Golosnovinua.com

Позначка: міжнародна політика

  • Китай відреагував на погрози Росії ударами по Києву

    Китай відреагував на погрози Росії ударами по Києву

    Китай зробив чергову публічну заяву у відповідь на нові погрози з боку Росії щодо можливих масованих ударів по Києву, знову обмежившись традиційною риторикою про необхідність деескалації та якнайшвидшого повернення сторін до переговорного процесу. Офіційний Пекін утримався від будь-яких прямих оцінок заяв Москви, а також не прокоментував їхній зміст по суті, повторивши загальні формулювання, які Китай використовує з початку повномасштабної війни проти України.

    Про це заявила речниця Міністерства закордонних справ КНР Мао Нін під час чергового брифінгу для представників медіа. Вона наголосила, що позиція Пекіна щодо війни Росії проти України залишається “послідовною, чіткою та незмінною”, а головним і фактично єдиним шляхом врегулювання конфлікту Китай вважає політичний діалог і переговори між усіма залученими сторонами.

    За словами речниці, Міністерство закордонних справ КНР і надалі закликає до стриманості та уникнення будь-яких дій, які можуть призвести до подальшої ескалації бойових дій. Вона підкреслила, що “лише діалог і переговори є єдиним життєздатним способом для врегулювання конфлікту”, коментуючи останні різкі заяви з боку Москви щодо можливих ударів по українській столиці Київ.

    Водночас у Пекіні не уточнили, які саме кроки можуть бути зроблені для практичного сприяння деескалації, і не відповіли прямо на запитання журналістів щодо можливого вивезення китайських дипломатів із Києва або посилення заходів безпеки для дипломатичних місій. Ця відсутність конкретики вкотре підкреслила обережну та вивірену позицію Китаю, який уникає будь-яких заяв, що могли б бути сприйняті як підтримка однієї зі сторін конфлікту.

    Офіційно Китай продовжує декларувати нейтральність у війні Росії проти України, регулярно закликаючи до “політичного врегулювання” та “деескалації ситуації”, але при цьому не підтримує західні ініціативи щодо посилення тиску на Росію. Така позиція Пекіна залишається незмінною вже протягом тривалого часу і часто викликає критику з боку окремих міжнародних партнерів України, які вважають її недостатньо чіткою щодо визначення відповідальності за війну.

    Попри офіційні заяви про нейтралітет, Росія залишається одним із ключових політичних та економічних партнерів Китаю, а їхня співпраця продовжує поглиблюватися на тлі міжнародної ізоляції Москви. У свою чергу західні країни неодноразово висловлювали занепокоєння щодо такої взаємодії, закликаючи Пекін відігравати більш активну роль у стримуванні подальшої ескалації війни та впливі на дії російського керівництва.

  • ЗМІ: Іран може передати високозбагачений уран Китаю в межах ядерної угоди

    ЗМІ: Іран може передати високозбагачений уран Китаю в межах ядерної угоди

    Іран нібито розглядає можливість вивезення зі своєї території запасів високозбагаченого урану за умови, що вони будуть передані Китаю як стороні-гаранту. Про це повідомляють джерела видання Al Arabiya, а також інформаційне агентство Reuters.

    За даними журналістів, Тегеран висуває цю умову в межах переговорного процесу зі США щодо можливої нової ядерної угоди. Іран прагне отримати гарантії того, що його ядерні матеріали після вивезення не опиняться під контролем західних країн і не можуть бути використані як інструмент політичного тиску. Саме тому як потенційного зберігача або кінцевого отримувача урану розглядається Китай, який Іран вважає більш нейтральним та політично прийнятним партнером.

    Паралельно, як повідомляє Reuters, у Досі тривають багатосторонні консультації за участі іранської делегації та міжнародних посередників, зокрема прем’єр-міністра Катару. Переговори охоплюють одразу кілька чутливих напрямів — від контролю за ядерними матеріалами до ситуації навколо Ормузької протоки, яка є ключовим маршрутом світових поставок нафти та газу.

    Окремо обговорюється можливість часткового розмороження іранських активів за кордоном. За задумом переговорників, це може стати елементом “пакетної угоди”, яка передбачатиме поступове зниження напруженості в регіоні та відновлення певних економічних каналів для Тегерана в обмін на обмеження його ядерної програми.

