Golosnovinua.com

Позначка: дрони

  • Російська авіація може вдарити будь-якої миті: важливе звернення до жителів області

    Російська авіація може вдарити будь-якої миті: важливе звернення до жителів області

    Російські окупаційні війська можуть завдати авіаційного удару по Херсонській області. Найбільша небезпека, за даними обласної влади, існує для Станіславської громади. Мешканців закликають бути максимально обережними, не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та негайно реагувати на всі офіційні повідомлення про небезпеку.

    Про загрозу повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін. За його словами, область отримала інформацію про можливу атаку російської авіації саме 29 червня. Посадовець окремо наголосив, що підвищена небезпека стосується населених пунктів Станіславської громади.

    «Отримали інформацію, що сьогодні російські окупанти планують атакувати з авіації Херсонщину. Підвищена небезпека — для Станіславської громади. Закликаю мешканців бути максимально обережними, не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та реагувати на всі сповіщення про небезпеку. Бережіть себе та своїх близьких», — йдеться у зверненні очільника ОВА.

    Станіславська громада розташована у прифронтовій частині Херсонщини та регулярно перебуває під загрозою російських атак. Після звільнення правобережної частини області російські війська продовжують бити по населених пунктах регіону з тимчасово окупованого лівобережжя. Окупанти застосовують артилерію, міномети, реактивні системи залпового вогню, дрони, керовані авіабомби та інші засоби ураження.

    Особливо небезпечними залишаються саме авіаційні удари. Вони можуть мати значну руйнівну силу, а час між попередженням про загрозу та самим ударом іноді буває дуже коротким. Саме тому місцева влада просить людей не чекати повторних повідомлень і не залишатися на відкритій місцевості під час тривоги.

    Жителям громади радять за можливості перебувати в укриттях, не підходити до вікон, тримати поруч документи, телефон, воду, аптечку та заряджені павербанки. Якщо укриття поруч немає, варто дотримуватися правила двох стін і залишатися подалі від скляних поверхонь.

    Попередження пролунало на тлі чергової хвилі російських атак по південних та центральних регіонах України. Напередодні російські війська били по Херсонщині безпілотниками та авіацією, а також атакували цивільну інфраструктуру в інших областях.

    Зокрема, раніше російські окупанти атакували «Шахедами» автозаправну станцію у Чорнобаївській громаді Херсонської області. Внаслідок удару постраждали люди. Найважчі поранення отримали двоє чоловіків: у них діагностували вибухові та черепно-мозкові травми, множинні осколкові поранення, один із постраждалих втратив ногу. Ще троє людей отримали поранення середнього ступеня тяжкості та були госпіталізовані.

    Такі атаки демонструють, що російські війська продовжують бити не лише по військових об’єктах, а й по цивільній інфраструктурі: заправках, житлових кварталах, дорогах, зупинках громадського транспорту, комунальних підприємствах та енергетичних об’єктах. Для Херсонщини це стало щоденною реальністю після звільнення правобережжя.

    Останніми днями в області також фіксували удари по Херсону. Внаслідок однієї з авіаційних атак у місті були пошкоджені об’єкти енергетичної інфраструктури, через що частина районів залишалася без електропостачання. Крім того, внаслідок обстрілів поранення отримували цивільні мешканці.

    На цьому тлі повідомлення про можливу атаку по Станіславській громаді є не просто формальним попередженням, а сигналом до негайних дій. У прифронтових громадах Херсонщини навіть кілька хвилин зволікання можуть коштувати життя.

    Влада наголошує: якщо оголошено повітряну тривогу або з’являється повідомлення про загрозу авіаудару, не можна залишатися на вулиці, їхати відкритими ділянками дороги чи перебувати біля потенційно небезпечних об’єктів. Також не варто знімати роботу українських військових, місця прильотів або пересування техніки.

    Окремо мешканців просять довіряти лише офіційним джерелам інформації: повідомленням Херсонської ОВА, районних адміністрацій, ДСНС, поліції, Повітряних сил та місцевих військових адміністрацій. Поширення неперевірених даних може створити паніку або допомогти ворогу.

    Станом на момент попередження інформації про сам удар по Станіславській громаді не надходило. Влада продовжує моніторити ситуацію та закликає людей залишатися уважними до всіх сигналів небезпеки.

  • Не Покровськ, а провал: ISW розкрило, чим закінчився масштабний наступ Росії

    Не Покровськ, а провал: ISW розкрило, чим закінчився масштабний наступ Росії

    Російські війська продовжують вести наступальні дії одразу на кількох ділянках фронту, однак їхні спроби досягти оперативного прориву дедалі більше стикаються із серйозними труднощами. Попри заяви російської влади та пропагандистських ресурсів про нібито масштабні успіхи, останній аналіз американського Інституту вивчення війни (ISW) свідчить, що реальна ситуація на полі бою є значно складнішою для армії РФ. Аналітики зазначають, що російські війська не демонструють підтверджених значних проривів на більшості ключових напрямків, тоді як українські Сили оборони продовжують завдавати ударів по логістиці, складах і військовій інфраструктурі противника.

    У новому звіті ISW зазначається, що російське командування продовжує концентрувати значні сили на сході України, однак просування залишається повільним і супроводжується високими втратами. Аналітики нагадують, що Росія вже не вперше намагається реалізувати масштабні наступальні плани на Донбасі, використовуючи схожу тактику, яка вже зазнала невдачі під час кампанії 2022 року в районі Ізюма та Лимана. На думку експертів, нинішні спроби оточити українські позиції біля Лимана та просунутися у напрямку Слов’янська також не демонструють очікуваних результатів.

