Golosnovinua.com

Позначка: дрони

  • ЗСУ завдали серії потужних ударів по тилу РФ: уражено вертоліт, міст і штаби

    ЗСУ завдали серії потужних ударів по тилу РФ: уражено вертоліт, міст і штаби

    Сили оборони України продовжують системну кампанію зі знищення військової інфраструктури Росії як на тимчасово окупованих територіях, так і в глибокому тилу противника. Протягом останньої доби українські військові завдали ударів одразу по низці важливих об’єктів російської армії, серед яких вертоліт в акваторії Азовського моря, стратегічний залізничний міст, два командні пункти, склад безпілотників, ремонтний підрозділ та база зберігання паливно-мастильних матеріалів. У Генеральному штабі Збройних сил України наголошують, що такі операції є частиною комплексної стратегії зі зниження бойового потенціалу армії РФ та руйнування логістичних маршрутів, які забезпечують окупаційні війська озброєнням, технікою і пальним.

    Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

    За даними українського військового командування, одним із результатів проведеної операції стало ураження російського вертольота, який перебував в акваторії Азовського моря.

    Наразі військові уточнюють ступінь його пошкодження та наслідки удару. У Генеральному штабі не уточнюють тип повітряного судна та не розкривають деталей операції з міркувань безпеки, однак наголошують, що результати ще аналізуються.

    Азовське море залишається одним із важливих районів, де Росія активно використовує авіацію для патрулювання, супроводу кораблів, розвідки та підтримки своїх військ на південному напрямку. Саме тому ураження навіть окремих авіаційних засобів противника має суттєве значення для послаблення його можливостей контролювати цей регіон.

    Одним із найважливіших результатів операції стало ураження залізничного мосту через річку Сіверський Донець у районі тимчасово окупованої Станиці Луганської.

    За інформацією Генерального штабу, цей міст мав стратегічне значення для російської армії, адже через нього регулярно здійснювалося перекидання військової техніки, особового складу, артилерійських боєприпасів, ракетного озброєння, пального та інших матеріально-технічних ресурсів, необхідних для забезпечення окупаційних військ.

    Залізничне сполучення традиційно залишається одним із головних інструментів військової логістики Росії. Саме залізницею окупанти транспортують великі обсяги техніки та боєприпасів із внутрішніх регіонів РФ до районів бойових дій.

    Ураження мостів, вузлових станцій та інших логістичних об’єктів значно ускладнює швидке перекидання резервів, збільшує навантаження на автомобільні маршрути та створює додаткові проблеми із забезпеченням російських угруповань на фронті.

    Водночас українські військові продовжують системно завдавати ударів по центрах управління російськими військами.

    За інформацією Генерального штабу, цього разу Сили оборони успішно уразили два командні пункти противника, розташовані в районі Шахтарського Донецької області.

    Саме на таких пунктах здійснюється управління військовими підрозділами, координація бойових операцій, планування наступальних дій, контроль за артилерією, ударними безпілотниками та іншими засобами ураження.

    Знищення або пошкодження командних центрів безпосередньо впливає на ефективність роботи російських військ, адже порушує систему передачі наказів, координацію між окремими підрозділами та здатність оперативно реагувати на зміну ситуації на полі бою.

    Ще однією важливою ціллю української операції став склад безпілотних літальних апаратів у Титарівці.

    Безпілотники вже давно стали одним із ключових елементів сучасної війни. Російська армія активно використовує їх для ведення повітряної розвідки, коригування артилерійського вогню, виявлення українських позицій, а також для нанесення ударів по військових і цивільних об’єктах.

    Саме тому знищення місць зберігання таких систем дозволяє зменшити можливості противника щодо застосування дронів та ускладнює забезпечення підрозділів безпілотною технікою.

    Окрім цього, українські військові завдали удару по ремонтному підрозділу російської армії у Старобільську.

    Такі об’єкти відіграють важливу роль у підтриманні боєздатності військ, оскільки саме там ремонтується пошкоджена бронетехніка, автомобілі, артилерійські системи та інше озброєння.

    Пошкодження ремонтної інфраструктури означає, що російські війська змушені транспортувати несправну техніку на значно більші відстані або ж залишати її без можливості оперативного відновлення.

    Ще одним об’єктом, який потрапив під удар українських сил, став склад паливно-мастильних матеріалів у тимчасово окупованому Луганську.

    Паливо є критично важливим ресурсом для ведення війни. Воно забезпечує роботу танків, бойових машин піхоти, вантажної техніки, артилерії, авіації та інших видів озброєння.

    Ураження таких складів створює серйозні труднощі для забезпечення військ пальним, що безпосередньо впливає на їхню мобільність та здатність проводити активні бойові дії.

    У Генеральному штабі наголосили, що всі ці удари мають єдину мету – послабити військовий потенціал Російської Федерації та зменшити її можливості для продовження агресії проти України.

    “Сили оборони України й надалі системно здійснюватимуть заходи, спрямовані на припинення збройної агресії Російської Федерації”, – заявили у Генеральному штабі.

    Остання операція стала продовженням серії масштабних ударів по стратегічних об’єктах РФ, які українські сили здійснюють останнім часом.

    Так, у ніч на 4 липня українські далекобійні безпілотники успішно атакували нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі, який є одним із найбільших центрів експорту російських нафтопродуктів через Балтійське море.

    За офіційною інформацією Сил спеціальних операцій ЗСУ, після влучання кількох безпілотників на території терміналу спалахнула масштабна пожежа.

    Президент України Володимир Зеленський, коментуючи результати операції, заявив, що українські “далекобійні санкції” продовжують діяти проти об’єктів, які фінансують російську військову машину.

    За його словами, під ударом опинилася саме та портова інфраструктура, яка забезпечує надходження коштів до бюджету Росії та використовується для фінансування війни проти України.

    Крім цього, українські військові також уразили портову інфраструктуру у Кронштадті – одному з ключових центрів базування Балтійського флоту РФ. Відстань до цього військового об’єкта від державного кордону України перевищує 850 кілометрів, що вкотре демонструє здатність українських сил завдавати ударів по цілях далеко в тилу противника.

    Останніми місяцями Україна суттєво наростила інтенсивність ударів по складах боєприпасів, нафтобазах, військових аеродромах, командних пунктах, підприємствах оборонно-промислового комплексу та інших об’єктах, які забезпечують функціонування російської армії.

