Golosnovinua.com

Позначка: Дональд Трамп

  • США готуються до нової ескалації з Іраном: посольства закликали американців залишати Близький Схід

    США готуються до нової ескалації з Іраном: посольства закликали американців залишати Близький Схід

    Сполучені Штати посилили попередження для своїх громадян на Близькому Сході на тлі нового загострення навколо Ірану. Американські дипломатичні представництва в Ізраїлі, Йорданії, Іраку та низці інших країн регіону 1 серпня закликали громадян США розглянути можливість виїзду або бути готовими швидко залишити регіон у разі подальшої ескалації.

    У попередженнях дипломатичних установ наголошується, що безпекова ситуація на Близькому Сході залишається складною та може змінитися практично без попередження. Американцям рекомендують бути особливо пильними, стежити за офіційними повідомленнями та враховувати ризик скасування авіарейсів, тимчасового закриття повітряного простору й інших транспортних обмежень.

    Посольство США в Йорданії, зокрема, попередило, що через підвищену напруженість зберігається можливість «непередбаченої ескалації». Американцям, які вже перебувають на Близькому Сході, рекомендували розглянути можливість від’їзду або принаймні мати готовий план виїзду на випадок погіршення ситуації.

    Громадянам США, які наразі перебувають за межами регіону, своєю чергою рекомендують серйозно переглянути плани подорожей на Близький Схід або транзиту через нього. Це особливо важливо з огляду на можливі перебої в роботі авіакомпаній.

    Окреме попередження стосується американців у Йорданії: їм рекомендували не наближатися до американських військових об’єктів у країні. Цей заклик пов’язаний із ризиком нових атак на тлі протистояння США та Ірану.

    При цьому йдеться не про оголошення масової організованої евакуації американських громадян. Формулювання дипломатичних установ передбачає насамперед самостійний виїзд комерційним транспортом, поки така можливість зберігається. Тобто Вашингтон фактично закликає американців не чекати моменту, коли через бойові дії або закриття повітряного простору залишити країни регіону стане значно складніше.

    Загроза існує вже кілька місяців

    Нинішнє попередження з’явилося не на порожньому місці. Державний департамент США ще раніше підвищив рівень небезпеки для низки держав Близького Сходу через збройне протистояння з Іраном.

    Наприклад, для Об’єднаних Арабських Еміратів діє третій рівень рекомендацій — Reconsider Travel, тобто американцям радять переглянути необхідність поїздок. Ще 2 березня Держдепартамент наказав неосновному персоналу уряду США та членам сімей американських держслужбовців залишити ОАЕ через загрозу збройного конфлікту.

    Аналогічні заходи застосовувалися щодо Бахрейну. Держдепартамент пояснював їх загрозою тероризму та збройного конфлікту, а неосновному персоналу і членам сімей американських службовців також наказали виїхати.

    Серйозні обмеження діють і щодо Кувейту. Американська влада попереджає про загрозу збройного конфлікту, а можливості уряду США надавати консульську допомогу своїм громадянам там залишаються обмеженими через безпекові ризики.

    Схожа ситуація склалася в Омані. Держдепартамент рекомендує переглянути поїздки до країни через ризик тероризму та збройного конфлікту. У березні Вашингтон також наказував частині американського дипломатичного персоналу та їхнім родинам залишити країну.

    Таким чином, нинішнє звернення посольств стало черговим етапом заходів безпеки, які США поступово посилювали протягом останніх місяців.

    Ризик для авіасполучення

    Однією з головних практичних загроз для цивільних залишається авіасполучення. У разі різкого загострення ситуації окремі держави можуть оперативно закрити свій повітряний простір, а авіакомпанії — скасувати рейси або змінити маршрути.

    Американські дипломатичні представництва прямо попереджають громадян про можливі скасування рейсів і періодичне закриття повітряного простору. Частина перевізників у регіоні вже раніше відкладала відновлення звичайного розкладу або скасовувала окремі маршрути.

    Саме тому громадянам США рекомендують постійно перевіряти статус рейсів безпосередньо в авіакомпаній та стежити за роботою аеропортів.

    Для Вашингтона це особливо чутливе питання. Під час попередніх етапів протистояння США та Ірану через атаки й закриття аеропортів американській владі вже доводилося організовувати допомогу громадянам, які не могли самостійно залишити окремі держави регіону.

    США вже попереджали про глобальну небезпеку

    Державний департамент також підтримує загальне попередження для американців за кордоном. У ньому громадянам рекомендується проявляти підвищену обережність через нестабільну міжнародну безпекову ситуацію.

    Офіційна система Держдепартаменту передбачає чотири рівні небезпеки для подорожей. Третій рівень означає рекомендацію переглянути необхідність поїздки через серйозні ризики, а четвертий — повністю відмовитися від неї через потенційну загрозу життю та обмежені можливості американського уряду допомогти громадянам у надзвичайній ситуації.

    Нинішня хвиля попереджень показує, що Вашингтон розглядає можливість нового загострення на Близькому Сході як достатньо серйозну, щоб громадяни США заздалегідь підготувалися до можливих перебоїв із транспортом і швидкого від’їзду.

