Позначка: Нацполіція

  • Матір хотіла продати трьох дітей за 60 тисяч: на Рівненщині викрили моторошну схему

    Матір хотіла продати трьох дітей за 60 тисяч: на Рівненщині викрили моторошну схему

    На Рівненщині правоохоронці викрили 39-річну жінку, яку підозрюють одразу у двох особливо тяжких злочинах – торгівлі людьми та незаконному збуті психотропних речовин із залученням неповнолітньої дитини. За даними слідства, жінка намагалася передати трьох власних дітей сторонньому чоловікові для подальшої трудової експлуатації у вигляді жебрацтва, а також використовувала свою 11-річну доньку для передачі наркотиків покупцям. Суд уже обрав підозрюваній найсуворіший запобіжний захід – тримання під вартою без права внесення застави.

    Про це повідомили у Національній поліції України та Рівненській обласній прокуратурі.

    За інформацією правоохоронців, підозрюваною є 39-річна жителька Рівненської області, яка виховувала трьох дітей. Слідство встановило, що жінка домовилася зі стороннім чоловіком про передачу йому своїх синів віком 9 та 14 років, а також 11-річної доньки. За попередніми даними, дітей планували перевезти до Києва, де вони мали жебракувати на території Києво-Печерської лаври та в інших місцях великого скупчення людей.

    За версією слідства, жінка розглядала власних дітей як джерело заробітку та погодилася передати їх для експлуатації за грошову винагороду. Загалом вона розраховувала отримати 60 тисяч гривень. Половину суми – 30 тисяч гривень – підозрювана отримала одразу після домовленості, а решту коштів мала одержати після повернення дітей додому.

    Операцію вдалося задокументувати правоохоронцям. Після отримання частини обумовлених грошей жінку затримали співробітники поліції. За даними слідства, її дії мають ознаки торгівлі людьми, оскільки дітей планували використовувати для систематичного жебрацтва та отримання прибутку.

    У прокуратурі наголошують, що жебрацтво, до якого примушують дітей, законодавство розглядає як одну з форм експлуатації людини. Особливо тяжким злочином вважається ситуація, коли жертвами стають неповнолітні.

    Під час подальших слідчих дій правоохоронці встановили ще один епізод ймовірної злочинної діяльності жінки. За даними слідства, вона залучала свою 11-річну доньку до незаконного обігу психотропних речовин. Як повідомляють у поліції, підозрювана використовувала дитину для передачі особливо небезпечного психотропу покупцю, намагаючись таким чином уникнути підозр та відповідальності.

    Слідчі вважають, що жінка свідомо втягувала неповнолітню у злочинну діяльність та використовувала її для здійснення незаконних оборудок. Сам факт залучення дитини до збуту наркотиків є обтяжуючою обставиною та передбачає суворіше покарання.

    Після затримання матері всіх трьох дітей вилучили із сім’ї. Наразі вони перебувають під опікою відповідних служб та отримують необхідну допомогу. Фахівці оцінюють їхній психологічний стан і вирішують питання щодо подальшого влаштування дітей.

    Особливу увагу правоохоронців привернув той факт, що до моменту викриття сім’я не перебувала на обліку в службах у справах дітей. Це означає, що офіційно родина не вважалася неблагополучною та не перебувала під контролем соціальних служб. Наразі компетентні органи перевіряють усі обставини життя дітей та з’ясовують, чи були раніше сигнали про можливі проблеми у сім’ї.

    Жінці вже повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України. Їй інкримінують торгівлю людьми, вчинену щодо кількох осіб, а також незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин із залученням дитини.

    За даними прокуратури, санкція найтяжчої зі статей передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років із можливою конфіскацією майна.

    Під час судового засідання слідчі та прокурори наполягали на найсуворішому запобіжному заході, аргументуючи це тяжкістю інкримінованих злочинів, ризиком впливу на свідків та можливістю ухилення від слідства. Суд погодився з доводами сторони обвинувачення та ухвалив рішення взяти підозрювану під варту без права внесення застави.

    Правоохоронці продовжують досудове розслідування та встановлюють усіх осіб, які могли бути причетними до організації схеми експлуатації дітей. Зокрема, перевіряється роль чоловіка, якому, за даними слідства, мали передати неповнолітніх для жебрацтва.

    У поліції наголошують, що торгівля людьми залишається одним із найнебезпечніших злочинів, жертвами якого часто стають діти. Експлуатація неповнолітніх може проявлятися у різних формах – від примусової праці та жебрацтва до використання у злочинній діяльності чи сексуальної експлуатації.

    Фахівці зазначають, що випадки, коли до таких схем причетні власні батьки, викликають особливе занепокоєння, оскільки саме родина має бути головним місцем безпеки та захисту дитини.

    Раніше подібний випадок було зафіксовано на Закарпатті, де 32-річну жінку засудили до восьми років позбавлення волі за передачу власних дітей в “оренду” для жебрацтва. Правоохоронці наголошують, що боротьба з торгівлею людьми та експлуатацією дітей залишається одним із пріоритетних напрямків їхньої роботи, а за такі злочини законодавство України передбачає максимально сувору відповідальність.

  • Гучний скандал навколо “відьми” Тихої та “мага” Веліара: правоохоронці перевіряють заяви про шахрайство

    Гучний скандал навколо “відьми” Тихої та “мага” Веліара: правоохоронці перевіряють заяви про шахрайство

    В Україні набирає обертів резонансна історія навколо діяльності двох відомих медійних езотериків — Марії Ареф’євої, яка позиціонує себе як “відьма” Марія Тиха, та Богдана Оріщенка, більш відомого під псевдонімом “маг Веліар”. Після звернення народного депутата Ярослава Железняка правоохоронні органи розпочали перевірки щодо можливого шахрайства, а також ймовірного ухилення від сплати податків.