    У військовому командуванні наголошують, що така стратегія спрямована не лише на знищення окремих військових цілей, а й на системне виснаження логістичних можливостей Росії, руйнування її системи забезпечення та зменшення ресурсів, необхідних для продовження повномасштабної війни проти України.

  • Українські дрони уразили портову нафтову інфраструктуру під Петербургом

    Українські дрони уразили портову нафтову інфраструктуру під Петербургом

    У ніч на 4 липня Сили оборони України провели чергову далекобійну операцію на території Росії, завдавши удару по одному з ключових об’єктів паливної інфраструктури поблизу Санкт-Петербурга. Під атаку потрапив Петербурзький нафтовий термінал — стратегічний логістичний вузол, через який здійснюється експорт російських нафтопродуктів до десятків країн світу. Після влучань на території підприємства виникла масштабна пожежа, а густий дим було видно за кілька кілометрів від місця займання.

    Про успішне виконання бойового завдання повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram, а також підтвердили у пресслужбі Сил спеціальних операцій Збройних сил України.

    Президент наголосив, що українські далекобійні засоби ураження вкотре досягли своєї цілі, завдавши удару по об’єкту, який безпосередньо забезпечує фінансування російської війни проти України.

    «Цієї ночі наші українські далекобійні санкції проти Росії за цю війну спрацювали поблизу Петербурга. Сили оборони України уразили портову нафтову інфраструктуру, що заробляє гроші для російської війни», — заявив Зеленський.

    Глава держави також повідомив, що цієї ж ночі було завдано удару по порту у Кронштадті. За його словами, цей об’єкт має важливе військове значення для Російської Федерації.

    Президент окремо звернув увагу на дальність проведеної операції. Відстань від державного кордону України до району ураження перевищує 850 кілометрів, що демонструє подальше розширення можливостей українських далекобійних ударних систем.

    У Силах спеціальних операцій уточнили, що по нафтовому терміналу влучили кілька ударних безпілотників.

    Унаслідок атаки на території підприємства виникла сильна пожежа.

    За даними українських військових, займання охопило об’єкти портової нафтової інфраструктури, які використовуються для зберігання та перевалки нафтопродуктів.

    Офіційна російська влада наразі не повідомила про характер пошкоджень, однак численні відеозаписи, які з’явилися в соціальних мережах, свідчать про масштабне загоряння.

    На оприлюднених кадрах видно потужні осередки вогню, густий чорний дим та роботу пожежних підрозділів.

    За словами очевидців, після перших вибухів у районі терміналу ще тривалий час було чути детонацію.

    Петербурзький нафтовий термінал є одним із найбільших об’єктів такого типу на Балтійському узбережжі Росії.

    Він виконує роль ключового логістичного вузла для експорту російських нафтопродуктів морським шляхом.

    Через цей термінал проходять великі обсяги дизельного пального, бензину, мазуту, авіаційного пального та інших продуктів переробки нафти.

    Звідси танкери регулярно вирушають до країн Африки, Близького Сходу, Південної Америки та Азії.

    Експорт нафтопродуктів залишається одним із найважливіших джерел валютних надходжень для російського бюджету.

    Саме ці кошти використовуються Кремлем для фінансування військової промисловості, виробництва озброєння, закупівлі боєприпасів, виплат військовослужбовцям та забезпечення ведення бойових дій проти України.

    Українська сторона неодноразово наголошувала, що подібні об’єкти є законними військовими цілями, оскільки вони безпосередньо забезпечують економічний потенціал російської агресії.

    Окрім нафтового терміналу, під удар потрапив порт у Кронштадті.

    Кронштадт є одним із найважливіших військово-морських центрів Росії.

    Місто розташоване на острові Котлін у Фінській затоці та історично є головною базою Балтійського флоту РФ.

    Саме тут дислокуються бойові кораблі, допоміжні судна, ремонтні підприємства, склади матеріально-технічного забезпечення, а також інші військові об’єкти.

    Українська сторона не уточнює, які саме об’єкти було уражено в Кронштадті, однак зазначає, що порт має важливе військове значення.

    У ніч на 4 липня жителі Санкт-Петербурга масово повідомляли про вибухи в різних районах міста.

    У соціальних мережах швидко почали з’являтися відео зі спалахами в небі, звуками роботи систем протиповітряної оборони та великими осередками пожеж.

    Російські Telegram-канали писали про атаку безпілотників на район нафтового терміналу, а також про вибухи біля портової інфраструктури.

    Деякі очевидці повідомляли, що перед вибухами було чути характерний звук польоту безпілотників.

    На тлі атаки губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко повідомив про введення режиму небезпеки через загрозу застосування безпілотників.

    За його словами, сили протиповітряної оборони були приведені у стан підвищеної готовності.

    Водночас офіційна влада традиційно не надала детальної інформації щодо масштабів пошкоджень або кількості влучань.

    Російські державні медіа також обмежилися короткими повідомленнями про атаку дронів.

    Останніми місяцями Україна значно активізувала кампанію із завдання ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі Росії.

    Під ударами регулярно опиняються нафтопереробні заводи, нафтобази, склади пального, підприємства оборонно-промислового комплексу, військові аеродроми, логістичні центри, склади боєприпасів та інші стратегічні об’єкти.

    Основною метою таких операцій є зменшення економічного потенціалу Росії, порушення логістики забезпечення російської армії та скорочення фінансових ресурсів, які Кремль використовує для продовження війни.

    Особливу увагу українські військові приділяють саме нафтовій інфраструктурі.

    Нафта та нафтопродукти залишаються головною статтею російського експорту та одним із найбільших джерел доходів федерального бюджету.

    Попри міжнародні санкції, Росія продовжує активно експортувати паливо через морські порти, зокрема на Балтійському морі.

    Саме тому удари по портовій нафтовій інфраструктурі можуть не лише створювати тимчасові логістичні проблеми, а й негативно впливати на експортні можливості країни-агресора.

    Водночас удари по Кронштадту демонструють прагнення України уражати не лише економічні, а й військово-морські об’єкти Росії.

    Балтійський флот відіграє важливу роль у забезпеченні військової присутності РФ у Балтійському регіоні та виконує низку логістичних і навчальних функцій.

