеленського до галереї Сенату, звідки він спостерігав за частиною голосування. Після оголошення результатів український президент подякував законодавцям словами “Спасибі”, а кілька сенаторів відповіли йому оплесками.

    Законопроєкт передбачає суттєве посилення економічного тиску на Росію та її торговельних партнерів. Однією з ключових норм документа є можливість запровадження мит у розмірі до 100% щодо п’яти найбільших імпортерів російських нафти та газу. Серед країн, які можуть потрапити під такі обмеження, називають Індію та Китай.

    Напередодні агентство Bloomberg повідомляло, що двопартійна група сенаторів узгодила фінальну редакцію законопроєкту, що дозволило винести його на процедурне голосування. Водночас документ і надалі залишається предметом політичних дискусій.

    Основні суперечки стосуються повноважень президента США Дональда Трампа. Початкова версія законопроєкту передбачала, що рішення про запровадження або скасування санкцій ухвалюватиме Конгрес. Однак після доопрацювання документа президент отримує значно ширші можливості самостійно застосовувати або скасовувати санкційні обмеження. Саме ця норма викликає занепокоєння частини демократів.

    Критики законопроєкту також вважають, що використання високих мит може негативно позначитися не лише на американських споживачах, а й на торговельно-економічних відносинах США з європейськими союзниками та іншими партнерами. Попри це, підтримка процедурного голосування більшістю сенаторів свідчить, що законопроєкт має реальні шанси пройти наступні етапи розгляду та стати одним із наймасштабніших санкційних пакетів проти Росії за останні роки.

  • Трамп емоційно попрощався з Ліндсі Гремом

    Трамп емоційно попрощався з Ліндсі Гремом

    Президент США Дональд Трамп виступив із прощальною промовою на церемонії поховання сенатора-республіканця Ліндсі Грема, назвавши його одним із найвидатніших законодавців в історії Сполучених Штатів та людиною, яка десятиліттями мала значний вплив на американську політику. Церемонія прощання відбулася у Вашингтонському національному соборі за участю високопосадовців США, іноземних лідерів та близьких покійного.

    Під час свого виступу Трамп назвав Грема “справжнім американським оригіналом” і “улюбленим другом”, наголосивши, що той був політиком, без якого протягом понад трьох десятиліть практично не ухвалювалися важливі рішення у Вашингтоні. За словами президента США, сенатор, який виріс у невеликому містечку в Південній Кароліні, зумів стати політиком світового масштабу та людиною, до думки якої дослухалися як у США, так і за їхніми межами.

    “Протягом понад 30 років у цій столиці не відбувалося нічого суттєвого без відома Ліндсі Грема”, – заявив американський президент, додавши, що сенатор “віддавав Америці всю міру свого доброго та могутнього серця, поки це серце просто не вичерпалося”.

    Окрему увагу Трамп приділив особистим взаєминам із покійним сенатором. Він нагадав, що на початку президентської кампанії 2016 року вони були політичними суперниками, однак згодом їхні стосунки переросли у багаторічну дружбу. Президент розповів, що вони часто разом грали у гольф, а також підкреслив унікальну здатність Грема знаходити спільну мову з людьми незалежно від їхньої політичної позиції.

    У своїй промові глава Білого дому також охарактеризував світогляд сенатора, наголосивши, що той був переконаним прихильником сильної Америки та вірив у важливість американського лідерства на міжнародній арені. За словами Трампа, Грем був людиною з рішучими поглядами у сфері національної безпеки та підтримував активну зовнішню політику США. Президент зазначив, що сенатор був “надзвичайно войовничим” і прагнув використовувати силу, якщо вважав це необхідним для захисту інтересів своєї країни.

    Церемонія прощання із Ліндсі Гремом зібрала чимало високопоставлених гостей. Крім Дональда Трампа, із промовами виступили віцепрезидент США Джей Ді Венс та лідер республіканської більшості у Сенаті Джон Тун. Серед присутніх також були президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу, що підкреслило міжнародний авторитет американського сенатора.