    За інформацією, яку оприлюднив народний депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк, до нього звернулися громадяни, які заявили, що заплатили значні кошти за так звані езотеричні послуги, однак не отримали обіцяного результату. За словами парламентаря, окремі заявники стверджують, що йдеться про суми у сотні тисяч гривень, а серед клієнтів були родичі військовослужбовців, які зникли безвісти під час бойових дій. За їхніми словами, езотерики нібито пропонували “допомогу” у пошуку зниклих захисників, використовуючи власні “надприродні здібності”. Саме ці заяви стали підставою для звернення депутата до правоохоронних органів.

    Железняк також заявив, що отримав свідчення людей, які повідомляли про ймовірне отримання коштів поза офіційною фінансовою звітністю. Крім того, він стверджує, що обидва медійні езотерики нібито демонстрували близькі зв’язки з представниками державних органів та використовували це для підвищення власного авторитету. Сам депутат наголошує, що наведені факти потребують ретельної перевірки правоохоронцями, а остаточну правову оцінку повинні надати виключно компетентні органи.

    Одразу після отримання відповідних звернень Національна поліція розпочала кримінальне провадження щодо Богдана Оріщенка. Як повідомили правоохоронці у коментарі журналістам, 26 червня слідчі поліції Києва внесли відповідні відомості та здійснюють розслідування за статтею 190 Кримінального кодексу України — “Шахрайство”. Саме в межах цього провадження правоохоронці перевірятимуть обставини надання платних послуг та можливого заволодіння коштами громадян шляхом обману або зловживання довірою.

    Паралельно Бюро економічної безпеки України повідомило про початок аналітичного дослідження щодо діяльності Марії Ареф’євої, відомої як Марія Тиха. У відповіді БЕБ зазначено, що 24 червня до відомства надійшла офіційна заява народного депутата Ярослава Железняка про можливі протиправні дії громадянки Ареф’євої. У документі йдеться про можливе заволодіння коштами громадян шляхом обману та зловживання довірою, а також про ймовірне умисне приховування реальних доходів від податкових органів.

    У БЕБ наголосили, що наразі не йдеться про відкриття кримінального провадження саме бюро. На цьому етапі фахівці проводять аналітичне дослідження з метою встановлення можливих ознак кримінальних правопорушень, які належать до підслідності Бюро економічної безпеки. Якщо під час перевірки будуть виявлені достатні ознаки злочину, відповідні відомості внесуть до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після чого може бути розпочато офіційне досудове розслідування.

    Сам Ярослав Железняк повідомив, що передав правоохоронним органам усі наявні у нього матеріали та свідчення заявників. За його словами, йдеться не лише про можливе шахрайство, а й про ймовірні порушення податкового законодавства, якщо буде підтверджено приховування доходів або отримання коштів поза офіційним обліком. Водночас парламентар наголошує, що всі обставини мають бути перевірені виключно у правовому полі.

    Останніми роками в Україні значно зріс попит на різноманітні езотеричні послуги — астрологію, тарологію, екстрасенсорику, ворожіння та інші практики. На тлі повномасштабної війни багато громадян, які перебувають у стресовому стані, звертаються до людей, які обіцяють психологічну підтримку або навіть допомогу у пошуку безвісти зниклих родичів. Саме тому будь-які повідомлення про можливе використання вразливого становища таких людей для отримання грошей викликають значний суспільний резонанс.

    Водночас на цей момент ні Марії Ареф’євій, ні Богдану Оріщенку офіційної підозри не оголошено. БЕБ лише проводить аналітичне дослідження, а Національна поліція здійснює досудове розслідування у відкритому кримінальному провадженні. Остаточні висновки щодо наявності або відсутності складу злочину мають зробити правоохоронні органи після завершення необхідних процесуальних дій.

    Сама Марія Тиха раніше активно веде публічну діяльність у соціальних мережах, бере участь у телевізійних проєктах та надає консультації як езотерикиня. Богдан Оріщенко, відомий під псевдонімом Веліар, також позиціонує себе як практик езотеричних послуг і має власну аудиторію в інтернеті. Публічної детальної реакції обох фігурантів саме на останні заяви правоохоронців станом на момент публікації офіційно не оприлюднено.

    Розвиток цієї справи може стати одним із найбільш резонансних прикладів перевірки діяльності представників комерційної езотеричної сфери в Україні. Подальші процесуальні рішення залежатимуть від результатів розслідування Національної поліції та аналітичної роботи Бюро економічної безпеки.

  • Полювали на сім’ї полеглих і зниклих безвісти: шахрайки постануть перед судом

    Полювали на сім’ї полеглих і зниклих безвісти: шахрайки постануть перед судом

    У Кіровоградській області завершили досудове розслідування щодо п’ятьох учасниць організованої шахрайської схеми, жертвами якої стали родичі загиблих, полонених і зниклих безвісти українських військовослужбовців. За даними правоохоронців, аферистки представлялися працівницями державних органів та військових підрозділів, обіцяли допомогу з оформленням грошових виплат і компенсацій, а натомість виманювали у людей кошти. Загальна сума збитків становить близько 1,7 мільйона гривень.

    Про це повідомили в Національній поліції України.

    За даними слідства, зловмисниці цілеспрямовано шукали потенційних жертв у відкритому доступі. Вони моніторили соціальні мережі, месенджери та інтернет-платформи, де родичі українських військових публікували оголошення про пошук полонених або зниклих безвісти захисників.

    Після цього учасниці схеми зв’язувалися з рідними військовослужбовців і представлялися співробітницями державних установ, фінансових підрозділів військових частин або інших офіційних органів.

    Використовуючи довіру людей, які перебували у важкому психологічному стані, вони повідомляли, що можуть допомогти з оформленням державних компенсацій, соціальних виплат чи інших грошових коштів, які нібито належать сім’ям військових.

    Для цього, за легендою шахрайок, потрібно було здійснити певні платежі або сплатити окремі послуги.

    Отримані від потерпілих гроші перераховувалися на банківські рахунки, які перебували під контролем учасниць злочинної схеми.