    Хоча він не бере безпосередньої участі у бойових діях проти України так активно, як Чорноморський флот, його інфраструктура залишається важливою складовою військового потенціалу Росії.

    Останні атаки також свідчать про постійне вдосконалення українських далекобійних безпілотних систем.

    Якщо раніше основними цілями були прикордонні регіони Росії, то нині українські безпілотники регулярно долають сотні кілометрів та досягають стратегічних об’єктів у глибокому тилу країни-агресора.

    Це змушує російське військове командування перекидати додаткові сили протиповітряної оборони до великих міст і промислових центрів, розосереджувати комплекси ППО та витрачати значні ресурси на захист критичної інфраструктури.

    Водночас українська сторона наголошує, що всі удари завдаються виключно по військових або стратегічних об’єктах, які забезпечують ведення війни проти України або фінансують російську військову машину. За оцінками українського військового керівництва, системне ураження таких цілей є одним із ключових елементів стратегії зі зниження бойового потенціалу Росії та послаблення її спроможності продовжувати повномасштабну агресію.

  • «Кримський рубильник» спрацював: Мадяр заявив про ураження 10 енергооб’єктів за одну ніч

    «Кримський рубильник» спрацював: Мадяр заявив про ураження 10 енергооб’єктів за одну ніч

    Командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт Бровді, відомий за позивним «Мадяр», повідомив про масштабну нічну операцію українських безпілотників у тилу російських військ. За його словами, протягом ночі 3 липня українські дрони результативно уразили 48 цілей, серед яких — десять енергетичних об’єктів у тимчасово окупованому Криму та російський зенітний ракетний комплекс «Тор-М2».

    Підсумки операції Бровді оприлюднив у власних соціальних мережах, назвавши її «Кримським рубильником». За його словами, головною метою стали об’єкти енергетичної інфраструктури, які забезпечують роботу військових та логістичних потужностей російських окупаційних сил на півострові.

    «Птахи СБС подають напругу окупанту. Кримський рубильник: протягом ночі вимкнено +10», — повідомив командувач Сил безпілотних систем. За його словами, загалом у глибині оборони противника за ніч було уражено 48 різних військових цілей.

    Серед найважливіших результатів операції Бровді назвав знищення або ураження зенітного ракетного комплексу «Тор-М2» у районі Запорізької області. Цей комплекс належить до сучасних засобів протиповітряної оборони Росії та використовується для прикриття військових об’єктів від ударів авіації й безпілотників. Його виведення з ладу потенційно відкриває додаткові можливості для подальших ударів українських сил по тилових районах противника.

    Основний удар, однак, припав саме на енергетичну інфраструктуру окупованого Криму. За інформацією командувача СБС, українські безпілотники атакували електропідстанцію Тарханкутської вітроелектростанції в Окунівці, підстанцію «Тарханкут» у Чорноморському, підстанції «Білогірськ», «Випасне», «Саки», «Таврія», «Миколаївка», «Старий Крим», «Західно-Кримська», а також газову компресорну станцію «Ключі».

    Як пояснюють військові експерти, удари по енергетичних вузлах мають одразу кілька цілей. По-перше, вони ускладнюють роботу військових аеродромів, систем зв’язку та командних пунктів. По-друге, створюють додаткове навантаження на російську систему енергозабезпечення окупованого півострова. По-третє, змушують Росію перекидати ресурси на аварійно-відновлювальні роботи та посилення протиповітряної оборони.

    Офіційного підтвердження масштабів пошкоджень з боку російської влади наразі немає. Водночас у ніч на 3 липня місцеві Telegram-канали та кримські моніторингові ресурси повідомляли про серію вибухів у різних районах окупованого Криму та пожежі на енергетичних об’єктах. Зокрема, повідомлялося про займання кількох електропідстанцій після атак безпілотників.

    Нинішня операція продовжує кампанію українських Сил безпілотних систем із системного ураження військової та енергетичної інфраструктури окупованого півострова. Лише наприкінці червня командування СБС повідомляло про ураження 38 об’єктів у Криму, серед яких були Таврійська теплоелектростанція, електропідстанції, газові компресорні станції, нафтобаза та російські радіолокаційні комплекси.

    Сам Роберт Бровді раніше заявляв, що стратегічною метою українських ударів є ізоляція Криму від російської логістики. В інтерв’ю Reuters він зазначав, що українські безпілотні операції вже суттєво скоротили рух транспорту головною трасою «Новоросія», яка забезпечує постачання російського угруповання на півдні України та в окупованому Криму.

    Напередодні Бровді також повідомляв про різке зростання ефективності Сил безпілотних систем. За його словами, від початку 2026 року кількість успішних уражень в оперативній та стратегічній глибині території, контрольованої Росією, збільшилася на 1150%. Такого результату вдалося досягти завдяки розширенню виробництва дронів, координації між різними підрозділами та розвитку далекобійних безпілотних систем.

    До нинішньої операції, за даними командування, були залучені одразу кілька підрозділів Сил безпілотних систем, зокрема 414-та окрема бригада «Птахи Мадяра», 413-й окремий полк «Рейд», група «Фенікс», 412-та окрема бригада Nemesis та 1-й окремий центр СБС. Саме така взаємодія дозволяє одночасно атакувати десятки цілей на значній відстані від лінії фронту.

    Українська сторона розглядає удари по енергетичних вузлах окупованого Криму як частину кампанії зі зниження військового потенціалу російських сил на півострові. Порушення роботи енергетичної інфраструктури може впливати на функціонування військових аеродромів, систем ППО, логістичних центрів і об’єктів забезпечення, які Росія використовує для ведення бойових дій проти України.

  • Росія готує провокацію проти Польщі: США попередили Варшаву про небезпечний сценарій

    Росія готує провокацію проти Польщі: США попередили Варшаву про небезпечний сценарій

    США попередили Польщу, що Росія може готувати збройну провокацію на польській території протягом найближчих місяців. За даними The Telegraph та польського видання Onet, Вашингтон передає Варшаві розвіддані про можливі сценарії, мета яких — перевірити рішучість НАТО, спровокувати політичну кризу в Альянсі та послабити військову підтримку України.

