Golosnovinua.com

Позначка: Москва

  • Таємна місія ЦРУ і великий саміт: Реткліфф запропонував посадити Трампа, Зеленського і Путіна за один стіл

    Таємна місія ЦРУ і великий саміт: Реткліфф запропонував посадити Трампа, Зеленського і Путіна за один стіл

    Директор Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф під час своєї незвичайної та максимально закритої поїздки до Москви запропонував провести тристоронню зустріч за участю президента США Дональда Трампа, президента України Володимира Зеленського та російського правителя Володимира Путіна. За задумом американської сторони, такий саміт мав би стати спробою повернути до життя практично заморожений переговорний процес щодо завершення російсько-української війни.

    Про цю ініціативу 29 серпня повідомило видання Axios із посиланням на джерела, обізнані з перебігом переговорів. За його інформацією, пропозиція прозвучала під час контактів Реткліффа з керівниками російських спецслужб. Одним із головних завдань американського гостя було з’ясувати, чи здатні впливові представники російського силового блоку переконати Путіна знову серйозно розглянути переговорний шлях.

    Сам Реткліфф із Путіним, за офіційною версією Кремля, не зустрічався. У Москві директор ЦРУ провів переговори з директором Служби зовнішньої розвідки РФ Сергієм Наришкіним та очільником ФСБ Олександром Бортніковим. Кремлівський речник Дмитро Пєсков після появи інформації про візит підтвердив контакти, однак описав їх як взаємодію «по лінії спецслужб». За його словами, подібні канали можуть залишатися відкритими навіть у найбільш складні періоди у відносинах між державами.

    Поїздка була настільки незвичною, що спочатку її взагалі офіційно не анонсували. The Washington Post повідомляла, що американський військово-транспортний літак C-17 вилетів із району Вашингтона, зробив зупинку в Ризі, а потім прибув до Москви. У російській столиці літак пробув приблизно вісім із половиною годин. Це був один із найрідкісніших візитів керівника ЦРУ до Росії після початку повномасштабної війни. Попередній широко відомий візит очільника американської розвідки до Москви відбувався ще у листопаді 2021 року, коли тодішній директор ЦРУ Вільям Бернс попереджав Кремль про наслідки можливого вторгнення в Україну.

    Згодом стало зрозуміло, що переговори Реткліффа були значно ширшими за звичайний контакт між спецслужбами. За даними The New York Times, директор ЦРУ передав російській стороні вкрай песимістичну для Москви оцінку подальшого перебігу війни. Під час розмови з Бортніковим він, за інформацією видання, закликав російське керівництво серйозно розглянути можливість домовленості з Україною до того, як військове та економічне становище Росії стане ще складнішим. При цьому прямого ультиматуму або погроз щодо наслідків відмови від переговорів Реткліфф, як повідомляється, не висував.

    Ще одним важливим елементом місії стала тема можливого загострення між Росією і країнами НАТО. Reuters повідомляв із посиланням на джерела, що Реткліфф під час московських зустрічей порушував питання можливих російських операцій проти держав Альянсу. Особливу тривогу у Вашингтоні та європейських столицях викликають сценарії провокацій або обмежених дій проти східного флангу НАТО. Водночас Дональд Трамп публічно намагався применшити значення цього аспекту поїздки та заявив, що не вважає напад Росії на територію НАТО ймовірним.

    Найважливіша частина нової інформації Axios, однак, стосується саме можливого саміту. Ідея посадити Трампа, Зеленського і Путіна за один стіл не є абсолютно новою. Адміністрація США вже намагалася просувати формат зустрічі трьох лідерів. Українська сторона демонструвала готовність до такого контакту, тоді як Москва раніше не погоджувалася на нього. Тепер Вашингтон фактично намагається перевірити, чи змінилися обставини настільки, щоб Кремль переглянув свою позицію.

    Показово, що Київ уже офіційно підтвердив отримання інформації від американців щодо московських переговорів. 28 серпня Володимир Зеленський заявив, що українська сторона була поінформована США про зустрічі, які відбулися в Москві. Президент наголосив, що контакти з Вашингтоном відбувалися як до поїздки, так і після неї, та позитивно оцінив координацію між сторонами і тон американської розмови з Росією.

    Це особливо важливо на тлі спроб повернути до активної фази переговорний процес, який протягом останніх місяців фактично зупинився. Керівник Офісу президента України Кирило Буданов 27 серпня заявив, що нова зустріч української та російської переговорних команд може відбутися вже у вересні. За його словами, Київ розраховує і на участь США, оскільки без американського посередництва досягти результату буде надзвичайно складно. Reuters зазначав, що останні тристоронні переговори за участю представників України, Росії та США відбулися ще у лютому.

    Водночас очікувати швидкого прориву українська сторона не закликає. Уже наступного дня Буданов заявив Reuters, що найближчим часом можуть відбутися насамперед «технічні переговори», а не зустріч, здатна миттєво завершити війну. Він також визнав, що не очікує завершення бойових дій до зими. Головною фундаментальною суперечністю залишається російська вимога щодо територій, зокрема контрольованої Україною частини Донбасу, тоді як Київ відкидає можливість відмови від власної території як умову для припинення війни.

    Тому сам факт пропозиції тристороннього саміту ще не означає, що зустріч уже погоджена. Наразі немає підтверджених дати, місця або домовленості про участь усіх трьох лідерів. Так само немає публічного підтвердження від Кремля, що Путін готовий прийняти пропозицію Реткліффа. Axios пише лише про те, що така ідея була передана російській стороні і що після московської місії про її зміст поінформували Зеленського.

    Але сам рівень дипломатичної активності навколо поїздки директора ЦРУ свідчить про нову спробу Вашингтона зрушити переговори з мертвої точки. На відміну від публічних дипломатичних контактів, цього разу каналом стали керівники спецслужб США та Росії — люди, які мають прямий доступ до найвищого політичного керівництва своїх країн. За даними Axios, після зустрічі з Бортніковим Реткліфф дійшов висновку, що глава ФСБ може відіграти конструктивну роль у спробах відновити дипломатичний процес.

    Чи перетвориться ця закрита розвідувальна дипломатія на зустріч Трампа, Зеленського і Путіна, поки невідомо. Але після кількох місяців застою одночасно з’явилися одразу кілька сигналів: Київ говорить про можливі переговори у вересні, Вашингтон передає Москві оцінку погіршення її військових та економічних перспектив, а директор ЦРУ особисто просуває ідею зустрічі трьох лідерів. Тепер ключове питання полягає в тому, чи готовий Кремль перейти від контактів між спецслужбами до переговорів, на яких за одним столом опиняться президенти України, США та Росії.