    Під час досудового розслідування кіберполіцейські встановили механізм роботи угруповання та зібрали необхідну доказову базу.

    У процесі слідства правоохоронці також викрили ще одну співучасницю, яка брала участь у функціонуванні злочинної схеми.

    Після збору доказів слідчі повідомили їй про підозру, а обвинувальний акт щодо всіх п’ятьох фігуранток уже передано до суду.

    За інформацією Національної поліції, загалом аферистки незаконно заволоділи коштами потерпілих на суму 1,7 мільйона гривень.

    Жертвами злочину стали сім’ї українських військовослужбовців, які втратили близьких на війні або продовжують чекати на повернення рідних із полону чи після зникнення безвісти.

    Правоохоронці наголошують, що саме емоційний стан родичів захисників став одним із головних факторів, на якому будувалися шахрайські дії.

    Зловмисниці використовували надію людей на отримання інформації про рідних або законної державної допомоги, аби заволодіти їхніми коштами.

    Наразі матеріали кримінального провадження передані до суду для розгляду по суті.

    У разі доведення вини всім п’ятьом обвинуваченим загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Правоохоронці вкотре закликають громадян бути максимально обережними та не довіряти особам, які телефонують із пропозиціями оформити компенсації чи інші державні виплати за попередню оплату.

    Усі питання щодо соціальних гарантій, виплат сім’ям загиблих, полонених або зниклих безвісти військовослужбовців вирішуються виключно через уповноважені державні органи та офіційні канали комунікації.

    Якщо невідомі особи вимагають переказати кошти для отримання компенсації або представляються працівниками державних установ без належного підтвердження своїх повноважень, правоохоронці рекомендують негайно припинити спілкування та звернутися до поліції.

    Розгляд справи щодо п’ятьох учасниць шахрайської схеми найближчим часом розпочне суд.

  • Мільйони на могилах Героїв: у Полтаві спалахнув цинічний скандал навколо меморіалу полеглим захисникам

    Мільйони на могилах Героїв: у Полтаві спалахнув цинічний скандал навколо меморіалу полеглим захисникам

    У Полтаві розгорівся гучний скандал навколо облаштування військового меморіалу на Затуринському кладовищі, де мали вшанувати пам’ять загиблих українських захисників. Проєкт, який мав стати символом поваги до полеглих воїнів, перетворився на кримінальну справу із підозрами у розтраті бюджетних коштів, завищеними цінами, обшуками, заставами та фактичним перезапуском робіт.

    Йдеться про сектор почесних поховань у селі Затурине Полтавської громади. Саме там після початку повномасштабної війни вирішили облаштувати місце для поховання військових, оскільки на Центральному кладовищі Полтави бракувало місць. Ідея була болючою, але необхідною: створити гідний простір пам’яті для родин загиблих захисників.

    Однак згодом навколо меморіалу почали виникати дедалі серйозніші питання. Спершу — через тендери без реальної конкуренції, потім — через постійне коригування проєкту, а зрештою — через підозри правоохоронців у масштабному завищенні цін на матеріали та роботи.

    За даними слідства, схема могла полягати у тому, що вартість окремих елементів меморіалу штучно завищували, а бюджетні кошти виводили через підрядні та пов’язані структури. Особливо резонансною стала інформація про вартість облаштування місць поховань. За матеріалами справи, окремі комплекти для персонального поховання воїна в кошторисах оцінювали у понад 200 тисяч гривень, тоді як середня ринкова вартість аналогічних рішень була значно нижчою.

    Правоохоронці також звернули увагу на ціни на бетонну плитку, гранітні конструкції, індивідуальні стели та інші елементи благоустрою. У матеріалах справи йдеться, що частина позицій могла бути завищена майже вдвічі. Саме це і стало підставою для кримінального провадження щодо можливого привласнення бюджетних коштів.

    Починалася історія ще у 2022 році, коли Полтавська міська рада визначила кладовище у Затуриному місцем для облаштування секторів почесних поховань. Згодом комунальне підприємство «Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування» замовило проєктно-кошторисну документацію. Переможцем закупівлі стала полтавська архітектурна компанія, яка була єдиним учасником конкурсу.

    Проєкт меморіалу у Затуриному

    У 2023 році почалися роботи з облаштування меморіального комплексу. Перший великий договір уклали з ТОВ «Грандбуд+» на суму близько 18,7 млн грн. Пізніше виявилося, що цих коштів недостатньо, і у 2024 році було оголошено нову закупівлю — вже на понад 127 млн грн. Підрядник, за відкритими даними, залишився той самий.

    Саме після цього до проєкту виникли найгостріші питання. Загальна вартість робіт почала виглядати непропорційною, а окремі ціни — підозріло завищеними. На рівні області звернули увагу, що схожі меморіальні споруди в інших містах коштували дешевше. Після цього до перевірки долучилися правоохоронці та аудитори.

    У 2025 році на території комунального підприємства провели обшуки. Пізніше правоохоронці оголосили перші підозри. Серед фігурантів справи опинилися керівник підрядної організації, посадовці та підприємці, які, за версією слідства, могли бути залучені до схеми завищення вартості робіт і матеріалів.

    У 2026 році справа набула ще більшого масштабу. За оновленими даними правоохоронців, збитки бюджету у справі меморіалу перевищили 15 млн грн. До суду скерували обвинувальний акт щодо шістьох осіб. Їм інкримінують привласнення бюджетних коштів в особливо великих розмірах, пособництво у привласненні та службове підроблення.

    Окремо повідомлялося, що частину коштів вдалося повернути в межах цивільного позову. Водночас це не знімає головного питання: як проєкт, пов’язаний із пам’яттю загиблих військових, міг роками реалізовуватися із такими ризиками, без належного контролю та прозорості.

    Суспільний резонанс у справі посилює моральний аспект. Мова йде не просто про чергову будівельну закупівлю чи завищення цін у кошторисах. Йдеться про гроші, виділені на місце пам’яті для воїнів, які віддали життя за Україну. Саме тому ця справа викликає особливе обурення: будь-яка спроба заробити на похованнях полеглих захисників виглядає не лише як корупція, а як зневага до родин загиблих.

