Позначка: ДСНС

Рік без голови та п’ять спроб голосування: на Черкащині нарешті обрали керівника облради

У Черкаській області 22 жовтня відбулися важливі кадрові зміни. Після понад року без постійного керівника депутати обрали нового голову обласної ради. Посаду отримав представник партії «Слуга народу» Олег Куклін. Водночас депутатському корпусу представили начальника Головного управління ДСНС у регіоні — полковника служби цивільного захисту Анатолія Кобка.

Про кадрові рішення повідомив начальник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець. Інформацію про обрання голови облради також підтвердили місцеві медіа.

Новим керівником представницького органу став Олег Куклін, кандидатуру якого підтримали 45 депутатів під час таємного голосування. Інших претендентів на посаду під час обговорення не висували.

Для Черкаської облради це рішення стало завершенням тривалого періоду невизначеності. Із жовтня 2025 року вона залишалася без постійного голови після відставки Анатолія Підгорного, який очолював раду з 2019 року.

Упродовж цього часу обов’язки керівника виконував перший заступник голови облради Роман Сущенко, представник «Європейської солідарності».

Депутати неодноразово намагалися обрати нового очільника, однак попередні голосування завершувалися безрезультатно. Серед кандидатів були Євгеній Курбет та Анатолій Яріш, але жоден із них не зміг отримати необхідної підтримки.

Ще на початку жовтня Ігор Табурець публічно критикував ситуацію в обласній раді, заявляючи про затягування ухвалення рішень та проблеми з організацією її роботи.

Після обрання нового керівника очільник ОВА наголосив на необхідності відновлення конструктивної співпраці між органами влади.

«Область потребує узгоджених рішень і відповідальності на всіх рівнях влади. Конструктивна взаємодія обласної ради та ОВА — необхідна умова для вирішення ключових завдань регіону», — заявив Табурець.

За його словами, головними пріоритетами залишаються безпека, стійкість та стабільність Черкащини.

Новому голові облради Олегу Кукліну 65 років. Він має значний досвід роботи в освітній сфері та багато років очолює Черкаський державний фаховий бізнес-коледж.

Куклін є доктором економічних наук, професором, кандидатом педагогічних наук та заслуженим працівником освіти України. В обласній раді він представляє фракцію «Слуга народу» та очолював постійну комісію з питань регламенту, місцевого самоврядування, забезпечення правопорядку і захисту прав людини.

Його політична біографія також охоплює співпрацю з різними політичними силами. У 2010 році Куклін балотувався до Черкаської міської ради від Партії регіонів, а у 2020 році очолював міський виборчий штаб «Слуги народу».

Паралельно відбулися зміни й у керівництві обласного управління ДСНС. Депутатам представили Анатолія Кобка, який раніше вже виконував обов’язки начальника цього відомства.

Зокрема, у березні 2026 року після завершення служби Олександра Євпака Кобка призначили тимчасовим керівником управління. Згодом, згідно з реєстраційними даними, його призначення було оформлено наказом ДСНС від 27 серпня 2026 року.

Таким чином, представлення Кобка 22 жовтня не означає, що саме цього дня він уперше очолив управління.

Кадрові рішення відбулися на тлі чергових російських атак на Черкащину. Напередодні в Умані внаслідок обстрілу виникли пожежі в житловому будинку, гіпермаркеті та на прилеглій території. Також було пошкоджено готель, повідомлялося про одного травмованого чоловіка.

За таких обставин координація між обласною владою, депутатським корпусом та екстреними службами залишається важливим питанням для регіону.

Обрання нового голови облради відкриває можливість відновити стабільну роботу представницького органу після тривалої перерви. Водночас результати кадрових змін залежатимуть від подальших рішень депутатів та ефективності співпраці обласних структур.

22 Жовтня, 2026
Кривавий удар по ринку в Лозовій: Росія атакувала мирних жителів, кількість постраждалих стрімко зростає

Російські війська 22 жовтня завдали удару по місцевому ринку в місті Лозова Харківської області. Внаслідок атаки загинули щонайменше двоє людей, ще 17 постраждали. Кількість потерпілих продовжувала зростати протягом перших хвилин після повідомлення про обстріл. На місці працюють екстрені служби, а обласна влада уточнює обставини трагедії.

Про удар повідомив начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. За його словами, російські війська атакували територію місцевого ринку, де перебували цивільні.

Спочатку керівник області заявив про двох загиблих та 11 постраждалих. Однак уже станом на 12:30 кількість потерпілих збільшилася до 17 осіб. Оновлену інформацію підтвердило агентство «Інтерфакс-Україна».

«До 17 людей зросла кількість постраждалих від російського удару в Лозовій», — повідомив Синєгубов.

На місці влучання працюють медичні бригади, рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій та правоохоронці. Вони надають допомогу потерпілим і встановлюють усі обставини обстрілу.

Наразі офіційно не уточнено, яким саме видом озброєння російські військові атакували ринок. Також немає підтвердженої інформації про особи загиблих, вік постраждалих та ступінь тяжкості отриманих травм.

У Харківській ОВА наголосили, що додаткові подробиці будуть оприлюднені після уточнення оперативної інформації.

Удар по Лозовій відбувся на тлі чергової серії російських атак на Харків та область. Перед повідомленням про трагедію на ринку стало відомо про повітряний напад на Основ’янський район обласного центру.

Напередодні, 21 жовтня, російські обстріли Харківщини також призвели до людських жертв. За даними обласної адміністрації, загинула одна людина, ще 15 постраждали, серед них троє дітей.

Зокрема, у селі Лиманівка Лозівської громади загинула 42-річна жінка, а 13-річний хлопчик дістав поранення. Ще восьмеро людей, зокрема десятирічна дитина, пережили гостру реакцію на стрес.

Постраждалі були також у Дергачах, Високому, Пісках-Радьківських, Слатиному та Ізюмі. У Харкові російські безпілотники атакували Основ’янський, Шевченківський і Слобідський райони.

За інформацією обласної влади, протягом попередньої доби противник застосував по Харківщині дві ракети, чотири безпілотники типу «Молнія», п’ять FPV-дронів та ще 120 безпілотників, тип яких встановлювали фахівці. Внаслідок обстрілів зафіксовано пошкодження цивільної інфраструктури.

