Позначка: мобілізація

  • Мобілізація може змінитися не так швидко: у Раді розповіли, що Федоров сказав про реформу ТЦК

    Мобілізація може змінитися не так швидко: у Раді розповіли, що Федоров сказав про реформу ТЦК

    Міністр оборони України Михайло Федоров зустрівся з депутатами фракції «Слуга народу», щоб представити своє бачення змін у війську, мобілізації та роботі ТЦК. За словами народного депутата Олега Дунди, який був присутній на зустрічі, очільник Міноборони вважає, що необхідність мобілізації в нинішньому вигляді часто перебільшують, а повноцінна реформа ТЦК, імовірно, відкладається щонайменше до осені.

    Про це Дунда розповів в інтерв’ю «Телеграфу». За його словами, конкретні пропозиції, які обговорювалися з міністром, поки що не можуть бути оприлюднені, однак загальні напрями змін уже зрозумілі.

    Олег Дунда

    Нардеп заявив, що Федоров бачить майбутнє армії через технологічне оновлення, дронову війну, зменшення ролі великої кількості людей на першій лінії та поступове зниження тиску на мобілізаційний ресурс. Дунда стверджує, що, на думку міністра, сучасне поле бою змінюється настільки швидко, що потреба у масовому залученні людей може ставати меншою.

    «З його погляду, такої нагальної потреби в мобілізації, як багато хто говорить, не існує. Це пов’язано з тим, що поле бою змінюється, і з урахуванням збільшення зон ураження, з урахуванням дронової війни, такої кількості людей на першій лінії оборони не потрібно», — передав Дунда позицію, яку почув на зустрічі.

    За словами депутата, Федоров робить ставку на технологічну трансформацію війська. Йдеться про дрони, нові системи управління, цифровізацію, прозорість бойових процесів та переосмислення ролі особового складу на фронті.

    Водночас Дунда заявив, що між Міністерством оборони та Генеральним штабом існує «відчутний і природний» конфлікт підходів. За його словами, Міноборони уособлює нову технологічну модель війни, тоді як Генштаб частково залишається в логіці старої моделі.

    Нардеп вважає, що впровадження нових засобів ведення війни змушує міністра оборони глибше занурюватися у бойові процеси та фактично контролювати окремі елементи операцій. Це, за словами Дунди, може не подобатися військовому командуванню.

    «Якщо ми хочемо мати сучасну армію номер один, ми маємо привести на один рівень розуміння війни Міноборони та Генштаб. Бо інакше у нас буде конфлікт. Він уже є», — зазначив депутат.

    Окремо під час зустрічі обговорювали реформу ТЦК. За словами Дунди, у Федорова є власне бачення змін, але говорити про конкретну реформу зараз зарано. Причина — надто багато невідомих факторів.

    Серед них нардеп назвав ситуацію на полі бою, темпи впровадження нових технологій, ефективність дронових рішень, поведінку Росії щодо власної мобілізації та зміну характеру бойових дій.

    За словами Дунди, якщо технології справді зменшать потребу у великій кількості людей на фронті, тоді й тиск на ТЦК стане меншим. У такому разі центри комплектування зможуть працювати інакше, без завдання мобілізувати такі обсяги людей, як зараз.

    Водночас депутат наголосив, що реформа ТЦК не може відбутися лише через цифровізацію. Навіть якщо процеси стануть більш електронними, самі територіальні центри комплектування все одно залишаться потрібними.

    «Цифровізація можлива, але навіть при цифровізації все одно мають бути ТЦК. Питання — в якій ролі і як вони цю роль будуть виконувати», — сказав Дунда.

    Ще одним напрямом, який обговорюється в Міноборони, є зміна системи грошового заохочення для військових та розвиток рекрутингу іноземців. За словами нардепа, у міністра є бачення щодо нових контрактів і стимулів для служби, однак поки незрозуміло, наскільки ця модель буде ефективною на практиці.

    Сам Дунда скептично оцінив перспективу масового залучення іноземців до української армії. Він вважає, що цей напрям може частково спрацювати, але не стане основним способом розв’язання кадрової проблеми у війську.

    На думку депутата, ключову роль відіграватимуть саме технологічні зміни на полі бою, а не лише гроші чи рекрутинг з-за кордону.

    Також він зазначив, що повноцінно говорити про реформу ТЦК, нові строки служби чи інші глибокі зміни можна буде ближче до вересня. До того часу Міноборони хоче перевірити, як спрацюють окремі підходи в межах чинного законодавства.

    За словами Дунди, нові законопроєкти наразі не є першочерговою потребою. У міністерства є достатньо інструментів, щоб улітку протестувати частину нової моделі без зміни законів.

    Раніше Федоров уже заявляв, що Міністерство оборони готує комплексну реформу умов рекрутингу та служби в Силах оборони. Серед напрямів він називав справедливішу модель грошового забезпечення, нову контрактну систему з чіткими термінами служби, зрозумілу логіку ротацій та нові підходи до комплектування підрозділів.

    У Міноборони також повідомляли, що працюють над цифровізацією мобілізаційних процесів. Зокрема, одним із кроків стала автоматизація продовження відстрочок через застосунок «Резерв+». За даними міністерства, значна частина відстрочок уже продовжується автоматично.