    За інформацією джерел, у США розглядають варіант тимчасового меморандуму, який передбачає 60-денне вікно для переговорів і певне послаблення конфронтації. У межах цього періоду сторони мають спробувати узгодити базові параметри нової ядерної домовленості, включно з контролем за збагаченим ураном та гарантіями нерозповсюдження ядерної зброї.

    Утім, переговорний процес залишається вкрай крихким. Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон не має наміру поспішати з укладенням угоди та продовжить тиск на Іран до моменту досягнення конкретних і перевірюваних домовленостей. Окремо він наголосив, що блокада іранських портів і санкційний режим залишатимуться чинними.

    У медіа також нагадують, що попередні переговорні пропозиції вже передбачали можливість вивезення іранських запасів високозбагаченого урану та зобов’язання Тегерана не наближатися до створення ядерної зброї. Однак навіть у межах цих проєктів угод сторони не змогли дійти остаточного компромісу.

    Згодом з’являлася інформація, що Іран відмовився погоджуватися на передачу своїх запасів урану в межах попередніх рамкових домовленостей. Це підкреслює глибокі розбіжності між сторонами, попри продовження переговорів і залучення міжнародних посередників.

    Аналітики відзначають, що пропозиція передати уран саме Китаю може бути спробою Ірану змінити баланс довіри в переговорах і зменшити залежність від західних механізмів контролю. Водночас така модель потребує узгодження одразу з кількома глобальними гравцями, що ускладнює досягнення остаточної угоди.

  • Тихановська звинуватила Лукашенка у співучасті в ударах по Києву

    Тихановська звинуватила Лукашенка у співучасті в ударах по Києву

    Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська відвідала місце російського удару в Києві та виступила із жорсткою заявою щодо ролі режиму Олександра Лукашенка у війні Росії проти Україна. Вона наголосила, що влада Білорусі несе частину відповідальності за російські атаки, оскільки надала свою територію для агресії проти України.

    Про це Тихановська написала у соцмережі X після відвідин місця одного з нещодавніх російських прильотів у столиці.

    Під час перебування у Києві вона заявила, що Росія продовжує намагатися психологічно виснажити українців постійними нічними атаками, ракетними ударами та терором цивільного населення. За її словами, такими діями Кремль прагне посіяти страх і створити атмосферу постійної небезпеки.

    “Росія намагається зламати українців страхом, темрявою та постійними нічними атаками”, — зазначила Тихановська.

    Опозиціонерка також заявила, що кожен новий удар по українських містах демонструє справжню природу режиму президента Росії Володимира Путіна. Вона наголосила, що йдеться про систему, яка не визнає міжнародного права, державних кордонів та цінності людського життя.

    “Кожен удар викриває справжню суть путінського режиму — режиму, який не визнає ані людського життя, ані міжнародного права, ані кордонів”, — заявила вона.

    Окремо Тихановська акцентувала увагу на ролі Білорусі у війні. За її словами, режим Лукашенка став співучасником агресії, дозволивши Росії використовувати білоруську територію для запуску ракет, перекидання військової техніки та розміщення російської зброї.

    “Режим Лукашенка несе за це свою частку відповідальності, бо дозволив використовувати територію Білорусі для агресії, для запуску ракет та для розміщення російської зброї”, — наголосила вона.

    Тихановська також підкреслила, що багато громадян Білорусі підтримують Україну не з політичної доцільності, а через людське співпереживання та усвідомлення спільної небезпеки. За її словами, білоруси сприймають біль українців як власний.

    Візит опозиціонерки до Києва відбувся після чергової хвилі масованих російських атак по українській столиці. Останні удари призвели до загибелі та поранень мирних жителів, руйнувань житлових будинків, пошкодження цивільної інфраструктури, культурних об’єктів та адміністративних будівель.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році територія Білорусі неодноразово використовувалася російською армією як плацдарм для наступу на Україну. Саме з білоруської території російські війська заходили на північ України у перші тижні вторгнення, а також регулярно запускали ракети та дрони по українських містах.

    Українська влада та західні держави неодноразово заявляли, що режим Лукашенка фактично сприяє російській агресії, хоча білоруські війська офіційно не брали прямої участі у бойових діях на території України.

    На цьому тлі Тихановська продовжує залишатися одним із найвідоміших міжнародних голосів білоруської опозиції. Після президентських виборів у Білорусі 2020 року, результати яких значна частина міжнародної спільноти не визнала, вона була змушена залишити країну та продовжила політичну діяльність за кордоном, активно підтримуючи Україну після початку повномасштабної війни.

