У ніч проти 30 жовтня російські війська здійснили комбіновану атаку на Київ, застосувавши балістичні ракети та ударні безпілотники. Внаслідок обстрілу загинув чоловік, ще одна людина дістала поранення. У кількох районах столиці виникли пожежі, пошкоджено житлові будинки, автомобілі, медичний заклад, ресторан та автозаправну станцію.
Найбільш трагічні наслідки зафіксували у Дніпровському районі столиці. Там унаслідок падіння уламків частково зруйновано одноповерхову будівлю, після чого спалахнула пожежа. Під час обстеження пошкодженого об’єкта рятувальники виявили тіло загиблого чоловіка.
Згодом правоохоронці повідомили, що в цьому ж районі поранення отримала 35-річна мешканка житлового комплексу. Інформацію про характер її травм та стан здоров’я уточнюють медики.
За словами Віталія Кличка, уламки російської балістичної ракети впали на території житлового комплексу. Внаслідок удару було пошкоджено частину будівлі, а вибухова хвиля зачепила прилеглі об’єкти.
Крім того, у Дніпровському районі на двох інших локаціях пошкоджено вікна житлових будинків та припарковані автомобілі.
На місцях падіння уламків працювали рятувальники, правоохоронці та комунальні служби. Вони ліквідовували пожежі, обстежували пошкоджені будівлі та встановлювали масштаби руйнувань.
Російська атака також спричинила пожежі в Дарницькому районі Києва. Там загорілися нежитлові приміщення, зокрема складська будівля. Вогонь охопив сміття, деревину та покрівлю однієї зі споруд.
Рятувальники працювали над ліквідацією займання та недопущенням поширення вогню на сусідні об’єкти.
В Оболонському районі уламки ворожого безпілотника впали на відкритій території, внаслідок чого також виникла пожежа.
За уточненими даними Національної поліції, загалом після атаки в столиці зафіксували пошкодження житлових багатоповерхівок, транспортних засобів, автозаправної станції, ресторану, медичного закладу та складського приміщення.
Точну кількість пошкоджених об’єктів і розмір завданих збитків ще встановлюють.
На місцях російських ударів працюють слідчо-оперативні групи поліції, вибухотехніки та інші профільні служби. Правоохоронці документують наслідки обстрілу та збирають докази воєнних злочинів РФ.
Нічна атака на Київ відбулася після того, як президент України Володимир Зеленський увечері 29 жовтня попередив про підготовку Росією нових балістичних ударів. За словами глави держави, українська розвідка отримала відповідну інформацію, а для захисту міст необхідне додаткове постачання ракет-перехоплювачів.
Президент наголосив, що особливо важливими залишаються засоби протиповітряної оборони, здатні протидіяти балістичним ракетам, насамперед комплекси Patriot.
Водночас наразі немає офіційного підтвердження, що саме нічний удар по Києву був тією атакою, про яку раніше попереджала розвідка.
Через високу швидкість балістичних ракет час між оголошенням небезпеки та можливим ударом може бути дуже коротким. Саме тому мешканців столиці закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та за можливості негайно переходити до укриттів.
Станом на ранок 30 жовтня підтверджено загибель одного чоловіка та поранення 35-річної жінки. Руйнування і пожежі зафіксували у Дніпровському, Дарницькому та Оболонському районах Києва.
Інформація про остаточні наслідки російської атаки може оновлюватися.
Російські війська 29 жовтня завдали удару безпілотником по центральній частині Чернігова. Внаслідок атаки загинули дві 15-річні дівчини, ще 23 людини дістали поранення. Серед постраждалих — четверо дітей, наймолодшій з яких лише 10 місяців. Удар припав на жваву частину міста, де розташовані торговельні заклади та перебували цивільні люди.
Про наслідки російської атаки повідомили Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Чернігівська міська військова адміністрація та начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус.
За попередніми даними, російський безпілотник влучив у центральну частину Чернігова. Після вибуху спалахнули пожежі в торговельних приміщеннях, також загорілися припарковані автомобілі. На місці одразу розпочали роботу рятувальники, медики та правоохоронці.
Перші повідомлення про наслідки обстрілу містили інформацію про двох загиблих і кількох поранених. Згодом стало відомо, що жертвами російської атаки стали дві дівчини віком 15 років.
Начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський повідомив, що в момент удару в центральній частині міста перебували звичайні люди, які займалися повсякденними справами.
Упродовж дня кількість постраждалих постійно зростала. Спочатку повідомляли про 11 поранених, згодом — про 15. За останніми даними ДСНС, медичної допомоги потребували вже 23 людини.
Серед поранених — четверо дітей віком 10 місяців, 10, 16 та 17 років. Інформацію про стан постраждалих уточнюють медики.
Особливо трагічним стало те, що внаслідок удару загинули дві неповнолітні дівчини. Їм було лише по 15 років.
