Позначка: ДСНС

  • У Луцьку постраждала найбільша картина України: «Космогонія» площею понад 2000 м²

    У Луцьку постраждала найбільша картина України: «Космогонія» площею понад 2000 м²

    У Луцьку внаслідок російської атаки пошкоджено унікальний мистецький проєкт «Космогонія» — монументальне полотно площею понад 2000 квадратних метрів, яке встановило національний рекорд України. Уламки безпілотника спричинили пожежу в будівлі Музею сучасного українського мистецтва Корсаків. Найбільше постраждала шоста частина картини, що має символічну назву «Майбутнє». Тепер музей вирішує, чи відновлювати пошкоджений фрагмент, чи залишити сліди російського удару як свідчення війни для наступних поколінь.

    Про наслідки атаки 14 жовтня повідомив засновник музею Віктор Корсак. Інформацію також підтвердили «Інтерфакс-Україна» та The Kyiv Independent.

    За даними музею, пізно ввечері 13 жовтня уламки російського безпілотника впали на культурно-розважальний комплекс «Адреналін Сіті», де розташований музей.

    Після падіння уламків виникла пожежа. На місце оперативно прибули рятувальники ДСНС, яким вдалося локалізувати та ліквідувати займання, не допустивши значно масштабніших руйнувань.

    Проте вогонь встиг пошкодити частину одного з найвідоміших сучасних мистецьких творів України.

    Особливо символічним виявилося те, що постраждав саме фрагмент «Майбутнє».

    «Космогонія» — масштабний філософський проєкт, присвячений походженню Всесвіту, людському існуванню та майбутньому цивілізації.

    Автором картини є український художник Петро Антип, уродженець Горлівки Донецької області. Філософську концепцію твору розробив засновник музею Віктор Корсак.

    Проєкт покликаний дати художню відповідь на три фундаментальні питання: звідки походить людство, ким ми є та що чекає нас попереду.

    За словами Корсака, пошкодження частини, присвяченої майбутньому, стало особливо болісним збігом.

    Засновник музею наголосив, що війна позбавляє людей не лише того, що вони мають сьогодні, а й можливостей, які могли б з’явитися завтра.

    Масштаби самого мистецького проєкту вражають.

    Над створенням «Космогонії» Петро Антип працював близько двох років. Загальна площа полотна перевищує 2000 квадратних метрів.

    Твір складається з понад 500 окремих елементів, які утворюють єдину композицію. Для експонування монументального полотна музей виділив залу площею приблизно 5000 квадратних метрів.

    28 вересня 2024 року «Космогонію» офіційно внесли до Національного реєстру рекордів України як найбільший твір малярства.

    Як раніше повідомляла «Українська правда. Життя», масштабний артоб’єкт поєднує різні художні техніки та є центральним експонатом музею.

    Тепер перед власниками та фахівцями постало непросте питання: чи потрібно повністю відновлювати пошкоджену частину картини?

    У музеї розглядають два сценарії.

    Перший передбачає повноцінну реставрацію, яка дозволить максимально наблизити пошкоджений фрагмент до первісного вигляду.

    Другий — збереження частини слідів пожежі як історичного свідчення російської агресії.

    Остаточне рішення ухвалюватимуть після обстеження полотна, консультацій із художником Петром Антипом та реставраторами.

    Наразі точну вартість можливого відновлення та обсяг безповоротних пошкоджень не оприлюднили.

    Водночас у музеї зазначили, що інші виставкові зали й експонати не постраждали. Заклад продовжує роботу над культурними, мистецькими та освітніми проєктами.

    Це далеко не перший випадок, коли російські атаки завдають шкоди українським культурним установам.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про звернення України до ЮНЕСКО після російських ударів по Києво-Печерській лаврі, музеях та інших об’єктах культурної спадщини.

    Українська сторона неодноразово наголошувала на необхідності міжнародної фіксації пошкоджень культурних пам’яток та збереження унікальних мистецьких колекцій.

    Зокрема, 28 вересня внаслідок російської атаки пошкоджень зазнав Національний музей Тараса Шевченка в Києві. Раніше російські удари також пошкодили приміщення Херсонського обласного краєзнавчого музею.

    За роки повномасштабного вторгнення під загрозою опинилися не лише історичні будівлі, а й музейні фонди, архіви, картини та сучасні мистецькі проєкти.

    Історія «Космогонії» в Луцьку стала ще одним прикладом того, як війна зачіпає культурне життя України. Полотно, присвячене майбутньому людства, частково постраждало від російського удару, а рішення щодо його реставрації тепер матиме не лише мистецьке, а й історичне значення.

