Golosnovinua.com

Позначка: Міноборони

  • Мобілізація з 31 жовтня: чи втратять українці відстрочки та кого торкнуться зміни

    Мобілізація з 31 жовтня: чи втратять українці відстрочки та кого торкнуться зміни

    В Україні 30 жовтня завершується черговий етап автоматичного продовження відстрочок від мобілізації. Міністерство оборони повідомило, що понад 90% чинних відстрочок можуть оновитися без повторного подання заяв та особистого звернення до державних установ. Водночас частині військовозобов’язаних доведеться самостійно перевірити свої дані або повторно подати документи, якщо система не зможе підтвердити підстави для відстрочки.

    Про це повідомляє Міністерство оборони України.

    За інформацією відомства, автоматичне продовження відстрочок розпочалося 17 жовтня і триватиме до 30 жовтня включно. Процес відбувається поступово, тому сповіщення в застосунку «Резерв+» надходять користувачам у різний час.

    У Міноборони наголосили, що відсутність повідомлення станом на ранок 30 жовтня не означає автоматичної втрати права на відстрочку. Система продовжує перевіряти інформацію в державних реєстрах, після чого громадянин має отримати сповіщення про результат.

    Головне — після 30 жовтня чинні відстрочки не скасовуються автоматично. Якщо військовозобов’язаний зберігає законні підстави для їх отримання, а державні реєстри містять необхідні відомості, строк дії відстрочки може бути продовжений без додаткових заяв.

    Автоматичне продовження працює незалежно від того, де людина раніше оформлювала відстрочку — через застосунок «Резерв+» чи центр надання адміністративних послуг.

    При цьому сам застосунок не ухвалює рішення про продовження. Він лише відображає актуальну інформацію з державного реєстру військовозобов’язаних.

    У Міноборони пояснили, що для перевірки статусу потрібно відкрити «Резерв+», натиснути символ «+» і вибрати функцію «Оновити документ». Після оновлення необхідно знову відкрити додаткове меню та перейти до розділу «Переглянути документ».

    Саме там зазначатиметься актуальний строк дії відстрочки.

    Якщо в документі відображається формулювання «до завершення мобілізації», це означає, що відстрочка діє до кінця поточного періоду мобілізації. Конкретну дату можна переглянути в розширених відомостях.

    У разі подальшого продовження мобілізації відстрочка для визначених категорій громадян також може оновитися автоматично, якщо законні підстави для неї залишатимуться чинними.

    Загалом автоматичне продовження доступне для 22 категорій військовозобов’язаних.

    До них належать люди з інвалідністю, тимчасово непридатні до військової служби за станом здоров’я, батьки трьох і більше дітей, одинокі батьки, а також особи, які виховують дітей з інвалідністю або тяжкими захворюваннями.

    Автоматичне продовження також передбачене для громадян, які здійснюють догляд за близькими родичами за визначених законом обставин, опікунів недієздатних осіб та людей, які мають чоловіка, дружину або батьків з інвалідністю відповідних груп.

    Окремо до переліку входять студенти, аспіранти, науковці, викладачі закладів вищої та професійної освіти, а також педагогічні працівники загальноосвітніх закладів.

    Крім того, автоматично можуть продовжуватися відстрочки громадян, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час війни, осіб, які були незаконно позбавлені свободи через російську агресію, звільнених із полону військовослужбовців та деяких інших визначених законодавством категорій.

    Однак належність до відповідної категорії ще не гарантує успішного автоматичного продовження.

    Ключовою умовою є наявність актуальних відомостей у державних реєстрах. Якщо інформація про сімейний стан, інвалідність, навчання чи інші підстави відсутня або застаріла, система може не підтвердити право на відстрочку.

    У такому разі «Резерв+» має повідомити користувача про неможливість автоматичного продовження.

    У Міноборони підкреслили, що таке повідомлення не обов’язково означає втрату законного права на відстрочку. Найчастіше проблема може бути пов’язана саме з невідповідністю або відсутністю необхідних даних.

    Якщо відстрочка не продовжилася, військовозобов’язаному рекомендують перевірити інформацію у відповідних державних реєстрах та за потреби оновити її.

    Після цього можна повторно подати запит через «Резерв+», якщо для відповідної категорії передбачена електронна послуга. Альтернативний варіант — звернутися з необхідними документами до будь-якого зручного ЦНАП.

    При цьому подавати заяву безпосередньо до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не потрібно.

    Важливо, що вже оформлена відстрочка залишається чинною до завершення строку, на який її було надано. Сам факт відсутності автоматичного оновлення не означає, що вона припинила діяти раніше зазначеної дати.

    У Міноборони також звернули увагу на різницю між автоматичним продовженням чинної відстрочки та оформленням нової.

