Позначка: НАБУ

  • “Плівки Міндіча”: оприлюднено записи з Шефіром і Умєровим

    “Плівки Міндіча”: оприлюднено записи з Шефіром і Умєровим

    Видання Українська правда оприлюднило першу частину аудіозаписів, які, за їхніми даними, були отримані та задокументовані НАБУ у межах кримінального провадження під умовною назвою “Мідас”. Йдеться про матеріали, що були зафіксовані влітку 2025 року в квартирі на вулиці Грушевського, 9а в Києві, яку журналісти пов’язують із підсанкційним бізнесменом Тимуром Міндічем.

    За даними розслідування, у записах фігурують розмови Міндіча з низкою осіб, серед яких колишній перший помічник президента Сергій Шефір, чинний секретар РНБО Рустем Умєров, а також жінка на ім’я Наталія. Усі розмови, як зазначає видання, відбуваються російською мовою та охоплюють широкий спектр тем — від приватних фінансових питань до державних кадрових і оборонних рішень.

    Один із ключових оприлюднених фрагментів стосується діалогу між Тимуром Міндічем та Сергієм Шефіром.

    У цій розмові співрозмовники обговорюють питання фінансових ресурсів, зокрема можливість зібрати кошти для внесення застави за колишнього віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова, якого раніше підозрювали у зловживанні службовим становищем та отриманні неправомірної вигоди.

    Також у записах згадуються окремі політики та депутати, яких співрозмовники називають як прізвищами, так і умовними позначеннями. У матеріалі йдеться про неформальні домовленості щодо фінансових потоків, однак ці твердження подаються як частина розслідування і потребують юридичної оцінки.

    Другий блок записів стосується діалогу між Міндічем і жінкою на ім’я Наталія. У ньому обговорюються будівельні роботи, облаштування територій, інфраструктурні питання та утримання об’єктів.

    У матеріалі зазначається, що частина розмови може стосуватися приватних маєтків у Козині, які раніше фігурували в журналістських розслідуваннях. За словами джерел видання, йдеться про умовний кооператив, де, ймовірно, розташовані об’єкти, пов’язані з низкою високопосадовців та бізнесменів.

    У розмові також звучать емоційні висловлювання та обговорення ризиків у контексті потенційних кримінальних справ, однак офіційного підтвердження змісту цих фрагментів наразі немає.

    Третя частина оприлюднених записів містить розмову між Тимуром Міндічем та Рустемом Умєровим, який на момент розмови обіймав посаду міністра оборони, а нині є секретарем РНБО.

    У цій бесіді обговорюються кадрові перестановки у вищих органах влади, зокрема можливі варіанти призначення Умєрова послом у США та зміни в керівництві оборонного відомства.

    Окремо згадується компанія Fire Point, яка займається виробництвом далекобійного озброєння. За даними розслідувачів, ця компанія отримує значні оборонні контракти, а її продукти — зокрема FP-1, FP-5 та FP-7 — обговорюються в контексті державного фінансування.

    У розмові Міндіч висловлює претензії щодо недостатнього фінансування проєктів компанії, що, за версією журналістів, може свідчити про можливі конфлікти інтересів у сфері оборонних закупівель.

    Усі оприлюднені матеріали, за даними НАБУ, є частиною великого кримінального провадження, яке журналісти умовно називають “Мідас”.

    Офіційні деталі справи не розкриваються повністю, однак, за інформацією розслідувачів, вона стосується можливих корупційних схем у сферах енергетики, оборони, державних закупівель та політичного впливу на рішення уряду.

    Журналісти наголошують, що оприлюднена частина матеріалів є лише початком серії публікацій, і наступні фрагменти можуть містити нові розмови та додаткові деталі щодо кола фігурантів.

    Станом на момент публікації офіційних розлогих коментарів від осіб, які фігурують у записах, не оприлюднено у повному обсязі. Усі згадані твердження наразі базуються на журналістському розслідуванні та матеріалах, які, за словами редакції, походять із документування НАБУ.

    Юристи та антикорупційні експерти зазначають, що такі аудіозаписи можуть мати значну суспільну вагу, однак їхня доказова сила визначається виключно в межах кримінального провадження та судового процесу.

    Українська правда заявляє, що це лише перша частина оприлюднених матеріалів у справі “Мідас”. Очікується продовження публікацій із новими аудіофрагментами та деталями щодо осіб, які можуть бути пов’язані з розслідуванням НАБУ.

