Golosnovinua.com

Позначка: мобілізація

  • Бронювання “під ключ” за $10 тисяч: депутата викрили на схемі для ухилянтів через “критичне” підприємство

    Бронювання “під ключ” за $10 тисяч: депутата викрили на схемі для ухилянтів через “критичне” підприємство

    Печерський районний суд Києва оштрафував депутата Почаївської міської ради Валерія Зіневича, який за хабарі організовував схему незаконного бронювання військовозобов’язаних від мобілізації через фіктивне працевлаштування на підприємство Міністерства оборони.

    Як випливає з вироку суду від 21 квітня, депутат пропонував клієнтам повний пакет “послуг” — від зняття з розшуку ТЦК до оформлення бронювання на “критично важливому” підприємстві.

    Слідство встановило, що у червні 2025 року Зіневич зустрівся у Києві з військовозобов’язаним та заявив, що завдяки своїм зв’язкам може допомогти оновити військово-облікові дані, пройти ВЛК, зняти чоловіка з розшуку та фіктивно працевлаштувати його до структури, яка має право бронювати працівників від мобілізації.

    Спочатку свої послуги депутат оцінив у 4 тисячі доларів, однак згодом сума зросла до 10 тисяч доларів США.

    За даними суду, під час подальших зустрічей та телефонних розмов Зіневич озвучував окремі “тарифи” за кожен етап схеми. Зокрема, 25 тисяч гривень — за оплату штрафу через порушення правил військового обліку, ще 1 тисяча доларів та 10 тисяч гривень — за “домовленості” у ТЦК щодо зняття з розшуку та оновлення документів. Окремо депутат просив 30 тисяч гривень за вплив на посадовців для проходження військово-лікарської комісії.

    Уже на початку 2026 року фігурант запропонував нову схему — за 10 тисяч доларів організувати внесення необхідних даних до реєстру “Оберіг” та відображення інформації у застосунку “Резерв+”. Крім цього, він обіцяв вплинути на службових осіб Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони, щоб оформити чоловіка на роботу без фактичного виконання обов’язків.

    За задумом депутата, військовозобов’язаний мав отримати посаду менеджера на підприємстві, яке належить до критично важливих для економіки та оборони. При цьому працювати фактично не потрібно було — достатньо лише кілька разів на місяць з’являтися на підприємстві.

    У лютому 2026 року правоохоронці затримали Зіневича під час отримання хабаря.

    У суді депутат визнав провину, розкаявся та повідомив, що добровільно перерахував 250 тисяч гривень на підтримку ЗСУ. Зрештою суд затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначив штраф у розмірі 31,6 тисячі гривень.

    Історія викликала резонанс на тлі численних викриттів схем із незаконним бронюванням військовозобов’язаних через підприємства критичної інфраструктури. Раніше правоохоронці повідомляли про подібну схему у Києві, де група осіб фіктивно працевлаштовувала чоловіків до компанії, яка мала статус критично важливої для економіки.

    На тлі війни та мобілізації подібні схеми залишаються однією з найбільш прибуткових сфер корупції. Правоохоронці регулярно повідомляють про затримання посадовців, працівників ТЦК, медиків ВЛК та посередників, які за гроші допомагають уникати служби або оформлювати незаконні відстрочки.

  • Вибори та повістки через «Дію»? У Мінцифри зробили гучну заяву про цифрове голосування в Україні

    Вибори та повістки через «Дію»? У Мінцифри зробили гучну заяву про цифрове голосування в Україні

    В Україні наразі неможливо провести вибори через застосунок «Дія», а також не планується використовувати платформу для розсилання повісток. Про це заявив виконувач обов’язків міністра цифрової трансформації Олександр Борняков, пояснивши, що головною перепоною є не технічні можливості, а вимоги Конституції та захист персональних даних.

    За словами посадовця, тема електронного голосування регулярно з’являється у публічному просторі, однак поки що залишається радше теоретичною. Основна проблема — гарантувати повну таємницю голосування, адже у цифровому форматі забезпечити абсолютну конфіденційність значно складніше, ніж на звичайних виборчих дільницях.

    Борняков наголосив, що чинна система з фізичними кабінками для голосування наразі є єдиною моделлю, яка повністю відповідає конституційним вимогам.

    «Коли кажуть, що “Дія” може бути використана у виборах — це неможливо, бо згідно з Конституцією треба, щоб була таємниця голосування», — пояснив він.

    У Мінцифри зазначають, що навіть у країнах, які експериментували з електронним голосуванням, зокрема в Естонії, питання довіри до системи та захисту даних залишається одним із найскладніших. Саме тому Україна не розглядає швидкий перехід до цифрових виборів, особливо в умовах війни та постійних кібератак.