Лозова не вперше опиняється під російськими ударами. Зокрема, 12 жовтня російські безпілотники атакували приватний сектор міста. Тоді загинула 71-річна жінка, ще семеро людей постраждали, серед них дев’ятирічна дівчинка. За попередніми висновками експертів, для тієї атаки ворог використав безпілотники «Герань-3».

Російські атаки зачіпають не лише житлові квартали, а й місця перебування цивільного населення. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про обстріл групи мирних жителів у районі Куп’янська, обставини якого оприлюднили українські військові.

Після удару по ринку в Лозовій обласна влада продовжує збирати інформацію про загиблих, постраждалих та наслідки атаки. Остаточні масштаби руйнувань і кількість потерпілих ще встановлюються.

22 Жовтня, 2026
Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах
У ніч проти 22 жовтня 2026 року російські війська здійснили масовану комбіновану атаку на Київ із застосуванням балістичних ракет та ударних безпілотників. У столиці протягом ночі неодноразово лунали вибухи, виникли пожежі та були пошкоджені житлові будинки, торговельні об’єкти, транспортна інфраструктура й станція екстреної медичної допомоги. За ранковими повідомленнями, загинула щонайменше одна людина, ще 24 постраждали, серед них діти. Наслідки ударів зафіксували у шести районах Києва. Через пошкодження Південного мосту виникли серйозні проблеми з автомобільним рухом і роботою метро.

Про це повідомляє ТСН із посиланням на Київську міську прокуратуру, Державну службу з надзвичайних ситуацій, міську владу та журналістів, які працювали на місцях ударів.

Російська атака тривала кількома хвилями. У столиці неодноразово оголошували повітряну тривогу через загрозу застосування ракет і дронів.

Остання нічна тривога, за повідомленням ТСН, завершилася о 06:28.

Загиблий і десятки постраждалих: що відомо про жертв атаки

За даними Київської міської прокуратури, які наводить видання, внаслідок нічного обстрілу постраждали 24 людини.

Серед них є неповнолітні та малолітні діти.

Зокрема, 16-річного хлопця госпіталізували із закритою черепно-мозковою травмою.

Інформація про інших постраждалих, характер їхніх травм та стан здоров’я продовжує уточнюватися.

Крім того, стало відомо про загибель щонайменше одного чоловіка.

За повідомленням журналістів ТСН, він перебував в одному з приватних будинків у Дніпровському районі, який постраждав від російського удару.

Чоловік дістав важкі травми та згодом помер у лікарні.

Жінці, яка також перебувала в будинку, вдалося врятуватися.

Рятувальники та правоохоронці продовжують обстежувати пошкоджені території, тому кількість жертв і постраждалих може змінюватися.

Русанівські сади зазнали масштабних руйнувань

Одні з найтяжчих наслідків атаки зафіксували у Дніпровському районі столиці.

Під ударом опинився приватний сектор, зокрема територія Русанівських садів поблизу станції метро «Лівобережна».

За попередньою інформацією рятувальників, пошкодження отримали житлові будинки, господарські споруди та припарковані автомобілі.

На кількох вулицях виникли пожежі.

За ранніми повідомленнями, зруйновано близько 13 приватних будинків.

На місці ударів працювали рятувальники, медики та поліція.

Співробітники ДСНС ліквідовували займання, перевіряли пошкоджені будівлі та розбирали завали.

Точний масштаб руйнувань стане відомим після завершення обстеження території.

Росія пошкодила Південний міст: метро працювало з обмеженнями

Серйозних наслідків нічна атака завдала й транспортній інфраструктурі Києва.

Пошкоджень зазнав Південний міст, зокрема частина інфраструктури метрополітену.

Через це вранці 22 жовтня міська влада повідомила про тимчасове обмеження автомобільного руху мостом у напрямку з правого берега на лівий.

Водіїв закликали заздалегідь планувати маршрути та користуватися альтернативними переправами.

Одночасно виникли проблеми з рухом поїздів на Сирецько-Печерській лінії метро.

Через пошкодження ділянки між станціями «Видубичі» та «Осокорки» рух через Дніпро тимчасово припинили.

За ранньою інформацією, поїзди курсували двома окремими ділянками:
- «Сирець» — «Видубичі».
- «Осокорки» — «Червоний хутір».
Через зміну схеми роботи метрополітену пасажирам довелося коригувати маршрути поїздок.

Міські служби розпочали обстеження пошкоджених конструкцій.

Точні строки повного відновлення руху на момент ранкових повідомлень не називали.

В Оболонському районі горіли торговельні об’єкти

Ще одним осередком масштабних руйнувань став Оболонський район Києва.

За інформацією рятувальників, після російської атаки тут спалахнули пожежі в нежитлових будівлях.

Місцеві Telegram-канали повідомляли про пошкодження двох торговельних об’єктів.

Зокрема, під удар потрапив будівельний гіпермаркет «Епіцентр» на Почайній.

На оприлюднених кадрах видно значні пошкодження конструкцій та наслідки масштабної пожежі.

Також повідомляли про пошкодження торговельних площ JYSK.

Однак остаточний стан будівель і можливість їхнього відновлення мають визначити після технічного обстеження.

Тому повідомлення про повне знищення конкретного торгового центру потребують підтвердження власників або відповідальних служб.

Інформація про постраждалих саме на території торговельних об’єктів уточнюється.

У Печерському районі пошкоджено станцію швидкої допомоги

Наслідки російського обстрілу зафіксували й у центральній частині Києва.

Міський голова Віталій Кличко повідомив про пошкодження будівлі станції екстреної медичної допомоги в Печерському районі.

Окрім приміщення, постраждали шість автомобілів швидкої допомоги.

За попередніми повідомленнями, серед медичних працівників цієї станції постраждалих не було.

Пошкодження транспорту екстреної медичної допомоги створює додаткові труднощі для організації роботи медичних служб.

Наразі не уточнюється, наскільки серйозно пошкоджені автомобілі та чи підлягають вони відновленню.

Пожежі та руйнування зафіксували у шести районах столиці

За попередніми даними міської влади й екстрених служб, наслідки російської атаки виявили у Дніпровському, Дарницькому, Святошинському, Оболонському, Печерському та Голосіївському районах.

У Святошинському районі повідомляли про пожежу в будівлі ресторанного комплексу.

