У ніч проти 18 жовтня 2026 року Москва, Санкт-Петербург і Ленінградська область зазнали масованої атаки безпілотників. Найсерйозніші наслідки зафіксували в Санкт-Петербурзі, де після ударів спалахнула пожежа на території одного з найбільших російських комплексів перевалки нафтопродуктів на Балтійському морі — Петербурзького нафтового термінала. Крім того, під удар потрапив центр обробки даних російської компанії VK, у кількох районах виникли перебої з електропостачанням, а аеропорт Пулково тимчасово припинив приймати й відправляти літаки. Виробник українських безпілотників Fire Point повідомив, що для атаки на нафтовий об’єкт використовувалися дрони FP-1. Російська влада визнала пожежі, але заявила про масове перехоплення повітряних цілей.
Про атаку повідомили українські моніторингові Telegram-канали Exilenova+ та Supernova+, російське незалежне видання ASTRA, а згодом і представники російської влади.
Перші повідомлення про інтенсивну роботу протиповітряної оборони в районі Санкт-Петербурга почали з’являтися приблизно о третій годині ночі.
Місцеві жителі розповідали про серії вибухів, яскраві спалахи в небі та звуки роботи російської ППО.
Відеозаписи, які поширювали очевидці, демонстрували сильні загоряння та стовпи диму.
Згодом російська влада офіційно підтвердила, що після атаки виникла пожежа безпосередньо на території Петербурзького нафтового термінала.
Петербурзький нафтовий термінал охопила пожежа
Губернатор Санкт-Петербурга Олександр Беглов повідомив, що внаслідок атаки безпілотників рятувальники ліквідовують пожежі на кількох об’єктах міської інфраструктури.
Серед них він прямо назвав Петербурзький нафтовий термінал.
Також, за словами Беглова, загоряння виникли в Невському, Красносельському, Красногвардійському та Московському районах міста.
Відповідні повідомлення російського посадовця процитувало російське РБК.
За даними моніторингового каналу Exilenova+, на території нафтового комплексу виникла пожежа в резервуарному парку.
На оприлюднених у соціальних мережах кадрах видно масштабне займання.
Водночас остаточно визначити кількість пошкоджених резервуарів, обсяг згорілих нафтопродуктів та стан технологічного обладнання за доступними відеозаписами неможливо.
Також наразі немає підтвердження, що термінал повністю припинив роботу.
Fire Point повідомила про використання українських FP-1
Українська компанія Fire Point, яка розробляє ударні безпілотні системи, повідомила про застосування дронів FP-1 під час атаки на Петербурзький нафтовий термінал.
Про це, зокрема, повідомив 24 Канал.
FP-1 належить до українських ударних безпілотників великої дальності.
Такі апарати призначені для ураження об’єктів, розташованих на значній відстані від української території.
Санкт-Петербург розташований приблизно за 850 кілометрів від українського кордону, тому атаки на об’єкти в цьому регіоні демонструють можливості далекобійних безпілотних систем.
Водночас компанія-виробник не є тотожною військовому командуванню.
Станом на ранок 18 жовтня детального офіційного звіту Генерального штабу ЗСУ щодо всіх результатів цієї атаки в перевірених повідомленнях не було.
Отже, застосування FP-1 підтверджується заявою виробника, а пожежа на терміналі — повідомленнями російської влади та матеріалами очевидців.
Чому удар по нафтовому терміналу важливий для Росії
Петербурзький нафтовий термінал — один із великих російських комплексів приймання, зберігання та відвантаження нафтопродуктів.
Він розташований у Великому порту Санкт-Петербурга та забезпечує перевалку пального, зокрема для подальшого морського експорту.
За відкритими даними, пропускна спроможність комплексу становить приблизно 10–12,5 мільйона тонн нафтопродуктів на рік.
На території підприємства розміщено понад 30 резервуарів для зберігання різних видів пального.
Загальний об’єм резервуарного парку оцінюють приблизно у 441 тисячу кубометрів.
Такі комплекси є важливою частиною експортної інфраструктури російської нафтової галузі.
Через них продукція нафтопереробних підприємств відвантажується на морські судна для подальшого транспортування.
