Golosnovinua.com

Позначка: НАБУ

  • Ексдепутат Іванющенко продовжує відвідувати Росію, попри підозри в Україні

    Ексдепутат Іванющенко продовжує відвідувати Росію, попри підозри в Україні

    Колишній народний депутат від «Партії регіонів» Юрій Іванющенко, якого в Україні підозрюють у незаконній легалізації 18 гектарів державної землі вартістю понад 160 млн грн, з 2004 року є власником російського паспорта. Крім того, він отримав щонайменше два закордонні російські паспорти, якими користувався для регулярних поїздок до Росії.

    За даними журналістських розслідувань, Іванющенко переховується від українських правоохоронців з 2014 року, а його відвідування РФ зафіксовані щонайменше з 2015 року. З початку повномасштабного вторгнення він здійснив не менше десяти поїздок до Росії, включно з подорожами разом із бізнесменом Рубеном Татуляном, який перебуває під санкціями США та України.

    Журналісти з’ясували, що Іванющенко також літав разом із бізнесменами з окупованих територій Донеччини, серед яких Анатолій Зуєв та Ілля Подтинний. Деякі компанії Зуєва та його партнерів продовжують працювати на російському ринку та окупованих територіях, сплачуючи податки в окупаційний бюджет.

    НАБУ і САП повідомили Іванющенку про підозру у незаконному привласненні 18 гектарів державної землі. У жовтні 2025 року ВАКС обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, проте екснардеп, як стверджує його захист, перебуває у Франції та періодично проходить лікування в Монако.

    Юрій Іванющенко відомий як бізнес-партнер колишнього президента Віктора Януковича та кримінальний авторитет на прізвисько «Юра Єнакіївський». Він брав участь у голосуванні за «диктаторські закони» у січні 2014 року, а після Революції гідності втік з України. Його активи та дії регулярно потрапляли під санкції Швейцарії та країн ЄС, хоча деякі кримінальні провадження проти нього закривались українськими судами.

  • Керівники НАБУ і САП запропонували підвищити зарплати суддям ВАКС

    Керівники НАБУ і САП запропонували підвищити зарплати суддям ВАКС

    Директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос та керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко звернулися до уряду з пропозицією внести зміни до бюджетного законодавства на 2026 рік. Серед ключових ініціатив — перегляд механізму нарахування винагород суддям Вищого антикорупційного суду.

    У листі, оприлюдненому у публічному доступі, йдеться про необхідність скасувати обмеження прожиткового мінімуму, який зараз використовується як база для розрахунку суддівських окладів. У разі ухвалення таких змін розмір щомісячних виплат суддям ВАКС може зрости на десятки або навіть сотні тисяч гривень.

    Крім фінансових змін, антикорупційні органи пропонують реформувати процесуальні правила розгляду справ у Вищому антикорупційному суді. Зокрема, йдеться про перехід до одноосібного розгляду справ суддею замість чинної практики колегії з трьох суддів. Також пропонується виключити з Кримінального процесуального кодексу норму, яка гарантує високопосадовцям розгляд їхніх справ колегією суддів.

    На думку авторів ініціативи, такі зміни дозволять зменшити навантаження на суд та пришвидшити розгляд антикорупційних справ.

    Окремо у зверненні пропонується створити спеціалізовану незалежну експертну установу для проведення експертиз у кримінальних провадженнях, які розслідує НАБУ. Йдеться про формування окремої структури судових експертів, що працюватимуть із матеріалами антикорупційних розслідувань.

    Керівники антикорупційних органів також виступають за розширення процесуальних повноважень керівника САП. Зокрема, пропонується надати йому право самостійно вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодо можливих злочинів народних депутатів. Наразі така процедура передбачає участь Генерального прокурора.

    На думку представників НАБУ і САП, відсутність таких повноважень може затягувати початок розслідувань щодо членів парламенту.

    Серед інших пропозицій — перегляд правил оприлюднення судових рішень у Єдиному державному реєстрі. У листі пропонується запровадити обмеження щодо публікації деяких ухвал і рішень у справах, які розслідують антикорупційні органи. Водночас детальний механізм таких обмежень у документі не уточнюється.

    Ініціативи керівників антикорупційних органів уже викликали дискусію серед юристів та експертів. Деякі з них вважають, що фінансові ініціативи щодо суду з боку органів обвинувачення можуть викликати питання щодо балансу між сторонами процесу.