    Подальший розвиток подій, за оцінками експертів, може мати значний політичний та суспільний резонанс, з огляду на коло згаданих осіб та теми, які фігурують у записах.

  • Нардеп Лабазюк намагається приховати свою роль у жорсткому ДТП, через підозру від НАБУ

    Нардеп Лабазюк намагається приховати свою роль у жорсткому ДТП, через підозру від НАБУ

    Як повідомляє Ігор Мосійчук, нардеп від групи За майбутнє Сергій Лабазюк намагається уникнути кримінальної відповідальності за жорстке ДТП та перекласти провину на потерпілого через, уже відкрите НАБУ кримінальне провадження про корупцію.

    Нагадаємо, ДПТ за участю Сергія Лабазюка 27 квітня близько 20.35 год в місті Хмельницький по вул. Кам’янецькій, 137.

    Житель м. Хмельницький Гавришко Владислав 2006 р.н., керуючи автомобілем «BMW–535» з номером ВХ7447ВО, здійснюючи поворот ліворуч на вул. Тернопільську, виїхавши на смугу зустрічного руху допустив зіткнення із автомобілем «Range Rover», ВХ7001ІО, під керуванням Шудри Богдана 1985 р.н., який рухався в зустрічному напрямку.

    Внаслідок ДТП пасажир «Range Rover», народний депутат Лабазюк Сергій 1980 р.н., отримав ушкодження у вигляді розсічення правої брови, забою м’яких тканин обличчя та грудної клітини, та був госпіталізований до Хмельницької обласної клінічної лікарні, стан здоров’я задовільний. Транспортні засоби вилучено та поміщено на спеціальний майданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.

    Водночас, за інформацією Ігоря Мосійчука, ситуація розвивалась наступним чином:

    “Водій Лабазюка порушив правила, проїхав на червоне світло з перевищенням швидкості, фактично протаранив BMW, а також забрав у потерпілого реєстратор. Відразу внесли до ЄДР статтю 286, але винуватцем вказали водія BMW Гавришка.

    На місце події, як вказують джерела, приїжджав начальник слідства Олександр Радченко, також підключили начальника відділу СБУ Хмельницької області Руслана Скубського.

    Відео з камер «Безпечне місто» за наказом Радченка видалили. Медіа які почали висвітлювати правду чи бодай щось писали по цьому, отримали погрози, почали видаляти все, щоб ніде не було слідів цієї події.

    Нардеп Лабазюк прямував зі свого маєтку, де він самовільно використовує територію лісу. Там же без будь-яких дозволів облаштовано вертолітний майданчик.

    Причина по якій справу «заминають» зокрема в тому, що водій Сергія Лабазюка в лютому отримав підозру від НАБУ через відмову давати показання у суді щодо обставин справи нардепа про ймовірний хабар.

    Лабазюк підозрюється у наданні $150 тис за сприяння в перемозі на державних тендерах. За даними антикорупційних органів, гроші нібито планували передати тодішньому віце-прем’єру Олександру Кубракову та голові Держагентства відновлення Мустафі Найєму.

    Помічник й водій нардепа Богдан Шудра по справу зафіксований, як особа яка передавала кошти. В суді Шудра не спростовав факт передачі пакету ймовірно із коштами, проте свідчити відмовився, спираючись на право не свідчити проти себе.

    По суті, якщо б Богдана Шудру зазначили як винуватця даного ДТП, то це дає підстави НАБУ змінити йому міру запобіжного засобу і помістити в камеру тимчасового утримання. Ну а це вже ризик для Лабазюка, бо це вже більші шанси для НАБУ” – зазначає Мосійчук.

  • Хабар у $110 тисяч: на Полтавщині викрили двох працівників СБУ — затримали під час передачі грошей

    Хабар у $110 тисяч: на Полтавщині викрили двох працівників СБУ — затримали під час передачі грошей

    Правоохоронці викрили двох співробітників Служби безпеки України, яких підозрюють у вимаганні великого хабаря від підприємця. Йдеться про начальника слідчого відділу одного з управлінь СБУ в Полтавській області та його підлеглого. Про це НАБУ повідомило на своєму каналі в Telegram.

    За даними слідства, посадовці діяли через посередника — адвоката. Вони вимагали у бізнесмена 110 тисяч доларів в обмін на сприяння у кримінальному провадженні. Зокрема, мова йшла про укладення угоди про визнання винуватості та припинення переслідування компанії підприємця.

    Схема передбачала поетапну передачу коштів. Правоохоронці задокументували отримання частини хабаря, після чого організували затримання. Фігурантів викрили «на гарячому» під час отримання другого траншу — 55 тисяч доларів.