Після атаки в центрі Чернігова виникли масштабні займання. Рятувальники ліквідували пожежі, які охопили торговельні приміщення та автомобілі. Також фахівці обстежили місце влучання й прилеглу територію.
На місці трагедії працювали психологи ДСНС. Вони надали екстрену психологічну допомогу 17 людям, серед яких четверо дітей.
Для очевидців та постраждалих такі події можуть мати не лише фізичні, а й тяжкі психологічні наслідки, особливо коли йдеться про дітей, які стали свідками вибуху або втратили близьких.
За словами начальника Чернігівської ОВА В’ячеслава Чауса, російський удар спричинив численні пошкодження цивільної інфраструктури. Постраждали торговельні об’єкти, житлові будівлі та автомобілі.
Точний масштаб руйнувань і розмір завданих збитків ще встановлюють відповідні служби.
Атака на Чернігів відбулася на тлі серії російських ударів по українських містах 29 жовтня. Цього ж дня в Дніпрі безпілотник атакував платформу залізничного вокзалу, де перебували пасажири. У Кременчуці російський дрон влучив у багатоквартирний житловий будинок, спричинивши загибель і поранення людей.
У Чернігові удар припав на центральну частину міста, де розташовані цивільні об’єкти. За міжнародним гуманітарним правом умисні атаки на цивільне населення заборонені, а обставини кожного такого удару потребують документування та розслідування.
Станом на 14:53 29 жовтня підтверджено загибель двох 15-річних дівчат та поранення 23 людей, серед яких четверо дітей. Рятувальники ліквідували пожежі, а медики продовжують надавати допомогу постраждалим.
Інформація про стан поранених і остаточні наслідки атаки може уточнюватися.
Пізно ввечері 27 жовтня російські окупаційні війська завдали цілеспрямованого удару безпілотником по Основ’янському району Харкова. Ворожий дрон влучив безпосередньо у багатоквартирний житловий будинок. За оновленими даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, внаслідок цинічної атаки поранення отримали п’ятеро людей. Серед постраждалих — чотирирічний хлопчик, а також 32-річна і 65-річна жінки та 56-річний чоловік. Трьох осіб із травмами різного ступеня тяжкості було терміново госпіталізовано, їм надається вся необхідна медична допомога.
Одразу після влучання міський голова Ігор Терехов повідомив, що в ураженому будинку опинилися заблоковані люди. Атака безпілотника спровокувала надзвичайно масштабну пожежу, яка охопила територію площею близько 2500 квадратних метрів. Як зазначають рятувальники, полум’я швидко поширилося на двоповерхову виробничу будівлю, господарчі споруди, двоповерховий багатоквартирний та одноповерховий житлові будинки. Окрім спалахнувших об’єктів, значних пошкоджень від вибухової хвилі та уламків зазнали сусідні приватні оселі, багатоповерхівки, гаражі та припарковані автомобілі місцевих мешканців.
Українці іноді опиняються в небезпечній ситуації, коли вибухи під час російських ракетних атак лунають раніше, ніж спрацьовує сигнал повітряної тривоги. Особливо гостро ця проблема постає під час застосування балістичних ракет, які здатні долати великі відстані за лічені хвилини. У Повітряних силах ЗСУ підтвердили, що в окремих випадках Україна не отримує завчасних попереджень від міжнародних партнерів про запуск російської балістики. Через це цивільні мешканці можуть дізнатися про небезпеку вже під час удару, коли часу дістатися укриття практично не залишається.
Про це розповів начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в інтерв’ю РБК-Україна, опублікованому 26 жовтня.
За його словами, протягом останніх тижнів фіксували випадки, коли попередня інформація про запуск балістичних ракет із території Росії не надходила українській стороні вчасно. Одним із найбільш показових прикладів стала атака на Київ увечері 18 жовтня. Тоді російські війська здійснили кілька хвиль ракетних ударів, які тривали до ранку наступного дня. Під час першої хвилі, приблизно о 22:00, українські військові не отримали повідомлення від партнерів про застосування балістики.
Ігнат пояснив, що остаточні причини відсутності попередження поки не встановлені. За його словами, це могли бути технічні обставини або інші чинники, які зараз спільно вивчають українські та іноземні фахівці. Головне завдання — з’ясувати, на якому етапі виникла проблема, та зробити все можливе, щоб подібні ситуації не повторювалися.
Після першого удару російська армія здійснила ще три хвилі атак, які тривали приблизно до сьомої ранку. Під час наступних запусків необхідна інформація вже надходила, хоча час отримання попереджень відрізнявся. Представник Повітряних сил наголосив, що навіть кілька хвилин можуть мати вирішальне значення для порятунку людей. За цей час мешканці багатоповерхівок можуть встигнути спуститися з верхніх поверхів, залишити небезпечні приміщення або дістатися найближчого укриття.