    Для музею це не просто питання відновлення пошкодженої картини, а вибір того, як зберегти пам’ять про війну для наступних поколінь.

  • Ніч жаху в Києві: ракети та дрони РФ забрали життя трьох людей

    Ніч жаху в Києві: ракети та дрони РФ забрали життя трьох людей

    У ніч проти 14 жовтня російські війська здійснили комбіновану атаку на Київ, застосувавши ракети та ударні безпілотники. Унаслідок обстрілу загинули щонайменше троє людей, серед постраждалих є дитина. Найбільших руйнувань зазнала житлова багатоповерхівка в Деснянському районі, де спалахнула масштабна пожежа. Водночас росіяни атакували енергетичні об’єкти столиці, через що виникли перебої з електропостачанням і рухом громадського транспорту.

    Про наслідки нічної атаки повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій. За інформацією рятувальників, оприлюдненою вранці 14 жовтня, аварійно-рятувальні роботи тривали одразу в кількох районах столиці.

    Двоє загиблих у багатоповерхівці: рятувальники витягували людей із будинку

    Найтяжчі наслідки зафіксували в Деснянському районі Києва, де російський удар спричинив пожежу в житловому будинку.

    Вогонь охопив площу близько 400 квадратних метрів. До ліквідації пожежі та порятунку мешканців залучили підрозділи ДСНС.

    Під час пошуково-рятувальних робіт виявили тіла двох загиблих людей.

    Рятувальникам вдалося врятувати 16 мешканців багатоповерхівки. Ще 21 людина постраждала, серед них одна дитина.

    У ДСНС наголосили, що кількість постраждалих продовжувала збільшуватися, оскільки люди зверталися по медичну допомогу вже після перших повідомлень про атаку.

    На місці також працювали психологи рятувальної служби. За ранковими даними, вони надали допомогу 110 людям.

    Після ліквідації відкритого горіння аварійно-рятувальні роботи продовжилися. Фахівці обстежували пошкоджені конструкції та перевіряли приміщення будинку.

    Третя жертва — у Голосіївському районі

    Ще одну загиблу людину зафіксували в Голосіївському районі столиці.

    За інформацією ДСНС, російський удар припав на нежитлову будівлю. Унаслідок атаки одна людина загинула, ще одна постраждала.

    Таким чином, станом на ранкове повідомлення рятувальників загальна кількість загиблих у Києві становила троє людей.

    Водночас повідомлення про 21 постраждалого стосувалося саме Деснянського району. Окремо ДСНС повідомляла про ще одного постраждалого в Голосіївському районі.

    Остаточну кількість потерпілих мають уточнити після завершення всіх необхідних робіт.

    Пожежі в Дніпровському, Дарницькому та Шевченківському районах

    Наслідки російського обстрілу зафіксували й в інших частинах столиці.

    У Дніпровському районі внаслідок повторної атаки виникла пожежа в недіючій будівлі. На місці працювали пожежно-рятувальні підрозділи.

    У Дарницькому районі після атаки загорівся газон на території стадіону. Рятувальники оперативно ліквідували загоряння.

    Ще один осередок пожежі виник у Шевченківському районі, де було зафіксовано влучання в одноповерхову недіючу будівлю.

    За інформацією ДСНС, там сталося незначне загоряння, яке вдалося швидко ліквідувати.

    У повідомленні рятувальників не зазначалося про загиблих на цих трьох локаціях.

    Росія вдарила по енергооб’єктах: у Києві виникли перебої зі світлом

    Нічна атака була спрямована не лише проти житлової забудови.

    Міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що російські війська завдали ударів по кількох енергетичних об’єктах столиці.

    Унаслідок цього виникли проблеми з електропостачанням.

    Пошкодження енергетичної інфраструктури також позначилися на роботі міського транспорту.

    За інформацією «Київпастрансу», у Дарницькому та Печерському районах тимчасово призупинили рух електротранспорту.

    Крім цього, через підвищену повітряну загрозу тимчасово обмежували рух поїздів Kyiv City Express в обох напрямках.

    Про відповідні зміни повідомила Київська міська державна адміністрація.

    Тривалість обмежень залежала від безпекової ситуації та можливості відновлення роботи транспортної інфраструктури.

    Київ атакували ракетами та дронами протягом ночі

    У ніч проти 14 жовтня в столиці неодноразово оголошували повітряну тривогу через загрозу ракетних ударів і застосування російських безпілотників.

    Жителі різних районів міста чули вибухи.