    Операцію провели детективи Національне антикорупційне бюро України спільно з прокурорами Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Наразі тривають першочергові слідчі дії, встановлюються всі обставини злочину та можливі інші причетні особи.

    За попередніми даними, посадовці використовували своє службове становище для тиску на підприємця, створюючи штучні умови, за яких бізнес опинявся під загрозою кримінального переслідування. Саме це, за версією слідства, і стало підставою для вимагання неправомірної вигоди.

    Юристи зазначають, що подібні справи можуть кваліфікуватися одразу за кількома статтями — зокрема як вимагання хабаря в особливо великому розмірі та зловживання службовим становищем. У разі доведення вини підозрюваним загрожує тривале позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Викриття відбулося на тлі посилення антикорупційної роботи в Україні, особливо в умовах війни. Влада неодноразово заявляла про нульову толерантність до корупції, зокрема в силових структурах.

    Експерти наголошують, що подібні інциденти мають серйозний репутаційний ефект, адже йдеться про представників органів, які повинні забезпечувати безпеку держави. Водночас публічні викриття демонструють роботу антикорупційної системи та її здатність реагувати навіть на високопосадових фігурантів.

    Слідчі дії у справі тривають. Очікується, що найближчим часом буде визначено запобіжні заходи для підозрюваних, а також оголошено офіційні підозри.

    У підсумку справа може стати ще одним показовим кейсом у боротьбі з корупцією в правоохоронних органах, яка залишається одним із ключових викликів для України.

  • «Підозра або є, або її немає»: у НАБУ зробили гучну заяву щодо Андрія Єрмака

    «Підозра або є, або її немає»: у НАБУ зробили гучну заяву щодо Андрія Єрмака

    Директор Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос зробив резонансну заяву щодо інформації про можливе оголошення підозри колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку. За його словами, правоохоронні органи не працюють у форматі «припущень» або «інсайдів», а всі процесуальні рішення ухвалюються виключно на підставі доказів і повідомляються лише після їх офіційного оформлення.

    Про це Кривонос заявив під час виступу на Київському безпековому форумі, відповідаючи на запитання журналістів щодо інформації у медіа про нібито вже підготовлену, але не оголошену підозру. Він чітко наголосив: «Підозра вона або вручена, або не вручена. Якщо вона буде вручена, ми обов’язково про це скажемо». Таким чином очільник НАБУ фактично спростував практику «завчасних сигналів» і підкреслив, що подібні рішення не можуть бути предметом публічних анонсів.

    Кривонос також пояснив, що будь-які слідчі дії, зокрема обшуки, не означають автоматичного доведення вини. За його словами, це лише інструменти збору інформації, які допомагають встановити факти у справі. «Обшук — це одна з форм слідчих дій, яка проводиться для здобуття доказів. Ці докази можуть як підтвердити версію слідства, так і її спростувати», — зазначив він. Таким чином, у НАБУ намагаються відмежувати юридичні процедури від суспільних інтерпретацій, які часто виникають після резонансних дій правоохоронців.

    Окремо директор НАБУ підкреслив, що для антикорупційних органів не має значення, яку посаду займає фігурант справи. За його словами, якщо є підстави для проведення слідчих дій, вони будуть здійснені незалежно від статусу особи. Такий підхід, як наголосив Кривонос, є ключовим принципом роботи бюро і відповідає стандартам верховенства права.

    Він також нагадав, що всі обшуки та інші процесуальні дії проводяться виключно за рішенням суду. Зокрема, дозвіл на проведення обшуку надає Вищий антикорупційний суд після розгляду відповідного клопотання слідчих. Це означає, що правоохоронці повинні надати достатньо аргументів для обґрунтування необхідності таких дій, а суд — перевірити їх законність.

    Контекст справи навколо Андрія Єрмака залишається одним із найбільш обговорюваних у політичному середовищі. Інформація про слідчі дії щодо нього з’явилася ще наприкінці 2025 року, коли ЗМІ повідомили про обшуки, проведені НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Згодом ці дії були підтверджені офіційно, що викликало широкий резонанс у суспільстві.

    Сам Єрмак тоді заявив, що не перешкоджає слідству і готовий співпрацювати з правоохоронцями. Водночас у медіа з’являлися припущення, що справа може бути пов’язана з діяльністю кооперативу «Династія», однак офіційні органи не розкривають деталей розслідування, посилаючись на таємницю слідства.

