Арсен Жумаділов сьогодні офіційно підтвердив дострокове розірвання контракту і звільнення з посади генерального директора Агенції оборонних закупівель. Останній робочий день — 31 серпня. Рішення він назвав особистим і виваженим, наголосивши, що ніхто його не звільняв і не усував.
За даними антикорупційних активістів і народних депутатів, прострочена дебіторська заборгованість за контрактами АОЗ на початок 2026 року сягнула 45,8 млрд грн. Це кошти, які держава вже сплатила, але поставки озброєння за ними або не відбулися, або суттєво затрималися. Лише за один рік керівництва Жумаділова ця сума, за оцінками Центру протидії корупції, зросла приблизно втричі порівняно з попереднім періодом. Близько тридцяти великих контрактів, за публічними заявами, зірвали строки.
Паралельно тягнеться історія з якістю окремих поставок і процедурами. У травні 2026-го Жумаділов давав свідчення у тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради в рамках справи «Мідас». Він підтвердив факт зустрічі навесні 2025 року з тодішнім міністром оборони Рустемом Умєровим і бізнесменом Тімуром Міндічем, де обговорювався контракт на бронежилети. За словами самого Жумаділова, він заявив, що прийме лише якісну продукцію. Незалежні перевірки згодом виявили проблеми з частиною партій, а Громадська антикорупційна рада при Міноборони передавала матеріали до правоохоронних органів.
Є й інші сліди. Звільнення заступника Артема Ситника (колишнього директора НАБУ) навесні 2025-го з формулюванням про скорочення штату. Ліквідація створеної ним системи внутрішнього контролю, яка, за оцінкою Центру протидії корупції, заважала закупівлям в обхід агентства. Конфлікти з командою Михайла Федорова щодо переходу на тендери за тактико-технічними характеристиками. Сімейний контекст — брат в окупованому Криму, який раніше фігурував у розслідуваннях про бізнес на окупованих територіях, — теж періодично спливав у публічному просторі, хоча сам Жумаділов пояснював поїздки на півострів до 2022 року сімейними обставинами, а СБУ закрилавідповідне провадження.
Усі ці елементи досі залишалися в зоні публічної критики та внутрішніх розглядів. Після відходу керівника картина змінюється. За інформацією, отриманою редакцією, після звільнення Жумаділова планується аудит його діяльності в АОЗ. За результатами аудиту з високою ймовірністю послідує повноцінне розслідування. У цих умовах джерело, обізнане із ситуацією, допускає, що Жумаділов може виїхати з України.
Формально нічого не заважає йому залишитися. Він не оголошений у розшук, не має статусу підозрюваного за відомими справами, пов’язаними із закупівлями. Однак практика останніх років показує, що коли великі суми дебіторки, питання до якості та процедур починають перетворюватися з політичного тиску на процесуальні, простір для маневру різко звужується. Особливо якщо новий міністр оборони і оновлена команда Міноборони вирішать, що їм вигідніше продемонструвати «чистку» попереднього періоду, ніж захищати спадкоємність.
Поки офіційних заяв про початок аудиту немає. Жумаділов сам сьогодні підкресливдобровільність уходу. Але логіка подій уже вибудувалася. Агентство, через яке проходять мільярди на критичні поставки для фронту, не може залишатися в зоні напівпрозорості після зміни керівника. Аудит — мінімальний обов’язковий крок. Усе, що за ним піде, залежатиме від того, наскільки глибоко перевіряючі захочуть копати і які саме контракти та рішення опиняться у фокусі.
У Вищому антикорупційному суді під час розгляду питання про запобіжний захід колишньому народному депутату Максиму Микитасю прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури назвав імена осіб, які, за версією сторони обвинувачення, фігурують у матеріалах гучних операцій НАБУ та САП «Форест Гамп» і «Феміда». Для самого Микитася нова підозра стала вже п’ятою, а прокурор просить суд відправити його під варту з можливістю внесення застави.
Про це стало відомо 20 серпня під час засідання ВАКС у справі Микитася. Інформацію із засідання оприлюднило РБК-Україна.
Серед осіб, яких прокурор назвав у контексті матеріалів справ, — колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, генеральний директор Директорату з питань правової політики ОП Віктор Дубовик, заступниця міністра юстиції Олена Ференс, колишній народний депутат Максим Микитась, народний депутат Вадим Столар та бізнесмен, колишній депутат Дніпропетровської обласної ради Василь Астіон.
Також у переліку прозвучали імена людей, пов’язаних із державним «Сенс Банком»: колишніх голів правління Миколи Гладищенка й Олега Ступака та начальниці одного з департаментів банку Людмили Снігур.
Окремо прокурор назвав Валентина Єлізарова, якого РБК-Україна характеризує як підлеглого Микитася та керівника ТОВ «Метробуд», пов’язаного з Микитасем Микиту Тарковського, а також Єгора Меркулова та Олександра Остапенка. За інформацією видання, Меркулов був водієм Микитася та номінально очолював ТОВ «Монтаж Сервіс», а Остапенко працював його охоронцем і номінально був директором ТОВ «Філософія Девелопмент».
Важливо, що згадування особи в матеріалах розслідування саме по собі не означає доведення її вини. Остаточні висновки щодо кримінальної відповідальності може зробити лише суд.
Для Микитася це вже п’ята підозра
За інформацією РБК-Україна, нова підозра від НАБУ та САП стала для Максима Микитася вже п’ятою. Три справи, в яких йому раніше повідомляли про підозру, вже розглядаються у Вищому антикорупційному суді.
Нинішній епізод пов’язаний із походженням та легалізацією коштів, які, за версією слідства, використовувалися для внесення застави за одного з фігурантів іншого великого антикорупційного розслідування.
НАБУ раніше повідомляло, що в межах операції «Форест Гамп» розслідується схема легалізації 150 млн гривень готівки. За версією слідства, кошти через рахунки підконтрольних компаній вводилися в легальний обіг для сплати застави за одного з учасників злочинної організації у справі «Мідас».
РБК-Україна припускало, що йдеться про колишнього міністра енергетики Германа Галущенка: у записах згадувалося ім’я Герман, а заставу в розмірі 150 млн гривень за Галущенка вносили у червні. Водночас це саме висновок ЗМІ з оприлюднених матеріалів, а не встановлений судом факт щодо конкретного епізоду.
