Позначка: мобілізація

  • Скандал на Черкащині: працівників ТЦК звинуватили в нападі на ветерана з ампутованою ногою та його родину

    Скандал на Черкащині: працівників ТЦК звинуватили в нападі на ветерана з ампутованою ногою та його родину

    На Черкащині розгорівся гучний скандал після повідомлень про конфлікт між працівниками територіального центру комплектування та бойовим ветераном, який перебуває на реабілітації після поранення. За даними громадської організації «Ветерани Батьківщини», інцидент стався 16 травня на території Чигиринського району. Автомобіль, у якому перебував ветеран Володимир, його дружина та дитина, зупинили люди в камуфляжі. Після цього, як стверджують у ветеранській організації, ситуація переросла у погрози, застосування газу та демонстрацію зброї.

    Керівництво Черкаського обласного ТЦК та СП уже призначило службову перевірку. У відомстві заявили, що з’ясовують усі обставини події та наголосили, що будь-які прояви неповаги до ветеранів, а також дії, які можуть загрожувати цивільним громадянам, є неприпустимими.

    За інформацією ГО «Ветерани Батьківщини», за кермом автомобіля перебував доброволець, чинний військовослужбовець на реабілітації, бойовий сержант з інвалідністю внаслідок війни. У ветерана ампутована нога, він має бойові нагороди та іменну зброю. Разом із ним у машині були дружина та дитина.

    В організації стверджують, що автомобіль зупинили на польовій дорозі. Після цього між ветераном і людьми в камуфляжі виник конфлікт. За словами представників ветеранської спільноти, під час інциденту фігурував пістолет із патроном у патроннику, у салон автомобіля нібито пустили газ, а самому ветерану погрожували вбивством.

    Через кілька хвилин на місце прибув екіпаж поліції. За даними ГО, після цього пролунали вибачення та була спроба залагодити конфлікт. Водночас, як стверджують у ветеранській організації, один із працівників ТЦК відмовився від подальшого спілкування, пішов до свого автомобіля та зачинився всередині.

    Після розголосу інциденту громадська організація звернулася до керівництва Черкаської області з вимогою взяти справу під особистий контроль. Ветеранська спільнота також наполягає на проведенні щоденних інструктажів для груп оповіщення, аби уникнути подібних ситуацій у майбутньому.

    У Черкаському обласному ТЦК закликали не поширювати неперевірену інформацію та дочекатися офіційних результатів службової перевірки. Станом на зараз її висновки публічно не озвучувалися.

    Скандал на Черкащині стався на тлі ширшої суспільної дискусії про роботу ТЦК та СП в Україні. Представники територіальних центрів комплектування мають право перевіряти військово-облікові документи громадян, однак такі дії повинні здійснюватися в межах законодавства та без перевищення повноважень. Про законні підстави перевірки документів раніше нагадували і в Черкаському ТЦК.

    Останніми місяцями в різних регіонах України неодноразово виникали конфлікти, пов’язані з роботою груп оповіщення. Зокрема, на Черкащині поліція вже відкривала кримінальне провадження після іншого конфлікту між місцевими жителями та представниками ТЦК.

    Окремий резонанс у травні викликала ситуація у Хмельницькому, де ветеран прийшов до будівлі ТЦК з битою після заяв про побиття його сина з інвалідністю. Відео інциденту швидко розійшлося соцмережами та спричинило хвилю обурення.

    Водночас Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець раніше заявляв і про позитивні зміни в роботі окремих ТЦК. За його словами, у деяких регіонах працівники територіальних центрів перестали ховати обличчя під балаклавами та не знімають розпізнавальні знаки під час патрулювання.

    Попри це, новий інцидент на Черкащині знову загострив питання довіри до роботи ТЦК, особливо коли йдеться про взаємодію з ветеранами, чинними військовослужбовцями та їхніми родинами. Суспільство очікує не лише службової перевірки, а й публічних відповідей: хто саме брав участь у конфлікті, чи були правові підстави для зупинки автомобіля, чи застосовували газ і зброю, а також чи понесуть винні відповідальність у разі підтвердження порушень.

