Golosnovinua.com

Позначка: Нацполіція

  • Пасько раптово звільнився з київського Департаменту освіти, «король откатів» покинув посаду

    Пасько раптово звільнився з київського Департаменту освіти, «король откатів» покинув посаду

    У Києві тиша навколо одного з ключових важелів контролю над мільярдними потоками на ремонт шкіл і дитячих садків виглядає особливо красномовно. Офіційний сайт Департаменту освіти і науки КМДА досі вказує Іллю Паська на посаді заступника директора — начальника управління капітальних видатків. Декларація, подана ним у березні 2026 року, фіксує ту саму позицію. Жодних публічних розпоряджень про кадрові зміни, заяв самого чиновника чи коментарів керівництва міста на момент підготовки матеріалу немає.

    Тим не менш у кулуарах міської адміністрації вже обговорюють, що людина, яку в професійних колах давно називають «королем откатів» по столичних освітніх об’єктах, раптово залишила свою посаду. Деталі поки залишаються за кадром. Джерело, обізнане із ситуацією, обіцяє розкрити обставини вже у понеділок.

    Сам Пасько обіймав посаду з червня 2020 року. Через його управління проходили практично всі рішення про виділення коштів на капітальний ремонт і будівництво в школах і садочках Києва. Без його погодження, за даними розслідувань, гроші на об’єкти не виділялися. В умовах повномасштабної війни цей напрямок набув особливого значення. Йшлося не лише про поточні ремонти, а й про термінове обладнання укриттів, відновлення пошкоджених будівель, забезпечення безпеки дітей.

    У березні 2025 року Національна поліція затримала Паська у справі про привласнення 2,2 млн грн бюджетних коштів. Слідство стверджувало, що через підконтрольних підрядників і завищені кошториси виводилися гроші, призначені для ремонту ліцею та шкільних укриттів. Частина коштів, за версією правоохоронців, поверталася у вигляді откатів. Разом із ним проходив начальник відділу планування капітальних видатків Олександр Шевчук. Фігурантами стали також представники підрядної компанії та один із керівників навчального закладу.

    Ще восени 2024 року розслідувачі прямо називали Паська головним бенефіціаром схем у департаменті. За їхніми даними, він привів у структуру «своїх» людей і вибудував систему ручного розподілу підрядів. Декларації показували людину з помітними активами. Серед майна фігурували елітні автомобілі BMW X5 і Porsche Cayenne. В одному з рейтингів найбагатших чиновників КМДА він посідав місце в першій п’ятірці.

    Попри затримання, уже в червні 2025 року джерела повідомляли, що Пасько не лише повернувся до роботи, а й отримав підвищення — став виконуючим обов’язки директора департаменту. Допомогу, за тими ж даними, надавав куратор напрямку — заступник голови КМДА Валентин Мондріївський, який курує освітню сферу. У кулуарах тоді ж обговорювалася можлива роль батька чиновника, колишнього заступника голови Нацбанку.

    Директор департаменту Олена Фіданян, яка очолює структуру з 2014 року, публічно нічого не коментувала. Петиції з вимогою її відставки періодично з’являлися, але необхідної кількості голосів не набирали. Система, в якій ключові рішення щодо капітальних видатків концентрувалися в руках одного заступника, продовжувала функціонувати.

    Зараз, коли в Києві продовжують відновлювати десятки пошкоджених шкіл і садочків, а значна частина робіт досі не завершена до нового навчального року, раптовий відхід людини, яка довгі роки контролювала ці потоки, неминуче піднімає питання. Чи зміниться схема розподілу підрядів? Хто займе його місце і за якими принципами прийматимуться рішення про мільярдні обсяги? І чому саме зараз, після двох років відносної стабільності посади після затримання, відбулося це кадрове переміщення?

