Golosnovinua.com

Позначка: Москва

  • Путін раптово заговорив про зустріч із Зеленським: у Кремлі озвучили головну умову переговорів

    Путін раптово заговорив про зустріч із Зеленським: у Кремлі озвучили головну умову переговорів

    У Кремлі заявили, що російський диктатор Володимир Путін нібито готовий “у будь-який момент” зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським для переговорів щодо завершення війни. Водночас у Москві одразу озвучили й головну умову: така зустріч має сенс лише для фіналізації домовленостей, які сторони повинні підготувати заздалегідь.

    Про це заявив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков.

    За його словами, Путін готовий провести переговори із Зеленським навіть у Москві “у будь-який момент”. Водночас Пєсков наголосив, що зустріч за межами російської столиці можлива лише тоді, коли сторони вже підійдуть до завершального етапу врегулювання війни.

    “Зустріч має сенс для фіналізації процесу. А над цим треба працювати”, — заявив речник Кремля.

    Пєсков також повторив традиційну позицію Москви про те, що так звана “спеціальна військова операція” може завершитися “в будь-який момент”, якщо в Києві “ухвалять необхідні рішення”. При цьому конкретно, про які саме рішення йдеться, представник Кремля не уточнив.

    Заява пролунала на тлі нової хвилі розмов про можливі переговори між Україною та Росією. Останніми тижнями Кремль дедалі частіше робить публічні сигнали про нібито готовність до діалогу, однак одночасно продовжує масовані атаки по українських містах та наполягає на своїх максималістських вимогах.

    Ще кілька днів тому Володимир Путін заявляв, що готовий зустрітися із Зеленським не лише в Москві, а й на території третьої країни. Однак тоді російський диктатор також наголосив, що фінальний договір має бути підписаний “легітимною владою”, фактично натякаючи на старі російські наративи щодо українського керівництва.

    Паралельно Кремль продовжує демонструвати суперечливі сигнали. Під час виступу 9 травня на параді в Москві Путін заявив, що війна нібито “наближається до завершення”. Однак уже за кілька годин після цих слів російські посадовці та пропагандисти знову почали говорити про необхідність “повної поразки України” та досягнення всіх цілей війни.

    Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Україна давно готова до переговорів, однак лише у форматі, який не передбачає капітуляції чи втрати територій. За словами глави держави, саме Україна та міжнародний тиск частково змусили Кремль знову говорити про можливість діалогу.

    “Трохи Путіна підштовхнула Україна. Ми давно готові до зустрічей. Треба знаходити формат”, — наголошував Зеленський.

    Водночас українська влада неодноразово підкреслювала: будь-які переговори можливі лише за умови поваги до суверенітету та територіальної цілісності України.

    На Заході до заяв Кремля ставляться обережно. Західні медіа та аналітики неодноразово писали, що Путін, попри публічні сигнали про “мир”, досі переконаний у можливості виснажити Україну та продовжувати війну ще тривалий час. Зокрема, раніше західні ЗМІ повідомляли, що російський диктатор готовий воювати ще щонайменше два роки заради спроби повного захоплення Донецької області.

    Скепсис щодо реальних намірів Москви посилюється й через ситуацію на фронті. Попри заяви про готовність до діалогу, Росія продовжує масовані атаки дронами та ракетами по Україні. Лише в ніч проти 12 травня російські війська знову атакували кілька українських регіонів ударними безпілотниками.

    Окремо увагу привертає й заява начальника ГУР Кирила Буданова, який раніше зазначав, що розмова між Зеленським і Путіним не станеться “як грім серед ясного неба”. За його словами, для реальних переговорів потрібні тривала підготовка та зміна загальної ситуації.

    Політологи звертають увагу, що нинішня активність Кремля навколо теми переговорів може бути пов’язана одразу з кількома факторами: складною економічною ситуацією в Росії, проблемами російського наступу на фронті, а також зростанням міжнародного тиску на Москву.