  • У Держдумі РФ заговорили про крах: російський депутат визнав, що економіка не витримає війни

    У Держдумі РФ заговорили про крах: російський депутат визнав, що економіка не витримає війни

    У Державній думі Росії вперше від початку повномасштабного вторгнення настільки відкрито заговорили про неспроможність російської економіки витримати затяжну війну проти України. Резонансну заяву зробив депутат Держдуми від КПРФ Ренат Сулейманов, який фактично визнав неминучість глибокої економічної кризи через колосальні витрати на армію та військово-промисловий комплекс.

    За словами російського парламентаря, нині витрати на оборону та силові структури вже поглинають близько 40% федерального бюджету РФ.

    «Цілком очевидно, що економіка не витримає тривалого продовження СВО. Про яке розширення, інвестиції, капіталовкладення можна говорити? Ні танки, ні снаряди не мають споживчої вартості: економіка їх виробляє, але населенням вони спожиті бути не можуть», — заявив Сулейманов.

    Російський депутат визнав, що робота військових заводів лише тимчасово створює ілюзію економічної активності та зайнятості населення. Водночас, за його словами, величезні вливання у військовий сектор провокують інфляцію, скорочення соціальних витрат і дедалі сильніше виснажують бюджет країни.

    Особливу увагу Сулейманов звернув на наслідки, з якими Росія може зіткнутися після завершення бойових дій. За його словами, повернення понад мільйона військових із фронту стане серйозним викликом для ринку праці, який уже зараз не здатний забезпечити достатню кількість робочих місць та стабільних зарплат.

    Крім того, депутат визнав, що утримання та відновлення окупованих територій України потребуватиме колосальних фінансових ресурсів, яких у російському бюджеті фактично немає.

    Аналітики звертають увагу, що такі заяви особливо показові з огляду на попередню позицію самого Сулейманова. На початку великої війни він підтримував радикальну риторику Кремля, вимагав від України «безумовної капітуляції» та схвалював проведення масової мобілізації у 2022 році.

    Тепер же поява критичних заяв навіть серед представників російської влади свідчить про посилення внутрішньої напруги на тлі економічних проблем, санкцій та затяжної війни.

    За даними російських і західних аналітиків, економічна ситуація у РФ останніми місяцями помітно погіршується. Російська економіка стикається одразу з кількома системними проблемами: дефіцитом бюджету, високою інфляцією, браком кадрів, падінням митних надходжень та зростанням податкового навантаження.

    Раніше українська розвідка повідомляла, що російська промисловість уперше за час повномасштабної війни продемонструвала негативну динаміку. За підсумками першого кварталу 2026 року прогнозується падіння ВВП РФ приблизно на 0,6%.

    Додатковий тиск на економіку чинять міжнародні санкції, проблеми з логістикою та величезні витрати на війну. Російська влада дедалі більше змушена спрямовувати ресурси на оборонний сектор, скорочуючи фінансування цивільних програм та соціальної сфери.

    За оцінками аналітиків, нинішня модель російської економіки дедалі більше залежить від воєнного виробництва. Однак така система не створює довгострокового економічного розвитку, оскільки військова продукція не генерує реального підвищення добробуту населення.

    На цьому тлі у Росії посилюється суспільна втома від війни. Російські медіа та експерти повідомляють про зростання невдоволення через інфляцію, подорожчання товарів, дефіцит кадрів та поступове погіршення рівня життя.

    Аналітики також пов’язують появу більш критичних заяв у російському політикумі з підготовкою до майбутніх виборів до Держдуми. На тлі економічних труднощів частина російських еліт починає обережно дистанціюватися від найбільш агресивної риторики Кремля.

    Попри це, офіційна влада РФ продовжує заявляти про готовність вести війну «стільки, скільки буде потрібно». Водночас дедалі більше економістів та навіть окремих представників російської політичної системи визнають, що затяжне виснаження може стати для російської економіки критичним.

  • Організатори концерту Бумбокс заплатили ТЦК “за лояльність” на час виступу гурту в столиці. Джерела

    Організатори концерту Бумбокс заплатили ТЦК “за лояльність” на час виступу гурту в столиці. Джерела

    Як повідомляють наші джерела в КМДА, організатори концерту відомого українського гурту “Бумбокс” заплатили 5 мільйонів гривень керівництву районного ТЦК для безперешкодного проведення концерту у Києві 16 травня.

    “У Києві на концерті “Бумбокс” не було жодного представника ТЦК, і нікого не затримували.