    Окремо Борняков прокоментував чутки щодо можливого використання «Дії» для надсилання електронних повісток. Він підкреслив, що таких планів немає, а інформація про це не відповідає дійсності.

    Водночас уряд продовжує розширювати цифрові послуги для українців. У Мінцифри пояснюють: держава прагне максимально скоротити необхідність фізичного відвідування держустанов, що особливо важливо під час війни через безпекові ризики.

    Одним із ключових викликів залишається захист персональних даних. Борняков визнав, що це питання вже стало частиною євроінтеграційних вимог. За його словами, європейські партнери позитивно оцінюють розвиток української цифрової держави, однак дедалі більше уваги приділяють саме відповідності стандартам захисту інформації.

    Йдеться насамперед про імплементацію норм GDPR — європейського регламенту щодо захисту персональних даних. У Мінцифри заявляють, що Україна змушена пришвидшити оновлення законодавства у цій сфері в рамках підготовки до вступу в ЄС.

    «Вони дивляться на нашу “Дію”, на сервіси, на те, як ми будуємо цифрову державу. Їм це подобається. Але наступне питання — як ви забезпечуєте захист персональних даних?» — пояснив Борняков.

    Тим часом дискусії щодо можливих виборів під час війни в Україні тривають. Раніше окремі політики допускали можливість проведення електронного референдуму через «Дію», однак офіційної моделі такого голосування поки не існує.

    Паралельно Мінцифри продовжує запускати нові онлайн-сервіси. Зокрема, наприкінці весни в застосунку планують запустити функцію онлайн-розлучення, хоча скористатися нею зможуть лише пари без неповнолітніх дітей.

  • «Не уявляю, як це реалізувати»: офіцер ЗСУ пояснив, чому ротація кожні 2 місяці може залишитися лише наказом

    «Не уявляю, як це реалізувати»: офіцер ЗСУ пояснив, чому ротація кожні 2 місяці може залишитися лише наказом

    Ініціатива про регулярну ротацію українських військових на передовій кожні два місяці виглядає логічною з точки зору збереження боєздатності армії, однак її практична реалізація стикається з серйозними викликами. Про це відверто заявив капітан ЗСУ Данило Яковлев, коментуючи наказ головнокомандувача Олександра Сирського щодо обов’язкових ротацій.

    За словами військового, головна проблема — критична нестача піхоти, яка фактично тримає лінію фронту. Саме ці підрозділи несуть найбільше навантаження, живуть у бліндажах і постійно перебувають під вогнем. Без достатньої кількості особового складу забезпечити регулярну заміну бійців на позиціях практично неможливо.

    Капітан підкреслює, що для повноцінної ротації потрібен значно більший людський ресурс. І хоча щомісяця до лав армії вдається залучати приблизно 20 тисяч осіб, цього недостатньо, аби компенсувати втрати, виснаження та потреби фронту. До того ж частина мобілізованих залишає службу самовільно, що ще більше ускладнює ситуацію.

    Окремо Данило Яковлев звернув увагу на психологічний фактор: значна частина військових, які тривалий час перебувають на фронті, прагнуть демобілізації. За його словами, навіть суттєві фінансові стимули не завжди працюють — люди просто фізично й морально виснажені війною.

    «Не уявляю, як це робитиметься», — визнав офіцер, коментуючи можливість дотримання двомісячного циклу ротацій.

    Ще один ключовий виклик — логістика. Ротація на фронті — це не просто «заміна людей», а складна військова операція. Необхідно забезпечити безпечний вихід одних підрозділів і захід інших, що в умовах постійної роботи ворожих дронів стає надзвичайно ризикованим. Саме момент переміщення військових є одним із найнебезпечніших.

    За словами військових, у деяких підрозділах, зокрема в окремих корпусах, вдалося налагодити ефективну систему підтримки — за рахунок дронів, волонтерів, бізнесу та місцевих бюджетів. Це дозволяє доставляти провізію, евакуювати поранених і частково знижувати навантаження. Але така ситуація не є типовою для всієї армії — в інших підрозділах забезпечення значно слабше.

    Наказ Олександр Сирський передбачає, що військові повинні перебувати на передовій до двох місяців із подальшою заміною, а також отримувати медогляд і час на відпочинок. Контроль за виконанням — жорсткий, із передбаченою відповідальністю за порушення. Водночас самі військові визнають: без системних змін це може залишитися складною для виконання вимогою.

    Серед можливих рішень, які озвучують у військовому середовищі, — зміни до законодавства, залучення іноземних добровольців та розширення ролі цивільних у небойових посадах. Це дозволило б звільнити частину військових для виконання бойових завдань. Також обговорюється необхідність створення додаткових стимулів для жінок, щоб збільшити кадровий резерв.