У Голосіївському та Дарницькому районах також зафіксували пошкодження інфраструктури й інших об’єктів.

Серед постраждалих об’єктів, за інформацією ТСН, є нежитлові будівлі, транспортна інфраструктура та монастир.

На різних локаціях тривали рятувальні та аварійно-відновлювальні роботи.

До ліквідації наслідків залучили працівників ДСНС, поліції, медичні бригади та комунальні служби.

Чому атака спричинила транспортні проблеми

Пошкодження Південного мосту мало значення не лише для автомобільного сполучення.

Саме цією спорудою проходить ділянка зеленої лінії київського метрополітену, яка з’єднує правий і лівий береги Дніпра.

Тому пошкодження мостової інфраструктури вплинуло одразу на два види транспорту.

Через обмеження руху автомобілів і поїздів метро навантаження на інші маршрути столиці зросло.

Уранці надходили повідомлення про затори та складнощі з пересуванням між берегами.

Водночас усі обмеження мали тимчасовий характер, а їхня тривалість залежала від результатів технічного обстеження та ремонтних робіт.

Пасажирам і водіям рекомендували перевіряти актуальну інформацію на офіційних ресурсах міської влади й перевізників.

Правоохоронці документують наслідки ударів

На місцях російських атак працюють слідчо-оперативні групи.

Правоохоронці фіксують пошкодження житлових будинків, цивільних об’єктів та інфраструктури, опитують свідків і збирають докази.

Окрему увагу приділяють встановленню обставин загибелі та поранення мирних мешканців.

Обстріли цивільних об’єктів можуть становити порушення міжнародного гуманітарного права залежно від конкретних обставин ударів.

Остаточну правову оцінку мають надати компетентні слідчі органи.

Що відомо про атаку станом на ранок 22 жовтня

Російські війська протягом ночі атакували Київ балістичними ракетами та ударними безпілотниками.

За ранніми повідомленнями, загинула щонайменше одна людина, ще 24 отримали травми.

Наслідки обстрілів зафіксували у шести районах міста.

Особливо значних пошкоджень зазнали приватні будинки на Русанівських садах, торговельні об’єкти на Оболоні та транспортна інфраструктура Південного мосту.

У Печерському районі пошкоджено станцію швидкої допомоги й шість автомобілів медиків.

Масована атака спричинила не лише людські жертви та руйнування, а й порушення транспортного сполучення між берегами столиці.

Рятувальні роботи та оцінка пошкоджень тривають. Дані щодо загиблих, постраждалих і стану інфраструктури можуть оновлюватися.
22 Жовтня, 2026
Росія вдарила по університету в Кременчуці: п’ятий поверх охопив вогонь, 16-річна дитина в лікарні

Російські війська ввечері 20 жовтня атакували Кременчук Полтавської області, завдавши удару по території Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. Внаслідок влучання безпілотника загорівся п’ятий поверх навчального корпусу. За уточненою інформацією обласної військової адміністрації, постраждали двоє людей, серед яких 16-річна дитина. У підлітка діагностували струс головного мозку та контузію, його госпіталізували. Тієї ж ночі під ударами опинилася Полтава, де пожежі виникли в адміністративній будівлі та складському приміщенні.

Про наслідки російської атаки повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій, оприлюднивши фотографії пошкоджених об’єктів.

За інформацією рятувальників, російський безпілотник влучив в один із навчальних корпусів Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського.

Після удару на п’ятому поверсі будівлі спалахнула пожежа.

До ліквідації наслідків залучили підрозділи ДСНС, які працювали на місці влучання.

Що відомо про постраждалих

Спочатку надходила інформація про одну травмовану людину, однак згодом кількість постраждалих уточнили.

Начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич повідомив, що внаслідок атаки на університет постраждали двоє людей.

Одна з них перебуває у стані середньої тяжкості.

Серед постраждалих також 16-річна дитина.

За словами керівника ОВА, медики діагностували в підлітка струс головного мозку та контузію.

Дитину доставили до лікарні для надання необхідної медичної допомоги.

Інформацію про стан постраждалих оприлюднили, зокрема, «Кременчуцька газета» та «Українська правда».

Інших підтверджених подробиць щодо характеру поранень другої людини на момент ранкових повідомлень не було.

Пожежу в університеті ліквідували

За уточненням Полтавської ОВА, рятувальникам вдалося ліквідувати пожежу, яка виникла після влучання в навчальний корпус.

На оприлюднених ДСНС фотографіях видно наслідки руйнувань усередині будівлі та роботу екстрених служб.

Про це також повідомило місцеве видання «Кременчуцький Телеграф».

Водночас повний масштаб пошкоджень навчального закладу ще уточнюють.

Офіційної оцінки вартості відновлення корпусу наразі не оприлюднено.

Також немає підтвердженої інформації про те, які саме навчальні приміщення втрачено або наскільки довго триватиме відновлення їхньої роботи.

У Полтаві після обстрілу загорілися цивільні будівлі

Кременчук був не єдиним містом області, яке постраждало від російських ударів.

За повідомленням ДСНС, у Полтаві внаслідок обстрілу виникли пожежі в адміністративній будівлі та складському приміщенні.

На місцях подій працювали рятувальники.

Фахівці ліквідовували наслідки загорянь та перевіряли пошкоджені об’єкти.

Станом на ранкові повідомлення 21 жовтня детальної інформації про масштаби руйнувань цих двох будівель не було.

Окремо уточнювалися дані щодо всіх наслідків атаки на Полтавщину.

Росія не вперше атакує Полтавщину

Полтавська область регулярно зазнає російських ударів із використанням ракет та безпілотників.

Під загрозою опиняються промислові підприємства, енергетична інфраструктура, складські приміщення та цивільні будівлі.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про комбіновану атаку Росії, під час якої були уражені промислові підприємства у Кременчуцькому районі та енергетичний об’єкт у Миргородському районі.

Тоді через пошкодження енергетичної інфраструктури без електропостачання тимчасово залишилися споживачі семи населених пунктів.

Удари по навчальних закладах створюють особливу загрозу для цивільного населення, оскільки пошкодження будівель може позбавляти студентів і викладачів можливості продовжувати освітній процес у звичних умовах.

Водночас наразі немає підтверджених даних про те, що саме університет був заздалегідь обраною ціллю російських військових. Підтвердженим є факт влучання та його наслідки.