  • Трамп скасував поїздки через Іран: у Білому домі терміново обговорюють нові удари, — CNN

    Трамп скасував поїздки через Іран: у Білому домі терміново обговорюють нові удари, — CNN

    Президент США Дональд Трамп провів у Білому домі закрите засідання з високопосадовцями з питань національної безпеки, під час якого обговорювалися подальші дії Вашингтона у конфлікті з Іраном. За даними CNN, зустріч відбулася на тлі складних переговорів щодо можливого припинення війни та зростання напруги на Близькому Сході.

    За інформацією телеканалу, засідання завершилося без остаточного рішення, однак Трампу представили кілька варіантів можливого відновлення військових дій проти Ірану. Сам американський лідер заявив, що ще на початку тижня був «за крок» від наказу про завдання ударів, але відмовився від цього після звернень країн Перської затоки.

    Джерела CNN зазначають, що Трамп дедалі більше розчаровується повільним темпом переговорів із Тегераном. Раніше він уже дав Ірану фактично ультимативний термін — приблизно до початку наступного тижня — для надання «прийнятної пропозиції» щодо припинення війни.

    На тлі загострення ситуації Трамп навіть змінив особисті плани. Президент США скасував поїздку на свій гольф-курорт у Нью-Джерсі та відмовився від участі у весіллі свого сина на Багамах.

    «Я вважаю, що для мене важливо залишитися у Вашингтоні, в Білому домі, у цей важливий період», — написав Трамп у Truth Social.

    Раніше він також зазначав, що весілля Дональда Трампа-молодшого відбувається «у дуже невдалий час», згадавши ситуацію навколо Ірану та інші міжнародні проблеми.

    У зустрічі в Білому домі взяли участь ключові представники американського керівництва у сфері безпеки. Серед них — віцепрезидент Джей Ді Венс, глава Пентагону Піт Геґсет та голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн. Останній навіть побіжно згадав про засідання в Овальному кабінеті під час виступу перед випускниками Військово-морської академії США в Анаполісі.

    Попри напруження, у Вашингтоні все ще сподіваються на дипломатичне врегулювання. Частина американських чиновників налаштована обережно оптимістично щодо продовження переговорів. Водночас головні суперечності між США та Іраном поки залишаються невирішеними.

    Однією з основних проблем є позиція іранського керівництва. Раніше повідомлялося, що верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї відкинув ключову вимогу США у мирних переговорах. Деталі цієї вимоги офіційно не розкриваються, однак західні медіа припускають, що йдеться про обмеження військових програм Ірану та гарантії безпеки для союзників США у регіоні.

    Ситуація навколо Ірану зараз залишається одним із головних міжнародних викликів для адміністрації Трампа. Країни Перської затоки, які мають тісні економічні та безпекові зв’язки зі США, намагаються не допустити масштабної ескалації, побоюючись ударів по нафтовій інфраструктурі та дестабілізації всього регіону.

    Нафта вже відреагувала на заяви Трампа та ризики нової війни різкими коливаннями цін. Інвестори уважно стежать за сигналами з Вашингтона, оскільки будь-яка масштабна операція проти Ірану може вплинути на постачання енергоносіїв через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів світового нафтового експорту.

    Водночас аналітики зазначають, що Трамп намагається балансувати між демонстрацією сили та уникненням великої війни напередодні складного політичного періоду у США. Саме тому Білий дім паралельно підтримує дипломатичний канал, але водночас демонструє готовність до жорсткого сценарію.

  • ЄС відтермінував санкції проти виробника чіпів для дронів РФ

    ЄС відтермінував санкції проти виробника чіпів для дронів РФ

    Європейський Союз вирішив тимчасово відтермінувати повне застосування санкцій проти китайського виробника напівпровідників Yangzhou Yangjie Electronic, який раніше був внесений до санкційних списків через підозри у постачанні компонентів, що використовуються у російському військово-промисловому комплексі. Йдеться про дев’ятимісячний перехідний період, який, за задумом Єврокомісії, має дозволити європейським компаніям поступово перебудувати ланцюги постачання та уникнути різких перебоїв у виробництві.

    Як повідомляє Reuters, Європейська комісія запропонувала зберегти компанію у санкційному списку, однак дозволити тимчасове продовження комерційної взаємодії для підприємств ЄС. У Брюсселі пояснюють, що таке рішення продиктоване необхідністю мінімізувати ризики для промисловості Євросоюзу, насамперед автомобільного сектору, який уже стикався з дефіцитом електронних компонентів після попередніх хвиль санкцій проти китайських постачальників.