    Важливим аспектом залишається і вік військових. За словами командирів, середній вік українського піхотинця сьогодні становить близько 45 років, що також впливає на фізичну витривалість і потребу в регулярному відпочинку.

    Ідея регулярної ротації є критично важливою для збереження боєздатності армії, однак її реалізація впирається у системні проблеми — нестачу людей, складну логістику та загальне виснаження військових. Без комплексних рішень на рівні держави виконати ці вимоги буде надзвичайно складно.

  • $2500 за “вихід” з ТЦК: на Київщині затримали посадовця за схему ухилення від мобілізації

    $2500 за “вихід” з ТЦК: на Київщині затримали посадовця за схему ухилення від мобілізації

    У Київській області правоохоронці викрили корупційну схему, пов’язану з ухиленням від мобілізації. Працівника одного з територіальних центрів комплектування затримали під час отримання хабаря за сприяння у незаконному “виведенні” щойно мобілізованого чоловіка.

    Про інцидент повідомили у поліції Київської області. За даними слідства, посадовець пропонував за грошову винагороду вплинути на службових осіб, відповідальних за військовий облік, щоб забезпечити чоловікові уникнення служби.

    Йдеться про суму у 2 500 доларів США. Саме стільки фігурант вимагав за організацію безперешкодного виходу мобілізованого з приміщення ТЦК та подальше “вирішення питання” щодо непритягнення до служби.

    Правоохоронці задокументували факт передачі коштів. Під час особистої зустрічі після отримання хабаря посадовця затримали “на гарячому”.

    У поліції уточнюють, що схема передбачала не лише одноразову допомогу, а й подальший супровід — фактичне гарантування уникнення мобілізації шляхом впливу на інших посадових осіб.

    Наразі тривають слідчі дії. Правоохоронці встановлюють усіх причетних до організації схеми, а також перевіряють можливу наявність інших подібних випадків.

    Цей інцидент став частиною ширшої кампанії з протидії корупції у сфері мобілізації. Раніше правоохоронні органи повідомляли про викриття ще кількох схем, пов’язаних із незаконним уникненням служби — від підробки документів до організації фіктивних медичних висновків.

    Експерти зазначають, що подібні злочини становлять серйозну загрозу для обороноздатності держави, особливо в умовах війни. Вони підривають довіру до системи мобілізації та створюють нерівні умови для громадян.

    У цьому контексті правоохоронні органи посилюють контроль за діяльністю територіальних центрів комплектування та проводять перевірки щодо дотримання законодавства.

    Водночас важливо нагадати, що відповідно до законодавства України, кожна особа вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено в суді.

    Викриття схеми на Київщині демонструє, що боротьба з корупцією у сфері мобілізації триває, а правоохоронні органи намагаються оперативно реагувати на подібні порушення.

  • Мобілізація по-новому: Міністерство оборони України готує масштабні зміни — від ВЛК до цифрового обліку військовозобов’язаних

    Мобілізація по-новому: Міністерство оборони України готує масштабні зміни — від ВЛК до цифрового обліку військовозобов’язаних

    В Україні готуються суттєві зміни у підходах до мобілізації. У Міністерстві оборони України повідомили про розробку комплексного рішення, яке має усунути проблеми, що виникали під час проходження військово-лікарських комісій, а також підвищити якість формування мобілізаційного ресурсу. Йдеться не лише про вдосконалення медичних оглядів, а й про ширшу трансформацію системи — з акцентом на цифровізацію, прозорість і більш точний відбір військовозобов’язаних.

    Як зазначили у відповіді відомства на запит hromadske, процедура військово-лікарської експертизи вже поступово змінюється. Зокрема, триває активна цифровізація процесів і оновлення правил медичних оглядів, що має зробити систему більш об’єктивною та зрозумілою як для громадян, так і для держави. У Міноборони визнають, що раніше під час роботи військово-лікарських комісій виникали помилки та непорозуміння, і саме їхній аналіз зараз лежить в основі майбутніх змін.

    У відомстві наголошують, що нині триває системна робота з виявлення похибок, які мали місце під час проведення медичних оглядів військово-лікарськими комісіями при ТЦК та СП, а також розробляються механізми, які дозволять не лише виправити допущені помилки, а й запобігти їх повторенню в майбутньому. При цьому підкреслюється, що військово-лікарська комісія визначає виключно придатність особи до військової служби. Якщо людина не має скарг або документально підтверджених захворювань, огляд може обмежуватися базовими процедурами та стандартними аналізами.

