Позначка: НАБУ

  • Суд у справі ОПЗ зобов’язав відшкодувати 77,5 млн і перерахувати 50 млн на ЗСУ

    Суд у справі ОПЗ зобов’язав відшкодувати 77,5 млн і перерахувати 50 млн на ЗСУ

    Вищий антикорупційний суд затвердив угоду у резонансній справі щодо корупційної схеми на Одеському припортовому заводі, одним із фігурантів якої є колишній народний депутат Олександр Грановський. За рішенням суду, державі мають відшкодувати 77,5 мільйона гривень, а ще 50 мільйонів гривень обвинувачені зобов’язалися спрямувати на підтримку Збройних сил України.

    У межах угоди всі фігуранти визнали свою вину та погодилися на узгоджене покарання. Суд визначив різні міри відповідальності для учасників справи.

    Колишній заступник директора Одеського припортового заводу Степан Кіменчіджі та ексначальник одного з відділів підприємства Ігор Чичильницький отримали по три роки позбавлення волі, заборону обіймати певні посади протягом року та штраф. Аналогічні вироки винесено і для колишньої членкині правління заводу Ольги Ткаченко та підприємця Павла Чумака, якого слідство вважає пов’язаним із компанією-посередником у схемі.

    Водночас Олександр Грановський, який обіймав посаду народного депутата VIII скликання, отримав штраф у розмірі 5100 гривень. Частину обвинувачених суд звільнив від покарання у зв’язку із завершенням строків давності, іншим призначено іспитовий строк тривалістю два роки.

    За даними слідства, йдеться про схему, через яку Одеський припортовий завод недоотримав понад 93 мільйони гривень. У 2015 році підприємство уклало контракти з іноземною компанією, яка, за версією правоохоронців, виконувала роль посередника без реального постачання продукції.

    Слідство вважає, що ціни на аміак і карбамід у контрактах були свідомо занижені. У подальшому продукцію реалізовували за ринковою вартістю іншим покупцям, а різницю в ціні виводили на рахунки, пов’язані з учасниками схеми.

    Останні кілька років Грановський перебуває за кордоном.

    Рішення суду передбачає часткове відшкодування збитків та завершення одного з гучних антикорупційних проваджень, пов’язаних із державними підприємствами.

  • НАБУ викрило схему вивезення зерна ДПЗКУ на 28 мільйонів доларів

    НАБУ викрило схему вивезення зерна ДПЗКУ на 28 мільйонів доларів

    В Україні викрили масштабну схему заволодіння зерном АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України». За даними слідства, держава втратила понад 105 тисяч тонн продукції на суму 28,8 мільйона доларів, що на момент оборудки становило близько 776 мільйонів гривень. Зерно було вивезене за кордон і реалізоване іноземним покупцям.

    Про це повідомили у Національному антикорупційному бюро України та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. За їхньою інформацією, до організації схеми причетна група осіб, серед яких колишній голова правління держкорпорації, екскерівник департаменту трейдингу, власник іноземної компанії, довірена особа представника цієї компанії та ще один учасник. Трьох фігурантів уже затримали, найближчим часом суд має обрати їм запобіжні заходи.

    Слідство встановило, що схема діяла ще у 2021 році. Керівництво ДПЗКУ уклало чотири контракти з іноземною компанією на постачання фуражної кукурудзи загальним обсягом понад 100 тисяч тонн. За умовами договорів передбачалася повна передоплата, однак цю вимогу фактично обійшли.

    Ключову роль у реалізації оборудки відіграли коносаменти — документи, що підтверджують право власності на вантаж. Оригінали цих документів опинилися у покупця, що дозволило йому розвантажити судна без здійснення оплати, а також розпоряджатися зерном і перепродавати його третім особам за кордоном.

    Водночас у державної корпорації залишилися лише копії коносаментів із підробленими підписами та печатками, що створювало видимість контролю над товаром. Фактична оплата за поставлену продукцію на рахунки компанії не надходила.

    За даними правоохоронців, викрадене зерно реалізували компаніям з Ірану, Туреччини та Єгипту. Отримані кошти учасники схеми переказували через низку банківських операцій, змішували з легальними доходами та вкладали у підконтрольні підприємства, зокрема через придбання сировини та активів.

    Дії підозрюваних кваліфіковано за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема щодо привласнення майна в особливо великих розмірах, легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та підроблення документів. Максимальні санкції передбачають до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Розслідування триває.