    У Єврокомісії наголошують, що санкційна політика залишається інструментом стратегічного тиску, але водночас вона не повинна створювати критичні збої у внутрішньому ринку ЄС. Там підкреслюють, що головна мета обмежень полягає у зміні поведінки компаній, які опосередковано або прямо сприяють російській військовій агресії проти України, але механізм їх впровадження має враховувати економічні наслідки для самих країн Євросоюзу.

    Причиною включення Yangzhou Yangjie Electronic до санкційних списків стали дані про те, що її електронні компоненти були виявлені у російських безпілотниках та планерних авіабомбах, які використовуються у війні проти України. У Брюсселі прямо заявляють, що продукція компанії зафіксована у зразках озброєння, яке застосовують російські військові на фронті, що стало підставою для санкційного рішення.

    Водночас у ЄС визнають, що ситуація ускладнюється глибокою залежністю європейської промисловості від азійських, насамперед китайських, постачальників мікроелектроніки. Після того як низка інших китайських виробників потрапила під санкції у попередніх пакетах обмежень, частина європейських компаній була змушена переорієнтуватися саме на Yangzhou Yangjie Electronic як альтернативного постачальника. Це, у свою чергу, створило ризик серйозних перебоїв у виробництві автомобілів, промислового обладнання та електроніки в Європі у разі негайного припинення співпраці.

    Європейська комісія підкреслює, що запропоноване відтермінування не означає пом’якшення санкційної політики як такої, а є технічним перехідним механізмом, який дозволяє бізнесу адаптуватися до нових умов. Для набуття чинності цього рішення необхідна одностайна підтримка всіх держав-членів ЄС, що означає подальші політичні консультації між столицями країн блоку.

    Окремо в Брюсселі нагадують, що санкційний тиск на Росію та пов’язані з її оборонною промисловістю компанії залишається системним і поступово посилюється. У межах останнього, 20-го пакета санкцій Євросоюз розширив обмеження проти російського енергетичного сектору, додав десятки суден так званого “тіньового флоту”, а також запровадив нові заходи проти компаній із третіх країн, які допомагають обходити санкційні режими.

    За даними європейських і українських аналітичних структур, проблема обходу санкцій через треті країни, зокрема Китай, залишається однією з ключових у війні технологічних ланцюгів постачання. Українська служба зовнішньої розвідки оцінює, що понад 90% критичних компонентів подвійного призначення, які використовуються Росією у виробництві озброєнь, надходять через китайські виробничі або транзитні канали, включно з напівпровідниками, мікросхемами та іншою електронікою.

    Таким чином, рішення про дев’ятимісячне відтермінування санкцій щодо Yangzhou Yangjie Electronic стало прикладом складного балансу, у якому Європейський Союз намагається одночасно зберегти санкційний тиск на постачальників для російського ВПК і не допустити критичних збоїв у власній промисловості, яка залишається залежною від глобальних ланцюгів постачання.

  • Сибіга висміяв ідею Кремля щодо Шредера як переговірника: “Може ще Сігал?”

    Сибіга висміяв ідею Кремля щодо Шредера як переговірника: “Може ще Сігал?”

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга різко розкритикував ідею Кремля щодо можливого залучення колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера до ролі посередника у потенційних мирних переговорах між Україною та Росією. Він не лише відкинув цю пропозицію, а й у саркастичній формі висміяв підхід Москви до вибору можливих переговірників, натякнувши, що такі ініціативи більше нагадують політичний тролінг, ніж серйозну дипломатію.

    Про це Сибіга заявив під час онлайн-брифінгу для медіа, де обговорювалися можливі формати майбутнього мирного процесу та потенційні посередники від європейської сторони. За словами глави МЗС, сама ідея залучення Шредера є неприйнятною і не може розглядатися навіть гіпотетично, оскільки він давно втратив будь-яку політичну нейтральність і сприймається як фігура, тісно пов’язана з російським політичним керівництвом.

    Сибіга зазначив, що пропозиції такого рівня лише дискредитують саму концепцію міжнародного посередництва і демонструють, що Росія намагається просувати осіб, які не мають ані довіри, ані реального впливу в європейській дипломатії. У цьому контексті він іронічно додав, що логіка Кремля іноді виглядає так, ніби перелік можливих посередників формується не за критеріями професійності чи авторитету, а за популярністю в медійному просторі або особистими симпатіями.