    На тлі комбінованої атаки працювали сили протиповітряної оборони, а рятувальні служби отримували повідомлення про пожежі та пошкодження будівель.

    Уранці також повідомлялося про загрозу застосування балістичних ракет.

    Водночас точну кількість ракет і безпілотників, застосованих Росією саме проти Києва, у ранковому повідомленні ДСНС не уточнювали.

    Остаточну інформацію про результати роботи протиповітряної оборони мають надавати Повітряні сили ЗСУ.

    Наслідки атаки ще уточнюють

    Станом на ранок 14 жовтня рятувальники продовжували ліквідовувати наслідки обстрілів, обстежувати пошкоджені будівлі та надавати допомогу людям.

    Мешканців столиці закликають не наближатися до місць ударів, не торкатися підозрілих предметів та виконувати вказівки працівників екстрених служб.

    Також киянам рекомендують перевіряти офіційні повідомлення міської влади щодо електропостачання і роботи громадського транспорту.

    За підтвердженими ранковими даними ДСНС, російська атака забрала життя трьох людей. Щонайменше 22 людини постраждали у Деснянському та Голосіївському районах, серед них дитина.

    Пошкоджені житлові й нежитлові будівлі, виникли пожежі та перебої в роботі міської інфраструктури.

    Кількість жертв і масштаб руйнувань можуть уточнюватися в міру завершення рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт.

  • «Дмитрівна, ви живі?!»: харків’янин шукав тещу під завалами після російського удару

    «Дмитрівна, ви живі?!»: харків’янин шукав тещу під завалами після російського удару

    У Харкові тривають пошуково-рятувальні роботи після масованої російської атаки ввечері 12 жовтня. Одна з ракет влучила у житловий чотириповерховий будинок, повністю зруйнувавши під’їзд. Рятувальники виявили під завалами тіла трьох людей, ще щонайменше 15 осіб постраждали. Серед тих, хто пережив обстріл, — чоловік, який встиг вивести дитину з небезпечного приміщення, а потім кинувся шукати тещу під уламками будинку.

    Про наслідки атаки повідомили міський голова Харкова Ігор Терехов, Державна служба України з надзвичайних ситуацій та місцеві журналісти.

    За словами мера, російські війська атакували місто протягом 12 жовтня, а найбільш руйнівні удари припали на вечір.

    Під вогнем опинилися житлові квартали Холодногірського та Шевченківського районів.

    «Дитину вивів, а тепер тещу відкопуємо»

    Одну з найемоційніших історій розповів мешканець будинку, який опинився під ударом.

    За словами чоловіка, у момент атаки його дружина купала дитину у ванній кімнаті, а він перебував у квартирі з планшетом.

    Коли несподівано зникла електроенергія, харків’янин вирішив принести до ванної світильник.

    Саме тоді пролунав потужний вибух.

    Чоловікові вдалося вивести дитину. За його словами, вона пережила гостру стресову реакцію.

    Але в будинку залишалася його теща, яку після руйнування перекриттів почали шукати під завалами.

    «Дитину вивів, у неї гострий стрес. А тепер тещу відкопуємо», — розповів харків’янин журналістам.

    Коли рятувальники наблизилися до місця, де могла перебувати жінка, чоловік почав кликати її.

    «Дмитрівна, ви живі?! Ми зараз дістанемо вас!» — кричав він.

    Ці слова стали одним із найболючіших свідчень трагедії, яка розгорнулася серед звичайних житлових будинків.

    Водночас на момент оприлюднення свідчень достовірної інформації про подальшу долю жінки не було.

    Російська ракета знищила цілий під’їзд

    За даними ДСНС, у Холодногірському районі ракета влучила безпосередньо в чотириповерховий житловий будинок.

    «Дмитрівна, ви живі?!»: харків'янин шукав тещу під завалами після російського удару

    Унаслідок вибуху один із під’їздів повністю обвалився.

    Під уламками перекриттів і стін могли залишатися мешканці квартир.

    На місце одразу прибули рятувальники, правоохоронці, медики та кінологічні підрозділи.

    Пошукові роботи тривали всю ніч.

    Уранці 13 жовтня Ігор Терехов повідомив, що надзвичайники виявили тіла трьох загиблих людей.

    Раніше рятувальники також повідомляли про кількох мешканців, яких вдалося врятувати.

    Особливо небезпечною ситуацію робили нестійкі конструкції зруйнованої будівлі.

    Під час розбору завалів сталося додаткове обвалення елементів верхніх поверхів. Унаслідок цього травмувався один із рятувальників, якого госпіталізували.

    Попри ризик подальших обвалів, аварійно-рятувальні роботи продовжилися.