  • Після зміни влади у США НАБУ і САП втратили політичну підтримку Вашингтона

    Після зміни влади у США НАБУ і САП втратили політичну підтримку Вашингтона

    Після зміни політичного керівництва у США вплив Вашингтона на українські антикорупційні органи, зокрема НАБУ та САП, помітно зменшився. Про це повідомляють джерела у владі, які говорять про формування нового балансу між міжнародними партнерами.

    За словами співрозмовників, після приходу Дональда Трампа роль США як ключового зовнішнього чинника підтримки антикорупційної інфраструктури України ослабла. Водночас деякі представники політичних кіл вважають, що це призвело до зростання формальної незалежності цих органів.

    «Після довгих боїв вони зараз дійсно стали незалежними», — зазначив один із депутатів пропрезидентської фракції.

    Водночас Європейський Союз, попри загальну підтримку антикорупційних інституцій, не зміг повністю замінити роль США. За оцінками джерел, ЄС продовжує підтримувати відповідні органи, однак не готовий виконувати функцію повноцінного політичного гаранта, яку раніше забезпечував Вашингтон.

    Контекстом для цих змін називають події кінця 2025 року, зокрема активну фазу резонансних антикорупційних розслідувань, під час яких в Україну приїжджали американські представники, пов’язані з формуванням антикорупційної політики.

    Станом на зараз офіційних заяв від НАБУ, САП або міжнародних партнерів щодо зміни формату підтримки не оприлюднено. Водночас ситуація свідчить про трансформацію зовнішнього впливу на антикорупційну систему України в умовах нової політичної реальності.

  • У НАБУ виник розкол через можливу підозру Єрмаку: джерела говорять про боротьбу груп

    У НАБУ виник розкол через можливу підозру Єрмаку: джерела говорять про боротьбу груп

    У Національному антикорупційному бюро України виник внутрішній розкол щодо можливого оголошення підозри керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку. Про це повідомляють джерела у владі, які говорять про наявність різних груп усередині відомства з протилежними підходами до розвитку справи.

    За словами співрозмовників, частина представників НАБУ виступає за необхідність оголошення підозри. Вони аргументують це тим, що відсутність процесуального рішення може поставити під сумнів доцільність проведених слідчих дій, зокрема обшуків, а також створити враження політичної мотивації розслідування.

    Водночас інша частина правоохоронців переконана, що поспішні кроки можуть призвести до серйозних наслідків для внутрішньополітичної ситуації. На їхню думку, оголошення підозри високопосадовцю такого рівня здатне розбалансувати систему влади та загострити політичну напругу.

    У політичних колах також звертають увагу на складність розслідування подібних справ. Зокрема, голова антикорупційного комітету парламенту Анастасія Радіна раніше зазначала, що питання щодо можливого оголошення підозри є обґрунтованими, однак розслідування складних корупційних схем потребує часу.

    Наразі офіційної позиції НАБУ або Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо можливого вручення підозри не оприлюднено. Ситуація навколо справи залишається предметом активного обговорення як у правоохоронних органах, так і в політичному середовищі.

  • НАБУ вилучило «чорну касу» митниці на $850 тисяч: з’явилися нові деталі

    НАБУ вилучило «чорну касу» митниці на $850 тисяч: з’явилися нові деталі

    Детектив Національного антикорупційного бюро України Орест Мандзій під час співбесіди озвучив нові деталі гучної справи щодо так званої «чорної каси» Волинської митниці, яку правоохоронці вилучили у січні 2026 року.

    Йдеться про близько 850 тисяч доларів готівки, які, за версією слідства, могли бути частиною системного збору нелегальних платежів. Водночас, за словами детектива, разом із грошима було вилучено ще один важливий доказ — документи, які у професійному середовищі називають «розчіскою».

    Ці записи містять детальний розподіл коштів між підрозділами митниці, а також, ймовірно, представниками силових структур, які могли забезпечувати прикриття таких схем.

    Озвучені факти пролунали на тлі відсутності публічної реакції з боку керівництва Державної митної служби. Така ситуація, за оцінками експертів, може свідчити або про толерування подібних практик, або про слабкий контроль центрального апарату над регіональними підрозділами.