    Якщо перша процедура доступна для 22 категорій громадян, то нову відстрочку через «Резерв+» наразі можуть отримати представники лише 12 категорій.

    Серед них — люди з інвалідністю, тимчасово непридатні до служби, багатодітні батьки, одинокі батьки, студенти, аспіранти, педагоги та науковці, а також окремі категорії громадян, які мають родичів з інвалідністю або дітей військовослужбовців.

    Для решти категорій оформлення здійснюється через ЦНАП із поданням необхідних документів.

    У Міністерстві оборони зазначили, що поступово розширюватимуть перелік послуг, доступних у «Резерв+», у міру вдосконалення обміну інформацією між державними реєстрами.

    Таким чином, 31 жовтня не стане датою масового скасування відстрочок від мобілізації. Для більшості громадян із підтвердженими підставами їхню дію мають продовжити автоматично.

    Водночас військовозобов’язаним варто перевірити інформацію у своєму електронному військово-обліковому документі та переконатися, що відстрочка має актуальний строк дії. Якщо система не змогла підтвердити право на неї, необхідно оновити відомості та скористатися передбаченою процедурою оформлення.

  • Ракетний бартер для Європи: Міноборони вимагає від союзників негайно віддати 10% запасів до Patriot та IRIS-T

    Ракетний бартер для Європи: Міноборони вимагає від союзників негайно віддати 10% запасів до Patriot та IRIS-T

    Міністерство оборони України виступило з безпрецедентною пропозицією до ключових європейських союзників щодо термінового посилення протиповітряної оборони. Очільник відомства Євген Хмара офіційно закликав партнерів передати Києву десяту частину від наявних у них державних запасів дефіцитних зенітних ракет для комплексів Patriot та IRIS-T. Про таку дипломатичну ініціативу, озвучену під час переговорів із представниками оборонних відомств так званої групи E5, повідомила пресслужба міністерства. Цей вимушений крок має стати оперативною відповіддю на ескалацію російського повітряного терору, поки держава очікує на виготовлення нових партій озброєння за кошти європейських кредитів.

    Свою пропозицію міністр озвучив безпосередньо керівництву міністерств оборони Німеччини, Великої Британії, Франції, Польщі та Італії. Суть української ініціативи полягає у своєрідному ракетному взаємозаліку. Річ у тім, що Київ уже уклав масштабні контракти на майбутні поставки сучасних ракет-перехоплювачів, стабільне фінансування яких здійснюється за рахунок спеціального кредиту від Європейського Союзу. Оскільки складне військове виробництво потребує значного часу, Євген Хмара запропонував європейцям поділитися своїми готовими резервами вже зараз. Натомість Україна твердо зобов’язується компенсувати ці 10% дещо пізніше, коли почнуть надходити новенькі ракети за підписаними нині угодами. За словами урядовця, такий рішучий крок країн E5 не лише врятує українські міста від російських ударів цієї зими, але й стане потужним прикладом для інших західних партнерів.

    Окрім важких зенітних систем, під час європейського турне порушувалося питання критичної нестачі портативної зброї. Українські військові гостро потребують переносних зенітно-ракетних комплексів, які на сьогодні є найбільш ефективним та економічно виправданим засобом для масового знищення російських реактивних безпілотників на низьких висотах. Міністерство оборони розраховує як на прямі передачі таких мобільних систем із наявних арсеналів союзників, так і на виділення швидкого фінансування для їхньої термінової закупівлі на світовому ринку.

    Ця підвищена дипломатична активність на європейському континенті відбувається на тлі серйозних логістичних затримок з-за океану. Напередодні Президент України Володимир Зеленський відверто повідомив, що Київ вже близько місяця не може отримати критично важливі ракети для систем Patriot та NASAMS через суто бюрократичні перепони. Затримка виникла через те, що очільник Пентагону Піт Хегсет досі не підписав відповідні дозвільні документи на відправку. Користуючись цією паузою та тимчасовим дефіцитом американських перехоплювачів, російські війська максимально інтенсифікували удари по об’єктах енергетики та цивільній інфраструктурі по всій країні.

    Окремим стратегічним напрямком переговорів з європейськими колегами став розвиток вітчизняних безпілотних систем. Очільник оборонного відомства наголосив, що український військово-промисловий комплекс має реальний технологічний та кадровий потенціал для того, щоб уже у 2027 році повністю подвоїти обсяги випуску дронів. Єдиною перепоною для такого стрімкого ривка залишається брак ритмічного фінансування. Щоб вирішити цю проблему системно, українська сторона пропонує європейцям перейти від формату звичайних фінансових донацій до глибокої індустріальної інтеграції.

    «Ми пропонуємо не просто збільшувати закупівлі, а масштабувати спільне виробництво українських дронів на території інших країн. Це дозволить наростити обсяги виробництва та забезпечити Україну необхідними дронами. Крім того, це посилить оборонні можливості наших партнерів», – зазначив Євген Хмара.