    У своїй відповіді міністр також використав саркастичні приклади, заявивши: “Точно не Шредер. І я зразу на упередження, щоб росіяни більше не пропонували, там Жерар Депардьє, Стівен Сігал, не знаю, може Орбана ще притягнуть в переговорники з їхнього боку”. Ця фраза викликала широкий резонанс у дипломатичних колах, оскільки Сибіга фактично поставив під сумнів серйозність підходу Росії до формування переговорної архітектури, натякаючи на абсурдність окремих можливих кандидатур.

    Водночас міністр наголосив, що Україна наразі не розглядає жодних конкретних персоналій як офіційних переговірників від Європи, оскільки сам формат потенційних переговорів перебуває на стадії активного обговорення між союзниками. За його словами, розглядаються різні варіанти архітектури процесу — від участі групи країн до створення спеціального багатостороннього механізму, який міг би забезпечити більш структурований і контрольований дипломатичний діалог.

    Сибіга підкреслив, що будь-які рішення щодо майбутнього переговорного формату будуть ухвалюватися виключно у координації з Україною. Він наголосив, що без участі Києва жоден міжнародний процес не може вважатися легітимним чи ефективним, адже саме Україна є стороною, яка зазнає агресії та визначає власні національні інтереси у цьому конфлікті.

    Окрему увагу глава МЗС приділив питанню європейської єдності, застерігши від індивідуальних ініціатив окремих політиків, які можуть вести прямі контакти з російським керівництвом, зокрема з Володимиром Путіним. За його словами, такі дії можуть послабити спільну позицію Заходу і створити небезпечні прецеденти, коли Кремль отримує можливість маніпулювати окремими європейськими лідерами.

    “Так не повинно бути. Це слабкість, це розділення Європи. Власне, цього чекає і Путін, аби почали до нього звертатися окремі лідери чи представники”, — наголосив Сибіга, підкресливши, що стратегія Росії традиційно спрямована на розкол міжнародної коаліції підтримки України.

    Він також зазначив, що Європа має виступати єдиним політичним і дипломатичним фронтом, використовуючи наявні інструменти впливу, включно з санкційною політикою та замороженими російськими активами. На думку міністра, саме ці важелі можуть стати ключовими у формуванні умов для справедливого та тривалого миру.

    Паралельно Сибіга нагадав, що питання можливих переговорів із Росією наразі залишається відкритим і залежить насамперед від реальної готовності Москви до змістовного діалогу. Українська сторона наголошує, що будь-який мирний процес має базуватися на принципах поваги до міжнародного права, територіальної цілісності та безпеки України.

    Раніше в інформаційному просторі з’являлися повідомлення про те, що Кремль нібито пропонував розглянути кандидатуру Герхарда Шредера як потенційного посередника. Ця ініціатива була сприйнята критично як в Україні, так і серед значної частини європейських політиків, які наголошують на необхідності нейтральності та довіри до будь-яких осіб, залучених до переговорного процесу.

    Таким чином, дискусія щодо можливих посередників у майбутніх переговорах залишається відкритою, однак позиція України є чіткою: будь-які фігури, пов’язані з Росією або дискредитовані попередніми політичними зв’язками, не можуть виконувати роль нейтральних учасників мирного процесу.

  • ЄС відкинув Білорусь як посередника у переговорах щодо України

    ЄС відкинув Білорусь як посередника у переговорах щодо України

    Європейський Союз категорично відкинув можливість того, що Білорусь може виступати посередником у майбутніх переговорах щодо завершення війни Росії проти України. У Брюсселі наголошують, що політична залежність Мінська від Москви, а також фактична участь білоруської території у забезпеченні російської військової агресії проти України повністю позбавляють цю країну будь-якого нейтрального статусу, необхідного для посередницької ролі.

    Про це заявила речниця Європейської комісії Аніта Хіппер під час брифінгу в Брюсселі, коментуючи заяви білоруського керівництва про нібито готовність долучитися до мирного процесу. У Єврокомісії підкреслили, що щодо режиму Олександра Лукашенка не існує жодного рівня довіри, який би дозволяв розглядати Мінськ як потенційного посередника. За словами Хіппер, довіра до білоруської влади є фактично нульовою, і саме тому в ЄС навіть не вважають за доцільне обговорювати таку можливість. Вона також наголосила, що Європейський Союз прагне досягнення справедливого і довготривалого миру для України, але цей процес не може включати держави, які підтримують або сприяють агресії Росії.

