Golosnovinua.com

Позначка: Міноборони

  • Чиновника Міноборони Арсена Жумаділова звинувачено у провалі реформи закупівель

    Чиновника Міноборони Арсена Жумаділова звинувачено у провалі реформи закупівель

    Чиновника Міноборони Арсена Жумаділова звинувачено у провалі реформи закупівель
    Розмови щодо реформи державної системи закупівель Міноборони залишилися розмовами, констатує політичний експерт Михайло Шнайдер.

    Йдеться про анонсовані перетворення, які у відомстві мав забезпечувати член команди міністра оборони Рустєма Умерова Арсен Жумаділов, повідомляють Українські новини.

    “Минуло кілька місяців, і ми вже можемо побачити, що, по суті, мало що змінилося”, – пише Шнайдер.

    Він пояснює: замість Департаменту державних закупівель Міноборони було створено два нові державні підприємства, які мали діяти незалежно – ДП “Агентство закупівель у сфері оборони” та ДП “Державний оператор тилу”. При цьому сам Департамент, який неодноразово критикувався, продовжував функціонувати.

    “Обидва підприємства донедавна очолювала та сама людина – Жумаділов. Тільки наприкінці січня “Агентство закупівель у сфері оборони” очолила інша особа. А весь цей час незалежні компанії діяли у повній залежності від людини міністра оборони”, – зазначає Шнайдер.

    Крім того, додає він, 0,4% від суми контрактів, що йдуть на утримання ДП, стимулюють Жумаділова і його людей закуповувати якомога більше дорогого продукту. З появою схеми “0,4%”, вартість закупівель зросла і потягнула додаткові витрати держави на суму 1,5 млрд грн.

    “Останні приклади: “Державний оператор тилу” оголосив тендери на закупівлю двох дорогих телевізорів і кілька дорогих мікрофонів, а “Агентство закупівель у сфері оборони” купує бронежилети за ціною понад три місяці тому, і це ті ж жилети, і той самий постачальник”, – інформує експерт.

    Новий виток скандалу пов’язаний із торгами на постачання продовольства для армії. Передбачалося, що таке постачання буде поділено на товарну та сервісну (коли один постачальник готує їжу, а інший доставляє), але фактично поділ не відбувся.

    “Тобто мотиваційна складова системи закупівель буде перевернута догори ногами, і всю цю красу вони назвали гучними словами – реформи та боротьба з корупцією“, – зазначає Шнайдер.

    Експерт висловлює побоювання, що згодом комісія посередників може зрости ще більше і від 0,4% дійти більш вагомого показника.

  • У Міноборони запроваджують систему спільного урядування

    У Міноборони запроваджують систему спільного урядування

    Почався цикл курсів “Підвищення кваліфікації з питань спільного урядування в системі Міністерства оборони України” для державних службовців, військовослужбовців Збройних Сил України та Адміністрації Держспецтрансслужби.

    Про це повідомлено на офіційному веб-сайті Міністерства оборони.

    Згідно з інформацією від відомства, “трирівнева модель (головний, функціональний, допоміжний) спільного урядування в системі Міністерства оборони ґрунтується на практичному досвіді вже існуючих оборонних моделей країн ЄС та держав-членів НАТО.”

    Курси були розроблені спільно з експертами міжнародної технічної підтримки проєкту PROTECT 2 Національного університету оборони України на замовлення Департаменту воєнної політики та стратегічного планування Міністерства оборони України.

    Вказано, що багаторівнева мережа спеціальних постійних комітетів, комісій і рад сприяє ефективному та прозорому ухваленню рішень та корпоративному управлінню в оборонних структурах.

    Перший заступник Міністра оборони України генерал-лейтенант Олександр Павлюк зауважив: “Спільне урядування – це не лише форма ухвалення рішень, використання якої підвищує ефективність управління. Це також елемент справді системних змін на шляху євроатлантичної інтеграції України. Минулоріч ми напрацювали методичні рекомендації для впровадження системи спільного урядування в Міністерстві. Настав час їх інтегрувати.”

  • Міноборони перемогло в суді над компанією, яка мала поставити 100 тисяч мінометних мін для Збройних Сил України

    Міноборони перемогло в суді над компанією, яка мала поставити 100 тисяч мінометних мін для Збройних Сил України

    Міністерство оборони України успішно виграло судовий процес на суму понад 1,5 мільярда гривень проти компанії “Львівський арсенал”. Ця компанія отримала фінансування, але не виконала поставку 100 тисяч мінометних мін для Збройних Сил.