  • Безпека понад усе: Україна призупиняє планування нових заходів гуманітарного розмінування у 50-кілометровій прифронтовій зоні

    Безпека понад усе: Україна призупиняє планування нових заходів гуманітарного розмінування у 50-кілометровій прифронтовій зоні

    Національний орган з питань протимінної діяльності офіційно ухвалив рішення обмежити планування нових заходів гуманітарного розмінування на територіях, розташованих у межах 20–50 кілометрів від лінії бойового зіткнення та державного кордону з Росією. Запроваджені на позачерговому засіданні під головуванням заступника міністра оборони Василя Шкуракова, ці обмеження охоплюють потенційно забруднені ділянки у шести регіонах: Донецькій, Дніпропетровській, Херсонській, Миколаївській, Харківській та Сумській областях. Головною причиною такого кроку є критична безпекова ситуація та підвищені ризики для життя фахівців-саперів і цивільного населення через постійні ворожі атаки.

    Запроваджені зміни не означають тотального згортання робіт. Ті проєкти з розмінування, які вже розпочалися, будуть доведені до кінця з належним контролем якості та документальним оформленням, якщо це дозволятиме оперативна обстановка і не заважатиме діям Сил оборони. Водночас уряд призупиняє первинне нетехнічне обстеження територій громад у 50-кілометровій зоні. Відтепер там проводитимуть лише цільові перевірки силами урядових операторів протимінної діяльності, а неурядові організації залучатимуть до цих завдань лише за потреби та попередньою згодою.

    Попри обмеження, за обґрунтованими зверненнями обласних військових адміністрацій залишається можливість проведення позапланових робіт. Абсолютним пріоритетом у небезпечній прифронтовій зоні відтепер стає оперативне реагування: сапери зосередяться на знешкодженні вибухонебезпечних предметів для забезпечення безпечної евакуації людей, доступу до укриттів, проведення невідкладних аварійно-рятувальних робіт та безпечної доставки гуманітарної і медичної допомоги. Урядовці наголошують, що стратегія постійно переглядатиметься залежно від змін на фронті, щоб зберегти баланс між відновленням безпечного використання земель та збереженням людських життів.

     

  • Бронь в обмін на мобілізацію: уряд пропонує бізнесу нові правила гри

    Бронь в обмін на мобілізацію: уряд пропонує бізнесу нові правила гри

    В Україні готують масштабний перегляд системи бронювання військовозобов’язаних, який може суттєво змінити відносини між державою, роботодавцями та армією. Кабінет Міністрів пропонує запровадити новий «суспільний договір», за яким підприємства зможуть зберігати право на бронювання працівників, але водночас братимуть на себе зобов’язання щодо регулярного поповнення Збройних сил України. Уряд розраховує, що такий механізм дозволить скоротити кількість зловживань, зберегти працездатність критично важливих галузей та створити умови для ротації військовослужбовців, які перебувають на фронті вже кілька років.

    Про це 26 жовтня заявив прем’єр-міністр Сергій Корецький під час Київського міжнародного економічного форуму, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

    За словами очільника уряду, чинна система бронювання поступово перетворилася на механізм, яким користуються не лише підприємства, що справді забезпечують обороноздатність та життєдіяльність держави, а й компанії, які отримують статус критично важливих завдяки формальному виконанню економічних критеріїв.

    Проблема полягає в тому, що висока заробітна плата працівників, своєчасна сплата податків та відсутність заборгованостей перед бюджетом не завжди означають, що діяльність підприємства є незамінною для країни під час війни.

    Тому уряд має намір чіткіше розмежувати економічні показники компаній та їхню реальну критичність для держави.

    Корецький наголосив, що пріоритетними залишатимуться галузі, без яких неможливе функціонування держави та забезпечення оборони. Передусім це енергетика, оборонно-промисловий комплекс, зв’язок, житлово-комунальне господарство, логістика, продовольче забезпечення та фармацевтична сфера.

    За словами прем’єра, працівникам підприємств енергетичного та оборонного секторів не варто очікувати масового скасування бронювання. Він прогнозує, що понад 90–95% відповідних працівників зможуть зберегти захист від мобілізації.

    Водночас безумовне право на бронювання всього персоналу уряд планує переглянути. Для підприємств, яким необхідно зберегти більшу частку заброньованих співробітників, передбачають можливість окремого погодження через спеціальний Координаційний центр.

    Окрему увагу прем’єр приділив випадкам, коли підприємства формально працюють у критичних галузях, але фактично використовують відповідний статус для масового бронювання військовозобов’язаних.

    Як приклад він навів компанії, які можуть декларувати виробництво оборонної продукції, хоча реальні обсяги їхньої діяльності не відповідають кількості працівників, які отримали відстрочку.