Схожі труднощі виникали й під час попередніх російських атак. Зокрема, 12 жовтня Росія завдала удару по Києву п’ятьма ракетами, які рухалися балістичними траєкторіями. Тоді українські радіолокаційні засоби зафіксували повітряні цілі вже під час атаки, а завчасної інформації про пуски не було. Унаслідок цього повітряну тривогу в столиці оголосили фактично одночасно з ракетним ударом. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про реакцію президента Володимира Зеленського на відсутність попередження союзників. Глава держави тоді наголосив, що своєчасний обмін розвідувальною інформацією має критичне значення для захисту українських міст.
Юрій Ігнат пояснив, що система виявлення повітряних загроз в Україні спирається одразу на кілька джерел інформації. Українські військові використовують власні розвідувальні можливості, радіолокаційні станції та дані, отримані від міжнародних партнерів. Наземні радари дозволяють виявляти повітряні цілі на значних відстанях, однак у випадку балістичних ракет цього не завжди достатньо для завчасного оповіщення. Через надзвичайно високу швидкість польоту такої зброї між її виявленням і можливим ударом можуть залишатися лише лічені хвилини.
Саме тому особливо важливими є дані партнерської космічної розвідки. Спеціалізовані супутники можуть фіксувати теплове випромінювання під час запуску ракет і передавати інформацію про потенційну загрозу ще до того, як ціль потрапить у зону спостереження українських радіолокаційних засобів. Такий механізм використовується, зокрема, для попередження про запуски балістичних ракет та інших засобів ураження, які рухаються балістичними траєкторіями. Серед них Ігнат назвав «Циркони» та окремі ракети, які можуть застосовуватися із зенітних комплексів С-400.
Після отримання інформації про загрозу відповідні українські структури оцінюють ситуацію та передають дані до системи оповіщення населення. У цьому процесі беруть участь Повітряні сили, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, органи цивільного захисту та інші відповідальні служби. Саме через ці механізми активуються сирени, гучномовці та повідомлення в мобільних застосунках. Проте навіть добре налагоджена система не може компенсувати втрату часу, якщо інформація про запуск надходить уже після того, як ракета подолала значну частину маршруту.
Окремо представник Повітряних сил прокоментував роботу оновленого застосунку «Повітряна тривога», в якому українці можуть переглядати інформацію про окремі повітряні загрози. За словами Ігната, дані надходять із систем Повітряних сил, зокрема з комплексу «Віраж-планшет». У застосунку можуть відображатися ударні безпілотники, керовані авіаційні бомби та крилаті ракети. Водночас цивільним користувачам доступна лише частина інформації, оскільки повне розкриття даних про переміщення повітряних цілей могло б створювати додаткові ризики для оборони України.
Балістичні ракети в застосунку не відображаються. Ігнат пояснив, що через їхню швидкість відстеження переміщення на карті не забезпечувало б цивільним достатньо часу для реагування. Інформація могла б з’являтися вже тоді, коли ракета наблизилася до цілі або навіть досягла її. Саме тому основним інструментом попередження населення про балістичну небезпеку залишаються офіційні сигнали повітряної тривоги.
Представник Повітряних сил також визнав, що після запуску нових функцій застосунку виникали технічні труднощі. Через значну кількість одночасних звернень система зазнавала перевантажень, адже мільйони українців намагалися отримати інформацію про повітряну обстановку. За словами Ігната, ці проблеми вже вдалося усунути, хоча оновлені функції продовжують проходити практичну перевірку.
Ще одним важливим питанням залишається співпраця України з іноземними розвідувальними структурами. Ігнат наголосив, що українська сторона отримує інформацію про повітряні загрози не лише від Сполучених Штатів. До відповідного обміну даними залучені також структури НАТО та інші союзники, серед яких Велика Британія, Франція й Німеччина. Водночас американські розвідувальні можливості залишаються важливою складовою міжнародної підтримки України, тому Київ розраховує на продовження співпраці з Вашингтоном.
Повітряні сили не підтверджували, що затримки окремих повідомлень були навмисними або пов’язаними з політичними рішеннями партнерів. Наразі йдеться саме про встановлення причин конкретних випадків, коли необхідні дані не надходили вчасно. Водночас відсутність попередження про окремий запуск не означає, що Україна загалом втратила доступ до іноземної розвідки.
Проблема раннього попередження стає дедалі важливішою на тлі регулярних комбінованих атак Росії, під час яких одночасно застосовують балістичні та крилаті ракети, а також ударні безпілотники. Раніше «Ненька інфо» розповідала про масштабну ракетно-дронову атаку РФ 8 вересня, яка продемонструвала складність протидії різним типам повітряних цілей. Під час таких ударів українські військові мають одночасно відстежувати численні загрози, організовувати протиповітряну оборону та забезпечувати своєчасне інформування цивільного населення.
Попри технічні труднощі та залежність від міжнародного обміну інформацією, українські військові наголошують на необхідності максимально швидкого реагування на кожну загрозу. Саме тому Повітряні сили разом із партнерами аналізують випадки затримок та працюють над удосконаленням механізмів оповіщення.