«Форест Гамп»: що розслідують НАБУ та САП
Масштабна спецоперація «Форест Гамп» стала публічною вранці 19 серпня. НАБУ та САП заявили про викриття злочинної організації, яка, за версією слідства, діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів, а серед її учасників були високопосадовці Офісу президента та інші особи.
Антикорупційне бюро почало публікувати записи розмов ймовірних учасників схеми. На них обговорювалися гроші, Офіс президента та інші питання, які стали предметом розслідування.
За версією НАБУ, у справі про 150 млн гривень використовували рахунки підконтрольних підприємств та державний «Сенс Банк». Слідство стверджує, що схема мала дозволити провести значну суму готівки через фінансову систему та використати її для внесення застави.
Ще 19 серпня РБК-Україна з посиланням на власні джерела повідомляло, що серед фігурантів розслідування можуть бути Ірина Мудра, Вадим Столар та Максим Микитась. На той момент правоохоронні органи офіційно не підтверджували причетність конкретно цих осіб до описаних епізодів.
Столар того ж дня підтвердив проведення слідчих дій у нього вдома та заявив, що співпрацює з представниками НАБУ і не перешкоджає їхній роботі.
У справі з’явився ще один напрям — «Феміда»
Паралельно 20 серпня НАБУ та САП розкрили подробиці ще однієї операції під назвою «Феміда».
Цей напрям стосується вже не походження грошей для застави, а ймовірної масштабної рейдерської схеми.
За інформацією НАБУ, учасники злочинної організації могли незаконно заволодівати нерухомістю та іншими активами юридичних осіб. Серед механізмів, які досліджують правоохоронці, — несанкціоноване втручання в інформаційні системи Міністерства юстиції.
Повідомлялося, що до схеми могли бути залучені чинний і колишній народні депутати, посадовці Офісу президента та Міністерства юстиції, судді й хакери.
Таким чином, оприлюднені в суді прізвища суттєво розширюють публічне уявлення про коло осіб, яких слідство згадує у матеріалах двох операцій.
Справа зачепила й Офіс президента
Операція «Форест Гамп» уже спричинила політичні наслідки.
19 серпня стало відомо про звільнення Ірини Мудрої з посади заступниці керівника Офісу президента. До цього ЗМІ повідомляли про проведення у неї слідчих дій.
Окремий резонанс викликали оприлюднені НАБУ записи, які, за даними РБК-Україна, можуть свідчити про наміри окремих посадовців ОП вплинути на майбутній конкурс на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У розмовах фігурантів ішлося про перспективу того, що нинішній керівник САП Олександр Клименко може залишитися на посаді ще на один термін.
Ще один наслідок скандалу стосується «Сенс Банку». Через інформацію про можливе використання державного банку у схемі Верховна Рада викликала голову Національного банку Андрія Пишного для пояснень.
Розслідування «Форест Гамп» та «Феміда» тривають, а оприлюднення прокурором прізвищ у ВАКС не означає автоматичного встановлення вини всіх названих осіб. Ключовими тепер стануть процесуальні рішення суду, зміст повідомлених підозр та докази, які НАБУ і САП представлять під час подальшого розгляду справ.
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оприлюднили деталі масштабної спецоперації «Форест Гамп», яка стосується легалізації 150 млн грн готівки для внесення застави за одного з фігурантів резонансної справи «Мідас». За версією слідства, гроші передавали кількома траншами, частину спрямовували до так званої «пральні», а для введення коштів у легальний обіг використовували рахунки підконтрольних компаній та можливості державного Sense Bank.
У матеріалах розслідування фігурують високопосадовець Офісу президента, чинний і колишній народні депутати, довірені особи та представники керівництва банку. Детективи оприлюднили записи розмов, під час яких, як стверджує НАБУ, обговорювали рух коштів, проведення платежів та питання фінансового моніторингу.
Після слідчих дій справа вже спричинила політичні наслідки. Ірина Мудра 19 серпня була звільнена з посади заступниці керівника Офісу президента, а згодом сама підтвердила, що в неї відбулися обшуки, після яких їй повідомили про підозру та вручили клопотання про обрання запобіжного заходу. Водночас Мудра наголосила, що її не затримували і вона разом із захистом готується до суду.
Що таке операція «Форест Гамп»
Про масштабні слідчі дії НАБУ та САП стало відомо вранці 19 серпня 2026 року. Антикорупційні органи повідомили про проведення спецоперації з викриття ймовірної злочинної організації, до якої, за даними слідства, могли бути причетні представники високого політичного та державного рівня.
Пізніше НАБУ розкрило ключову частину справи. За версією детективів, група осіб організувала та забезпечила легалізацію 150 млн грн, отриманих злочинним шляхом.
Це була готівка, яку через низку рахунків підконтрольних компаній нібито ввели в легальний фінансовий обіг. Кінцевою метою операції, стверджує слідство, було внесення застави за одного з учасників злочинної організації, що проходить у справі «Мідас».
Саме рух цих 150 млн грн став центральним епізодом «Форест Гамп».
50 млн: перший транш і «конвертаційний центр»
НАБУ детально відтворило маршрут грошей. За даними слідства, спочатку до офісу колишнього народного депутата доставили 50 млн грн готівкою. Після цього гроші розділили. 15 млн грн, як стверджують правоохоронці, отримала довірена особа колишнього парламентаря. Ще 35 млн грн спрямували до так званого конвертаційного центру.
Після отримання першої партії готівки учасники схеми, за даними НАБУ, почали обговорювати подальший розподіл коштів і механізм їхнього проведення через фінансову систему.
Фактично слідство описує багатоступеневу операцію: готівка мала змінити форму, пройти через юридичних осіб і зрештою опинитися на рахунку, з якого її вже можна було офіційно використати для застави.
Ще 10 млн того самого дня
На першому транші схема, за версією НАБУ, не завершилася. Того ж дня до того самого офісу нібито привезли ще 10 млн грн. Учасники операції підтверджували отримання коштів та обговорювали подальші дії. Таким чином, після перших двох передач загальна сума готівки вже становила 60 млн грн.
Однак найбільша одноразова партія була ще попереду.
70 млн і «пральня»
Наступний транш становив одразу 70 млн грн.
За матеріалами НАБУ, його також доставили до офісу колишнього народного депутата. Після цього гроші знову розділили.
20 млн грн отримала довірена особа. Ще 50 млн грн, за формулюванням, наведеним у матеріалах слідства, передали до «пральні».