  • Дзеркальна відповідь на терор: під Москвою після атаки безпілотників запалав гіпермаркет «Магніт»

    Дзеркальна відповідь на терор: під Москвою після атаки безпілотників запалав гіпермаркет «Магніт»

    У ніч на п’ятницю, 28 серпня, ударні безпілотники атакували об’єкти в Московській області Росії. У місті Павловський Посад, розташованому всього за 65 кілометрів на схід від Москви, внаслідок вибухів загорівся великий гіпермаркет мережі «Магніт». Про це повідомляють моніторингові канали з посиланням на численні свідчення місцевих жителів, які чули проліт безпілотників та серію гучних вибухів.

    Офіційна влада регіону традиційно уникає визнання масштабів уражень: губернатор Московської області інцидент у Павловському Посаді не коментував, тоді як мер Москви Сергій Собянін відзвітував про нібито знищення чергових БпЛА на підльоті до столиці РФ.

    Удар по торговому об’єкту на території держави-агресора став прецедентом. Це відбувається на тлі регулярних цілеспрямованих російських ударів по українських торговельних центрах та супермаркетах. Президент Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що на кожен акт повітряного терору проти української інфраструктури слідуватиме неминуча відповідь, а війна закономірно повертається безпосередньо туди, звідки її розпочали.

     

  • «Катастрофічні наслідки»: Росія пригрозила ударами по британських військових об’єктах через Україну

    «Катастрофічні наслідки»: Росія пригрозила ударами по британських військових об’єктах через Україну

    Росія виступила з однією з найжорсткіших за останній час прямих погроз на адресу Великої Британії. У Москві заявили, що у відповідь на українські удари британською зброєю по цілях на території РФ російські сили нібито можуть атакувати британські військові об’єкти та техніку — причому не лише в Україні, а й «за її межами». Заява пролунала на тлі рішення Лондона відкрити Україні доступ до секретних технологій, необхідних для виробництва далекобійних крилатих ракет Storm Shadow.

    Про можливість ударів 27 серпня заявила офіційна представниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова під час брифінгу в Москві. За інформацією Reuters, вона попередила, що британські військові об’єкти можуть стати цілями у відповідь на застосування Україною британських ракет проти об’єктів у Росії. Агентство звертає увагу, що Москва й раніше виступала з подібними попередженнями, однак цього разу риторика була особливо різкою та терміновою.

    Захарова заявила, що Велика Британія нібито перебуває за «один крок» від того, щоб, за трактуванням Москви, стати юридично причетною до «тероризму» проти російського цивільного населення. Вона також почала погрожувати «неминучими катастрофічними наслідками», якщо британська влада не змінить політику щодо України. Жодних доказів того, що Велика Британія причетна до «тероризму», Москва не навела.

    Особливу увагу привернула географія потенційних цілей, яку окреслила представниця російського МЗС. За її словами, Москва розглядає як можливі цілі британські військові об’єкти та техніку не тільки на території України, але й за її кордонами. Таким чином, російська сторона фактично залишила максимально широке трактування власної погрози.

    Водночас Reuters зазначає важливу деталь: станом на момент публікації матеріалу негайної офіційної реакції британської влади саме на цю заяву Захарової не було. Тому твердження про те, що Лондон уже відповів на нову погрозу Москви, наразі було б передчасним.

    Нова хвиля погроз безпосередньо пов’язана з рішенням Великої Британії суттєво поглибити військово-технологічну співпрацю з Україною. 24 серпня британська сторона оголосила, що надасть Києву доступ до засекреченої технічної інформації щодо британських компонентів ракет Storm Shadow/SCALP. Це має дозволити Україні разом із Францією рухатися до власного виробництва далекобійної зброї.

    Йдеться не просто про чергове постачання готової партії ракет. Саме передавання технологій має значно довгостроковіший ефект, оскільки потенційно дає Україні можливість створити власну виробничу базу для таких систем озброєння. За даними Associated Press, оборонна компанія MBDA має передати українській стороні технічні деталі щодо британських компонентів SCALP/Storm Shadow. Водночас очікується, що ракети українського виробництва не з’являться на озброєнні раніше 2027 року.

    Storm Shadow — далекобійна авіаційна крилата ракета, розроблена Великою Британією та Францією. Французька версія відома як SCALP-EG. Ракети призначені для високоточних ударів по укріплених та інших важливих стаціонарних цілях і мають дальність понад 250 кілометрів. Велика Британія стала першою країною, яка передала Україні Storm Shadow ще у 2023 році.

    Саме перспектива того, що Україна зможе не лише отримувати такі ракети від партнерів, а й поступово налагоджувати їх виробництво, викликала нову різку реакцію Кремля. Захарова звинуватила Велику Британію та Францію у тому, що вони нібито «грають з вогнем», передаючи Києву чутливі ракетні технології. Вона також заявила, що подальше поглиблення британської підтримки України нібито може перевести війну на «принципово новий рівень».

    Російська сторона також намагається представити технологічну допомогу Україні як спосіб Лондона та Парижа дистанціюватися від відповідальності за майбутнє застосування ракет. Москва стверджує, що навіть якщо виробництво частково буде перенесено в Україну, вона все одно вважатиме західних партнерів відповідальними за застосування цієї зброї.

    Нинішня погроза стала продовженням тривалої конфронтації між Москвою та Лондоном через військову підтримку України. Ще в березні 2026 року Кремль звинувачував британських фахівців у причетності до українського удару по Брянську із застосуванням Storm Shadow. Україна тоді заявляла, що атакувала важливий завод, який виробляє компоненти для ракет. Росія стверджувала, що внаслідок удару загинули цивільні, та обіцяла «врахувати» роль Великої Британії.

    Тепер риторика стала ще жорсткішою. Якщо раніше Москва переважно звинувачувала Лондон в ескалації та погрожувала невизначеними «наслідками», то 27 серпня російське МЗС вже прямо заговорило про британські військові об’єкти як потенційні цілі.

    При цьому важливо відокремлювати заяви Москви від підтверджених дій. Наразі йдеться саме про погрозу представниці МЗС РФ, а не про оголошене рішення Росії здійснити удар по Великій Британії. Reuters також не повідомляє про будь-які конкретні британські об’єкти, які Москва нібито визначила як цілі.

    Ситуація набуває особливого значення через те, що Велика Британія є членом НАТО. Будь-яка реальна атака Росії на територію держави-члена Альянсу створила б принципово іншу безпекову ситуацію, ніж нинішня війна РФ проти України. Саме тому формулювання Москви про можливі удари «за межами України» привернуло увагу міжнародних медіа.

    Водночас погрози Кремля поки не змусили Лондон відмовитися від курсу на посилення українських далекобійних можливостей. Рішення передати Києву технологічну інформацію щодо Storm Shadow є частиною ширшого переходу західних партнерів від простого постачання готового озброєння до допомоги у створенні виробничих потужностей безпосередньо в Україні. The Wall Street Journal повідомляв, що Велика Британія та Франція погодилися поділитися секретними ракетними технологіями, а західні оборонні компанії дедалі активніше співпрацюють з українською промисловістю.