    Крім того, тема можливих переговорів дедалі активніше обговорюється у США та Європі. Частина західних політиків починає шукати сценарії завершення війни дипломатичним шляхом. Однак у Києві наголошують: будь-які переговори не можуть стати прикриттям для замороження війни чи нав’язування Україні поступок Кремлю.

    Попри гучні заяви Пєскова, жодних реальних домовленостей про зустріч Зеленського та Путіна наразі немає. А сама риторика Кремля, як і раніше, супроводжується продовженням бойових дій та ультимативними вимогами до України.

  • “Танучий віск і страх в очах”: Путіна висміяли після появи на параді 9 травня

    “Танучий віск і страх в очах”: Путіна висміяли після появи на параді 9 травня

    Президент РФ Володимир Путін опинився в центрі хвилі глузувань після своєї появи на параді 9 травня у Москві. Спостерігачі, опозиціонери та коментатори звернули увагу на виснажений вигляд російського диктатора та напружену атмосферу навколо нього.

    Про це пише британське видання Metro.

    У соцмережах активно обговорювали зовнішність Путіна під час урочистостей. Користувачі звернули увагу на опухле та асиметричне обличчя, неприродні риси та пригнічений вигляд російського лідера. Деякі коментатори порівнювали його обличчя з “танучим воском”.

    Моніторингова група “Кримський вітер” заявила, що багато диктаторів перед падінням режиму або смертю різко старіли через постійний стрес, ізоляцію та страх втратити владу.

    Російський опозиціонер Михайло Ходорковський назвав Путіна “глибоко наляканим, старіючим диктатором”.

    Український коментатор Антон Геращенко також висміяв зовнішність глави Кремля, опублікувавши фото з його опухлими щоками та іронічно написавши, що “санкції дійшли навіть до ботоксу Путіна”.

    Окрему увагу викликала й організація самого параду. Російський бізнесмен та опозиціонер Леонід Невзлін назвав цьогорічне святкування “скороченим” і заявив, що відсутність великої кількості військової техніки стала символом ослаблення режиму.

    За його словами, вся система влади в Росії дедалі більше концентрується навколо одного “старіючого чоловіка”, а майбутнє режиму напряму залежить від стану здоров’я Путіна.

    Невзлін також звернув увагу на надзвичайно посилену охорону російського президента. За його словами, Путін виглядав “самотнім та ізольованим” у своєму безпековому оточенні.

    Чутки про можливі проблеми зі здоров’ям у Путіна циркулюють уже кілька років. У західних медіа та серед експертів неодноразово звучали припущення про хворобу Паркінсона, онкологію чи інші серйозні захворювання, однак Кремль традиційно все заперечує.

    На тлі війни проти України та дедалі більшої міжнародної ізоляції Росії цьогорічний парад у Москві став одним із найбільш обговорюваних за останні роки — не через демонстрацію сили, а через атмосферу напруги навколо самого господаря Кремля.

  • Росія використовує “перемир’я” для ротацій і підвезення резервів, — Трегубов

    Росія використовує “перемир’я” для ротацій і підвезення резервів, — Трегубов

    Російські війська використовують оголошене “перемир’я” для перегрупування сил, ротацій та підвезення резервів на фронт.

    Про це в ефірі телемарафону заявив речник Угруповання об’єднаних сил ЗСУ Віктор Трегубов.

    За його словами, на окремих ділянках фронту російська армія справді знизила активність, однак це пов’язано не зі зміною намірів, а з бажанням посилити свої наступальні можливості.

    “На сьогодні вони справді намагаються брати паузу й використовувати її для ротації, підвезення сил і загалом для поновлення своїх наступальних можливостей”, — зазначив Трегубов.

    Водночас речник наголосив, що українські сили також використовують цей час для логістики та проведення ротацій.

    За словами Трегубова, Росія намагалася уникнути будь-яких інцидентів під час святкувань 9 травня в Москві.