    Йдеться не про повномасштабну війну Росії проти НАТО, на яку Москва зараз не має достатньо сил через виснаження у війні проти України. Натомість, за оцінками джерел, Кремль може обрати гібридний сценарій — достатньо небезпечний, щоб створити кризу, але водночас обмежений настільки, щоб залишити собі простір для заперечення відповідальності.

    За інформацією джерел, близьких до оточення президента Польщі Кароля Навроцького, США вже кілька разів попереджали польську сторону про нові російські плани щодо східного флангу НАТО. Один із дипломатів країни-члена Альянсу також підтвердив, що ризик провокації проти Польщі або однієї з балтійських держав розглядається як серйозний.

    Серед можливих сценаріїв називають удари дронами або імітацію ракетних атак по критичній інфраструктурі Польщі, зокрема електростанціях. Такий крок міг би змусити Варшаву піднімати авіацію, активувати системи ППО та вимагати термінових консультацій із союзниками по НАТО.

    Інший сценарій — обмежене проникнення невеликих груп російських або білоруських військових із території Білорусі чи Калінінградської області. У такому разі Москва може намагатися представити інцидент як “навігаційну помилку”, “збій GPS”, “рятувальну операцію” або навіть спробувати перекласти провину на Україну.

    За логікою російського задуму, така провокація мала б поставити НАТО перед складним вибором: відповідати силою, що несе ризик ескалації, або шукати дипломатичний вихід. Саме на другий варіант, за даними західних джерел, може розраховувати Кремль. Москва нібито сподівається, що США та частина союзників тиснутимуть на Польщу, схиляючи її до переговорів із Росією чи Білоруссю. У відповідь Кремль міг би вимагати припинення або різкого скорочення західної військової допомоги Україні.

    Польські посадовці уже попереджали, що Росія намагається використати напруження між Варшавою та Києвом для проведення диверсій, інформаційних операцій і розпалювання антиукраїнських настроїв у Польщі. Міністр-координатор спецслужб Томаш Семоняк заявляв, що російські боти, тролі та агенти впливу активно підживлюють суперечки між поляками й українцями, а потенційні атаки проти українців у Польщі можуть бути частиною ширшої операції РФ.

    На тлі цих попереджень Польща посилює оборону східного кордону. Країна вже будує масштабний оборонний комплекс East Shield уздовж кордонів із Білоруссю та Калінінградською областю. Його завдання — протидіяти нелегальним перетинам кордону, диверсіям, гібридним операціям і потенційним військовим загрозам.

    У польському Міноборони, за даними ЗМІ, зазначають, що армія вже провела навчання, покликані продемонструвати Москві готовність до відповіді. Водночас союзники по НАТО також надсилають Кремлю сигнали, що будь-яка агресія проти східного флангу Альянсу не залишиться без реакції.

    Зокрема, нещодавні військово-морські навчання у Латвії за участю сил США мали показати, що напад на східний фланг НАТО означатиме ризик прямого зіткнення з американськими військовими. Представники німецьких ВПС також заявляли про готовність захищати “кожен сантиметр” території НАТО.

    Офіційного підтвердження конкретної дати або остаточного рішення Кремля щодо такої операції наразі немає. Водночас кількість повідомлень із різних джерел свідчить, що союзники сприймають загрозу серйозно. Головна мета Росії, за оцінками західних розвідок, — не військова перемога над НАТО, а політичне випробування Альянсу, розкол між союзниками та спроба вдарити по одному з ключових каналів підтримки України.

  • Герасимов особисто спланував удар по Києву: прокуратура назвала організатора атаки 2 липня

    Герасимов особисто спланував удар по Києву: прокуратура назвала організатора атаки 2 липня

    Офіс генерального прокурора України та Служба безпеки України розпочали досудове розслідування після масованої російської атаки на Київ і Київську область 2 липня. За даними українського слідства, організацію удару здійснив начальник Генерального штабу Збройних сил РФ, перший заступник міністра оборони Росії Валерій Герасимов. Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.

    За версією слідства, атака була спланована та організована Герасимовим за попередньою змовою з вищим політичним керівництвом Росії. Реалізацію удару, як заявляють правоохоронці, забезпечували підпорядковані йому командувачі та військові підрозділи РФ. Українська прокуратура наголошує: цілями атаки були не військові чи стратегічні об’єкти, а житлові будинки та цивільна інфраструктура.

    Кравченко заявив, що російські війська умисно били по цивільних об’єктах, а атака не була випадковістю. За його словами, йдеться про системний терор мирного населення. У прокуратурі вважають, що Герасимов об’єднав у єдиний план дії дальньої авіації, Чорноморського флоту, Сухопутних військ та підрозділів безпілотних систем РФ для проведення комбінованого удару по столиці.

    Кримінальне провадження відкрито за частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни, що спричинило загибель людей. Максимальна санкція цієї статті передбачає довічне позбавлення волі. У межах цього провадження правоохоронці також планують дослідити інші масовані ракетні та дронові атаки Росії по території України.

    Масована атака 2 липня стала однією з найжорстокіших для Києва за весь період повномасштабної війни. За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія застосувала 74 ракети різних типів і 496 безпілотників. Основним напрямком удару був саме Київ. Українські сили ППО знешкодили 524 повітряні цілі: 48 ракет і 476 БпЛА. Водночас було зафіксовано влучання 25 балістичних ракет і 12 ударних дронів на 33 локаціях.

    Удар завдавався кількома хвилями. Російські війська одночасно запускали балістичні та крилаті ракети, а також ударні безпілотники, зокрема реактивні. Серед застосованого озброєння, за повідомленнями української сторони, були ракети “Циркон”, “Іскандер”, “Калібр”, а також дрони різних типів. Саме балістичні ракети стали найнебезпечнішим елементом атаки, адже вони долітають до столиці за лічені хвилини й залишають мінімальний час для реагування.

    Наслідки удару виявилися катастрофічними. У Києві пошкодження зафіксували у всіх районах міста. Постраждали понад 100 житлових будинків, частина з них стала непридатною для проживання. Найважча ситуація склалася в Дарницькому районі, де внаслідок влучання обвалилася частина багатоповерхівки. Рятувальники продовжували розбирати завали й наступного дня після атаки.

    Станом на 3 липня відомо про щонайменше 30 загиблих і 92 постраждалих. Серед поранених є діти, зокрема 10-річний хлопчик, який перебував у лікарні. Також повідомлялося про людей, які залишалися зниклими безвісти після руйнування будинків. У Києві 3 липня оголосили День жалоби за жертвами російського удару.