Цей епізод став одним із найрезонансніших у всій історії, оскільки йдеться вже не просто про передачу великих сум готівки, а про ймовірно організований механізм їх легалізації.
Останній транш становив ще 20 млн грн і, за даними слідства, був проведений за аналогічною схемою.
У підсумку чотири партії — 50 млн + 10 млн + 70 млн + 20 млн = 150 млн грн.
Саме така сума згодом була використана для внесення застави.
Чому у справі з’явився Sense Bank
Окремий і потенційно найбільш небезпечний для держави епізод розслідування стосується Sense Bank.
Це принципово важливо, адже банк перебуває у державній власності.
За версією НАБУ, для проведення операцій використовувалися рахунки підконтрольних підприємств і банківська інфраструктура. На оприлюднених записах фігуранти, як повідомляють медіа з посиланням на матеріали Бюро, обговорюють фінансовий моніторинг, проведення платежів та погодження операцій.
Саме тому «Форест Гамп» виходить далеко за межі історії про походження застави.
Слідство фактично перевіряє, чи могла інфраструктура державного банку використовуватися для введення великої суми готівки сумнівного походження в легальний фінансовий обіг.
Водночас до остаточних судових рішень твердження НАБУ залишаються версією сторони обвинувачення, а причетність конкретних осіб має бути доведена в суді.
Фінмоніторинг став одним із центральних питань
Окрему увагу привернули розмови про фінансовий моніторинг.
Для банків операції на десятки мільйонів гривень не є звичайними побутовими транзакціями. Фінансові установи мають перевіряти ризикові операції, джерела походження коштів та низку інших обставин.
У матеріалах «Форест Гамп» питання фінмоніторингу, за даними оприлюднених НАБУ записів, обговорюється безпосередньо учасниками операцій. Саме цей фрагмент породив гостру політичну дискусію щодо того, хто і на якому рівні міг знати про рух грошей.
Утім, на цьому етапі важливо не ототожнювати саме проведення платежу з доведеною участю банку як установи у злочині. Предметом розслідування є дії конкретних людей та механізм операцій, а остаточні юридичні висновки має зробити суд.
Застава веде до справи «Мідас»
НАБУ офіційно не назвало у своєму первинному повідомленні ім’я людини, для якої були призначені 150 млн грн, зазначивши лише, що йдеться про одного з учасників злочинної організації у справі «Мідас».
Водночас сума практично одразу привернула увагу журналістів.
У червні Вищий антикорупційний суд зменшив альтернативну заставу для колишнього міністра енергетики Германа Галущенка з 200 млн до 150 млн грн. Згодом журналісти повідомили, що всю суму за нього внесли.
За інформацією «Схем», повні 150 млн грн застави за Галущенка були внесені коштами від чотирьох компаній.
Апеляційна палата ВАКС наприкінці липня залишила розмір застави без змін.
Низка українських медіа та політиків прямо пов’язали гроші з «Форест Гамп» саме із заставою Галущенка. Однак для юридичної точності слід розмежовувати ці дані: НАБУ говорить про заставу за фігуранта «Мідаса», тоді як ідентифікація Галущенка спочатку з’явилася в медіа та заявах політиків.
Обшуки дійшли до Офісу президента
Особливого політичного резонансу операція набула через появу в матеріалах високопосадовця Офісу президента.
19 серпня стало відомо про слідчі дії у тодішньої заступниці керівника ОП Ірини Мудрої.
Того самого дня президент Володимир Зеленський звільнив її з посади.
ФОТО: Ірина Мудра
Пізніше ситуацію прокоментувала сама Мудра.
За її словами, вранці у неї провели обшуки, після чого повідомили про підозру та вручили клопотання про обрання запобіжного заходу.
При цьому вона окремо спростувала інформацію про затримання.
Ексзаступниця керівника ОП заявила, що разом з адвокатами готується до судового засідання та має намір захищати свою позицію у правовий спосіб.
Це важливе уточнення: обшуки та повідомлення про підозру не означають доведення вини. Відповідно до презумпції невинуватості, особа вважається невинуватою, доки її провину не встановить обвинувальний вирок суду.
У фігурантів знайшли план «антикризової комунікації»
Але на 150 млн грн історія не закінчилася.
Під час обшуків детективи НАБУ та прокурори САП виявили ще один документ, який може стати окремим напрямом розслідування.
Йдеться про план антикризової комунікації щодо діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.
НАБУ повідомило про знахідку окремо.
Сам факт існування такого документа не доводить злочину. Однак для слідства він може мати значення у встановленні того, як фігуранти реагували на парламентський контроль та чи координували інформаційні дії навколо ситуації.
Цей епізод додав «Форест Гамп» ще один вимір: справа тепер стосується не лише походження грошей і банківських операцій, але й можливого політичного та комунікаційного супроводу подій.
Хто ще фігурує в інформації про справу
НАБУ спочатку не розкрило повного переліку прізвищ.
У повідомленнях Бюро йшлося про групу, до якої входили або могли бути причетними чинний та колишній народні депутати, високопосадовець Офісу президента, довірені особи та представники банківського менеджменту.
У медіа серед можливих фігурантів називали народного депутата Вадима Столара, а також колишнього народного депутата та забудовника Максима Микитася.
ФОТО: з ліва на право народний депутат Вадим Столар, колишній народний депутат та забудовник Максим Микитась, Ірина Мудра.
Проте тут також принципово важливо відокремлювати офіційні повідомлення правоохоронців від журналістських даних і політичних заяв. Сам факт згадування людини в медіа або проведення обшуку не є доказом її вини.
Що відбувається навколо керівництва Sense Bank
Після появи матеріалів НАБУ справа отримала й управлінське продовження.
Увечері 19 серпня з’явилася інформація про рішення влади щодо відсторонення представників керівництва державного Sense Bank на тлі спецоперації.
Пізно ввечері 19 серпня Кабмін відсторонив від виконання обов’язків голову наглядової ради державного Sense Bank Миколу Гладишенка та ініціював відсторонення голови правління Олексія Ступака
Це особливо чутливий момент, оскільки банк належить державі, а будь-які підозри щодо можливого використання його інфраструктури у схемі легалізації коштів створюють не тільки кримінально-правові, а й репутаційні ризики.
Водночас сама поява банку у матеріалах слідства не означає проблем із коштами клієнтів чи автоматичного встановлення порушень усією фінансовою установою. Розслідування стосується конкретних операцій і дій конкретних посадових осіб.