    У Брюсселі окремо нагадують, що Білорусь з перших днів повномасштабного вторгнення Росії відіграє роль союзника Кремля, надаючи свою територію для розміщення російських військ і запуску ракетних ударів по Україні, що, на думку європейських інституцій, остаточно закріпило її статус як сторони, залученої до конфлікту. Саме тому будь-які пропозиції Мінська щодо посередництва розглядаються як політично неприйнятні.

    Коментуючи ширший контекст можливих мирних переговорів, у Європейському Союзі зазначають, що наразі не фіксують жодних ознак реальної готовності Російської Федерації до змістовного діалогу. Попри зростання міжнародних дискусій щодо потенційного відновлення переговорного процесу, у Брюсселі підкреслюють, що Москва не демонструє тієї “доброї волі”, яка є необхідною для початку будь-яких результативних перемовин.

    На цьому тлі президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до переговорів уже найближчими тижнями за умови участі європейських партнерів і Сполучених Штатів. Він наголосив, що Київ підтримує дипломатичні контакти з Вашингтоном, однак ключовим залишається питання реальної готовності Росії до діалогу та її здатності відмовитися від подальшої ескалації війни.

    Водночас у Європейському Союзі триває внутрішнє обговорення можливих рамок майбутнього переговорного процесу, включно з умовами, які можуть бути висунуті Росії, а також гарантіями безпеки для України. Дипломати визнають, що ці дискусії перебувають на ранній стадії, однак уже зараз зрозуміло, що роль Білорусі в будь-яких форматах повністю виключена.

    Окремо обговорюється і потенційний перелік міжнародних фігур, які могли б бути залучені до майбутніх переговорів як посередники або спеціальні представники. Серед таких кандидатів у неформальних дискусіях згадуються колишній прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі, ексканцлерка Німеччини Ангела Меркель та чинний президент Фінляндії Александр Стубб. У Брюсселі підкреслюють, що ці обговорення не є офіційними рішеннями, а радше частиною попереднього опрацювання можливих дипломатичних форматів.

    Очікується, що питання потенційної архітектури переговорів буде підняте на майбутній зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС на Кіпрі, де європейські дипломати спробують узгодити спільний підхід до можливого мирного процесу. У Євросоюзі підкреслюють, що ключовою умовою будь-якого просування залишається зміна позиції Росії та її реальна готовність до переговорів, без чого досягнення сталого миру вважається неможливим.

  • «Ми їх перевершили»: Трамп прокоментував зустріч Путіна та Сі Цзіньпіна і зробив несподівану заяву

    «Ми їх перевершили»: Трамп прокоментував зустріч Путіна та Сі Цзіньпіна і зробив несподівану заяву

    Президент США Дональд Трамп відреагував на зустріч лідера Китаю Сі Цзіньпіна та російського диктатора Володимира Путіна, яка відбулася у Пекіні 19–20 травня. Американський президент заявив, що позитивно оцінює контакти між Москвою та Пекіном, однак не втримався від порівняння церемонії зі своїми міжнародними візитами.

    Під час спілкування з журналістами Трамп зазначив, що уважно стежив за зустріччю китайського та російського лідерів і навіть оцінив рівень організації заходу.

    «Я вважаю, що це добре. Я ладнаю з обома. Не знаю, чи церемонія була такою ж блискучою, як моя. Я дивився її. Гадаю, ми їх перевершили. Хороша команда», — сказав президент США.

    Заява Трампа пролунала на тлі підвищеної уваги міжнародної спільноти до візиту Путіна до Китаю, який аналітики вже назвали одним із ключових дипломатичних заходів Кремля цього року. Російський президент прибув до Пекіна одразу після серії контактів між США та Китаєм, що породило нову хвилю дискусій про формування глобальних геополітичних союзів.

    Візит Путіна до КНР тривав два дні. У центрі переговорів між Москвою та Пекіном були питання економічної співпраці, енергетики, міжнародної безпеки та війни в Україні. За інформацією західних аналітиків, Кремль особливо зацікавлений у поглибленні торговельних та фінансових зв’язків із Китаєм на тлі санкційного тиску Заходу.