    ISW підкреслює, що російське військове командування продовжує переслідувати амбітні оперативні цілі, незважаючи на погіршення власних можливостей. За оцінкою експертів, нинішній стан російської армії є слабшим, ніж під час аналогічної кампанії чотири роки тому, а темпи наступальних дій суттєво сповільнилися. Саме тому перспективи швидкого просування у напрямку Слов’янська або інших великих міст Донеччини виглядають малоймовірними.

    Окрему увагу аналітики приділяють ситуації навколо українських ударів по російській логістиці. За даними ISW, українські далекобійні удари продовжують створювати серйозні труднощі для забезпечення російських військ, особливо на південному напрямку. Зокрема, командири українських підрозділів повідомляли про суттєве зниження обсягів постачання боєприпасів та безпілотників після ударів по ключових шляхах сполучення, включаючи транспортні маршрути, які з’єднують окуповану частину Херсонської області з Кримом. За оцінкою ISW, саме систематичне ураження логістики дедалі сильніше впливає на боєздатність російських військ.

    Водночас російські офіційні джерела та пропагандистські медіа продовжують повідомляти про нібито значні успіхи своїх військ. Проте ISW традиційно наголошує, що багато таких заяв не мають незалежного підтвердження. Аналітики регулярно відокремлюють офіційні заяви сторін від фактів, підтверджених геолокаційними матеріалами, супутниковими знімками та іншими відкритими джерелами. У звітах інституту зазначається, що низка заяв про швидкі просування або повне захоплення окремих населених пунктів не підтверджується наявними доказами.

    Експерти також звертають увагу, що сучасна війна дедалі більше переходить у формат виснаження. Росія продовжує активно використовувати чисельну перевагу та великі людські ресурси, однак українські Сили оборони компенсують це високою ефективністю безпілотних систем, далекобійних ударів та постійним ураженням критично важливих об’єктів противника.

    Останніми тижнями Україна значно посилила кампанію ударів по російських військових об’єктах, складах пального, підприємствах оборонної промисловості та транспортній інфраструктурі як на окупованих територіях, так і в глибокому тилу Росії. Президент Володимир Зеленський раніше повідомив про розширення програми далекобійних ударів, які мають на меті скорочення можливостей Росії вести війну. ISW також зазначає, що ці операції вже створюють для Кремля додаткові труднощі із забезпеченням військ та підтриманням логістики.

    Аналітики ISW наголошують, що ситуація на фронті залишається динамічною, а бойові дії тривають практично вздовж усієї лінії зіткнення. Водночас вони не підтверджують інформацію про будь-який масштабний оперативний прорив російської армії чи досягнення стратегічних цілей, про які регулярно заявляють російські офіційні особи. На думку експертів, війна дедалі більше переходить у фазу боротьби за ресурси, логістику та здатність підтримувати інтенсивність бойових дій у довгостроковій перспективі.

  • Україна б’є по ВПК РФ: рекордна серія ударів у червні

    Україна б’є по ВПК РФ: рекордна серія ударів у червні

    Українські Сили оборони у червні 2026 року суттєво наростили інтенсивність повітряних ударів по об’єктах російського військово-промислового комплексу, фактично вийшовши на рекордні показники за кількістю атак на оборонні підприємства противника. За даними журналістського розслідування видання «Агентство», головними цілями стали заводи, які безпосередньо залучені до виробництва ракетного озброєння, високоточної електроніки, боєприпасів та компонентів для стратегічних систем озброєння, що використовуються Росією у війні проти України. Аналітики зазначають, що йдеться не про поодинокі удари, а про системну кампанію, спрямовану на довгострокове послаблення виробничих можливостей російського оборонного сектору.

    Однією з найрезонансніших подій місяця став удар по заводу «Титан-Баррикады» у Волгограді, який був атакований у суботу. Попри те, що місцева влада традиційно утрималася від прямого підтвердження назви підприємства, губернатор Волгоградської області Андрій Бочаров заявив про пошкодження виробничих об’єктів у регіоні. Водночас президент України Володимир Зеленський підтвердив, що для ураження цього підприємства були застосовані нові українські ракети FP-5 «Фламинго», що стало одним із перших офіційно озвучених випадків використання цього типу озброєння у бойових умовах.

    Завод «Титан-Баррикады» має стратегічне значення для російського військово-промислового комплексу, оскільки саме тут виготовляються пускові установки для міжконтинентальних ракетних комплексів «Ярс», «Тополь-М» і «Сармат», а також елементи пускових систем для оперативно-тактичних комплексів «Іскандер-М». Крім того, підприємство залучене до виробництва компонентів для новітніх російських ракетних систем, які Москва позиціонує як частину оновленого стратегічного ядерного потенціалу. За оцінками експертів, навіть часткове виведення з ладу такого об’єкта може впливати на весь виробничий ланцюг оборонної промисловості РФ.

    Загалом, за перший місяць літа українські сили завдали ударів щонайменше по 13 підприємствах російського ВПК, що є найвищим показником за весь 2026 рік. Серед уражених об’єктів — заводи, пов’язані з виробництвом ракетних систем управління та електроніки, зокрема підприємство «Прогресс» у Мічуринську, яке спеціалізується на системах управління для авіаційної та ракетної техніки, а також «ВНИИР-Прогресс» у Чебоксарах, де виготовляють антенно-фідерні системи для крилатих ракет «Калібр» і оперативно-тактичних комплексів «Іскандер».