Чому справа може стати однією з найгучніших у 2026 році
«Форест Гамп» об’єднала одразу кілька надзвичайно чутливих для української політики тем.
По-перше, це 150 млн грн готівки, походження якої НАБУ вважає злочинним.
По-друге, гроші пов’язують із заставою за фігуранта іншого масштабного антикорупційного розслідування — «Мідас».
По-третє, у матеріалах з’являється державний банк.
По-четверте, слідчі дії торкнулися Офісу президента.
По-п’яте, серед згаданих у контексті справи людей є чинні та колишні народні депутати.
Нарешті, детективи отримали документ щодо антикризової комунікації навколо парламентської ТСК.
Саме поєднання цих факторів перетворює «Форест Гамп» із чергового кримінального провадження на потенційно велику політичну справу.
Що буде далі
Найближчим важливим етапом стане розгляд клопотань про запобіжні заходи підозрюваним. Зокрема, Мудра вже підтвердила отримання відповідного клопотання та підготовку до судового засідання.
Не менш важливо, чи оприлюднять НАБУ та САП нові фрагменти записів, повний перелік підозрюваних і докладнішу інформацію про роль посадовців державного банку.
Також залишається питання, яким саме був механізм перетворення готівкових 150 млн грн на кошти чотирьох компаній, якими в червні була сплачена застава, і чи доведе слідство прямий зв’язок між цими операціями.
Якщо версія НАБУ отримає достатню доказову базу в суді, «Форест Гамп» може стати однією з найбільш резонансних антикорупційних справ року — через масштаб суми, рівень можливих фігурантів та використання державної фінансової інфраструктури.
Наразі ж ключове формулювання залишається незмінним: описана схема є версією НАБУ і САП, а винуватість кожного з підозрюваних може бути встановлена виключно судом.
НАБУ та САП заявили про викриття масштабної схеми легалізації 150 млн грн готівки, які, за версією слідства, мали використати для внесення застави за одного з учасників справи «Мідас». У схемі, за даними антикорупційних органів, використовували державний Sense Bank, підконтрольні підприємства та конвертаційний центр.
Про нові деталі спецоперації НАБУ і САП стало відомо 19 серпня. На оприлюднених матеріалах правоохоронців фігуранта, для якого готували кошти на заставу, називають «Германом».
За даними слідства, до групи були залучені високопосадовець Офісу президента, колишній народний депутат, голова правління та голова наглядової ради державного банку, а також інші особи.
Як легалізували 150 млн грн
НАБУ стверджує, що йшлося про 150 млн грн готівкою, які необхідно було ввести в легальний обіг. Для цього кошти проводили через рахунки підконтрольних компаній.
За версією слідства, на початку червня організатори отримали фактичний контроль над державним Sense Bank, після чого залучили до реалізації схеми його топменеджмент.
Гроші передавали кількома траншами.
Спочатку до офісу колишнього народного депутата доставили 50 млн грн. Із них 15 млн грн, за матеріалами слідства, отримала довірена особа екснардепа, а ще 35 млн грн передали до конвертаційного центру, який фігуранти називали «пральнею».
Після цього надійшов другий транш у 10 млн грн.
Третя партія становила 70 млн грн: 20 млн грн передали довіреній особі, а ще 50 млн грн спрямували до «пральні».
Останній транш становив 20 млн грн. Таким чином, загальна сума сягнула 150 млн грн.
За твердженням НАБУ, операції проводили в «ручному режимі», щоб уникнути блокування фінансовим моніторингом.
НАБУ говорить про «головного куратора»
Окрему увагу слідство приділяє особі, яка могла контролювати реалізацію всієї схеми.
Ім’я цієї людини НАБУ наразі офіційно не назвало. У Бюро лише зазначили, що кожен етап плану узгоджувався та контролювався головним куратором.
На оприлюднених записах також згадуються людина на ім’я Давид, неназваний голова одного з комітетів Верховної Ради та «ізраїльський біженець Тімур». Водночас робити висновки про особи цих людей лише на підставі оприлюднених розмов передчасно.
Слідство заявило про спроби впливати на НАБУ
Ще один епізод розслідування стосується можливих спроб отримати вплив усередині правоохоронної системи.
За даними НАБУ, детективи зафіксували факти втручання з метою просування підконтрольних людей до самого Бюро та інших правоохоронних органів.
В оприлюднених розмовах фігуранти також обговорювали керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка та перспективу його роботи на посаді протягом наступного терміну.
Хто може фігурувати у справі
19 серпня НАБУ та САП повідомили про проведення масштабної спецоперації щодо ймовірної злочинної організації, до діяльності якої, за даними правоохоронців, причетні чинний та колишній народні депутати, високопосадовець Офісу президента та інші особи.
За інформацією ZN.UA, серед фігурантів можуть бути колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, народний депутат Вадим Столар, екснардеп Максим Микитась та бізнесмен Василь Астіон.
При цьому важливо, що наведені імена щодо окремих епізодів походять із повідомлень ЗМІ. Остаточну роль кожного з можливих фігурантів має встановити слідство, а винуватість особи може визначити лише суд.
Президент України Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступниці керівника Офісу президента. Кадрове рішення з’явилося 19 серпня — того ж дня, коли ЗМІ повідомили про обшуки в межах масштабної спецоперації НАБУ та САП.
Відповідний указ №734/2026 оприлюднений на офіційному сайті президента України.
У документі йдеться про звільнення Ірини Мудрої з посади заступниці керівника Офісу президента. Причини такого кадрового рішення безпосередньо в указі не зазначені.
Звільнення відбулося на тлі гучної операції НАБУ і САП
Рішення президента привернуло особливу увагу через події, які розгорнулися вранці 19 серпня. НАБУ та САП оголосили про проведення спецоперації «Форест Гамп» із викриття ймовірної злочинної організації, до якої, за інформацією антикорупційних органів, входили представники вищих ешелонів влади.
НАБУ заявило, що організацію очолювали чинний та колишній народні депутати, а серед її учасників були високопосадовці Офісу президента та інші особи.
Згодом у ЗМІ з’явилася інформація про проведення обшуків у Ірини Мудрої. Також медіа з посиланням на власні джерела почали називати інших можливих фігурантів розслідування.