    Водночас у випадках, коли висновок комісії не відповідає реальному стану здоров’я, його можна оскаржити — як у регіональних або Центральній військово-лікарській комісії, так і в судовому порядку. У Збройних силах України визнають, що окремої статистики щодо успішності таких оскаржень наразі не ведуть, однак запевняють, що якість роботи комісій контролюється через регулярні перевірки та діяльність спеціальних наглядових груп.

    Зокрема, лише за 2025 рік було проведено 318 перевірок діяльності військово-лікарських комісій при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. За їхніми результатами було змінено або перепризначено понад 130 голів комісій, що свідчить про намагання підвищити рівень відповідальності та професійності у цій сфері.

    Окремий блок змін стосується цифровізації та інтеграції державних реєстрів. У Міністерстві оборони України повідомляють, що планується вдосконалити обмін даними між системою «Оберіг», базами Національної поліції України та Державної прикордонної служби України. Це дозволить значно швидше перевіряти статус громадян на блокпостах і пунктах пропуску, а також зменшить кількість помилок, пов’язаних із людським фактором.

    Крім того, передбачено повноцінний запуск електронного кабінету у застосунку «Резерв+», який дасть змогу військовозобов’язаним оновлювати свої персональні дані дистанційно, без необхідності відвідування територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Це має не лише спростити взаємодію громадян із системою, а й знизити навантаження на адміністративні органи.

    Суттєвим нововведенням стане також надання лікарям військово-лікарських комісій доступу до цифрових медичних історій пацієнтів у цивільних медичних закладах. Такий крок дозволить отримувати більш повну та об’єктивну інформацію про стан здоров’я людини, що, своєю чергою, зменшить ризик помилкових рішень щодо придатності до служби.

    Однією з ключових змін, які плануються, є перехід від масового оповіщення до принципу професійного відбору. Це означає, що акцент буде зроблено на залученні спеціалістів, які дійсно потрібні конкретним підрозділам. Такий підхід, за оцінками Міністерства оборони України, дозволить підвищити ефективність використання людського ресурсу та зробити мобілізацію більш цільовою.

    У межах цієї реформи також передбачено інтеграцію різних державних реєстрів, щоб у системі «Оберіг» відображалася розширена інформація про військовозобов’язаних — зокрема їхня цивільна професія, рівень освіти та медичний стан. Це має забезпечити більш точне планування та розподіл ресурсів.

    Окремо у відомстві наголошують на необхідності створення чіткого механізму взаємодії між територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Національною поліцією України та органами військового управління. Така координація має підвищити ефективність мобілізаційних заходів і зменшити кількість конфліктних ситуацій.

    У Міністерстві оборони України підкреслюють, що всі ці кроки спрямовані на впровадження системи таргетованого оповіщення військовозобов’язаних. Це означає, що виклики до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки будуть більш адресними та обґрунтованими, що, як очікується, дозволить не лише підвищити ефективність мобілізації, а й знизити соціальну напругу в суспільстві.

    Загалом запропоновані зміни свідчать про спробу перейти від екстрених рішень воєнного часу до більш системної та технологічно розвиненої моделі мобілізації. Якщо ці ініціативи буде реалізовано, вони можуть суттєво змінити як сам процес призову, так і рівень довіри громадян до нього.

  • Путін під тиском: що може змінити хід війни

    Путін під тиском: що може змінити хід війни

    Ситуація навколо війни Росії проти України, за оцінками західних аналітиків, поступово ускладнюється для Кремля, однак ознак швидкого краху російського режиму наразі не спостерігається. Водночас у політичних та економічних процесах усередині Росії накопичуються проблеми, які можуть у перспективі вплинути на рішення Володимира Путіна щодо подальшого ведення війни, зокрема щодо можливого припинення вогню або перегляду військової стратегії.

    Про це під час Київського безпекового форуму заявив оглядач Девід Ігнатіус, коментуючи нинішній стан російської економіки, ситуацію на фронті та міжнародні наслідки війни. За його словами, Росія змогла частково перебудувати економіку під воєнні потреби, однак ця трансформація має серйозні побічні ефекти. Зокрема, цивільні галузі економіки демонструють стагнацію, інвестиційна активність скорочується, а структура виробництва дедалі більше залежить від оборонного сектору. Така модель, на думку експерта, забезпечує короткострокову стабільність, але створює довгострокові ризики для розвитку країни.

    Ігнатіус наголосив, що попри значні втрати та затяжний характер бойових дій, російське керівництво продовжує вести війну з розрахунком на виснаження України та її партнерів. Водночас очікування Кремля щодо швидких військових успіхів не справдилися. Російська армія не змогла досягти ключових оперативних цілей, зокрема встановити повний контроль над низкою великих міст на сході України, які залишаються під контролем українських сил. Ба більше, за даними українського військового командування, Сили оборони змогли провести локальні контрнаступальні дії та звільнити значні території на південному напрямку, що свідчить про збереження їхньої наступальної спроможності навіть у складних умовах війни.