    Під час зустрічі Сі Цзіньпін укотре заявив про необхідність «політичного врегулювання» війни в Україні та наголосив на важливості дипломатичних переговорів. Водночас Китай традиційно уникає прямої критики Росії, зберігаючи формально нейтральну позицію.

    Після переговорів Путін публічно подякував китайському лідерові за «добрі та дружні контакти» між двома державами. За словами російського диктатора, співпраця Москви та Пекіна нібито «не спрямована проти когось», а має на меті «загальне процвітання» та «вирішення глобальних проблем».

    На Заході дедалі частіше говорять про стратегічне зближення Китаю та Росії. Експерти звертають увагу, що Пекін фактично став головним економічним партнером Москви після початку повномасштабної війни проти України. Саме через Китай Росія значною мірою компенсує втрати від західних санкцій, нарощуючи експорт енергоресурсів і закуповуючи технологічну продукцію.

    Водночас у США уважно стежать за контактами між Кремлем і Пекіном. Адміністрація Трампа неодноразово заявляла, що Китай відіграє ключову роль у глобальному балансі сил і може впливати на позицію Росії щодо війни.

    Останніми днями американські та європейські медіа також активно обговорюють можливу зміну риторики Пекіна щодо війни в Україні. Зокрема, Financial Times повідомляла про нові дипломатичні сигнали з боку КНР, після чого китайська влада була змушена окремо коментувати публікації про переговори Сі Цзіньпіна та Путіна.

    На цьому тлі увагу привернула і реакція самого Трампа. Американський президент не став критикувати сам факт зустрічі між Китаєм та Росією, а навпаки — наголосив, що підтримує контакти між світовими лідерами.

    Водночас традиційний для Трампа стиль спілкування з пресою знову проявився у його коментарях про «більш блискучі» американські церемонії. Політичні оглядачі вже звернули увагу, що глава Білого дому вкотре намагається подавати міжнародну політику через призму особистого іміджу та публічної демонстрації сили.

    Аналітики також нагадують, що саме відносини між США, Китаєм та Росією можуть стати визначальними для подальшого розвитку війни в Україні та глобальної системи безпеки. Пекін намагається балансувати між партнерством із Москвою та бажанням уникнути прямої конфронтації із Заходом, тоді як Вашингтон прагне не допустити формування повноцінного антизахідного союзу між РФ та КНР.

    Тим часом сам Трамп останніми тижнями дедалі активніше коментує міжнародні переговори та війну в Україні. Президент США неодноразово заявляв про намір домагатися завершення війни дипломатичним шляхом, хоча конкретних механізмів такого врегулювання публічно поки не озвучував.

  • Зеленський передумав їхати до Сербії: до Вучича відправлять віцепрем’єра Качку

    Зеленський передумав їхати до Сербії: до Вучича відправлять віцепрем’єра Качку

    Президент України Володимир Зеленський не поїде з офіційним візитом до Сербії, хоча напередодні сербські медіа повідомляли про підготовку його приїзду до Белграда. Натомість Україна направить до Сербії урядову делегацію на чолі з віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарасом Качкою.

    Про це повідомив сам Зеленський після розмови з президентом Сербії Александром Вучичем.

    За словами глави держави, сторони обговорили перспективи двосторонніх відносин та економічної співпраці між країнами. Зеленський наголосив, що Київ і Белград мають потенціал для розвитку партнерства, попри складний політичний контекст та різні підходи до окремих міжнародних питань.

    “Обговорили з президентом Сербії Александром Вучичем питання двосторонніх відносин між нашими країнами. Ми обидва вважаємо, що вони мають бути сильними, і бачимо потенціал для розвитку”, — заявив президент України.

    Окремий акцент сторони зробили на економічному співробітництві. Україна розраховує на відновлення переговорів щодо зони вільної торгівлі із Сербією, а також на нові торговельні домовленості між країнами.

    Саме з цими питаннями до Белграда і вирушить українська делегація. Очікується, що Тарас Качка проведе низку зустрічей із сербськими урядовцями та представниками бізнесу.

    Напередодні сербський телеканал Pink повідомив, що Сербія очікує на приїзд української делегації, яку може очолити особисто Володимир Зеленський. Також йшлося про можливе підписання меморандуму про взаєморозуміння у сфері торговельного співробітництва.

    Втім, як випливає із заяви українського президента, формат візиту було змінено. Причини офіційно не пояснюються.