Водночас важливо розмежовувати офіційно підтверджені факти та інформацію з джерел: сам указ президента не пов’язує звільнення Мудрої з розслідуванням НАБУ та САП.
На записі, зокрема, звучать фрази про гроші та «4 мішки». Офіційного пояснення, про які саме суми чи операції йдеться, НАБУ на момент публікації не надало.
Правоохоронці пообіцяли розкрити більше деталей масштабної операції пізніше.
Що відомо про Ірину Мудру
Ірина Мудра працювала заступницею керівника Офісу президента з березня 2024 року. До переходу в ОП вона обіймала посаду заступниці міністра юстиції України.
В Офісі президента до сфери її відповідальності належали, зокрема, юридичні питання та робота, пов’язана з міжнародними механізмами притягнення Росії до відповідальності за агресію проти України.
Таким чином, 19 серпня Мудра офіційно припинила роботу на посаді заступниці керівника ОП. Водночас детальні обставини антикорупційного розслідування та процесуальний статус осіб, яких ЗМІ пов’язують зі справою, ще мають бути офіційно розкриті НАБУ і САП.
НАБУ опублікувало перший фрагмент записів у межах масштабної антикорупційної спецоперації «Форест Гамп». На записах ймовірні учасники схеми обговорюють гроші, а в матеріалах справи фігурують високопосадовці Офісу президента та народні депутати.
Національне антикорупційне бюро 19 серпня оприлюднило короткий фрагмент матеріалів, отриманих під час документування ймовірної злочинної організації. Операція НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури отримала назву «Форест Гамп».
На 47-секундному відео можна почути уривки розмов фігурантів. Зокрема, один зі співрозмовників говорить про «4 мішки». Також звучить фраза про оформлення коштів на дітей та оплату їхнього навчання.
Водночас НАБУ поки не пояснило, про які саме суми або операції йдеться, та не ідентифікувало учасників оприлюднених розмов.
Що відомо про операцію «Форест Гамп»
Раніше НАБУ та САП повідомили про проведення масштабної спецоперації з викриття ймовірної злочинної організації у вищих ешелонах влади.
За даними антикорупційних органів, її очолювали чинний та колишній народні депутати України, а серед учасників названі високопосадовці Офісу президента та інші особи.
Водночас низка українських політиків і ЗМІ почали називати можливих фігурантів справи.
Народний депутат Ярослав Железняк заявив, що справа може стосуватися чинного нардепа, пов’язаного із забудовою. Олексій Гончаренко своєю чергою повідомив про обшуки у заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої.
За інформацією РБК-Україна з посиланням на джерела, серед можливих фігурантів також називають народного депутата Вадима Столара та колишнього депутата Максима Микитася.
Важливо, що НАБУ та САП на момент публікації офіційно не підтвердили ці прізвища, тому інформація про конкретних осіб залишається неофіційною.
НАБУ обіцяє нові подробиці
Опублікований запис, імовірно, є лише першою частиною матеріалів спецоперації. Антикорупційне бюро заявило, що детальнішу інформацію щодо розслідування повідомить пізніше.
Таким чином, поки невідомі повний склад ймовірної організації, суми, які могли фігурувати у схемі, конкретні епізоди та процесуальний статус усіх осіб, про яких ідеться у справі.
Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура вранці 19 серпня заявили про проведення масштабної спецоперації з викриття злочинної організації у вищих ешелонах української влади. За даними антикорупційних органів, її діяльність пов’язують із чинним і колишнім народними депутатами, а також високопосадовцями Офісу президента.
Про проведення операції повідомили НАБУ та САП. Інформацію вже підтвердили низка українських ЗМІ.
За офіційною інформацією, йдеться про злочинну організацію, яка, за даними слідства, діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів України. До її діяльності також можуть бути причетні високопосадовці Офісу президента та інші особи.
При цьому НАБУ поки не розкриває ані імен фігурантів, ані суті ймовірної злочинної схеми, ані кількості осіб, щодо яких проводяться слідчі дії.
У Бюро заявили, що детальну інформацію оприлюднять згодом.
Хто може фігурувати у справі
Офіційно прізвища ймовірних учасників організації станом на ранок 19 серпня не називалися. Тому повідомлення про конкретних політиків або посадовців наразі не можна подавати як встановлений факт.
Водночас народний депутат Ярослав Железняк заявив, що, за його інформацією, одним із фігурантів може бути чинний депутат, пов’язаний із забороненою ОПЗЖ, якого він охарактеризував як «дуже відомого забудовника». Офіційного підтвердження цієї інформації від НАБУ чи САП наразі немає.
На цей момент достеменно відомо лише те, що слідство говорить про чинного народного депутата, колишнього народного депутата, високопосадовців ОП та інших осіб.
Спецоперація триває
Заява антикорупційних органів з’явилася вранці 19 серпня. НАБУ і САП назвали свої дії саме спецоперацією з викриття злочинної організації, однак не повідомили, на якій стадії перебуває розслідування та які процесуальні дії проводяться.
Також наразі немає офіційної інформації про можливі затримання, вручення підозр чи проведення обшуків у конкретних посадовців.
Це важливий нюанс, оскільки в перших повідомленнях у медіа вже почали з’являтися припущення щодо можливих фігурантів. До оприлюднення матеріалів НАБУ та САП такі версії залишаються непідтвердженими.
Чому справа може стати резонансною
Сам масштаб заявленого кола фігурантів робить нове розслідування потенційно одним із найгучніших політичних антикорупційних сюжетів останнього часу.
Йдеться не про окремого чиновника чи депутата. НАБУ та САП прямо використовують формулювання про «злочинну організацію», керівництво якою пов’язують одразу з чинним і колишнім парламентарями, а участь — із високопосадовцями президентського Офісу.
Водночас до появи конкретних підозр говорити про доведену винуватість будь-кого з можливих фігурантів не можна. Остаточне рішення щодо винуватості особи може ухвалити лише суд.
НАБУ та САП пообіцяли найближчим часом розкрити подробиці операції.
Одеський бізнесмен з проросійськими поглядами Костянтин Ткач, який більше любить говорити про себе як про “доктора економічних наук та викладача”, вибудував багатомільярдний тіньовий бізнес на платіжних системах зав’язаний на корупції та відкатах.
Інформація про масштабні корупційні оборудки та багатомільйонні заробітки “скромного професора” Костянтина Ткача на українському бюджеті почали з’являтись у ЗМІ після його конфлікту з тіньовим мером Одеси Володимиром Галантерником.