    За інформацією пресслужби Міноборони, 24 січня Північний апеляційний господарський суд підтвердив рішення Господарського суду Києва щодо стягнення з “Львівського арсеналу” понад 1,3 мільярда гривень передоплати, більше 90 мільйонів гривень пені та понад 96 мільйонів гривень штрафу за невиконання угоди.

    Це рішення є законним і підлягає обов’язковому виконанню. Крім того, ведеться судовий процес у Господарському суді міста Києва щодо додаткового стягнення 163 мільйонів гривень штрафу від “Львівського арсеналу” за цим самим контрактом.

    Також повідомляється, що на рахунки та інше майно “Львівського арсеналу”, яке належить компанії, було наложено арешт. Зазначається, що ця справа може мати міжнародний аспект, оскільки можливою причиною може бути діяльність міжнародного організованого злочинного угруповання, яке розкрадало кошти України та не виконувало своїх зобов’язань.

    Напередодні було оприлюднено розслідування великої афери у Великій Британії, в якому стверджується, що група українських чиновників та підприємців розкрадала кошти, призначені для Збройних Сил України. Зазначається, що серед можливих організаторів цього шахрайства може бути міжнародне злочинне угруповання, яке операціонувало в Україні, Чехії та США.

  • Обшуки у новій справі про розкрадання у Міноборони: причетний український політик Юрій Збітнєв

    Обшуки у новій справі про розкрадання у Міноборони: причетний український політик Юрій Збітнєв

    Він був одним із наймолодших депутатів першого скликання Верховної Ради. Пізніше займався бізнесом та політикою, у тому числі висувався у президенти на виборах 2004 року. Брав активну участь у подіях на Майдані в 2013-2014 роках. Брав участь у штурмі київської мерії у грудні 2013 року, очоливши групу майданівців, яка увірвалася до колонної зали.

    У менш публічному просторі Збітнєв пов’язаний із фірмою “Львівський арсенал”, у якої Міноборони України восени 2022 року замовило 100 тисяч мінометних пострілів на півтора мільярда гривень.

    Гроші, за версією СБУ, було перераховано “Арсеналом” за кордон, а самі постріли в Україну не поставлено.

    Зазначимо, що “Львівський арсенал” сам озброєнь не виробляє. Це фірма, створена у Києві у 2016 році. Її засновниками стали зареєстрована в Лондоні компанія (що внесла до статутного капіталу 120 тисяч гривень) та сам Юрій Збітнєв.

    Це підприємство зареєстроване в одній із квартир старої київської “панельки” на бульварі Праці. Тобто очевидна фірма-прокладка, яка, якимось чином, отримала мільярдний військовий підряд за часів міністра Резнікова.

    Однак, зважаючи на все, зв’язки у фірми Збітньова виходили за межі Міноборони – вона кілька років тому отримала тендер у підконтрольного МВС виробника стрілецької зброї “Форт”, але зірвала контракт і, аж до 2022 року, судилася за п’ять мільйонів гривень.

    У вересні Міноборони вже виграло у “Арсеналу” суд першої інстанції за непоставку мін. 26 січня рішення підтвердила й апеляція. А наступного дня у менеджменту “Львівського арсеналу”, а також тих, хто “пробивав” йому контракт із боку Міноборони, пройшли обшуки.

    Збітнєв, за даними пабліків, отримав підозру. Офіційно, без зазначення прізвищ, заявлялося, що її оголошено керівнику та комерційному директору “Львівського арсеналу”.

    різне

  • Вкрали 1,5 мільярда гривень на поставках снарядів? Новий корупційний скандал в Україні

    Вкрали 1,5 мільярда гривень на поставках снарядів? Новий корупційний скандал в Україні

    Колишньому та чинному керівникам департаменту Міноборони України, менеджерам компанії “Львівський арсенал” та представнику іноземної компанії у суботу оголосили про підозру у спробі розкрадання на закупівлі снарядів 1,5 млрд гривень (близько 40 млн доларів).

    У СБУ повідомили, що перевіряють п’ятьох високопосадовців Міноборони та постачальників зброї.

    Фігурантів справи підозрюють за статею кримінального кодексу про привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

    “Зловмисники намагалися вкрасти майже 1,5 млрд. бюджетних гривень на придбання 100 тисяч мінометних пострілів для ЗСУ”, – заявили у службі безпеки.