    Окремо експерт звернув увагу на те, що Росія фактично опинилася у стані затяжного військового конфлікту, який вимагає постійного поповнення людських ресурсів. На цьому тлі все частіше з’являються повідомлення про труднощі з набором військовослужбовців, а також про приховані або часткові мобілізаційні заходи. За оцінками аналітичних центрів, Кремль може розглядати можливість розширення мобілізації або посилення призову резервістів, що потенційно може змінити баланс сил на фронті, але водночас створює серйозні внутрішньополітичні ризики для російської влади.

    Ігнатіус нагадав, що попередня часткова мобілізація у Росії у 2022 році спричинила значний соціальний резонанс і масовий виїзд громадян за кордон. Повторення подібного сценарію може ще більше загострити внутрішню ситуацію, особливо в умовах економічного тиску та зростаючого навантаження на державний бюджет, який дедалі більше спрямовується на фінансування війни.

    На міжнародному рівні Росія також стикається з поступовим звуженням політичного простору. Західні країни продовжують підтримувати Україну, а політичні зміни в окремих державах Європи, за словами експерта, не завжди грають на користь Москви. Це поступово ускладнює для Кремля можливості дипломатичного маневру та посилює ізоляцію на міжнародній арені.

    Водночас Ігнатіус підкреслив, що попри всі ці виклики, не варто очікувати швидких змін режиму в Росії. За його словами, політична система залишається централізованою та контрольованою, а Володимир Путін продовжує утримувати ключові важелі влади. Саме тому сценарії різкого внутрішнього обвалу наразі виглядають малоймовірними.

    Серед можливих варіантів розвитку подій експерт назвав і тимчасове припинення вогню, яке Росія може використати для перегрупування сил, відновлення військових ресурсів і коригування стратегії. Такий сценарій, за його словами, не означатиме завершення конфлікту, а радше його перехід у нову фазу. Водночас Ігнатіус наголосив, що ключовим фактором залишається політична мотивація російського керівництва, яке продовжує розглядати Україну як стратегічну ціль.

    Таким чином, за оцінками західних спостерігачів, Росія поступово входить у період довготривалого стратегічного виснаження, де економічні обмеження, військові втрати та міжнародний тиск формують складну і нестабільну рівновагу, однак остаточний розвиток подій значною мірою залежатиме від політичних рішень у Кремлі та ситуації на фронті.

  • Кім Чен Ин закликав молодь готуватися до війни проти України

    Кім Чен Ин закликав молодь готуватися до війни проти України

    Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин закликав молодь країни до посилення дисципліни, ідеологічної стійкості та готовності виконувати державні завдання, прямо пов’язавши ці вимоги з участю КНДР у війні проти України на боці Росії. Відповідні заяви пролунали під час XI з’їзду молодіжної організації у Пхеньян, про що повідомляє державне інформаційне агентство KCNA. Виступ північнокорейського лідера став черговим сигналом про поглиблення військово-політичної співпраці між Пхеньяном і Москвою, а також про посилення мобілізаційних настроїв усередині самої КНДР.

    У своїй промові Кім Чен Ин наголосив, що молодіжні організації мають відігравати ключову роль у реалізації рішень правлячої партії та зміцненні держави в умовах зовнішнього тиску. Він підкреслив необхідність абсолютної лояльності, високої організованості та готовності до самопожертви заради інтересів країни. Особливий акцент було зроблено на тому, що саме молодь розглядається як основна сила, здатна забезпечити виконання стратегічних завдань, включно з військовими.

    Як зазначає Reuters, у матеріалах, поширених під час з’їзду, влада КНДР фактично ототожнила відданість державі з готовністю брати участь у закордонних операціях. У зверненнях до учасників наголошувалося, що молоді солдати, відправлені за межі країни, виконують місію із захисту честі держави, а їхня участь у бойових діях подається як приклад героїзму та патріотизму. Така риторика свідчить про посилення ідеологічної підготовки населення до можливих подальших військових кроків.

    На тлі цих заяв міжнародні джерела продовжують повідомляти про фактичну участь північнокорейських військових у війні Росії проти України. За оцінками південнокорейських, українських і західних аналітиків, КНДР могла направити до Росії близько 14 тисяч військовослужбовців для підтримки російських сил. Частина з них, за наявною інформацією, залучалася до бойових дій, зокрема на території прикордонних регіонів Росії, включно з Курська область, а також до виконання допоміжних функцій, пов’язаних із використанням безпілотників, логістикою та коригуванням ударів по українських позиціях.