    Вибиті вікна, пожежі та згорілі автомобілі

    Руйнування зафіксували не лише в Холодногірському районі.

    У Шевченківському районі російський удар пошкодив житлову п’ятиповерхівку.

    За повідомленнями місцевих служб, у будівлі виникла пожежа, зокрема в приміщенні банківської установи на першому поверсі.

    Також повідомлялося про шість згорілих автомобілів.

    Вибухова хвиля пошкодила вікна сусідніх багатоквартирних будинків.

    Загалом у Харкові після атаки зафіксували декілька місць влучань, де працювали аварійні служби.

    На чотирьох локаціях пожежі вдалося ліквідувати. Найскладнішою залишалася ситуація біля будинку зі зруйнованим під’їздом.

    Під завалами могли залишатися люди

    Речник обласного управління ДСНС Євген Василенко повідомив, що за попередніми даними під руїнами могли перебувати ще люди.

    Спочатку йшлося про чотирьох осіб, однак рятувальники наголошували, що цю інформацію необхідно перевірити.

    Для пошуку постраждалих залучили спеціальну техніку та відповідні підрозділи.

    На місці також працювали психологи ДСНС, які надавали допомогу мешканцям після пережитого обстрілу.

    Встановити остаточну кількість загиблих та зниклих безвісти можна буде лише після завершення пошукових робіт.

    Харків пережив кілька хвиль ракетних ударів

    За даними «Суспільне Харків», увечері 12 жовтня місто пережило кілька хвиль російських атак.

    Повідомлялося про застосування ракет типу «Бандероль».

    Перші вибухи пролунали після 21:00. Згодом удари повторилися, зокрема в Холодногірському та Шевченківському районах.

    Пошкоджень зазнали багатоквартирні й приватні житлові будинки, автомобілі та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    Ігор Терехов наголосив, що під ударом опинилися квартири, де люди проводили звичайний вечір, вечеряли та готувалися до сну.

    Станом на ранкові повідомлення 13 жовтня в Харкові підтверджено трьох загиблих та щонайменше 15 постраждалих.

    Рятувальники продовжували розбирати уламки будинку, щоб переконатися, що під завалами більше нікого немає.

    Історія харків’янина, який урятував дитину та кликав тещу серед руїн, показує, як за кілька секунд російський удар може зруйнувати звичайне життя цілої родини.

  • Полювання на залізницю та світло: Росія вдарила по критичній інфраструктурі Житомирщини під загрозою повторних атак

    Полювання на залізницю та світло: Росія вдарила по критичній інфраструктурі Житомирщини під загрозою повторних атак

    Війська Російської Федерації здійснили чергову серію масованих ударів по критичних об’єктах Житомирської області, зосередивши вогонь на енергетичній системі та залізничному сполученні регіону. Ворожі атаки спричинили масштабні пожежі та руйнування в північній частині області, поставивши під загрозу життєзабезпечення місцевих громад. Про наслідки ворожого обстрілу офіційно повідомив начальник Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко, зазначивши, що станом на ранок 12 жовтня інформації про постраждалих або загиблих серед цивільного населення не надходило.

    Агресор методично тероризував мирні території, розпочавши обстріли з пізнього вечора та продовжуючи завдавати ударів уночі. Основним епіцентром ворожого нальоту став Коростенський район, де зафіксовано численні влучання у ключові технічні споруди. Керівництво регіону підтвердило цілеспрямований характер дій противника, спрямований на знищення базових комунікацій.

    «Ворог з вечора неодноразово обстрілював північ Житомирщини. Під ударом були обʼєкти залізничної та енергетичної інфраструктури у Коростенському районі», – розповів начальник Житомирської ОВА Віталій Бунечко.

    Ліквідація наслідків ворожих прильотів перетворилася на справжню спецоперацію з порятунку людей і техніки. Бійці Державної служби України з надзвичайних ситуацій оперативно виїхали на місця займань, щоб приборкати вогонь, проте зіткнулися з підступною тактикою росіян. Через високий ризик повторних ударів по тих самих координатах вогнеборці були змушені призупиняти гасіння та відходити в безпечні укриття, аби зберегти власні життя. Щойно загроза чергової хвилі атаки минала, рятувальники поверталися до епіцентру займань і врешті-решт повністю ліквідували пожежі.