Для цивільних мешканців головне правило залишається незмінним: після оголошення повітряної тривоги необхідно якомога швидше пройти до укриття. Якщо часу дістатися захисної споруди немає, варто відійти від вікон і скористатися найбезпечнішим доступним місцем усередині будівлі. Водночас правило двох стін не забезпечує такого рівня захисту, як спеціально облаштоване укриття.
Ситуація із запізнілими попередженнями показує, наскільки критичними можуть бути навіть кілька хвилин під час балістичної атаки. І хоча українські та іноземні фахівці продовжують з’ясовувати причини окремих затримок, у Повітряних силах визнають: головним завданням залишається забезпечення максимально раннього виявлення загрози, щоб українці мали більше часу для порятунку.
Російські війська в ніч проти 26 жовтня завдали серії ударів по Одеській області, атакувавши приватне промислове підприємство та гаражний кооператив. Унаслідок влучань виникли масштабні пожежі, зазнали руйнувань виробничі приміщення, гаражі й автомобіль. Однак на цьому атака не завершилася: коли на місце прибули рятувальники, росіяни двічі повторно вдарили по території, де тривали роботи з ліквідації наслідків обстрілу. Працівники ДСНС встигли сховатися в укритті, але пошкоджень зазнала спеціальна рятувальна техніка.
Про наслідки нічної атаки повідомив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер у своєму офіційному Telegram-каналі.
За словами посадовця, російські військові кілька разів атакували цивільні об’єкти регіону, спричинивши масштабні займання.
Першою відомою ціллю стало приватне промислове підприємство. Унаслідок атаки його будівлі зазнали значних руйнувань, після чого на території виникла пожежа.
Поки рятувальники намагалися ліквідувати вогонь, російські війська завдали ще двох ударів безпосередньо по місцю проведення аварійно-рятувальних робіт.
Як повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій, на момент повторних ударів вогнеборці перебували в укритті.
Завдяки цьому серед особового складу вдалося уникнути постраждалих.
Водночас російська атака пошкодила спеціальну пожежно-рятувальну техніку, яку використовували для ліквідації наслідків попередніх влучань.
Однак офіційно не підтверджено, що пошкоджене підприємство розташоване саме в Чорноморську. Тому пов’язувати конкретні влучання з цим містом наразі передчасно.
Масштаб атаки був значним і на загальноукраїнському рівні.
За інформацією Повітряних сил, у ніч проти 26 жовтня Росія застосувала проти України чотири ракети різних типів та 140 ударних безпілотників.
Сили протиповітряної оборони знешкодили 115 повітряних цілей. Влучання зафіксували на 15 локаціях, ще в чотирьох місцях упали уламки збитих об’єктів.
Одещина залишається одним із регіонів, які регулярно потерпають від ударів по промисловій, енергетичній та транспортній інфраструктурі.
Зокрема, 23 жовтня російські війська атакували цивільні та промислові об’єкти області. Тоді пошкоджень зазнали території баз відпочинку, виробничі приміщення й об’єкти енергетики.
Під час тих ударів також виникали пожежі, а місцеві служби були змушені працювати в умовах повторних повітряних тривог.
Ще раніше, 20 жовтня, російська армія атакувала кілька енергетичних об’єктів Одеської області, що призвело до перебоїв з електропостачанням.
Від початку жовтня російські війська неодноразово завдавали ударів по промисловій і портовій інфраструктурі регіону.
Тоді під ударами опинилися об’єкти промислової та портової інфраструктури, а також дачний сектор. Через значне задимлення до обстеження територій залучали спеціалістів радіаційного, хімічного та біологічного захисту ДСНС.
Нинішній обстріл привертає особливу увагу через повторні удари по місцю роботи екстрених служб.
Після атак на цивільні об’єкти рятувальники змушені не лише ліквідовувати пожежі, а й постійно враховувати небезпеку нових влучань.
Повторні удари ускладнюють гасіння та створюють додаткові загрози для людей, які намагаються врятувати майно й запобігти поширенню вогню.
У ніч проти 26 жовтня саме перебування в укритті дозволило рятувальникам уникнути травмування під час повторної атаки.
Наразі відповідні служби продовжують встановлювати остаточні наслідки обстрілу Одеської області.
За підтвердженими даними, пошкоджені промислове підприємство, чотири гаражі та пожежно-рятувальна техніка, один легковий автомобіль знищено. Інформації про загиблих і поранених немає.
При цьому точне місце атаки, типи застосованих засобів ураження та розмір збитків на момент перших повідомлень не уточнювалися.
Звичайний пристрій, який українці купують для збереження інтернету під час відключень електроенергії, може перетворитися на джерело серйозної небезпеки. У соціальних мережах з’явилися повідомлення про вибухи та займання компактних джерел безперебійного живлення для Wi-Fi-роутерів. Один із таких випадків стався вночі: власниця пристрою розповіла, що її чоловік прокинувся від звуку вибуху, завдяки чому родина вчасно помітила небезпеку.