    Крім того, експерти звертають увагу на питання ефективності роботи антикорупційної системи. За результатами аудиту, проведеного у 2025 році, значна частина розслідувань НАБУ роками перебуває на стадії досудового слідства, не доходячи до судових вироків.

  • Після підозри НАБУ Тимошенко співпраця «Слуги народу» і «Батьківщини» у Раді зупинилася

    Після підозри НАБУ Тимошенко співпраця «Слуги народу» і «Батьківщини» у Раді зупинилася

    Після оголошення підозри народній депутатці та лідерці партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко співпраця між фракціями «Слуга народу» і «Батьківщина» у Верховній Раді фактично припинилася. Про це повідомляють співрозмовники у парламенті.

    За інформацією джерел, ситуація загострилася після візиту детективів Національного антикорупційного бюро та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до партійного офісу «Батьківщини». Саме після цих подій Тимошенко у розмовах із депутатами заявила, що розслідування є політично мотивованим.

    За словами співрозмовників у Раді, лідерка «Батьківщини» нібито назвала справу «руками Арахамії» і заявила, що влада таким чином «зливає опозицію». Після вручення підозри депутати фракції БЮТ на певний час перестали брати участь у засіданнях погоджувальної ради та не з’являлися на окремих парламентських засіданнях.

    Джерела зазначають, що після цього робоча взаємодія між фракціями фактично зупинилася. За даними інсайдерів, нині у парламенті не відбувається координації голосувань між «Слугою народу» та «Батьківщиною».

    У публічних заявах Тимошенко також звучала критика на адресу влади, зокрема щодо так званого «зовнішнього управління» державою. На думку співрозмовників у парламенті, така риторика зменшує шанси на те, що фракція «Батьківщина» підтримуватиме законопроєкти, необхідні для співпраці з міжнародними партнерами — зокрема з Міжнародним валютним фондом та в межах програми Ukraine Facility.

    За інформацією джерел, оперативна підозра НАБУ стала реакцією на матеріали, у яких нібито зафіксовані наміри Тимошенко зруйнувати парламентську більшість. Водночас ситуація збіглася із невиконанням домовленостей щодо підтримки фракцією «Батьківщина» низки кадрових рішень у Верховній Раді, які просувалися Офісом президента та головою фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією.

    На цьому тлі у парламенті говорять про новий етап політичного конфлікту між владою та однією з ключових опозиційних сил.

  • НАБУ затримало зернотрейдера Коваленка на Закарпатті

    НАБУ затримало зернотрейдера Коваленка на Закарпатті

    В Ужгороді детективи Національного антикорупційного бюро України провели спецоперацію та затримали зернотрейдера Дмитра Коваленка, повідомляє журналіст Віталій Глагола. Бізнесмена затримали майже одразу після його повернення з-за кордону, поблизу ресторану «Кілікія» за два кілометри від пункту пропуску «Ужгород» на кордоні зі Словаччиною.

    Під час затримання Коваленко пересувався на чорному Range Rover із польською реєстрацією SK 695XS. За даними журналіста, бізнесмен має широкі зв’язки на Закарпатті та пов’язаний з колишнім головою Мукачівської РДА Сергієм Гайдаєм, який раніше очолював Луганську обласну військову адміністрацію.

    Особливу увагу детективів могли привернути бізнес-проекти Коваленка на Закарпатті, зокрема індустріальний парк у Сваляві, де компанія, пов’язана з бізнесменом, отримала в оренду понад 10 гектарів землі на 35 років. Першим проектом у межах парку стало підприємство Energy Glass Technologies, яке планує виробляти скло та віконні конструкції.

    Дмитро Коваленко є засновником групи «Гранова», до якої входять компанії «Грейн Термінал», «Оверфуд» та «Аграрна елеваторна компанія». За даними відкритих джерел, у 2024 році група задекларувала понад 11 млрд гривень доходу. Частина стартового капіталу, за інформацією журналістських розслідувань, могла походити від торгівлі російським вугіллям через швейцарську компанію Adelon AG навіть після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    Група «Гранова» активно працює на українському аграрному ринку, зокрема в сфері перевалки зерна через порт «Чорноморськ», де компанії отримали пільгові тарифи. Крім того, Бюро економічної безпеки розслідує можливе ухилення від сплати податків через структури, пов’язані з бізнесменом, а окремі підприємства могли купувати зерно за готівку без відображення в обліку та експортувати через порти Ізмаїла, Чорноморська, Південного та Одеси.