    “Виглядає так, що саме сьогодні росіяни не хотіли можливих ексцесів із парадом”, — додав він.

    Тема тимчасового припинення вогню активно обговорюється після заяв президента США Дональда Трампа про домовленість щодо триденного перемир’я між Україною та Росією — 9, 10 та 11 травня.

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що за посередництва США сторони також погодили обмін військовополоненими у форматі “1000 на 1000”.

    У Кремлі заявили, що Росія погодилася на тимчасове припинення бойових дій до 11 травня. Водночас російська сторона неодноразово попереджала про “відповідь” у разі ударів по території РФ або по Москві під час параду до 9 травня.

    Українська влада, своєю чергою, наголошувала, що Москва використовує подібні паузи насамперед для перегрупування військ і накопичення ресурсів для подальших атак.

    Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що пропозиція Кремля щодо короткого перемир’я пов’язана насамперед із бажанням Росії безпечно провести військовий парад у Москві.

    Попри заяви про режим тиші, у ніч проти 9 травня Росія продовжила атаки по Україні із застосуванням дронів і ракет.

  • У Кремлі заявили про “послання” Зеленського: Путін чекає особистого дзвінка

    У Кремлі заявили про “послання” Зеленського: Путін чекає особистого дзвінка

    У Кремлі заявили, що президент України Володимир Зеленський нібито вже неодноразово передавав сигнали Москві через посередників, однак російський диктатор Володимир Путін очікує на особистий контакт із українським лідером.

    Про це заявив помічник Путіна Юрій Ушаков, коментуючи інформацію про те, що прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо нібито привіз до Москви “послання” від Зеленського.

    За словами Ушакова, подібні сигнали Кремль отримував і раніше — зокрема через президента США Дональда Трампа та інших посередників.

    “Це старі сигнали, які передавалися через багатьох осіб, у тому числі й через Трампа. Якщо хоче — нехай телефонує в Москву, ми готові прийняти й провести переговори”, — заявив представник Кремля.

    Водночас Ушаков уточнив, що “жодних особливих послань” від Києва словацький прем’єр не передавав, але розповів Путіну про свої контакти із Зеленським.

    Тема можливих переговорів між Україною та Росією останніми місяцями активно обговорюється на тлі дипломатичних ініціатив США та заяв про можливе припинення вогню.

    Раніше президент США Дональд Трамп заявляв, що Київ і Москва нібито ведуть консультації щодо потенційної зустрічі лідерів держав. Також повідомлялося про ідею проведення тристоронньої зустрічі за участю США, України та Росії.

    Президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до особистої зустрічі з Путіним, однак наголошував: переговори не можуть відбуватися на території Росії або Білорусі, які беруть участь у війні проти України.

    Натомість Кремль продовжує наполягати саме на Москві як можливому майданчику для переговорів.

    На тлі цих заяв у російських медіа також активно обговорюють дипломатичні контакти прем’єра Словаччини Роберта Фіцо, який останнім часом неодноразово робив заяви про необхідність завершення війни та відновлення діалогу між Заходом і Росією.

  • У Кремлі відповіли Трампу щодо перемир’я: Пєсков зробив жорстку заяву про 11 травня

    У Кремлі відповіли Трампу щодо перемир’я: Пєсков зробив жорстку заяву про 11 травня

    У Кремлі заявили, що наразі не ведуть жодних переговорів про продовження режиму припинення вогню після 11 травня. Таким чином Москва фактично охолодила заяви президента США Дональд Трамп, який раніше висловив сподівання на подовження перемир’я між Росією та Україною.

    Про це заявив речник Кремля Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистським медіа.

    За словами Пєскова, російська сторона наразі розглядає лише триденний режим припинення вогню, який охоплює 9, 10 та 11 травня.

    «Перемир’я зараз — 9, 10, 11 травня, інших розмов не було», — заявив речник Кремля.

    Він також наголосив, що російське військово-політичне керівництво не отримувало жодних сигналів щодо можливого продовження режиму тиші після завершення оголошеного терміну.