    «Роблять три дрони, а заброньовані сотні людей», — описав такі випадки Корецький, уточнивши, що навмисно спрощує та перебільшує приклад для пояснення проблеми.

    За його словами, подібні ситуації спостерігаються не лише в оборонній промисловості, а й серед підрядних організацій та підприємств інших галузей.

    Щомісяця кількість нових бронювань збільшується на десятки тисяч. У виступі прем’єр навів орієнтовний показник близько 50 тисяч нових бронювань на місяць, наголосивши, що частина з них викликає питання щодо обґрунтованості.

    Уряд вважає, що без перегляду критеріїв така тенденція лише посилюватиметься, а бронювання дедалі частіше використовуватимуть як інструмент уникнення мобілізації.

    При цьому Корецький визнав, що запропоновані зміни самі по собі не вирішать усіх проблем комплектування Збройних сил.

    Вони мають стати лише першим кроком до формування ширшої моделі взаємодії держави, роботодавців та військовозобов’язаних.

    Головна ідея нового «суспільного договору» полягає в тому, щоб підприємства отримали можливість передбачувано планувати свою роботу та кадрові потреби, водночас беручи участь у забезпеченні армії людськими ресурсами.

    Зокрема, Кабмін розглядає механізм, за яким компанія зможе забронювати навіть 100% працівників, якщо регулярно та добровільно залучатиме певну частину персоналу до військової служби.

    За задумом уряду, роботодавці повинні будуть брати на себе визначені мобілізаційні зобов’язання, а громадяни — заздалегідь розуміти умови проходження служби.

    При цьому прем’єр наголосив на необхідності встановлення зрозумілих термінів військової служби та гарантій для людей, які добровільно долучатимуться до армії.

    Зокрема, обговорюється збереження за ними робочого місця та заробітної плати. Проте конкретного механізму таких гарантій, джерел фінансування та порядку їх реалізації поки не представлено.

    Корецький вважає, що за умови успішного запровадження такої системи держава зможе перейти до більш прогнозованого поповнення війська та зменшити залежність від примусових мобілізаційних заходів.

    Водночас прем’єр визнав, що запропонована модель є певною мірою ідеалістичною та потребує широких консультацій із бізнесом.

    Окремою причиною перегляду системи бронювання стала проблема ротації українських військовослужбовців.

    За словами очільника уряду, значна кількість захисників перебуває на фронті вже четвертий або п’ятий рік, нерідко маючи поранення та не розуміючи, коли отримає можливість повернутися до цивільного життя.

    Корецький наголосив, що держава повинна шукати механізми, які дозволять забезпечити армію новими військовослужбовцями без руйнування економіки.

    На його думку, нинішня ситуація, коли одні громадяни роками воюють, а інші намагаються отримати бронювання, потребує системного перегляду.

    Саме тому новий підхід має враховувати не лише економічні інтереси роботодавців, а й потреби військових у відпочинку, ротації та прогнозованих термінах служби.

    Водночас запровадження нового механізму бронювання саме по собі не означатиме автоматичної демобілізації військовослужбовців. Для цього необхідні окремі правові та організаційні рішення.

    Прем’єр також попередив, що Україна повинна враховувати можливе збільшення мобілізаційних ресурсів Росії.

    За його словами, Москва потенційно може залучити додатково від 300 до 500 тисяч людей. Цей сценарій він навів як ризик, до якого потрібно готуватися, а не як підтверджене рішення російського керівництва.

    Корецький зазначив, що без завчасної підготовки Україна може знову опинитися перед необхідністю ухвалювати термінові та непопулярні рішення.

    Тому уряд хоче досягти домовленостей із бізнесом ще до можливого загострення ситуації.

    Міністерство оборони та Міністерство економіки повинні спільно з представниками великого бізнесу й галузевих асоціацій напрацювати механізм нового «суспільного договору» до 1 грудня 2026 року.

    Передбачається, що відповідні консультації допоможуть визначити, які мобілізаційні зобов’язання можуть брати на себе підприємства, як саме вони виконуватимуться та за яких умов роботодавці зможуть зберігати повне бронювання персоналу.

    Наразі остаточні правила цього механізму не затверджені.

    Нагадаємо, що дискусія навколо перегляду бронювання триває вже кілька тижнів. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про можливе скорочення квот для критично важливих підприємств.

    Тоді обговорювали зменшення максимальної частки заброньованих працівників оборонної промисловості та енергетики зі 100% до 85%. Для окремих комунальних підприємств також пропонували суттєві обмеження.

    Ці ініціативи викликали критику представників бізнесу та експертного середовища, які попереджали про можливе порушення роботи стратегічних підприємств.