    Водночас у відомстві раніше спростовували повідомлення про нібито нові жорсткі правила мобілізації, які поширювалися в медіа та соцмережах.

    Нинішні заяви Дунди свідчать, що Міноборони справді готує зміни, але вони можуть бути не миттєвими. Основний акцент, за словами нардепа, робитимуть не на різкому посиленні мобілізації, а на зміні логіки війни, технологіях, рекрутингу, контрактах і новій ролі ТЦК.

    Однак остаточні рішення залежатимуть від ситуації на фронті, дій Росії та того, наскільки швидко українська армія зможе масштабувати технологічні рішення.

  • Мобілізація в Україні може змінитися вже найближчим часом: у Міноборони готують новий підхід

    Мобілізація в Україні може змінитися вже найближчим часом: у Міноборони готують новий підхід

    Мобілізація в Україні може зазнати суттєвих змін уже найближчим часом. У владі та парламенті дедалі частіше говорять про необхідність оновити підхід до призову, зменшити кількість конфліктних ситуацій і посилити цифрову складову процесу. Водночас наразі офіційно не оприлюднено повного пакета рішень, тому частина деталей залишається на рівні заяв і попередніх консультацій.

    Нову хвилю обговорень спричинила заява радника міністра оборони України Сергія Стерненка. Він повідомив, що в межах армійської реформи готуються «дуже серйозні зміни» у сфері мобілізації. За його словами, після впровадження нових рішень мобілізація «перестане бути схожою» на нинішню модель. Водночас Стерненко не розкрив повного змісту змін, пояснивши це тим, що передчасне оприлюднення деталей може завадити правильному запуску процесу.

    Окремо він зазначив, що Україна планує активніше залучати іноземців до військової служби. Це може стати одним із напрямів ширшої армійської реформи, яка, за повідомленнями українських медіа, має відбуватися у два етапи. Перший етап стосуватиметься внутрішніх змін у війську, а другий — мобілізаційної системи.

    За даними ТСН.ua з посиланням на джерела у Верховній Раді, одним із можливих напрямів змін може стати поглиблення цифрової складової мобілізації. Йдеться про активніше використання електронних реєстрів, у яких міститься інформація про військовозобов’язаних. Раніше в парламенті вже обговорювали, що в мобілізаційній роботі можуть допомогти ідентифікаційні коди та державні бази даних.

    Представник парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський у коментарях медіа раніше заявляв, що влада шукає спосіб змінити мобілізаційні процедури так, щоб мінімізувати конфлікти та водночас унеможливити ухилення від військового обов’язку. За його словами, серед завдань — зробити процес більш упорядкованим і менш конфліктним.

    Водночас, за інформацією парламентарів, зміни не обов’язково означатимуть повну відмову від нинішніх методів оповіщення у громадських місцях. Частина джерел вказує, що цей елемент, імовірно, не буде головним предметом майбутнього перегляду. Остаточні рішення залежатимуть від того, у якому форматі Міноборони представить свої пропозиції — як законодавчі зміни для голосування у Верховній Раді або як зміни до урядових постанов.

    Важливо, що станом на зараз не йдеться про вже ухвалені нові правила. Україна продовжує жити в умовах воєнного стану та загальної мобілізації, які були продовжені до 2 серпня 2026 року. Про це повідомляла Верховна Рада після ухвалення відповідних законів.

    Паралельно Міноборони вже розвиває цифрові сервіси у сфері військового обліку. Зокрема, у 2026 році триває курс на спрощення процедур через застосунок «Резерв+». Міноборони раніше пояснювало, що більшість відстрочок можна оформлювати онлайн, а частина з них продовжується автоматично, якщо підстави не змінилися або можуть бути підтверджені через державні реєстри.

    Ключовим елементом цифровізації залишається електронний реєстр «Оберіг». На офіційному ресурсі української армії пояснюється, що він збирає, зберігає та обробляє дані призовників, військовозобов’язаних і резервістів для військового обліку. Саме такі реєстри можуть стати основою для більш системного підходу до мобілізації.

    У Верховній Раді також лунають заяви, що нового різкого посилення мобілізації парламент може не підтримати. Народний депутат Максим Бужанський у коментарі ТСН.ua заявив, що, на його думку, Рада не голосуватиме за додаткове посилення, оскільки чинний закон уже є достатньо жорстким. За його словами, проблема полягає не стільки у відсутності норм, скільки в їхньому виконанні.

    Таким чином, майбутні зміни можуть бути спрямовані не на формальне «закручування гайок», а на перебудову самого механізму мобілізації. Імовірно, влада намагатиметься поєднати кілька напрямів: цифровий облік, автоматизовану перевірку даних, зменшення конфліктів між громадянами та представниками ТЦК, а також розширення можливостей для залучення добровольців, зокрема іноземців.

    Поки що головне питання — коли саме Міноборони представить повний пакет рішень і які з них потребуватимуть голосування парламенту. До офіційної презентації говорити про конкретні нові правила передчасно. Але вже очевидно, що тема мобілізації знову стає однією з центральних у державній політиці, адже від її ефективності залежить не лише поповнення війська, а й рівень суспільної довіри до державних інституцій під час війни.