    Водночас сам факт таких рекомендацій ще не означає, що рішення про нову масштабну військову операцію вже ухвалене. Дипломатичні попередження часто видаються превентивно, коли ризик різкої зміни ситуації оцінюється як підвищений.

    Проте масштаб нинішнього звернення та одночасні рекомендації кількох американських представництв свідчать: у Вашингтоні не виключають сценарію, за якого ситуація може погіршитися досить швидко. Саме тому американцям фактично радять використати час, коли комерційне авіасполучення ще працює, та заздалегідь визначитися з маршрутом виїзду.

    На цьому тлі найближчі дні можуть стати визначальними для подальшого розвитку ситуації навколо Ірану та всього Близького Сходу.

  • «Найближчі тижні покажуть усе»: Рубіо анонсував нову спробу відновити переговори України та Росії

    «Найближчі тижні покажуть усе»: Рубіо анонсував нову спробу відновити переговори України та Росії

    Сполучені Штати найближчими тижнями планують активізувати дипломатичні зусилля, щоб з’ясувати, чи існує реальна можливість повернути Україну та Росію до змістовних переговорів про завершення війни. Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо, водночас визнавши, що позиції Києва та Москви залишаються суттєво віддаленими одна від одної.

    В ефірі Fox News Рубіо повідомив, що Вашингтон готує нові кроки, які мають показати, чи є політичний простір для відновлення переговорного процесу.

    «Протягом найближчих кількох тижнів ви станете свідками певних зусиль, спрямованих на те, щоб з’ясувати, чи вдасться нам відновити переговори між Росією та Україною й покласти край цій війні», — заявив американський держсекретар.

    При цьому Рубіо не став створювати враження, що домовленість уже близька. За його словами, головною проблемою залишаються принципові розбіжності між сторонами, які стосуються ключових умов можливого завершення бойових дій.

    Американський дипломат назвав ці позиції «червоними лініями» та наголосив, що без їхнього хоча б часткового зближення перейти до реального компромісу буде надзвичайно складно.

    За словами Рубіо, у Вашингтоні розуміють, що обидві сторони мають чіткі вимоги, від яких поки що не готові відмовлятися. Саме тому майбутні дипломатичні контакти мають насамперед показати, чи готові Київ і Москва рухатися від максималістських позицій у напрямку практичного переговорного процесу.

    Заява держсекретаря пролунала на тлі затяжної паузи у спробах досягти політичного прориву. Україна неодноразово заявляла, що готова до переговорів, але наполягає на повному та безумовному припиненні вогню як базовій передумові для змістовної дипломатії.

    Київ також виступає за припинення ударів по цивільній та критичній інфраструктурі, повернення полонених, цивільних та викрадених Росією українських дітей, а також за перехід переговорів на рівень лідерів держав.

    Подібну позицію українська сторона озвучувала і під час попередніх раундів переговорів у Стамбулі. Тоді Київ наголошував, що готовий до припинення вогню фактично негайно, якщо відповідне політичне рішення ухвалить Москва. Українська делегація також пропонувала організувати зустріч Володимира Зеленського і Володимира Путіна за участю міжнародних партнерів.

    Водночас попередні переговори не дали масштабного політичного результату. Найвідчутнішим практичним досягненням стали домовленості щодо обмінів військовополоненими та гуманітарних питань.

    У попередніх раундах сторони погоджували великі обміни, обговорювали повернення тяжкопоранених та тіл загиблих військових, але в питанні повного припинення вогню прориву не сталося.

    Українська сторона звинувачувала Москву в тому, що замість реалістичних пропозицій російська делегація продовжує висувати вимоги, які фактично мають ультимативний характер.

    Серед головних розбіжностей залишаються територіальні питання, майбутні гарантії безпеки для України, чисельність і статус Збройних сил, санкції проти Росії та політичні умови припинення війни.

    Попередні раунди переговорів у Стамбулі показали, що навіть питання припинення вогню сторони трактують по-різному. Україна наполягає на повному та безумовному припиненні бойових дій на суші, в повітрі й на морі, тоді як російська сторона раніше пропонувала короткі локальні паузи або висувала додаткові політичні умови.

    Туреччина водночас продовжує наполягати на збереженні стамбульського формату. У липні глава турецького МЗС Хакан Фідан заявляв, що продовження таких контактів було б корисним навіть за відсутності негайного прориву. За його словами, Анкара працює над новими підходами, які могли б допомогти вивести переговорний процес із глухого кута.

    США також намагаються зберігати роль ключового посередника. Рубіо раніше наголошував, що Вашингтон не відмовляється від спроб сприяти завершенню війни, навіть попри складність переговорного процесу та значну дистанцію між позиціями Москви та Києва.

    Нова заява американського держсекретаря важлива ще й тому, що він фактично назвав часовий горизонт, протягом якого Вашингтон хоче перевірити життєздатність нового дипломатичного раунду. Йдеться не про оголошення конкретної дати переговорів, а про кілька тижнів активних консультацій та спроб з’ясувати готовність сторін до компромісу.

    При цьому жодних подробиць щодо формату майбутніх контактів Рубіо не розкрив. Наразі невідомо, чи йдеться про новий раунд прямих переговорів України та Росії, окремі консультації США з Києвом і Москвою або підготовку ширшої міжнародної зустрічі.