    Після скандалу Полтавська міська рада заявила про створення робочої групи, яка має підготувати відкритий архітектурний конкурс для нового бачення меморіалу. Фактично це означає, що проєкт, який реалізовували кілька років і на який уже витратили значні бюджетні кошти, тепер запускають заново.

    Офіційно йдеться про необхідність зробити процес прозорим, врахувати думку родин загиблих та обрати якісне архітектурне рішення. Але для громади це також болісне визнання: попередній підхід провалився. Замість швидкого і гідного облаштування місця пам’яті місто отримало кримінальну справу, зупинені роботи та недовіру суспільства.

    Є й інша проблема. У 2025 році виконком Полтавської міської ради ухвалював рішення щодо розширення кладовища для створення нових секторів почесних поховань. Однак це рішення оскаржили місцеві мешканці, а апеляційний суд став на їхній бік. Тепер владі доведеться шукати нові юридичні рішення, щоб продовжити реалізацію проєкту у законний спосіб.

    Таким чином, меморіал у Затуриному опинився одразу в кількох кризах: кримінальній, фінансовій, юридичній та репутаційній. І найболючіше у цій історії те, що заручниками ситуації стали родини загиблих воїнів, які чекають не на тендерні скандали, а на гідне місце пам’яті для своїх рідних.

    Ця справа стала ще одним сигналом для влади — як місцевої, так і центральної. Проєкти, пов’язані з вшануванням загиблих захисників, мають бути максимально прозорими з першого дня. Тут не може бути «своїх» підрядників, закритих домовленостей, дивних кошторисів і пояснень постфактум. Бо коли йдеться про пам’ять полеглих, ціна помилки вимірюється не лише мільйонами гривень, а й довірою людей.

    Наразі справа перебуває у судовій площині, а Полтава готується до нового етапу створення меморіалу. Але головне питання залишається відкритим: чи зробить влада висновки з цього скандалу, чи історія з «меморіальними грошима» стане лише ще одним прикладом того, як навіть найсвятіші теми можуть перетворювати на схеми.

     

  • Тікав від поліції, влаштував смертельну ДТП і зізнався у вбивстві матері: моторошна історія на Львівщині

    Тікав від поліції, влаштував смертельну ДТП і зізнався у вбивстві матері: моторошна історія на Львівщині

    На Львівщині сталася подія, яка шокувала навіть досвідчених правоохоронців. У Пустомитах 24-річний чоловік, намагаючись втекти від поліцейських, спричинив смертельну дорожньо-транспортну пригоду, а після затримання несподівано повідомив, що перед цим убив власну матір. Інформація підтвердилася: у квартирі правоохоронці виявили тіло жінки з численними ножовими пораненнями.

    Про це повідомила поліція Львівської області.

    Трагічні події розпочалися вранці 24 червня близько 07:10 на вулиці Глинській у місті Пустомити Львівського району. Патрульні поліцейські звернули увагу на автомобіль Audi Q5, який рухався без переднього номерного знака. Правоохоронці подали водієві сигнал про зупинку та увімкнули проблискові маячки, однак чоловік проігнорував вимогу і натиснув на газ.

    За попередньою інформацією, водій почав тікати у напрямку виїзду зі Львова, створюючи небезпеку для інших учасників дорожнього руху. Під час переслідування він допустив зіткнення зі службовим автомобілем поліції, після чого продовжив рух на великій швидкості.

    Втеча закінчилася трагічно. Не впоравшись із керуванням, керманич Audi виїхав на зустрічну смугу та допустив лобове зіткнення з автомобілем Volkswagen. Удар був настільки потужним, що Volkswagen відкинуло на територію приватного домоволодіння, де транспортний засіб перекинувся.

    Водій Volkswagen, мешканець Львівської області, отримав тяжкі травми та загинув на місці події ще до прибуття медиків. Його особу правоохоронці встановлюють та повідомляють родичам про трагедію.

    Після аварії патрульні затримали водія Audi. Проте справжній шок чекав на правоохоронців вже після затримання. Під час спілкування із поліцейськими чоловік заявив, що перед тим, як сісти за кермо автомобіля, він убив свою матір.

    Правоохоронці негайно перевірили отриману інформацію. За місцем проживання затриманого було проведено невідкладні слідчі дії. У квартирі поліцейські виявили тіло жінки з численними ножовими пораненнями.

    Попередньо встановлено, що загиблою є матір затриманого. Наразі правоохоронці з’ясовують усі обставини трагедії, а також мотиви, які могли підштовхнути чоловіка до вчинення особливо тяжкого злочину.

    Затриманого було доставлено для проведення медичного освідування. Слідчі також перевіряють, чи перебував він під впливом алкоголю, наркотичних речовин або медикаментів під час скоєння злочинів.

    На місці ДТП та за адресою проживання підозрюваного працювали слідчо-оперативні групи, криміналісти, працівники слідчого управління поліції Львівщини та інші профільні служби.

    За фактом умисного вбивства відкрито кримінальне провадження за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає до 15 років позбавлення волі.

    Також розпочато кримінальне провадження за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого. За цією статтею передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років із можливим позбавленням права керувати транспортними засобами.

    Слідчі розглядають усі можливі версії розвитку подій та встановлюють хронологію того, що відбулося вранці 24 червня. Одним із ключових питань залишається час вчинення вбивства матері та подальші дії затриманого перед спробою втечі від поліції.

    Правоохоронці поки що не розголошують деталей щодо характеру конфлікту між матір’ю та сином, а також не повідомляють про можливі попередні звернення до поліції чи соціальних служб.

    Розслідування триває. Після завершення першочергових слідчих дій затриманому планують повідомити про підозру одразу за двома тяжкими статтями Кримінального кодексу України.