    Водночас повідомляється про значні втрати серед північнокорейського контингенту. За попередніми оцінками, кількість загиблих може перевищувати 6 тисяч осіб, однак ці дані не мають офіційного підтвердження з боку Пхеньяна. КНДР традиційно не розкриває інформацію про свої військові операції за кордоном, що ускладнює незалежну перевірку таких повідомлень і залишає простір для різних оцінок з боку міжнародної спільноти.

    Перші повідомлення про можливе залучення військових КНДР до підтримки Росії з’явилися ще у жовтні 2024 року, коли розвідки низки країн заявили про перекидання північнокорейських підрозділів на російську територію. Відтоді, за даними відкритих джерел, співпраця між Москвою і Пхеньяном у військовій сфері могла значно розширитися, охоплюючи не лише людські ресурси, а й постачання озброєнь, боєприпасів і технологічну взаємодію.

    Паралельно із зовнішньою активністю КНДР посилює контроль над власним суспільством. Влада країни продовжує обмежувати доступ до іноземної інформації та культури, зокрема західної та південнокорейської, а також посилює ідеологічний вплив через освітні та молодіжні організації. У цьому контексті молодь розглядається як стратегічний ресурс, який має забезпечити довгострокову стабільність режиму та підтримку його політики як всередині країни, так і за її межами.

    Заяви Кім Чен Ина про готовність молоді до виконання військових завдань на тлі війни в Україні свідчать про подальшу мілітаризацію північнокорейського суспільства та поглиблення його залучення до міжнародних конфліктів. Це також підсилює занепокоєння міжнародної спільноти щодо розширення географії війни та втягнення до неї нових держав, що може мати довгострокові наслідки для глобальної безпеки.

  • Відстрочки під питанням: студентів можуть мобілізувати інакше — у Раді озвучили сценарій змін

    Відстрочки під питанням: студентів можуть мобілізувати інакше — у Раді озвучили сценарій змін

    В Україні можуть переглянути правила надання відстрочок від мобілізації, зокрема для студентів, які здобувають освіту. Йдеться не про вже ухвалені рішення, а про можливі зміни підходів до формування мобілізаційного ресурсу, які наразі обговорюються на рівні державної політики. Про це заявив народний депутат від фракції «Слуга народу» Олександр Федієнко, коментуючи перспективи трансформації системи мобілізації в умовах повномасштабної війни.

    За словами депутата, сьогодні в Україні існує близько 17 категорій громадян, які мають право на відстрочку від мобілізації. Водночас він вважає, що ця система потребує перегляду, оскільки не повністю відповідає сучасним викликам і потребам оборони держави. Одним із можливих напрямів змін може стати уточнення критеріїв щодо осіб, які навчаються, особливо тих, хто здобуває не першу освіту.

    Федієнко наголосив, що наразі Міністерство оборони України не представило публічної стратегії чи доктрини, яка б чітко визначала майбутні кроки у сфері мобілізації. Втім, за його оцінкою, логіка дій відомства може полягати у поступовому розширенні мобілізаційного ресурсу. Саме тому перегляд відстрочок, пов’язаних із навчанням, виглядає як один із імовірних інструментів для досягнення цієї мети.

    «Ймовірно, такі підходи можуть бути змінені з метою вивільнення додаткового мобілізаційного ресурсу», — зазначив депутат. Він уточнив, що особлива увага може приділятися випадкам, коли громадяни отримують другу або третю освіту, що потенційно дозволяє їм довше уникати мобілізації.

    Окремо Федієнко звернув увагу на проблему ухилення від мобілізації. За його словами, в Україні є значна кількість громадян, які перебувають у розшуку через невиконання мобілізаційних обов’язків. Йдеться про великі цифри, які можуть обчислюватися мільйонами. Частина цих людей продовжує вести звичайне життя, не з’являючись до територіальних центрів комплектування.

    У цьому контексті депутат запропонував застосовувати більш системний підхід до роботи з такими громадянами. Він провів аналогію з банківською сферою, де щодо боржників діє чіткий алгоритм — від попереджень до примусового стягнення через виконавчу службу. Подібну модель, на його думку, можна адаптувати і до мобілізаційних процесів, забезпечивши поступовий і законний вплив на тих, хто ухиляється.

    Водночас Федієнко підкреслив важливість збереження балансу між оборонними потребами та функціонуванням економіки. За його словами, держава не може дозволити собі повністю зосередитися лише на військовій сфері, ігноруючи інші галузі. Критично важливо забезпечити роботу інфраструктури, бізнесу та соціальної сфери, адже саме вони підтримують економічну стійкість країни під час війни.

    «Якщо рухатися шляхом повної мілітаризації економіки, це може призвести до негативних наслідків і нагадуватиме радянську модель», — зауважив депутат. Він наголосив, що Україна має уникати крайнощів і будувати гнучку систему, яка одночасно дозволяє підтримувати армію та забезпечувати життєздатність держави.