    Окрім агробізнесу, Коваленко також контролює компанію «Солт Індастрі», яка за перший рік роботи виграла 68 із 73 державних тендерів на суму близько 90 млн гривень у сфері постачання технічної солі.

  • Посадовця ЗСУ звинуватили у хабарництві під час будівництва житла для військових у Києві

    Посадовця ЗСУ звинуватили у хабарництві під час будівництва житла для військових у Києві

    Національне антикорупційне бюро повідомляє про відкриття судового провадження щодо посадовця Збройних Сил України, якого обвинувачують у пособництві у отриманні неправомірної вигоди від одного зі столичних забудовників.

    За даними слідства, керівник одного з Центральних територіальних управлінь Міноборони запропонував забудовнику забезпечити перемогу у конкурсі на будівництво житла для військових у Святошинському районі Києва. Для реалізації схеми та уникнення прямого спілкування із забудовником він залучив двох пособників, серед яких і посадовець ЗСУ. Загальна сума «послуг» була оцінена у 1,3 мільйона доларів США.

    У червні минулого року, після отримання забудовником першого траншу у розмірі 100 тисяч доларів, пособників викрили «на гарячому». Один із них вже отримав обвинувальний вирок і реальне позбавлення волі. Колишній керівник Центрального управління Міноборони наразі перебуває під вартою у статусі обвинуваченого.

    Наразі суд має встановити ступінь вини та призначити покарання для посадовця ЗСУ, який фігурує у справі.

  • Мільйони через офшори: у справі «Укроборонпрому» з’явилися нові підозрювані

    Мільйони через офшори: у справі «Укроборонпрому» з’явилися нові підозрювані

    Детективи НАБУ спільно з прокурорами САП викрили організовану злочинну групу, яка упродовж 2014–2019 років заволоділа коштами державних підприємств оборонної галузі на суму понад 32 млн гривень. Йдеться про підприємства, що входять до структури концерну «Укроборонпром».

    За даними слідства, учасники схеми також намагалися незаконно заволодіти ще понад 19 млн гривень, однак реалізувати цей епізод їм не вдалося через початок активних слідчих дій правоохоронців.

    Слідство встановило, що схема полягала у штучному залученні іноземних компаній до виконання посередницьких послуг під час укладання зовнішньоекономічних контрактів на постачання продукції військового призначення. Формально ці компанії мали допомагати у реалізації контрактів, однак фактично жодних послуг не надавали.

    Насправді всю роботу виконували штатні співробітники державного підприємства-спецекспортера. Водночас іноземні фірми, зареєстровані у Великій Британії та Чехії, отримували значні кошти нібито за посередницькі послуги.

    Упродовж 2014–2019 років таким компаніям було перераховано понад 560 тисяч доларів США (еквівалент приблизно 13,3 млн грн) та майже 670 тисяч євро (близько 19,3 млн грн). За версією слідства, ці гроші проходили через рахунки фіктивних компаній і згодом розподілялися між учасниками злочинної групи.

    Крім того, у період з 2016 по 2019 рік службові особи підприємства-спецекспортера підготували документи для виплати ще близько 172 тисяч доларів США (приблизно 4,4 млн грн) та майже 500 тисяч євро (близько 14,7 млн грн) на користь компаній-нерезидентів. Однак ці кошти не були перераховані, оскільки учасники схеми дізналися про активні слідчі дії НАБУ і САП щодо подібних оборудок.

    Серед підозрюваних у справі — колишній директор державного підприємства, який нині обіймає посаду одного із заступників генерального директора АТ «Українська оборонна промисловість», колишній радник директора підприємства-спецекспортера та бенефіціар приватної компанії.

    Дії фігурантів кваліфіковано за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема щодо заволодіння майном в особливо великих розмірах, легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, службового підроблення та замаху на привласнення коштів.

    Також відомо, що колишній радник директора підприємства-спецекспортера та бенефіціар приватної компанії фігурують ще в одному кримінальному провадженні НАБУ і САП. У тій справі їх підозрюють у заволодінні 146 млн гривень державних підприємств оборонної галузі.