    Це коштувало організаторам, за попередньою інформацією, 5 мільйонів гривень, і це не донати на ЗСУ, а хабарі керівництву районного ТЦК.

    Новий голова ТЦК Києва не брав у цьому участі, але ситуацією зацікавився.

    Після скандалу з перевірками ТЦК на концерті Вакарчука в Києві організатори концертів вважають за краще “домовлятися” з ТЦК.” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, концерт гурту “Бумбокс” зібрав тисячі глядачів у столиці 16 травня.  Це був перший сольний виступ колективу з початку повномасштабного вторгнення.

    Просимо цей матеріал вважати офіційним запитом до СБУ, ДБР та НАБУ з метою проведення перевірки даної інформації та прийняття рішень, в межах компетенції. 

  • Санду: РФ може використати Придністров’я для мобілізації

    Санду: РФ може використати Придністров’я для мобілізації

    Президентка Молдови Мая Санду заявила, що указ російського керівництва про спрощене надання громадянства РФ мешканцям невизнаного Придністровського регіону може бути використаний як інструмент для потенційної мобілізації населення на війну проти України. Про це повідомляє видання Politico, посилаючись на коментарі глави молдовської держави та її оцінку безпекових ризиків у регіоні.

    За словами Санду, подібні рішення можуть мати не лише адміністративний, а й військово-політичний вимір, оскільки спрощене надання громадянства РФ створює потенційну базу для розширення мобілізаційного ресурсу Росії. Вона наголосила, що в умовах триваючої війни Росії проти України будь-які механізми масової паспортизації можуть розглядатися як інструмент впливу та тиску, зокрема на населення Придністров’я.

    Мая Санду припустила, що одна з можливих цілей таких дій — посилення можливостей Росії у комплектуванні особового складу для подальшого використання у війні проти України. Вона зазначила, що Кремль може прагнути отримати додаткові людські ресурси через формальне розширення кола своїх громадян у регіонах, які не перебувають під прямим контролем міжнародно визнаних державних інституцій.

    Окремо президентка Молдови звернула увагу на те, що після початку повномасштабної війни значна частина мешканців Придністров’я зробила вибір на користь громадянства Молдови. За її словами, це пояснюється прагненням людей забезпечити більший рівень безпеки та правового захисту в умовах нестабільної ситуації в регіоні. Водночас нові кроки Росії у сфері громадянства можуть змінити цю динаміку та створити додатковий політичний тиск на населення.

    Санду також розглянула ширший геополітичний контекст, у якому може розгортатися ця ситуація. Вона припустила, що Москва може використовувати питання Придністров’я як елемент ширшої стратегії впливу на Молдову, зокрема у контексті її курсу на європейську інтеграцію та поступову реінтеграцію непідконтрольного регіону. На її думку, подібні дії можуть бути спрямовані на створення додаткових важелів тиску як на Кишинів, так і на міжнародних партнерів країни.

    Водночас президентка Молдови наголосила, що питання можливого вступу країни до Європейського Союзу не може бути предметом зовнішнього блокування. Вона підкреслила, що рішення щодо членства ухвалює виключно ЄС, а не інші держави, і Росія не має формального впливу на цей процес.

    Йдеться про нещодавній указ російського керівництва, яким спрощується процедура отримання громадянства РФ для жителів Придністров’я. Після його ухвалення тема знову привернула увагу міжнародних спостерігачів, оскільки регіон уже тривалий час перебуває у стані невизначеного політичного статусу та фактично контролюється проросійськими структурами.

    На тлі цих подій президент України Володимир Зеленський доручив встановити оперативні контакти з молдовською стороною для координації дій та оцінки потенційних ризиків. У Києві розглядають ситуацію як ще один елемент ширшої безпекової динаміки у регіоні, пов’язаної з війною Росії проти України та впливом на сусідні держави.

    Експерти з питань безпеки зазначають, що Придністровський регіон залишається одним із найбільш чутливих вузлів у східноєвропейській геополітиці. Його невизначений статус, присутність російських військових та політична залежність від Москви створюють умови, за яких будь-які зміни у громадянській або правовій політиці можуть мати ширші наслідки, ніж суто адміністративні.

    Офіційний Кишинів, зі свого боку, продовжує курс на політико-дипломатичне врегулювання та поступову реінтеграцію регіону. Водночас влада Молдови підкреслює, що всі процеси мають відбуватися мирним шляхом, без ескалації конфлікту та з урахуванням міжнародного права.