  • У Києві військовослужбовців ТЦК, які побили ветерана без ніг, переведуть у бойові підрозділи

    У Києві військовослужбовців ТЦК, які побили ветерана без ніг, переведуть у бойові підрозділи

    Командування Сухопутних військ ЗСУ заявило, що військовослужбовців ТЦК, причетних до побиття ветерана Артема Мороза у Києві, переведуть для подальшого проходження служби до бойових підрозділів. Інцидент уже викликав широкий суспільний резонанс, а поліція відкрила кримінальне провадження.

    Про це повідомили Сухопутні війська ЗСУ.

    Йдеться про конфлікт, який стався під час заходів оповіщення у Шевченківському районі Києва. За даними правоохоронців і військового командування, між представниками територіального центру комплектування та ветераном війни Артемом Морозом виникла суперечка, під час якої один із військовослужбовців застосував фізичну силу.

    У Сухопутних військах наголосили, що такі дії не можуть бути виправдані за жодних обставин.

    «Військовослужбовець застосував фізичну силу, яка в цьому випадку не може бути нічим виправдана», — заявили у командуванні.

    Поліція Києва вже відкрила кримінальне провадження за статтею 125 Кримінального кодексу України — умисне легке тілесне ушкодження. Потерпілому видали направлення на судово-медичну експертизу для встановлення ступеня тяжкості травм.

    За інформацією ЗМІ, постраждалий Артем Мороз є ветераном російсько-української війни та втратив на фронті обидві ноги.

    У Сухопутних військах повідомили, що керівництво Київського міського ТЦК та СП підтримує зв’язок із ветераном, а представники центру комплектування вже офіційно перепросили за дії своїх співробітників.

    «Відносно винних посадових осіб буде ухвалене рішення про проходження ними подальшої служби в бойових підрозділах», — йдеться у повідомленні.

    Командування також підкреслило, що взаємодія військових із цивільними та ветеранами повинна базуватися виключно на повазі та людяності.

    «Гідність і права ветеранів війни — абсолютний пріоритет для Збройних сил України», — заявили у Сухопутних військах.

    Скандал навколо побиття ветерана став одним із найрезонансніших випадків за останній час, пов’язаних із роботою ТЦК. У соцмережах користувачі масово вимагали покарання винних, наголошуючи, що йдеться про військового, який отримав важкі поранення під час захисту України.

    Напередодні у Київському міському ТЦК та СП заявляли, що всіх причетних до конфлікту притягнуть до дисциплінарної відповідальності. Після суспільного розголосу ситуацію прокоментувало вже й вище військове командування.

    На тлі посилення мобілізаційних заходів в Україні останніми місяцями тема роботи ТЦК дедалі частіше стає предметом суспільних дискусій. Влада та військове керівництво неодноразово заявляли про необхідність дотримання законності та недопущення перевищення повноважень під час проведення мобілізаційних заходів.

  • В Україні вже понад 1,3 млн заброньованих: у Мінекономіки пояснили ситуацію з мобілізацією

    В Україні вже понад 1,3 млн заброньованих: у Мінекономіки пояснили ситуацію з мобілізацією

    В Україні станом на травень 2026 року від мобілізації заброньовано понад 1,3 мільйона військовозобов’язаних чоловіків. Про це в ефірі телемаратону повідомив міністр економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Олексій Соболев.

    За словами міністра, система бронювання під час воєнного стану продовжує працювати у стабільних межах, а кількість осіб із відстрочкою від мобілізації вже кілька років тримається приблизно на одному рівні — від 1,1 до 1,3 мільйона людей.

    Соболев наголосив, що держава не планує кардинально змінювати сам принцип бронювання, адже значна частина заброньованих працівників забезпечує функціонування критично важливих підприємств, оборонної промисловості, енергетики, транспорту, медицини, аграрного сектору та інших сфер, без яких економіка не зможе працювати в умовах війни.

    Водночас міністр окремо прокоментував ситуацію з приблизно двома мільйонами громадян, які досі не оновили свої військово-облікові дані. За його словами, уряд спільно з Міністерством оборони наразі працює над механізмами залучення цих людей або до економіки, або до Сил оборони.

    «Під час воєнного стану людина має або працювати, або воювати», — заявив Соболев.

    За його словами, влада шукає шляхи спрощення процедур та легалізації працевлаштування тих громадян, які перебувають поза офіційною системою обліку. Йдеться як про оновлення військово-облікових даних, так і про спрощення деяких бюрократичних процесів для підприємств та працівників.

    Тема бронювання останніми місяцями залишається однією з найбільш дискусійних в Україні. Після змін у законодавстві та нових підходів до мобілізації уряд переглядає критерії для підприємств, які можуть отримати статус критично важливих.

    Напередодні Кабінет Міністрів уже ухвалив нову постанову щодо бронювання військовозобов’язаних. Документ передбачає оновлені правила для компаній, які претендують на можливість залишати частину працівників у тилу.

    Серед ключових критеріїв — рівень сплати податків, стратегічне значення для економіки, обсяги валютної виручки, участь у забезпеченні обороноздатності країни та рівень офіційної заробітної плати.