Пошкодження резервуарів та обладнання потенційно може ускладнювати логістику, потребувати ремонтів і впливати на графіки перевалки.
Однак масштаб економічних наслідків конкретно цієї атаки залежатиме від результатів обстеження підприємства.
Сам факт пожежі не дозволяє стверджувати, що Росія втратила всю пропускну спроможність термінала або що експорт нафтопродуктів через Санкт-Петербург повністю зупинився.
Водночас атакований комплекс має стратегічне економічне значення, оскільки нафтова галузь залишається одним із джерел валютних доходів Росії.
Під удар потрапив дата-центр «ВКонтакте»
Окрім нафтового термінала, безпілотники атакували центр обробки даних компанії VK у Ленінградській області.
Про це повідомили російські ЗМІ, а згодом інформацію підтвердила сама компанія.
У VK заявили, що один із дата-центрів справді зазнав атаки безпілотника.
Водночас представники компанії запевнили, що її сервіси продовжують працювати у звичайному режимі.
Однак у соціальних мережах почали з’являтися скарги на проблеми з доступом до окремих сервісів.
За повідомленнями користувачів, спостерігалися перебої в роботі «ВКонтакте» та деяких пов’язаних платформ.
Інформацію про атаку на дата-центр також підтвердило російське РБК.
Поруч із пошкодженим об’єктом, за даними OSINT-аналітиків ASTRA, розташована велика електропідстанція.
Повідомлялося, що вона також могла зазнати пошкоджень.
Проте ступінь ураження енергетичного обладнання та його вплив на роботу дата-центру потребують додаткового підтвердження.
У Петербурзі почали зникати світло та вода
Після нічної атаки мешканці Санкт-Петербурга й навколишніх районів почали повідомляти про перебої з електропостачанням.
За інформацією російських незалежних медіа, частина споживачів тимчасово залишилася без світла.
У деяких районах також виникали проблеми з водопостачанням.
Причини всіх знеструмлень остаточно не встановлені.
За повідомленнями російської влади, уламки безпілотників могли пошкодити окремі лінії електропередачі.
Водночас моніторингові канали повідомляли про можливе ураження енергетичного обладнання поблизу дата-центру VK.
Тому поки не можна стверджувати, що всі перебої зі світлом були спричинені прямими влучаннями по електропідстанціях.
Окремо жителі Петербурга скаржилися на проблеми з мобільним інтернетом.
Місцева влада попереджала, що під час роботи засобів протидії безпілотникам можливі тимчасові обмеження зв’язку.
Повідомляють також про влучання в міст
Українські OSINT-канали опублікували повідомлення про можливе влучання безпілотника у вантовий міст через Корабельний фарватер.
Він входить до складу Західного швидкісного діаметра — важливої транспортної магістралі Санкт-Петербурга.
За повідомленнями моніторингових ресурсів, після атаки в районі мосту було зафіксовано вибухи.
Однак російська влада на момент перших офіційних повідомлень не підтвердила масштабного пошкодження мостової конструкції.
Також не оприлюднено перевірених даних про тривале припинення руху саме через руйнування цього об’єкта.
Тому повідомлення про ураження мосту слід розглядати як попередню інформацію, яка потребує незалежної перевірки.
ППО Росії заявила про 126 збитих дронів
Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко протягом ночі кілька разів оновлював інформацію про роботу російської протиповітряної оборони.
Спочатку він повідомив про нібито збиття 57 безпілотників.
Пізніше заявлена кількість перехоплених повітряних цілей зросла до 126.
За словами російського посадовця, уламки дронів пошкодили житлові будівлі, автомобілі та лінії електропередачі.
Зокрема, у селищі Нізіно Ломоносовського району повідомлялося про пошкодження чотирьох автомобілів на парковці.
Також місцеві мешканці розповідали про вибухи в Кудрові та інших населених пунктах області.
Російська влада заявила про продовження роботи ППО.
Водночас оприлюднена кількість збитих апаратів не підтверджена незалежними джерелами.
Достовірно встановити, скільки безпілотників було запущено та скільки з них досягли цілей, наразі неможливо.
Москва також провела ніч під звуки вибухів
Паралельно з атакою на Санкт-Петербург російська влада повідомляла про наліт безпілотників у напрямку Москви.