  • Кремль намагається вбити Буданова навіть під час переговорів: глава ОП зробив гучну заяву

    Кремль намагається вбити Буданова навіть під час переговорів: глава ОП зробив гучну заяву

    Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Росія продовжує спроби його ліквідації навіть на тлі мирних переговорів між Україною та РФ. За словами посадовця, замахи на нього не припиняються, попри дипломатичні контакти сторін.

    Про це Буданов розповів в інтерв’ю британському виданню The Times.

    Це стало першим великим інтерв’ю Буданова західним медіа після призначення на нову посаду. Як зазначають журналісти, на зустріч із пресою він прийшов зі зброєю у кобурі.

    За словами Буданова, загроза його життю залишається постійною. Він заявив, що пережив щонайменше десять замахів.

    «Я не повинен нікому довіряти, я повинен досягти результату», — сказав він.

    Буданов також наголосив, що не вважає дивним той факт, що Кремль продовжує полювати на нього навіть під час переговорного процесу.

    «Це абсолютно нормально», — заявив посадовець, коментуючи дії Росії.

    Частина спроб замаху раніше не розголошувалася, однак деякі епізоди вже ставали публічними.

    Зокрема, у 2019 році під автомобілем Буданова заклали вибухівку. За даними ЗМІ, бомба здетонувала передчасно та відірвала руку агенту, який її встановлював. Повідомлялося, що після вибуху Буданов зі зброєю переслідував одного з нападників, однак тому вдалося втекти.

    Ще один гучний інцидент стався у 2023 році. Тоді дружину Буданова Маріанну та кількох співробітників української розвідки отруїли важкими металами. Українська влада заявляла, що за цією операцією стояли російські спецслужби.

    У 2024 році СБУ повідомила про викриття підготовки нового замаху на Буданова. За версією слідства, російські агенти планували завдати удару по конвою посадовця балістичними ракетами, а після атаки використати FPV-дрон для ліквідації тих, хто вижив.

    У справі фігурували двоє полковників Управління державної охорони, яких підозрюють у співпраці з Росією. Усіх підозрюваних тоді затримали.

    В інтерв’ю The Times Буданов також прокоментував переговорний процес із Росією. За його словами, дипломатичний шлях залишається єдиним реальним механізмом завершення війни, хоча Кремль одночасно продовжує вести агресивну діяльність проти України.

    Останнім часом Буданов залишається однією з найбільш публічних та впливових фігур українського силового блоку. Його заяви регулярно викликають широкий резонанс як в Україні, так і за кордоном.

    Раніше він також заявляв про намір боротися з «ексцесами» під час мобілізації та змінювати підходи до роботи Офісу президента.

  • Різко посилили мобілізаційні заходи: кількість груп ТЦК збільшать на 40%

    Різко посилили мобілізаційні заходи: кількість груп ТЦК збільшать на 40%

    У Києві суттєво посилили мобілізаційні заходи. У столиці на 40% збільшили кількість груп оповіщення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

    Про це під час відкритого засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради заявив виконувач обов’язків заступника начальника Київського міського ТЦК та СП Валерій Кравченко.

    За його словами, посилення мобілізаційних заходів триває вже протягом останніх трьох-чотирьох місяців. Причиною стало підвищення вимог до ефективності проведення мобілізації.

    «За останній час кількість груп оповіщення збільшено. Збільшено штатну кількість людей у групах оповіщення. Все це відбувається, тому що є вимога підсилення мобілізаційних заходів», — заявив Кравченко.

    У ТЦК уточнюють, що йдеться не лише про збільшення кількості мобільних груп, а й про розширення їхнього складу. Таким чином у столиці планують активізувати вручення повісток, перевірку військово-облікових документів та оповіщення військовозобов’язаних.

    Тема мобілізації останніми місяцями залишається однією з найобговорюваніших в Україні. Після набуття чинності нового законодавства про мобілізацію ТЦК активізували роботу в різних регіонах країни, а в суспільстві значно зросла увага до питань військового обліку та оновлення даних.

    Раніше у Міноборони повідомляли, що головною метою змін є актуалізація баз військовозобов’язаних та забезпечення потреб Сил оборони України в умовах тривалої війни.