    Заява Пєскова прозвучала після слів Трампа, який 8 травня під час спілкування з журналістами біля Білого дому заявив, що хотів би бачити більш тривале припинення бойових дій.

    «Було б добре. Я б хотів, щоб це зупинилося», — сказав американський президент, коментуючи можливість продовження перемир’я після 11 травня.

    Раніше Трамп повідомив про досягнення домовленостей щодо триденного припинення вогню між Україною та Росією на 9–11 травня. За його словами, режим тиші був пов’язаний із пам’ятними датами Другої світової війни та супроводжувався домовленістю про масштабний обмін полоненими.

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що сторони домовилися про обмін військовополоненими у форматі «1000 на 1000», а також про тимчасове припинення вогню на три дні.

    Пізніше помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що домовленості були досягнуті після переговорів з адміністрацією США.

    Водночас попри офіційні заяви про перемир’я, бойові дії повністю не припинилися. Українська сторона неодноразово повідомляла про атаки російських дронів і ракет навіть після оголошення режиму тиші.

    На цьому тлі аналітики зазначають, що Кремль може використовувати короткострокове перемир’я насамперед як дипломатичний та інформаційний інструмент на тлі святкувань 9 травня у Москві.

    Додаткову увагу до ситуації привернули й останні заяви західних політиків та медіа про складне становище Росії. Зокрема, The New York Times та Politico писали про посилення нервозності Кремля через українські удари дронами, міжнародну ізоляцію та проблеми з демонстрацією військової сили під час цьогорічного параду в Москві.

  • Українські дрони загнали Путіна у бункери: у Forbes пояснили, чому Кремль почав ховатися

    Українські дрони загнали Путіна у бункери: у Forbes пояснили, чому Кремль почав ховатися

    Російський диктатор Володимир Путін дедалі частіше змушений ховатися у підземних укриттях через посилення українських ударів углиб території РФ. Українські дрони та ракети вже змінюють не лише хід війни, а й поведінку самого Кремля.

    Про це пише Forbes із посиланням на керівника проєкту UkraineAlert Пітера Дікінсона.

    За словами аналітика, саме українські удари по військових і стратегічних об’єктах у Росії стали головною причиною того, що Путін усе частіше ізолюється та змінює місця перебування.

    «Удари безпілотників та ракет України є ключовою причиною, чому Путін усе частіше відступає до своїх бункерів», — заявив Дікінсон.

    Він наголосив, що Кремль тепер змушений враховувати ризик атак навіть по Москві та інших глибоких тилових регіонах Росії.

    Аналітик вважає, що російський диктатор боїться не лише зовнішніх загроз, а й внутрішньої нестабільності всередині країни.

    «Він також боїться власного народу… і добре усвідомлює, що Україна має здатність завдавати ударів глибоко всередині Росії», — пояснив Дікінсон.

    На його думку, постійний страх перед атаками та політичними ризиками робить Путіна дедалі більш ізольованим.

    «Він дедалі більше стає параноїком», — зазначив експерт.

    У Forbes підкреслюють, що Україна активно нарощує можливості своїх далекобійних дронів і ракет, які дедалі частіше досягають військових об’єктів, нафтобаз, аеродромів та логістичних центрів у глибині Росії.

    За словами Дікінсона, Київ таким чином демонструє Кремлю, що Росія більше не може почуватися недоторканною.

    «Послання Москві чітке: Київ сигналізує, що має можливість завдати сильного удару у відповідь», — наголосив він.

    Аналітики також звертають увагу, що постійні атаки змушують Росію витрачати дедалі більше ресурсів не на фронт, а на захист власної території та критичної інфраструктури.

    На цьому тлі дедалі символічнішим виглядає і сам парад 9 травня у Москві, який цьогоріч став одним із найкоротших за останні роки. Захід на Красній площі тривав лише 45 хвилин і вперше за довгий час відбувся без демонстрації важкої військової техніки.