    Не оголошено також місце можливих переговорів. Стамбул залишається одним із очевидних варіантів через попередню роль Туреччини як посередника, однак офіційного рішення з цього приводу немає.

    Для України головним залишається питання реального припинення вогню, а не самого факту переговорів. Київ неодноразово підкреслював, що дипломатія має призводити до практичного зменшення бойових дій, а не використовуватися Росією для затягування часу або перегрупування військ.

    Саме тому найближчі кілька тижнів можуть показати, чи зможе адміністрація США знайти формулу, яка хоча б частково зблизить позиції сторін. Заява Рубіо поки що не свідчить про досягнуті домовленості або неминуче відновлення переговорів. Вона радше сигналізує про нову спробу Вашингтона перевірити, чи з’явилося достатньо політичного простору для повернення України та Росії до діалогу.

    Поки ж ключове питання залишається незмінним: чи готова Росія перейти від ультимативних вимог до переговорів про реальне припинення війни. Україна заявляє, що готова до дипломатії та повного припинення вогню, а США тепер мають намір у найближчі тижні з’ясувати, чи можливо перетворити ці заяви на новий переговорний процес.

  • «Можемо взяти практично все, що захочемо»: Трамп зробив гучну заяву про угоду з Україною

    «Можемо взяти практично все, що захочемо»: Трамп зробив гучну заяву про угоду з Україною

    Президент США Дональд Трамп знову прокоментував економічну угоду між Вашингтоном і Києвом щодо природних ресурсів та створення спільного Інвестиційного фонду відбудови. Американський президент заявив, що Україна має значні запаси корисних копалин і що підписаний документ нібито дозволяє Сполученим Штатам отримати широкий доступ до них.

    В інтерв’ю Real America’s Voice Трамп назвав домовленість вигідною для США та заявив, що американська сторона може «поїхати туди в будь-який момент і взяти практично все, що захочемо». За його словами, потенційна цінність ресурсної складової угоди може перевищувати 300 млрд доларів.

    Водночас буквальне трактування слів Трампа не відповідає механізму, зафіксованому у самій угоді. Офіційні документи України та США не передбачають передачі Сполученим Штатам українських родовищ або права одноосібно забирати корисні копалини. Україна зберігає право власності на свої природні ресурси та самостійно визначає умови й місця їхнього видобутку.

    Угоду про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови Київ і Вашингтон підписали 30 квітня 2025 року. Наступного дня Білий дім назвав її історичним економічним партнерством, покликаним залучати американські інвестиції у відбудову України, розробку природних ресурсів та стратегічну інфраструктуру.

    Фонд побудований на паритетній основі. Україна та США мають рівні права в управлінні ним, а жодна зі сторін не отримує одноосібного контролю. Українська сторона повинна спрямовувати до фонду 50% майбутніх доходів від нових ліцензій та рентних платежів, пов’язаних із видобутком визначених корисних копалин, нафти й газу. Водночас чинні родовища, вже видані ліцензії та бюджетні доходи, які існували до угоди, під цей механізм не підпадають.

    Саме тому тезу Трампа про можливість «взяти практично все» варто сприймати як його політичне трактування домовленості, а не як юридичний опис її положень. У Міністерстві економіки України після підписання документа окремо наголошували: усі українські надра залишаються власністю України, державні компанії не переходять під контроль США, а приватизаційні процеси угодою не змінюються.

    Американська сторона натомість отримує економічний інтерес у майбутніх проєктах. США можуть вкладати у фонд фінансові ресурси, залучати приватний капітал, технології та нову військову допомогу. Через U.S. International Development Finance Corporation Вашингтон також може сприяти приходу американських та інших західних компаній у проєкти з розробки надр, енергетики та інфраструктури.

    Кошти самого фонду мають інвестуватися виключно в Україну. Йдеться про видобувні проєкти, переробку ресурсів, інфраструктуру та відновлення країни. Протягом перших десяти років прибуток фонду має повністю реінвестуватися в українську економіку. Лише після цього сторони зможуть переходити до розподілу частини прибутку.

    Ще одна принципова деталь — угода не передбачає погашення Україною вартості попередньої американської військової допомоги. На ранніх етапах переговорів адміністрація Трампа пов’язувала майбутню ресурсну співпрацю з обсягом допомоги, яку США вже надали Україні, однак у фінальному документі відповідного боргового зобов’язання немає.

    Угода також не дає Вашингтону права самостійно визначати, де і коли розробляти конкретне родовище. За інформацією Міністерства економіки України, саме українська держава зберігає повноваження визначати умови користування надрами та видавати відповідні дозволи.

    Трамп, однак, уже не вперше описує домовленість значно ширше, ніж її юридичний текст. Він регулярно говорить про українські ресурси як про спосіб компенсувати американські витрати на підтримку Києва та наголошує на економічній вигоді для США.

    Водночас цифра понад 300 млрд доларів також потребує уточнення. У відкритих документах угоди немає гарантованої суми ресурсів або прибутку саме на 300 млрд доларів. Це політична оцінка самого Трампа, а фактична вартість майбутніх проєктів залежатиме від результатів геологічної розвідки, цін на сировину, обсягів інвестицій, вартості видобутку та безпекової ситуації.