    Водночас у суспільстві регулярно виникають дискусії щодо методів роботи окремих груп оповіщення ТЦК. Через це Верховна Рада та профільні комісії періодично проводять відкриті засідання, на яких обговорюють скарги громадян, законність дій представників ТЦК та механізми контролю за мобілізаційними процесами.

    На тлі посилення мобілізаційних заходів українцям вкотре нагадують про необхідність своєчасного оновлення військово-облікових даних та виконання вимог законодавства про військовий обов’язок.

  • Суд відправив Дубінського під безальтернативний арешт

    Суд відправив Дубінського під безальтернативний арешт

    Печерський районний суд Києва 14 травня обрав новий запобіжний захід народному депутату Олександру Дубінському у межах кримінального провадження щодо державної зради та поширення антиукраїнської пропаганди. Суд задовольнив клопотання сторони обвинувачення та постановив взяти депутата під варту строком на 60 днів без права внесення застави.

    Про рішення суду повідомили Офіс генерального прокурора та Державне бюро розслідувань, які здійснюють процесуальне керівництво та досудове розслідування у справі.

    За даними слідства, навіть перебуваючи у слідчому ізоляторі, Дубінський продовжував вести активну інформаційну діяльність через соціальні мережі та месенджери. Правоохоронці стверджують, що народний депутат поширював у Telegram, Facebook та Instagram матеріали, які були спрямовані на просування вигідних Російській Федерації наративів, дискредитацію української влади та державної політики, а також на створення передумов для зриву мобілізаційних процесів в Україні.

    У матеріалах слідства йдеться про те, що контент, який публікував депутат, мав ознаки системної інформаційної діяльності, що збігалася з російською пропагандистською риторикою в умовах повномасштабної війни. Серед іншого, правоохоронці вказують на спроби формування недовіри до військово-політичного керівництва держави, дискредитацію мобілізації та поширення тез, які, на думку слідства, могли бути використані в інтересах РФ.

    У ДБР наголошують, що досудове розслідування проводиться щодо народного депутата IX скликання, якого підозрюють у державній зраді. Йдеться про злочин, вчинений в умовах воєнного стану, що належить до категорії особливо тяжких.

    Слідчі також вважають, що перебування під вартою без можливості внесення застави є необхідним для запобігання подальшому поширенню інформаційних матеріалів, які можуть шкодити національній безпеці України, а також для недопущення впливу на хід слідства.

    Нова підозра у державній зраді була вручена Олександру Дубінському 5 травня. За версією слідства, депутат продовжував інформаційну діяльність навіть під час перебування у СІЗО.

    Це не перше кримінальне провадження щодо Дубінського. Раніше правоохоронні органи вже повідомляли про розслідування його можливої участі в інформаційних операціях, пов’язаних із впливом РФ. У попередніх справах фігурували підозри щодо співпраці з російськими структурами та участі у кампаніях із дискредитації України на міжнародному рівні.

    Раніше Служба безпеки України заявляла, що Дубінський міг бути частиною мережі інформаційного впливу, яку пов’язували з російськими спецслужбами. Сам депутат публічно заперечував усі звинувачення, заявляючи про політичний характер переслідування.

    Наразі досудове розслідування триває. Правоохоронці продовжують збір доказів та аналіз діяльності підозрюваного в інформаційному просторі під час повномасштабної війни.

  • Нові контракти і доплати за ризик: в Україні готують реформу армії

    Нові контракти і доплати за ризик: в Україні готують реформу армії

    В Україні триває розробка масштабної реформи військової служби, яка має змінити підхід до мобілізації, контрактів і системи грошового забезпечення у Збройних силах. Йдеться про нову модель контрактів із чітко визначеними строками служби, можливістю вибору посади та запровадженням додаткових виплат за участь у бойових діях.

    Напрацювання щодо реформи обговорюють представники Міністерства оборони України, Генерального штабу ЗСУ та Офісу президента. Мета змін — зробити систему служби більш прогнозованою для військових і водночас підвищити мотивацію та ефективність армії в умовах тривалої війни.

    Ключовим елементом майбутньої реформи є перехід до контрактної системи з фіксованими термінами служби. Передбачається запровадження трьох основних типів контрактів, які охоплюватимуть як новобранців, так і чинних військовослужбовців. У межах цієї моделі мобілізовані громадяни зможуть підписувати контракт із гарантією визначеного терміну служби та подальшої відстрочки до наступного призову.