Про інцидент 25 жовтня повідомило видання «Телеграф», звернувши увагу на допис користувачки Threads із нікнеймом komardinka.
Жінка опублікувала фотографії пошкодженого обладнання та звернулася до інших власників подібних пристроїв із застереженням.
ФОТО: Безперебійник вибухнув посеред ночі
За її словами, безперебійник для роутера вибухнув посеред ночі, коли члени родини спали.
Чоловік почув гучний звук, прокинувся та виявив наслідки пошкодження пристрою.
Авторка допису зазначила, що ситуація могла завершитися значно гірше, якби ніхто не почув вибуху.
Вона закликала користувачів регулярно перевіряти стан своїх безперебійників, особливо звертати увагу на перегрівання корпусу, здуття акумуляторів та незвичні запахи.
Окремо жінка продемонструвала аналогічний пристрій, придбаний для матері.
ФОТО: Жінка показала характеристики та модель безперебійника
За її словами, у родини був такий самий UPS, проте після нічного інциденту від нього майже нічого не залишилося.
Фотографії викликали активне обговорення серед користувачів соціальної мережі.
У коментарях люди почали ділитися власними історіями про несправності акумуляторних пристроїв.
Одна з користувачок стверджувала, що схожий безперебійник вибухнув у неї під стелею приблизно рік тому. Після цього виникло займання, внаслідок якого пошкоджень зазнали картонна коробка та частина одягу.
Інша учасниця дискусії розповіла, що її чоловік почув дивне шипіння пристрою. За її словами, він переніс його до ванної кімнати, де невдовзі стався вибух і загорілася шторка.
Ще один користувач повідомив про пошкодження одного з чотирьох акумуляторних елементів усередині подібного пристрою.
Ці повідомлення привернули увагу до безпеки компактних UPS, однак їхні обставини не перевірені незалежними експертами.
Встановити точну модель несправного обладнання, причину руйнування акумулятора або наявність виробничого дефекту лише за дописами у соцмережах неможливо.
Також немає підтверджених даних про системний дефект усіх пристроїв певного виробника.
Популярність компактних безперебійників в Україні різко зросла через регулярні відключення електроенергії.
Такі пристрої дозволяють підтримувати роботу домашніх Wi-Fi-роутерів, оптичних терміналів та іншого малопотужного мережевого обладнання без електроживлення з розетки.
Зазвичай міні-UPS оснащений вбудованими акумуляторами та автоматично переходить на резервне живлення, коли зникає електроенергія.
Завдяки цьому користувач може продовжувати працювати, навчатися або підтримувати зв’язок із близькими під час блекауту, якщо мережа інтернет-провайдера також продовжує функціонувати.
Однак постійне підключення до електромережі означає, що надійність системи заряджання та контролю акумуляторів має особливо велике значення.
Багато компактних моделей використовують літій-іонні батареї. За правильної конструкції та експлуатації вони можуть бути безпечними, але пошкодження, дефекти електроніки або неправильні умови заряджання створюють ризики.
Однією з найнебезпечніших несправностей є так званий тепловий розгін акумулятора.
Це процес, під час якого температура всередині елемента починає неконтрольовано підвищуватися через внутрішні хімічні реакції.
За певних умов це призводить до виділення газів, руйнування корпусу, займання або вибухоподібного викиду гарячих речовин.
Як пояснює британська організація з електробезпеки Electrical Safety First, причиною теплового розгону можуть стати внутрішнє коротке замикання, несправність системи керування батареєю, механічне пошкодження або вплив високої температури.
Система керування акумулятором, відома як BMS, має контролювати його роботу та запобігати небезпечним режимам заряджання й розряджання.
Якщо такий захист відсутній, недостатній або несправний, ризик небезпечного перегрівання може зростати.
Тому дешевизна сама по собі не доводить, що конкретний пристрій є небезпечним, як і висока ціна не гарантує абсолютної безпеки.
Важливішими є якість компонентів, правильна конструкція, наявність необхідного захисту та дотримання технічних вимог.
Небезпека полягає також у тому, що міні-UPS часто встановлюють поруч із роутером на меблевих полицях, біля штор, паперових коробок або інших легкозаймистих предметів.
У разі несправності акумулятора вогонь може перекинутися на навколишні речі.
Особливо небезпечна ситуація, коли займання починається вночі, а мешканці квартири не відразу помічають запах гару чи дим.
Державна служба України з надзвичайних ситуацій нагадує, що несправні акумулятори, зарядні пристрої та портативні станції можуть спричиняти пожежі.
Рятувальники рекомендують користуватися справними пристроями, дотримуватися інструкцій виробників і не перевантажувати електромережу.
Важливо регулярно оглядати корпус обладнання, кабелі, роз’єми та зарядні блоки.