    Частина потенційно перспективних родовищ розташована у районах, які перебувають під російською окупацією або поблизу зони бойових дій, що також ускладнює оцінку їхньої реальної комерційної вартості. Крім того, запуск великих гірничодобувних проєктів зазвичай займає роки та потребує значних інвестицій у геологічні дослідження, інфраструктуру, енергетику і переробку.

    У Вашингтоні угоду розглядають і як стратегічний інструмент. Білий дім під час її підписання прямо заявляв, що економічна присутність США в Україні повинна сприяти довгостроковій стабільності, модернізації країни та посиленню американського інтересу у збереженні вільної й суверенної України.

    Для Києва угода також є способом залучити капітал до післявоєнної відбудови та ресурсних проєктів, для реалізації яких самій Україні може бракувати фінансування та технологій.

    Таким чином, нова заява Трампа демонструє його максимально комерційний погляд на економічне партнерство з Україною. Проте фактичний зміст документа значно складніший за фразу про можливість «взяти все, що захочемо». США отримали преференційні можливості для участі в майбутніх українських ресурсних проєктах та рівноправну участь у спільному фонді, але право власності на українські надра залишається за Україною, а їх розробка продовжує регулюватися українською державою.

  • Трамп заявив про “історичну угоду” щодо повного роззброєння ХАМАС: що відомо про новий план для Гази

    Трамп заявив про “історичну угоду” щодо повного роззброєння ХАМАС: що відомо про новий план для Гази

    Президент США Дональд Трамп заявив про досягнення “історичної угоди”, яка передбачає повне роззброєння палестинського угруповання ХАМАС та інших збройних формувань у секторі Гази. За його словами, домовленість стала одним із ключових етапів реалізації масштабного американського плану завершення війни, що триває після нападу ХАМАС на Ізраїль у жовтні 2023 року.

    Про це американський президент повідомив у соціальній мережі Truth Social. За словами Трампа, домовленість була досягнута за участі створеної ним “Ради миру” (Board of Peace), яка координує реалізацію його мирної ініціативи щодо Гази.

    Що заявив Трамп

    Президент США назвав домовленість “історичним проривом” і заявив, що вона відкриває шлях до створення нової системи управління сектором Гази.

    За словами Трампа, після завершення процесу роззброєння територія має перейти під управління нового палестинського уряду, який співпрацюватиме з “Радою миру”. Водночас Ізраїль, як зазначив американський лідер, отримає гарантії безпеки, оскільки Газа більше не використовуватиметься як плацдарм для нападів.

    Президент також повідомив, що реалізація домовленості відбуватиметься поетапно. Після завершення процесу роззброєння ізраїльські війська мають залишити сектор Гази, а забезпечення порядку перейде до міжнародних стабілізаційних сил та нової палестинської поліції.

    Окремо Трамп подякував Єгипту, Катару та Туреччині, які брали участь у переговорах як посередники.

    Що передбачає план

    Згідно з інформацією Associated Press та Reuters, домовленість є частиною ширшого 20-пунктного мирного плану адміністрації Трампа.

    Документ передбачає поетапне роззброєння ХАМАС та інших палестинських збройних угруповань, демонтаж військової інфраструктури, включно з мережею підземних тунелів, передачу управління Газою технократичному палестинському уряду, а також поступове виведення ізраїльських військ після підтвердження виконання умов угоди.

    Також план передбачає розгортання міжнародних стабілізаційних сил, які разом із новою палестинською поліцією відповідатимуть за безпеку в секторі.

    Чи погодилися всі сторони

    Попри заяву Дональда Трампа, реалізація домовленості поки залишається під питанням.

    Як зазначає Associated Press, Ізраїль офіційно ще не підтвердив підтримку нової угоди. Ізраїльська влада традиційно наголошує, що головною умовою завершення війни є повне усунення військової інфраструктури ХАМАС.

    Водночас представники ХАМАС також роблять більш стримані заяви. За інформацією The Wall Street Journal, угруповання погоджується обговорювати процес передачі влади та окремі елементи демілітаризації, однак наполягає, що роззброєння має бути пов’язане з повним виведенням ізраїльських військ і відновленням Гази.

    Крім того, високопоставлений представник ХАМАС Газі Хамад заявив, що організація не здійснюватиме жодних кроків щодо роззброєння до завершення виведення ізраїльських військ із сектору.

    Що таке “Рада миру”

    Одним із центральних елементів ініціативи стала так звана Board of Peace (“Рада миру”), створена адміністрацією Трампа.

    За даними Reuters, до її складу входять представники американської адміністрації та міжнародні партнери. Організація має координувати політичне врегулювання, відновлення сектору Гази та контроль за виконанням мирної угоди. Її діяльність уже викликала дискусії серед міжнародних експертів: одні називають її новим дипломатичним механізмом, інші критикують через відсутність безпосереднього палестинського представництва.

    Чому це важливо

    Якщо домовленість буде реалізована, це стане першим випадком, коли ХАМАС погодиться на комплексне роззброєння в межах міжнародно погодженого плану.

    Водночас експерти наголошують, що попереду залишаються найскладніші етапи — практичне виконання домовленостей, міжнародний контроль, демонтаж військової інфраструктури та досягнення остаточної згоди між усіма сторонами конфлікту.