    Подія вже стала однією з найрезонансніших кримінальних історій останніх днів на Львівщині, адже поєднала одразу два особливо тяжкі злочини — умисне вбивство та смертельну дорожньо-транспортну пригоду.

  • СБУ викрила розкрадання на захисті Зміївської ТЕС

    СБУ викрила розкрадання на захисті Зміївської ТЕС

    Служба безпеки України викрила посадовців енергетичного сектору на привласненні понад 8 мільйонів гривень бюджетних коштів під час реалізації проєкту з будівництва захисних споруд для Зміївської теплової електростанції на Харківщині. Про це повідомили в СБУ, зазначивши, що схему вдалося заблокувати у взаємодії з Національною поліцією в межах системної роботи з протидії корупції в критичній інфраструктурі.

    За даними слідства, йдеться про кошти, які були виділені на посилення інженерного захисту одного з ключових енергетичних об’єктів регіону, що має стратегічне значення для стабільного енергозабезпечення Харківщини. Правоохоронці встановили, що до організації схеми причетні представники комерційних структур, які виконували підрядні роботи на об’єкті.

    Фігурантами справи стали 54-річний начальник дільниці одного з підприємств енергетичного сектору та 60-річний директор приватної компанії-підрядника. Саме цю компанію було залучено до виконання робіт із будівництва системи захисту ТЕС. Слідство встановило, що між теплоелектростанцією та підрядною організацією у грудні 2024 року було укладено договір на виконання робіт загальною вартістю понад 245 мільйонів гривень.

    Правоохоронці з’ясували, що під час реалізації проєкту учасники схеми вносили завідомо недостовірні дані до технічної та виконавчої документації. Крім того, вони організували використання будівельних матеріалів, які не відповідали встановленим проєктним та технічним вимогам. Зокрема, йдеться про бетонну суміш неналежної якості, що дозволило штучно завищити витрати та вивести частину бюджетних коштів у тіньовий обіг.

    Унаслідок таких дій, за висновками судової будівельно-технічної експертизи, державному бюджету було завдано збитків на суму 8,1 мільйона гривень. Експерти підтвердили як факт порушення технологічних і будівельних норм, так і фінансовий розмір завданої шкоди.

    Для документування злочинної діяльності правоохоронці провели 11 санкціонованих обшуків за місцями проживання фігурантів, а також у службових приміщеннях підприємств, які були залучені до реалізації проєкту. Під час слідчих дій вилучено значний обсяг фінансово-господарської документації, технічні матеріали, електронні носії інформації та інші докази, які, за версією слідства, підтверджують механізм реалізації схеми.

    На підставі зібраних доказів обом фігурантам повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. Санкція відповідної статті Кримінального кодексу України передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    У СБУ наголошують, що нині тривають подальші слідчі та процесуальні дії, спрямовані на встановлення всіх осіб, які могли бути причетні до організації та реалізації корупційної схеми. Не виключається розширення кола підозрюваних у межах цього кримінального провадження.

    Правоохоронці підкреслюють, що викриття відбулося в умовах підвищеної уваги до об’єктів енергетичної інфраструктури, які залишаються пріоритетними цілями російських атак. У зв’язку з цим питання ефективного та цільового використання бюджетних коштів, спрямованих на захист критичної інфраструктури, набуває особливого значення для національної безпеки.

    Схожі справи, за словами правоохоронців, демонструють, що сфера відновлення та захисту енергетичних об’єктів залишається вразливою до зловживань, а контроль за використанням державних ресурсів у цій галузі буде посилюватися і надалі.

  • «Абонемент на смерть» для лихачів закінчується: після трагедії на Караваєвих влада готує жорсткі правила для водіїв-рецидивістів

    «Абонемент на смерть» для лихачів закінчується: після трагедії на Караваєвих влада готує жорсткі правила для водіїв-рецидивістів

    Смертельна аварія на Караваєвих Дачах у Києві може стати точкою неповернення для українських водіїв, які роками системно порушують правила дорожнього руху, сплачують дрібні штрафи і знову сідають за кермо. Після ДТП, у якій загинули четверо людей, а ще троє отримали травми, уряд, МВС та народні депутати заговорили про жорсткі зміни: позбавлення прав для злісних порушників, нову систему обліку порушень, більше камер автофіксації та можливе повернення до ідеї штрафних балів.

    Трагедія сталася 5 червня у столиці, в районі Караваєвих Дач. За даними поліції, автомобіль Mercedes рухався на великій швидкості, водій не впорався з керуванням, машина вилетіла з проїжджої частини та врізалася в конструкцію підземного пішохідного переходу. Четверо людей загинули на місці, ще троє були травмовані.

    Суспільний резонанс посилився після того, як стало відомо: за водієм, якого пов’язують із цією аварією, раніше рахувалися десятки порушень правил дорожнього руху. За інформацією громадських ініціатив та медіа, йшлося про 39 порушень, значна частина яких стосувалася перевищення швидкості. Саме ця деталь стала головним питанням до держави: чому людина з такою історією порушень продовжувала спокійно їздити дорогами?

    Проблема не лише в одному водієві. Чинна система покарань фактично дозволяє системним порушникам сприймати штрафи як плату за право порушувати. За перевищення швидкості більш як на 20 км/год штраф становить 340 гривень, а за перевищення більш як на 50 км/год — 1700 гривень. Якщо штраф з автоматичної камери сплатити швидко, діє знижка 50%. Для водія дорогої автівки такі суми часто не є реальним стримувальним фактором.

    Саме тому після трагедії Міністерство внутрішніх справ заявило про підготовку нової системи реагування на системні порушення. Глава МВС Ігор Клименко повідомив, що нині у правоохоронців фактично немає достатніх важелів впливу на водіїв-рецидивістів, які регулярно порушують правила, але формально просто сплачують штрафи. За його словами, МВС разом із Нацполіцією та юристами готує пропозиції для народних депутатів.