    Після появи інформації про розслідування Андрій Єрмак подав у відставку з посади голови Офісу президента, що стало важливою політичною подією. Попри це, за даними окремих джерел, він продовжував залишатися впливовою фігурою у політичних та професійних колах, що ще більше підсилює увагу до розвитку справи.

    Ситуація розгортається на тлі загального посилення антикорупційної політики в Україні, яку активно підтримує президент Володимир Зеленський та міжнародні партнери. У цьому контексті будь-які розслідування щодо високопосадовців розглядаються як тест на ефективність і незалежність антикорупційних інституцій.

    Кривонос наголосив, що НАБУ не коментує чутки або інформацію з анонімних джерел, оскільки це може вплинути на об’єктивність розслідування. «Ми не можемо коментувати те, що хтось десь бачив або чув. Є лише юридичні факти», — зазначив він. Така позиція, за його словами, дозволяє уникнути маніпуляцій і забезпечує довіру до процесу.

    Наразі розслідування триває, а детективи та прокурори продовжують працювати над аналізом зібраних доказів. У НАБУ запевняють, що у разі ухвалення будь-яких процесуальних рішень, включно з оголошенням підозри, суспільство буде поінформоване офіційно та своєчасно.

    Справа навколо Андрія Єрмака залишається відкритою, а її подальший розвиток залежатиме від результатів слідства. Водночас заява керівника НАБУ чітко окреслює головний принцип: жодних політичних чи медійних спекуляцій — лише факти, докази і закон.

  • Суд взяв під варту ексзаступника голови ОП Ростислава Шурму

    Суд взяв під варту ексзаступника голови ОП Ростислава Шурму

    Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) ухвалив рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колишньому заступнику керівника Офісу президента України Ростиславу Шурмі та його брату Олегу Шурмі. Йдеться про справу щодо ймовірних зловживань у сфері виплат за «зеленим тарифом».

    Про це повідомили у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) 21 квітня.

    За даними САП, після затримання підозрюваних і їх доставки до органу досудового розслідування слідчий суддя має вирішити питання застосування запобіжного заходу в межах ухвали суду. Водночас один із фігурантів, Ростислав Шурма, наразі перебуває за кордоном — у Німеччині. Він заявляв про готовність співпрацювати зі слідством, однак не на території України.

    Шурма та його брат є підозрюваними за статтями про привласнення або розтрату майна в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 ККУ) та легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом (ч. 3 ст. 209 ККУ).

    За версією слідства, вони можуть бути причетні до схеми розкрадання коштів у сфері «зеленого тарифу» на тимчасово окупованих територіях Запорізької області. Розслідування у цій справі проводить Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та САП. За оцінками правоохоронців, сума збитків становить близько 141,3 млн грн.

    Слідство також вважає, що частина коштів могла бути легалізована через мережу пов’язаних компаній у сфері енергетики.

    Ростислав Шурма є колишнім заступником керівника Офісу президента, ексдепутатом Донецької облради та колишнім керівником промислових підприємств. У 2021–2024 роках він обіймав посаду в ОП, відповідаючи за економічний блок, а згодом був звільнений.

    Наразі досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють повне коло причетних осіб, механізми руху коштів і роль кожного з фігурантів у можливій схемі.

  • Буданов висловився про корупцію в Україні

    Буданов висловився про корупцію в Україні

  • НАБУ завершило слідство у справі про дрони та РЕБ із завищеними цінами

    НАБУ завершило слідство у справі про дрони та РЕБ із завищеними цінами

    Національне антикорупційне бюро України завершило досудове розслідування у справі щодо масштабної корупційної схеми під час закупівлі безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) для потреб Сил оборони, зокрема підрозділів Національної гвардії України. Про це повідомила пресслужба НАБУ.

    За даними слідства, у 2025 році діяла організована група осіб, яка системно заволодівала бюджетними коштами, що виділялися органами місцевого самоврядування та державними структурами на забезпечення оборонних потреб. У межах провадження правоохоронці встановили низку епізодів, пов’язаних із закупівлями озброєння та спеціального обладнання за завищеними цінами, а також отриманням неправомірної вигоди у вигляді відкатів.

    Стороні захисту вже відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення. Це є завершальним етапом досудового розслідування перед направленням справи до суду.

    Розслідування здійснювали детективи НАБУ спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). За їхніми даними, встановлено кілька ключових епізодів, які охоплюють різні закупівлі дронів та засобів РЕБ у різних регіонах України.