    Коростенський напрямок залишається однією з постійних мішеней російських окупантів через своє виняткове логістичне значення для всієї півночі країни. Нещодавно загарбники вже завдавали прицільного удару по транспортній інфраструктурі самого Коростеня, унаслідок чого травми отримала одна людина, а об’єкт зазнав відчутних ушкоджень. Регулярні нальоти на місцеві енергетичні та залізничні вузли демонструють прагнення Москви розірвати транспортні коридори та паралізувати роботу залізниці, яка забезпечує перевезення цивільних пасажирів і критично важливих вантажів.

    Систематичний тиск на транспортні артерії та енергетичні вузли свідчить про намір агресора створити колапс у тилу, позбавивши людей базових умов життя напередодні зимового сезону. Ворог свідомо б’є по цивільних об’єктах, не зважаючи на загрозу техногенних аварій і безпеку мирного населення. Попри постійну небезпеку нових ударів, аварійні та рятувальні служби продовжують цілодобово фіксувати пошкодження, відновлювати понівечене обладнання та тримати логістичну систему України у робочому стані.

     

  • Кількість жертв удару по Запоріжжю зросла до 20: серед загиблих троє дітей

    Кількість жертв удару по Запоріжжю зросла до 20: серед загиблих троє дітей

    У Запоріжжі продовжує зростати кількість загиблих унаслідок масштабного російського авіаудару по житлових кварталах 10 жовтня. За останніми даними, які наводить міжнародне агентство Reuters, атака забрала життя 20 людей, серед яких троє дітей. Ще 18 осіб отримали поранення. Рятувальники протягом дня розбирали завали зруйнованих житлових будинків.

    Російські війська атакували Запоріжжя вранці суботи, 10 жовтня, застосувавши керовані авіаційні бомби.

    За інформацією місцевої влади, по житлових кварталах міста було завдано п’ять ударів. Один із боєприпасів влучив у п’ятиповерховий житловий будинок, спричинивши обвал конструкцій.

    Кількість жертв удару по Запоріжжю зросла до 20: серед загиблих троє дітей

    Унаслідок атаки зруйновано під’їзди двох багатоквартирних будинків і приватний будинок. Пошкоджень зазнали сусідні житлові будівлі та автомобілі.

    Протягом дня кількість загиблих невпинно збільшувалася. Вранці рятувальники повідомляли про сімох жертв, згодом — про 11, а о 15:22 Державна служба з надзвичайних ситуацій підтвердила загибель 17 людей.

    Пізніше міжнародне агентство Reuters повідомило вже про 20 загиблих та 18 поранених.

    Серед загиблих — троє дітей. За даними ДСНС, серед постраждалих також є неповнолітні.

    Після удару на місцях руйнувань працювали рятувальники, медики, поліцейські та комунальні служби.

    Пошуково-рятувальна операція ускладнювалася масштабними обвалами будівельних конструкцій. Раніше повідомлялося, що під завалами можуть залишатися люди, місцеперебування яких невідоме.

    Водночас актуальну кількість зниклих безвісти на момент публікації достовірно встановити не вдалося.

    Одну з постраждалих жінок рятувальникам вдалося дістати живою з-під уламків зруйнованого будинку. Їй надали необхідну медичну допомогу.

    У Запоріжжі 11 жовтня оголошено День жалоби за загиблими внаслідок російської атаки.

    Президент України Володимир Зеленський засудив обстріл мирного міста та звернув увагу на те, що російські удари тривають на тлі міжнародних дискусій щодо послаблення санкцій проти Москви.

    За словами глави держави, додаткові доходи від експорту російських енергоносіїв можуть використовуватися Кремлем для фінансування подальших атак на Україну.

    Правоохоронці документують наслідки ударів, а місцева влада організовує допомогу постраждалим мешканцям.

    Інформація про кількість жертв і масштаби руйнувань продовжує уточнюватися.

  • Ракетний удар по Києву: на Оболоні вже семеро постраждалих, троє борються за життя

    Ракетний удар по Києву: на Оболоні вже семеро постраждалих, троє борються за життя

    У Києві зросла кількість постраждалих унаслідок російської атаки 10 жовтня. В Оболонському районі столиці поранення отримали семеро людей, п’ятеро з них перебувають у лікарнях. Стан трьох постраждалих медики оцінюють як тяжкий. Під час обстрілу зафіксували влучання в будівлю ресторану, падіння ракетних уламків поблизу житлових будинків та декілька осередків пожеж.

    Про це повідомив міський голова Києва Віталій Кличко. Інформацію про наслідки атаки також оприлюднила Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    За словами мера, станом на 16:30 кількість постраждалих в Оболонському районі збільшилася до семи. П’ятеро поранених перебувають на стаціонарному лікуванні в міських медичних закладах, троє з них — у тяжкому стані.