    Серед ідей — автоматичний облік не лише кількості, а й тяжкості порушень. Тобто система має відрізняти умовне незначне перевищення швидкості від небезпечного перевищення на 50–80 км/год, яке прямо створює загрозу життю людей. Для злісних порушників можуть передбачити позбавлення водійського посвідчення або обов’язкове повторне складання іспитів.

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко також повідомила, що уряд уже отримав перші пропозиції від МВС щодо підвищення безпеки на дорогах. Серед напрямів — збільшення кількості камер автоматичної фіксації, посилення відповідальності за небезпечне водіння та законодавче врегулювання електросамокатів, які дедалі частіше стають учасниками аварійних ситуацій.

    Масштаб проблеми підтверджує статистика. За даними Патрульної поліції, у 2025 році в Україні сталося 25 934 ДТП із постраждалими. У цих аваріях загинули 3 249 людей, ще 31 898 отримали травми. Найпоширенішою причиною ДТП із тяжкими наслідками стало перевищення безпечної та встановленої швидкості — 40,8% від усіх таких аварій.

    У Києві ситуація також тривожна. За 2025 рік у столиці внаслідок ДТП загинули 145 людей, а травмувалися понад дві тисячі. Це один із найгірших показників за останні роки. На цьому тлі вимоги громадськості посилити відповідальність для лихачів звучать дедалі гучніше.

    Одна з ідей, яку вже раніше вносили до парламенту, — система штрафних балів. Законопроєкт №14133 був зареєстрований ще у жовтні 2025 року. Його автори пропонували нараховувати водіям бали залежно від тяжкості порушення: менше — за дрібні порушення, більше — за перевищення швидкості більш як на 50 км/год, створення аварійної обстановки чи небезпечний проїзд залізничних переїздів. Після накопичення певної кількості балів водій міг би тимчасово втрачати право керування.

    Прихильники такої системи наголошують: у багатьох країнах Європи саме страх втратити права працює краще, ніж сам штраф. Бо для системного порушника головна проблема не в тому, щоб заплатити кілька сотень гривень, а в тому, щоб більше не мати можливості сісти за кермо.

    Водночас у парламенті немає повної єдності щодо того, якою саме має бути реформа. Частина депутатів підтримує штрафні бали, частина говорить про необхідність не лише карати водіїв, а й комплексно змінювати інфраструктуру: встановлювати фізичні обмежувачі швидкості, покращувати освітлення, облаштовувати безпечні переходи, розширювати відеоконтроль і робити покарання невідворотним.

    Окремо лунають вимоги врегулювати відповідальність пішоходів, водіїв вантажівок, користувачів електросамокатів і служб таксі. Адже трагедія на Караваєвих Дачах показала не лише проблему одного водія, а значно ширшу кризу дорожньої безпеки.

    Громадські організації після аварії вимагають не обмежуватися косметичними змінами. Серед пропозицій — скасування нинішнього «допустимого» порогу перевищення швидкості на 20 км/год, кратне збільшення штрафів, запуск бальної системи, розширення переліку порушень, які можуть фіксуватися автоматично, та реальне позбавлення прав для тих, хто системно створює загрозу на дорогах.

    Після загибелі чотирьох людей у Києві влада отримала коротке вікно можливостей для рішень, які роками відкладалися. Питання лише в тому, чи вистачить політичної волі довести реформу до кінця. Бо якщо водій із десятками порушень може знову й знову виїжджати на дорогу, тоді штрафи перестають бути покаранням — вони перетворюються на абонемент на небезпеку.

  • Рада підвищила зарплати поліцейським і рятувальникам

    Рада підвищила зарплати поліцейським і рятувальникам

    Верховна Рада України підтримала законопроєкт №6506-1, який суттєво посилює соціальні гарантії для працівників Національної поліції та Державної служби з надзвичайних ситуацій. За відповідне рішення проголосували 269 народних депутатів. Документ, який перебував на розгляді парламенту кілька років, покликаний змінити підхід до формування грошового забезпечення поліцейських і рятувальників, встановивши законодавчо гарантований мінімальний рівень оплати праці та оновлену систему надбавок.

    Про ухвалення законопроєкту повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко. За його словами, рішення парламенту є важливим кроком для зміцнення кадрового потенціалу системи МВС та забезпечення справедливих умов оплати праці для людей, які щодня відповідають за безпеку громадян і ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій.

    Однією з головних новацій документа є встановлення мінімального посадового окладу для поліцейських та рятувальників на рівні десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Станом на сьогодні це становить близько 33 280 гривень. Таким чином, вперше на законодавчому рівні закріплюється гарантований мінімум грошового забезпечення для представників цих професій.

    Крім базового окладу, законопроєкт передбачає перегляд усієї системи додаткових виплат. Йдеться про оновлення надбавок за вислугу років, уточнення структури преміювання та інших компенсаційних механізмів. Очікується, що нова модель дозволить зробити систему нарахувань більш прозорою та зрозумілою як для працівників, так і для держави.

    Необхідність таких змін обговорювалася протягом багатьох років. До цього часу чинне законодавство не містило конкретних гарантій щодо мінімального рівня грошового забезпечення поліцейських. Закон «Про Національну поліцію» лише визначав, що розмір виплат залежить від посади, спеціального звання, стажу служби, умов роботи, інтенсивності виконання обов’язків, рівня кваліфікації та інших факторів. Водночас конкретний гарантований мінімум не був закріплений, що часто ставало предметом критики з боку профільних експертів та самих правоохоронців.

    Для рятувальників ситуація також залишалася складною. Працівники ДСНС неодноразово звертали увагу на невідповідність рівня оплати праці обсягу ризиків і навантаження, з якими вони стикаються під час виконання службових обов’язків. Особливо гостро це питання постало після початку повномасштабної війни, коли рятувальники фактично стали одними з ключових учасників реагування на наслідки російських атак.