    Джерела BBC Україна у правоохоронних органах розповіли, що серед фігурантів – скандально відомий Олександр Лієв, який був керівником Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони.

    Також обшуки пройшли і в нинішнього керівника цього департаменту Тоомаса Накхура і у керівника “Львівського арсеналу” Юрія Збітнєва.

    Як заявили у службі безпеки, одного із фігурантів справи затримали під час спроби виїхати за межі України, він зараз перебуває під вартою.

    Йдеться про колишнього керівника департаменту міноборони Олександра Лієва.

    Сам Лієв заперечив як звинувачення силовиків, так і те, що він намагався втекти за кордон.

    У публікації на фейсбуку він пояснив, що їхав у відрядження до Словаччини, щоби оглянути машини для розмінування, і планував повернутися в Україну до 5 лютого.

    За даними слідства, у серпні 2022 року, тобто вже коли йшла війна, чиновники уклали із “Львівським арсеналом” контракт на закупівлю партії артилерійських снарядів.

    Після отримання грошей менеджмент компанії перерахував частину коштів на баланс іноземної компанії, яка мала поставити замовлені боєприпаси в Україну.

    Поставки мали розпочатись уже в грудні 2022 року і повністю закінчитись до кінця лютого 2023 року, але станом на кінець липня жодної міни за передплаченим контрактом Міноборони не отримало.

    Компанія не відправила жодного снаряда, а одержані кошти перевела на рахунки афілійованої структури на Балканах, повідомляють слідчі.

    Решта суми залишилася на рахунках в одному з українських банків.

    Підозрюваним загрожує до 12 років тюрми з конфіскацією майна.

    Раніше цього тижня апеляційний суд підтвердив рішення про стягнення 1,5 млрд. гривень з “Львівського арсеналу” на користь Міноборони України.

    Про те, що Міноборони уклало контракт із маловідомою фірмою “Львівський арсенал”, писала у своєму розслідуванні у липні минулого року “Українська правда”.

    Видання розповідало, що міністр оборони Олексій Резніков, який обіймав цю посаду у 2022 році, дозволив провести передоплату за контрактом (майже 100% суми угоди), але жодної міни за цим контрактом українські військові не отримали.

    Корупція залишається однією з найболючіших проблем України на тлі війни.

    Лише тиждень тому правоохоронці затримали в Одесі сина львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича Романа. Його вважають п’ятим учасником злочинної організації, яку підозрюють у поставках для ЗСУ неякісного одягу на 1 млрд грн. Інші четверо підозрюваних у цій справі вже перебували під вартою.

    Водночас уряд Сполучених Штатів не може дійти згоди щодо надання військової допомоги Україні.

    У серпні Володимир Зеленський звільнив обласних воєнкомів через значні зловживання і корупцію, виявлені у роботі керівників ТЦ.

    У 2022 році Україна посіла 116 місце зі 180 країн у рейтингу сприйняття корупції за 2022 рік, який проводить організація Transparency International.

    Утім, Україна одна з 10 країн, які за останнє десятиліття стабільно підіймаються у рейтингу Transparency International.

  • Мільйони з бюджету замість боєприпасів пішли на купівлю покинутого заводу в Боснії

    Мільйони з бюджету замість боєприпасів пішли на купівлю покинутого заводу в Боснії

    Понад 5 мільйонів євро витратила хорватська компанія WDG promet на купівлю фабрики Vitezit у Боснії і Герцеговині. З’ясувалось, що на це пішли кошти, які Міноборони України сплатило нібито за постачання мінометних мін у грудні 2022 року.
    Раніше Міноборони уклало контракт із ТОВ «Львівський арсенал» про постачання в Україну 100 тисяч мінометних мін за 37 мільйонів євро. Частину цих коштів «Арсенал» перерахував словацькій компанії Sevotech, де працював членом наглядової ради колишній чиновник одного з підприємств «Укроборонпрому» Олексій Хорошаєв.

    Sevotech своєю чергою перерахував 12,5 млн євро словацькій WDG promet, яка належить сім’ї відомого хорватського торговця зброєю Звонка Зубака.

    Жодної міни за цим контрактом Україна так і не отримала. Натомість Зубаки значну частину коштів зняли готівкою, а 5,5 млн євро сплатили за купівлю заводу Vitezit у містечку Вітез у Боснії і Герцеговині. Це підтверджується виписками про рух коштів на рахунку WDG promet, до яких отримали доступ журналісти. Жодних інших доходів, крім платежів по контрактах від України, у WDG promet не було.