    Контакти між Києвом і Белградом залишаються непростими від початку повномасштабної війни. Сербія офіційно підтримує територіальну цілісність України та голосує за відповідні резолюції ООН, однак водночас відмовляється приєднуватися до санкцій ЄС проти Росії.

    Президент Сербії Александр Вучич неодноразово заявляв про “традиційно добрі відносини” з Москвою та необхідність збереження балансу між Заходом і РФ. Через це Белград регулярно опиняється під тиском Брюсселя, який вимагає від Сербії більш чіткої зовнішньополітичної позиції як від країни-кандидата на вступ до ЄС.

    Попри це, упродовж останнього року між Україною та Сербією спостерігається поступове пожвавлення контактів. Перші прямі переговори Зеленського і Вучича після початку великої війни відбулися ще у серпні 2023 року в Афінах під час саміту “Україна — Південно-Східна Європа”.

    Пізніше президенти неодноразово зустрічалися на міжнародних майданчиках, зокрема під час самітів Європейської політичної спільноти та міжнародних конференцій щодо підтримки України.

    Особливу увагу Києва останнім часом привертає економічний напрямок співпраці із Сербією. Україна зацікавлена у розширенні торгівлі з країнами Балканського регіону, особливо на тлі війни та переорієнтації логістичних маршрутів.

    За даними Міністерства економіки, ще до повномасштабного вторгнення Україна та Сербія вели переговори щодо створення зони вільної торгівлі, однак процес фактично був заморожений.

    Тепер Київ намагається повернутися до цієї теми. Участь у переговорах саме Тараса Качки — одного з головних урядових переговорників у сфері міжнародної торгівлі — свідчить про те, що економічний блок стане головною темою візиту.

    На цьому тлі Сербія також намагається балансувати між ЄС та Росією. Белград залишається залежним від російського газу та підтримує політичні контакти з Кремлем, однак одночасно прагне зберегти діалог із Заходом і уникнути міжнародної ізоляції.

    В останні місяці Вучич дедалі частіше заявляє про необхідність миру в Україні та економічної стабільності у Європі. Водночас у Сербії продовжують відбуватися проросійські акції, а частина місцевих політичних сил відкрито підтримує Москву.

    Для України нинішній контакт із Белградом важливий ще й у контексті європейської інтеграції та посилення позицій у Південно-Східній Європі. Київ намагається не допустити посилення російського впливу на Балканах та одночасно вибудовувати прагматичні економічні зв’язки із Сербією.

    Сам Зеленський останніми днями активно проводить міжнародні переговори. Окрім Сербії, він обговорював питання безпеки та війни з лідерами країн ЄС, а також наголошував на необхідності посилення дипломатичного тиску на Росію.

  • Візит Кушнера та Віткоффа до Москви перезапустить переговорний трек по Україні. Джерела

    Візит Кушнера та Віткоффа до Москви перезапустить переговорний трек по Україні. Джерела

    За інформацією наших джерел в Вашингтоні, спецпредставники Президента США Джаред Кушнер та Стів Віткофф прибудуть з робочим візитом до Москви наприкінці тижня, що перезапустить мирний трек по Україні.

    “Віткофф і Кушнер прилетять до Москви наприкінці тижня, а це означає відновлення переговорного процесу по Україні.

    Звичайно, першочерговою темою буде Іран і його ядерна програма, але й українське питання буде важливим.

    Дональд Трамп та Сі Цзіньпін обговорили деякі питання, які не озвучуються публічно, і тепер про це Сі говорить з Володимиром Путіним.

    Ймовірність того, що Володимир Путін піде на певні поступки в українському кейсі, дуже висока.

    Щоправда, пункт про виведення українських військ з Донбасу залишається основним.

    Водночас, в колах, близьких до Кирила Буданова та Давида Арахамії, кажуть, що крім миру інші перспективи для України не райдужні, особливо в плані територій.

    У разі, якщо візит американців до Москви відбудеться, за його результатами буде стовідсоткова зустріч з нашою переговорною групою, у складі якої обов’язково будуть Буданов, Арахамія та людина Президента  – Рустем Умеров.

    Імовірність приїзду американців в Україну наразі оцінюється в 30%, та можлива лише в разі зустрічі із Зеленським, який має змінити риторику на миротворчу та заявити про готовність до поступок.

    У Верховній Раді, як і раніше, більшість депутатів вважають, що договір про мир має підписувати Президент, а не виносити на референдум чи до Ради” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми писали про відновлення мирного треку по Україні після візиту Дональда трампа до Китаю.