    Раніше повідомлялося про чотирьох постраждалих, однак упродовж дня їхня кількість зростала.

    Одним із місць російського удару стала будівля ресторану на Оболоні. Після влучання там виникла пожежа, а на місце прибули рятувальники та медики.

    За іншою адресою уламки ракети впали у дворі житлової багатоповерхівки. Також повідомляється про пошкодження одноповерхової споруди поблизу житлових будинків.

    За інформацією ДСНС, в Оболонському районі виникли три осередки займання дерев’яних споруд і сухої рослинності на відкритій території.

    Загальна площа пожеж становила близько 200 квадратних метрів. Рятувальники ліквідували займання та працювали над усуненням наслідків атаки.

    Російські удари по Києву тривали протягом дня. Раніше в Солом’янському районі столиці зафіксували падіння уламків безпілотників на 25-поверховий житловий будинок та восьмиповерхову офісну будівлю.

    Атака відбувалася на тлі складної ситуації з електропостачанням у столиці. Уранці через знеструмлення тимчасово зупинявся Київський метрополітен, а в окремих районах діяли аварійні відключення світла.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про екстрені відключення електроенергії в Києві та області, спричинені наслідками російських атак на енергетичну інфраструктуру.

    Окрім цього, видання писало про можливі пошкодження енергетичного вузла, від якого залежить електропостачання столичного регіону. Ця інформація ґрунтується на повідомленні джерела видання та не є офіційно підтвердженою причиною знеструмлень 10 жовтня.

    Станом на повідомлення від 16:30 наслідки російського удару по Оболоні продовжували уточнювати. Підтверджено семеро постраждалих, із яких троє перебувають у тяжкому стані.

    Мешканців столиці закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях під час загрози повторних ракетних атак.

  • Росія вдарила дронами по залізниці на Житомирщині: спалахнула пожежа, є постраждалий

    Росія вдарила дронами по залізниці на Житомирщині: спалахнула пожежа, є постраждалий

    У ніч проти 10 жовтня російські війська атакували залізничну інфраструктуру Коростенської громади Житомирської області. Внаслідок ударів безпілотників виникла пожежа та постраждала одна людина. Рятувальникам довелося працювати під загрозою повторних атак.

    Про це повідомив начальник Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко.

    За його словами, російські дрони завдали ударів по об’єктах залізничної інфраструктури. Після влучань спалахнула пожежа, до ліквідації якої залучили підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій.

    До гасіння займання залучили 12 рятувальників та три одиниці техніки. Попри небезпеку повторних ударів, пожежу вдалося ліквідувати.

    Унаслідок російської атаки постраждав чоловік. Медики надали йому необхідну допомогу, після чого він відмовився від госпіталізації.

    Інформації про точні масштаби пошкодження залізничних об’єктів поки немає. Також не повідомляється, чи спричинив удар затримки або скасування пасажирських поїздів.

    Атака на Житомирщину стала частиною масованого нічного обстрілу України. За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія застосувала 160 безпілотників, із яких 110 були реактивними.

    Українська протиповітряна оборона збила або подавила 117 дронів. Водночас зафіксовано влучання на 14 локаціях та падіння уламків ще на десяти.

    Зазначимо, що Коростенська громада вже неодноразово зазнавала атак на транспортну інфраструктуру. Зокрема, у квітні 2026 року російські безпілотники вдарили по залізничних об’єктах Житомирщини. Тоді загинула жінка.

    Раніше про цю трагедію повідомляла «Ненька інфо».

    Наразі наслідки нового удару по залізничній інфраструктурі Коростенської громади уточнюються. Відомо про одного постраждалого та ліквідовану пожежу.

  • Блекаути повернули генератори, а з ними й штрафи: за що доведеться платити штрафи

    Блекаути повернули генератори, а з ними й штрафи: за що доведеться платити штрафи

    Через масштабні відключення електроенергії українці дедалі частіше користуються бензиновими та дизельними генераторами. Однак неправильне встановлення такого обладнання може призвести не лише до пожежі чи отруєння чадним газом, а й до адміністративної відповідальності. За окремі порушення правил пожежної безпеки штрафи у 2026 році сягають 5100 гривень.

    Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на рекомендації ДСНС та чинне українське законодавство.

    Насамперед генератори, які працюють на бензині чи дизелі, необхідно встановлювати виключно надворі. Використовувати їх у квартирах, підвалах, гаражах, під’їздах і навіть на відкритих балконах небезпечно.

    Причина — чадний газ, який утворюється під час роботи двигуна. Він не має запаху та може проникати до житлових приміщень, створюючи смертельну загрозу для людей.