Що відомо станом на 21 жовтня

За уточненими даними Полтавської ОВА, після російського удару по Кременчуцькому національному університету постраждали двоє людей.

Серед них — 16-річна дитина, яку госпіталізували зі струсом головного мозку та контузією.

Пожежу на п’ятому поверсі навчального корпусу ліквідували.

У Полтаві після обстрілів також виникли загоряння в адміністративній будівлі та на складі.

Наразі відповідальні служби продовжують уточнювати наслідки російських ударів по Полтавщині. Інформації про підтверджених загиблих унаслідок атаки на університет у перевірених ранкових повідомленнях не було.

Мешканцям регіону нагадують про необхідність реагувати на сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях до повідомлення про відбій.

21 Жовтня, 2026
Дрон РФ врізався у 20-й поверх: у Києві під завалами багатоповерхівки знайшли тіла двох людей

Ранок 21 жовтня у Києві розпочався з нової трагедії. Російські війська атакували столицю ударними безпілотниками, один із яких влучив у 24-поверховий житловий будинок у Святошинському районі. На рівні 20-го поверху спалахнула пожежа, частина конструкцій квартири обвалилася. Під час розбирання завалів рятувальники виявили тіла двох загиблих. Ще двоє людей зазнали поранень і були госпіталізовані. Наслідки атаки зафіксували й в інших районах міста, а частина мешканців залишилася без електроенергії.

Про трагічні наслідки чергового російського удару повідомили Київська міська військова адміністрація, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Національна поліція та міський голова Віталій Кличко. За попередньою інформацією, атака на столицю тривала з вечора 20 жовтня та продовжилася вранці наступного дня.

Близько сьомої години ранку стало відомо про пряме влучання російського безпілотника у багатоповерховий житловий будинок у Святошинському районі. Мер Києва Віталій Кличко уточнив, що удар припав на рівень 20-го поверху 24-поверхової будівлі. Одразу після влучання виникло загоряння, а на місце направили екстрені служби.

Інформацію про наслідки удару підтвердили й інші українські медіа, зокрема Укрінформ та Суспільне.

За інформацією ДСНС, унаслідок атаки загорілася квартира на 20-му поверсі. Площа пожежі становила близько 70 квадратних метрів. Удар частково зруйнував конструкції помешкання, через що рятувальникам довелося не лише боротися з вогнем, а й розбирати пошкоджені елементи будівлі.

Саме під час проведення аварійно-рятувальних робіт виявили тіла двох людей. Перші повідомлення про загиблих з’явилися невдовзі після удару, однак кількість жертв уточнювалася в міру проведення пошукових робіт.

Спочатку Київська міська військова адміністрація повідомила про одну загиблу людину та одного постраждалого. Згодом стало відомо, що кількість жертв зросла до двох. За повідомленням видання «Апостроф», о 7:39 адміністрація інформувала про одного загиблого, а вже о 8:22 повідомила про другу жертву.

Пізніше міський голова Віталій Кличко підтвердив загибель двох людей та повідомив про двох поранених. Обох постраждалих медики доправили до лікарень.

Особливо показовою стала історія одного з поранених, про яку розповіли правоохоронці. За інформацією Національної поліції, 46-річний чоловік постраждав не у квартирі, куди влучив безпілотник, а на вулиці. У момент удару він проходив повз житловий будинок.

Поліцейські надали чоловікові домедичну допомогу, після чого його госпіталізували. Цей випадок засвідчує, що небезпека під час повітряних атак поширюється далеко за межі безпосереднього місця влучання. Уламки безпілотників, пошкоджених конструкцій та інших предметів можуть становити загрозу для людей, які перебувають поблизу будівель.

Водночас офіційної інформації про особи двох загиблих, їхній вік або обставини перебування в пошкодженій квартирі в перевірених ранкових повідомленнях немає. Також не оприлюднено підтверджених відомостей про стан двох госпіталізованих після надання медичної допомоги.

Наслідки російської атаки 21 жовтня не обмежилися Святошинським районом. Повідомлення про падіння безпілотників та пожежі надходили також із Деснянського та Солом’янського районів столиці.

У Деснянському районі російський дрон упав на припарковані автомобілі, внаслідок чого виникла пожежа. Інформацію про цей інцидент оприлюднив Віталій Кличко. На момент ранкових повідомлень уточненої кількості пошкоджених транспортних засобів не називали.

У Солом’янському районі ситуація була складнішою через кілька зафіксованих епізодів атаки. Зокрема, повідомлялося про влучання російського безпілотника в об’єкт транспортної інфраструктури, що спричинило пожежу. Крім того, в цьому районі зафіксували падіння дрона на відкритій території.

Таким чином, за оприлюдненими даними, щонайменше три райони Києва зазнали наслідків російської атаки. Найважчі підтверджені людські втрати станом на ранкові повідомлення були у Святошинському районі, де безпілотник влучив безпосередньо в житлову висотку.

Окремою проблемою стали перебої з електропостачанням. Після російських ударів компанія ДТЕК повідомила про аварійні відключення електроенергії у Святошинському районі столиці.

Енергетики розпочали відновлювальні роботи, щоб повернути світло споживачам. Водночас в інших районах Києва, за повідомленням компанії, продовжували діяти графіки відключень.

Проблеми з електропостачанням виникли й за межами столиці. Зокрема, аварійні відключення зафіксували в Бучанському районі Київської області. Про це повідомляли LB.ua та інші видання з посиланням на ДТЕК.

Повернення електроенергії залежить від характеру пошкоджень мереж і перебігу аварійно-відновлювальних робіт. Точних термінів повного відновлення електропостачання для всіх постраждалих споживачів у перевірених повідомленнях не зазначено.

За уточненими даними, які оприлюднило «Суспільне», екстрені відключення також застосували в частині Оболонського та Шевченківського районів. Відповідне рішення ухвалювали за командою «Укренерго».

Ще однією важливою деталлю стало уточнення поліції щодо пожежі в Деснянському районі. За даними правоохоронців, унаслідок російської атаки там згоріли близько десяти автомобілів. Це свідчить про значні матеріальні наслідки удару навіть на тих ділянках, де не повідомляли про пряме влучання у житлові приміщення.