    Окремим напрямом стали удари по підприємствах, які забезпечують виробництво боєприпасів і вибухових речовин. Зокрема, під атаку потрапив завод «Эластик» у Рязанській області, що випускає авіаційні бомби та артилерійські снаряди, а також хімічний завод «Азот» у Новомосковську, який атакували щонайменше двічі через його роль у виробництві компонентів для вибухових речовин. Такі удари, за оцінками аналітиків, мають на меті не лише зменшення поточних запасів озброєння, а й порушення можливостей Росії швидко відновлювати виробництво боєприпасів у великих масштабах.

    Крім того, під удар потрапив суднобудівний завод «Залив» в окупованому Криму, який використовується Росією для будівництва та ремонту військових кораблів. Повідомляється про пошкодження щонайменше двох суден, що може вплинути на морську логістику та військову присутність РФ у Чорному морі. У сукупності ці удари створюють додатковий тиск на російську оборонну інфраструктуру в окупованих регіонах, змушуючи РФ розосереджувати виробництво та посилювати захист ключових об’єктів.

    Аналітики підкреслюють, що характер українських атак у червні свідчить про зміну підходу — від ударів по логістиці та енергетичній інфраструктурі до системного ураження саме виробничої бази російської армії. Це означає спробу впливати не лише на поточні бойові можливості, а й на здатність Росії відновлювати ресурси у середньо- та довгостроковій перспективі.

    У ширшому контексті останні місяці також демонструють зростання інтенсивності ударів по військових об’єктах у глибині території РФ. Британська розвідка раніше зазначала, що атаки українських сил поступово виснажують систему протиповітряної оборони Росії, зокрема в окупованому Криму, де захист критичної інфраструктури стає дедалі складнішим через масштабність та різноманітність цілей.

    Серед інших резонансних епізодів червня — ураження головної антени космічного центру «Владімир» поблизу Москви, де було пошкоджено 25-метрову параболічну антену, а також атака на Оренбурзький газопереробний завод, що вплинуло на елементи російської системи зв’язку та енергетичної інфраструктури. Окремо повідомлялося про масовану атаку дронів, яка охопила майже 20 регіонів РФ, включно з прикордонними областями, центральною частиною країни та окупованим Кримом.

    Попри заяви російського Міністерства оборони про нібито масове перехоплення безпілотників, незалежні джерела вказують, що реальні масштаби пошкоджень на оборонних і промислових об’єктах залишаються значними і часто не розкриваються офіційно. Експерти вважають, що саме така багаторівнева кампанія тиску на військово-промисловий комплекс Росії може мати довгострокові наслідки для її здатності вести затяжну війну.

    У підсумку червневі удари по російських оборонних підприємствах демонструють поступове розширення географії та глибини уражень, а також перехід до більш структурованої стратегії впливу на ключові елементи військової промисловості РФ, що може суттєво змінити баланс ресурсів у тривалій перспективі.

  • Україна показала морський дрон MOBIDIK, здатний нести ракети та дрони

    Україна показала морський дрон MOBIDIK, здатний нести ракети та дрони

    В Україні представили новий морський безпілотний комплекс MOBIDIK, який здатний виконувати широкий спектр бойових і допоміжних завдань у морській зоні та може нести на борту далекобійні ракети-дрони. Розробка позиціонується як одна з найновіших українських платформ у сфері морських безпілотних систем і вже має кілька модифікацій, частина з яких, за даними розробників, застосовується у реальних бойових умовах. Про це повідомляє видання «Мілітарний».

    За інформацією розробників, платформу створила українська компанія «Аварід», яка наразі завершила етап конструкторських робіт і перейшла до кодифікації виробу та підготовки серійного виробництва. MOBIDIK є безекіпажним надводним катером модульного типу, що дозволяє змінювати його функціонал залежно від бойового завдання — від розвідки та патрулювання до ударних і протиповітряних операцій.

    Окремо підкреслюється, що система має значний запас автономності, який дозволяє працювати до 120 годин без повернення на базу. Дальність ходу становить до 1400 кілометрів, що дає можливість застосовувати платформу у глибоких морських районах і на значній відстані від пунктів управління. Максимальна швидкість дрона сягає 65 кілометрів на годину, а конструкція розрахована на роботу в складних погодних умовах, зокрема при хвилюванні моря до 1,2 метра, що підвищує його стійкість у реальних бойових сценаріях.

    Концепція MOBIDIK базується на модульному принципі, що дозволило створити одразу шість різних модифікацій, кожна з яких виконує окрему функцію у складі морських операцій. Версії MD-1 та MD-2 призначені для формування морського рубежу протиповітряної оборони та можуть нести дрони-перехоплювачі різного типу, зокрема літакові та квадрокоптерні, що дозволяє створювати мобільні морські системи ППО.

    Модифікація MD-3 орієнтована на використання ударних безпілотників середньої дальності MORRIGAN, які можуть застосовуватися для ураження кораблів противника або об’єктів прибережної інфраструктури. Версія MD-4 виконує функцію пускової платформи для реактивного ударного безпілотника стратегічного радіусу дії, що фактично розширює можливості ураження цілей у глибині оперативної зони.