    Зокрема, один із епізодів стосується закупівлі FPV-дронів майже на 10 млн грн для військової частини Нацгвардії. За версією слідства, вартість контракту була штучно завищена більш ніж на 3 млн грн, які після реалізації постачання могли бути розподілені між учасниками схеми. У НАБУ зазначають, що механізм передбачав вплив на посадових осіб військових частин та використання посередницьких структур для укладення договорів.

    Окремо задокументовано закупівлю засобів РЕБ, де, за даними слідства, фігуранти могли отримувати до 30% від суми контрактів у вигляді неправомірної вигоди. Правоохоронці вказують, що така практика могла мати системний характер і застосовувалася під час кількох закупівель оборонного призначення.

    Ще один епізод стосується закупівлі FPV-дронів на близько 2 млн грн, де також виявлено ознаки завищення вартості продукції та можливого привласнення частини бюджетних коштів через пов’язані компанії.

    Окрім схем із закупівлями, слідство встановило факти фіктивного працевлаштування щонайменше 15 військовозобов’язаних осіб. За даними НАБУ, ці особи формально оформлювалися на роботу, однак фактично не виконували службових обов’язків. Це дозволяло отримувати неправомірні виплати та інші фінансові вигоди.

    Також у межах провадження досліджуються епізоди можливого незаконного збагачення одного з колишніх керівників Луганської обласної державної адміністрації на понад 62 млн грн, а також внесення недостовірних даних до декларацій за кілька років.

    Серед фігурантів справи, за інформацією слідства, — колишній голова Луганської обласної державної адміністрації Сергій Гайдай, народний депутат України Олексій Кузнєцов, представники місцевих адміністрацій, посадові особи військових частин Національної гвардії, а також представники підприємств-виробників та постачальників БПЛА і РЕБ.

    У НАБУ наголошують, що встановлені факти свідчать про комплексний характер схеми, яка охоплювала як рівень державних і місцевих рішень щодо фінансування оборонних потреб, так і безпосереднє виконання контрактів через підконтрольні структури.

    Окрему увагу слідство приділяє механізму впливу на укладення контрактів. За версією антикорупційних органів, організатори схеми могли використовувати службові зв’язки у військових частинах та органах влади для забезпечення перемоги “потрібних” постачальників у закупівлях.

    Після завершення досудового розслідування матеріали справи передані для ознайомлення стороні захисту. Після завершення цієї процедури обвинувальний акт має бути скерований до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті.

    У НАБУ та САП підкреслюють, що йдеться про одне з найбільших розслідувань останнього часу у сфері оборонних закупівель, що набуло особливої суспільної ваги в умовах повномасштабної війни, коли ефективне використання бюджетних коштів має критичне значення для забезпечення Сил оборони України.

  • Єрмак після відставки залишається впливовим: як працює його неформальна роль у владі — дані ЗМІ

    Єрмак після відставки залишається впливовим: як працює його неформальна роль у владі — дані ЗМІ

    Колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак, попри формальну відставку наприкінці 2025 року, продовжує відігравати важливу роль у внутрішніх процесах влади та зберігає значний неформальний вплив. Про це свідчать матеріали журналістських розслідувань, зокрема Українська правда, які базуються на коментарях джерел у політичних і бізнесових колах.

    За даними журналістів, після звільнення Єрмак справді відійшов від публічної діяльності, однак не втратив контроль над ключовими процесами. Йдеться передусім про кадрову вертикаль, сформовану під час його перебування на посаді. Саме через неї, як зазначають співрозмовники, він і надалі може впливати на ухвалення рішень.

    Зокрема, джерела стверджують, що Єрмак має «повне уявлення про внутрішні процеси» в Офісі президента та зберігає вплив на більшість призначенців, які з’явилися там за його керівництва. Це фактично означає, що навіть без формальної посади він залишається важливим елементом системи управління.

    Журналісти описують ситуацію як «тіньову присутність»: Єрмак більше не є офіційною фігурою, але його роль відчутна через неформальні канали комунікації. Один із співрозмовників видання влучно сформулював це так: «його немає — але він є».

    Окремо звертається увага на те, що після відставки Єрмак не припинив активні контакти з представниками влади. За даними розслідувань, він продовжує зустрічатися з високопосадовцями, зокрема з представниками Ради національної безпеки і оборони та радниками президента. Це підтверджує, що його участь у політичних процесах не обмежується лише непрямим впливом.