Після атаки у Святошинському районі також організували допомогу постраждалим мешканцям. За інформацією Київської міської державної адміністрації, штаб допомоги розгортають за адресою: проспект Берестейський, 109. Там жителі можуть отримати консультації щодо компенсації за пошкоджене майно, матеріальної підтримки та оформлення необхідних документів.

Нова трагедія стала продовженням серії російських ударів по столиці, які протягом жовтня призводили до людських жертв, пожеж у житлових будинках та пошкоджень критичної інфраструктури.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про масовану атаку на Київ 14 жовтня, внаслідок якої загинули щонайменше троє людей. Тоді найбільших руйнувань зазнала багатоповерхівка в Деснянському районі, де спалахнула пожежа на площі близько 400 квадратних метрів. Рятувальники змогли врятувати 16 мешканців будинку, однак під час пошукових робіт виявили загиблих.

Крім того, на початку місяця видання писало про дронову атаку 1 жовтня, коли у Києві горіли житлова висотка та складські приміщення. Тоді наслідки обстрілів фіксували в Солом’янському, Оболонському та Печерському районах.

Наслідки російських атак продовжують впливати й на повсякденне життя столиці. Про попередні масштабні знеструмлення та проблеми з транспортом «Ненька інфо» розповідала в матеріалі «Київ знову без світла, метро зупинилося: російська атака спричинила транспортний колапс».

Удар 21 жовтня знову продемонстрував небезпеку російських безпілотників для цивільного населення. Дрон влучив безпосередньо в житловий будинок, унаслідок чого загинули двоє людей, а поранення отримали не лише ті, хто перебував у будівлі, а й випадковий перехожий.

Рятувальні, медичні та комунальні служби працюють над ліквідацією наслідків атаки. Водночас остаточні масштаби руйнувань, загальна вартість пошкодженого майна та тривалість відновлювальних робіт потребують додаткового уточнення.

Станом на перевірені повідомлення 21 жовтня підтверджено двох загиблих і двох госпіталізованих унаслідок удару по багатоповерхівці у Святошинському районі. Інформація може оновлюватися після завершення обстеження пошкоджених будівель та роботи екстрених служб.

21 Жовтня, 2026
Трагічні наслідки нічного терору: кількість жертв удару РФ по підприємству на Київщині зросла до трьох

Унаслідок чергової російської атаки по виробничо-складському комплексу в Обухівському районі Київської області, що сталася вночі 19 жовтня, кількість загиблих зросла до трьох осіб. Ще шестеро людей отримали поранення різного ступеня тяжкості. Оновлену інформацію щодо наслідків ворожого удару офіційно оприлюднила Державна служба з надзвичайних ситуацій України.

Рятувальним підрозділам уже вдалося повністю ліквідувати пожежу, яка спалахнула на території підприємства після влучання. Наразі фахівці продовжують інтенсивні роботи з розчищення завалів зруйнованої будівлі, а на місці трагедії працюють психологи ДСНС, надаючи екстрену фахову допомогу постраждалим та очевидцям.

Варто нагадати, що за попередніми даними, які раніше озвучував очільник Київської обласної державної адміністрації Тимур Ткаченко, було відомо лише про одного загиблого чоловіка та шістьох поранених. Однак під час подальшого розбору зруйнованих конструкцій пошуково-рятувальні групи виявили тіла ще двох жертв.

20 Жовтня, 2026
Чайник, бойлер і обігрівач одночасно: ДСНС попередила про небезпеку пожеж після повернення світла

На тлі регулярних відключень електроенергії українці намагаються максимально використати години, коли в оселях з’являється світло. Одночасно вмикають бойлери, електрочайники, пральні машини та обігрівачі. Однак таке навантаження може стати причиною перегрівання проводки, короткого замикання і пожежі. Державна служба України з надзвичайних ситуацій нагадує, що навіть справні електроприлади можуть становити небезпеку, якщо використовувати їх із порушенням правил електробезпеки.

Про це йдеться в рекомендаціях ДСНС від 27 серпня 2026 року.

Рятувальники закликають українців не перевантажувати електромережі, використовувати лише справну техніку та не залишати увімкнені пристрої без нагляду.

Особливо важливо дотримуватися цих правил під час тривалих відключень, коли після відновлення електропостачання виникає бажання одночасно зарядити всі гаджети, нагріти воду й обігріти помешкання.

Чому небезпечно вмикати кілька потужних приладів

Електрочайник, бойлер та обігрівач належать до пристроїв, які можуть споживати значну кількість електроенергії.

Для прикладу, потужність звичайного електрочайника може становити близько 2000 Вт, обігрівача — також 2000 Вт, а бойлера — приблизно 1500 Вт.

Якщо всі три пристрої працюють одночасно, їхня сумарна потужність становитиме 5500 Вт.

Для окремої лінії електропроводки або подовжувача таке навантаження може виявитися надмірним.

При цьому безпечність використання залежить від характеристик проводки, розеток, автоматичних вимикачів і конкретних приладів.

Небезпека особливо зростає у старих будинках, де електропроводка може бути зношеною або не розрахованою на сучасну кількість побутової техніки.

За роз’ясненням ДСНС щодо перевантаження електромереж, підключення кількох потужних пристроїв до одного подовжувача може призвести до перегрівання проводів і займання.

Чому подовжувач може стати джерелом пожежі

Однією з поширених помилок є підключення до одного подовжувача кількох приладів із великим споживанням електроенергії.

Навіть якщо подовжувач має чотири або п’ять розеток, це не означає, що до нього можна безпечно підключати стільки ж потужних пристроїв.

Вирішальне значення має максимальне допустиме навантаження, зазначене виробником.

У разі перевищення цього показника кабель, контакти або корпус розетки можуть перегріватися.

Особливо небезпечними є пошкоджені подовжувачі, пристрої з ненадійними контактами та саморобні електричні з’єднання.

Фахівці рекомендують використовувати сертифіковані розетки й подовжувачі із захистом від перевантаження.

При цьому наявність захисного пристрою не дає дозволу перевищувати встановлену виробником потужність.

Які ознаки свідчать про проблему з проводкою

Рятувальники радять звертати увагу на незвичні зміни під час роботи побутової техніки.

Серед тривожних сигналів — запах плавленого пластику або гару, іскріння в розетці, помітне нагрівання вилки чи подовжувача.

Також небезпечно, якщо під час підключення пристрою регулярно спрацьовує автоматичний вимикач.