    Найбільш озброєною є модифікація MD-5, яка оснащується важким кулеметом Browning M2 та може нести ракети класу «повітря–повітря» типу Р-73, AIM-9 або їхні аналоги. Така конфігурація дозволяє використовувати платформу як для захисту від повітряних загроз, так і для ураження надводних цілей. Версія MD-6 є штурмовою і передбачає бойове навантаження до 300 кілограмів, а також застосування FPV-дронів для точкових ударів по великих кораблях, портових об’єктах та критичній інфраструктурі противника.

    У компанії-розробнику наголошують, що MOBIDIK є повністю функціональною бойовою системою нового покоління, яка поєднує розвідку, ударні можливості та елементи протиповітряної оборони в межах однієї платформи. Такий підхід дозволяє значно підвищити гнучкість застосування морських безпілотників і швидко адаптувати їх під конкретні оперативні задачі.

    Окремо підкреслюється, що розвиток подібних систем є частиною ширшої трансформації українського оборонно-промислового комплексу, який упродовж останніх років активно переходить до створення автономних, високотехнологічних рішень. Україна паралельно розвиває як ударні морські дрони, так і системи протидії ворожим кораблям та логістиці в Чорному морі, інтегруючи їх у загальну структуру оборони узбережжя.

    У цьому контексті також реалізується міжнародна програма Brave International, яка передбачає співпрацю з іноземними оборонними стартапами, зокрема з країн НАТО, та фінансування спільних розробок у сфері безпілотних систем. Окремі напрямки включають створення нових типів морських дронів, систем спостереження та засобів ураження для асиметричної морської війни.

    Крім того, українські силові структури продовжують розвивати концепцію застосування безпілотних катерів не лише для знищення цілей, а й для контролю морської логістики противника, включно з виявленням та блокуванням суден так званого «тіньового флоту», що використовується для обходу санкцій та експорту російських енергоресурсів.

    Таким чином, MOBIDIK став черговим етапом у розвитку українських морських безпілотних систем, які поступово формують нову архітектуру ведення бойових дій на морі, поєднуючи автономність, далекобійність і багатофункціональність у межах однієї платформи.

  • Крим під тиском: Україна нарощує удари по ключовій логістиці РФ

    Крим під тиском: Україна нарощує удари по ключовій логістиці РФ

    Розвідувальна спільнота Великої Британії у своєму черговому аналітичному огляді заявила про подальше розширення можливостей України щодо завдання ударів по тимчасово окупованому Росією Криму та критичній військовій інфраструктурі на півострові. У документі зазначається, що українські атаки останніх місяців демонструють зростання інтенсивності, точності та стратегічного впливу, зокрема на логістичні маршрути, які забезпечують російське угруповання в регіоні.

    Аналітики підкреслюють, що серія ударів, здійснених Україною, дедалі більше змінює характер функціонування російської військової інфраструктури в Криму, створюючи системний тиск на постачання, транспорт і оборонні можливості окупаційних сил. Особливу увагу в огляді приділено операції, що відбулася в ніч на 20 червня, коли українські сили завдали ударів по низці об’єктів на території Криму, а також по переправі через Керченську протоку — ключовому логістичному вузлу, який з’єднує окупований півострів із територією Росії.

    За даними британської розвідки, серед цілей тоді опинилися системи протиповітряної оборони, паливні склади та три автомобільні пороми, які відіграють важливу роль у забезпеченні транспортного сполучення через протоку. У звіті наголошується, що виведення з ладу цих трьох поромів майже напевно суттєво поглибило вже наявні проблеми з постачанням у Криму, які накопичувалися внаслідок попередніх ударів та загального навантаження на логістичну систему.

    Окремо зазначається, що на окупованому півострові вже фіксуються системні перебої з постачанням пального, а також значні затримки на пунктах переправи через Керченську протоку. Британська розвідка пов’язує це з комплексним впливом українських ударів, які порушують як морську, так і сухопутну логістику, змушуючи російську сторону перерозподіляти обмежені ресурси та шукати альтернативні маршрути постачання.

    У звіті також нагадують, що після українського удару по Кримському мосту у жовтні 2022 року російська сторона запровадила жорсткі протоколи безпеки, які суттєво обмежили використання мосту для вантажного транспорту. Згідно з цими правилами, вантажівки можуть користуватися лише поромними переправами, тоді як сам міст переважно використовується для легкових автомобілів, автобусів та окремих видів залізничного сполучення. Таким чином, будь-яке виведення з ладу поромної інфраструктури має непропорційно великий вплив на загальну логістичну систему Криму.

    Британська розвідка також звертає увагу на те, що у березні та квітні 2026 року Україна вже завдавала ударів по двох інших поромах, які залишалися ключовими елементами транспортної системи через Керченську протоку. За оцінкою аналітиків, ці судна, ймовірно, наразі перебувають у ремонті або не можуть повноцінно виконувати свої функції, що ще більше зменшило пропускну здатність переправи та створило додаткові вузькі місця в логістиці.

    У документі підкреслюється, що Україна дедалі активніше застосовує комплексний підхід до ураження російських логістичних мереж на окупованих територіях. Йдеться про поєднання ударних безпілотників, далекобійних засобів ураження та розвідданих, що дозволяє системно виводити з ладу як військові, так і інфраструктурні об’єкти. Така стратегія, за оцінкою британської сторони, спрямована не лише на фізичне знищення цілей, а й на довготривале ускладнення функціонування всієї системи забезпечення російських військ у регіоні.