    За рекомендаціями ДСНС, переносний генератор необхідно розташовувати щонайменше за шість метрів від дверей і вікон. Обладнання повинно стояти на рівній стійкій поверхні, а його вентиляція має залишатися вільною.

    Окремі рекомендації допускають меншу відстань до суцільної негорючої стіни без вікон, але це не скасовує вимог щодо захисту житлових приміщень від вихлопних газів.

    Водночас встановлення генератора у дворі багатоповерхівки або біля магазину потребує врахування правил благоустрою та використання відповідної території.

    Обладнання не повинно перекривати проходи, евакуаційні виходи, пожежні гідранти чи під’їзди для спеціальної техніки.

    За порушення вимог пожежної та техногенної безпеки, відповідно до статті 175 КУпАП, громадянам загрожує штраф від 1700 до 3400 гривень, а посадовим особам і підприємцям — від 3400 до 5100 гривень.

    Порушення правил благоустрою може коштувати громадянам від 340 до 1360 гривень, а посадовим особам і ФОП — від 850 до 1700 гривень.

    Окреме питання — шум від генераторів, який часто стає причиною скарг сусідів.

    За порушення правил тиші законодавство передбачає попередження або штраф від 85 до 255 гривень для громадян. Для посадових осіб та підприємців сума становить від 255 до 510 гривень. За повторне порушення протягом року санкції можуть бути більшими.

    Водночас під час ліквідації аварій та надзвичайних ситуацій закон передбачає винятки з обмежень щодо шуму.

    Зокрема, це стосується обладнання, яке забезпечує життєдіяльність будівель, за умови вжиття заходів для максимального зменшення шуму в сусідніх приміщеннях.

    Тому сам факт роботи генератора під час відключення світла не означає автоматичного штрафу. Для притягнення до відповідальності необхідно встановити конкретне порушення обов’язкових норм.

    Є й певні послаблення для власників генераторів. Під час воєнного стану та протягом визначеного законом періоду після його завершення для більшості таких установок діє спрощений порядок експлуатації без окремого дозволу на викиди забруднювальних речовин. Водночас закон містить винятки для окремих установок, пов’язаних з об’єктами нерухомості.

    Особливу увагу фахівці рекомендують приділяти підключенню генератора до електромережі.

    Заборонено подавати електроенергію в домашню мережу через звичайну розетку. Для цього необхідне спеціальне обладнання, яке не дозволить одночасно підключити будинок до генератора та централізованої електромережі.

    Заправляти генератор можна лише після вимкнення двигуна та його охолодження.

    Таким чином, під час блекаутів генератор може стати необхідним джерелом електроенергії, але його використання повинно відповідати правилам безпеки. Неправильне розміщення, небезпечне підключення або порушення обов’язкових норм можуть спричинити не лише штрафи, а й серйозну загрозу здоров’ю та життю людей.

  • Київ переходить на посилене патрулювання: поліція та Нацгвардія виходять на вулиці через блекаути

    Київ переходить на посилене патрулювання: поліція та Нацгвардія виходять на вулиці через блекаути

    У Києві посилюють заходи безпеки через масштабні відключення електроенергії та перебої в роботі комунальної інфраструктури. У темний час доби на вулицях столиці збільшать кількість патрулів Національної поліції та Національної гвардії. Одночасно в місті розгортають спеціальні намети допомоги населенню та посилюють захист об’єктів критичної інфраструктури, зокрема мостів.

    Про це 9 жовтня повідомив міністр внутрішніх справ України Іван Вигівський. Відповідну інформацію оприлюднили на офіційному сайті МВС.

    За словами очільника відомства, рішення пов’язане зі складною ситуацією в столиці після російських атак на енергетичну інфраструктуру.

    Тривалі відключення електроенергії та перебої в роботі комунальних систем створюють додаткові труднощі для мешканців Києва. Саме тому правоохоронці посилюють присутність на вулицях, щоб забезпечити громадський порядок у темний час доби.

    Додаткові патрулі Нацполіції та Нацгвардії працюватимуть у межах заходів із підтримання безпеки населення.

    При цьому МВС поки не оприлюднило точну кількість залучених правоохоронців та конкретних маршрутів патрулювання.

    Паралельно Державна служба з надзвичайних ситуацій розпочала розгортання спеціальних пунктів допомоги громадянам.

    Перші намети вже встановили в Оболонському, Голосіївському та Подільському районах Києва.

    У цих пунктах жителі столиці можуть зарядити мобільні телефони, павербанки та інші пристрої, а також скористатися безкоштовним доступом до Wi-Fi.