Це може свідчити про перевантаження, несправність техніки або пошкодження електромережі.

У такій ситуації необхідно припинити використання проблемного обладнання та звернутися до кваліфікованого електрика.

Самостійно ремонтувати пошкоджені розетки чи проводку без належної підготовки небезпечно.

Як правильно користуватися обігрівачами

Особливої уваги потребують електрообігрівачі, які активно використовують із початком холодного сезону.

ДСНС рекомендує не встановлювати їх поруч зі шторами, меблями та іншими легкозаймистими матеріалами.

За правилами безпечного використання електроприладів, відстань від обігрівача до горючих предметів має становити щонайменше 1,5 метра.

Не можна сушити на обігрівачах одяг або накривати їх ковдрами.

Також не варто залишати потужні нагрівальні пристрої увімкненими, коли нікого немає вдома.

Що робити після відновлення електропостачання

Після появи світла доцільно вмикати потужні електроприлади послідовно, а не всі одночасно.

Наприклад, спочатку нагріти воду в чайнику, потім скористатися пральною машиною чи іншою технікою.

Якщо бойлер або обігрівач працює автоматично, варто враховувати його навантаження на електромережу.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про екстрені відключення світла в Києві та інших регіонах.

Енергетики тоді також рекомендували не створювати різкого навантаження на мережу одразу після відновлення живлення.

У разі займання електроприладу необхідно викликати рятувальників за номером 101.

ДСНС наголошує: електрообладнання, яке залишається під напругою, категорично не можна гасити водою.

Якщо це безпечно, потрібно знеструмити відповідну ділянку мережі. Для гасіння електрообладнання застосовують призначені для цього вогнегасники з дотриманням інструкції.

Головне правило для українців під час відключень залишається простим: поява електроенергії не означає, що потрібно негайно вмикати всі побутові прилади. Кілька хвилин обережності можуть допомогти запобігти пожежі та зберегти життя.

18 Жовтня, 2026
Генератор біля вікна може вбити без попередження: МОЗ назвало небезпечну відстань

Через регулярні відключення електроенергії українці дедалі частіше використовують бензинові та дизельні генератори. Однак неправильне розміщення такого обладнання може становити смертельну небезпеку навіть для людей, які перебувають усередині власної оселі. Міністерство охорони здоров’я України попереджає: генератори не можна встановлювати ближче ніж за шість метрів від вікон, дверей і вентиляційних отворів. Причина — чадний газ, який неможливо побачити або відчути за запахом, але який здатен спричинити тяжке отруєння та смерть.

Про небезпеку використання генераторів і правила захисту від отруєння йдеться в офіційних рекомендаціях МОЗ.

Особливо актуальними ці застереження стали під час тривалих відключень світла, коли мешканці приватних будинків, підприємці та власники невеликих магазинів використовують автономні джерела живлення.

Чому генератор може бути смертельно небезпечним

Під час роботи бензинового чи дизельного двигуна утворюються вихлопні гази, серед яких може міститися монооксид вуглецю — чадний газ.

Це надзвичайно небезпечна речовина, яка не має кольору, запаху та смаку.

Саме тому людина може вдихати її, навіть не підозрюючи про небезпеку.

Потрапляючи в організм, чадний газ зв’язується з гемоглобіном і порушує доставлення кисню до тканин.

Насамперед страждають головний мозок і серце.

У тяжких випадках отруєння призводить до втрати свідомості, незворотних ушкоджень органів і смерті.

За даними Центрів контролю та профілактики захворювань США (CDC), люди, які сплять, можуть отримати смертельне отруєння ще до того, як помітять характерні симптоми.

Чому потрібно дотримуватися відстані шість метрів

МОЗ рекомендує встановлювати генератори виключно на відкритому повітрі, щонайменше за шість метрів від вікон, дверей і вентиляційних отворів.

Американські CDC наводять аналогічну рекомендацію — понад 20 футів, тобто приблизно 6,1 метра.

Навіть якщо генератор працює надворі, небезпечні вихлопи можуть потрапляти до приміщення через вікна, вентиляцію та інші отвори.

Особливо ризикованим є розміщення обладнання під вікнами квартир, у гаражах, підвалах, закритих прибудовах та інших місцях із недостатньою вентиляцією.

Відчинені двері чи вікна гаража не роблять використання генератора всередині безпечним.

Фахівці також наголошують, що навіть дотримання мінімальної відстані не гарантує повного захисту: напрямок вітру та особливості будівлі можуть впливати на поширення вихлопів.

Тому генератор необхідно встановлювати так, щоб відпрацьовані гази не спрямовувалися в бік будинку.

Які симптоми свідчать про отруєння чадним газом

Перші ознаки отруєння легко сплутати зі звичайною втомою або вірусним захворюванням.

Людина може відчувати головний біль, запаморочення, слабкість і нудоту.

Згодом можуть з’явитися блювання, біль у грудях, порушення координації та сплутаність свідомості.

За високої концентрації чадного газу стан може погіршуватися дуже швидко.

Особливо вразливими є діти, вагітні жінки, люди похилого віку та особи із захворюваннями серця або органів дихання.

Якщо кілька людей в одному приміщенні одночасно починають скаржитися на головний біль чи запаморочення, це може бути ознакою небезпечного накопичення чадного газу.

Що робити при підозрі на отруєння

МОЗ і ДСНС рекомендують негайно припинити перебування в небезпечному приміщенні та вийти на свіже повітря.

Потрібно викликати швидку медичну допомогу за номером 103 або скористатися єдиним номером екстреної допомоги 112.

Якщо існує загроза для інших людей, необхідно повідомити рятувальників за номером 101.

Не можна повертатися в приміщення, де можливе накопичення чадного газу, до перевірки його безпеки фахівцями.

Якщо людина втратила свідомість, необхідно повідомити про це диспетчера екстреної допомоги та дотримуватися його інструкцій.

Які правила допоможуть уникнути трагедії

Окрім дотримання безпечної відстані, медики рекомендують встановлювати в житлових приміщеннях спеціальні детектори чадного газу.

Такі пристрої можуть своєчасно сигналізувати про небезпечну концентрацію CO в повітрі.

При цьому звичайний датчик диму не завжди здатен виявляти чадний газ — потрібен саме відповідний детектор.