Ймовірно, щоб “відсунути” Костянтина Ткача від корупційних потоків в одеському регіоні, піарники Галантерника витягли та опублікували скріни з соціальних мереж Ткача, де він виправдовує російські удари по Одесі.
Як професор Костянтин Ткач просив Путіна звільнити Одесу від “рогулів”
Власне кажучи, проросійська позиція для одеських еліт досить розповсюджене явище, хоча більшість старається не озвучувати її публічно.
Але одеський мільярдер Костянтин Ткач вирішив, що йому буквально “все дозволено” тож почав поширювати відповідні дописи у забороненій в Україні російській соцмережі “Однокласники”.
Зокрема, Костянтин Ткач, коментуючи удари по Одесі, написав, що Володимир Путін нібито “звільняє” місто від “рогулів”.
Також, реагуючи на масовані російські атаки по портах і цивільній інфраструктурі Одеси, він заявив, що“рогулям” “усе по заслугах”.
Крім того, Ткач підтримував коментарі російських прихильників війни, відповідаючи, що “давно пора було”завдавати таких ударів, а також стверджував, що “Україна сама винна”.
Як бачимо, позиція Костянтина Ткача досить однозначна – він не просто виправдовує російські удари по Україні, але й закликає їх наносити надалі. Більш того, окремі його публічні коментарі (на скрінах вище), можна розцінити як заклики на повалення конституційного ладу.
Водночас, сам Костянтин Ткач публічно підтвердив оригінальність своїх коментарів, своєю заявою про те що, справді вів сторінку в “Однокласниках”, однак, за його словами, лише висловлював там власну думку й не мав жодних поганих намірів.
“Я нікому не бажав нічого поганого. Тоді мені здавалося, що я просто висловлюю свою думку”, – сказав Ткач.
Також Ткач заявив, що йому соромно за свої слова, тому сторінку вже видалив. Крім того, поскаржився, що після цього почав отримувати погрози.
Варто відзначити, що будь-якого іншого громадянина україни в аналогічній ситуації уже б притягнули до кримінальної відповідальності, але Костянтин Ткач обмежився лише вибаченнями та заявою про те, що “просто висловлював свою думку”.
Компанія “ГЕРЦ” – як Костянтин Ткач створив приватний фільтр між українцями та комунальними монополіями
Реальний бізнес Костянтина Ткача – це інкасація комунальних платежів через групу компаній які знаходяться в Одесі за однією адресою: вул. Єврейська, 2А. До 95% усього, що одесити платять за ЖКГ, проходить через його компанію “ГЕРЦ”, який утримує комісію 2-2,4 %, що становить близько 20-30 млн грн щомісяця приватної ренти з обов’язкових платежів людей.
Такий прибуток фактично з повітря Костянтин Ткач отримує завдяки багаторічним зв’язкам з Геннадієм Трухановим і, звісно “ділиться”.
Водночас, зареєстрованої НБУ платіжної системи “ГЕРЦ” не існує. Тобто кошти акумулюються трьома юрособами з однією адресою на Єврейській 2А, які працюють як єдиний фінансовий організм.
ПІІ ТОВ “Аверс” — материнська структура, директор Беседовський Геннадій Олексійович.
ТОВ “ГЕРЦ” — ІТ-серце та розробник системи “Міський єдиний розрахунковий центр”, директор Козубський Віталій Миколайович.
ТОВ “ФК “ГЕРЦ” — платіжна ліцензія, директор Сушкіна Ганна Володимирівна.
За корупційною схемою комунальні підприємства укладають з ФК “ГЕРЦ” договір, за яким усі платежі мешканців за газ, тепло, воду, електрику проходять через рахунки “ГЕРЦ”.
Далі “ГЕРЦ” акумулює гроші на своїх рахунках до перерахування постачальникам послуг, та утримує комісію 2–2,4 % — вищу, ніж у більшості банківських еквайрингових каналів.
Також “ГЕРЦ” розщеплює платежі та перераховує їх на рахунки постачальників — з затримкою, яка створює додатковий обіг коштів всередині групи. За інформацією ЗМІ, лише в Одесі це приносило 20-30 млн грн на місяць.
У 2022 році “ГЕРЦ” Костянтина Ткача отримав ексклюзивне право бути єдиною платіжною системою в особистому кабінеті “Нафтогазу України” — з найвищою серед доступних варіантів комісією 2 %, що може свідчити про корупційну складову.
За оцінкою джерела видання Главком, це давало компанії Ткача до 6 млн грн щомісяця з платежів за газ. Публічний скандал змусив «Нафтогаз» 8 листопада 2022 року прибрати «прокладку» з кабінету — його замінили Приватбанк та Ощадбанк з комісією 1%.
Як «ГЕРЦ» Костянтина Ткача зайшов на “державні потоки”
Водночас, крім заробітків на обслуговуванні Нафтогазу, платіжна система Костянтина Ткача ГЕРЦ змогла інтегруватись до цілої низки інших державних компаній, за аналогічними, ймовірно корупційними, схемами.
До прикладу, дохід від КП “Київтеплоенерго” – 456,8 млн гривень, ПрАТ “АК “Київводоканал” – 150 млн гривень, КП “Київпастранс” – 1 млн гривень, ДП “Інфотех” — розміщення платіжної системи на services mvs gov («Єдине вікно для громадян») 12 тис. грн/міс. оренди + комісія не менше 5 грн та не більше 3 % з транзакції.
Сукупно з 2020 року група Ткача заробила біля 2,05 млрд грн, з яких 781 млн грн — прямі держзакупівлі. Також він годується зі сплати штрафів патрульної поліції та послуг міграційної служби.
30 червня МВС запустило власний “Платіжний Хаб” — свою централізовану платіжну інфраструктуру, що ставить під сумнів довгостроковість монополії “ГЕРЦ” на МВС-платежах.
Як бачимо, Костянтин Ткач збудував не платіжну систему в технологічному сенсі, а фактично приватний фільтр між громадянами та комунальними монополіями. Так, обов’язкові платежі за газ, воду, тепло, електрику проходять через його рахунки, залишаючи там 2–2,4 % – і ніхто цю комісію не голосував на тарифі.