Тріщини, оплавлення, деформація корпусу, незвичайне нагрівання або запах гару є підставою негайно припинити експлуатацію пристрою.
Окремою небезпечною ознакою може бути здуття акумулятора.
У такому разі не можна намагатися самостійно проколювати батарею, стискати її або розбирати корпус.
Також не слід використовувати неоригінальні блоки живлення з невідповідними параметрами напруги чи струму.
Під час вибору UPS для роутера варто перевіряти, чи відповідає вихідна напруга вимогам мережевого обладнання та чи передбачені виробником механізми захисту від перевантаження й короткого замикання.
Не менш важливо купувати техніку у продавців, які можуть надати документацію, гарантію та інформацію про виробника.
Для безпечної експлуатації пристрій необхідно встановлювати на стійкій негорючій поверхні, подалі від тканин, паперу та інших матеріалів, які можуть легко зайнятися.
Не варто накривати корпус безперебійника речами або розміщувати його у закритому просторі без належної вентиляції.
Якщо пристрій почав диміти, шипіти, тріщати або сильно нагріватися, потрібно насамперед подбати про власну безпеку.
За відсутності диму чи полум’я і лише якщо це безпечно, слід припинити його використання та відключити живлення.
Якщо вже виникла пожежа, не можна брати пошкоджений акумулятор руками або переносити його через квартиру.
Необхідно попередити інших мешканців, залишити небезпечне приміщення та викликати рятувальників за номером 101.
Особливо небезпечно самостійно гасити електроприлади водою, коли вони залишаються під напругою.
Фахівці також радять подбати про справні датчики диму, які можуть своєчасно попередити про займання.
Історія української родини, яка прокинулася від нічного вибуху безперебійника, стала приводом нагадати про потенційні ризики акумуляторних пристроїв під час блекаутів.
Водночас робити висновок про масове вибухання всіх компактних UPS лише на підставі повідомлень користувачів соцмереж було б неправильно.
Наразі немає оприлюднених офіційних даних, які дозволяли б оцінити частоту подібних випадків в Україні або встановити, наскільки часто їх причиною є виробничий брак.
Проте навіть один такий інцидент демонструє, наскільки серйозними можуть бути наслідки несправності акумулятора в житловому приміщенні.
Тому під час підготовки до нових відключень електроенергії українцям варто звертати увагу не лише на ємність батареї, тривалість автономної роботи та вартість пристрою, а передусім на його безпечність і технічну надійність.
Адже збережений під час блекауту інтернет не повинен створювати загрозу життю, здоров’ю та майну людей.
Російські війська 25 жовтня завдали удару безпілотником по торговельному центру «Епіцентр» у Полтаві. Після влучання в будівлі спалахнула пожежа, а 52-річна жінка отримала травми. Атака стала частиною серії ударів по об’єктах відомої української торговельної мережі: менш ніж за добу компанія повідомила про пошкодження своїх магазинів одразу в чотирьох містах — Харкові, Запоріжжі, Вінниці та Полтаві.
Про наслідки обстрілу повідомив начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич. Інформацію про удар також підтвердила Державна служба України з надзвичайних ситуацій.
Російський безпілотник атакував місто вранці в неділю, 25 жовтня. Повітряну тривогу в Полтавському районі оголосили приблизно о 09:55, а вже близько 10:01 місцеві жителі почули вибух.
Спочатку обласна влада повідомила про влучання в будівлю торговельного комплексу без уточнення назви. Згодом Дяківнич підтвердив, що йдеться саме про «Епіцентр».
Після удару на території торговельного об’єкта виникла пожежа. До ліквідації наслідків залучили рятувальників та інші екстрені служби.
За попередніми даними, травми отримала 52-річна жінка. Інформацію про її стан, необхідність госпіталізації та характер ушкоджень на момент перших повідомлень не деталізували.
Масштаби руйнувань будівлі також продовжують уточнювати.
Однак найгучніша заява пролунала від самої компанії «Епіцентр».
Керівниця департаменту зі зв’язків із громадськістю Юлія Чудновець повідомила, що протягом менш ніж доби російських атак зазнали торговельні об’єкти мережі у чотирьох українських містах.
«Харків, Запоріжжя, Вінниця, Полтава. Знову менш ніж за добу»,— написала представниця компанії.
У пресслужбі мережі охарактеризували ситуацію словами «тотальне знищення мережі».
Зокрема, в ніч проти 25 жовтня російські війська атакували торговельний об’єкт у Харкові. На місці удару виникла пожежа, під час ліквідації наслідків постраждали рятувальники.
У Запоріжжі російський удар також спричинив займання торговельного об’єкта. Рятувальникам вдалося локалізувати пожежу, а за попередніми даними, обійшлося без постраждалих.
У Вінниці компанія підтвердила пошкодження свого торговельного центру внаслідок нічної атаки.
За інформацією Суспільного Вінниця, пошкоджень зазнав відділ меблів, а площа пожежі становила приблизно 150 квадратних метрів. Ці відомості видання отримало від джерел у правоохоронних органах.