    За оцінками американських посадовців, повний процес демілітаризації може тривати від кількох місяців до майже року, а успіх залежатиме від виконання зобов’язань як палестинською стороною, так і Ізраїлем.

    Таким чином, попри гучну заяву Дональда Трампа про “історичну угоду”, остаточне втілення плану залежатиме від подальших переговорів, офіційного схвалення всіма учасниками процесу та практичного виконання домовленостей на місці.

  • Трамп засумнівався щодо ліцензії на виробництво ракет Patriot в Україні: що відомо і чому це важливо

    Трамп засумнівався щодо ліцензії на виробництво ракет Patriot в Україні: що відомо і чому це важливо

    Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон поки не ухвалив остаточного рішення щодо надання Україні ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot. Його слова стали несподіванкою, адже лише кілька тижнів тому американський лідер публічно заявляв про готовність надати Києву відповідний дозвіл.

    Про це Трамп сказав в інтерв’ю Financial Times, відповідаючи на запитання про перспективи локалізації виробництва одного з найважливіших елементів української системи ППО.

    Трамп: рішення ще не ухвалене

    В інтерв’ю Financial Times президент США повідомив, що питання ліцензування виробництва ракет Patriot наразі залишається відкритим.

    На запитання журналістів, чи готові Сполучені Штати дозволити Україні виробляти перехоплювачі Patriot, Трамп відповів:

    “Я не впевнений. Ми розглядаємо це питання”.

    Він також наголосив, що Вашингтон дуже обережно ставиться до передачі технологій такого рівня.

    За словами американського президента, Patriot належать до категорії найбільш складного та високотехнологічного озброєння, тому США традиційно не поспішають видавати виробничі ліцензії іншим країнам.

    “Це дуже незвичайна зброя… Нам потрібно бути трохи обережними з тим, кому ми видаємо ліцензії. Ми насправді не ліцензуємо таке обладнання”, – пояснив Трамп.

    Чому ця заява викликала резонанс

    Нинішні слова президента США контрастують із його заявами, зробленими під час саміту НАТО в Анкарі на початку липня.

    Тоді, перебуваючи поруч із президентом України Володимиром Зеленським, Трамп заявив, що США готові надати Україні право виробляти ракети-перехоплювачі Patriot.

    Він навіть сказав, що Вашингтон “дасть ліцензію” та допоможе українській стороні освоїти технологію виробництва. При цьому американський президент визнавав, що йдеться про надзвичайно складний технологічний процес.

    Саме тому нинішня заява Financial Times фактично означає, що остаточного політичного рішення досі не існує.

    Що говорив Зеленський після зустрічі у Білому домі

    Коментарі Трампа пролунали лише через два дні після його переговорів із президентом України Володимиром Зеленським у Білому домі.

    Після зустрічі глава української держави повідомив, що сторони детально обговорили питання спільного виробництва оборонної продукції, зокрема ракет-перехоплювачів Patriot.

    Окрім цього, Зеленський розповів про переговори з американськими оборонними компаніями, які можуть бути залучені до майбутніх виробничих проєктів.

    Lockheed Martin вже веде переговори з Україною

    Під час свого візиту до США український президент також зустрівся з керівництвом американської компанії Lockheed Martin, яка є одним із виробників систем Patriot.

    За словами Зеленського, сторони обговорили перспективи розвитку довгострокового оборонного партнерства, включаючи спільне виробництво озброєння, передачу окремих технологій та локалізацію виробництва в Україні.

    Українська сторона розраховує, що така співпраця дозволить не лише забезпечити власні потреби в засобах ППО, а й закласти основу для розвитку сучасної оборонної промисловості після завершення війни.

    Чому Patriot настільки важливі для України

    Patriot сьогодні залишаються практично єдиною західною системою, здатною ефективно перехоплювати російські балістичні ракети.

    Саме тому Україна вже тривалий час просить не лише нові батареї Patriot, а й збільшення запасів ракет-перехоплювачів, які активно витрачаються під час відбиття масованих російських атак.

    Українська посол у США Ольга Стефанішина наголосила, що країна критично потребує саме ракет PAC-3 для боротьби з балістичними ударами. Водночас вона зазначила, що навіть у разі позитивного рішення про локалізацію виробництва запуск такого виробництва може зайняти до п’яти років. Саме тому Україна паралельно веде переговори щодо закупівлі готових ракет та пошуку інших шляхів їх постачання.

    Чому питання виробництва настільки складне

    Навіть якщо США погодяться видати ліцензію, це не означає, що Україна одразу почне виготовляти повний комплекс Patriot.

    Аналітики зазначають, що виробництво може стосуватися лише окремих компонентів або безпосередньо ракет-перехоплювачів, тоді як радари, командні пункти та пускові установки й надалі вироблятимуться американськими компаніями.

    Крім того, запуск такого виробництва потребує значних інвестицій, спеціального обладнання, підготовки персоналу та погодження з виробниками Lockheed Martin і RTX. Навіть після отримання ліцензії знадобляться місяці або роки для створення повноціного виробничого циклу.

    Остаточного рішення поки немає

    Таким чином, попри активні переговори між Києвом і Вашингтоном, питання передачі Україні ліцензії на виробництво ракет Patriot залишається відкритим.