    Російська влада пояснила це “поточною оперативною ситуацією”, однак захід супроводжувався безпрецедентними заходами безпеки та масштабними відключеннями мобільного Інтернету у центрі столиці РФ.

    На Красній площі перебувала велика кількість силовиків і співробітників охорони, а небо над Москвою посилено контролювали системи ППО через побоювання можливих атак українських безпілотників.

    Парад проходив на тлі оголошеного триденного перемир’я між Україною та Росією, яке мало діяти з 9 до 11 травня. Попри це, вже у ніч на 9 травня Росія атакувала Україну дронами та балістичною ракетою.

    За даними української сторони, окупанти запустили понад 30 безпілотників. Більшість із них вдалося знищити силам протиповітряної оборони, однак одну балістичну ракету перехопити не вдалося.

    У Forbes вважають, що нинішня поведінка Путіна свідчить про зміну психологічного стану Кремля на четвертий рік повномасштабної війни. Якщо на початку вторгнення Росія розраховувала швидко захопити Київ і диктувати умови, то тепер сама змушена посилювати захист Москви та ховати керівництво у бункерах.

    «Путін знає, що війна йде жахливо погано, і дедалі більше росіян це розуміють», — підсумував Пітер Дікінсон.

  • Найслабший парад Путіна за роки війни: без танків, із вимкненим інтернетом та страхом атак

    Найслабший парад Путіна за роки війни: без танків, із вимкненим інтернетом та страхом атак

    У Москві 9 травня відбувся один із найменш масштабних парадів за всю сучасну історію правління Володимира Путіна. Цьогорічне святкування Дня перемоги на Красній площі пройшло без традиційної демонстрації важкої військової техніки, із масштабними відключеннями мобільного інтернету та на тлі посилених заходів безпеки через загрозу українських атак.

    Парад тривав лише близько 45 хвилин, що стало найкоротшим показником за останні десятиліття. Для порівняння: ювілейний парад 2025 року тривав майже півтори години.

    Російська влада пояснила скорочений формат “поточною оперативною ситуацією”. Утім, експерти пов’язують зміни насамперед із війною проти України, великими втратами техніки та страхом можливих ударів по Москві.

    Цього року Красною площею не проїхав жоден танк чи ракетний комплекс. Замість традиційної демонстрації озброєння глядачам показали лише колони військових, кілька кабріолетів та відеоролики з безпілотниками, атомними підводними човнами й “новітньою російською технікою”.

    Серед учасників параду були російські військові, учасники війни проти України, а також солдати КНДР, які, за даними російських джерел, брали участь у бойових діях у Курській області.

    Парад проходив в умовах безпрецедентних заходів безпеки. У центрі Москви масово вимикали мобільний інтернет, а Кремль розгорнув додаткові системи ППО. Напередодні російська влада також неодноразово погрожувала “жорсткою відповіддю” у разі атак на столицю РФ.

    На цьому тлі президент США Дональд Трамп заявив про триденне перемир’я між Україною та Росією на 9–11 травня та анонсував обмін полоненими у форматі “1000 на 1000”.

    За словами Трампа, саме він ініціював домовленість, а на неї погодилися і Путін, і президент України Володимир Зеленський.

    Зеленський, коментуючи ситуацію навколо параду, заявив, що “Красна площа менш важлива, ніж життя українських полонених”.

    Водночас у мережі активно поширювався фейковий “указ” про нібито дозвіл України на проведення параду в Москві. Офіційного підтвердження існування такого документа немає, а українська влада подібних рішень не ухвалювала.

    У Кремлі на інформаційну хвилю відреагували нервово. Речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Росії “не потрібен чужий дозвіл” на проведення параду, а російські пропагандисти називали ситуацію “інформаційною спецоперацією”.

    На парад до Москви приїхала значно менша кількість іноземних гостей, ніж у попередні роки. Серед присутніх були самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, король Малайзії Султан Ібрагім та президент Лаосу Тонглун Сісуліт.