    Чинні контрактники, своєю чергою, отримають можливість переукласти угоди на нових умовах. Водночас попередній період служби не буде автоматично враховуватися в новому контракті, однак впливатиме на тривалість відстрочки, яка, за задумом розробників, розраховуватиметься індивідуально.

    У військовому керівництві зазначають, що можливість не підписувати контракт залишиться, однак загальна система стане більш структурованою та передбачуваною. Окремо передбачається гнучкість у виборі військових посад. Військовослужбовці зможуть обирати як бойові, так і тилові позиції залежно від підготовки та потреб армії.

    Згідно з поточними напрацюваннями, які ще не є фінальними, пропонується встановити різні строки служби залежно від категорії військовослужбовців. Для чинних військових на бойових посадах передбачається термін служби близько 10 місяців. Для новобранців, які підписують контракт на бойові посади, — приблизно 14 місяців. Для інших спеціальностей, включно з операторами безпілотних систем, спеціалістами зв’язку та медійними підрозділами, розглядається строк до двох років.

    Окрему увагу в реформі приділено фінансовому забезпеченню. За даними співрозмовників у військовому керівництві, планується підвищення мінімальної заробітної плати для військових у тилових підрозділах з приблизно 20 до 30 тисяч гривень. Також розглядається суттєве збільшення виплат для командирів різних рівнів — орієнтовно вдвічі порівняно з нинішніми показниками.

    Найбільш дискусійною частиною реформи є пропозиція запровадити систему бойових доплат за принципом «10/20/40». Вона передбачає додаткові виплати залежно від рівня ризику та характеру завдань. За попередніми даними, військовослужбовцям можуть нараховувати 10 тисяч гривень за день перебування на бойовій позиції, 20 тисяч гривень за участь в ударно-пошукових операціях, зокрема під час повернення втрачених позицій або зачисток, і 40 тисяч гривень за участь у наступальних діях.

    За оцінками розробників, середній дохід піхотинця, який регулярно виконує бойові завдання, може сягати від 250 до 400 тисяч гривень на місяць. Водночас у проєкті передбачають встановлення граничних лімітів на виплати, щоб уникнути зловживань або штучного завищення бойової активності.

    У військовому середовищі наголошують, що всі виплати за системою «10/20/40» мають нараховуватися виключно на підставі офіційних наказів командирів військових частин. Це має забезпечити контрольованість і прозорість фінансової частини реформи.

    Попри масштабність змін, усі ці пропозиції наразі перебувають на етапі обговорення і не оформлені у вигляді остаточних законопроєктів чи урядових постанов. У процесі роботи над реформою параметри постійно змінюються, тому частина ідей може не увійти до фінального документа.

    У Міністерстві оборони та Генеральному штабі планують завершити формування нової моделі контрактів до кінця травня 2026 року. Після цього напрацювання мають бути закріплені на рівні Кабінету Міністрів України відповідними нормативними актами.

    Передумовою реформи стала заява президента Володимира Зеленського про початок нового етапу трансформації армії. Він анонсував збільшення грошового забезпечення військових, запровадження системи «бойових контрактів» і встановлення чітких термінів служби як ключових елементів оновлення Збройних сил України.

    Окремо в уряді визнають, що видатки на оборону суттєво зростають, однак питання повного фінансування підвищених виплат військовим поки залишається відкритим і потребує додаткових рішень щодо розподілу державного бюджету та міжнародної фінансової підтримки.

  • Відпустка для військових без втрати виплат: у ТЦК пояснили, кого можуть відпустити додому

    Відпустка для військових без втрати виплат: у ТЦК пояснили, кого можуть відпустити додому

    Військовослужбовці в Україні можуть отримати відпустку за сімейними обставинами навіть під час воєнного стану. У територіальних центрах комплектування пояснили, у яких випадках бійців можуть тимчасово відпустити зі служби, на який термін та як правильно оформити документи.

    Про це повідомили у Чернівецькому обласному ТЦК та СП.

    У ТЦК наголосили, що українське законодавство дозволяє військовим отримувати відпустку у разі важливих сімейних обставин. При цьому за військовослужбовцем повністю зберігається грошове забезпечення разом із усіма надбавками.