    Згодом уряд почав розглядати пом’якшений варіант із максимальною часткою бронювання на рівні 95% для окремих критичних галузей.

    Про суперечки навколо нових квот та вимоги переглянути відповідні рішення «Ненька інфо» також писала раніше.

    Крім того, питання недобросовісного використання статусу критично важливого підприємства вже ставало предметом кримінальних розслідувань.

    Зокрема, «Ненька інфо» повідомляла про розслідування ДБР щодо виробника безпілотників, посадових осіб якого підозрювали в організації схеми фіктивного працевлаштування військовозобов’язаних для отримання бронювання.

    Водночас окремі випадки можливих зловживань не свідчать про незаконність усіх бронювань, які оформлюють українські підприємства.

    На тлі війни збереження кваліфікованих працівників залишається критично важливим для оборонних виробництв, енергетики, транспорту та інших сфер, без яких неможливо забезпечувати потреби армії й населення.

    Саме тому уряд намагається поєднати два завдання: не допустити зупинки стратегічних підприємств і водночас створити більш справедливий та прогнозований механізм комплектування війська.

    Станом на 26 жовтня новий «суспільний договір» перебуває на стадії розроблення. Конкретні умови для підприємств, порядок виконання мобілізаційних зобов’язань та механізм збереження повного бронювання мають визначити після переговорів із бізнесом.

    Отже, йдеться не про негайне скасування чинних відстрочок і не про вже затверджений обов’язок компаній відправляти певну кількість працівників до армії, а про запропоновану урядом модель, яку планують підготувати до 1 грудня.

  • Покроковий алгоритм дій: що робити військовослужбовцю у разі невиплати грошового забезпечення або бойових

    Покроковий алгоритм дій: що робити військовослужбовцю у разі невиплати грошового забезпечення або бойових

    Українські військовослужбовці, які зіткнулися із затримкою або повною невиплатою грошового забезпечення, додаткової бойової винагороди чи належних премій, мають діяти за чітким юридичним алгоритмом, не обмежуючись усними розмовами. Житомирський обласний ТЦК та СП оприлюднив детальну інструкцію щодо захисту фінансових прав військових — від первинної перевірки нарахувань у частині до звернення до судових інстанцій.

    Фахівці виділяють кілька послідовних кроків для з’ясування причин затримки та відновлення виплат:

    1. Первинне звернення до фінансової служби частини: Необхідно звернутися до фінчастини свого підрозділу, щоб перевірити правильність банківських реквізитів, наявність відповідних бойових наказів та уточнити, чи нараховувалися кошти за спірний період.
    2. Подання офіційного рапорту: Якщо проблема не вирішилася на місці, військовослужбовець подає письмовий рапорт командуванню із зазначенням конкретного виду невиплаченої суми та періоду, за який виникла заборгованість. У рапорті слід вимагати надати письмове роз’яснення причин затримки та провести перерахунок. Важливо обов’язково зафіксувати дату реєстрації рапорту або зберегти доказ його направлення.
    3. Ескалація звернення до Міноборони: У разі бездіяльності командування частини наступним етапом є подання скарги до вищого штабу, дзвінок на гарячу лінію Міністерства оборони України за коротким номером 1512 або прямий контакт із профільним підрозділом — Департаментом фінансів Міноборони за номером (044) 271-35-59.

    До офіційних звернень рекомендується додавати копію зареєстрованого рапорту, розрахункові листи, витяги з бойових наказів чи журналів бойових дій, що підтверджують виконання бойових завдань та право на конкретну виплату. Якщо всі досудові інструменти врегулювання вичерпані, а законні виплати так і не надійшли, військовослужбовець має повне право відстоювати свої інтереси в адміністративному суді.

  • Загроза на швидкості 800 км/год: Росія готує реактивні дрони нового покоління, а Україна створює зброю перехоплення

    Загроза на швидкості 800 км/год: Росія готує реактивні дрони нового покоління, а Україна створює зброю перехоплення

    Російська Федерація веде активну розробку надшвидкісних реактивних безпілотників, здатних розвивати швидкість польоту до 800 кілометрів на годину. Про це під час зустрічі з представниками медіа офіційно повідомив міністр оборони України Євген Хмара. Вітчизняні підприємства оборонно-промислового комплексу вже отримали термінове державне завдання підготувати дослідні прототипи засобів виявлення та знешкодження цієї небезпечної загрози. Українська сторона діє на випередження, щоб ворог не зміг отримати технологічну перевагу в небі над українськими містами.

    Поява подібної реактивної техніки кардинально змінює тактику повітряного нападу та створює безпрецедентний виклик для сил протиповітряної оборони. Знищення цілей із такими швидкісними показниками значно складніше, ніж ліквідація класичних ударних дронів, адже це потребує колосальної реакції та набагато вищої швидкості самого перехоплення. Українські фахівці вже залучені до пошуку інноваційних рішень, які дозволять ефективно руйнувати плани окупантів.