    Офіційна позиція КМДА та департаменту відсутня. Деталі, які обіцяє джерело, можуть прояснити, чи став відхід Паська наслідком нового витка тиску правоохоронців, внутрішньої апаратної боротьби чи інших причин. Поки що залишається лише констатувати, що один із найбільш закритих і впливових вузлів у системі київської освіти, що відповідав за фізичну безпеку та інфраструктуру навчальних закладів, раптово спорожнів.

  • Понад 400 обшуків і 94 ліквідовані call-центри: правоохоронці викрили масштабну мережу шахраїв

    Понад 400 обшуків і 94 ліквідовані call-центри: правоохоронці викрили масштабну мережу шахраїв

    Правоохоронці провели масштабну операцію проти шахрайських call-центрів, які виманювали гроші в українців та іноземців під приводом інвестицій, банківських операцій і повернення раніше втрачених коштів. У результаті спецоперації припинено діяльність 94 таких call-центрів, а правоохоронці провели 411 обшуків.

    Про це повідомила Національна поліція України.

    До операції були залучені співробітники Нацполіції, Служби безпеки України та Офісу Генерального прокурора. Загалом правоохоронці відпрацювали 867 адрес, за якими могла функціонувати шахрайська інфраструктура.

    Під час обшуків правоохоронці виявили 1794 повністю обладнані робочі місця. За даними слідства, вони використовувалися операторами, адміністраторами та іншими учасниками злочинних схем для масових телефонних контактів із потенційними жертвами.

    У межах проведених слідчих дій вилучили 3336 одиниць комп’ютерної техніки, 1346 мобільних телефонів, понад 5200 SIM-карток, 90 банківських карток та засоби доступу до 20 криптовалютних гаманців. Також правоохоронці вилучили 22 автомобілі.

    Окремо слідчі зафіксували значні обсяги готівки та цінностей. Йдеться приблизно про 2 мільйони доларів США, 64 тисячі євро, готівкові кошти у гривнях, кілограм банківського золота у злитках та ювелірні вироби.

    У межах розслідування вже встановлено 67 фінансових інструментів, які могли використовуватися для вчинення кримінальних правопорушень. Серед них 40 банківських карток або рахунків, 12 криптовалютних гаманців та 15 осіб, яких слідство відносить до так званих дропів.

    За даними правоохоронців, шахрайські call-центри мали розгалужену структуру та працювали за заздалегідь підготовленими сценаріями. Оператори отримували бази потенційних потерпілих, після чого телефонували їм і під різними приводами намагалися заволодіти грошима або отримати доступ до банківських рахунків.

    В одному з поширених сценаріїв зловмисники представлялися працівниками банків. Вони повідомляли людині про нібито підозрілу операцію, спробу списання коштів або загрозу блокування рахунку. Після цього жертву переконували повідомити реквізити картки, коди підтвердження або виконати певні дії у банківському застосунку.

    Інша схема була пов’язана з фіктивними інвестиціями. Оператори видавали себе за брокерів та переконували людей вкладати гроші у неіснуючі інвестиційні або криптовалютні платформи. Потерпілим могли демонструвати підроблену інформацію про нібито прибуток, щоб спонукати їх переказувати нові кошти.

    Ще одним способом обману було так зване повернення втрачених грошей. Шахраї знаходили людей, які вже стали жертвами інших афер, і пропонували їм за винагороду допомогти повернути кошти. Насправді це був лише новий етап шахрайства, під час якого з потерпілих намагалися отримати додаткові гроші або банківські дані.

    За інформацією слідства, жертв також могли переконувати оформлювати кредити, переказувати кошти на підконтрольні рахунки або встановлювати на телефони та комп’ютери програми віддаленого доступу. Такий доступ давав зловмисникам можливість контролювати пристрій потерпілого та здійснювати операції з його рахунками.

    Окремі call-центри спеціалізувалися на потенційних інвесторах. Контактні дані людей, які цікавилися інвестиціями, збирали до баз, після чого використовували для здійснення дзвінків або передавали іншим учасникам шахрайської мережі.