Серія ударів стала продовженням атак на торговельну та складську інфраструктуру мережі.
Раніше російські війська вже неодноразово обстрілювали магазини «Епіцентр» у різних областях України.
Зокрема, у серпні 2026 року під повторний удар потрапив торговельний центр у Запоріжжі.
Як раніше повідомляла «Ненька інфо», російські безпілотники повторно атакували об’єкт 15 серпня, лише через три дні після попереднього влучання. На території вже пошкодженого торговельного центру знову виникла пожежа.
Атаки на великі торговельні мережі мають наслідки не лише для власників нерухомості. Пошкодження магазинів і складів порушує постачання товарів, спричиняє втрати обладнання та запасів і створює ризики для працівників та відвідувачів.
Наразі у Полтаві триває ліквідація наслідків удару. Попередньо підтверджено травмування однієї жінки, а остаточну площу пожежі та розміри збитків ще встановлюють.
Водночас інформація про атаки одразу в чотирьох містах свідчить про масштаб проблем, із якими сьогодні стикається українська торговельна інфраструктура. Чи були ці об’єкти цілеспрямовано обрані як єдина серія цілей, офіційно не встановлено.
Російські війська вранці 25 жовтня завдали чергового удару по Запоріжжю. Цього разу під атакою опинився один із торговельних об’єктів міста. Після влучання спалахнула пожежа, до ліквідації якої залучили рятувальників. За попередньою інформацією місцевої влади, загиблих і постраждалих немає.
За словами Федорова, російський удар припав по об’єкту торговельної інфраструктури обласного центру. Невдовзі після атаки на місці виникло займання.
Пожежно-рятувальні підрозділи прибули до пошкодженої будівлі та розпочали боротьбу з вогнем. Згодом стало відомо, що пожежу вдалося локалізувати.
Місцева влада оприлюднила фотографії наслідків обстрілу. На момент перших повідомлень інформації про постраждалих не надходило.
Водночас точну назву пошкодженого об’єкта, масштаби руйнувань, площу пожежі та тип застосованого російськими військами озброєння офіційно не уточнювали.
Це вже не перший випадок, коли російські удари спричиняють пожежі на торговельних об’єктах Запоріжжя.
Зокрема, 21 вересня місто зазнало масованої атаки, внаслідок якої пошкоджень зазнали торговельний центр, житлові багатоповерхівки та навчальний заклад. Тоді місцева влада повідомляла про постраждалих серед цивільного населення.
Інший резонансний випадок стався в серпні, коли російські безпілотники неодноразово атакували торговельні об’єкти міста.
У ніч проти 12 серпня під удар потрапив гіпермаркет «Епіцентр». Після влучання в будівлі спалахнула масштабна пожежа, а сам об’єкт зазнав значних руйнувань.
Через кілька днів, 15 серпня, російські війська знову атакували вже пошкоджений торговельний центр.
Наслідки обстрілів позначаються не лише на роботі окремих магазинів. Через пошкодження торговельної інфраструктури підприємства можуть втрачати приміщення, обладнання, товарні запаси та можливість обслуговувати покупців.
Раніше після ударів по запорізькому «Епіцентру» найбільший торговельно-розважальний комплекс міста City Mall оголосив про тимчасове призупинення роботи.
Російські війська в ніч проти 25 жовтня здійснили чергову атаку безпілотниками на Вінницю та Вінницьку область. У регіоні зафіксували пошкодження цивільного промислового об’єкта та приватного домоволодіння. Через попередні удари по енергетичній інфраструктурі виникли аварійні відключення електроенергії, а вранці жителі кількох районів обласного центру також повідомляли про відсутність світла.
Про наслідки атаки повідомила начальниця Вінницької обласної військової адміністрації Наталя Заболотна.
За її словами, російські безпілотники завдали ударів по території області, внаслідок чого постраждали об’єкти цивільної інфраструктури.
«Наразі внаслідок атаки ворога є пошкодження цивільного промислового об’єкта та приватного домоволодіння. Інформація про постраждалих не надходила»,— зазначила очільниця ОВА в ранковому повідомленні.
На місцях влучань розпочали роботу підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій та інші відповідальні служби. Вони ліквідовують наслідки обстрілів і встановлюють масштаби пошкоджень.
За повідомленнями Повітряних сил ЗСУ, протягом ночі російські безпілотники неодноразово рухалися в напрямку Вінниці. Над містом лунали вибухи.
Місцеві інформаційні ресурси також повідомляли про зникнення електроенергії в окремих районах обласного центру. Водночас точна кількість знеструмлених споживачів та остаточні терміни відновлення електропостачання на момент перших повідомлень залишалися невідомими.
Ситуацію ускладнює те, що російські війська атакують енергетичну інфраструктуру Вінниччини вже не першу добу.