    Уряд також намагається збалансувати потреби фронту та економіки. Через затяжну війну дефіцит кадрів дедалі сильніше відчувають як приватний бізнес, так і державний сектор. Особливо гостро проблема проявляється у промисловості, будівництві, транспорті, агросекторі та енергетиці.

    Паралельно тривають дискусії щодо так званого економічного бронювання — моделі, яка могла б дозволити частині підприємств офіційно утримувати працівників за рахунок підвищених податкових платежів або спеціальних внесків. Водночас остаточного рішення щодо цієї ініціативи влада поки не ухвалила.

    На тлі повномасштабної війни питання мобілізації та бронювання залишається одним із найбільш чутливих для українського суспільства. У владі наголошують, що основне завдання — зберегти баланс між потребами армії та стабільною роботою економіки.

  • Бронювання по-новому: в Україні підвищують зарплатний поріг і чистять «сірі схеми» для критичних підприємств

    Бронювання по-новому: в Україні підвищують зарплатний поріг і чистять «сірі схеми» для критичних підприємств

    В Україні змінюють правила бронювання військовозобов’язаних працівників для критично важливих підприємств. Уряд ухвалив постанову, яка має посилити контроль за тим, хто і на яких підставах отримує відстрочку від мобілізації, а також зменшити ризики зловживань у системі бронювання.

    Про зміни повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев. За його словами, нові правила стосуються підприємств, установ та організацій, які визнаються критично важливими для функціонування економіки в умовах воєнного стану. Йдеться не про повне скасування бронювання, а про уточнення критеріїв, за якими підприємства можуть підтверджувати свій статус і бронювати працівників.

    Перша ключова зміна — підвищення вимог до зарплати. Тепер для підтвердження статусу критично важливого підприємства та бронювання працівника середня зарплата має становити щонайменше три мінімальні заробітні плати. У 2026 році це 25 941 грн. Виняток передбачено для прифронтових територій: там вимога залишається на чинному рівні — 21 600 грн.

    Це означає, що держава фактично посилює фінансовий фільтр для бізнесу, який претендує на бронювання працівників. Логіка уряду полягає в тому, що критично важливе підприємство має не лише формально відповідати певній галузі чи виду діяльності, а й демонструвати реальну економічну спроможність, зокрема через рівень оплати праці.

    Друга новація стосується працівників-сумісників. Відтепер людина, яка працює на кількох роботах і вже має бронювання, не зможе фактично «займати» квоту одразу на кількох підприємствах. Таких працівників враховуватимуть у загальній квоті бронювання лише один раз і лише за одним місцем роботи. За попередньою інформацією, ця норма має запрацювати орієнтовно в середині червня — через 10 днів після набрання постановою чинності.

    Ця зміна важлива для підприємств, які мають обмежений ліміт на бронювання. Раніше ситуації із сумісниками могли створювати перекоси: одна й та сама людина могла бути врахована в різних структурах, тоді як інші працівники залишалися без броні. Тепер уряд намагається прибрати таку «сіру зону» та зробити розподіл квот прозорішим.

    Третій компонент — перегляд критеріїв критичності. Центральні та регіональні органи влади мають протягом місяця переглянути й перезатвердити власні критерії визначення підприємств критично важливими. Нові критерії потрібно погодити з Міністерством оборони та Міністерством економіки.

    Фактично це означає, що підприємствам доведеться уважніше стежити за відповідністю новим вимогам. Якщо компанія втратить статус критично важливої, це може вплинути і на вже оформлене бронювання працівників. На сайті Міноборони також зазначено, що відстрочка може бути анульована у разі позбавлення підприємства статусу критично важливого.

    Водночас базова процедура бронювання залишається цифровою. За інформацією Міноборони, списки для бронювання формуються через портал «Дія», а переведення військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік відбувається автоматично протягом 72 годин за умови, що людина перебуває на військовому обліку, має трудові відносини з відповідним підприємством, уточнила персональні дані та не перебуває у розшуку.

    Окремо важливо, що загальне правило щодо лімітів бронювання також зберігається: для багатьох категорій критично важливих підприємств і установ кількість заброньованих працівників не має перевищувати 50% військовозобов’язаних, хоча в окремих випадках ліміт може бути збільшений за рішенням Міноборони.

    Для бізнесу ці зміни можуть означати додаткове навантаження: потрібно перевірити зарплатні показники, актуальність документів, статус критичності та правильність обліку працівників. Для працівників головним ризиком є те, що формальне бронювання може бути втрачено, якщо підприємство не відповідатиме оновленим критеріям або порушуватиме правила квот.

    Уряд пояснює зміни необхідністю зробити систему бронювання справедливішою. На тлі тривалої мобілізації держава намагається балансувати між потребами фронту та збереженням роботи підприємств, без яких економіка, енергетика, оборонна промисловість, агросектор, транспорт, медицина та інші критичні сфери не зможуть стабільно функціонувати.

    Водночас нові правила можуть викликати дискусії серед бізнесу. З одного боку, підвищення зарплатного порогу має відсікти фіктивні або слабко обґрунтовані випадки бронювання. З іншого — для частини малих і середніх підприємств, які справді виконують важливі функції, але не мають високого фонду оплати праці, нові вимоги можуть стати проблемою.