    Тож протистояння навколо Storm Shadow виходить далеко за межі питання про одну систему озброєння. Для України йдеться про можливість поступово зменшити залежність від окремих поставок далекобійних ракет із-за кордону. Для Росії — про перспективу появи в України стабільнішого джерела високоточної далекобійної зброї. А для Великої Британії та Франції — про новий рівень оборонної інтеграції з Україною.

    Саме на цьому тлі Москва різко підвищує ставки у своїй публічній риториці. Поки що це залишається погрозою, однак формулювання про можливість атакувати британські військові об’єкти «за межами України» робить заяву 27 серпня однією з найбільш різких, адресованих Лондону останнім часом. Reuters характеризує її як попередження, зроблене з помітно більшою риторичною силою та терміновістю, ніж попередні подібні заяви Москви.

  • Після таємного візиту ЦРУ до Москви: Буданов анонсував нові переговори

    Після таємного візиту ЦРУ до Москви: Буданов анонсував нові переговори

    Переговорний процес між Україною та Росією, який останнім часом фактично перебуває на паузі, може знову активізуватися вже у вересні. Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що очікує нової безпосередньої зустрічі українських та російських переговорників уже наступного місяця, причому участь Сполучених Штатів він назвав фактично необхідною.

    Заява пролунала 27 серпня на тлі різкого пожвавлення закритих контактів між Вашингтоном і Москвою та лише через кілька днів після неоголошеного візиту директора ЦРУ Джона Реткліффа до російської столиці.

    Коментуючи нинішній стан переговорів, Буданов визнав, що їхня активна фаза поки призупинена. Водночас, за його словами, сам процес не припинився і може перейти у практичну площину вже найближчими тижнями.

    На пряме запитання журналістки Новини.LIVE, чи може у вересні відбутися саме очна зустріч української та російської делегацій, керівник Офісу президента відповів ствердно.

    «Я сподіваюся на це, так. Ну, і з американцями вже. Без них ніяк», — сказав Буданов.

    Тобто Київ фактично розглядає новий раунд не просто як двосторонній контакт із Москвою, а як переговорний процес, у якому Вашингтон має відігравати одну з ключових ролей.

    Цей момент особливо важливий, тому що останні дипломатичні сигнали з боку США вказують на активізацію закритих каналів спілкування з Кремлем.

    25 серпня директор ЦРУ Джон Реткліфф здійснив рідкісний і неанонсований візит до Москви. За даними Reuters, він проводив там зустрічі з представниками російських спецслужб. Це була перша публічно відома поїздка Реткліффа до Росії після того, як він очолив ЦРУ.

    Наступного дня Кремль офіційно підтвердив переговори. Дмитро Пєсков повідомив, що особистої зустрічі директора ЦРУ з Володимиром Путіним не було, однак російського лідера оперативно поінформували про результати контактів.

    Пєсков не розкрив ані конкретних співрозмовників Реткліффа, ані змісту переговорів. Водночас він назвав сам факт контактів між спецслужбами позитивним і зазначив, що такі канали можуть функціонувати навіть у періоди найгірших відносин між державами.

    Дональд Трамп, коментуючи поїздку глави ЦРУ, назвав її «напіврутинною», однак додав значно цікавішу деталь: за його словами, з цієї місії «може щось вийти».

    Одразу після цього президент США заговорив про зусилля своєї адміністрації, спрямовані на завершення війни Росії проти України.

    Тобто прямого підтвердження, що Реткліфф у Москві домовлявся саме про новий раунд українсько-російських переговорів, немає. Але часовий збіг між секретними контактами ЦРУ та заявою Буданова про можливу зустріч у вересні виглядає щонайменше показово.

    Більше того, американські медіа повідомляють, що місія Реткліффа могла мати значно ширший безпековий порядок денний.

    The Wall Street Journal писав, що директор ЦРУ міг особисто попередити Росію не намагатися атакувати країни НАТО. За даними видання, американська розвідка отримала інформацію, яка викликала занепокоєння щодо можливих російських провокацій проти Альянсу — від кібератак до обмежених військових дій проти держав Балтії.

    Водночас адміністрація Трампа продовжує шукати можливості для дипломатичного врегулювання саме російсько-української війни.

    Reuters 25 серпня повідомив, що Володимир Зеленський бачить для американського посередництва певне політичне «вікно», яке може залишатися відкритим приблизно до літа 2027 року.

    Причина полягає, зокрема, у внутрішньополітичному календарі США: чим ближчими ставатимуть президентські вибори 2028 року, тим більше уваги американська адміністрація приділятиме власній виборчій кампанії та внутрішнім питанням.

    Україна вже працює зі Сполученими Штатами та європейськими партнерами над новими пропозиціями щодо можливого завершення війни.

    За даними Reuters, Київ разом з американськими та європейськими представниками підготував короткий документ із базовими принципами потенційного врегулювання.

    Серед них — припинення вогню та запропонована американською стороною концепція спеціальної економічної зони в частині Донбасу, управління якою могло б здійснюватися третьою стороною.

    Однак головна проблема переговорів залишається незмінною — територіальні вимоги Росії.

    Москва продовжує претендувати на повний контроль над Донецькою, Луганською, Запорізькою та Херсонською областями, хоча російська армія не контролює всю територію жодної з них, за винятком майже повністю окупованої Луганщини.

    Саме вимога Росії передати їй території, які вона не змогла захопити військовим шляхом, залишається одним із основних пунктів, через які попередні раунди переговорів заходили у глухий кут.

    Київ публічно відкидає сценарій, за якого українські війська просто залишають контрольовані ними міста та райони.

    Тому навіть якщо зустріч української та російської делегацій у вересні справді відбудеться, це ще не означатиме швидкого прориву.

    Буданов і раніше говорив, що переговори є надзвичайно складними через різницю позицій сторін та глобальні інтереси держав, залучених до процесу. Водночас він не виключав можливості завершення активної фази війни ще у 2026 році за умови реальної деескалації та політичних домовленостей.

    У червні він також заявляв, що завершення активної фази війни до зими 2026 року залишається реалістичною метою, хоча для цього необхідно виконати низку складних умов.

    Тепер уперше прозвучав конкретніший часовий орієнтир саме щодо наступної зустрічі делегацій — вересень.

    І показово, що Буданов окремо наголосив на участі американців.

    Після повернення Дональда Трампа до Білого дому США фактично стали головним зовнішнім посередником у спробах організувати нову рамку переговорів між Києвом і Москвою.

    Протягом останніх місяців контакти відбувалися у різних форматах — через спецпредставників, дипломатичні канали, розвідку та прямі консультації з українським керівництвом.

    Однак великого політичного прориву досі не відбулося.