    Аналітики також зазначають, що масштаб і регулярність українських ударів поступово виснажують російську систему протиповітряної оборони навіть у районах, які вважаються пріоритетними для захисту, зокрема в районі Керченської протоки. Це, у свою чергу, підвищує вразливість критичної інфраструктури, включно з транспортними переходами, паливними базами та об’єктами військового призначення.

    У підсумку британська розвідка доходить висновку, що така динаміка розширює можливості України для подальших ударів по стратегічно важливих об’єктах, зокрема по Кримському мосту, який має не лише військове, а й символічне та політичне значення для Кремля. Саме цей об’єкт, як зазначається в огляді, залишається одним із ключових елементів російської логістики на південному напрямку та водночас однією з найбільш чутливих цілей для російського керівництва.

    На тлі цих оцінок міжнародні експерти також відзначають загальну тенденцію посилення українських можливостей для глибоких ударів по тилових районах противника. Раніше в Міністерстві оборони Естонії заявляли, що така здатність України створює для Росії складну ситуацію через обмеженість систем протиповітряної оборони, які не можуть одночасно захищати всі критичні об’єкти.

    Таким чином, новий звіт британської розвідки фіксує не лише тактичні результати окремих ударів, а й ширшу стратегічну тенденцію — поступове руйнування російської логістики в Криму та зміну балансу можливостей сторін у регіоні

  • Україна втратила МіГ-29 під час бойового завдання

    Україна втратила МіГ-29 під час бойового завдання

    У ніч на 27 червня Повітряні сили Збройних сил України втратили зв’язок із винищувачем МіГ-29, який виконував бойове завдання в небі над Полтавською областю. Після інциденту пілот успішно катапультувався, вийшов на зв’язок із пошуково-рятувальною службою та був оперативно евакуйований до медичного закладу. Наразі його життю нічого не загрожує, а причини втрати бойового літака встановлюються.

    Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

    У військовому командуванні підтвердили факт втрати винищувача, зазначивши, що інцидент стався під час виконання бойового завдання. Деталі самої місії, а також характер завдань, які виконував екіпаж, з міркувань безпеки не розголошуються. Водночас у Повітряних силах наголосили, що після втрати зв’язку з літаком було негайно розпочато пошуково-рятувальну операцію.

    За офіційною інформацією, льотчик зміг вчасно скористатися системою аварійного катапультування. Після приземлення він встановив зв’язок із пошуково-рятувальною групою та повідомив свої координати, що дозволило рятувальникам швидко прибути до місця його перебування. Завдяки оперативним діям військовослужбовця вдалося безпечно евакуювати та доставити до медичного закладу для проведення необхідного обстеження й надання допомоги.

    У Повітряних силах не уточнюють, які саме травми отримав пілот або чи потребує він подальшого лікування. Також наразі відсутня офіційна інформація про технічний стан літака перед польотом, місце його падіння чи масштаби руйнувань після інциденту.

    Причини втрати винищувача поки що не називаються. У командуванні не повідомили, чи міг літак бути уражений російськими засобами протиповітряної оборони, стати жертвою технічної несправності або зазнати інших позаштатних обставин під час виконання бойової місії. Для встановлення всіх деталей інциденту буде проведене службове розслідування, під час якого фахівці мають проаналізувати перебіг польоту, технічний стан літака, а також інші фактори, що могли призвести до втрати повітряного судна.

    Інцидент стався на тлі чергової масованої повітряної атаки Росії по території України. У ніч на 27 червня російські війська застосували 129 ударних безпілотників різних типів. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, українська протиповітряна оборона змогла знищити або подавити засобами радіоелектронної боротьби 113 ворожих дронів. Решта безпілотників спричинили пошкодження в окремих регіонах країни, а сили оборони продовжували відбивати атаку протягом кількох годин.

    На тлі постійних повітряних ударів українська бойова авіація залишається одним із ключових елементів системи протиповітряної оборони держави. Винищувачі МіГ-29 регулярно виконують широкий спектр бойових завдань, серед яких перехоплення російських безпілотників і крилатих ракет, прикриття стратегічних об’єктів, супровід ударної авіації, а також підтримка операцій Сил оборони на різних напрямках фронту. Через високу інтенсивність бойових дій українські льотчики працюють у надзвичайно складних умовах, коли кожен бойовий виліт пов’язаний із ризиком зустрічі з російською авіацією, засобами протиповітряної оборони або іншими загрозами.

    З початку повномасштабного вторгнення українська авіація продовжує виконувати бойові завдання практично щодня, незважаючи на чисельну перевагу противника у повітрі та постійні атаки на військову інфраструктуру. Українські пілоти беруть участь у відбитті масованих повітряних ударів, забезпечують прикриття наземних військ та здійснюють бойові вильоти в районах активних бойових дій, що значно підвищує навантаження як на особовий склад, так і на авіаційну техніку.

    У Повітряних силах наразі не повідомляють, коли будуть оприлюднені результати розслідування втрати МіГ-29. Водночас успішне катапультування та швидка евакуація льотчика дозволили уникнути людських жертв, а сам інцидент ще раз підкреслив високий рівень ризику, з яким щодня стикаються українські військові авіатори під час виконання бойових завдань в умовах повномасштабної війни.