    Отже, головний висновок такий: бронювання в Україні не скасовують, але роблять жорсткішим. Держава підвищує фінансові вимоги, прибирає дублювання через сумісників і змушує органи влади заново переглянути критерії критичності. Для підприємств це сигнал терміново перевірити документи, зарплати й кадрові списки, а для працівників — уважно стежити, чи зберігає їхній роботодавець право на бронювання.

  • Кабмін змінює правила бронювання: підвищать зарплатний поріг до 26 тис. грн

    Кабмін змінює правила бронювання: підвищать зарплатний поріг до 26 тис. грн

    Кабінет Міністрів України готує комплексні зміни до системи бронювання військовозобов’язаних громадян, які працюють на критично важливих підприємствах. Про це заявив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев в ефірі національного телемарафону, окресливши ключові параметри майбутньої реформи та її вплив на бізнес і державний сектор.

    За словами міністра, основна зміна стосуватиметься фінансового критерію для отримання бронювання. Уряд планує підвищити мінімальний зарплатний поріг до 26 тисяч гривень. Це означає, що підприємства зможуть бронювати працівників лише за умови, що вони отримують заробітну плату не нижче визначеного рівня. Водночас для компаній, які працюють у прифронтових регіонах, діятиме окремий режим — там поріг залишиться на рівні 21 600 гривень, щоб не створювати додаткового тиску на бізнес, який функціонує в умовах підвищених безпекових ризиків.

    У Кабміні пояснюють, що перегляд критеріїв має на меті впорядкувати систему бронювання та зробити її більш прозорою й однаковою для всіх секторів економіки. Окремо підкреслюється, що держава прагне уникнути ситуацій, коли підприємства отримують надмірні або формально обґрунтовані бронювання без реальної економічної або оборонної необхідності.

    Ще однією суттєвою зміною стане новий підхід до обліку працівників, які працюють за сумісництвом. Відтепер працівники, які мають відстрочку та одночасно працюють у кількох компаніях, враховуватимуться лише один раз — за основним місцем роботи. За словами урядовців, це дозволить усунути практику, коли одна й та сама людина могла враховуватися кількома підприємствами одночасно при формуванні квот на бронювання.

    Раніше така схема, коли працівник працював на пів ставки або чверть ставки в різних компаніях, дозволяла деяким підприємствам фактично “подвоювати” кількість заброньованих осіб. Уряд вважає, що це викривляло реальну картину ринку праці та створювало нерівні умови між бізнесами різного масштабу.

    Очікується, що нова норма щодо сумісництва почне діяти орієнтовно в середині червня. Паралельно центральні та регіональні органи влади повинні протягом місяця переглянути свої критерії визначення критично важливих підприємств і погодити їх із Міністерством оборони та Міністерством економіки.

    У червні, як зазначив Олексій Соболев, профільні міністерства оновлять свої підходи до оцінки критичності підприємств. Після цього у липні–серпні компанії будуть змушені повторно підтверджувати або переглядати свій статус відповідно до нових правил. Це означає, що значна частина бізнесу пройде повторну процедуру оцінки відповідності критеріям бронювання.

    Урядовці наголошують, що реформа має забезпечити баланс між потребами економіки та обороноздатністю держави. З одного боку, критично важливі підприємства повинні продовжувати працювати й виконувати свої функції, з іншого — система бронювання має бути справедливою, контрольованою та такою, що мінімізує зловживання.

    Окремо в уряді звертають увагу на значення критично важливих підприємств для державного бюджету. За словами міністра, такі компанії формують близько 60% податкових надходжень, що робить їх ключовим елементом економічної стабільності країни в умовах війни.

    Водночас у Кабміні наголошують і на проблемах ринку праці. Частина громадян перебуває в розшуку територіальних центрів комплектування або має статус самовільного залишення частини, не беручи участі ні в економічних процесах, ні у військовій службі. Це, за словами урядовців, також впливає на загальну дискусію щодо справедливого розподілу трудових ресурсів у країні під час воєнного стану.

    Таким чином, нові правила бронювання мають стати спробою одночасно посилити контроль, зменшити зловживання та забезпечити стабільність роботи критичної інфраструктури та економіки України в умовах тривалої війни.

  • Bloomberg: Путін хоче завершити війну до кінця року — але лише на умовах Кремля

    Bloomberg: Путін хоче завершити війну до кінця року — але лише на умовах Кремля

    Глава Російської Федерації Володимир Путін нібито прагне завершити війну проти України до кінця поточного року, однак лише за умови досягнення результату, який у Москві вважатимуть «переможним». Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на співрозмовників, обізнаних із перебігом внутрішніх обговорень у російському керівництві.

    За даними джерел агентства, Кремль розглядає сценарій завершення бойових дій у 2026 році, але лише за умови виконання ключових політичних і територіальних вимог. Серед них, зокрема, називається встановлення повного контролю Росії над Донбасом, а також закріплення територіальних здобутків на окупованих українських землях.