    Найчастіше таку відпустку надають у разі укладення шлюбу, тяжкої хвороби або смерті близьких родичів — дружини, чоловіка, батьків, дітей, братів чи сестер. Також підставою можуть стати стихійні лиха, надзвичайні ситуації або інші виняткові життєві обставини, коли присутність військового є необхідною.

    Рішення щодо надання відпустки ухвалює командир з урахуванням бойової обстановки та службової ситуації.

    Стандартна тривалість такої відпустки становить до 10 календарних днів. Окремо може надаватися час на дорогу — до двох діб в один бік. Таким чином загальний термін може сягати 14 днів.

    У ТЦК також звернули увагу, що закон не обмежує кількість таких відпусток протягом року, якщо є підтверджені підстави для їх оформлення.

    Для отримання відпустки військовослужбовець має подати рапорт. Це можна зробити через застосунок «Армія+» або безпосередньо у своїй військовій частині. У рапорті необхідно вказати причину, бажані дати відпустки та потребу у днях на дорогу.

    До заяви додаються документи, які підтверджують сімейні обставини — медичні довідки, свідоцтва або інші офіційні папери. Якщо документів поки немає, це потрібно окремо зазначити у рапорті.

    Після погодження командиром оформлюється відповідний наказ, а військовослужбовець отримує відпускний квиток.

    У ТЦК наголошують: після завершення відпустки боєць зобов’язаний вчасно повернутися до місця служби або повідомити про поважні причини затримки.

    Право військових на таку відпустку передбачене законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», а також указом президента №1153, який регулює порядок проходження військової служби.

  • В Україні готують нову модель мобілізації та контрактної служби

    В Україні готують нову модель мобілізації та контрактної служби

    Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив про підготовку нової моделі комплектування української армії, яка передбачає поступовий перехід від мобілізаційної системи до контрактної служби. Також у Збройних силах планують запровадити чіткі правила ротацій для військових на передовій.

    За словами Сирського, наразі Генеральний штаб уже отримав завдання підготувати конкретні пропозиції щодо нових форматів контрактної служби в межах ініціативи президента Володимира Зеленського.

    Головком наголосив, що окрему увагу приділяють питанням мобілізації та рекрутингу. Йдеться про створення більш гнучкої системи залучення людей до війська, яка має зменшити навантаження на мобілізаційний ресурс та зробити службу більш прогнозованою.

    Одним із ключових нововведень стане система обов’язкових ротацій для військових, які перебувають на передових позиціях. За словами Сирського, вже підписано спеціальну інструкцію, яка визначає терміни перебування бійців на “нулі”.

    Відтепер заміна військовослужбовців на передових позиціях має відбуватися не пізніше ніж через два місяці безперервного перебування в зоні бойових дій. Після цього передбачено ще один місяць на ротацію та відновлення.

    Сирський пояснив, що ситуація на фронті залишається складною, оскільки російська армія активізувала наступальні дії практично по всій лінії фронту. Найважчою ділянкою він назвав Покровський напрямок, де Росія, за даними українського командування, зосередила близько 106 тисяч військових.

    Попри це, українські сили продовжують оборонні та контрнаступальні дії, зокрема операції в Курській області РФ. За словами головнокомандувача, щоденні втрати російської армії становлять щонайменше тисячу військових убитими та пораненими.

    “Запорука успіху — саме в активній обороні та ініціативі на полі бою. Це дає змогу виснажувати противника та відновлювати позиції”, — зазначив Сирський.

    Окремо головком розповів про посилення далекобійних ударів по території Росії. У квітні Сили оборони України активізували атаки по об’єктах російської військової та паливної інфраструктури.

    Серед пріоритетних цілей — нафтопереробні заводи, логістичні вузли з паливно-мастильними матеріалами та підприємства військово-промислового комплексу РФ. За словами Сирського, протягом місяця українські сили уразили 84 цілі в глибині російської території за допомогою засобів Deep Strike.

    Також головнокомандувач раніше заявляв, що Росія терміново розгортає нові підрозділи для боротьби з українськими безпілотниками. Йдеться про створення чотирьох нових полків та 162 батарей протидії дронам. За оцінками української сторони, РФ планує виготовити понад 7 мільйонів FPV-дронів протягом року.

    Паралельно в Україні планують посилити систему підготовки мобілізованих та роль військових інструкторів. Сирський уже ініціював підвищення виплат для викладацького складу, який займається підготовкою новобранців.