    Пошкоджень зазнали не лише житлові квартали. У столиці постраждали готель, медичні заклади, станція екстреної медичної допомоги, магазини, склади, зоопарк, енергетичні об’єкти та інша цивільна інфраструктура. Після ударів виникли масштабні пожежі, а частина міста тимчасово залишалася без електропостачання.

    Президент Володимир Зеленський після атаки заявив, що Росія знову використала балістику як інструмент терору проти цивільних. Він також закликав партнерів пришвидшити постачання систем ППО та ракет-перехоплювачів, наголосивши, що кожне зволікання коштує Україні людських життів.

    Російське Міноборони традиційно заявило, що нібито било по військових цілях, однак українська сторона наполягає: фактичні наслідки удару доводять протилежне. Руйнування житлових будинків, загибель мирних мешканців і пошкодження медичної та комунальної інфраструктури стали підставою для кваліфікації атаки як воєнного злочину.

    Розслідування ролі Герасимова може стати частиною ширшої юридичної стратегії України щодо персональної відповідальності російського військово-політичного керівництва. Київ уже неодноразово наголошував, що воєнні злочини РФ мають не лише виконавців, а й конкретних організаторів, які віддавали накази, планували операції та координували удари по цивільних містах.

    Тепер, після атаки 2 липня, прокуратура прямо називає Герасимова одним із ключових відповідальних за цей удар. Його роль, за версією слідства, полягала не лише у формальному керівництві російською армією, а в особистому плануванні та координації комбінованої атаки, яка забрала життя десятків людей у столиці України.

    Остаточну юридичну оцінку має дати суд. Водночас уже зараз Україна документує кожне влучання, кожне руйнування і кожне свідчення потерпілих, щоб використати ці матеріали як у національних провадженнях, так і в міжнародних механізмах притягнення Росії до відповідальності.

  • ЗСУ отримають дрони “під себе”: Міноборони запустило новий сервіс для бойових бригад

    ЗСУ отримають дрони “під себе”: Міноборони запустило новий сервіс для бойових бригад

    Міністерство оборони України повідомило про запуск нового функціоналу на цифровій платформі DOT-Chain Defence, який дозволяє військовим самостійно формувати конфігурацію бойових безпілотників ще на етапі замовлення. Йдеться про так званий «конструктор дронів», що дає змогу адаптувати БпЛА під конкретні бойові завдання та умови застосування безпосередньо на фронті. Про це повідомила пресслужба Міноборони України.

    Як зазначають у відомстві, новий інструмент уже пройшов практичне випробування. Перший бойовий підрозділ скористався функцією та самостійно сформував комплектацію ударного безпілотника через маркетплейс озброєння DOT-Chain Defence. Після підтвердження замовлення виробник виготовляє саме ту модифікацію, яку обрали військові, після чого дрон напряму доставляється до бригади. Логістику та оплату забезпечує Державний оператор тилу (ДОТ).

    За словами директора Агенції оборонних закупівель ДОТ Арсена Жумаділова, новий сервіс став відповіддю на численні звернення військових підрозділів, які часто змушені власними силами модернізувати отримані безпілотники під конкретні умови виконання бойових завдань.

    «Підрозділи часто адаптують безпілотники під свої тактичні потреби: специфіку місцевості, протидію ворожим засобам РЕБ та інші особливості застосування. Новий функціонал дозволяє зробити це ще на етапі замовлення – у кілька кліків. У результаті військові отримують безпілотник, готовий до виконання завдання одразу після надходження на фронт», – зазначив Жумаділов.

    Конструктор працює за принципом цифрового конфігуратора. Представник бойового підрозділу, оформлюючи заявку, бачить усі доступні варіанти комплектації конкретної моделі безпілотника та може самостійно обрати необхідні компоненти.

    Зокрема, наразі доступний вибір таких елементів:

    • рама;
    • польотний стек;
    • електродвигун;
    • пропелери;
    • приймач управління ELRS;
    • камера;
    • відеопередавач;
    • антена радіопередавача;
    • акумулятор;
    • плата ініціації.

    У Міноборони наголошують, що перелік доступних модифікацій залежатиме від конкретного виробника та моделі безпілотника. Таким чином військові можуть підібрати оптимальну комплектацію під особливості місцевості, рівень активності російських засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), дальність польоту, тип бойового навантаження та інші тактичні потреби.

    У Міністерстві оборони переконані, що запуск конструктора значно скоротить навантаження на дронові майстерні безпосередньо у бойових частинах. Раніше після отримання безпілотників військові нерідко самостійно замінювали окремі вузли, модернізували системи управління або встановлювали інше обладнання для протидії російським комплексам РЕБ. Тепер значна частина цих робіт виконуватиметься виробником ще до відправлення техніки на фронт.

    Платформа DOT-Chain Defence була створена як цифровий маркетплейс озброєння, через який бойові підрозділи Збройних сил України та інших складових Сил оборони можуть самостійно замовляти необхідні безпілотники й інше обладнання. Система покликана зробити закупівлі швидшими, прозорішими та максимально орієнтованими на реальні потреби військових.

    На початку 2026 року Міноборони також повідомляло про розширення можливостей платформи. Зокрема, підрозділи проєкту «Лінія дронів» отримали можливість самостійно замовляти безпілотники через DOT-Chain Defence, а загальний обсяг закупівель БпЛА через систему вже перевищив пів мільйона одиниць. Новий конструктор став черговим кроком у розвитку цифрової екосистеми оборонних закупівель України.

    За оцінкою Міноборони, можливість конфігурувати дрони безпосередньо під потреби конкретної бригади дозволить швидше впроваджувати технічні інновації, скоротити час підготовки безпілотників до бойового застосування та підвищити ефективність використання БпЛА на різних ділянках фронту.

  • Не випадкова цифра: The Economist розкрив символізм загадкових “40 днів” Зеленського

    Не випадкова цифра: The Economist розкрив символізм загадкових “40 днів” Зеленського

    Президент України Володимир Зеленський, оголошуючи 25 червня про нову 40-денну операцію впливу на Росію, використав не випадковий часовий проміжок. На думку британського журналу The Economist, цифра 40 має глибоке символічне значення у слов’янській культурі й може бути своєрідним психологічним посланням російському керівництву. Водночас видання наголошує, що інформаційний ефект заяви підкріплюється реальними ударами України по стратегічних об’єктах на території РФ.