    Окрім територіального питання, за інформацією Bloomberg, у Москві також розглядають варіант ширшої безпекової угоди з Європою. Така домовленість, за задумом російської сторони, мала б фактично закріпити новий баланс безпеки на континенті та визнати зміну контролю над частиною українських територій.

    Водночас речник Кремля Дмитро Пєсков спростував інформацію про наявність будь-яких дедлайнів щодо завершення війни. За його словами, жодні офіційні терміни не встановлювалися, а всі обговорення щодо можливого врегулювання залишаються в межах загальних політичних заяв без конкретних часових рамок.

    Джерела також повідомляють, що всередині російської політичної еліти зростає занепокоєння щодо розвитку ситуації на фронті. Частина високопосадовців, за даними співрозмовників агентства, вважає, що війна зайшла у затяжний і фактично глухий кут без очевидного шляху до швидкого завершення.

    Окремі оцінки західних експертів також вказують на можливе виснаження ресурсів Росії. Зокрема, старший науковий співробітник з питань Росії та Євразії в Міжнародному інституті стратегічних досліджень Найджел Гулд-Девіс зазначає, що для підтримки військових дій Кремлю може знадобитися додаткова мобілізація протягом найближчих 12 місяців.

    За його словами, попри намагання утримати темп бойових дій, Росія стикається з дедалі більшими труднощами у відновленні втрат і забезпеченні армії ресурсами, що може вплинути на подальшу динаміку війни.

    На тлі цих повідомлень у попередні тижні також з’являлися заяви російського керівництва про «готовність до переговорів». Зокрема, 9 травня Володимир Путін заявляв про можливість зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у третій країні, але лише для підписання остаточних домовленостей про завершення війни.

    Водночас Кремль неодноразово підкреслював, що будь-яке врегулювання має враховувати «реальну ситуацію на землі», що в Україні та країнах Заходу розглядається як спроба легітимізувати окупацію частини територій.

    Паралельно російська сторона продовжує військові демонстрації разом із Білоруссю, зокрема навчання із залученням елементів ядерного стримування, що викликає занепокоєння в НАТО та країнах ЄС. Аналітики розглядають такі дії як елемент політичного та військового тиску на Європу.

    Таким чином, за оцінками Bloomberg, позиція Кремля щодо завершення війни залишається жорстко прив’язаною до максималістських вимог, що значно ускладнює будь-які перспективи швидкого мирного врегулювання.

  • «Служба завершена, зір втрачено»: демобілізація Шабуніна із ЗСУ спричинила хвилю суперечок у соцмережах

    «Служба завершена, зір втрачено»: демобілізація Шабуніна із ЗСУ спричинила хвилю суперечок у соцмережах

    Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін повідомив, що завершив службу у Збройних силах України через погіршення зору. Його заява одразу спричинила гостру дискусію в соцмережах: частина користувачів висловила недовіру до підстав звільнення, інші закликали не робити висновків без офіційних медичних документів та рішення військово-лікарської комісії.

    Про завершення служби Шабунін повідомив 19 травня у своїх соцмережах. За його словами, він залишає ЗСУ після понад чотирьох років у Силах оборони. Активіст також оприлюднив свідоцтво про хворобу та заявив, що рішення про звільнення ухвалене на підставі висновку ВЛК.

    «Мою службу завершено. Втративши більшу частину зору, я залишаю ЗСУ, куди добровільно мобілізувався в перший день великої війни», — написав Шабунін.

    Він зазначив, що понад чотири роки перебував у Силах оборони: частину часу — на Харківщині та на сході України, зокрема в Дружківці, решту — у Харкові та Києві. За словами Шабуніна, до армії він зайшов солдатом, а завершив службу у званні старшого сержанта.

    Шабунін також заявив, що нині перебуває вдома, планує стабілізувати стан здоров’я і повернутися до роботи у Центрі протидії корупції.

    Однак заява про звільнення через втрату зору одразу викликала хвилю критики. У соцмережах частина користувачів почала ставити під сумнів серйозність діагнозу та порівнювати ситуацію з випадками, коли військовослужбовці з тяжкими пораненнями чи хронічними захворюваннями продовжують службу. Водночас підтверджених доказів того, що рішення ВЛК було незаконним або підробленим, наразі публічно не оприлюднено.

    Окремо користувачі звернули увагу на те, що сам Шабунін не відмовляється від кермування автомобілем, хоча, на думку критиків, серйозні проблеми із зором можуть бути несумісними з безпечним водінням. Це стало одним із головних аргументів тих, хто звинувачує активіста у можливому «списанні» з армії за сумнівними підставами.

    Водночас частина коментаторів стала на захист Шабуніна. Вони наголошують, що медичний стан людини не можна оцінювати за дописами в соцмережах, а рішення про придатність або непридатність до служби ухвалює не аудиторія Facebook, а військово-лікарська комісія. Прихильники активіста також нагадують, що Шабунін мобілізувався на початку повномасштабного вторгнення та перебував у Силах оборони понад чотири роки.

    Скандал навколо демобілізації Шабуніна наклався на попередні кримінальні провадження щодо нього. У 2025 році Державне бюро розслідувань повідомляло про підозру військовослужбовцю, якого ЗМІ ідентифікували як Віталія Шабуніна. Йшлося про підозру в ухиленні від військової служби в умовах воєнного стану та заволодінні чужим майном шляхом шахрайства.