    Ліндсі Грем помер 11 липня у віці 71 року. Протягом багатьох років він був одним із найвпливовіших представників Республіканської партії у сфері зовнішньої політики та національної безпеки. Сенатор послідовно підтримував Україну після початку повномасштабної війни Росії та виступав за посилення економічного тиску на Москву.

    Однією з його останніх гучних законодавчих ініціатив став законопроєкт про запровадження масштабних санкцій проти Росії. Документ передбачає введення 500-відсоткових мит для країн, які продовжують купувати російську нафту, природний газ та інші енергоносії. Після смерті сенатора законопроєкт отримав його ім’я, ставши символом політичної спадщини Грема та його жорсткої позиції щодо Кремля. Саме ця ініціатива вважається однією з найрезонансніших у його багаторічній кар’єрі та продовжує залишатися предметом активного обговорення у Вашингтоні.

  • У Білому домі оцінили зустріч Трампа із Зеленським: переговори назвали продуктивними

    У Білому домі оцінили зустріч Трампа із Зеленським: переговори назвали продуктивними

    У Білому домі позитивно оцінили зустріч президента України Володимира Зеленського з американським лідером Дональдом Трампом, яка відбулася 28 липня в Овальному кабінеті. Переговори проходили у закритому форматі без присутності журналістів і були присвячені передусім зміцненню української протиповітряної оборони та активізації дипломатичних зусиль для завершення війни.

    Речниця Білого дому Керолайн Левітт повідомила, що зустріч Трампа із Зеленським була позитивною та продуктивною. Так само вона охарактеризувала переговори американського президента з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу, який того дня також відвідав Білий дім.

    За інформацією поінформованих джерел, українська сторона оцінює результати переговорів приблизно на вісім балів із десяти. Основним пріоритетом стала можливість отримання ліцензій на виробництво ракет-перехоплювачів для зенітних ракетних комплексів Patriot. Інші напрями двосторонньої співпраці також залишаються в роботі.

    Володимир Зеленський після зустрічі повідомив, що розмова з Трампом була хорошою. За його словами, лідери обговорили ліцензії на виробництво перехоплювачів для Patriot та інші рішення, здатні посилити захист українських міст від російських ракетних атак.

    Patriot залишається критично важливою системою для України, оскільки здатна перехоплювати балістичні ракети. На тлі регулярних російських ударів Київ наполягає не лише на збільшенні постачання готових боєприпасів, а й на запуску власного або спільного виробництва перехоплювачів.

    Політичної домовленості щодо надання Україні відповідної ліцензії сторони досягли раніше під час зустрічі Зеленського і Трампа на саміті НАТО в Анкарі. Тепер українська сторона очікує переходу від політичних заяв до практичної реалізації домовленостей.

    Напередодні американська оборонна компанія Raytheon, яка входить до складу RTX і бере участь у виробництві систем Patriot, висловила готовність поглибити співпрацю з Україною. Зеленський заявляв, що йдеться про можливість спільного виготовлення одних із найважливіших засобів протиповітряної оборони.

    Окрім оборонної співпраці, президенти обговорили дипломатичний трек. Зеленський наголосив на необхідності активізувати переговорні зусилля та домогтися реальної готовності Росії до завершення війни. Перед зустріччю представник Білого дому також заявляв, що Трамп планує порушити питання мирного процесу та вважає, що настав час припинити бойові дії.

    Повідомляється, що переговори дозволили пожвавити контакти між українською та американською сторонами. Упродовж наступних двох тижнів до Києва можуть прибути спеціальний представник президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Офіційно дати можливого візиту поки не оголошували.

    За кілька днів до зустрічі Зеленський уже спілкувався з Віткоффом і Кушнером. Сторони обговорювали активізацію дипломатії, можливі подальші переговори та пошук шляхів до завершення війни на прийнятних для України умовах.