    Росія продовжує наступальні операції та масовані удари по українських містах, а Київ наполягає, що будь-які переговори повинні супроводжуватися реальними гарантіями безпеки і не можуть перетворитися на механізм легалізації російської окупації.

    Саме на цьому тлі можливий вересневий раунд матиме особливе значення.

    Якщо він відбудеться за участю Вашингтона, це може стати першою серйозною перевіркою того, чи змогли останні закриті контакти між США та Росією хоча б частково зблизити позиції сторін.

    З іншого боку, нинішні сигнали поки залишаються дуже обережними.

    Буданов говорить про надію на зустріч, а не про вже погоджену дату. Немає інформації про місце проведення переговорів, склад делегацій або конкретний порядок денний.

    Ні Москва, ні Вашингтон станом на момент публікації також публічно не оголосили про домовленість щодо вересневого раунду.

    Тому говорити, що переговори вже остаточно призначені, передчасно.

    Проте сукупність останніх подій виглядає нетипово активною: директор ЦРУ несподівано прилітає до Москви, проводить закриті переговори з російськими спецслужбами, Путіну одразу доповідають їхні результати, Трамп заявляє, що з поїздки «може щось вийти», а вже за добу керівник Офісу президента України називає вересень можливим часом нової зустрічі з Росією.

    Чи є всі ці події частинами одного дипломатичного процесу, офіційно поки не підтверджено.

    Але принаймні одна річ стала зрозумілішою: переговорний канал не закритий.

    І якщо прогноз Буданова справдиться, уже у вересні українські, російські та американські представники можуть знову опинитися за одним переговорним столом — у момент, коли війна триває з максимальною інтенсивністю, а питання територій, припинення вогню та гарантій безпеки залишаються практично такими ж складними, як і раніше.

  • Путіну одразу доповіли після таємних переговорів директора ЦРУ в Москві: Трамп зробив загадкову заяву

    Путіну одразу доповіли після таємних переговорів директора ЦРУ в Москві: Трамп зробив загадкову заяву

    Несподіваний і неанонсований візит директора Центрального розвідувального управління США Джона Реткліффа до Москви отримав нове продовження. Кремль офіційно підтвердив, що американський розвідник провів переговори з представниками російських спецслужб. Особисто з Володимиром Путіним він не зустрічався, однак російського лідера оперативно поінформували про результати контактів. На тлі максимальної секретності навколо переговорів президент США Дональд Трамп додав інтриги, заявивши, що з поїздки Реткліффа «може щось вийти», і практично одразу згадав про спроби Вашингтона завершити війну в Україні.

    Деталі рідкісного візиту почали з’являтися лише постфактум. Директор ЦРУ прибув до Москви у вівторок, 25 серпня. За даними Axios, це була його перша поїздка до російської столиці після вступу на посаду і найвищий за рівнем візит представника адміністрації Трампа до Росії з січня. Американська сторона заздалегідь офіційно не оголошувала про місію керівника ЦРУ.

    На присутність високопоставленої американської делегації спочатку вказали зовсім не заяви Вашингтона чи Москви, а переміщення американського військового літака. За даними ЗМІ та сервісів відстеження польотів, до московського аеропорту Внуково прибув військово-транспортний Boeing C-17A Globemaster III. Також біля аеропорту помітили американський дипломатичний кортеж. Російські державні агентства згодом повідомили, що літак того самого дня залишив Москву.

    The Washington Post із посиланням на дані Flightradar24 повідомила, що американський урядовий літак залишив російську столицю приблизно через вісім із половиною годин після прибуття. Перед Москвою маршрут Реткліффа пролягав через Латвію: за інформацією Axios, він вилетів із Вашингтона ще в неділю, а до Москви вирушив із Риги на C-17.

    Особливо показово, що спочатку Кремль демонстрував майже повне незнання ситуації. Дмитро Пєсков 25 серпня заявляв, що не має інформації щодо американського військового літака у Внуково, а зустрічі з представниками адміністрації США в Кремлі нібито не планувалися. Вже наступного дня Москва офіційно підтвердила: директор ЦРУ справді перебував у російській столиці та контактував із російськими спецслужбами.

    Сам Пєсков наголосив, що зустрічі Реткліффа з Путіним не було. Водночас із його слів стало зрозуміло, що результати переговорів дійшли до російського лідера практично одразу.

    «Звичайно, президент Путін негайно про все інформується», — заявив речник Кремля, не розкриваючи ані конкретних співрозмовників Реткліффа, ані змісту переговорів. Reuters підтверджує: Кремль визнав контакти директора ЦРУ з російськими розвідниками, але відмовився повідомляти, що саме обговорювали сторони.

    Пєсков при цьому назвав сам факт контактів спецслужб позитивним. За його словами, подібні канали взаємодії можуть продовжувати працювати навіть у найскладніші періоди відносин між державами. Водночас у Кремлі визнали, що поки зарано говорити, чи допоможе цей контакт вивести російсько-американські відносини з того, що Пєсков назвав «глибокою кризою».

    Ще більшої інтриги історії додав Дональд Трамп. Під час інтерв’ю консервативному радіоведучому Гленну Беку президента США прямо запитали, навіщо керівник ЦРУ їздив до Москви.

    Трамп спробував применшити сенсаційність події, назвавши поїздку Реткліффа «майже рутинною». Однак одразу після цього американський президент зробив значно цікавіше зауваження: за його словами, з цієї поїздки «може щось вийти». Далі він перевів розмову безпосередньо на російсько-українську війну, заявивши, що його адміністрація дуже наполегливо працює над її завершенням.

    Трамп також заявив, що хотів би побачити завершення війни в Україні, і висловив думку, що Москва та Київ нібито також зацікавлені в її припиненні. Водночас президент США так і не розкрив, яке саме доручення отримав Реткліфф перед візитом та які питання обговорювали за зачиненими дверима.

    На цьому тлі американські медіа висувають значно серйознішу версію причин настільки незвичного візиту.

    The Wall Street Journal повідомив, що американська розвідка отримала інформацію про ранні приготування Росії до можливої військової мобілізації та побоювання щодо можливих дій Москви для перевірки рішучості НАТО. Саме на цьому тлі Реткліфф вирушив до російської столиці.

    CBS News із посиланням на кількох людей, обізнаних із ситуацією, пізніше повідомив ще конкретніше: метою поїздки директора ЦРУ було попередити Росію не атакувати держави-члени НАТО. За даними телеканалу, американські розвідувальні оцінки вказували на можливість того, що Москва спробує перевірити Альянс.

    The Wall Street Journal також повідомляє, що американські розвіддані викликали занепокоєння можливими російськими провокаціями проти країн НАТО, включно з кібератаками або обмеженими військовими діями, зокрема проти балтійських держав. За цією версією, Реткліфф міг особисто передати Москві жорстке попередження Вашингтона.