    25 червня Володимир Зеленський повідомив, що після доповіді голови Служби безпеки України затвердив 40-денну операцію впливу на державу-агресора з метою примусити Росію припинити війну. Президент не розкрив деталей цієї кампанії, однак зазначив, що вона має сприяти завершенню війни та посиленню тиску на Кремль.

    Саме тривалість цієї операції привернула увагу журналістів The Economist. Видання зазначає, що для слов’янської традиції число 40 має особливий символізм. Згідно з православними віруваннями, саме на сороковий день після смерті душа остаточно залишає земний світ. Саме тому журналісти припускають, що Зеленський свідомо використав цю цифру як символічний сигнал особисто Володимиру Путіну та російському керівництву. Водночас журнал не стверджує, що президент України офіційно підтверджував саме таке трактування свого рішення, а подає його як власний аналіз.

    Автори матеріалу звертають увагу, що останніми тижнями український президент дедалі активніше перехоплює інформаційну ініціативу у війні з Кремлем. Якщо раніше інформаційний порядок денний значною мірою формувався російськими заявами та погрозами, то нині Київ дедалі частіше сам задає темп публічної дискусії, поєднуючи гучні політичні заяви з практичними військовими діями.

    The Economist зазначає, що інформаційний ефект від заяв Зеленського підкріплюється серією українських ударів по російській військовій та енергетичній інфраструктурі. Протягом останніх місяців українські далекобійні безпілотники регулярно атакують нафтопереробні заводи, склади пального, електропідстанції та інші об’єкти, які забезпечують функціонування російської військової машини. Це вже має відчутний вплив на окремі регіони Росії, де фіксуються перебої з паливом та електропостачанням.

    У своїй статті британський журнал також підкреслює, що українська стратегія дедалі більше спрямована не лише на військовий, а й на психологічний тиск. Якщо раніше війна майже не відчувалася більшістю жителів Росії, то тепер регулярні атаки безпілотників, пожежі на промислових підприємствах і проблеми з паливом поступово змінюють ситуацію всередині країни. Саме це, на думку авторів матеріалу, і є однією з головних цілей нової кампанії.

    При цьому видання наголошує, що, попри інформаційні успіхи України, ситуація на фронті залишається складною. Російські війська продовжують наступальні дії на окремих напрямках, а бойові дії тривають із високою інтенсивністю. Саме тому інформаційна кампанія Києва не розглядається як альтернатива військовим діям, а як їхнє доповнення.

    Після заяви президента України експерти звернули увагу й на іншу особливість. Зеленський не назвав операцію військовою чи наступальною, а використав формулювання «операція впливу». Це може свідчити про комплексний характер кампанії, яка може включати не лише удари по військових об’єктах, а й інформаційні, економічні та психологічні заходи, спрямовані на посилення внутрішнього тиску на російське керівництво. Однак офіційно деталі операції українська влада не розголошує.

    Журналісти The Economist також зазначають, що останні успішні операції українських сил демонструють здатність Києва діяти далеко за межами лінії фронту. Удари по енергетичних об’єктах, паливній інфраструктурі та логістичних вузлах Росії дедалі частіше впливають не лише на військові можливості противника, а й на повсякденне життя російського населення. Саме це, на думку авторів, може стати одним із факторів, який змусить Кремль переглянути свою тактику або активніше шукати дипломатичні варіанти завершення війни.

    Попри символізм цифри 40, британське видання не прогнозує конкретного розвитку подій після завершення цього терміну. The Economist лише звертає увагу, що Зеленський дедалі частіше використовує не лише військові, а й символічні та інформаційні інструменти для посилення тиску на Росію. Чи матиме ця стратегія реальний вплив на рішення Кремля, стане зрозуміло лише після завершення оголошеної президентом кампанії.

  • “Америка поважає переможців”: посолка Стефанішина розкрила, що змінюється у відносинах Києва і Вашингтона

    “Америка поважає переможців”: посолка Стефанішина розкрила, що змінюється у відносинах Києва і Вашингтона

    Напередодні 250-річчя незалежності Сполучених Штатів посол України у США Ольга Стефанішина дала велике інтерв’ю, у якому окреслила новий етап українсько-американських відносин, перспективи військової співпраці, санкційного тиску на Росію та підтримки України з боку Конгресу. За її словами, попри зміни політичної кон’юнктури у Вашингтоні, двопартійна підтримка України зберігається, а для більшості американців допомога Києву є насамперед питанням моральних принципів, а не політичних симпатій.

    Стефанішина наголосила, що сьогодні Україна підтримує системний діалог практично з усіма ключовими інституціями США — Білим домом, Державним департаментом, Міністерством фінансів, Міністерством енергетики, офісом Торгового представника США та Конгресом. За її словами, попри різні політичні дискусії, серед американських законодавців фактично немає тих, хто принципово виступав би проти підтримки України.

    «Для багатьох це питання морального вибору», — зазначила дипломат, підкресливши, що навіть за наявності окремих скептиків українська дипломатія підтримує з ними постійний діалог.

    За словами посолки, останні місяці свідчать про поступову стабілізацію американської позиції щодо війни Росії проти України. Вона вважає, що після численних переговорів США з Москвою у Вашингтоні сформувалося чітке розуміння меж можливих компромісів, які не суперечать українським інтересам.

    Стефанішина зазначила, що зараз головне питання полягає вже не в тому, чи буде досягнуто домовленостей про завершення війни, а яким саме шляхом вони можуть бути реалізовані та яку роль у цьому процесі відіграватимуть Білий дім, Держдепартамент і Конгрес.

    Окрему увагу дипломат приділила оборонному співробітництву між Україною та США. За її словами, сучасна війна зробила український оборонно-промисловий комплекс одним із найдинамічніших у світі. Американські урядові структури та оборонні компанії дедалі більше цікавляться українськими розробками, насамперед у сфері безпілотних технологій.

    Посолка нагадала, що навесні у США відбулося перше інвестиційне роуд-шоу українських оборонних стартапів, організоване спільно з платформою Brave1. Понад 400 американських інвесторів ознайомилися з українськими технологіями, а компанії з України вже почали інтегруватися в американський оборонний ринок. Зокрема, українські виробники безпілотників відібрані до програми Пентагону Drone Dominance, яка передбачає закупівлю сотень тисяч дронів для американської армії.