    Паралельно під час співбесід прозвучали й інші резонансні заяви. Зокрема, детектив НАБУ Руслан Даменцов нагадав про викриту у 2024 році схему продажу посад у митній системі. За його словами, керівні позиції оцінювалися у сотні тисяч і навіть мільйони доларів.

    Зокрема, посада керівника Львівської митниці могла коштувати до одного мільйона доларів, Волинської — близько пів мільйона, а Чернівецької — близько 200 тисяч доларів.

    У сукупності з новими даними про «чорну касу» це формує картину системних корупційних практик у митній сфері. При цьому, як випливає з заяв, частина кандидатів на керівні посади, які нині беруть участь у конкурсах, може бути дотична до подібних схем у минулому.

    Сам Даменцов, який добре обізнаний із внутрішніми процесами, розглядається як один із потенційних фіналістів конкурсу на керівні посади в митниці. Водночас експерти скептично оцінюють шанси представників антикорупційних органів очолити відомство, з огляду на політичні фактори.

    На цьому тлі історія з вилученою «чорною касою» та документами її розподілу може стати одним із ключових тестів для влади — як щодо реальної боротьби з корупцією, так і щодо реформування митної системи загалом.

  • Затримання в Дубаї може розкрити схему на 700 млн: що відомо про справу Гмиріна

    Затримання в Дубаї може розкрити схему на 700 млн: що відомо про справу Гмиріна

    Затримання у Дубаї Володимира Колота — зятя та бізнес-партнера ексрадника Фонду держмайна Андрія Гмиріна — може стати ключовим моментом у справі про масштабне виведення коштів із державних підприємств.

    Йдеться про схему, яку розслідує НАБУ і яка, за даними слідства та журналістських матеріалів, могла завдати державі збитків на понад 700 мільйонів гривень. У центрі — операції навколо Одеського припортового заводу та Об’єднаної гірничо-хімічної компанії.

    За версією слідства, продукцію цих підприємств продавали за заниженими цінами підконтрольним компаніям. Далі вона реалізовувалася вже за ринковою вартістю, а різниця осідала за кордоном. Однією з ключових структур у цій схемі називають «Агро Газ Трейдінг», співзасновником якої був саме Колот.

    Його затримання в ОАЕ повернуло цю справу в активну публічну площину. Народний депутат Олексій Гончаренко підтвердив, що Колот є родичем і партнером Гмиріна — фігури, яку в медіа неодноразово називали одним із неформальних кураторів державних активів у попередні роки.

    Попри доволі скромну офіційну біографію, реальний вплив Гмиріна, за даними розслідувачів, був значно ширшим. Йому приписують роль «тіньового координатора» процесів у Фонді держмайна, зокрема розстановку лояльних менеджерів на підприємствах, які могли бути задіяні в схемах.

    Про масштаби можливих зловживань свідчить і спосіб використання коштів. Журналісти встановили, що родина Гмиріна володіє елітною нерухомістю за кордоном — зокрема апартаментами в Дубаї вартістю близько 5,5 мільйона доларів, а також активами у Франції на понад 5 мільйонів євро.

    При цьому офіційні доходи всієї родини за роки становили лише близько 8,2 мільйона гривень, що різко контрастує з вартістю придбаного майна.

    Слідство також встановило, що активи оформлювалися через родичів і мережу іноземних компаній. Частина майна вже арештована в Європі, включно з нерухомістю, автомобілями та навіть яхтою в Італії.

    Окрему увагу правоохоронців привернули обставини виїзду фігурантів з України. За даними НАБУ, Андрій Гмирін залишив країну у перші дні повномасштабного вторгнення, а згодом у державних базах з’явилася інформація про його нібито повернення, що дозволило формально вважати його таким, що перебуває в Україні.

    Водночас фактично він, за даними слідства, продовжував подорожувати між ОАЕ, країнами Європи та іншими державами. Подібна ситуація була і з Володимиром Колотом, який за офіційними даними не виїжджав з України, але водночас реєстрував бізнес за кордоном.

    У квітні 2023 року ключових фігурантів справи, включно з Гмиріним, оголосили в міжнародний розшук.

    Раніше ми вже писали, що поки НАБУ розслідувало розкрадання держмайна, сім’я Гмиріна скупила нерухомість в ОАЕ на $14 млн. За даними журналістів, родичі фігуранта справи інвестували мільйони у дубайські апартаменти саме в період, коли, за версією слідства, діяла схема на держпідприємствах. На цьому тлі затримання Володимира Колота може стати ключовим кроком до встановлення повного ланцюга руху коштів і походження цих активів.