    «Ми знаємо, які рішення розвиває Росія; це стосується реактивних дронів зі швидкістю 800 км/год. Ми також працюємо над пошуком засобів протидії загрозам наступного покоління», – зазначив Євген Хмара.

    Попередні варіанти російських повітряних апаратів уже демонстрували високу маневровість і темп, однак новітні зразки виходять на принципово інший рівень. За оцінками речника Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, реактивні «шахеди» рухаються зі швидкістю приблизно 400 кілометрів на годину, тоді як швидкість апаратів типу «бандероль» може сягати 600 кілометрів на годину. Швидкість у 800 кілометрів на годину фактично зрівнює безпілотники з крилатими ракетами. Для боротьби з подібними викликами українські військові вже напрацьовують успішний бойовий досвід. Зокрема, один із підрозділів за допомогою п’яти вітчизняних комплексів-перехоплювачів «Барс» повністю знищив п’ять повітряних цілей супротивника. Цю ефективну практику ретельно вивчають фахівці та масштабують для системного оснащення фронту. Додатково проти реактивних апаратів задіяні великокаліберні турелі, чисельність яких у військах вимірюється сотнями одиниць.

    Наразі український повітряний щит побудований як багатоешелонована багаторівнева система. До її складу входять зенітні ракетні комплекси різної дальності, переносні зенітні ракетні комплекси, автоматизовані турелі, потужні системи радіоелектронної боротьби та сучасні дрони-перехоплювачі. Цю архітектуру захисту підсилює бойова авіація, зокрема західні багатоцільові літаки Mirage та F-16. Завдяки високому професіоналізму українських пілотів вдається істотно економити дорогоцінний боєкомплект, витрачаючи менше авіаційних засобів ураження на кожну збиту ворожу ціль.

    Паралельно оборонне відомство зосереджене на розв’язанні проблеми технічного забезпечення винищувачів F-16, кількість яких на бойовому чергуванні планують суттєво наростити. Головною перешкодою для цього залишається складне регламентне обслуговування бортів, тому Київ оперативно масштабує ремонтну інфраструктуру всередині країни. Разом із тим, для надійного протистояння новітнім загрозам критично важливо забезпечити гарантований стратегічний запас авіаційних боєприпасів для винищувачів F-16 та Mirage щонайменше на кілька місяців безперервних операцій.

  • Полювання на балістику: Міноборони розкрило результати знищення російських пускових установок

    Полювання на балістику: Міноборони розкрило результати знищення російських пускових установок

    Протягом вересня та початку жовтня Сили оборони України успішно уразили вісім російських установок, які ворог використовував для запуску балістичного озброєння по українських містах. Унаслідок прицільних атак три ворожі комплекси були повністю знищені, а ще п’ять отримали суттєві пошкодження. Такі дані щодо результативності асиметричних дій української армії оприлюднив міністр оборони Євген Хмара під час спеціальної зустрічі з журналістами.

    Систематичне знищення наземної інфраструктури противника вже принесло відчутні оперативні результати на полі бою. За словами очільника оборонного відомства, точні удари по стартових позиціях безпосередньо змушували російське військове командування скасовувати або суттєво змінювати графіки запланованих балістичних атак. Це дозволило виграти час та зберегти критичну інфраструктуру в умовах постійного терору. Втім, посадовець визнав, що загальний рівень небезпеки від цього типу озброєння залишається критично високим. Головною проблемою для захисту повітряного простору є гострий дефіцит наявних та потенційних постачань спеціалізованих протибалістичних ракет для вітчизняних систем протиповітряної оборони.

    З огляду на виснаження запасів ракет-перехоплювачів, українське оборонне відомство вимушене екстрено змінювати формат переговорів із західними союзниками. Акцент робиться на негайному пошуку готових рішень, минаючи тривалі бюрократичні процедури затвердження виробництва.

    «Міноборони працює з партнерами над пришвидшенням постачань необхідних ракет. Завдання – не чекати великих довгострокових контрактів, а максимально швидко знаходити доступні запаси у партнерів і пришвидшувати їхню передачу Україні. Нам потрібні десятки та сотні ракет, а не одиничні постачання», – підкреслив Хмара.

    В умовах, коли можливості класичної протиповітряної оборони обмежені браком боєприпасів, українська армія робить ставку на тактику превентивних ударів. Асиметрична відповідь полягає у методичному виявленні та ліквідації самих носіїв балістичної зброї ще до того, як вони здійснять пуск. Знищення пускових установок є значно ефективнішим економічним та тактичним кроком, ніж спроби перехопити вже випущену ракету, яка летить складною траєкторією на надвисокій швидкості та становить пряму загрозу для цивільного населення. Саме тому полювання на наземні комплекси ворога стало одним із пріоритетних завдань для українських ударних систем.