    Нові заяви Дональда Трампа свідчать, що американська адміністрація поки продовжує оцінювати можливі ризики передачі критично важливих оборонних технологій. Водночас українська сторона наголошує, що розвиток власного виробництва сучасних засобів ППО є одним із ключових елементів довгострокового зміцнення обороноздатності країни.

  • Туск зробив прогноз щодо війни: наступні 100 днів можуть стати вирішальними

    Туск зробив прогноз щодо війни: наступні 100 днів можуть стати вирішальними

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що найближчі 100 днів можуть стати визначальними для перебігу повномасштабної війни Росії проти України. На його думку, саме цей період може вплинути на остаточний результат бойових дій, тому міжнародним партнерам необхідно посилити підтримку Києва.

    Про це повідомляє The Guardian.

    Свою заяву глава польського уряду зробив після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, яка відбулася 29 липня у Польщі. За словами Туска, нинішній етап війни є надзвичайно важливим, а подальший розвиток подій залежатиме як від дій України та її союзників, так і від політичних рішень ключових міжнародних гравців.

    “Ситуація цілком зрозуміла: наступні 100 днів можуть визначити результат цієї війни, і наразі шанси – 50 на 50”, – наголосив польський прем’єр.

    На його переконання, значний вплив на перебіг війни можуть мати президент США Дональд Трамп, а також інші впливові політичні та бізнесові діячі, серед яких він згадав американського підприємця Ілона Маска.

    Окремо Туск прокоментував інцидент із російською ракетою, яка під час чергової масованої атаки РФ на Україну залетіла в повітряний простір Польщі. За його словами, цей випадок лише посилив його переконання у необхідності подальшої підтримки України.

    Прем’єр наголосив, що безпека Польщі безпосередньо залежить від здатності українських військових стримувати російську агресію.

    “Безпека Польщі безпосередньо й беззаперечно залежить від ефективних дій українських військових, зокрема в повітрі. Якби українці мали значно більше того, про що вони давно просять, можливо, ця балістична ракета не була б запущена в бік Польщі”, – заявив він.

    Туск також запевнив, що Польща продовжить підтримувати Україну та докладе всіх зусиль, аби вона не програла війну.

    “Ми зробимо все можливе, щоб Україна не програла цю війну”, – підкреслив глава польського уряду.

    Нагадаємо, під час масованого російського удару по Україні 30 липня крилата ракета Х-101 тимчасово увійшла в повітряний простір Польщі. Після цього Дональд Туск екстрено скликав нараду за участю керівництва силових структур і військового командування.

    Пізніше прем’єр пояснив, що польські сили протиповітряної оборони технічно могли збити російську ракету, однак цього не зробили через чинні процедури та необхідність уникнути додаткових ризиків для населення.

  • Нафта несподівано подешевшала попри нове загострення на Близькому Сході

    Нафта несподівано подешевшала попри нове загострення на Близькому Сході

    Світові ціни на нафту 30 липня продемонстрували зниження, попри різке загострення ситуації на Близькому Сході та нові військові удари в регіоні. Інвестори дедалі більше зосереджуються не на політичних заявах чи ескалації конфлікту, а на тому, чи впливають бойові дії на реальні поставки нафти через ключові транспортні маршрути.

    Про це повідомляє Reuters.

    Під час торгів ф’ючерси на нафту марки Brent подешевшали на 96 центів, або 1,06%, до 89,78 долара за барель. Водночас американська нафта West Texas Intermediate (WTI) втратила 64 центи, або 0,76%, опустившись до 83,82 долара за барель.

    Зниження котирувань відбулося після різкого стрибка цін напередодні. У середу, 29 липня, нафтовий ринок відреагував зростанням на заяву президента США Дональда Трампа, який пригрозив Ірану “дуже сильним” ударом після ракетної атаки, здійсненої Тегераном по американській військовій базі в Йорданії.

    Додатковим фактором напруженості стали спільні авіаудари США та Саудівської Аравії по підтримуваних Іраном воєнізованих формуваннях в Іраку. За інформацією Reuters, це стало першим випадком, коли Ер-Ріяд відкрито приєднався до американської військової операції у відповідь на атаки безпілотників, які, за даними Вашингтона, були спрямовані проти саудівської нафтової інфраструктури.

    Попри це, учасники ринку не поспішили продовжувати скупку нафти. Аналітики пояснюють, що останнім часом інвестори дедалі менше реагують лише на геополітичні заголовки. На їхню думку, короткострокові стрибки цін, викликані військовими подіями чи політичними заявами, швидко згасають, якщо конфлікт не призводить до реального скорочення світових поставок енергоносіїв.

    Експерти зазначають, що головним фактором для нафтового ринку залишається безперервність експорту сировини з країн Перської затоки. Саме тому інвестори уважно стежать за ситуацією навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських маршрутів для світової торгівлі нафтою.

    За даними Reuters, попри майже повне закриття Ормузької протоки через безпекову ситуацію, постачання сирої нафти з регіону наразі продовжується. Це дозволяє ринку уникнути дефіциту сировини та стримує подальше зростання цін.