    Важливий нюанс: сам Трамп під час інтерв’ю заперечив, що Реткліфф перебував у Москві саме через озвучені ведучим припущення щодо можливої перевірки Росією рішучості НАТО або через питання, пов’язані з Іраном. Тобто публічна версія американського президента наразі не збігається з інформацією джерел американських медіа. Офіційно точний порядок денний переговорів не оприлюднений.

    Є у цій історії й безпосередній український слід. Axios повідомив із посиланням на джерело, що перед поїздкою Реткліффа Сполучені Штати попередили Україну про прибуття високопоставленої американської делегації до Москви та попросили утриматися від ударів, поки вона перебуватиме там.

    ABC News із посиланням на українського посадовця також повідомив, що Київ погодився на американське прохання не здійснювати ракетних або дронових ударів по Москві протягом перебування Реткліффа в російській столиці. Уже через кілька годин після відльоту американської делегації атаки безпілотників на Москву відновилися. Російська влада заявляла про перехоплення дронів, що летіли до столиці, а в кількох московських аеропортах вводили тимчасові обмеження.

    Водночас, за даними Kyiv Independent, станом на вечір 26 серпня Україна ще не отримала обіцяного американською стороною брифінгу щодо змісту та результатів переговорів Реткліффа в Москві.

    Рідкісність нинішньої поїздки додає їй політичної ваги. Попередній відомий візит чинного директора ЦРУ до Росії відбувся ще у листопаді 2021 року. Тодішній керівник ЦРУ Вільям Бернс їздив до Москви за кілька місяців до початку повномасштабного російського вторгнення. Тоді він передавав Кремлю попередження Вашингтона на тлі концентрації російських військ біля кордонів України.

    Тому нинішня поява керівника американської розвідки у Москві закономірно викликала особливу увагу. Реткліфф не є звичайним дипломатичним переговорником, а його візит не був частиною публічно оголошеного дипломатичного графіка. Поїздка відбулася непублічно, її зміст не розкриває жодна зі сторін, а Путіна після контактів американського розвідника оперативно поінформували про результати.

    При цьому існують фактично три рівні інформації про подію. Кремль офіційно говорить лише про контакти спецслужб. Трамп називає поїздку «майже рутинною», але водночас натякає, що з неї «може щось вийти», пов’язуючи свою відповідь із роботою над завершенням війни в Україні. Американські медіа з посиланням на джерела тим часом повідомляють про значно жорсткіший контекст — розвідувальні дані щодо Росії та можливе попередження Москві не намагатися перевірити НАТО на міцність.

    Яка з цих тем була центральною на переговорах Реткліффа з російськими спецслужбами, наразі достеменно невідомо. Ні ЦРУ, ні Білий дім не оприлюднили повного порядку денного зустрічей. Саме тому стверджувати, що директор ЦРУ їздив виключно домовлятися про Україну або виключно передавати попередження щодо НАТО, поки не можна.

    Проте вже підтверджено головне: керівник ЦРУ здійснив один із найрідкісніших американських візитів до Москви за роки повномасштабної війни, провів закриті переговори з російськими спецслужбами, після яких інформація була оперативно передана Путіну. А Трамп, намагаючись назвати місію «майже рутинною», водночас залишив найінтригуючу фразу всієї історії — з цієї поїздки ще «може щось вийти».

  • «Щось із цього може вийти»: Трамп уперше пояснив загадковий візит директора ЦРУ до Москви

    «Щось із цього може вийти»: Трамп уперше пояснив загадковий візит директора ЦРУ до Москви

    Президент США Дональд Трамп уперше прокоментував резонансний неанонсований візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви. Американський лідер не розкрив конкретної мети переговорів, однак дав зрозуміти, що поїздка могла бути пов’язана з ширшими зусиллями Вашингтона щодо завершення війни Росії проти України. Трамп назвав візит фактично «напіврутинним» і водночас заявив, що з нього «щось може вийти». Цю оцінку згодом підтвердили й міжнародні агентства, які повідомили, що Реткліфф у Москві проводив переговори з представниками російських спецслужб.

    «Джон Реткліфф — фантастична людина. Він очолює ЦРУ», — заявив Трамп у телефонному інтерв’ю. При цьому президент США відкинув низку версій, які з’явилися після несподіваної поїздки керівника американської розвідки до російської столиці.

    Зокрема, Трамп заперечив припущення, що місія Реткліффа могла бути безпосередньо пов’язана з можливими планами Росії перевірити готовність НАТО до силової відповіді або з передаванням Москві сигналу щодо американської політики стосовно Ірану.

    Водночас президент США залишив простір для значно ширших інтерпретацій.

    «Звісно, щось із цього може вийти. Ми дуже наполегливо працюємо над тим, щоб покласти край цій війні», — сказав він.

    За словами Трампа, зараз і Москва, і Київ нібито зацікавлені у завершенні бойових дій. Президент США вкотре представив свою адміністрацію як посередника, який намагається знайти формат припинення війни.

    При цьому жодних деталей щодо можливих пропозицій, домовленостей або повідомлень, які Реткліфф передавав російській стороні, Трамп не розкрив.

    Реткліфф зустрічався з російськими спецслужбами

    Після появи перших повідомлень про таємничу поїздку ситуацію дещо прояснив Кремль.

    Речник президента РФ Дмитро Пєсков підтвердив, що директор ЦРУ проводив у Москві переговори зі своїми російськими колегами по лінії спецслужб. Водночас зустрічі Реткліффа з Володимиром Путіним, за версією Кремля, не було. Російського президента, утім, поінформували про результати контактів.

    Пєсков відмовився розкривати зміст переговорів. За його словами, контакти між спецслужбами США та Росії можуть продовжуватися навіть у періоди дуже складних двосторонніх відносин.

    Саме тому твердження, що Реткліфф безпосередньо зустрічався з Путіним, наразі не підтверджується. Навпаки, Кремль це заперечує.

    Перший відомий візит глави ЦРУ до Москви за кілька років

    Реткліфф прибув до Москви 25 серпня. Це була його перша публічно відома поїздка до Росії після вступу на посаду директора ЦРУ і перший відомий візит керівника американської розвідки до російської столиці з 2021 року.

    Тоді Москву відвідував директор ЦРУ Вільям Бернс. Це сталося всього за кілька місяців до повномасштабного російського вторгнення в Україну. Бернс передавав російському керівництву попередження Вашингтона про наслідки можливої агресії.

    Цього разу американська сторона діяла ще більш закрито. Офіційного анонсу візиту не було, а сама ЦРУ спочатку відмовлялася коментувати повідомлення про перебування Реткліффа у Росії.

    Його присутність фактично почали відстежувати завдяки переміщенню американського військово-транспортного літака C-17 Globemaster III.

    За даними The Washington Post, борт вилетів із бази Joint Base Andrews поблизу Вашингтона, здійснив проміжну зупинку в Ризі, а потім вирушив до Москви. У російській столиці літак пробув приблизно вісім з половиною годин.