Також генератор слід захищати від дощу та затоплення, не заправляти гарячий двигун і використовувати обладнання відповідно до інструкції виробника.

Паливо необхідно зберігати у призначених для цього ємностях подалі від джерел займання.

Важливо пам’ятати, що побутові акумуляторні зарядні станції, які не спалюють пальне, не утворюють чадного газу під час звичайної роботи. Проте вони мають власні вимоги пожежної та електричної безпеки.

Головне правило під час блекауту: генератор повинен працювати надворі, на достатній відстані від будівель, а не у квартирі, гаражі чи на закритому балконі.

Енергетична автономність допомагає пережити відключення світла, але порушення правил використання обладнання може виявитися значно небезпечнішим за сам блекаут.

18 Жовтня, 2026
Російська атака по Одесі: пошкоджено дах багатоповерхівки, постраждала дитина

Російські війська 18 жовтня знову атакували Одесу. Внаслідок удару пошкоджено дах багатоповерхового житлового будинку, після чого виникла пожежа. За попередніми даними, постраждали двоє людей, серед яких дитина віком до 14 років. На місці працюють рятувальники, медики та інші екстрені служби. Інформація про масштаби руйнувань і стан потерпілих уточнюється.

Про наслідки російської атаки повідомив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер у своєму офіційному Telegram-каналі.

За словами очільника області, російські військові завдали чергового удару по цивільній інфраструктурі міста.

Цього разу пошкоджень зазнав дах багатоповерхового житлового будинку. Після влучання виникло загоряння, яке почали ліквідовувати рятувальники.

Станом на 13:34 було відомо про двох постраждалих, зокрема дитину молодшу за 14 років.

Відомостей про характер травм, необхідність госпіталізації та точний вік дитини в першому повідомленні не було.

Рятувальники ліквідовують наслідки удару

Після російської атаки до пошкодженого будинку прибули всі необхідні екстрені служби.

Основні завдання рятувальників — ліквідувати пожежу, обстежити пошкоджені конструкції та перевірити, чи немає людей, які потребують допомоги.

Пошкодження покрівлі житлового будинку можуть становити небезпеку для мешканців, особливо якщо внаслідок вибуху постраждали несучі елементи або інженерні комунікації.

Проте наразі офіційної інформації про руйнування несучих конструкцій, кількість пошкоджених квартир чи необхідність евакуації всього будинку немає.

Також поки не повідомляється, скільки людей перебували в будівлі під час атаки.

Місцева влада продовжує уточнювати обставини та наслідки російського удару.

Росія не вперше атакує житлові багатоповерхівки Одеси

Нинішній удар став продовженням серії атак на житлові квартали Одеси протягом останніх тижнів.

Зокрема, 14 жовтня російські війська завдали удару по багатоповерховому будинку в місті.

За повідомленням «Суспільне Одеса», тоді постраждав фасад будівлі, частково зруйнувалася квартира, вибило вікна та двері.

Найбільших пошкоджень зазнало житло на 17-му поверсі. На момент влучання у квартирі нікого не було, тому обійшлося без постраждалих.

Раніше, 28 вересня, Одеса також пережила удар по багатоповерховому житловому будинку.

Тоді один із російських безпілотників пошкодив багатоповерхівку, зруйнувавши квартиру на 12-му поверсі.

Вибуховою хвилею було пошкоджено фасад, балкони та вікна з першого до одинадцятого поверху.

За уточненими даними місцевої влади, постраждали четверо людей.

Про ту атаку «Ненька інфо» повідомляла в матеріалі «В Одесі після удару дрона загорілася багатоповерхівка: є постраждалі».

Під ударами опиняються цивільні об’єкти

Російські атаки по Одещині продовжують створювати небезпеку для мешканців обласного центру та навколишніх населених пунктів.

Внаслідок обстрілів пошкоджень зазнають житлові будинки, підприємства, транспортна та інша цивільна інфраструктура.

Після таких ударів рятувальникам доводиться одночасно гасити пожежі, розбирати пошкоджені конструкції та допомагати людям, чиї помешкання стали непридатними для проживання.

Окремої уваги потребують родини з дітьми, люди похилого віку та мешканці, які не можуть самостійно залишити небезпечні приміщення.

Міжнародне гуманітарне право забороняє умисні напади на цивільне населення та цивільні об’єкти. Конкретні обставини кожного удару встановлюються під час відповідного розслідування.

Що відомо про атаку 18 жовтня

Станом на перші повідомлення Одеської ОВА підтверджено пошкодження даху багатоповерхового житлового будинку та пожежу.

Попередньо постраждали двоє людей, серед яких дитина до 14 років.

На місці продовжують працювати екстрені служби.

Остаточна кількість постраждалих, характер руйнувань і терміни завершення аварійно-рятувальних робіт ще уточнюються.

Мешканців Одеси закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та під час загрози нових атак перебувати в укриттях.

У разі оновлення інформації від обласної військової адміністрації дані щодо наслідків удару можуть змінитися.

18 Жовтня, 2026
Ванна, кухня чи коридор: ДСНС пояснила, де можна тримати акумулятори під час відключень
Через масштабні російські атаки на енергетичну інфраструктуру України дедалі більше громадян використовують акумулятори, інвертори та портативні зарядні станції для резервного електроживлення. Однак неправильне розміщення такого обладнання може спричинити перегрівання, коротке замикання, пожежу або ураження електричним струмом. Державна служба України з надзвичайних ситуацій нагадала, де можна встановлювати системи резервного живлення у квартирах і приватних будинках, а яких місць необхідно категорично уникати.

Відповідні рекомендації ДСНС оприлюднила в межах інформаційної кампанії з безпечного використання альтернативних джерел електроенергії.

Особливості встановлення акумуляторів та інверторів пояснив український музикант Олег Михайлюта, відомий як Фагот із гурту ТНМК.

У спеціальному відеоролику він узяв участь у вікторині, присвяченій типовим помилкам під час використання резервного електроживлення.

Головне правило рятувальників: обладнання повинно розташовуватися в сухому, добре провітрюваному місці, подалі від легкозаймистих матеріалів, джерел тепла та води.

Чи можна встановлювати інвертор у коридорі

Коридор може бути придатним місцем для акумулятора та інвертора, але лише за дотримання певних умов.