    Захід відбувався на тлі дедалі більшої міжнародної ізоляції Росії та економічного виснаження через війну. Як зазначає Reuters, цьогорічний парад проходив в атмосфері занепокоєння щодо майбутнього війни, економічних проблем та погіршення відносин Кремля із Заходом.

    Видання Politico також звернуло увагу на те, що українські далекобійні удари дедалі сильніше впливають на поведінку російського керівництва. У матеріалі йдеться, що Путін фактично змушений дедалі частіше покладатися на систему бункерів і надзвичайні заходи безпеки.

    Журналісти Forbes у свою чергу порівняли поведінку Зеленського та Путіна під час війни. Якщо український президент регулярно записував звернення просто на вулицях Києва, то російський лідер, як зазначає видання, дедалі більше ізолюється від публічного простору.

    На тлі скороченого параду та обмеженої кількості техніки російські соцмережі заполонили критичні коментарі. Частина росіян скаржилася на “втрату величі” параду та відсутність традиційної демонстрації сили.

  • “Європу нема чим лякати”: росіяни масово розкритикували парад у Москві та промову Путіна

    “Європу нема чим лякати”: росіяни масово розкритикували парад у Москві та промову Путіна

    У Росії після військового параду 9 травня в Москві почали масово з’являтися критичні коментарі та хвиля розчарування серед прихильників Кремля. Росіяни скаржаться на відсутність важкої техніки, “порожню” промову президента РФ Володимир Путін та втрату колишньої помпезності головного пропагандистського шоу Кремля.

    Про це повідомляє 24 Канал.

    Цьогорічний парад у Москві, присвячений 81-й річниці перемоги у Другій світовій війні, став одним із найскромніших за останні роки. Замість масштабної демонстрації бронетехніки та озброєння по Красній площі проїхали переважно кілька кабріолетів, а в небі з’явилася обмежена кількість літаків.

    Саме це викликало хвилю невдоволення навіть серед проросійської аудиторії в телеграм-каналах та соцмережах. Користувачі писали, що “Європу нема чим лякати”, згадували провали так званої “СВО” та заявляли про “розтоптану гордість”.

    Частина коментаторів відкрито висловлювала розчарування тим, що парад більше не виглядає символом військової сили Росії. Деякі користувачі навіть іронізували, що головною “перемогою” стало те, що під час заходу Москву не атакували українські безпілотники.

    «На кладовищі має бути тиша, а не парад та свято. Одним словом “СВО” — дивна військова операція», — писали користувачі у коментарях під трансляціями.

    Окрему хвилю критики викликала промова Путіна. Росіяни звернули увагу, що президент РФ фактично повторив тези попередніх років про “російський характер”, “подвиг переможців” та “агресію НАТО”, не зробивши жодних гучних заяв чи анонсів.

    Деякі користувачі прямо писали, що речник Кремля Дмитро Пєсков обіцяв “важливу” промову, однак у результаті росіяни почули “старий текст без жодного сенсу”.

    Згодом адміністратори проросійських телеграм-каналів почали масово видаляти критичні коментарі про парад, війну та ситуацію в Росії. У частині чатів також закрили можливість залишати повідомлення.

    На тлі цього експерти зазначають, що цьогорічний парад став значно менш масштабним через великі втрати техніки у війні проти України, економічні проблеми та посилені заходи безпеки через загрозу атак дронів.

    Виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко заявив, що Кремль перед 9 травня опинився у значно складнішій ситуації, ніж очікував.

    За його словами, Росія вже не може демонструвати образ абсолютної сили, який роками будувався навколо параду на Красній площі. Замість демонстрації могутності Москва змушена концентруватися на безпеці самого заходу та інформаційному контролі.

    Цьогоріч на параді були присутні лише окремі союзники Кремля, зокрема представники Білорусі, Казахстану та військові з Північної Кореї. Кількість іноземних гостей та делегацій також виявилася значно меншою, ніж у попередні роки.