    Україні повідомили про поїздку

    Окремою інтригою стало повідомлення про те, що Вашингтон заздалегідь поінформував Київ про появу американської делегації в Росії.

    Axios повідомляв, що Сполучені Штати попросили Україну утриматися від певних дальніх ударів на час перебування американської делегації у Москві.

    The Guardian із посиланням на Financial Times також писав, що адміністрація Трампа просила Київ призупинити далекобійні удари по великих російських містах на період візиту.

    Це могло бути пов’язано насамперед із безпекою американської делегації. Водночас сама незвичність такого прохання лише посилила припущення щодо важливості переговорів.

    Україна, Іран чи обмін ув’язненими?

    До заяви Трампа в медіа обговорювали щонайменше кілька можливих напрямків переговорів.

    Один із найбільш очевидних — війна Росії проти України та перспективи її припинення. Візит відбувається саме тоді, коли американські спроби домогтися переговорного прориву залишаються без очевидного результату.

    Іншим фактором є Іран. Москва підтримує тісні відносини з Тегераном, тоді як між США та Іраном зберігається гостра конфронтація. The Washington Post зазначає, що Москва і Вашингтон перебувають по різні боки іранського конфлікту, що робить контакти спецслужб особливо важливими.

    Ще один можливий напрямок — питання затриманих громадян та обмінів. Реткліфф раніше був залучений до контактів між США і Росією у справах про звільнення ув’язнених.

    Проте наразі жодна зі сторін офіційно не підтвердила, що саме ці питання були центральними.

    Чому слова Трампа важливі

    Фраза Трампа про те, що «щось із цього може вийти», фактично стала першим сигналом від Білого дому, що поїздка керівника ЦРУ була не просто технічним контактом спецслужб.

    Водночас президент США свідомо не розкриває конкретики. Тому говорити про нові мирні домовленості, підготовку переговорів чи конкретні поступки сторін поки зарано.

    Підтверджено лише кілька фактів: Реткліфф дійсно побував у Москві, зустрівся з представниками російських спецслужб, з Путіним, за даними Кремля, не зустрічався, а Трамп пов’язав поїздку з ширшими зусиллями США щодо завершення війни.

  • «Ядерну Росію перемогти неможливо»: Москва пригрозила Японії через Курильські острови

    «Ядерну Росію перемогти неможливо»: Москва пригрозила Японії через Курильські острови

    Територіальна суперечка між Росією та Японією навколо чотирьох островів у Тихому океані отримала новий небезпечний вимір. Голова Державної думи РФ В’ячеслав Володін, коментуючи позицію Токіо щодо спірних територій, прямо нагадав про ядерний статус Росії та заявив, що таку державу нібито «неможливо перемогти». Заява прозвучала після різкого загострення відносин між країнами у серпні 2026 року — на тлі першого візиту Володимира Путіна на Ітуруп, військових навчань РФ поблизу островів і дипломатичних протестів Японії.

    Володін звинуватив японську владу в поверненні до «конфронтаційної риторики», пов’язавши це з багаторічною суперечкою щодо островів Ітуруп, Кунашир, Шикотан і групи Хабомаї. Саме ці території Москва називає Південними Курилами, а Токіо — Північними територіями.

    У своїй заяві голова Держдуми звернувся до подій Другої світової війни, після чого перевів розмову у площину ядерного стримування. Він заявив, що Росія є ядерною державою і тому її нібито неможливо перемогти. Таким чином, один із найвищих представників російської влади фактично використав ядерний статус РФ як аргумент у територіальній суперечці з сусідньою державою.

    Нинішній конфлікт значно загострився 13 серпня, коли Володимир Путін відвідав Ітуруп — найбільший із чотирьох островів, на які претендує Японія. Це був його перший візит на спірний архіпелаг. Путін відвідав школу, лікарню та підприємство з перероблення риби, а сама поїздка була сприйнята Москвою як демонстрація російського контролю над територією.

    Реакція Токіо була негайною. Міністерство закордонних справ Японії викликало російського посла Миколу Ноздрьова і заявило йому офіційний протест. Глава японського МЗС Тосіміцу Мотегі наголосив, що Північні території є островами, над якими Японія має суверенітет, а візит російського президента суперечить послідовній позиції Токіо. Японська сторона назвала поїздку «абсолютно неприйнятною» і заявила, що вона ще більше погіршує двосторонні відносини, які й без того перебувають у складному стані через російську війну проти України.

    Загострення не обмежилося дипломатією. У серпні Росія активізувала військову діяльність у районі островів. Міністр оборони Японії 25 серпня підтвердив, що Токіо знає про оголошені Росією ракетні навчання Тихоокеанського флоту поблизу Північних територій. За його словами, російські військові продовжують активність навколо Японії навіть на тлі війни проти України, а японське оборонне відомство уважно стежить за такими діями.

    Японські сили самооборони протягом серпня також неодноразово фіксували пересування російських військових кораблів біля країни — зокрема через протоки Цугару та Соя. Міністерство оборони Японії публікувало повідомлення про рух російських корветів, ракетних кораблів, підводного човна та інших суден.

    Суперечка навколо чотирьох островів залишається однією з найтриваліших неврегульованих територіальних проблем у Східній Азії. Радянський Союз зайняв острови наприкінці Другої світової війни, і відтоді вони перебувають під контролем Москви. Японія наполягає, що Ітуруп, Кунашир, Шикотан та Хабомаї не є частиною Курильських островів у тому значенні, від яких вона відмовилася після війни, і вважає їх своєю невіддільною територією.

    Саме через цю суперечку Японія і Радянський Союз, а згодом Японія та Росія, так і не змогли укласти повноцінний мирний договір після Другої світової війни.

    Певний час Москва і Токіо намагалися домовитися. Сторони вели переговори щодо мирного договору, організовували безвізові поїздки колишніх японських мешканців островів та обговорювали спільну економічну діяльність. Проте після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну та введення Японією санкцій Москва у березні 2022 року оголосила про припинення переговорів щодо мирного договору та призупинення низки двосторонніх програм.

    Після серпневого візиту Путіна ситуація погіршилася ще більше. 18 серпня російське МЗС вже саме викликало посла Японії в Москві та висловило протест через висловлювання японського керівництва. Російська сторона звинуватила Токіо в «антиросійській» позиції й знову заявила, що суверенітет Москви над островами нібито не підлягає сумніву.

    На цьому тлі заява Володіна про ядерний статус РФ виглядає не просто черговою різкою реплікою російського політика, а частиною ширшої ескалаційної риторики. Москва останніми роками неодноразово використовувала згадки про ядерну зброю як інструмент політичного тиску, однак тепер такий аргумент прозвучав уже безпосередньо в контексті суперечки з Японією.