  • Директор НАБУ Семен Кривонос записав крадену землю на племінницю – ЗМІ

    Директор НАБУ Семен Кривонос записав крадену землю на племінницю – ЗМІ

    За інформацією журналіста Володимира Бондаренко, директор НАБУ Семен Кривонос записав крадену землю на племінницю. Про це повідомляє видання 360ua.news.

    Так, сестра директора НАБУ Семена Кривоноса – Черненко Наталія Володимирівна(1969р.н.) має доньку Черненко Ольгу Олегівну(1991р.н.), яка володіє авто HYUNDAI SANTA FE 2010 р.в., який перебував у фактичному користуванні Кривоноса.

    Нагадаємо, 19.11.2014 року в цьому авто було проведено обшук у кримінальному провадженні СБУ № 22014101110000061 від 25.04.2014 по ч.4 ст.368 ККУ.

    Розслідуванням було встановлено, що з квітня 2014 року голова Старобезрадівської сільської ради Київської обл Горбаченко П.М., вступивши у злочинну змову із начальником реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Кривоносом Семеном Юрійовичем вимагав у фізособи неправомірну вигоду у розмірі 120 тис. доларів США за отримання земельної ділянки площею 0,25 га (кадастровий номер 3223187700:05:018:0222).

    Як зазначає Володимир Бондаренко, саме через цю справу Семен Кривонос знявся з конкурса на голову НАБУ у 2016 році.

    Водночас, за інформацією Бондаренко, співробітники СБУ не дослідили, що тоді ж Семен Кривонос записав на юну племінницю-студентку Черненко Ольгу Олегівну земельну ділянку неподалік (кад.№3223186600:02:0..:0…*) яку через підставних осіб було вкрадено в ДП «Київське лісове господарство». Тривають суди (№372/955/23) тому Черненко та Кривонос до цього часу не можуть продати ділянку.

    В той же час Семен Кривонос записав на себе особисто дві вкрадені в лісгоспу ділянки неподалік: 1,99г а кад.№3223184200:07:002:0034 цю ділянку Кривонос потім переписав на партнера Сергія Льовочкіна – Артемія Єршова та ділянку площею 1,93 га кад.№3223184200:07:003:0004 “подарував” партнеру родини Кучми-Пінчука Михайлу Мушенко.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що схему “наїзду” на антикорупційні структури НАБУ та САП запропонував Олег Татаров.

  • Львівського депутата підозрюють у введенні суду в оману — що відомо

    Львівського депутата підозрюють у введенні суду в оману — що відомо

    НАБУ та САП повідомили про підозру депутату Сокальської міської ради Львівської області Володимиру Ковальчуку. Йдеться про ймовірне введення суду в оману та використання підроблених документів у межах справи, що стосується можливого незаконного збагачення керівника АМКУ Павла Кириленка.

    За даними слідства, під час розгляду справи у Вищому антикорупційному суді тесть Кириленка, Олександр Матієнко, пояснював походження коштів на придбання елітної нерухомості в Києві. У суді він заявив, що отримав позику у розмірі 800 тис. доларів від Ковальчука.

    За ці кошти родина Матієнків нібито придбала об’єкти нерухомості у ЖК бізнес-класу «Оболонь плаза». Водночас НАБУ та САП вважають, що походження цих активів пов’язане безпосередньо з самим Кириленком.

    Під час допитів та судових засідань виникли суперечності у версіях сторін. Зокрема, Матієнко не зміг чітко пояснити деталі угоди, а також походження та використання коштів. Його пояснення щодо планів із ремонтом і подальшим продажем нерухомості також викликали сумніви у слідства.

    Окрему увагу правоохоронці звернули на сам договір позики. За даними експертизи, документ, датований 2021 роком, фактично був створений значно пізніше — у 2024 році, а підписи та записи могли бути виконані заднім числом. Також експерт дійшов висновку, що документ намагалися штучно «зістарити».

    Попри це, у серпні 2025 року суд першої інстанції задовольнив позов Ковальчука про стягнення боргу. Проте САП оскаржила це рішення, і справа нині перебуває на розгляді апеляційного суду.

    Слідство також вважає, що депутат міг подати недостовірні дані у декларації, зокрема щодо нібито наданої позики, а також використати фіктивні документи для створення доказів у суді.