Насамперед приміщення повинно мати достатню вентиляцію, адже обладнання під час роботи виділяє тепло.

Якщо інвертор перегрівається, це може призвести до зниження його ефективності, аварійного вимкнення або несправності.

Не менш важливо забезпечити достатньо вільного простору навколо корпусу.

Не можна закривати вентиляційні отвори, накривати пристрій тканиною або встановлювати його в тісній закритій шафі без передбаченої виробником вентиляції.

Особлива вимога — обладнання не повинно перекривати шлях евакуації.

Акумулятор не можна ставити безпосередньо перед вхідними дверима або посеред вузького проходу.

У разі пожежі чи іншої надзвичайної ситуації мешканці повинні мати можливість швидко залишити квартиру.

Також рятувальники радять розміщувати електрообладнання так, щоб маленькі діти та домашні тварини не могли випадково пошкодити кабелі або контакти.

Чому ванна кімната категорично не підходить

Одним із найнебезпечніших місць для встановлення акумулятора та інвертора є ванна кімната.

Основна причина — підвищена вологість та ризик потрапляння води на електричні компоненти.

Навіть невелика кількість води може спричинити коротке замикання, пошкодження електроніки або ураження людини струмом.

Пара та конденсат також здатні поступово пошкоджувати контакти й електричні з’єднання.

Тому звичайні побутові інвертори та акумулятори, не призначені виробником для експлуатації у вологих приміщеннях, не можна встановлювати у ванній.

Чому небезпечно ставити акумулятор біля духовки

Кухня також потребує особливої уваги.

Рятувальники застерігають від розміщення систем резервного живлення поблизу духових шаф, електроплит, газових конфорок та інших нагрівальних приладів.

Висока температура негативно впливає на стан акумуляторів і може прискорювати їхнє зношування.

У несправній батареї перегрівання здатне спричинити небезпечні процеси, зокрема займання.

Також не рекомендується встановлювати обладнання на холодильнику.

Така поверхня може бути нестійкою, а висота розміщення створює ризик падіння пристрою.

Крім того, необхідно уникати місць, куди потрапляють прямі сонячні промені.

На яку поверхню можна ставити акумулятор

ДСНС рекомендує використовувати стійку негорючу основу.

Це може бути спеціально передбачене виробником місце встановлення або відповідна конструкція з негорючих матеріалів, здатна витримати вагу обладнання.

Водночас картонні коробки, пластикові ящики, м’які меблі та інші легкозаймисті поверхні не підходять.

Особливо небезпечним є встановлення акумулятора безпосередньо на дивані, ліжку або поруч зі шторами.

Важливо враховувати і масу пристрою. Потужні акумуляторні модулі можуть важити десятки кілограмів, тому поверхня має бути достатньо міцною.

Не всі акумулятори однаково безпечні

Окрему увагу варто приділяти типу батареї.

У системах резервного живлення використовуються різні технології, зокрема свинцево-кислотні та літієві акумулятори.

Традиційні свинцево-кислотні батареї певних типів під час заряджання можуть виділяти водень, який утворює вибухонебезпечну суміш із повітрям.

Тому для них особливо важливі вентиляція та дотримання вимог виробника.

ДСНС окремо застерігає від використання звичайних автомобільних стартерних акумуляторів як побутових джерел резервного живлення.

Літій-залізо-фосфатні акумулятори (LiFePO4) зазвичай мають вищу термічну стабільність порівняно з низкою інших літій-іонних систем.

Однак навіть вони не є повністю пожежобезпечними.

Несправність системи керування батареєю, механічне пошкодження, неправильне заряджання або коротке замикання можуть створювати небезпечні ситуації.

Тому незалежно від типу акумулятора необхідно використовувати сумісне зарядне обладнання та дотримуватися технічної документації.

Яких помилок категорично не можна припускатися

Окрім неправильного розміщення, ризики виникають через порушення правил підключення та експлуатації.

Рятувальники рекомендують:
- Використовувати сертифіковані акумулятори, інвертори та зарядні пристрої.
- Не допускати потрапляння води на обладнання.
- Не накривати пристрої та не блокувати їхню вентиляцію.
- Не використовувати пошкоджені кабелі, розетки й акумулятори.
- Не перевищувати допустиму потужність підключених електроприладів.
- Не допускати короткого замикання між клемами батареї.
- Проводити підключення стаціонарної системи резервного живлення через кваліфікованого електрика.
Особливо небезпечним є підключення інвертора або зарядної станції до домашньої електромережі за допомогою кабелю з двома вилками.

Такий спосіб може призвести до появи напруги на контактах, які вважаються відключеними, та створити загрозу для мешканців і працівників електромереж.

Для стаціонарного резервного живлення необхідна правильно спроєктована система перемикання джерел електроенергії із захистом від зворотної подачі напруги.

Що робити, якщо акумулятор перегрівається або димить

Першими ознаками несправності можуть бути незвичний запах, потріскування, сильне нагрівання корпусу, деформація батареї або поява диму.

У таких випадках необхідно негайно припинити експлуатацію обладнання.

Якщо це безпечно, слід відключити живлення та підключені електроприлади.

Якщо батарея вже димить або горить, не можна торкатися її, переносити чи намагатися розбирати.

Потрібно залишити приміщення, попередити інших мешканців та зателефонувати за номером 101.

Гасіння акумуляторних батарей може потребувати спеціальних засобів і професійного втручання залежно від типу пристрою.

Як підготувати квартиру до тривалих відключень

На тлі нових атак на українську енергосистему питання резервного електроживлення залишається особливо актуальним.

Акумулятори та інвертори можуть забезпечувати роботу освітлення, роутерів, комп’ютерів та інших необхідних пристроїв.

Проте перед придбанням системи важливо оцінити її потужність, тип батареї, вимоги до вентиляції та можливості безпечного встановлення у конкретній квартирі.

Головний висновок рекомендацій ДСНС: резервне живлення має забезпечувати комфорт під час блекаутів, але не створювати нову небезпеку для життя.

Найкраще місце для акумулятора й інвертора — суха, добре провітрювана зона на стійкій негорючій поверхні, захищена від води, тепла та випадкових пошкоджень.

А остаточне рішення щодо встановлення конкретного обладнання необхідно ухвалювати відповідно до інструкції виробника та, для стаціонарних систем, після консультації з фахівцем.
17 Жовтня, 2026