  • 11 років НАБУ: чому більшість справ проти соратників Януковича не завершилися вироками

    11 років НАБУ: чому більшість справ проти соратників Януковича не завершилися вироками

    За понад десятиліття роботи Національного антикорупційного бюро України значна частина гучних кримінальних проваджень проти представників оточення колишнього президента Віктора Януковича не завершилася вироками суду. Частина справ була закрита через закінчення строків давності, інші — через процесуальні помилки або укладення угод.

    Про це свідчить аналіз низки резонансних справ, які протягом багатьох років залишалися в центрі суспільної уваги.

    Однією з найвідоміших була справа бізнесмена Сергія Курченка. За даними слідства, діяльність його структур завдала державі збитків на суму близько 2,6 млрд гривень. Сам Курченко перебуває за кордоном, а один із його соратників у межах цієї справи отримав умовний термін без конфіскації майна.

    Інше гучне розслідування стосувалося колишнього міністра доходів і зборів Олександра Клименка. Йдеться про так звану схему «податкових майданчиків», через яку бюджет, за оцінками слідства, міг втратити понад 100 млрд гривень. Однак це провадження згодом було закрите.

    Справу щодо закупівель у Міністерстві охорони здоров’я часів міністерки Раїси Богатирьової також не вдалося довести до вироку. Йшлося про розтрату сотень мільйонів гривень під час державних закупівель ліків. Проте Вищий антикорупційний суд відмовився визнавати Богатирьову підозрюваною через процесуальні порушення під час вручення підозри.

    Ще одна справа стосувалася колишнього секретаря Ради національної безпеки і оборони Андрія Клюєва. За версією слідства, державі було завдано збитків на суму близько 195 млн гривень. Однак Вищий антикорупційний суд скасував його заочний арешт, зазначивши, що у матеріалах справи не було достатніх доказів для такого рішення.

    Кримінальне провадження щодо колишнього міністра аграрної політики Миколи Присяжнюка було закрите НАБУ та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою через сплив строків давності.

    Водночас справа ексміністра енергетики Едуарда Ставицького фактично не має судових результатів уже багато років. У медіа також згадувалася інформація про його зустріч в Ізраїлі з колишнім першим заступником директора НАБУ Гізо Углавою, що викликало додаткові запитання у громадськості.

    Експерти зазначають, що велика кількість процесуальних помилок, тривалі строки розслідування та складність міжнародного розшуку фігурантів суттєво ускладнили перспективу доведення цих справ до реальних вироків.

  • Суддю з Одеси відправили за ґрати на 6 років: ВАКС виніс вирок за хабар

    Суддю з Одеси відправили за ґрати на 6 років: ВАКС виніс вирок за хабар

    Вищий антикорупційний суд виніс вирок судді Київського районного суду Одеси Людмилі Салтан, визнавши її винною в одержанні неправомірної вигоди. Суд призначив їй покарання у вигляді шести років позбавлення волі.

    Як повідомляється у матеріалах справи, рішення було ухвалене 6 березня. На вирок звернули увагу журналісти «Слідство.Інфо». Окрім ув’язнення, суд також заборонив Салтан протягом трьох років обіймати посади в органах державної влади.

    Також суд постановив частково конфіскувати майно засудженої. Йдеться про будинок площею понад 451 квадратний метр в Одеській області та автомобіль Audi Q8. Вирок може бути оскаржений упродовж 30 днів.

    \За даними слідства, Людмила Салтан вимагала від позивача 4 тисячі доларів за ухвалення судового рішення на його користь. У справі йшлося про стягнення з відповідача 14 тисяч 200 доларів і 15 тисяч гривень.

    Суддя наполягала, що гроші необхідно передати терміново, пояснюючи це тим, що незабаром планує йти у відпустку. Проте позивач звернувся до Національного антикорупційного бюро України із заявою про вимагання хабара.

    29 березня 2023 року правоохоронці затримали Салтан під час отримання коштів. Після цього їй оголосили підозру за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою.

    У вересні 2024 року стало відомо, що Людмила Салтан мобілізувалася до лав Збройних сил України. Її призначили матросом резерву запасної роти у 36-й окремій бригаді морської піхоти.