    На тлі цих заяв у суспільстві зростає дискусія щодо справедливості мобілізації. Частина громадян підтримує ідею перегляду відстрочок, вважаючи, що правила мають бути однаковими для всіх. Інші ж наголошують на важливості захисту права на освіту та необхідності враховувати індивідуальні обставини.

    Експерти зазначають, що будь-які зміни у сфері мобілізації мають бути чітко врегульовані законодавчо і супроводжуватися прозорою комунікацією з суспільством. В умовах війни питання мобілізації є не лише військовим, а й соціальним, адже воно безпосередньо впливає на мільйони громадян.

    Варто також враховувати, що паралельно Міністерство оборони України заявляє про намір посилити контроль за діяльністю територіальних центрів комплектування, зокрема щодо дотримання законності та уникнення зловживань. Це свідчить про прагнення влади не лише розширювати мобілізаційний ресурс, а й підвищувати довіру до самої системи.

    Ідея перегляду відстрочок для студентів наразі перебуває на етапі обговорення, але вже стала важливою частиною ширшої дискусії про майбутнє мобілізаційної політики України. Остаточні рішення залежатимуть від позиції Міністерства оборони, парламенту та загальної безпекової ситуації в країні.

  • Контракти до 400 тисяч для піхоти: Володимир Зеленський оголосив масштабну реформу армії та нову систему виплат

    Контракти до 400 тисяч для піхоти: Володимир Зеленський оголосив масштабну реформу армії та нову систему виплат

    Президент України Володимир Зеленський оголосив про старт масштабної реформи сектору оборони, ключовим елементом якої стане суттєве підвищення грошового забезпечення військовослужбовців. Особливий акцент робиться на піхотних підрозділах, для яких планують запровадити нові контракти з виплатами до 400 тисяч гривень залежно від виконання бойових завдань. Рішення ухвалене після погодження базових параметрів реформи між військовим командуванням і урядом, а її активна фаза має розпочатися вже в червні 2026 року.

    За словами глави держави, нова модель фінансового забезпечення армії базуватиметься на принципі справедливості, який передбачає диференційований підхід до виплат. Йдеться про те, що рівень грошового забезпечення буде безпосередньо залежати від реального внеску військовослужбовця: участі в бойових діях, складності виконуваних завдань, досвіду та ефективності. Таким чином держава прагне відійти від формального підходу до нарахування зарплат і створити систему мотивації, яка враховує реальні ризики та навантаження.

    У межах реформи визначено базові орієнтири: мінімальний рівень грошового забезпечення для військових, які перебувають у тилових підрозділах, має становити не менше 30 тисяч гривень. Водночас для тих, хто виконує бойові завдання на передовій, виплати будуть значно вищими — у кілька разів. Найбільші зміни торкнуться саме піхотинців, адже ця категорія військових несе одне з найвищих навантажень на фронті.

    Президент наголосив, що для піхоти розробляється окремий формат контрактів, який передбачає виплати в діапазоні від 250 до 400 тисяч гривень. Розмір винагороди залежатиме від інтенсивності бойових дій, складності операцій та досягнутих результатів. Такий підхід має не лише підвищити соціальний захист військових, а й посилити мотивацію до служби в найбільш складних підрозділах.

    Крім того, реформа охоплює і командний склад. За словами Зеленського, українські офіцери, бойові сержанти та командири мають отримати «достойний і відчутно підвищений» рівень оплати. Це пояснюється тим, що саме від якості управління на полі бою часто залежить не лише успіх операцій, а й життя військових. Таким чином держава намагається закласти баланс між відповідальністю та винагородою.

    Очікується, що вже у травні будуть узгоджені всі деталі реформи, включно з механізмами фінансування, а перші практичні результати мають з’явитися в червні. Зокрема, йдеться про початок виплат за новими принципами та запуск оновленої системи контрактів.

    Реформа грошового забезпечення є частиною ширших змін у Збройних силах України. Раніше в Міністерстві оборони заявляли про підготовку нових підходів до мобілізації, а також змін у питаннях проходження служби, зокрема щодо термінів перебування в бойових підрозділах і умов ротації. Особливу увагу приділяють саме штурмовим підрозділам і піхоті, які відіграють ключову роль у сучасній війні.

    Експерти зазначають, що підвищення виплат є не лише соціальним, а й стратегічним кроком. В умовах тривалої війни держава змушена конкурувати за людський ресурс, адже мотивація військових стає одним із ключових факторів обороноздатності. Збільшення грошового забезпечення може допомогти залучити нових добровольців, утримати досвідчених бійців і знизити ризики кадрового дефіциту.