    Для Токіо тема особливо чутлива ще й через історичний контекст. Японія залишається єдиною державою у світі, проти якої під час війни була застосована ядерна зброя — у серпні 1945 року атомних ударів зазнали Хіросіма та Нагасакі. Саме тому будь-які ядерні погрози у японському напрямку мають особливо резонансний характер.

    Водночас нинішнє загострення відбувається на тлі ширшого посилення військової напруги навколо Японії. Токіо дедалі частіше заявляє про активність не лише російських, а й китайських військово-морських сил поблизу своїх територіальних вод. На початку серпня японський міністр оборони називав спільну активність російських і китайських кораблів навколо країни демонстративною та такою, що викликає серйозне занепокоєння для національної безпеки.

    Тож суперечка за чотири острови, яка десятиліттями залишалася переважно дипломатичною проблемою, дедалі більше переходить у площину військово-політичного протистояння. Візит Путіна на Ітуруп, ракетні навчання, взаємні виклики послів і тепер уже згадка Москви про ядерний статус показують: у відносинах Росії та Японії один із найстаріших територіальних конфліктів Азії знову стає потенційно небезпечною точкою напруги.

  • Таємний візит глави ЦРУ до Москви: Україну просили не бити по РФ, а Реткліфф прилетів на військовому C-17

    Таємний візит глави ЦРУ до Москви: Україну просили не бити по РФ, а Реткліфф прилетів на військовому C-17

    Директор Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф 25 серпня здійснив рідкісний і заздалегідь неанонсований візит до Москви. Американський високопосадовець прибув до російської столиці на важкому військово-транспортному літаку C-17A Globemaster III, який вилетів із району Вашингтона через Ригу. Мета переговорів офіційно не розкривається, а в Кремлі обмежилися формулюванням про «контакти між спецслужбами». Водночас американські ЗМІ повідомили, що перед поїздкою Вашингтон попросив Україну тимчасово не завдавати далекобійних ударів по Москві, Санкт-Петербургу та північних регіонах Росії.

    За даними Reuters, це перша відома поїздка Реткліффа до Росії на посаді директора ЦРУ. Сам візит офіційно не анонсували ані Білий дім, ані ЦРУ, а представники американської розвідки спочатку взагалі відмовилися його коментувати. Джерела американських медіа підтвердили лише, що Реткліфф прибув до Москви для зустрічей із російськими посадовцями.

    Візит одразу привернув особливу увагу через його секретність, час проведення та незвичний транспорт.

    За даними The Washington Post, відкриті сервіси відстеження польотів зафіксували C-17A Globemaster III, який вилетів із військової бази Joint Base Andrews поблизу Вашингтона у напрямку Риги. Там літак перебував близько доби, після чого 25 серпня вирушив до Москви і приземлився після 09:00 за місцевим часом. Приблизно через вісім із половиною годин борт знову залишив російську столицю.

    Одночасно в Москві помітили дипломатичний кортеж. The Washington Post геолокувала відео, на якому автомобілі з дипломатичними номерними знаками рухалися Новим Арбатом неподалік будівель російського військового відомства. Щонайменше один із номерів мав код, який використовується дипломатичними структурами США в Росії.

    Навіщо глава ЦРУ прилетів до Москви

    Офіційної відповіді на головне питання — що саме обговорював директор ЦРУ у російській столиці — наразі немає.

    Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив The Washington Post, що візит був пов’язаний із «контактами між спецслужбами». Подробиць він не надав. Окремо Пєсков повідомив російським ЗМІ, що зустріч Джона Реткліффа з Володимиром Путіним не планувалася.

    Таким чином, публічно Кремль відмежував візит від політичних переговорів на найвищому рівні.

    Проте американські медіа звертають увагу на те, що канали між розвідслужбами США та Росії традиційно використовуються для питань, які складно обговорювати через звичайні дипломатичні механізми. Серед таких тем можуть бути обміни ув’язненими, питання стратегічної безпеки, запобігання ескалації та передавання непублічних попереджень.

    CBS News нагадує, що ЦРУ вже брало участь у переговорах щодо обмінів утримуваними особами. Сам Реткліфф раніше був залучений до переговорів, які стосувалися звільнення громадян зі складними американсько-російськими справами.

    Водночас жодне з таких можливих пояснень не підтверджене офіційно як конкретна причина нинішнього візиту.

    Україну попросили утриматися від ударів

    Ще більш резонансною стала інформація про те, що напередодні візиту Вашингтон звернувся до Києва з проханням тимчасово не завдавати далекобійних ударів по частині території Росії.

    CBS News повідомило з посиланням на високопоставленого українського посадовця, що США попередили Україну про поїздку високорівневої делегації до Москви та попросили призупинити удари до її від’їзду.

    Журналіст Financial Times Крістофер Міллер уточнював, що йшлося про Москву, Санкт-Петербург і північні регіони Росії та про період 24–26 серпня. За даними його джерел, Україна погодилася врахувати прохання американської сторони.

    Reuters також підтвердив, що Вашингтон просив Київ утриматися від ударів по певних районах Росії, щоб гарантувати безпечний переліт американського високопосадовця.

    Важливо, що офіційних заяв Києва про таку домовленість наразі немає. Тому інформація про згоду України ґрунтується на повідомленнях західних медіа та їхніх анонімних джерелах.

    Чому використали величезний C-17

    Не менш показовим став і сам літак, на якому американська делегація прибула до Росії.

    C-17A Globemaster III — це важкий військово-транспортний літак Повітряних сил США, який використовується для перекидання великих вантажів, військової техніки, персоналу та обладнання на значні відстані.

    The Washington Post називає його одним із головних важких транспортних літаків Пентагону. Він особливо зручний під час чутливих дипломатичних місій, оскільки дозволяє привезти разом із делегацією спеціалізований транспорт, засоби зв’язку, електронне обладнання та персонал забезпечення.

    Саме це може пояснювати, чому для поїздки директора ЦРУ обрали не звичайний урядовий пасажирський літак.

    C-17 здатний перевозити десятки тонн вантажу і працювати з відносно коротких та складних злітно-посадкових смуг. Його використовували в Афганістані, Іраку, під час евакуаційних операцій, гуманітарних місій та перевезень високопоставлених американських делегацій.

    У разі поїздки до Москви такий борт міг доставити автомобілі для кортежу, захищені системи комунікації, особисту охорону та інше обладнання, необхідне делегації.

    The Washington Post прямо зазначає, що C-17 цінується саме за можливість перевозити спеціальний транспорт і обладнання для чутливих дипломатичних візитів.

    Поруч летів ще один американський літак

    Цікаво, що C-17 був не єдиним американським військовим бортом, який вирушив із району Вашингтона до Європи.

    За даними The Washington Post, до Риги також прилетів C-40B — модифікований пасажирський літак, який використовується для перевезення високопоставлених американських посадовців.