    У серпні 2025 року ДБР заявило про завершення розслідування у цій справі. За версією слідства, фігурант нібито систематично ухилявся від проходження військової служби за сприяння командира військової частини. Водночас Шабунін та його прихильники раніше називали справу політично мотивованою.

    Після оголошення підозри низка громадських організацій виступила із заявою на підтримку Шабуніна, заявивши про ризики використання правосуддя для політичного тиску на громадський сектор.

    На цьому тлі нинішнє звільнення активіста із ЗСУ стало ще одним приводом для суспільної поляризації. Для критиків Шабуніна це виглядає як підтвердження старих претензій щодо його служби. Для прихильників — як чергова хвиля публічного тиску на антикорупціонера, який перебуває у конфлікті з частиною політичного та силового середовища.

    Реакцію на звільнення Шабуніна також опублікував громадський рух «Чесна мобілізація». Його представники заявили, що такі випадки, на їхню думку, можуть підривати довіру до мобілізаційної системи та викликати обурення серед військових і цивільних. Водночас ці твердження є позицією громадського руху, а не офіційним висновком державних органів.

    Ситуація зі Шабуніним порушила ширшу проблему — довіру суспільства до рішень військово-лікарських комісій. На тлі війни українці гостро реагують на будь-які випадки звільнення від служби, особливо коли йдеться про публічних осіб. При цьому суспільна недовіра часто виникає ще до появи повної медичної або юридичної інформації.

    Наразі офіційних повідомлень про оскарження рішення ВЛК щодо Шабуніна або відкриття нового провадження саме через його демобілізацію немає. Відомо лише, що він заявив про завершення служби за станом здоров’я, оприлюднив медичний документ і планує повернутися до роботи у Центрі протидії корупції.

  • У ЗСУ готують короткі контракти: Сирський пояснив, хто зможе служити 6–10 місяців

    У ЗСУ готують короткі контракти: Сирський пояснив, хто зможе служити 6–10 місяців

    У Збройних силах України планують запровадити новий формат служби — короткострокові контракти терміном від 6 до 10 місяців. Таку модель розробляють насамперед для військових, які звільнилися зі служби за станом здоров’я після поранень, але хочуть повернутися до війська, а також для чинних бійців.

    Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський в інтерв’ю «Мілітарному».

    За словами Сирського, ідею коротких контрактів розробляли з урахуванням побажань самих військовослужбовців. Частина бійців просила про можливість укладати контракти на мінімальні терміни, а не одразу на кілька років.

    Головнокомандувач пояснив, що для військових, які були звільнені за станом здоров’я після поранень, але мають бажання повернутися до служби, може з’явитися контракт на шість-дев’ять місяців.

    «Ми враховували різні бачення і різні підходи. Запровадження так званого короткого контракту на шість-дев’ять місяців — для тих військовослужбовців, які звільнилися за станом здоров’я в результаті поранень, але мають бажання укласти контракт», — зазначив Сирський.

    Для чинних військовослужбовців, за його словами, термін такого контракту може становити 10 місяців.

    Водночас для новобранців залишаться стандартні контракти — на два-три роки або більше. Також продовжить діяти звичайна мобілізація без укладання контракту.

    Сирський наголосив, що рівень грошового забезпечення та надбавок для військових має залишатися однаковим незалежно від формату служби.

    Головнокомандувач назвав нову систему інноваційною та зазначив, що такий підхід уперше запроваджується у країні, яка веде повномасштабну війну.

    «Це дійсно такий інноваційний проєкт, який вперше запроваджується, напевно, у воюючих країнах», — сказав він.

    Запровадження коротких контрактів може стати частиною ширших змін у системі комплектування війська. В Україні триває мобілізація, однак питання термінів служби, ротацій та можливості повернення поранених військових до строю залишається одним із найбільш чутливих.

    Раніше в Міністерстві оборони також повідомляли про автоматичне оновлення військово-облікових документів через державні реєстри для 22 категорій громадян.

    Водночас військові експерти наголошують, що повноцінне запровадження чітких термінів служби можливе лише за умови достатнього поповнення армії, розвитку технологій та активнішого використання бойових роботизованих систем, які зможуть частково замінити людей на найнебезпечніших ділянках фронту.

  • «Люди помирали через кілька днів після мобілізації»: навколо штурмового полку «Скеля» вибухнув масштабний скандал

    «Люди помирали через кілька днів після мобілізації»: навколо штурмового полку «Скеля» вибухнув масштабний скандал

    Навколо 425-го окремого штурмового полку «Скеля» спалахнув один із найгучніших скандалів останніх місяців у Збройних силах України. Після розслідування журналістів «Суспільного» суспільство заговорило про загадкові смерті мобілізованих, можливі побиття, психологічний тиск, відсутність зв’язку з рідними та системні проблеми всередині підрозділу.

    У ситуацію вже втрутилися Офіс військового омбудсмана, Державне бюро розслідувань, поліція та військова прокуратура.