Відкриті кримінальні справи, які не заважають бізнесу Ткача
Нагадаємо, нещодавно Бюро економічної безпеки спільно з Офісом генерального прокурора провело обшуки в одеському офісі групи компаній “ГЕРЦ”, пов’язаної з бізнесменами Костянтином Ткачем та його партнером Беседовським. Слідчі дії відбуваються в межах кримінального провадження про ухилення від сплати податків.
15 липня БЕБ разом з Офісом генпрокурора провели обшуки в будинку на вул. Єврейська, 2А в Одесі — головному офісі групи компаній Костянтина Ткача та його партнера Беседовського, до якої входять ПІІ ТОВ “АВЕРС”, ТОВ “ГЕРЦ” та ТОВ “ФК “ГЕРЦ”.
Підставою стало кримінальне провадження за ч. 2 ст. 212 КК України (умисне ухилення від сплати податків у великих розмірах), у якому фігурує ТОВ “Югтранс-Термінал”, засновником якого є ПІІ ТОВ “Аверс”.
Варто відзначити, що це вже не перше кримінальне провадження щодо групи “ГЕРЦ” — щонайменше четверте. Нижче — перелік усіх виявлених у відкритих джерелах справ проти структур Ткача.
КП № 32021100000000389 (серпень 2021 р) — закрита
ДФС Києва — ст. 212 ККУ (фіктивні контрагенти)
КП №72022000110000023 (2022 р) — триває
БЕБ — ст. 212 ККУ (обсяг “фіктивних” операцій 2020–2021 з ПП “Екостройград”, ТОВ “Свєтстрой”, ПП “Тейкіт”)
КП №420261600000000020 (2026 р)
Прокуратура — ст. 191 ККУ (харчування у школах та медзакладах Одеси; пов’язана з Ткачем ТОВ “Фабрика смаку”)
Також група “ГЕРЦ” системно фігурує в податкових провадженнях з 2021 року, де повторюються одні й ті самі елементи: “фіктивні” контрагенти (ПП “Тейкіт”, ТОВ “Свєтстрой”, ПП “Екостройград”), завищення податкового кредиту з ПДВ (від 27,5 млн грн у справі 2022 року до 38,8 млн грн у справі 2026 року).
Як Костянтин Ткач нагодував одеських школярів на 4 мільярди
Костянтин Ткач в Одесі також асоціюється зі сферою дитячого харчування де без перебільшення крутяться мільярди.
Так, багаторічний монополіст на ринку шкільного харчування ТОВ “Фабрика смаку” зі статутним капіталом у 1000 гривень, яка контролюється Ткачем через його багаторічного партнера Дмитра Нікітіна, здобула ряд перемог на державних тендерах, переважно від держорганів Одеської області, на 4 млрд 175 млн грн. Причому з цієї суми 1 млрд 69 млн грн вона отримала за неповні 7 місяців 2026 року, тоді як за весь 2025-й 1 млрд 41 млн грн.
Як стверджують журналісти, готові страви, якими “Фабрика смаку” годує школярів, виявляються настільки низькою якістю, що їх часто просто не їдять. Проте вже через кілька місяців після свого створення у 2015 році компанія почала успішно вигравати тендери на постачання продуктів та організацію харчування для бюджетних установ та заробила на цьому мільярди.
Звичайно, можна було б списати це на дитячі примхи, але з січня 2026 року Одеська обласна прокуратура розслідує кримінальне провадження № 420261600000000020 про можливе розкрадання коштів на харчування за рахунок бюджету у школах та закладах охорони здоров’я області.
За версією слідства, ТОВ “Фабрика смаку” разом із ще низкою взаємопов’язаних компаній перемагають на тендерах, після чого починають виробляти закупівлі продуктів харчування один в одного за завищеними на 40-80% цінами. Так, під підозру про завищення цін на продукти, що постачаються місцевому бюджету, потрапили тендеру на суму в 1,2 млрд грн, виграні “Фабрикою смаку”, ще на 680 млн грн перевіряють тендери з ТОВ “Проект інвест 21” (сфера діяльності – оптова торгівля продуктами харчування, статутний фонд – 7 млн грн).
Цікаво, що остання фігурувала у скандалі про закупівлю для одеських школярів новорічних солодощів у 2020 році на 7 млн грн за рахунок міськбюджету. Замість шоколаду діти отримали жменю льодяників, зате з листівкою від мера Геннадія Труханова.
Розслідування щодо Андрія Осіпова, якого НАБУ та САП підозрюють у вимаганні одного мільйона доларів за нібито вплив на рішення працівників Служби безпеки України, може виявитися значно ширшим, ніж справа одного ймовірного посередника. У матеріалах провадження вже фігурують розмови про високопосадовців СБУ, а журналістські джерела припускають, що подальше розслідування може привести детективів до значно ширшої системи зв’язків у правоохоронному середовищі.
Водночас важливо розмежовувати встановлені слідством обставини та твердження окремих фігурантів. Зокрема, доказів того, що гроші фактично передавалися тодішньому керівництву СБУ, наразі публічно не представлено.
Що відомо про справу на $1 млн
НАБУ та САП підозрюють Андрія Осіпова у вимаганні одного мільйона доларів у громадянина Росії Олександра Кузнєцова. За версією слідства, гроші мали заплатити за допомогу в уникненні його екстрадиції з України до РФ. Події, які розслідують антикорупційні органи, відбувалися ще у 2022 році.
Як випливає з інформації, озвученої прокурором САП під час судового засідання, після обшуків у Кузнєцова один із працівників СБУ порадив йому звернутися до колишнього заступника голови Луганської ОДА Едуарда Лозовського, який нібито міг допомогти у вирішенні ситуації. Саме після цього історія отримала продовження.
У матеріалах провадження з’явився Андрій Осіпов. За версією НАБУ та САП, саме він став одним із ключових учасників переговорів щодо грошей.
Особливу увагу привернули деталі розмов, які були озвучені під час розгляду запобіжного заходу. За даними журналістів, інший фігурант переконував Кузнєцова, що Осіпов нібито узгоджував суму з Василем Малюком, який у 2022 році обіймав посаду першого заступника голови СБУ. Також у розмовах стверджувалося, що 200 тисяч доларів із загального мільйона нібито призначалися особисто Малюку.
Однак ця обставина має принципове застереження: публічних доказів передачі Малюку цих коштів немає. Сам факт згадування його прізвища іншими особами не доводить причетності колишнього керівника СБУ до ймовірної схеми. За оприлюдненими даними, слідство також не встановило факту передачі грошей співробітникам спецслужби.