    Дії Ковальчука кваліфіковано за низкою статей Кримінального кодексу, що передбачають відповідальність за введення суду в оману, використання підроблених документів і декларування недостовірної інформації.

    Ситуація розвивається на тлі окремого провадження щодо Павла Кириленка, якому раніше також повідомили про підозру у недекларуванні майна, а його дружина отримала підозру у пособництві в незаконному збагаченні.

  • Керівнику «Львіввугілля» повідомили про підозру у розтраті коштів

    Керівнику «Львіввугілля» повідомили про підозру у розтраті коштів

    23 березня 2026 року т.в.о. генерального директора ДП «Львіввугілля» Павлу Овчіннікову повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення або розтрата майна в особливо великих розмірах із використанням службового становища. Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Слідство вважає, що підозра стала продовженням кримінального провадження, яке розслідується щодо діяльності підприємства протягом останніх місяців. Одним із ключових епізодів стали події 3 лютого 2026 року, коли керівник підписав накази про звільнення кількох топменеджерів із виплатою значних компенсацій.

    Йдеться про заступника генерального директора, керівника підрозділу безпеки та директорку з кадрових питань. Кожному з них було нараховано вихідну допомогу у розмірі шестимісячного середнього заробітку, а загальна сума виплат перевищила 1,5 млн гривень.

    Правоохоронці звертають увагу на юридичну сторону рішень: застосована підстава звільнення, за версією слідства, не відповідає статусу державного підприємства, оскільки вона передбачена для господарських товариств. Це може свідчити про можливі порушення під час оформлення кадрових рішень.

    У березні 2026 року суд надав доступ до фінансової документації підприємства, зафіксувавши ознаки кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 191 КК України. Надалі кваліфікацію було змінено на більш тяжку — ч. 5 ст. 191, що може свідчити про встановлення додаткових обставин у справі.

    Окрему увагу привертає те, що кошти були перераховані звільненим менеджерам упродовж кількох днів, тоді як інші працівники підприємства отримали зарплату значно пізніше. Ця обставина також стала предметом аналізу слідчих органів.

    Це не перший епізод, пов’язаний із діяльністю керівництва підприємства. Раніше, влітку 2025 року, правоохоронці вже проводили обшуки та розслідували можливі схеми, пов’язані з фіктивними операціями та завищенням показників видобутку.

    Крім того, слідство вивчає можливі зв’язки між виплатами та іншими фігурантами енергетичного сектору. Ці версії наразі перевіряються в межах кримінального провадження.

    Міністерство енергетики України поки не надало публічної оцінки ситуації. Водночас очікується, що подальший розвиток подій може вплинути на кадрові рішення щодо керівництва підприємства.

    Слідство триває, остаточну оцінку діям фігурантів надаватиме суд. Редакція дотримується принципу презумпції невинуватості.

  • Давид Арахамія може стати фігурантом кримінального провадження про підкуп нардепів

    Давид Арахамія може стати фігурантом кримінального провадження про підкуп нардепів

    У публічному просторі з’явилася інформація про судове рішення Вищого антикорупційного суду, яке стосується ініціативи громадської організації щодо відкриття кримінального провадження. Ішлося про звернення з вимогою перевірити обставини, пов’язані з можливим підкупом народних депутатів.

    Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія може бути фігурантом кримінального провадження щодо підкупу народних депутатів. Такий висновок можна зробити з рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС).

    ГО «Межа» вимагала через суд відкрити кримінальне провадження проти Давида Арахамії за статтею про підкуп депутатів в інтересах третіх осіб, зокрема відомого контрабандиста сигарет Бориса Кауфмана. Однак ВАКС відмовив, посилаючись на те, що НАБУ вже розслідує кримінальне провадження №42021000000002568 щодо організованої групи, яка займалася підкупом депутатів.

    Виплати депутатам готівкою у розмірі від 10 до 50 тисяч доларів на місяць, за твердженнями джерел, були основою контролю парламенту з боку президента Зеленського.

    Після ліквідації ОЗГ Міндіча та вручення підозри народному депутату Юрію Киселю — людині з найближчого оточення Володимира Зеленського — ця схема контролю була зруйнована. Монобільшість Зеленського перетворилася на монозменшеність: депутати вже третій місяць відмовляються голосувати за всі закони, необхідні Офісу Президента.