Мер російської столиці Сергій Собянін почав публікувати повідомлення про збиті дрони ще пізно ввечері 17 жовтня.
Станом приблизно на третю годину ночі він заявив про 87 перехоплених безпілотників.
За словами московського мера, на місцях падіння уламків працювали екстрені служби.
Водночас на той момент Собянін не повідомляв про значні руйнування або постраждалих у самій столиці.
Жителі Підмосков’я розповідали про вибухи та звуки роботи протиповітряної оборони.
Це вже не перша масштабна повітряна атака на московський регіон протягом жовтня.
Напередодні російська влада заявила, що за тиждень із 10 до 17 жовтня в напрямку Московського регіону нібито рухалися 2730 українських безпілотників.
Проте підтвердити ці показники незалежними даними неможливо.
Аеропорти Москви та Петербурга знову обмежили польоти
Через загрозу безпілотників російська авіаційна влада запровадила тимчасові обмеження на приймання та відправлення літаків.
Зокрема, призупиняв роботу петербурзький аеропорт Пулково.
За інформацією російських ЗМІ, обмеження запровадили приблизно о другій годині ночі.
На тлі повітряної загрози пасажирів і працівників аеропорту переводили до безпечних зон.
Адміністрація Пулково повідомляла про надання людям води та необхідних речей для очікування.
Тимчасові обмеження також діяли у двох московських аеропортах.
Ці заходи стали продовженням серії порушень авіасполучення, які протягом останніх днів неодноразово зачіпали російські транспортні вузли.
Для авіакомпаній такі рішення означають можливі затримки, зміни маршрутів та додаткові витрати.
Однак точна кількість скасованих і затриманих рейсів саме в ніч проти 18 жовтня потребує окремого підтвердження.
Чому українські дрони атакують російську нафтову інфраструктуру
Атака на Петербурзький нафтовий термінал відбулася на тлі тривалої кампанії ударів по російській нафтовій галузі.
Раніше українські далекобійні безпілотники неодноразово атакували нафтопереробні заводи, паливні сховища та інші об’єкти, пов’язані з виробництвом і транспортуванням енергоносіїв.
11 жовтня американське видання The Washington Post опублікувало велике дослідження про те, як Україна застосовує високоточні удари для пошкодження найбільш важливого обладнання російських нафтопереробних підприємств.
У матеріалі зазначалося, що удари по обладнанню, яке складно замінити, можуть призводити до тривалих зупинок виробництва.
Додатковою проблемою для Росії залишаються санкційні обмеження на постачання окремих компонентів промислового обладнання.
Водночас нафтові термінали виконують інші функції, ніж нафтопереробні заводи.
Вони забезпечують зберігання та перевалку готової продукції, а не обов’язково її виробництво.
Тому наслідки атаки на термінал потрібно оцінювати насамперед із погляду пошкодження резервуарів, насосного обладнання та експортної логістики.
Фактичний економічний ефект удару залежатиме від масштабу руйнувань і часу, необхідного для відновлення роботи об’єкта.
Що відомо станом на ранок 18 жовтня
Після масованої атаки безпілотників російська влада підтвердила пожежу на території Петербурзького нафтового термінала.
Компанія Fire Point повідомила про використання українських дронів FP-1.
Також встановлено факт атаки на центр обробки даних VK у Ленінградській області.
Мешканці Санкт-Петербурга повідомляли про перебої з електропостачанням і мобільним зв’язком.
Аеропорт Пулково та окремі московські аеропорти тимчасово обмежували польоти.
Російська влада заявила про 126 збитих безпілотників над Ленінградською областю та 87 — у напрямку Москви станом на третю годину ночі.
Проте ці цифри не мають незалежного підтвердження.
Губернатор Санкт-Петербурга повідомив, що, за попередніми даними, загиблих унаслідок атаки немає.
Найважливішим підтвердженим наслідком нічного удару стала пожежа на одному з великих російських нафтових експортних комплексів у Балтійському регіоні.
Остаточні масштаби пошкоджень, можливі втрати підприємства та вплив атаки на морський експорт нафтопродуктів наразі залишаються невідомими.