    Водночас експерти не виключають, що ситуація може швидко змінитися. Якщо бойові дії або нові атаки призведуть до перебоїв у роботі нафтової інфраструктури чи блокування транспортних маршрутів, ринок може знову відреагувати різким подорожчанням енергоносіїв.

    Чергове загострення на Близькому Сході розпочалося після того, як Корпус вартових ісламської революції завдав удару по американських військових у Йорданії. У відповідь США разом із Саудівською Аравією атакували підтримувані Іраном угруповання в Іраку, які, за твердженням американської сторони, останніми днями здійснювали спроби атакувати нафтові об’єкти королівства.

    Після обстрілу американської бази президент США Дональд Трамп виступив із жорсткою заявою, пообіцявши завдати Ірану потужного удару. Це ще більше посилило побоювання щодо можливої ескалації конфлікту в регіоні, який забезпечує значну частину світового експорту нафти.

    Попри напружену геополітичну ситуацію, ринок поки що демонструє стриману реакцію. Інвестори очікують подальшого розвитку подій і насамперед оцінюють, чи вплине конфлікт на глобальні поставки енергоносіїв, адже саме цей фактор залишається визначальним для формування світових цін на нафту.

  • Драпатий окреслив формулу перемоги України: головком розповів, що має змінити хід війни

    Драпатий окреслив формулу перемоги України: головком розповів, що має змінити хід війни

    Головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий окреслив своє бачення того, яким шляхом Україна може досягти перемоги у війні з Росією. За його словами, ключовими елементами стратегії є посилення бойових операцій у різних доменах, застосування асиметричних підходів, розвиток українських військових технологій та системне зниження військового й економічного потенціалу Росії.

    Про це повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

    29 липня Михайло Драпатий провів першу телефонну розмову з верховним головнокомандувачем Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі та командувачем Збройних сил США в Європі генералом Алексусом Гринкевичем. Під час переговорів сторони обговорили ситуацію на фронті, потреби української армії та подальшу взаємодію між Україною і союзниками.

    Під час розмови український головнокомандувач представив власне бачення подальших дій, які, на його переконання, мають забезпечити перевагу над російськими військами.

    За словами Драпатого, одним із головних пріоритетів залишається посилення операцій у різних доменах сучасної війни. Він також наголосив на необхідності не допустити проникнення російських військ у смуги української оборони, збільшити масштаби дальнього та середнього вогневого ураження противника, а також продовжити реформування структури Збройних сил шляхом розвитку армійських корпусів і розширення їхньої автономності.

    Окрему увагу головнокомандувач приділив сучасним технологіям, які, за його словами, дедалі більше визначають перебіг бойових дій.

    “Працюємо над тим, щоб підвищити рівень летальності ворожих втрат і знизити економічні спроможності Москви. Застосовуємо для цього асиметричні підходи та українські технології”, – заявив Драпатий.

    Під час розмови він також висловив вдячність генералу Алексусу Гринкевичу за особисту підтримку України та зусилля, спрямовані на зміцнення української системи протиповітряної оборони. За словами головнокомандувача, додаткові засоби ППО залишаються одним із найважливіших напрямів міжнародної військової допомоги.

    Крім того, Драпатий відзначив внесок президента США Дональда Трампа та міністра оборони США Піта Гегсета у забезпечення України необхідним озброєнням. Йдеться, зокрема, про військову допомогу, яка надається в межах програми Prioritized Ukraine Requirements List (PURL), що передбачає пріоритетне забезпечення українських Сил оборони необхідними видами озброєння та техніки.

    Розмова стала першою офіційною комунікацією між Михайлом Драпатим і генералом Алексусом Гринкевичем після призначення українського військового на посаду головнокомандувача ЗСУ. Вона підтвердила продовження тісної координації між Україною та союзниками по НАТО у питаннях військової підтримки, розвитку оборонних спроможностей і спільного реагування на російську агресію. За оцінкою українського командування, поєднання сучасних технологій, асиметричних рішень, міжнародної допомоги та системного посилення Збройних сил має стати основою для досягнення стратегічних цілей України у війні.

  • Axios розкрило, хто допоміг схилити Сенат США до підтримки “пекельних санкцій” проти Росії

    Axios розкрило, хто допоміг схилити Сенат США до підтримки “пекельних санкцій” проти Росії

    Президент України Володимир Зеленський та президент Фінляндії Александр Стубб відіграли важливу роль у тому, щоб переконати американських сенаторів підтримати законопроєкт про нові масштабні санкції проти Росії. Як повідомляє Axios із посиланням на власні джерела, саме їхні аргументи допомогли змінити позицію частини законодавців напередодні процедурного голосування в Сенаті США.

    За інформацією видання, перед першим процедурним голосуванням щодо законопроєкту про нові санкції проти Росії та Ірану серед сенаторів-демократів існували сумніви щодо підтримки документа. Основне занепокоєння стосувалося положень, які надають президенту США Дональду Трампу широкі повноваження щодо запровадження нових мит.

    Попри загальну підтримку посилення тиску на Росію, частина демократів побоювалася, що механізм застосування тарифів може бути використаний не лише проти країн, які купують російські енергоносії, а й щодо союзників Сполучених Штатів, що потенційно матиме економічні наслідки.