    Окрему увагу російські медіа приділили тому, що поруч із Путіним уперше посадили учасника війни проти України — за даними росЗМІ, ним став військовий Леонід Рижов.

    На цьому тлі російська пропаганда намагалася зробити акцент не на масштабі параду, а на “єдності суспільства” та “підтримці армії”, однак у соцмережах переважали саме критичні та саркастичні реакції.

  • Трамп готовий відправити делегацію до Москви

    Трамп готовий відправити делегацію до Москви

    Президент США Дональд Трамп заявив, що готовий направити американську делегацію до Москви для переговорів щодо можливого завершення війни між Україною та Росією. Відповідну заяву він зробив під час спілкування з журналістами біля Білого дому, коментуючи перспективи дипломатичного врегулювання конфлікту.

    Американського лідера запитали, чи допускає він можливість прямого направлення представників США до Росії для обговорення майбутнього мирного процесу. У відповідь Трамп заявив, що не виключає такого розвитку подій і готовий піти на цей крок заради припинення війни.

    «Я б це зробив. Я б дуже хотів, щоб ця війна закінчилася», — заявив президент США.

    Водночас Трамп не уточнив, кого саме може бути включено до потенційної делегації та в якому форматі можуть відбуватися переговори з Москвою. Також наразі невідомо, чи йдеться про прямі контакти з російською владою, чи про ширший міжнародний переговорний формат за участю союзників США.

    Окремо американський президент акцентував увагу на великих людських втратах у війні. За його словами, щомісяця у бойових діях гинуть десятки тисяч людей.

    «Я б дуже хотів побачити кінець конфлікту між Росією та Україною, де минулого місяця загинуло 25 тисяч молодих солдатів. У середньому це 25–30 тисяч солдатів на місяць», — сказав Трамп.

    Його заява пролунала на тлі чергових дискусій про можливе тимчасове припинення вогню. Цього тижня Росія оголосила так зване «перемир’я» на 8 та 9 травня у зв’язку з проведенням урочистостей до Дня перемоги в Москві. Україна у відповідь закликала розпочати реальний режим тиші ще з ночі на 6 травня та наголосила, що припинення вогню має бути повним і безумовним.

    Однак, попри офіційні заяви Кремля, російські війська продовжили атаки по українських територіях. У Києві після цього заявили, що Україна реагуватиме на дії Росії дзеркально.

    Згодом Дональд Трамп повідомив, що між Україною та Росією нібито очікується триденне перемир’я — 9, 10 та 11 травня. Також американський президент заявив про підготовку масштабного обміну військовополоненими.

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що підготовка до обміну справді триває. Водночас українська сторона наголосила: будь-які домовленості про припинення вогню матимуть сенс лише за умови їхнього реального виконання Росією.

    На тлі цих подій міжнародна увага до потенційних переговорів різко посилилася. Частина західних аналітиків вважає, що адміністрація Трампа намагається продемонструвати готовність до активнішої дипломатичної ролі США у врегулюванні війни. Інші експерти наголошують, що будь-які прямі переговори з Москвою можуть викликати суперечки як усередині США, так і серед європейських союзників Вашингтона.

    Особливо чутливим залишається питання умов можливих домовленостей. Україна неодноразово заявляла, що не погодиться на замороження конфлікту чи поступки щодо окупованих територій. Натомість у Кремлі продовжують наполягати на своїх максималістських вимогах, що значно ускладнює перспективи реального мирного процесу.

    Попри це, дипломатична активність навколо війни останніми тижнями помітно зросла. До обговорення можливих сценаріїв припинення бойових дій активно долучаються США, країни Європейського Союзу, Туреччина, Китай та держави Глобального Півдня.

    Заява Трампа про готовність відправити делегацію до Москви стала одним із найгучніших сигналів про можливу зміну переговорної динаміки. Водночас наразі немає жодних офіційних підтверджень, що така поїздка вже готується або що Росія погодилася б на новий формат контактів.