    Щодня співробітники ДСНС працюють на місцях ракетних ударів та атак безпілотників, гасять пожежі після обстрілів, розбирають завали зруйнованих будівель, проводять евакуацію населення та беруть участь у розмінуванні територій. Поліцейські, своєю чергою, забезпечують громадський порядок, документують воєнні злочини, працюють у прифронтових регіонах та допомагають у евакуаційних заходах. Саме тому питання підвищення соціального захисту цих категорій працівників останнім часом дедалі частіше піднімалося як на рівні уряду, так і в парламенті.

    Історія законопроєкту №6506-1 виявилася доволі тривалою. Документ був зареєстрований у Верховній Раді ще у 2022 році, однак через складну безпекову та економічну ситуацію його розгляд неодноразово переносився. Новий етап просування законопроєкту розпочався навесні 2025 року. 5 травня Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності на позачерговому засіданні підтримав документ та рекомендував його до подальшого розгляду.

    12 березня 2025 року парламент ухвалив законопроєкт у першому читанні з урахуванням необхідності доопрацювання окремих положень. Після внесення змін та погодження фінальної редакції документ був винесений на повторний розгляд і отримав підтримку 269 народних депутатів.

    Експерти відзначають, що ухвалення закону може стати важливим фактором у боротьбі з кадровим дефіцитом у системі МВС. В останні роки правоохоронні органи та рятувальні служби регулярно повідомляли про нестачу персоналу. Однією з причин називали саме недостатній рівень оплати праці порівняно з високими ризиками та відповідальністю, які несуть співробітники.

    На думку фахівців, підвищення гарантованих окладів має зробити службу більш привабливою для нових кандидатів, а також допомогти утримати досвідчених працівників, які вже працюють у системі. Крім того, закон може позитивно вплинути на мотивацію особового складу та підвищити стабільність роботи підрозділів у регіонах.

    Водночас реалізація нових норм вимагатиме додаткових бюджетних витрат. Питання фінансування підвищених виплат стане одним із ключових під час формування державного бюджету на наступні роки. Урядові структури мають визначити механізми забезпечення необхідних ресурсів для виконання закону в повному обсязі.

    Попри це, прихильники документа наголошують, що інвестиції у правоохоронну та рятувальну систему є інвестиціями у безпеку держави. В умовах війни та післявоєнного відновлення саме від ефективності роботи поліцейських і рятувальників значною мірою залежатимуть стабільність країни, захист громадян та швидкість ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

    Ухвалення законопроєкту №6506-1 може стати одним із наймасштабніших кроків у реформуванні системи соціального забезпечення працівників МВС за останні роки. Якщо всі його положення будуть реалізовані в повному обсязі, тисячі поліцейських та рятувальників по всій Україні отримають не лише вищі зарплати, а й більш чіткі та зрозумілі гарантії щодо свого матеріального забезпечення.

  • Telegram перетворився на зброю: 82% терактів в Україні пов’язані з месенджером

    Telegram перетворився на зброю: 82% терактів в Україні пов’язані з месенджером

    Російські спецслужби дедалі активніше використовують терористичні акти та диверсії як один із ключових інструментів гібридної війни проти України. Особливе занепокоєння правоохоронців викликає те, що серед виконавців таких злочинів все частіше опиняються неповнолітні українці, яких ворог вербує через соціальні мережі та месенджери. Про це в інтерв’ю РБК-Україна заявив заступник голови Національної поліції України Андрій Нєбитов.

    За словами посадовця, з початку 2026 року на території України вже зафіксовано 22 терористичні акти, з яких правоохоронцям вдалося розкрити 18. За підозрою у причетності до їх організації або виконання затримано 24 особи. Особливо тривожним є той факт, що шестеро із затриманих — неповнолітні віком від 16 до 17 років. Таким чином, кожен четвертий підозрюваний у справах про теракти цього року виявився підлітком.

    У Нацполіції наголошують, що більшість таких злочинів координуються російськими спецслужбами дистанційно. Виконавці часто навіть не усвідомлюють, що стають частиною ворожих операцій. Спочатку їм пропонують нескладні завдання за гроші — сфотографувати об’єкт, передати інформацію або виконати дрібне доручення. Згодом завдання стають небезпечнішими: підпали військових автомобілів, диверсії на об’єктах інфраструктури, закладання вибухівки або підготовка терактів.

    Нєбитов зазначає, що останнім часом спостерігається зростання кількості терористичних загроз. Якщо у 2024 році правоохоронці зафіксували дев’ять терактів, то у 2025 році їх кількість зросла до 61. Водночас значну частину злочинів вдалося попередити ще на етапі підготовки. За даними поліції, у 2025 році правоохоронці розкрили 52 теракти та запобігли реалізації десятків інших злочинних планів.

    Особливу увагу російські куратори приділяють атакам на представників сектору безпеки та оборони. За словами Нєбитова, у п’яти випадках об’єктами терористичних посягань були поліцейські, ще у шести — військовослужбовці. Водночас у кількох епізодах правоохоронці втрутилися ще до того, як виконавці отримали остаточні вказівки щодо конкретної цілі.

    Найчастіше для таких злочинів використовуються саморобні вибухові пристрої. З 22 зафіксованих цього року терактів у 18 випадках йшлося саме про використання або підготовку вибухівки. Ще у чотирьох епізодах фігурували бойові припаси. За словами правоохоронців, більшість компонентів для виготовлення вибухових пристроїв можна придбати у відкритому доступі, що значно ускладнює їх своєчасне виявлення.

    Окремою проблемою залишається вербування громадян через Telegram. За даними Нацполіції, 82% розкритих терактів були організовані через цей месенджер. Саме там російські спецслужби знаходять потенційних виконавців, використовуючи канали з пошуку роботи, швидкого заробітку або анонімного спілкування.

    Втім у поліції не вважають, що повне блокування Telegram стане ефективним рішенням. Нєбитов наголошує: у разі заборони месенджера куратори просто перейдуть на інші цифрові платформи. Тому головний акцент правоохоронці роблять на деанонімізації злочинців, інформаційній роботі та профілактиці серед молоді.