    Правоохоронці також виявили call-центри, які працювали з громадянами країн Європейського Союзу. Потенційним потерпілим пропонували інвестувати через фіктивні брокерські платформи, а після встановлення програм віддаленого доступу отримували можливість керувати їхніми пристроями. Викрадені кошти, за даними слідства, надалі могли переводити через криптовалютні біржі на підконтрольні рахунки та електронні гаманці.

    Серед виявлених схем була й діяльність із продажу біологічно активних добавок. Оператори пропонували їх громадянам як засоби для лікування різних захворювань, хоча такі товари не мали відповідного медичного призначення.

    Наразі 26 фігурантам уже повідомили про підозру. Правоохоронці продовжують аналізувати вилучену техніку, банківські операції та криптовалютні транзакції. Також встановлюються організатори схем, інші учасники мережі, потерпілі та остаточний розмір завданих збитків.

    Дії фігурантів кваліфікують, зокрема, як шахрайство та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом. Залежно від обставин і доведених епізодів фігурантам може загрожувати до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Таким чином, правоохоронці заявляють про масштабне викриття інфраструктури, яка могла системно виманювати кошти у громадян за допомогою телефонного шахрайства, фіктивних інвестицій та незаконного отримання доступу до банківських рахунків.

  • У Дніпрі знову накривають «офіси»: силовики розпочали другу хвилю масштабних обшуків

    У Дніпрі знову накривають «офіси»: силовики розпочали другу хвилю масштабних обшуків

    У Дніпрі та Дніпропетровській області вранці 11 серпня з’явилися повідомлення про нову хвилю масштабних обшуків і затримань у справах, пов’язаних із роботою шахрайських кол-центрів. За попередньою інформацією місцевих медіа та Telegram-каналів, правоохоронці перевіряють мережі, які могли спеціалізуватися на виманюванні грошей у громадян країн Європейського Союзу. Водночас станом на ранок Національна поліція та СБУ ще не оприлюднили офіційних підсумків саме сьогоднішньої операції, тому точну кількість обшуків, затриманих та вилученого майна наразі називати зарано.

    Нинішні слідчі дії називають другою хвилею великої операції проти так званих «офісів» у регіоні. Перша серія обшуків відбулася лише тиждень тому. 4 серпня місцеві медіа повідомили про спільні заходи Національної поліції та СБУ у Дніпрі й області. За попередніми даними, тоді йшлося про структури, працівники яких телефонували громадянам України та ЄС, представлялися співробітниками банків, правоохоронцями або представниками інвестиційних компаній та намагалися отримати доступ до коштів потерпілих.

    Схеми могли відрізнятися залежно від конкретного «офісу». В одних випадках людину переконували, що її банківський рахунок перебуває під загрозою і гроші необхідно терміново перевести на «безпечний» рахунок. В інших пропонували інвестиції у криптовалюту, цінні папери чи інші фінансові інструменти з нібито гарантованим високим прибутком.

    Після першого внеску клієнту могли демонструвати фальшивий особистий кабінет із цифрами, які створювали ілюзію швидкого зростання інвестицій. Людину переконували вкладати дедалі більше, однак реальні кошти потрапляли на рахунки, контрольовані організаторами схеми. Подібну модель правоохоронці вже детально описували під час попередніх операцій на Дніпропетровщині.

    Дніпропетровщина вже пережила одну з найбільших операцій проти кол-центрів

    Нинішня історія не виникла раптово. Ще 25 лютого 2026 року на Дніпропетровщині відбулася одна з найбільших операцій проти шахрайських кол-центрів за останній час.

    Тоді прокурори провели 27 обшуків і виявили офіси, розраховані більш ніж на 1500 робочих місць. Генеральний прокурор Руслан Кравченко заявляв, що масштаби мережі вразили навіть досвідчених правоохоронців.

    За матеріалами слідства, один оператор такого кол-центру міг здійснювати близько 100 дзвінків на день. Якщо припустити повне завантаження 1500 робочих місць, теоретична кількість контактів могла сягати десятків тисяч щодоби.