    Однак відкриті дані польотів не показали, що саме C-40B вирушив далі до Москви. Натомість російську столицю відвідав C-17.

    Ця деталь лише посилила увагу до візиту, оскільки така логістика може свідчити про підвищені заходи безпеки та особливий статус делегації.

    Перший подібний візит після місії Бернса перед вторгненням

    Поїздка Реткліффа має ще один символічний контекст.

    Останній відомий візит директора ЦРУ до Москви відбувся в листопаді 2021 року. Тодішній глава агентства Вільям Бернс прибув до Росії, щоб передати Володимиру Путіну та його оточенню попередження Вашингтона щодо можливого вторгнення в Україну та наслідків такого рішення.

    Уже через кілька місяців Росія розпочала повномасштабну війну.

    Тому нинішній приїзд глави ЦРУ автоматично викликає паралелі з тією поїздкою, хоча жодних підтверджень, що місія Реткліффа мала аналогічну мету, немає.

    Візит відбувся у момент нової напруги

    Поїздка директора ЦРУ припала на вкрай напружений момент у відносинах між Вашингтоном і Москвою.

    Україна посилила далекобійні удари по російській військовій, логістичній та енергетичній інфраструктурі, зокрема в глибині території РФ. Одночасно Росія продовжує масштабні ракетні та дронові атаки на українські міста.

    CBS News також повідомляє, що останні американські розвідувальні оцінки свідчать про можливу зміну ставлення Путіна до ризику. За даними джерел телеканалу, у Вашингтоні допускають, що російське керівництво може бути більш готовим до провокаційних гібридних дій проти країн НАТО з метою перевірки реакції Альянсу та адміністрації Трампа.

    Паралельно переговори щодо припинення війни в Україні залишаються фактично заблокованими, а позиції Москви і Києва щодо ключових питань залишаються далекими одна від одної.

    У такій ситуації прямий контакт між керівниками спецслужб може бути одним із небагатьох каналів, які Вашингтон і Москва продовжують підтримувати навіть під час глибокої політичної конфронтації.

    Саме тому формальне пояснення Кремля про «контакти між спецслужбами» не обов’язково означає другорядність візиту. Навпаки, історично такі канали часто використовувалися для найбільш чутливих питань, які сторони не хотіли обговорювати публічно.

    При цьому на 26 серпня ані Білий дім, ані ЦРУ не розкрили зміст зустрічей Реткліффа в Москві. Пєсков також не повідомив, з ким саме зустрічався американський розвідник, обмежившись запевненням, що контакту з Путіним не планували.

    Тож після відльоту американського C-17 головна інтрига зберігається: що саме директор ЦРУ привіз до Москви і яку відповідь Вашингтон очікує від російської сторони.

  • 53 українських дітей вивезли до Москви: СБУ повідомила про підозру чотирьом окупантам

    53 українських дітей вивезли до Москви: СБУ повідомила про підозру чотирьом окупантам

    Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора зібрали докази щодо незаконного вивезення до Росії 53 українських дітей з тимчасово окупованої частини Донецької області. За матеріалами слідства, восени 2022 року дітей під виглядом «евакуації» спочатку вивезли автобусами з Донецька, після чого літаком доправили до Москви.

    Заочну підозру у справі отримали чотири представники окупаційної адміністрації. Серед них так званий «міністр охорони здоров’я ДНР» Дмитро Гарцев, колишня очільниця так званої «державної служби у справах сім’ї та дітей ДНР» Світлана Майборода, а також керівники захоплених медичних установ Вячеслав Висягін та Віктор Гончаров.

    За версією українських правоохоронців, саме Гарцев разом із Майбородою доручили керівникам окупаційних медичних закладів організувати переміщення дітей до Росії. Йдеться про вихованців дитячих будинків, яких спочатку вивезли на територію РФ, а після прибуття розподілили між соціальними установами.

    Частину дітей передали російським родинам

    Далі, за даними слідства, 28 із 53 українських дітей передали під опіку російських сімей. Українські правоохоронці вважають, що таким чином окупаційні посадовці фактично змінили умови проживання дітей та позбавили їх можливості залишатися на території України.

    Особливу увагу слідство приділяє тому, що переміщення дітей відбувалося не як добровільна поїздка, а в умовах російської окупації та під прикриттям так званої «евакуації».

    Правоохоронці кваліфікували дії підозрюваних за частиною 2 статті 28 та частиною 1 статті 438 Кримінального кодексу України. Йдеться про порушення законів та звичаїв війни, вчинене групою осіб за попередньою змовою.

    СБУ наголошує, що незаконне переміщення цивільного населення з окупованої території заборонене міжнародним гуманітарним правом. Зокрема, стаття 49 Женевської конвенції IV прямо забороняє примусове індивідуальне або масове переселення та депортацію цивільних з окупованих територій незалежно від мотивів.

    Підозрювані переховуються на окупованій території

    Усі четверо фігурантів, за даними української спецслужби, перебувають на тимчасово окупованій території, тому підозру їм оголосили заочно.

    Українські правоохоронці продовжують збирати докази та проводити необхідні процесуальні дії, щоб встановити всі обставини незаконного вивезення дітей і забезпечити притягнення причетних до відповідальності.

    Справа також має ширший міжнародний контекст. Депортація та примусове переміщення українських дітей стали одним із напрямів розслідувань воєнних злочинів, скоєних Росією після початку повномасштабного вторгнення.

    У цьому кримінальному провадженні вина конкретних осіб ще не встановлена судом. Заочна підозра означає, що українське слідство вважає зібрані докази достатніми для повідомлення фігурантам про підозру, однак остаточну оцінку їхнім діям має надати суд.

     

  • Атака дронів у Самарській області РФ: палає Новокуйбишевський НПЗ

    Атака дронів у Самарській області РФ: палає Новокуйбишевський НПЗ

    У ніч на 22 серпня Самарську область Росії атакували безпілотники. Унаслідок влучання на Новокуйбишевському нафтопереробному заводі (НПЗ) спалахнула масштабна пожежа.

    Ключові деталі та наслідки удару

    • Ураження об’єкта: На оприлюднених у мережі відеозаписах чути гуркіт прольоту БПЛА та серію вибухів, після чого на території підприємства виникла пожежа. Над НПЗ спостерігається сильне темно-сіре задимлення.
    • Поглиблення паливної кризи: Атака на черговий нафтопереробний об’єкт відбулася на тлі посилення дефіциту бензину в Росії, через який обмеження на продаж пального запровадили навіть у Москві.

    З повідомлень моніторингових джерел:

    «На кадрах, розповсюджених у пабліках, чути гуркіт від прольоту дронів та вибухи. Полум’я охопило НПЗ після удару — над об’єктом помітно сильне задимлення темно-сірого кольору. В Росії посилюється дефіцит бензину, і навіть у Москві діють обмеження».