    Особливу небезпеку становить залучення підлітків. Ще у 2025 році правоохоронці викрили 24 неповнолітніх, причетних до підготовки або виконання терактів. Після початку масштабної інформаційної кампанії понад 120 дітей та їхніх батьків самостійно повідомили поліцію про спроби вербування з боку російських спецслужб. Загалом із 2024 року Нацполіція отримала понад 130 таких повідомлень.

    За оцінками правоохоронців, Росія свідомо робить ставку на молодь через її вразливість до маніпуляцій та бажання швидкого заробітку. Виконавцям обіцяють гроші, а іноді навіть не повідомляють справжню мету завдання. В окремих випадках після виконання доручення куратори починають шантажувати завербованих осіб, змушуючи їх продовжувати співпрацю.

    На тлі триваючої війни правоохоронці закликають батьків уважніше ставитися до онлайн-активності дітей та звертати увагу на підозрілі пропозиції швидкого заробітку в інтернеті. У Нацполіції наголошують, що своєчасне повідомлення про спробу вербування може не лише врятувати дитину від кримінальної відповідальності, а й допомогти запобігти трагедіям та людським жертвам.

  • $100 тисяч за голову Юсова: агент РФ уже отримав аванс і готував удар FPV-дроном

    $100 тисяч за голову Юсова: агент РФ уже отримав аванс і готував удар FPV-дроном

    Російські спецслужби готували один із найрезонансніших терактів останніх місяців — замах на представника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрія Юсова. За даними слідства, за вбивство високопосадовця ГУР виконавцю пообіцяли 100 тисяч доларів винагороди, а сам злочин планували здійснити за допомогою FPV-дрона. Українські правоохоронці заявляють, що операцію вдалося зірвати буквально на стадії підготовки.

    Про викриття та затримання підозрюваного повідомили Національна поліція України та Офіс Генерального прокурора. Правоохоронці офіційно не називали ім’я потенційної жертви, однак українські ЗМІ з посиланням на джерела у силових структурах повідомили, що йдеться саме про представника ГУР МОУ та заступника голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрія Юсова. Згодом цю інформацію підтвердили й інші медіа.

    За версією слідства, організатором замаху став 38-річний мешканець Києва, колишній військовослужбовець із бойовим досвідом та навичками розвідувальної діяльності. Російські спецслужби завербували його для виконання особливо важливого завдання — ліквідації одного з керівників структурного підрозділу української військової розвідки. За виконання операції куратори пообіцяли 100 тисяч доларів США, а для підтвердження серйозності намірів одразу перерахували 10 тисяч доларів авансу.

    Слідство встановило, що після отримання завдання підозрюваний розпочав тривалу підготовку. Він детально вивчав маршрути пересування посадовця, його графік, місце проживання, транспортні засоби та навколишню інфраструктуру. Окрему увагу приділяв аналізу системи охорони та можливих шляхів відходу після виконання злочину. Для цього неодноразово виїжджав у райони, де регулярно перебував Юсов, та проводив приховане спостереження.

    Після збору інформації агент визначив спосіб ліквідації цілі. За даними правоохоронців, він вирішив використати FPV-дрон із вибуховим пристроєм. Надалі чоловік почав шукати окремого виконавця, який мав професійні навички керування безпілотниками та міг безпосередньо здійснити атаку.

    Правоохоронці оприлюднили фрагменти оперативних матеріалів, які демонструють рівень конспірації, до якого вдавався підозрюваний. Для приховування справжнього змісту переговорів він використовував умовні кодові слова. Вбивство називалося «будівництвом» або «роботою», замовника називали «прорабом», виконавця — «роботягою» чи «будівельником», а безпілотник або зброю — «інструментом» чи «цементом».

    У перехоплених розмовах також згадувався спосіб здійснення замаху, який співрозмовники називали «повітряно-крапельним шляхом через повітря». Саме так вони завуальовано описували використання FPV-дрона для атаки.

    Однією з найдивніших деталей справи стала інформація про те, що фігурант звертався до ворожки. За даними слідства, він просив її допомогти, щоб виконавці успішно завершили «будівництво» та безпечно залишили місце злочину. Цей епізод також зафіксований у матеріалах кримінального провадження.

    Українські спецслужби та поліція, за словами заступника голови Нацполіції Андрія Нєбитова, документували дії підозрюваного практично на всіх етапах підготовки. Правоохоронці контролювали процес збору інформації, контакти з російськими кураторами та спроби знайти виконавця. Завдяки цьому вдалося не лише запобігти злочину, а й отримати додаткові докази діяльності агентурної мережі РФ.

    Затримання відбулося 4 червня. Під час обшуків у помешканні підозрюваного правоохоронці вилучили мобільні телефони, GPS-трекер, автомобіль та інші речові докази, які можуть свідчити про підготовку замаху.

    Слідчі повідомили затриманому про підозру за статтями, пов’язаними з підготовкою умисного вбивства на замовлення з корисливих мотивів. Суд уже обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без альтернативи застави. У разі доведення вини чоловікові загрожує від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.

    Цей випадок став черговим підтвердженням того, що російські спецслужби продовжують полювання на представників українських сил безпеки, військових та громадських діячів. Лише за останні місяці правоохоронці повідомляли про підготовку замахів на командира Третього армійського корпусу Андрія Білецького, високопосадовця ВМС ЗСУ, а також про діяльність агентурних груп, які планували серію диверсій та вбивств на території України.

    Експерти звертають увагу й на нову тенденцію — дедалі частіше для підготовки замахів розглядається використання FPV-дронів. Такі безпілотники є відносно дешевими, можуть діяти на значній відстані та ускладнюють виявлення виконавців. Саме тому протидія таким загрозам стає одним із пріоритетів українських спецслужб.

    Слідство триває. Правоохоронці встановлюють усіх осіб, які могли бути причетними до організації замаху, а також перевіряють канали зв’язку затриманого з російськими спецслужбами та можливими співучасниками на території України.