Зокрема, увечері 24 жовтня окупанти завдали удару по одному з енергетичних об’єктів області. За інформацією Наталі Заболотної, влучання спричинило аварійне відключення електропостачання в одному з районів регіону.
Рятувальники та енергетики працювали над ліквідацією наслідків атаки і відновленням пошкоджених мереж.
Жителів області закликали ощадливо використовувати електроенергію, щоб уникнути додаткового навантаження на енергосистему після відновлення живлення.
Під ударом російських військ Вінниччина опинялася і протягом попереднього тижня.
Так, 20 жовтня російські безпілотники атакували об’єкти енергетичної інфраструктури області. Тоді частина Вінниччини та обласного центру залишилася без електро- і водопостачання.
За повідомленням Укрінформу, енергетики ліквідовували наслідки ударів, поки в регіоні тривала повітряна загроза.
Того самого дня внаслідок чергової атаки на одному з об’єктів критичної інфраструктури виникла пожежа.
Уже 22 жовтня російські війська знову здійснили масований удар по Вінницькій області. Тоді зафіксували пошкодження промислових підприємств, енергетичної інфраструктури, приватних будинків та господарських споруд.
Про ці наслідки повідомляло Суспільне з посиланням на керівництво обласної військової адміністрації.
Таким чином, остання атака стала продовженням серії ударів по промисловості та енергетичній системі Вінниччини.
Повторні пошкодження інфраструктури ускладнюють відновлювальні роботи, оскільки енергетикам доводиться ремонтувати мережі в умовах постійної загрози нових обстрілів.
Станом на ранок 25 жовтня офіційної інформації про постраждалих унаслідок останньої нічної атаки не надходило.
Аварійні служби продовжують працювати на місцях пошкоджень. Остаточні масштаби руйнувань, кількість споживачів без електроенергії та строки відновлення електропостачання мають уточнити відповідальні служби.
Російські війська 22 жовтня завдали удару безпілотником по пасажирському електропоїзду на Харківщині. Внаслідок влучання загорівся головний вагон електрички. Рятувальникам довелося ліквідовувати пожежу в умовах постійної загрози повторних російських обстрілів. За попередньою інформацією, цього разу обійшлося без загиблих і постраждалих.
Про чергову атаку на залізничний транспорт повідомило Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.
За даними рятувальників, російський безпілотник атакував пасажирський електропоїзд удень 22 жовтня. Влучання спричинило займання головного вагона, після чого на місце прибули пожежно-рятувальні підрозділи.
Попри небезпеку повторного удару, співробітники ДСНС оперативно розпочали ліквідацію наслідків атаки та загасили пожежу.
«Виникла пожежа у головному вагоні. Попри загрозу повторних обстрілів, рятувальники ліквідували загоряння»,— повідомили в ДСНС.
За попередніми даними, внаслідок цього удару ніхто не постраждав. Водночас інформацію про точне місце атаки, маршрут електропоїзда, кількість пасажирів та масштаби пошкоджень наразі не деталізували.
У ДСНС оприлюднили фотографії з місця події, на яких зафіксовано наслідки удару по залізничному транспорту.
Ця атака стала черговим випадком ураження російськими військами пасажирських поїздів та залізничної інфраструктури України.
Зокрема, 18 вересня російський безпілотник атакував електропоїзд у Нововодолазькій громаді Харківської області. Влучання сталося поблизу платформи Липкуватівка. Тоді загорілися два вагони, загинула одна людина, ще восьмеро постраждали.
За інформацією місцевої влади, для атаки використовувався реактивний безпілотник. Частина пасажирів перед ударом встигла евакуюватися з поїзда, проте люди, які залишилися неподалік вагонів, зазнали поранень.
Ще один удар по пасажирському транспорту стався 9 вересня. Тоді російські війська атакували електропоїзд сполученням Харків — Ізюм неподалік села Іскра.
Унаслідок атаки виникла пожежа у двох вагонах. За повідомленнями ДСНС, постраждали восьмеро людей, яким знадобилася медична допомога.
Російські атаки на залізницю не обмежуються Харківською областю. Так, у ніч проти 10 жовтня безпілотники вдарили по об’єктах залізничної інфраструктури Коростенської громади на Житомирщині.
Унаслідок обстрілу виникла пожежа та постраждав чоловік. До ліквідації наслідків залучили 12 рятувальників і три одиниці техніки.
Постійні обстріли змушують «Укрзалізницю» застосовувати додаткові заходи безпеки. Під час підвищеної повітряної загрози залізничники можуть зупиняти поїзди та організовувати евакуацію пасажирів.
Фахівці наголошують, що в таких випадках необхідно чітко виконувати вказівки поїзних бригад, відходити від рухомого складу та не повертатися до вагонів без дозволу відповідальних працівників.
Наслідки удару 22 жовтня ще уточнюються. Наразі відомо, що пожежу в головному вагоні електрички вдалося ліквідувати, а інформація про постраждалих не надходила.