    Правоохоронці наголошували, що йдеться не про звичайні телефонні дзвінки навмання, а про професійно організовану систему соціальної інженерії. Працівників навчали сценаріїв розмови, психологічного тиску, роботі із запереченнями та способам переконати людину здійснити переказ.

    Тоді серед жертв називали сотні громадян України, країн Європи та Азії.

    Під час лютневої операції правоохоронці вилучили приблизно 1500 одиниць комп’ютерної техніки, майже 500 мобільних телефонів, серверне обладнання та інші речові докази.

    Ця статистика показує, чому саме Дніпропетровщина залишається одним із ключових регіонів у розслідуваннях такого типу.

    Українські кол-центри давно стали міжнародною проблемою

    Шахрайські телефонні мережі, що діють з території України, дедалі частіше розслідують спільно з правоохоронцями інших держав.

    Наприкінці 2025 року Національна поліція разом із європейськими партнерами викрила транснаціональну мережу кол-центрів, яка працювала в Києві, Дніпрі та Івано-Франківську.

    За даними Eurojust, відомими потерпілими були понад 400 людей, а підтверджені збитки перевищували 10 млн євро. Злочинці використовували кілька сценаріїв — від фальшивих інвестицій до дзвінків від імені поліції та банків.

    Під час української частини тієї операції правоохоронці вилучали сотні ноутбуків і телефонів, сервери, носії інформації, підроблені посвідчення «працівників банків» та поліції іноземних держав, а також обладнання для створення deepfake.

    Це важлива деталь: сучасні шахрайські кол-центри давно вийшли за межі примітивних телефонних дзвінків.

    Вони можуть використовувати підміну телефонних номерів, фальшиві банківські сайти, криптовалютні платформи, підроблені документи, месенджери та навіть технології штучного інтелекту.

    Збитки вже обчислюються сотнями мільйонів

    За даними, оприлюдненими в липні, лише від початку 2026 року українські правоохоронці ліквідували понад 2000 робочих місць у шахрайських кол-центрах, а встановлені збитки потерпілих перевищили 210 млн грн.

    При цьому реальна сума може бути значно більшою.

    Частина потерпілих не звертається до поліції, особливо якщо йдеться про громадян інших держав. В інших випадках люди самі не одразу розуміють, що стали жертвами шахрайства, оскільки псевдоінвестиційні платформи можуть продовжувати показувати їм неіснуючий «баланс» навіть після фактичного викрадення грошей.

    Ще в лютому генпрокурор повідомляв, що з липня 2025 року в Україні провели майже 800 обшуків, пов’язаних із кібершахрайством. Близько 150 із них здійснювали в межах міжнародного співробітництва з правоохоронцями інших країн.

    Загалом було вилучено більш ніж 25 тисяч одиниць техніки.

    Чому сьогоднішні обшуки можуть бути продовженням ширшого розслідування

    Поки правоохоронці не оприлюднили офіційної фабули справи щодо подій 11 серпня, неможливо підтвердити, чи сьогоднішні обшуки є безпосереднім продовженням операції 4 серпня, лютневого провадження або окремим кримінальним розслідуванням.

    Однак формулювання про «другу хвилю» та фокус на громадянах ЄС вказують, що йдеться про масштабні транскордонні схеми, а не про один невеликий локальний кол-центр.

    Це має значення і з процесуального погляду. Якщо потерпілі перебувають у різних країнах, українським слідчим необхідно отримувати банківські дані, допити та інші докази через механізми міжнародної правової допомоги.

    Саме так працювали попередні справи.

    Eurojust ще наприкінці 2025 року повідомляв про спільні слідчі дії українських і європейських правоохоронців проти мереж, які діяли з території України та обманювали громадян ЄС на мільйони євро.

    Паралельно спливла історія ветерана KRAKEN

    Тема дніпровських «офісів» останніми днями опинилася у центрі уваги і через інше кримінальне провадження.