    Стефанішина також підтвердила, що Україна працює над питанням отримання ліцензії на виробництво ракет для систем Patriot. Хоча остаточного рішення ще не ухвалено, дипломат зазначила, що така можливість реально обговорюється із Державним департаментом США.

    За її словами, реалізація цього проєкту матиме стратегічне значення не лише для України, а й для всієї європейської системи безпеки. Вона наголосила, що йдеться не про одноразову домовленість, а про формування довгострокового партнерства між двома державами.

    Важливе місце в інтерв’ю посіла тема підтримки України в американському Конгресі. Посолка нагадала, що Палата представників уже підтримала законопроєкт Ukraine Support Act, який став першим за тривалий час великим документом на підтримку України, ухваленим на двопартійній основі. Водночас у Сенаті триває підготовка нових законодавчих ініціатив, зокрема масштабного санкційного пакета, який просувають сенатори Ліндсі Грем і Річард Блюменталь.

    Крім цього, комітет Сенату США вже підтримав проєкт оборонного бюджету, який передбачає 750 мільйонів доларів допомоги Україні. Документ також містить положення про продовження Ініціативи сприяння безпеці України до 2029 року, створення спільної американсько-української робочої групи з оборонних інновацій та збереження розвідувальної підтримки України. Остаточне погодження оборонного бюджету ще триває, однак українська дипломатія розраховує на збереження цих положень у фінальній редакції.

    Окремий блок інтерв’ю стосувався санкцій проти Росії. Стефанішина визнала, що Україна очікувала від адміністрації США більш жорстких обмежень, однак позитивно оцінила санкції, які вже були запроваджені проти російського енергетичного сектору. За її словами, зараз головне завдання української дипломатії — домогтися ухвалення окремого закону Конгресом, який зробить санкції проти Росії довгостроковими та значно складнішими для скасування майбутніми адміністраціями.

    Посолка також розповіла про роль української діаспори у США. За її словами, сьогодні по всій країні працює понад 90 українських громадських організацій, які допомагають просувати українські інтереси та формувати підтримку на рівні окремих штатів. Саме тому Київ дедалі активніше розвиває співпрацю не лише з федеральною владою, а й із губернаторами та місцевими адміністраціями.

    За словами Стефанішиної, Україна вже має 11 регіональних партнерств із американськими штатами та близько 80 міст-побратимів, однак потенціал цієї співпраці значно більший. Вона переконана, що саме підтримка на рівні штатів забезпечить стабільність американської політики щодо України незалежно від результатів майбутніх виборів.

    Підсумовуючи, дипломат наголосила, що для більшості американців війна Росії проти України — це не питання партійної боротьби, а питання добра і зла. Саме тому, за її словами, підтримка України залишається високою, а головним завданням української дипломатії є перетворення цієї суспільної підтримки на конкретні політичні рішення, військову допомогу та нові санкції проти Росії.

  • Росія “знайшла біолабораторію”: у Києві після атаки загорівся Інститут біохімії НАН України

    Росія “знайшла біолабораторію”: у Києві після атаки загорівся Інститут біохімії НАН України

    Унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч проти 2 липня постраждала будівля Інституту біохімії імені О. В. Палладіна Національної академії наук України — одного з провідних науково-дослідних центрів країни. У приміщеннях установи виникла масштабна пожежа, частину корпусів пошкодили вогонь, вибухова хвиля та вода, якою рятувальники гасили займання. Постраждалих серед співробітників і студентів немає.

    Про пошкодження Інститут повідомив на своїй офіційній сторінці. За даними установи, після удару в будівлі спалахнула пожежа, яка зачепила приміщення наукового центру. Частина кабінетів і лабораторій зазнала руйнувань, у будівлі вибиті вікна, пошкоджені робочі зони, а окремі приміщення залило водою під час ліквідації вогню.

    Попри це, в Інституті наголосили на найважливішому: люди не постраждали. Також науковці повідомили, що морозильні камери з науковими матеріалами продовжують працювати. Це критично важливо, адже в таких сховищах можуть зберігатися зразки, реагенти та матеріали багаторічних досліджень. Їхня втрата могла б означати не лише матеріальні збитки, а й удар по науковій роботі, яка тривала роками.

    Уже вранці 2 липня працівники Інституту, студенти та небайдужі люди почали прибирати наслідки атаки. Замість звичної роботи в лабораторіях науковці розбирали уламки, виносили пошкоджені речі, прибирали скло, воду та залишки зруйнованих конструкцій. В установі підкреслили, що Інститут — це насамперед люди, знання й наукова спільнота, а не лише стіни та обладнання.

    Інститут біохімії імені О. В. Палладіна є однією з найвідоміших наукових установ України. Він працює у структурі Національної академії наук і спеціалізується на фундаментальних та прикладних дослідженнях у сфері біохімії, молекулярної біології, клітинної біології, біотехнологій та суміжних напрямів. Саме тому удар по такій установі — це не просто пошкодження будівлі, а атака по українській науці, освіті та дослідницькій інфраструктурі.

    Науковий центр носить ім’я Олександра Палладіна — видатного українського біохіміка, академіка, одного з організаторів української біохімічної науки. Інститут має давню історію й відіграє важливу роль у підготовці науковців, виконанні досліджень та збереженні наукових шкіл. Саме тому пошкодження лабораторій, обладнання й матеріалів після російського удару може мати довготривалі наслідки для дослідницьких програм.

    Пожежа в Інституті стала частиною наслідків однієї з наймасштабніших атак Росії на Київ за останній час. У ніч проти 2 липня російські війська атакували столицю ракетами та ударними безпілотниками. За даними української влади та рятувальників, у місті були пошкоджені житлові будинки, медичні заклади, наукові установи, готелі, бізнес-об’єкти та інша цивільна інфраструктура.

    Станом на ранок 2 липня повідомлялося про 13 загиблих та 86 постраждалих у Києві, згодом кількість жертв зростала. Основні руйнування були зафіксовані у житлових районах столиці, зокрема у Дарницькому, Шевченківському, Голосіївському, Печерському та інших районах. Рятувальники працювали на численних локаціях, гасили пожежі, розбирали завали та шукали людей під уламками будинків.