Що знайшли під час обшуків
Додаткові питання виникли через результати слідчих дій у самого Осіпова.
За оприлюдненою інформацією, під час обшуку правоохоронці виявили бойовий пістолет, карабін, понад 700 набоїв, кастети, а також автомобіль із незареєстрованими номерними знаками. Повідомлялося також, що водієм Осіпова був позаштатний працівник оперативного підрозділу СБУ.
Такі обставини самі собою не доводять існування організованої мережі всередині спецслужби, однак можуть бути важливими для слідства під час перевірки реального характеру контактів підозрюваного.
Ключове питання тепер полягає в тому, чи Осіпов лише користувався знайомствами та гучними прізвищами, переконуючи інших у своїх можливостях, чи справді мав доступ до посадовців, здатних впливати на рішення державних органів.
Саме відповідь на це питання може визначити подальший масштаб справи.
Суд залишив Осіпова під вартою
31 липня Вищий антикорупційний суд обрав Осіпову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Альтернативи у вигляді застави суд не визначив.
Захист намагався оскаржити це рішення, однак Апеляційна палата ВАКС залишила запобіжний захід чинним. Таким чином, станом на середину серпня Осіпов продовжує перебувати під вартою.
Саме під час судових засідань стали публічними деякі подробиці провадження, зокрема інформація про переговори навколо ймовірного мільйонного платежу та згадування представників СБУ.
Чому справа може виявитися значно більшою
Найбільш інтригуючою частиною історії стають не самі переговори щодо одного мільйона доларів, а характер зв’язків Осіпова.
За інформацією джерел у правоохоронному середовищі, яку наводять українські медіа, слідство може перевіряти значно ширше коло контактів підозрюваного. Саме тут виникає версія, що справа здатна стати входом у ширшу систему неформальних зв’язків між людьми із силових структур, посередниками та іншими впливовими особами.
Проте наразі це саме версія джерел, а не офіційно оголошений НАБУ результат розслідування.
Відповідно, говорити про доведену «кримінально-кланову систему» передчасно. Детективам необхідно встановити, чи існував реальний механізм впливу на рішення СБУ, хто саме міг бути до нього залучений і чи передавалася хоча б частина грошей посадовцям.
У справі виникає ще одне принципове питання
Якщо Осіпов справді лише продавав власну репутацію та вигадані можливості, справа може залишитися історією про вимагання грошей під приводом впливу на посадовців.
Якщо ж детективи доведуть, що за його словами стояли реальні домовленості з представниками правоохоронних органів, масштаб провадження може суттєво зрости.
Саме тому важливими стають вилучені під час обшуків документи, контакти підозрюваного, його зустрічі, телефонні переговори, рух коштів та можливі зв’язки з чинними або колишніми працівниками СБУ.
Окреме питання — чи можуть у справі з’явитися нові підозрювані. НАБУ та САП наразі публічно не оголошували про встановлення факту передачі частини мільйона доларів конкретним високопосадовцям СБУ.
Тому згадування будь-яких прізвищ у записах або переказах переговорів ще не означає встановлення їхньої причетності.
Що відбувається навколо керівництва СБУ
Історія розгортається на тлі змін у керівництві Служби безпеки та дискусій навколо можливого повноцінного призначення Олександра Поклада керівником спецслужби.
У липні Центр протидії корупції публічно висловлював побоювання щодо можливого призначення Поклада і заявляв про ризики посилення тиску на НАБУ, САП, громадський сектор та незалежні медіа. Це позиція громадської організації, а не встановлений факт.
Саме в такій політичній і правоохоронній атмосфері розслідування Осіпова набуває значно більшого значення, ніж звичайна справа про вимагання.
Якщо детективи підтвердять, що підозрюваний справді мав системні зв’язки всередині СБУ та використовував їх для впливу на кримінальні або екстрадиційні процеси, справа може отримати абсолютно інший масштаб.
Поки ж достеменно відомо інше: НАБУ та САП розслідують вимагання одного мільйона доларів, Осіпов перебуває під вартою, а в матеріалах справи фігурують твердження про його зв’язки з представниками СБУ. Наскільки реальними були ці зв’язки і чи стояли за ними конкретні домовленості з посадовцями, має встановити подальше розслідування.
Заступник начальника локомотивної служби Південно-Західної залізниці Андрій Корнійчук разом із ділком Сергієм Овчаренком організували цікавий бізнес на закупівлі запчастин – старі запчастини списуються з депо і викуповуються назад по тендеру. Вживані, крадені — головне, щоб договір був.
Схема прокручується через компанію ТОВ «АСОР БУД СЕРВІС».
Андрій Корнійчук роздає команди підконтрольним у депо Київ-Пасажирський і Козятин: списувати, вивозити, передавати представникам фірми. А далі — договір з УЗ і гроші. Все під надійним дахом ЦКБ. За інформацією наших джерел, про схему знають усі.
Особливо витончено виглядає епізод з полозами. Фірма підписує договір на їх поставку з Локомотивною компанією — і того ж дня Андрій Корнійчук дає команду своїм підрозділам закупити матеріали для виробництва тих самих полозів. Щоб потім поставити їх у ті самі депо.
Також ТОВ «АСОР БУД СЕРВІС» спокійно виграла тендер на Одеській залізниці в реального виробника. Що логічно, адже собівартість краденої продукції дорівнює нулю.
Реальний завод з нормальною собівартістю, зарплатами і податками просто не мав шансів. А звідки взяли товар? За інформацією наших джерел, за командою того ж Корнійчука винесли з депо Козятин.
Причому Андрій Корнійчук не церемониться. Приїжджає до підлеглих і змушує їх робити протиправні дії під прямими погрозами: «Не виконаєте — звільню, і хлопці втратять бронювання від призову». ТОВ «АСОР БУД СЕРВІС» вже ловили на поставках вживаних запчастин, але справу зам’яли.
Також про фіктивність ТОВ «АСОР БУД СЕРВІС», яка позиціонує себе як серйозний виробник складних деталей на мільйони гривень, свідчить той факт, що в штаті компанії всього два співробітники.
Таким чином завдяки Андрію Корнійчуку з депо раптом зникають деталі і з’являються на складах «постачальників». Пізніше Укрзалізниця закуповує крадені у себе ж запчастини як нові, що має стати предметом вивчення правоохоронних органів.