    Політичні оглядачі звертають увагу, що тема війни в Україні поступово стає однією з ключових і для внутрішньої американської політики. На тлі президентської кампанії у США питання підтримки України, обсягів військової допомоги та перспектив мирних переговорів дедалі частіше стають предметом гострих дискусій між республіканцями та демократами.

  • “Наша справа права”: Путін на параді 9 травня прив’язав війну проти України до “перемоги над нацизмом”

    “Наша справа права”: Путін на параді 9 травня прив’язав війну проти України до “перемоги над нацизмом”

    Глава Кремля Володимир Путін під час виступу на параді 9 травня в Москві заявив, що російські окупаційні війська, які воюють проти України, нібито “надихаються подвигами покоління переможців” часів Другої світової війни. Російський президент фактично вкотре спробував поставити сучасну війну РФ проти України в один ряд із боротьбою СРСР проти нацистської Німеччини.

    Про це повідомляють російські державні медіа та російська служба ТАСС.

    У своїй промові на Червоній площі Путін традиційно зробив акцент на темі “історичної пам’яті”, заявивши, що Росія “свято шанує спадщину солдатів Перемоги”. При цьому він вкотре використав російську пропагандистську риторику щодо війни проти України, назвавши її “СВО” — так у Кремлі офіційно називають повномасштабне вторгнення.

    “Великий подвиг покоління переможців надихає воїнів СВО”, — заявив Путін під час виступу. Також він стверджував, що російські військові нібито “протистоять агресивній силі, яку підтримує весь блок НАТО”.

    Під час промови глава Кремля повторив одну з ключових тез російської пропаганди про те, що Росія нібито веде “оборонну боротьбу” проти Заходу. Завершуючи виступ, Путін виголосив фразу: “Наша справа права!”, яку російська влада активно використовує у пропагандистських кампаніях.

    За даними російських пропагандистських ресурсів, у параді на Червоній площі цього року взяли участь понад тисячу російських військових, які брали участь у бойових діях проти України. Саме цей факт став одним із головних символічних елементів заходу, адже Кремль продовжує використовувати тему “перемоги у Другій світовій” для виправдання сучасної війни.

    На тлі параду в Москві були запроваджені безпрецедентні заходи безпеки. Російські медіа повідомляли про перебої та відключення мобільного інтернету в центрі столиці РФ ще зранку 9 травня. Причиною стали побоювання щодо можливих атак безпілотників та диверсій напередодні головного пропагандистського заходу Кремля.

    Упродовж останніх тижнів російська влада значно посилила систему протиповітряної оборони навколо Москви. Українські та західні аналітики звертають увагу, що Росія навіть перекидала частину ППО з інших регіонів до столиці для захисту параду. На цьому тлі в Україні заявляли, що такі дії свідчать про нервозність Кремля та страх можливих ударів по російській території.

    Водночас експерти зазначають, що цьогорічний парад у Москві проходить у значно складнішій для Кремля атмосфері, ніж у попередні роки. Повномасштабна війна проти України триває вже п’ятий рік, російська економіка перебуває під санкційним тиском, а втрати російської армії продовжують зростати. На цьому тлі російська влада дедалі активніше використовує радянську символіку та історичні паралелі для мобілізації суспільства.

    Окрему увагу аналітики звернули й на риторику про НАТО. Кремль продовжує намагатися представити війну проти України як частину ширшого конфлікту із Заходом. Саме ця теза регулярно використовується російською пропагандою для пояснення затяжної війни та внутрішніх економічних проблем у РФ.

    Попри масштабність заходу, низка міжнародних лідерів традиційно проігнорувала парад у Москві. Росія залишається у значній міжнародній ізоляції через війну проти України, а самі святкування 9 травня дедалі більше перетворюються на політичну демонстрацію підтримки нинішнього курсу Кремля.