  • Москва під ударом: СБУ вдруге вразила ключову нафтостанцію РФ

    Москва під ударом: СБУ вдруге вразила ключову нафтостанцію РФ

    Служба безпеки України здійснила повторне ураження нафтоперекачувальної станції «Второво» у Володимирській області Російської Федерації, яка відіграє важливу роль у забезпеченні паливом московського регіону та низки внутрішніх і експортних маршрутів постачання нафтопродуктів. Це вже друга атака на цей об’єкт протягом останнього місяця, що свідчить про системний характер ударів по російській паливно-енергетичній інфраструктурі та її логістичних вузлах.

    Про це повідомляє пресслужба СБУ.

    У відомстві зазначили, що операція була реалізована силами Центру спеціальних операцій «Альфа» Служби безпеки України в межах виконання завдань, визначених керівництвом держави, зокрема у контексті так званої 40-денної операції впливу на території Російської Федерації. За даними СБУ, удар було завдано за допомогою безпілотних літальних апаратів по лінійно-виробничо-диспетчерській станції «Второво», яка входить до структури російської компанії «Транснефть-Верхняя Волга» та є одним із ключових елементів системи перекачування світлих нафтопродуктів у центральній частині РФ.

    За інформацією української спецслужби, цей об’єкт забезпечує транспортування дизельного пального до московського кільцевого нафтопродуктопроводу, який у подальшому розподіляє ресурси на великі нафтобази, що постачають паливо для столиці Росії та навколишніх регіонів. Крім того, через станцію здійснюється переміщення нафтопродуктів у напрямку експортної інфраструктури на узбережжі Балтійського моря, що робить цей вузол важливим як для внутрішнього ринку, так і для зовнішньої торгівлі РФ.

    У СБУ повідомляють, що під час атаки українські безпілотники влучили в технічні будівлі та допоміжну інфраструктуру об’єкта, після чого на території станції було зафіксовано вибухи та подальшу детонацію. Попередньо йдеться про займання технологічного обладнання, яке може використовуватися для перекачування та розподілу нафтопродуктів. Остаточні масштаби пошкоджень наразі уточнюються, однак у відомстві зазначають, що ураження могло тимчасово порушити роботу ключових систем перекачування пального.

    Станція «Второво» вже неодноразово опинялася під ударами. Попередня атака на цей об’єкт відбулася 10 червня, коли, за даними відкритих джерел, також було зафіксовано пошкодження інфраструктури та перебої в роботі суміжних об’єктів. Тоді ж під удар потрапила ще одна нафтоперекачувальна станція у Володимирській області — «Лобково», що вказує на розширення географії атак по паливній інфраструктурі регіону. Крім того, повідомлення про ураження «Второво» надходили і 24 травня, що свідчить про повторюваність та цілеспрямованість дій щодо цього логістичного вузла.

    У регіонах, де розташовані відповідні об’єкти, раніше фіксувалися термічні аномалії, які вказували на можливі пожежі після ударів безпілотників. Російська сторона традиційно не розкриває детальних наслідків подібних інцидентів, обмежуючись загальними повідомленнями про локалізацію пожеж або «усунення наслідків надзвичайних ситуацій».

    У СБУ підкреслюють, що подібні операції спрямовані на послаблення логістичних можливостей російської армії, ускладнення постачання пального до військових об’єктів та порушення стабільності роботи критичної інфраструктури, яка забезпечує як внутрішні потреби РФ, так і її експортні енергетичні маршрути.

  • РФ могла тимчасово зменшити удари для накопичення ракет — оцінка Естонії

    РФ могла тимчасово зменшити удари для накопичення ракет — оцінка Естонії

    Інтенсивність російських повітряних ударів по території України могла тимчасово знизитися не через нестачу засобів ураження, а в межах свідомої тактики накопичення ресурсів для подальших масованих атак. Про це попередив очільник відділу оборонної готовності Міністерства оборони Естонії Герт Каю в коментарі для естонського мовника ERR, оцінюючи поточну динаміку російських ударів і можливі подальші сценарії їх розвитку.

    За його словами, дані оборонного відомства Естонії свідчать, що протягом минулого тижня Росія застосувала приблизно 900 безпілотників і 12 ракет для атак по Україні. Водночас, як зазначив Каю, це приблизно на 35% менше за кількістю дронів і на 84% менше за кількістю ракет у порівнянні з попередніми періодами. На перший погляд, така динаміка може виглядати як зниження інтенсивності бойових дій у повітрі, однак естонські військові аналітики розглядають її радше як можливу оперативну паузу.

    Каю наголосив, що подібні періоди зменшення активності вже спостерігалися раніше і нерідко передували новим хвилям масованих комбінованих атак. За його оцінкою, Росія може цілеспрямовано накопичувати ракети та дрони, щоб у подальшому одночасно застосувати велику кількість засобів повітряного нападу. Така тактика, за його словами, має на меті перевантажити українську систему протиповітряної оборони, ускладнивши перехоплення цілей і підвищивши ймовірність ураження критичної інфраструктури.

    Естонський представник звернув увагу, що сучасна російська стратегія повітряних ударів може бути гнучкою і залежати від темпів виробництва озброєнь, логістики, а також від оцінки ефективності української ППО. У цьому контексті навіть тимчасове зменшення інтенсивності ударів не обов’язково означає ослаблення можливостей РФ, а може бути елементом підготовки до більш концентрованого застосування сили в майбутньому.