    Vitezit — завод із виробництва пороху та боєприпасів, один із найбільших в колишній Югославії. Втім, із часів Югославських війн 90-х років завод не працював і був покинутий.

    Згодом майно заводу виставили на продаж у межах судового процесу і цим скористалися Зубаки, витративши на це гроші з українського бюджету.

    Народний депутат Сергій Тарута, якому пропонували взяти участь в приватизації Vitezit у 2022 році, заявив hromadske, що завод не викликав жодного інтересу, оскільки майже всі виробничі лінії були знищені. Цю інформацію підтвердив також чеський бізнесмен Каміл Бабух, який упродовж кількох років обслуговував Зубаків як банкір і фінансовий консультант.

  • Україна готується до введення електронного кабінету військовозобов’язаного: розкрито деталі від Міноборони

    Україна готується до введення електронного кабінету військовозобов’язаного: розкрито деталі від Міноборони

    Електронний кабінет для військовозобов’язаних планується запустити у другому кварталі 2024 року, повідомила заступниця міністра оборони Катерина Чорногоренко під час телемарафону.

    “Ми плануємо введення такої можливості на початку другого кварталу, як тільки новий закон набуде чинності. Це досить короткий термін для впровадження подібних інструментів, можна сказати, майже миттєвий,” – зазначила Чорногоренко.

    У кабінеті військовозобов’язаного буде можливість оновлювати дані без відвідування територіальних центрів комплектації, і ці дані будуть автоматично використовуватися територіальними центрами комплектації, пояснила вона.

    Згідно з прийнятим законопроєктом №10062, який передбачає цифровізацію армії, відзначається покращення взаємодії між реєстрами та розширення переліку відомостей про військовозобов’язаних, резервістів і призовників у системі “Оберіг”. Це спростить процедуру отримання даних, уникнувши зайвої бюрократії та необхідності подавати документи.

    “Тепер не буде потрібно перевозити велику кількість документів. Ми зможемо отримувати актуальні дані в реальному часі з інших реєстрів”, – додала заступниця міністра.

    Чорногоренко підкреслила, що реєстр буде знаходитися на території України, вже функціонує та використовує комплексну систему захисту інформації.

  • ДБР повідомило про підозру бізнесменові Гринкевичу та членам його злочинної організації за постачання неякісного одягу військовим

    ДБР повідомило про підозру бізнесменові Гринкевичу та членам його злочинної організації за постачання неякісного одягу військовим

    Співробітники Державного бюро розслідувань (ДБР) України оголосили про підозру Ігорю Гринкевичу, великому постачальнику Міністерства оборони України, та іншим членам злочинної групи, які, за їхніми словами, завдали збитків державному бюджету практично на мільярд гривень.

    Хоча повідомлення ДБР не вказує на ім’я Гринкевича, обставини справи вказують на його причетність. Міністерство оборони України раніше провело аудит контрактів із компаніями, які можуть бути пов’язані з цим бізнесменом, та визначило, що ці компанії не виконали 23 контракти на поставку товарів Збройним Силам України.

    Затримання Ігоря Гринкевича / © Державне бюро розслідувань

    За звітом ДБР, фігурант створив злочинну організацію для протиправного заволодіння бюджетними коштами, уклавши договори на постачання неякісного військового одягу Міністерству оборони України. Спостерігається також залучення до виконання замовлень підприємств, які раніше не займалися виробництвом для потреб оборони, внаслідок чого держава завдала збитків понад 934 мільйони гривень.

    У ДБР зазначають, що обставини справи дозволяють припустити корупційні дії і зловживання владою. Затримано членів злочинної організації, і розглядається питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

    Слідчі ДБР також активно вивчають можливу причетність інших посадовців Міністерства оборони України до цього кримінального правопорушення. Справа може мати серйозні наслідки для оборонних закупівель та вимагати перегляду контрактної системи для запобігання подібним випадкам у майбутньому.

  • Корупція також мистецтво: чому мовчить автор “мазні” Софія Морозюк

    Корупція також мистецтво: чому мовчить автор “мазні” Софія Морозюк

    Виявилось що “Мазня” молодої художниці Софії Морозюк це не про мистецтво, а про легалізацію коштів украдених на закупівлях Міністерства оборони сім’єю львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича.