    Паралельно з балістичною загрозою, захисникам українського неба доводиться стикатися з новими технологічними викликами з боку держави-агресора. Міністр оборони повідомив, що вітчизняні фахівці активно працюють над механізмами протидії модернізованим ворожим безпілотникам реактивного типу. Росія вже розробляє дрони, здатні розвивати швидкість до 800 кілометрів за годину. Такі характеристики роблять їх візуально та радіолокаційно схожими на крилаті ракети, що вимагає впровадження нових алгоритмів виявлення та залучення швидкісних засобів перехоплення.

  • Україна та Британія готують нові оборонні проєкти: у столиці відкрили центр оборонного співробітництва

    Україна та Британія готують нові оборонні проєкти: у столиці відкрили центр оборонного співробітництва

    У Києві відкрили Kyiv Business Centre — спеціалізований британський бізнес-центр, який має стати постійним майданчиком для співпраці оборонних компаній України та Великої Британії. Його головне завдання — сприяти запуску спільних виробництв, розвитку військових технологій та залученню інвестицій в українську оборонну промисловість.

    Про це повідомило Міністерство оборони України.

    Новий центр працюватиме за трьома основними напрямами: промисловість, інновації та інвестиції. Він має забезпечити прямий контакт між британськими компаніями, українськими виробниками, представниками державних структур та потенційними інвесторами.

    Зокрема, британський бізнес зможе отримувати інформацію про актуальні потреби українського оборонного сектору, знаходити партнерів і розглядати можливості для реалізації спільних проєктів.

    Водночас українські підприємства отримають додатковий канал виходу на британський ринок. Через Kyiv Business Centre вони зможуть шукати закордонних партнерів, налагоджувати виробничу співпрацю та розглядати відкриття дочірніх структур у Великій Британії.

    За інформацією Міноборони, між українськими та британськими компаніями вже налагоджено понад 40 великих партнерств. Новий центр покликаний розширити цю співпрацю та зробити її більш системною.

    Kyiv Business Centre створено за підтримки британського уряду в межах сторічного партнерства між Україною та Великою Британією. Ініціатива передбачає поглиблення довгострокової взаємодії двох держав, зокрема у сфері оборонної промисловості та технологічних розробок.

    Окрему увагу сторони приділяють використанню українського бойового досвіду для розвитку сучасних військових технологій.

    Раніше повідомлялося, що 12 британських оборонних компаній отримають доступ до української платформи Avengers Labs, яка дозволяє тренувати й тестувати моделі штучного інтелекту на даних із реального поля бою.

    Такий формат співпраці відкриває нові можливості для вдосконалення безпілотних систем та інших технологічних рішень оборонного призначення.

    Відкриття Kyiv Business Centre не означає автоматичного запуску нових заводів або укладення конкретних контрактів. Однак центр створює організаційну основу для подальших домовленостей між українськими та британськими підприємствами.

    На тлі тривалої війни розширення міжнародної промислової співпраці залишається одним із напрямів розвитку українського оборонного сектору, який потребує нових технологій, виробничих потужностей та інвестицій.

  • Від окопів до оборонки: в Україні запрацював портал працевлаштування ветеранів ZBROYA

    Від окопів до оборонки: в Україні запрацював портал працевлаштування ветеранів ZBROYA

    Демобілізовані українські військовослужбовці отримали новий цифровий інструмент для інтеграції в цивільне життя та продовження роботи на оборону держави. В Україні офіційно запрацював спеціалізований портал ZBROYA, створений для працевлаштування ветеранів на підприємствах оборонно-промислового комплексу. Платформа об’єднує в єдину систему пошук профільних вакансій, можливості для перекваліфікації, а також юридичний та психологічний супровід колишніх бійців.

    Оскільки бойовий досвід часто складно самостійно трансформувати у стандартне цивільне резюме, ключовим напрямом порталу стало професійне кар’єрне консультування. Спеціалісти допомагають захисникам визначити сильні сторони, адаптувати військові навички до специфіки роботи оборонних підприємств та якісно підготуватися до співбесід. Для ветеранів, які вже чітко визначилися з майбутньою спеціалізацією, відкрито прямий доступ до бази актуальних вакансій, інтегрованої з провідними українськими платформами пошуку роботи.

    У разі нестачі цивільних компетенцій для бажаної посади користувачі можуть скористатися низкою освітніх програм. Захисникам доступні державні ваучери на безкоштовне навчання, онлайн-курси з конструювання дронів та спеціальна технічна підготовка з гарантією подальшого працевлаштування. Окремий напрям роботи сфокусовано на підготовці самих роботодавців: для кадрових служб оборонних компаній проводяться тренінги з етичної комунікації, психологічної підтримки та правильної адаптації демобілізованих у робочі колективи.