    Водночас важливим залишається питання фінансової стійкості таких змін. Реалізація реформи вимагатиме значних бюджетних ресурсів, і значною мірою залежатиме від міжнародної фінансової підтримки України. Проте в умовах війни інвестиції в оборону залишаються пріоритетом для держави.

    Окремо варто відзначити, що новий підхід до оплати праці військових фактично формує нову модель армії — більш професійну, мотивовану та орієнтовану на результат. Якщо реформа буде реалізована в повному обсязі, вона може стати однією з наймасштабніших трансформацій Збройних сил за останні роки.

    Оголошені зміни свідчать про перехід до нової фази розвитку української армії, де ключовими стають не лише технології та озброєння, а й люди — їхня мотивація, підготовка та соціальний захист. І саме від того, наскільки ефективно буде впроваджена ця реформа, значною мірою залежатиме здатність України протистояти викликам війни у довгостроковій перспективі.

  • У Білій Церкві чоловік кинув гранату в ТЦК

    У Білій Церкві чоловік кинув гранату в ТЦК

    У Білій Церкві правоохоронці розслідують інцидент із вибухом на території районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), який стався ввечері 30 квітня. За попередніми даними, близько 17:55 68-річний місцевий мешканець перекинув через огорожу установи бойову гранату РГД-5, яка здетонувала безпосередньо на території об’єкта.

    Про це повідомила речниця Київської обласної прокуратури Юлія Колтак.

    За інформацією слідства, внаслідок вибуху ніхто не постраждав, а також не зафіксовано пошкоджень будівель чи інфраструктури. Вибух стався у дворі установи, що, ймовірно, й дозволило уникнути жертв і значних руйнувань.

    Чоловіка оперативно затримали правоохоронці. Під час поверхневого огляду та подальшого обшуку у нього виявили ще дві бойові гранати типу Ф-1. Вибухонебезпечні предмети вилучено та передано на експертні дослідження для встановлення їхнього походження, стану та можливих каналів постачання.

    За попередніми висновками правоохоронців, затриманий міг діяти не самостійно. У прокуратурі зазначають, що чоловік, ймовірно, став об’єктом впливу з боку невстановлених осіб, які застосували до нього методи психологічного тиску та маніпуляцій.

    Зокрема, за даними слідства, на початку квітня з ним могли зв’язатися особи, які переконали його взяти участь у нібито “перевірці захищеності” будівлі ТЦК. Таким чином, слідчі не виключають, що чоловік міг не до кінця усвідомлювати реальні наслідки своїх дій або діяв під впливом зовнішніх інструкцій.

    Також встановлено, що боєприпаси він отримав зі схрону, облаштованого на території Білоцерківського району. Наразі правоохоронці встановлюють, хто саме міг організувати цей схрон, як довго він існував і чи використовувався в інших цілях.

    До розслідування залучені слідчі та оперативники Служба безпеки України, які перевіряють можливу причетність представників російських спецслужб до організації або координації цього інциденту. У межах цієї версії аналізуються контакти затриманого, його пересування, телефонні з’єднання та інші можливі докази.

    За фактом інциденту відкрито кримінальні провадження одразу за двома статтями Кримінального кодексу України. Йдеться про перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період, а також про незаконне поводження з бойовими припасами та вибуховими речовинами.

    Санкції за цими статтями передбачають тривалі строки позбавлення волі, а з огляду на обставини воєнного стану відповідальність може бути посилена.

    Інцидент із вибухом стався на тлі серії подій, пов’язаних із Білоцерківським ТЦК. Напередодні, 29 квітня, правоохоронці затримали інструктора одного з відділів центру, його колегу та підприємця, яких підозрюють в організації схеми фіктивного бронювання військовозобов’язаних.

    Також раніше повідомлялося про проведення обшуків у приміщеннях ТЦК у межах окремих кримінальних проваджень. Усе це свідчить про підвищену увагу правоохоронних органів до діяльності територіальних центрів комплектування, які в умовах воєнного стану виконують ключову роль у мобілізаційних процесах.

    Правоохоронці розглядають інцидент не лише як окремий кримінальний злочин, а і як потенційний елемент ширших спроб дестабілізації ситуації в регіоні. Особливу увагу приділяють версії про використання цивільних осіб у подібних схемах через маніпуляції, дезінформацію або психологічний вплив.

    Наразі тривають слідчі дії, встановлюються всі обставини події, можливі спільники затриманого та канали отримання боєприпасів. Також перевіряється, чи міг цей випадок бути частиною серії подібних інцидентів або тестуванням реакції правоохоронних органів.

    У прокуратурі наголошують, що розслідування триває, а всі причетні до підготовки або організації злочину особи будуть встановлені та притягнуті до відповідальності.