    Ключовим фактором збереження такого впливу експерти називають позицію президента Володимир Зеленський. За словами джерел, саме від політичної волі глави держави залежить, чи продовжить діяти ця неформальна система. Один із інсайдерів зазначив, що достатньо одного сигналу президента — і всі канали впливу Єрмака можуть бути миттєво обмежені. Водночас наразі такого сигналу немає.

    Після відставки Єрмака новим керівником Офісу президента став Кирило Буданов. Однак, за оцінками джерел, його кадрова автономія може бути обмеженою. Частина управлінської команди в ОП залишилася ще з часів попереднього керівництва, що ускладнює повноцінне перезавантаження структури.

    Журналісти також підкреслюють, що система управління, сформована Єрмаком за кілька років роботи, не могла зникнути миттєво після його звільнення. Вона базується на особистих зв’язках, лояльності та інституційних механізмах, які продовжують функціонувати навіть без його формальної участі.

    Окрім політичного впливу, Єрмак після відставки намагається зміцнити свої позиції в інших сферах. Зокрема, він відновив адвокатську діяльність і долучився до роботи в професійних юридичних структурах. Це може свідчити про прагнення зберегти статус впливового гравця не лише у політичній, а й у правовій площині.

    Водночас його відставка відбулася на тлі гучних антикорупційних розслідувань. У листопаді 2025 року детективи НАБУ та САП провели обшуки, після чого Єрмак подав у відставку. Хоча він не отримав підозри у справі, цей епізод суттєво вплинув на його публічний статус.

    Попри це, аналітики наголошують: подібні ситуації є типовими для політичних систем, де значну роль відіграють неформальні зв’язки. Вплив не завжди залежить від посади — часто він зберігається через мережу контактів, доступ до інформації та лояльність кадрів.

    У ширшому контексті історія з Єрмаком демонструє, як функціонує сучасна українська політика — із поєднанням формальних інститутів і неформальних механізмів впливу. Вона також піднімає питання прозорості процесів ухвалення рішень і ролі окремих політичних фігур поза межами офіційних посад.

    Таким чином, за даними журналістських розслідувань, Андрій Єрмак після відставки не зник із політичної сцени, а трансформував свою роль. Він більше не є публічним керівником, але залишається впливовим гравцем, який діє через неформальні канали та зберігає зв’язки в центрі влади. Це робить його однією з ключових фігур української політики навіть поза межами офіційних повноважень.

  • Суддю з Києва судитимуть за приховані активи на понад 16 млн грн

    Суддю з Києва судитимуть за приховані активи на понад 16 млн грн

    У Києві перед судом постане суддя, яку обвинувачують у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації. Про це 6 квітня повідомила пресслужба НАБУ.

    За даними слідства, наприкінці 2021 року обвинувачена набула у власність дві земельні ділянки та житловий будинок на території Київської області. Вартість цих активів, як встановили правоохоронці, перевищувала її законні доходи більш ніж на 16 мільйонів гривень.

    Крім того, слідство встановило, що суддя внесла недостовірні відомості до декларацій за 2021–2024 роки, занизивши вартість набутого майна на ту ж суму.

    У вересні 2025 року їй було повідомлено про підозру.

    Дії обвинуваченої кваліфіковані за статтею про незаконне збагачення, а також за статтею про декларування недостовірної інформації Кримінального кодексу України.

    У НАБУ зазначають, що справа вже передана до суду, де буде вирішено питання щодо відповідальності посадовиці.

  • Вихідця з НАБУ планують призначити керівником Державної митної служби

    Вихідця з НАБУ планують призначити керівником Державної митної служби

    Кабінет міністрів найближчим часом може призначити нового керівника Державної митної служби. За попередньою інформацією, посаду очолить виходець з НАБУ та колишній співробітник МВС Орест Мандзій.

    Як повідомляють джерела, інший переможець конкурсу — представник НАБУ Руслан Даменцов — може отримати посаду першого заступника голови Держмитслужби.

    За інформацією, яка з’явилася у медіа, обидва кандидати вже фактично почали формувати майбутню управлінську команду. Зокрема, вони контактують із чинними працівниками митниці та пропонують їм роботу на різних напрямках.

    Міністр фінансів Сергій Марченко вже подав відповідне подання до уряду щодо призначення голови Держмитслужби за результатами проведеного конкурсу. Водночас офіційно ім’я переможця конкурсу наразі не оприлюднено.

    Разом із тим, у публічному просторі раніше з’являлася інформація, що вибір було зроблено саме на користь Ореста Мандзія.

    Очікується, що остаточне рішення уряд може ухвалити вже наступного тижня.