    Візит Зеленського до Вашингтона відбувся на тлі поступового потепління відносин між президентами України та США. Після напружених контактів на початку другого президентського терміну Трампа сторони останніми місяцями демонструють готовність розширювати оборонне співробітництво та підтримувати регулярний політичний діалог.

    Зустріч в Овальному кабінеті передувала церемонії прощання із сенатором Ліндсі Гремом, який був одним із найпослідовніших прихильників підтримки України у Конгресі США. Після церемонії Зеленський також мав провести переговори з американськими сенаторами на тлі підготовки нового пакета санкцій проти Росії.

    Конкретних підписаних документів за результатами зустрічі наразі не оголошували. Водночас позитивні оцінки Білого дому та української сторони свідчать про продовження переговорів щодо ліцензованого виробництва перехоплювачів Patriot, посилення української ППО та відновлення активного дипломатичного процесу.

  • «Хороша зустріч»: Зеленський повідомив про результати переговорів із президентом США

    «Хороша зустріч»: Зеленський повідомив про результати переговорів із президентом США

    Президент України Володимир Зеленський 28 липня провів переговори з президентом США Дональдом Трампом в Овальному кабінеті Білого дому. Однією з ключових тем зустрічі стало посилення української системи протиповітряної оборони, подальша військово-технічна співпраця між Києвом і Вашингтоном, а також розвиток спільного виробництва оборонної продукції. За підсумками переговорів глава української держави назвав зустріч «хорошою» та подякував Сполученим Штатам за підтримку України.

    Після завершення переговорів Зеленський повідомив, що сторони детально обговорили питання зміцнення української протиповітряної оборони, дипломатичні зусилля щодо досягнення справедливого миру та координацію подальших контактів між українською й американською командами.

    «Хороша зустріч із президентом Трампом в Овальному кабінеті. Дякую за все, що ми робимо разом, щоб захистити життя українців і досягти миру», – написав президент України за підсумками переговорів.

    Окрему увагу під час зустрічі приділили розвитку співпраці у сфері протиповітряної оборони. Зеленський повідомив, що разом із Трампом обговорив питання отримання Україною ліцензій на виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot, а також інші спільні проєкти у сфері оборонної промисловості.

    За словами президента України, сторони розглянули можливості, які дозволять посилити спроможності українського оборонно-промислового комплексу.

    «Обговорили з президентом ліцензії на виробництво перехоплювачів для Patriot та деякі інші ідеї, які можуть допомогти», – зазначив Зеленський.

    Тема локалізації виробництва ракет для систем Patriot обговорюється між Києвом і Вашингтоном уже кілька тижнів. Раніше під час саміту НАТО в Анкарі Дональд Трамп заявив, що США готові надати Україні відповідну ліцензію на виробництво перехоплювачів. Після завершення саміту Зеленський повідомив, що політичної домовленості щодо цього питання вже досягнуто, а нинішня зустріч у Вашингтоні стала продовженням цих переговорів.

    Крім оборонної тематики, президенти обговорили дипломатичні зусилля щодо завершення війни та подальшу взаємодію між урядами двох держав. За словами Зеленського, найближчим часом команди України та США узгодять деталі наступних контактів і форматів співпраці.

    Під час зустрічі український президент також висловив співчуття Дональду Трампу у зв’язку зі смертю американського сенатора Ліндсі Грема, якого назвав справжнім другом України. Саме для участі в державній церемонії прощання із сенатором Зеленський прибув до Вашингтона, де також запланував низку переговорів із представниками американської влади.

    Окрім переговорів із президентом США, глава української держави має провести зустріч із президентом Фінляндії Александром Стуббом, взяти участь у церемонії прощання з Ліндсі Гремом, а також зустрітися з американськими сенаторами та конгресменами. Однією з тем цих переговорів стане законопроєкт про посилення вторинних санкцій проти Росії, який за життя активно підтримував сенатор Грем.

    За даними міжнародних медіа, нинішній візит Зеленського до США в Києві розглядають як важливу можливість зміцнити політичну й військову підтримку України з боку адміністрації Дональда Трампа. Під час переговорів українська сторона порушила питання подальших поставок засобів протиповітряної оборони, виробництва ракет Patriot, співпраці у сфері безпілотних технологій та координації дипломатичних кроків для досягнення справедливого миру.