    Запуск профільного порталу відбувається на тлі підготовки до масштабного реформування системи державної підтримки військових. До кінця поточного року планується реєстрація комплексного законопроєкту, який стане фундаментом для створення уніфікованого ветеранського кодексу та об’єднає всі чинні пільги в єдину правову базу. Водночас готується запровадження жорсткої юридичної відповідальності за неякісне або суто формальне надання послуг захисникам, щоб усі гарантовані державою норми та сервіси мали реальне фінансове підґрунтя і працювали на практиці.

     

  • Не все дійшло: Зеленський наказав перевірити всі домовленості щодо F-16 і ППО

    Не все дійшло: Зеленський наказав перевірити всі домовленості щодо F-16 і ППО

    Президент України Володимир Зеленський доручив Міністерству закордонних справ, Міністерству оборони та команді Офісу президента оперативно перевірити всі домовленості з партнерами щодо боєприпасів для F-16 і ракет для систем протиповітряної оборони.

    За словами глави держави, перевірка має пройти окремо по кожній країні, кожній угоді та кожному пакету допомоги. Уже наступного дня президент очікує отримати оновлений графік фактичних постачань озброєння в Україну.

    Причина такого доручення — частина домовленостей, які вже були погоджені на рівні лідерів держав, досі не виконана на рівні урядових та військових команд.
    Зеленський окремо наголосив, що для України критично важливо отримати додаткові ракети для ППО саме у жовтні, на тлі нової хвилі російських атак по Києву, енергетиці та критичній інфраструктурі.

    Напередодні президент уже проводив переговори з президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єром Норвегії Йонасом Гаром Стере. У розмовах ішлося саме про посилення ППО та підтримку українських F-16.

    Зеленський заявив, що Україна вдячна Німеччині, Норвегії, Фінляндії та іншим державам, які готові пришвидшувати передачу озброєння. Водночас проблема зараз полягає у розриві між політичними домовленостями та їх практичною реалізацією.

    У вересні, наприклад, Канада оголосила пакет підтримки більш ніж на $2 млрд, до якого входять ракети для Patriot, амуніція для F-16, спільне виробництво дронів та допомога енергетиці.

    Німеччина також упродовж року працювала з Україною над пришвидшенням постачання критичних боєприпасів для ППО. Йшлося, зокрема, про ракети PAC-3 для Patriot, боєприпаси для IRIS-T та механізм PURL.

    Крім того, Україна і Німеччина домовилися про розвиток антибалістичних спроможностей та спільну роботу над ракетами-перехоплювачами.

    Окремий блок стосується винищувачів F-16. Україні потрібні не лише самі літаки, а й стабільне постачання боєприпасів, ракет та авіаційної амуніції для їхньої щоденної роботи.

    На тлі появи у РФ швидкісних і реактивних дронів питання стало ще гострішим. Україна прагне використовувати F-16 не тільки проти ракет чи авіації, а й для перехоплення частини безпілотників, що вимагає значної кількості відносно дешевих боєприпасів.

    Саме тому Зеленський наполягає, щоб партнери не просто оголошували нові пакети, а максимально швидко переводили їх у реальні поставки.

    Під час селекторної наради президент також заслухав доповіді військових, урядовців і керівників служб, відповідальних за захист критичної інфраструктури.

    Окремо перевірили виконання так званих планів стійкості в регіонах та великих містах. За словами Зеленського, у частині громад є відставання, тому військове командування разом із урядом має підготувати додаткові рішення для безпечнішого проведення робіт.

    Ще одним блоком наради стала ситуація у Києві після останніх російських атак.
    Президент заявив, що систему реагування на удари по критичній інфраструктурі столиці скоригували. Він наголосив, що всі заплановані захисні рішення мають бути реалізовані повністю, а ресурси — перерозподілені відповідно до нових ризиків.

    Зеленський також закликав київську владу бути готовою швидко реагувати на проблеми з інфраструктурою та забезпеченням населення.

    Найближчим часом президент очікує окремі доповіді прем’єр-міністра та головнокомандувача ЗСУ щодо рішень, ухвалених після селектора.

    Ситуація з ППО залишається однією з ключових проблем для України перед зимою. Росія останніми тижнями різко наростила використання балістичних ракет, ударних дронів і швидкісних безпілотників, що збільшує навантаження на українські системи перехоплення.

    Саме тому нинішня перевірка має показати, де саме виникли затримки між політичними обіцянками партнерів і фізичною доставкою ракет та боєприпасів в Україну.

    І головний дедлайн, який зараз ставить Київ, — жовтень. Президент прямо заявив, що додаткові ракети для ППО потрібні Україні вже цього місяця.