    Про це повідомляє сайт 360UA NEWS

    Нагадуємо, один із головних постачальників Міноборони Ігор Гринкевич, разом з сином Романом та дружиною виграв аж 23 тендери на постачання форми та білизни для української армії загальною сумою на понад 1,5 млрд грн. За поточним валютним курсом це майже 40 мільйонів доларів США.

    Кошти від Міноборони сім’я Гринкевич отримала в повному обсязі, а ось свої зобов’язання перед військовими не виконали. Кілька місяців тому ДБР порушило кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ, що призвело до збитків бюджету на 1,2 млрд грн і зриву постачання.

    Біля тижня тому Ігор Гринкевич був затриманий під час спроби підкупу одного із керівників ДБР за сприяння у поверненні майна, вилученого у підконтрольних йому компаній в ході розслідування кримінального провадження. Гринкевич пропонував хабар одному з керівників ДБР у розмірі 500 тисяч доларів США.

    Після затримання детективами ДБР старшого Гринкевича, в соціальних мережах вибухнув скандал пов’язаний з його невісткою: художницею Софією Морозюк. Зокрема, журналіст Євген Плінський першим звернув увагу на факти, що вкрадені Гринкевичами на військових контрактах кошти вкладаються в розкутку “неоднозначного” мистетства молодої харківської художниці Морозюк.

    Разом з тим, фінансисти вбачають в мільйонних інвестиціях в так звану “творчість” нареченої Романа Гринкевича, не романтичні мотиви, а скоріше фінансові. Адже продаж “абстрактних” витворів мистецтва, на кшталт “мазні” Софії Морозюк поширений спосіб легалізації коштів отриманих злочинним шляхом. У випадку Гринкевичів – украдених на контрактах Міністерства оборони. Нагадуємо, мова йде про суму в районі 40 мільйонів доларів США.

    Враховуючи факти, оприлюднені ДБР стосовно фабули кримінального провадження у справі Гринкевичів, зокрема, що ні одна із компаній які приймали участь у тендерах ніколи раніше не займались пошиттям одягу, ймовірно що Гринкевичі з самого початку не збирались поставляти одяг для МО, а просто привласнити кошти. Звісно, мало бути також розуміння, що після такого “кидка” їм прийдеться покинути Україну. По інформації джерел близьких до сім’ї Гринкевичів, вони збирались виїзджати до Європи.

    Варто відзначити, що європейці досить прискіпливо відносяться до джерел, з яких були отримані капітали, тим паче мільйонні. Пройти комплаєнс та легалізувати вкрадені у Міноборони кошти Гринкевичі розраховували через “мазню” Софії.

    Сама Морозюк не коментує ситуацію, більше того закрила доступ до свого аккаунта в Instagram. Чи усвідомлювала Софія ситуацію, думаємо що так. Адже в своїх інтерв’ю вона підтверджує, що її кар’єра та достаток стартанули після повномасштабного вторгнення (після заключення Гринкевичами контрактів з МО). Також, за її словами, вона малює по картині в день, а усвідомлюючи цінність таких абстракцій назвала свою першу персональну виставку “Мазня”.

    Після суспільного резонансу виставку “Мазня” уже закрили. Тож наразі прийшла черга надати правову кваліфікацію діям Софії Морозюк правоохоронним органам.

  • Міноборони повідомляє про швидше будівництво оборонних ліній в Україні

    Міноборони повідомляє про швидше будівництво оборонних ліній в Україні

    Влада України вживає заходів для швидшого будівництва ліній оборонних укріплень на випадок можливого вторгнення російських сил. Про це повідомило Міністерство оборони України на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook.

    Уряд розширив перелік організацій, які мають право робити замовлення на будівництво укріплень. Тепер таке право належить не лише обласним військовим адміністраціям, але й Міністерству оборони, Державній спеціальній службі транспорту та Держагентству відновлення.

    Це рішення розширює джерела фінансування для будівництва оборонних споруд. Підрядникам тепер надаватимуть аванс у розмірі до 70% від загальної вартості робіт.

    Крім того, уряд встановив єдиний підхід до проектних рішень для будівництва, оскільки фортифікаційні споруди раніше будувалися несистемно. Новий підхід передбачає створення потужної фортифікаційної мережі за єдиною стратегією. Для всіх об’єктів будуть застосовуватися однакові технічні специфікації, архітектурні та інженерні рішення, а також вимоги безпеки. Розташування різних укріплень буде визначати Генштаб.