    Як зазначає Axios, саме під час зустрічей із сенаторами Володимир Зеленський та президент Фінляндії Александр Стубб навели аргументи на користь як санкційного пакета, так і передбачених ним мит. За словами співрозмовників видання, обидва лідери наголошували, що Росія поступово втрачає свої позиції, а посилення економічного тиску може суттєво прискорити цей процес і змусити Кремль змінити свою політику.

    Джерела Axios стверджують, що ці аргументи виявилися достатньо переконливими для низки сенаторів, які до цього не визначилися зі своєю позицією. У результаті процедурне голосування отримало необхідну підтримку.

    Після переговорів із законодавцями Володимир Зеленський був присутній у Сенаті під час голосування. Український президент спостерігав за підрахунком голосів із галереї залу засідань, а після оголошення результатів подякував сенаторам за підтримку.

    Нагадаємо, процедурне голосування у Сенаті США відкрило шлях до подальшого розгляду законопроєкту про так звані “пекельні санкції” проти Росії та Ірану, одним із головних авторів якого був покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Документ передбачає нові обмеження проти російських посадовців, фінансового сектору, “тіньового флоту”, а також можливість запровадження високих мит щодо країн, які продовжують купувати російські нафту, газ та інші енергоносії.

    Під час свого візиту до Вашингтона Зеленський також зустрівся з більш ніж 60 американськими сенаторами, обговоривши подальшу військову підтримку України, санкційний тиск на Росію та перспективи дипломатичного врегулювання війни. Президент України наголосив, що новий санкційний пакет є важливим не лише як інструмент економічного тиску на Кремль, а й як сигнал єдності для союзників України.

    Наразі законопроєкт ще не набув чинності. Попереду на нього чекає фінальне голосування в Сенаті, яке американські законодавці планують провести до початку серпневої перерви. Після цього документ має розглянути Палата представників США, і лише після проходження всіх законодавчих процедур він може бути підписаний президентом та набути чинності.

  • Зеленський здійснив у Вашингтоні те, що ще рік тому здавалося неможливим

    Зеленський здійснив у Вашингтоні те, що ще рік тому здавалося неможливим

    Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Вашингтона зумів суттєво змінити ставлення американського політичного істеблішменту до перспектив України у війні з Росією. Як пише Politico, український лідер здійснив те, що ще рік тому здавалося майже неможливим, – переконав Вашингтон, що Україна здатна перемогти у війні та потребує подальшої масштабної підтримки.

    За оцінкою видання, нинішній візит Зеленського до США разюче відрізнявся від його поїздки до Білого дому у лютому 2025 року, коли переговори з президентом США Дональдом Трампом завершилися гострою суперечкою в Овальному кабінеті. Цього разу, зазначає Politico, атмосфера була зовсім іншою, а президент України залишив зустріч із Трампом у значно кращому настрої.

    Автори матеріалу наголошують, що політичний клімат у Вашингтоні останнім часом змінився на користь України. Одним із підтверджень цього стало процедурне голосування в Сенаті США щодо законопроєкту про посилення санкцій проти Росії, одним із головних авторів якого був покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем.

    На думку Politico, підтримка законопроєкту стала ще одним важливим успіхом української дипломатії. Голосування наблизило Конгрес до можливого ухвалення нового пакета санкцій, спрямованого, зокрема, проти країн, які продовжують закуповувати російську нафту. Видання зазначає, що це відповідає одному з головних пріоритетів, які Зеленський просував під час переговорів у США, і свідчить про зміцнення позицій Києва не лише на фронті, а й у політичному діалозі з американськими партнерами.

    Водночас журналісти зауважують, що законопроєкт ще має пройти всі необхідні етапи законодавчої процедури, а остаточна позиція адміністрації Білого дому щодо окремих положень документа поки залишається невизначеною.

    За інформацією американських законодавців, під час зустрічі Зеленського із сенаторами ключовими темами стали подальше посилення санкційного тиску на Москву, продовження військової допомоги Україні та перспективи дипломатичного врегулювання війни.

    Президент України, як зазначає Politico, переконував американських політиків, що нові санкції можуть допомогти закріпити успіхи українських Сил оборони на полі бою та посилити тиск на Кремль, змусивши Росію повернутися до реальних мирних переговорів. За даними видання, ці аргументи знайшли підтримку серед представників обох партій у Сенаті.

    Окрему увагу під час переговорів було приділено подальшому зміцненню обороноздатності України. Зокрема, сторони обговорили можливість отримання ліцензій на виробництво в Україні ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot, постачання ракет PAC-3, а також забезпечення безперебійного доступу до супутникового зв’язку Starlink, який використовується українськими військовими.

    Нагадаємо, 28 липня Володимир Зеленський прибув із візитом до Вашингтона, де провів переговори з президентом США Дональдом Трампом. За словами американського лідера, зустріч “пройшла дуже добре”. Крім того, український президент зустрівся із понад 60 американськими сенаторами. Після цих переговорів Сенат підтримав процедурне рішення щодо законопроєкту про нові санкції проти Росії, що відкрило шлях до його подальшого розгляду. Для остаточного набуття чинності документ ще має пройти фінальне голосування в Сенаті та отримати схвалення Палати представників США.