    Зустріч у Білому домі відбулася у закритому форматі без присутності преси. Однак після її завершення обидві сторони підтвердили, що переговори стосувалися насамперед зміцнення обороноздатності України, розвитку спільних оборонних проєктів та подальшої координації між Києвом і Вашингтоном. Особливу увагу було приділено розвитку системи протиповітряної оборони, яка залишається одним із головних пріоритетів України на тлі триваючих російських ракетних і дронових атак.

  • WSJ: Усик пояснив Трампу, чим українці відрізняються від росіян

    WSJ: Усик пояснив Трампу, чим українці відрізняються від росіян

    Зустріч українського чемпіона світу з боксу Олександра Усика та президента США Дональда Трампа в Білому домі стала однією з подій, які могли вплинути на зміну ставлення американського лідера до України. Про це повідомляє The Wall Street Journal, посилаючись на співрозмовників, знайомих із перебігом зустрічі. За інформацією видання, під час особистої розмови Усик поділився власним досвідом війни, розповів про пережите його родиною та відповів на запитання Трампа про різницю між українцями та росіянами.

    За даними WSJ, спілкування між Трампом і Усиком відбулося напередодні турніру UFC, який проходив у Білому домі. Спільною темою для розмови стало захоплення легендарним боксером Мухаммедом Алі. Видання зазначає, що Усик народився в один день із Алі, а під час зустрічі подарував президенту США підписану боксерську рукавичку. Це стало приводом для невимушеної розмови, яка згодом перейшла до теми російсько-української війни.

    Як пише газета, український спортсмен розповів Трампу про те, як його родина була змушена ховатися від російських обстрілів у Києві. Усик також наголосив, що українці продовжують боротися, незважаючи на війну, і назвав їх «бійцями та переможцями». За словами співрозмовників видання, ця особиста історія справила на президента США сильне враження.

    Під час зустрічі Трамп поставив боксеру пряме запитання: чим українці відрізняються від росіян. За інформацією The Wall Street Journal, Усик не став виголошувати довгу промову. Натомість він показав на голову та серце, давши зрозуміти, що головна відмінність полягає у мисленні та цінностях людей. Саме цей епізод видання називає одним із найяскравіших моментів зустрічі.

    WSJ зазначає, що зустріч із Усиком стала лише одним із факторів, які останнім часом вплинули на зміну риторики Дональда Трампа щодо України. За інформацією видання, президент США також був вражений стійкістю президента Володимира Зеленського, результатами українських ударів по військових об’єктах РФ, розвитком українських безпілотних технологій та дипломатичною роботою європейських союзників України.

    За даними газети, Трамп останніми тижнями дедалі частіше позитивно висловлюється про Україну та її здатність чинити опір російській агресії. Видання наголошує, що американський президент традиційно прихильно ставиться до людей, яких вважає сильними особистостями та переможцями, а зустріч із Усиком лише посилила це враження. Водночас журналісти зауважують, що погляди Трампа можуть змінюватися досить швидко, тому говорити про остаточний перегляд його позиції поки що зарано.

    У матеріалі також зазначається, що найближчим випробуванням для нової динаміки відносин між Києвом і Вашингтоном стане зустріч Дональда Трампа та Володимира Зеленського у США, запланована під час візиту українського президента до Вашингтона на церемонію прощання із сенатором Ліндсі Гремом. Саме після цієї зустрічі стане зрозуміло, наскільки змінилася позиція американського президента щодо України.

    Сам Олександр Усик раніше неодноразово заявляв, що використовує свою міжнародну популярність для підтримки України та привернення уваги світової спільноти до війни. Згідно з публікацією The Wall Street Journal, його особиста розмова з Дональдом Трампом стала ще одним прикладом того, як відомі українці намагаються донести до світових лідерів власне бачення війни та боротьби українського народу.