    Журналісти встановили щонайменше п’ять випадків смертей військовослужбовців з Івано-Франківщини, які померли у березні 2026 року невдовзі після мобілізації та потрапляння до полку «Скеля». Йдеться про Василя Войчука, Василя Цюрка, Ярослава Мокрія, Петра Данильціва та Віталія Карата.

    Родичі загиблих заявляють про дивні обставини смерті, сліди травм на тілах та можливе насильство. Водночас у документах офіційними причинами смерті вказані серцево-судинні захворювання, проблеми з легенями або інші медичні ускладнення.

    Особливий резонанс викликала історія Василя Цюрка. Чоловіка мобілізували 24 лютого у Яремчі, а вже через дев’ять днів він помер. За словами сестри Тетяни Стефанюк, родина втратила зв’язок із ним майже одразу після мобілізації.

    8 березня на телефон Василя відповів невідомий чоловік та повідомив, що військовий «два дні буде в карцері». Уже за два дні рідним повідомили, що Василь помер ще 4 березня.

    У лікарському свідоцтві причиною смерті вказали гостру серцево-судинну недостатність та атеросклеротичну хворобу серця. Однак судово-медична експертиза, за словами журналістів, зафіксувала переломи ребер, синці, садна та інші тілесні ушкодження.

    Наразі поліція розслідує цю справу як умисне вбивство.

    Ще одна історія стосується Ярослава Мокрія, якого мобілізували через ТЦК у Снятині, попри наявність інвалідності та перенесений туберкульоз. Родичі стверджують, що про його службу у «Скелі» дізналися лише після отримання повідомлення про смерть.

    Чоловік помер 12 березня дорогою до лікарні у Кіровоградській області. Офіційна причина — хронічна обструктивна хвороба легень.

    За схожих обставин помер і Петро Данильців. Попри проблеми з артеріальним тиском та діагностовану гіпертензію, військово-лікарська комісія визнала його придатним до служби. Через кілька тижнів після мобілізації чоловік помер від гострої серцевої недостатності.

    Окрему увагу суспільства привернула історія Віталія Карата. Перед смертю він встиг зв’язатися із сестрою Олесею Піскуновою з чужого телефона та повідомити, що перебуває у лікарні Павлограда після побиття.

    За словами родичів, чоловік прямо заявив, що його «били постійно». Згодом його перевели до Дніпра, де сестра ще встигла побачити брата живим під кисневою маскою. 14 березня він помер.

    Після публікації розслідування Офіс військового омбудсмана підтвердив, що отримував скарги щодо ситуації у полку. Омбудсман Дмитро Лубінець заявив, що до підрозділу направили окрему перевірку, а також провели закриті зустрічі з командуванням полку та представниками Генерального штабу.

    «Напрацьовані термінові юридичні моменти, які направили і до безпосереднього керівництва, і до Генштабу ЗСУ. Чекаємо на відповідь», — заявив Лубінець.

    Водночас у самому полку «Скеля» відмовилися коментувати конкретні обставини смертей військових, пославшись на лікарську таємницю та інформацію з обмеженим доступом.

    У частині лише підтвердили, що всі п’ятеро військовослужбовців проходили службу саме у 425-му полку.

    Командування медичних сил ЗСУ також не надало конкретних пояснень щодо смертей. У відповіді журналістам там лише зазначили, що у січні-березні 2026 року в Україні спостерігалося сезонне зростання захворюваності на ГРВІ та пов’язані ускладнення.

    Однак скандал навколо «Скелі» не обмежується лише загадковими смертями.

    Раніше радник міністра оборони та волонтер Сергій Стерненко публічно критикував командування полку після штурмових операцій під Покровськом. Він оприлюднив кадри розбитої техніки та заявив, що окремі командири використовують тактику, схожу на російську — масові атаки колонами в умовах домінування дронів.

    «Те, що роблять із людьми в окремих формуваннях, нічим не краще за російські практики», — заявляв Стерненко.

    Журналістка Анна Калюжна також повідомляла про системні проблеми у підрозділі. За її словами, «Скеля» отримала надзвичайно великі обсяги поповнення особового складу — у 20 разів більше за окремі інші бригади.

    Вона також стверджувала, що у військовослужбовців полку забирають мобільні телефони, через що вони фактично не можуть скаржитися на дії командування або повідомляти про ситуацію рідним.

    Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков підтвердив, що 225-й та 425-й штурмові полки викликають занепокоєння щодо дотримання прав військовослужбовців.

    За його словами, йдеться не лише про окремі інциденти, а про можливу системну проблему управління, медичного забезпечення та внутрішньої дисципліни.

    Ще наприкінці 2025 року військова омбудсманка Ольга Решетилова зверталася до Міністерства оборони з проханням провести перевірку через скарги на побиття та психологічний тиск у полку.

    Також раніше Військова служба правопорядку повідомляла про щонайменше 13 офіційно зареєстрованих скарг від військових «Скелі».

    Наразі перевірки та розслідування тривають. Родичі загиблих військових вимагають публічних відповідей та встановлення реальних причин смертей своїх близьких. Водночас історія навколо «Скелі» вже стала одним із найрезонансніших кейсів щодо можливих порушень прав військовослужбовців у ЗСУ за останній час.