    За словами Вигівського, у разі погіршення ситуації кількість таких пунктів збільшать не лише в Києві, а й в інших регіонах України.

    Рішення про додаткові заходи підтримки ухвалили після ранкової селекторної наради під головуванням президента України.

    Окрему увагу МВС приділяє захисту критичної інфраструктури столиці.

    Вигівський повідомив, що доповів прем’єр-міністру про роботу відповідних підрозділів, які залучені до охорони стратегічно важливих об’єктів, зокрема мостів.

    Посилення цих заходів відбувається на тлі російських атак, спрямованих на порушення нормального функціонування українських міст.

    Через пошкодження енергетичних об’єктів у Києві виникають проблеми не лише з електропостачанням, а й із роботою окремих комунальних систем.

    Правоохоронці та рятувальники готуються реагувати на можливі ускладнення, пов’язані з тривалими відключеннями.

    Таким чином, столиця переходить до посиленого режиму забезпечення громадського порядку в темний час доби. Поки енергетики працюють над відновленням електропостачання, поліція та Нацгвардія збільшують свою присутність на вулицях, а ДСНС забезпечує додаткові можливості для допомоги мешканцям.

    МВС наголошує, що відповідні заходи покликані підтримати безпеку та життєдіяльність Києва в умовах російських обстрілів і перебоїв із комунальними послугами.

  • Кияни готуються залишитися в укриттях на ніч через загрозу нового удару

    Кияни готуються залишитися в укриттях на ніч через загрозу нового удару

    Після нічної та ранкової атаки дронами в Києві очікують нової хвилі ударів. За словами співрозмовника, частина мешканців столиці планує сьогодні не повертатися додому та залишитися в укриттях через побоювання масованого ракетного удару. Настрої посилилися після появи в моніторингових каналах інформації про можливу підготовку Росією нового удару по Україні — зокрема, про переміщення стратегічної авіації та підготовку носіїв ракет. Основною можливою ціллю балістичних ракет називають Київ та область. Водночас офіційного підтвердження цих даних немає, а склад сил, кількість ракет і можливі цілі можуть змінитися.

    Київ уже пережив масштабну атаку цієї ночі. За даними Повітряних сил, у ніч на 6 жовтня Росія запустила 137 ударних БПЛА, 114 із них було знищено або подавлено. В Оболонському районі через падіння уламків загорілася покрівля навчального закладу. ДСНС повідомила, що пожежу ліквідували, постраждалих немає. Ще одним наслідком атаки стало припинення роботи дата-центру «Омега Телеком»: компанія сама повідомила, що після масованої атаки майданчик припиняє роботу, а канали зв’язку відновлюють на резервних майданчиках.

    У разі нової масштабної атаки навантаження на систему укриттів Києва може суттєво зрости. За відповіддю КМДА на запит «Радіо Свобода», станом на 30 липня 2026 року у фонді захисних споруд цивільного захисту Києва обліковували 4368 об’єктів. Серед них — 512 сховищ, два протирадіаційні укриття, одне мобільне укриття, 47 споруд подвійного призначення та 3806 найпростіших укриттів. Загальна місткість фонду, за даними КМДА, становить 2 182 467 людей.

    Окреме навантаження припадає на метро, під час повітряної тривоги 46 підземних станцій київського метрополітену працюють як укриття. У ніч проти 30 липня там одночасно перебували понад 56 тисяч людей. У «Київському метрополітені» заявили про надзвичайно велику кількість людей на окремих станціях і спростували інформацію про те, що на деякі станції нібито не пускали людей.

    Після атаки в ніч на 30 липня до Контактного центру міста Києва 1551 надійшло три звернення щодо проблем із доступом до укриттів. У Департаменті муніципальної безпеки КМДА зазначили, що в столиці функціонують понад 4,3 тисячі укриттів. Із початку 2026 року в Києві провели понад 600 перевірок їхнього санітарного й технічного стану та доступу до них.

    Окремо залишається питання переправ через Дніпро. Після ударів рух Південним мостом уже обмежували: міська влада запровадила технологічне перекриття під час повітряної тривоги. 3 жовтня Віталій Кличко повідомив про влучання в Північний міст, пошкодження дорожнього полотна й контактної мережі та перекриття руху з лівого берега на правий. У разі нових ударів це може ускладнити пересування між правим і лівим берегами та дорогу до укриттів для мешканців районів, де таких споруд небагато. Увечері в місті вже готуються до такого сценарію. Люди домовляються, де перечекати можливу атаку, а частина киян планує залишитися в метро ще до початку тривоги.