    Окремо Каю прокоментував вплив українських далекобійних ударів по території Росії, зазначивши, що кампанія діпстрайків створює для Кремля складні дилеми у сфері оборони. За його словами, Росія змушена обирати, які об’єкти захищати в першу чергу, оскільки наявні системи протиповітряної оборони не здатні забезпечити одночасне прикриття всіх стратегічно важливих напрямків. Це, як зазначає він, призводить до ситуації, коли частина інфраструктури залишається менш захищеною і потенційно вразливою до ураження.

    За оцінкою естонського оборонного відомства, така ситуація змушує російське керівництво розподіляти ресурси між фронтом, глибоким тилом і критичною інфраструктурою, що ускладнює загальну систему оборони. Водночас це створює додатковий тиск на російську військову логістику та змушує ухвалювати рішення про пріоритети захисту в умовах обмежених можливостей.

    У ширшому контексті експерти зазначають, що повітряна кампанія Росії проти України залишається динамічною і може змінюватися хвилеподібно — періоди зменшення активності часто змінюються різким зростанням інтенсивності атак. Це робить прогнозування подальших ударів складним, а ситуацію навколо української критичної інфраструктури — вразливою до різких ескалацій.

    На тлі цього українські сили продовжують зміцнювати систему протиповітряної оборони та розвивати засоби виявлення і знищення повітряних цілей, одночасно завдаючи ударів по військовій інфраструктурі Росії, що, за оцінками аналітиків, також впливає на розподіл російських ресурсів і темпи підготовки нових атак.

  • Чому перелом у війні ще не настав: пояснення Сирського

    Чому перелом у війні ще не настав: пояснення Сирського

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що наразі зарано говорити про настання переломного моменту у війні проти Росії, однак Україна послідовно рухається до створення умов, за яких російська армія втратить здатність підтримувати нинішній рівень бойових дій. Про це він сказав в інтерв’ю британському виданню The Times, коментуючи поточну ситуацію на фронті та стратегічні цілі Сил оборони.

    За словами Сирського, нинішній етап війни не можна назвати вирішальним або таким, що вже визначив остаточний баланс сил, оскільки бойові дії залишаються надзвичайно інтенсивними, а обидві сторони продовжують адаптуватися до нових технологій та методів ведення війни. Він наголосив, що замість очікування швидкого перелому Україна зосереджена на довготривалій стратегії виснаження противника, яка має поступово призвести до втрати його наступального потенціалу.

    Головнокомандувач пояснив, що в українському військовому плануванні ключовим орієнтиром є досягнення так званої “кульмінаційної точки” противника, концепції, яка походить із класичної військової теорії Карла фон Клаузевіца. Йдеться про момент, коли армія вичерпує свої ресурси та максимальні можливості для наступу, після чого її ефективність починає знижуватися, а ініціатива поступово переходить до іншої сторони. Саме створення таких умов, за словами Сирського, є однією з головних цілей українських Сил оборони.

    Він підкреслив, що Україна прагне системно завдавати противнику втрат, які перевищують його здатність до поповнення особового складу, а також руйнувати ключові елементи російської військової інфраструктури. Зокрема, йдеться про логістичні маршрути, склади, вузли постачання та інші критичні об’єкти, які забезпечують функціонування армії. Окрему роль у цьому процесі, за його словами, відіграють безпілотні системи середньої дальності, які дозволяють уражати цілі в глибині оборони противника.

    Крім того, Сирський наголосив на важливості ударів по російській енергетичній інфраструктурі та оборонно-промисловому комплексу, які безпосередньо впливають на здатність Росії фінансувати та забезпечувати війну. За його словами, ці дії мають на меті поступово зменшувати економічний і військовий потенціал РФ, створюючи передумови для стратегічної зміни ситуації на фронті.

    Водночас він застеріг, що можливості для досягнення такого ефекту є обмеженими в часі, оскільки характер сучасної війни може різко змінитися через технологічні прориви будь-якої зі сторін. Сирський зазначив, що нинішня війна є безперервним технологічним змаганням, у якому ключову роль відіграють інновації, швидкість впровадження нових рішень та здатність адаптуватися до нових видів озброєння.

    Окремо головнокомандувач ЗСУ звернув увагу на поточні втрати російської армії та темпи її поповнення. За його словами, з початку 2026 року українські Сили оборони знешкодили понад 183 тисячі російських військовослужбовців, тоді як Росія змогла мобілізувати приблизно 180 тисяч осіб, що, за оцінкою українського командування, створює дисбаланс між втратами та відновленням бойових підрозділів.

    Також Сирський наголосив на значній ролі безпілотних систем у сучасній війні, зазначивши, що Україна зберігає перевагу в сегменті FPV-дронів. За його словами, саме ці технології стали одним із ключових факторів ураження живої сили та техніки противника, суттєво змінивши характер бойових дій і зробивши фронт більш “технологічним” і динамічним.

    Він також навів дані про ефективність українських підрозділів безпілотних систем, які лише за один місяць змогли уразити сотні тисяч верифікованих цілей противника та знищити тисячі ворожих дронів-камікадзе типу “Шахед”, що використовуються Росією для атак на українську інфраструктуру та цивільні об’єкти.

    Таким чином, за оцінкою українського військового керівництва, війна наразі перебуває у фазі поступового виснаження противника, а не на етапі стратегічного перелому. Сирський наголошує, що такий перелом можливий лише за умови подальшого нарощування втрат Росії, посилення технологічної переваги України та руйнування здатності РФ підтримувати тривалу війну на нинішньому рівні інтенсивності.