    Під удар потрапили не лише житлові будинки. У Києві також повідомляли про пошкодження підстанції швидкої медичної допомоги, дитячих садків, шкіл, бізнес-центрів, складів, готелів і наукових установ. Серед об’єктів, які згадували медіа після атаки, був саме Інститут біохімії імені Палладіна.

    Історія з пошкодженням Інституту біохімії особливо символічна на тлі багаторічної російської пропаганди про нібито “біолабораторії” в Україні. Москва неодноразово використовувала цю тему для інформаційних атак, однак реальність виявилася іншою: російські ракети й дрони б’ють по реальних українських наукових установах, де працюють дослідники, викладачі, студенти та технічний персонал.

    В Інституті після атаки заявили, що спроби знищити приміщення не здатні знищити знання, гідність і волю продовжувати роботу. Науковці наголосили, що вистоять завдяки єдності, взаємній підтримці та незламності. Ця реакція стала ще одним прикладом того, як українські установи навіть після обстрілів намагаються швидко повертатися до роботи й зберігати безперервність своєї діяльності.

    Наразі триває оцінка збитків, завданих Інституту біохімії. Попереду — відновлення приміщень, перевірка стану лабораторного обладнання, наукових матеріалів і документації. Водночас головне, що внаслідок пожежі вдалося уникнути людських жертв, а критично важливі наукові матеріали, за повідомленням установи, залишаються у збереженні.

    Російський удар по Інституту біохімії імені Палладіна ще раз показав, що під прицілом РФ перебувають не лише військові об’єкти, а й усе, що формує українське життя: будинки, лікарні, школи, наукові центри, культурні та релігійні установи. У цьому випадку удар припав по українській науці — але відповіддю стала не паніка, а толока, взаємодопомога і готовність продовжувати роботу.

  • Зеленський попередив Європу: без українського досвіду вона не зможе захистити себе

    Зеленський попередив Європу: без українського досвіду вона не зможе захистити себе

    Президент Володимир Зеленський заявив, що без українського бойового досвіду та оборонних технологій сьогодні неможливо гарантувати безпеку Європи. Про це глава держави сказав під час виступу на церемонії відкриття ірландського головування в Раді Європейського Союзу, яке стартувало 1 липня і триватиме до кінця 2026 року. За словами президента, саме Україна зараз має унікальні практичні знання у сфері сучасної війни, протиповітряної оборони, дронових технологій та морської безпеки.

    Зеленський наголосив, що Україна вже уклала низку двосторонніх угод і розширила партнерства з європейськими країнами у сфері оборони. Ці домовленості мають допомогти ширше впроваджувати українські технології, зокрема безпілотні системи та дрони-перехоплювачі, які довели ефективність у реальних бойових умовах. Президент підкреслив, що наступні шість місяців ірландського головування можуть стати періодом реального просування ініціативи Drone Deal, яку Київ запропонував Європейському Союзу.

    “Без України, без українського досвіду та безпекової експертизи, випробуваних у сучасній війні, сьогодні просто неможливо гарантувати безпеку, особливо коли йдеться про протиповітряну оборону та морську безпеку”, — заявив Зеленський. За його словами, кожна держава Європи вже зараз потребує сучасних засобів для контролю і захисту власного повітряного простору та морських кордонів.

    Окремо президент зупинився на змісті Drone Deal. Йдеться не лише про постачання дронів, а про ширшу модель оборонної співпраці між Україною та європейськими партнерами. Київ пропонує об’єднати український бойовий досвід, виробничі можливості та технологічні рішення з фінансовими, промисловими й інженерними ресурсами країн ЄС. Раніше схожий формат Україна обговорювала з Італією: Зеленський заявляв, що українські можливості у дронах, ракетах, радіоелектронній боротьбі та обміні даними можуть бути поєднані з потенціалом партнерів.

    Для Європи така співпраця стає дедалі актуальнішою на тлі активного використання Росією безпілотників, ракет і гібридних операцій. Україна протягом років повномасштабної війни фактично стала полігоном сучасної оборони від масованих дронових атак. Українські військові та виробники створили систему, яка поєднує розвідку, РЕБ, мобільні вогневі групи, дрони-перехоплювачі та цифрове управління. Саме цей досвід, за логікою Києва, може допомогти європейським державам швидше закрити власні вразливості.

    Зеленський також закликав європейських лідерів посилювати тиск на Москву. Він нагадав, що найсильніші світові лідери, зокрема президент США, уже говорили Росії про необхідність завершити війну, однак Володимир Путін, за словами українського президента, хоче продовжувати агресію. Саме тому, наголосив Зеленський, Кремль має зіткнутися з такими умовами, за яких продовження війни стане для нього неможливим.

    Президент зазначив, що Україна створює такі умови власними далекобійними ударами по російських військових і нафтових об’єктах. Водночас він назвав санкції “санкціями середньої дальності” та закликав Європейський Союз ухвалювати нові обмеження проти Росії. На думку Зеленського, військовий, технологічний і санкційний тиск мають працювати одночасно, щоб позбавити Москву ресурсів для продовження війни.

    Ірландське головування в Раді ЄС має тривати шість місяців — до 31 грудня 2026 року. Прем’єр-міністр Ірландії Міхол Мартін заявив, що підтримка України залишатиметься одним із ключових питань для Євросоюзу під час цього періоду. Ірландія перебрала головування від Кіпру, а сам Зеленський у своєму виступі подякував партнерам за європейську підтримку України.

    Окремим блоком президент згадав переговори про вступ України до ЄС. Він подякував за відкриття першого переговорного кластера та висловив сподівання, що найближчим часом вдасться відкрити ще п’ять. Зеленський визнав, що найважливіші політичні рішення ще попереду, однак підкреслив: кожен такий крок підтримує українське суспільство, піднімає бойовий дух і демонструє, що Євросоюз виконує свої обіцянки.

    Таким чином, виступ Зеленського в Дубліні став не лише дипломатичним зверненням до європейських лідерів, а й чіткою заявою про нову роль України в системі безпеки Європи. Київ уже не просто просить допомоги для захисту від Росії — він пропонує власний досвід, технології та оборонні рішення, які можуть стати фундаментом нової європейської безпеки.