    Однак уже через місяць з’явилася інформація, що вона проходить службу в іншій військовій частині. У грудні 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшло повідомлення про інцидент, який стався 27 листопада.

    Згідно з документами, Салтан з’явилася на службі у стані алкогольного сп’яніння. За цим фактом на неї склали адміністративний протокол за частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    25 січня 2025 року Малиновський районний суд Одеси визнав її винною у перебуванні на службі в нетверезому стані та призначив штраф у розмірі 17 тисяч гривень.

    Таким чином, справа Людмили Салтан стала одним із резонансних прикладів притягнення до відповідальності представників судової системи за корупційні правопорушення.

  • Вирок нардепці Марченко не оголосили: засідання у ВАКС зірвалося

    Вирок нардепці Марченко не оголосили: засідання у ВАКС зірвалося

    У Вищому антикорупційному суді не змогли оголосити вирок народній депутатці Людмилі Марченко у справі про отримання неправомірної вигоди. Засідання, на якому суд мав оголосити рішення, так і не розпочалося, а розгляд справи перенесли на 19 березня.

    Про це повідомив антикорупційний центр «МЕЖА».

    Йдеться про справу, у якій народну депутатку підозрюють в отриманні понад 11 тисяч доларів за сприяння у незаконному виїзді військовозобов’язаних чоловіків за кордон під час воєнного стану.

    За версією слідства, гроші передавалися через помічницю депутатки. Вона нібито пообіцяла чоловіку допомогти з оформленням документів для виїзду за межі України. Правоохоронці стверджують, що всі епізоди передачі коштів були зафіксовані прихованими камерами детективів НАБУ.

    Під час обшуків, за даними слідства, Людмила Марченко намагалася позбутися грошей — вона викинула пакунок із готівкою через паркан. Саме ці кошти слідство вважає неправомірною вигодою.

    Через те, що засідання, на якому мав бути оголошений вирок, не відбулося, у громадських антикорупційних організаціях припускають, що справа може затягуватися або з’явилися нові процесуальні обставини.

    Аналітики також нагадують про попередні випадки, коли обвинувачені політики намагалися уникнути відповідальності. Зокрема, раніше народний депутат Андрій Одарченко виїхав за кордон через Румунію перед оголошенням вироку. Пізніше Вищий антикорупційний суд засудив його до восьми років позбавлення волі.

    Наразі Людмила Марченко здала закордонні паспорти, однак, за наявною інформацією, вона не перебуває під електронним контролем. Наступне судове засідання у справі призначене на 19 березня.

  • Понад 300 млн грн легалізованого майна: НАБУ розшукує чотирьох осіб

    Понад 300 млн грн легалізованого майна: НАБУ розшукує чотирьох осіб

    Національне антикорупційне бюро України оголосило у розшук чотирьох осіб у межах кримінального провадження щодо діяльності організованої злочинної групи, пов’язаної з колишнім головою Фонд державного майна України Дмитро Сенниченко.

    Йдеться про радника ексочільника ФДМУ Андрія Гмиріна та членів його родини. За даними слідства, вони могли бути причетні до легалізації коштів через створення мережі іноземних компаній, на які оформлювали елітні активи за кордоном.

    У переліку розшукуваних:

    — Гмирин Анатолій Петрович (06.03.1957)
    — Гмиріна Зоя Миколаївна (11.09.1962)
    — Колот (Гмиріна) Олена Анатоліївна (18.06.1985)
    — Кліщар (Меншун) Юлія Володимирівна (18.06.1985)

    За інформацією НАБУ, у 2021–2023 роках родичі фігурантів придбали в Об’єднаних Арабських Еміратах активи на понад 14 млн доларів США. Серед них — елітна нерухомість у районі Burj Khalifa в Дубаї, а також інші об’єкти преміального сегмента.

    Крім того, слідство встановило факти придбання земельних ділянок у Хорватії та дорогих автомобілів. За попередніми оцінками, загальна сума виявленого легалізованого майна на цьому етапі перевищує 300 млн грн.

    Кримінальне провадження № 52024000000000483 зареєстроване 19 вересня 2024 року. Дії фігурантів кваліфіковано за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 та ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України (організація та участь у злочинній організації, легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом).

    У бюро зазначають, що розслідування триває, встановлюються інші можливі учасники схеми та канали руху коштів.