  • €3,2 млрд уже в Україні: ЄС зробив гучний фінансовий крок, а далі — ще €6 млрд на дрони

    €3,2 млрд уже в Україні: ЄС зробив гучний фінансовий крок, а далі — ще €6 млрд на дрони

    Україна отримала перший транш нової масштабної фінансової підтримки від Європейського Союзу. До державного бюджету вже надійшло 3,2 млрд євро макрофінансової допомоги, а найближчими днями ЄС розпочне окреме фінансування українського виробництва безпілотників, виділивши ще 6 млрд євро. Про це оголосила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час відкриття Конференції з відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2026), яка 25 червня проходить у польському Ґданську.

    Виступаючи перед учасниками міжнародного форуму, Урсула фон дер Ляєн повідомила, що сьогодні Європейський Союз офіційно перерахував Україні перший транш у рамках нового кредитного механізму обсягом 90 млрд євро, який розрахований на найближчі два роки.

    «Завдяки кредиту на підтримку України ми надамо ще 90 млрд євро протягом наступних двох років. І сьогодні ми перераховуємо перший транш цієї позики – понад 3,2 млрд євро макрофінансової допомоги», – заявила глава Єврокомісії.

    За словами фон дер Ляєн, ця виплата стала черговим підтвердженням довгострокової підтримки України з боку Європейського Союзу. Вона наголосила, що ЄС продовжуватиме допомагати Україні як у фінансуванні державного бюджету, так і в розвитку власного оборонно-промислового комплексу.

    Однією з найважливіших новин конференції стало оголошення про окрему програму підтримки українського виробництва безпілотників. Президентка Єврокомісії повідомила, що вже найближчими днями Україна почне отримувати перші 6 млрд євро, які будуть спрямовані саме на розвиток виробництва дронів.

    Фактично йдеться про новий напрямок європейської допомоги, який дозволить Україні масштабувати виробництво сучасних безпілотних систем, що стали одним із ключових елементів війни проти російської агресії. Останні два роки українські дрони регулярно завдають ударів по військовій, логістичній та енергетичній інфраструктурі Росії, а також активно використовуються для оборони українських позицій на фронті.

    Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко підтвердила, що кошти вже офіційно надійшли до державного бюджету.

    За її словами, отримані 3,2 млрд євро будуть використані для фінансування найважливіших державних потреб, серед яких зміцнення обороноздатності країни, забезпечення соціальних виплат та підтримка функціонування економіки в умовах повномасштабної війни.

    «Кошти вже зараховані до державного бюджету України та будуть спрямовані на посилення обороноздатності й соціальної стійкості нашої держави», – повідомила Свириденко.

    Новий пакет допомоги став можливим після того, як 23 квітня 2026 року Європейський Союз остаточно схвалив новий механізм кредитної підтримки України на суму 90 млрд євро.

    Особливістю цього фінансового інструменту є його механізм погашення. Як повідомляли європейські інституції, обслуговування кредиту здійснюватиметься за рахунок бюджету Європейського Союзу, а остаточне погашення передбачається після виплати Росією репарацій Україні за завдані війною збитки.

    Таким чином країни ЄС фактично взяли на себе фінансові гарантії підтримки України, не перекладаючи навантаження безпосередньо на український бюджет у найближчі роки.

    Напередодні конференції європейські посадовці вже повідомляли, що першим етапом стане виділення 3,2 млрд євро бюджетної підтримки, після чого буде запущене окреме фінансування оборонної промисловості, зокрема виробництва українських безпілотників.

    Конференція з відновлення України (URC 2026), яка проходить у польському Ґданську, стала одним із найбільших міжнародних майданчиків, присвячених післявоєнному відновленню країни. У заході беруть участь представники урядів країн-партнерів, міжнародних фінансових організацій, бізнесу та інвестиційних фондів.

    Під час форуму також обговорюються нові проєкти відбудови української інфраструктури, залучення приватних інвестицій, підтримка малого та середнього бізнесу, модернізація енергетики та розвиток українського оборонно-промислового комплексу.

    Європейська комісія наголошує, що фінансова підтримка України залишається одним із ключових пріоритетів ЄС. Від початку повномасштабного вторгнення Росії Європейський Союз уже надав Україні десятки мільярдів євро у вигляді бюджетної підтримки, гуманітарної допомоги, військового фінансування та програм економічної стабілізації.

    Окрему увагу в Євросоюзі приділяють розвитку українського виробництва озброєння. Європейські партнери дедалі частіше заявляють, що інвестиції у виробництво українських дронів, боєприпасів та іншої військової техніки дозволять не лише посилити обороноздатність України, а й зміцнити безпеку всієї Європи.

    Для України отримання нового пакета фінансової допомоги має стратегічне значення. В умовах війни бюджет країни продовжує потребувати значної міжнародної підтримки для фінансування соціальних програм, виплати зарплат і пенсій, забезпечення роботи державних інституцій та підтримки економічної стабільності.

    Водночас фінансування виробництва дронів відкриває нові можливості для розвитку української оборонної промисловості. За останні роки саме безпілотні технології стали одним із ключових факторів успішних операцій Сил оборони України як на лінії фронту, так і в глибокому тилу противника.

    Нові європейські кошти дозволять збільшити виробничі потужності українських підприємств, наростити випуск сучасних безпілотних систем та посилити технологічну незалежність України у сфері оборони. Таким чином Європейський Союз демонструє готовність підтримувати Україну не лише фінансово, а й допомагати створювати власні оборонні можливості, необхідні для протидії російській агресії.