    ДБР перевіряє можливу причетність ветерана спецпідрозділу KRAKEN Гліба Новостройного до організації роботи шахрайських кол-центрів у Дніпрі.

    Ця інформація стала відома з матеріалів суду у справі Новостройного. Водночас його провину в організації таких структур судом не встановлено, а окремі обставини продовжують перевіряти слідчі.

    Цей сюжет отримав додатковий резонанс через можливий зв’язок із розслідуванням викрадення та вбивства українця Ігоря Комарова на Балі.

    Сам Комаров на записаному викрадачами відео говорив про діяльність дніпровських кол-центрів, однак ці слова були зроблені під очевидним примусом і самі по собі не можуть вважатися доказом щодо інших осіб.

    Тому проводити прямий зв’язок між нинішньою операцією 11 серпня та справою Новостройного чи Комарова без офіційної заяви правоохоронців наразі немає підстав.

    Що відомо саме про обшуки 11 серпня

    Станом приблизно на 10:00 11 серпня ситуація виглядає так: місцеві джерела повідомляють про масштабні слідчі дії у Дніпрі та області та називають їх другою хвилею операції проти шахрайських кол-центрів.

    Попередньо йдеться про мережі, які могли обманювати громадян країн Європейського Союзу.

    Водночас Національна поліція, її Дніпропетровське обласне управління та СБУ ще не оприлюднили офіційного повідомлення з кількістю обшуків, затриманих, адресами чи сумами встановлених збитків.

    Тому інформація про конкретних організаторів, власників «офісів» або кількість затриманих, яка може з’являтися в анонімних Telegram-каналах, поки потребує перевірки.

    Однак попередні операції показують, що масштаб проблеми у Дніпрі справді значний. Лише одна лютнева мережа мала понад 1500 робочих місць, а міжнародні розслідування вже довели існування структур, здатних завдавати збитків на десятки мільйонів євро.

    Саме тому нинішня друга хвиля обшуків може стати одним із найбільших продовжень кампанії українських правоохоронців проти «офісного» шахрайського бізнесу.

    Остаточно зрозуміти масштаб операції можна буде після офіційного повідомлення Нацполіції або СБУ — з даними про кількість проведених обшуків, вилучену техніку, затриманих та конкретні схеми, які інкримінують фігурантам.

  • Трагедія на Житомирському шосе: Audi врізалась у вантажівку, загинули молода жінка та 2-річна дитина

    Трагедія на Житомирському шосе: Audi врізалась у вантажівку, загинули молода жінка та 2-річна дитина

    У Києві вранці в понеділок, 10 серпня, сталася смертельна дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої загинули 27-річна жінка та дворічна дитина. Легковий автомобіль Audi, за кермом якого перебував 24-річний чоловік, зіткнувся з вантажівкою з причепом на Житомирському шосе у Святошинському районі столиці. Водія легковика з травмами госпіталізували.

    За інформацією правоохоронців, аварія сталася приблизно о 05:50. Попередньо слідчі встановили, що 24-річний водій Audi рухався за вантажним автомобілем із причепом, однак не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з транспортним засобом, який їхав попереду. Остаточні причини та механізм аварії мають встановити під час досудового розслідування.

    У легковику разом із водієм перебували його 27-річна дружина та дворічна дитина. Травми, яких вони зазнали внаслідок зіткнення, виявилися смертельними — обидві загинули безпосередньо на місці ДТП. Самого 24-річного чоловіка після аварії доправили до лікарні з тілесними ушкодженнями. Інформації про характер і ступінь тяжкості його травм правоохоронці на момент публікації не деталізували.

    У поліції також повідомили важливу попередню деталь: за наявними на цей момент даними, водій Audi був тверезим. Водночас це лише один з елементів розслідування, а правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини, які могли призвести до смертельного зіткнення.

    На фотографіях із місця події, які поширила поліція та опублікували українські медіа, видно серйозно пошкоджений легковий автомобіль після зіткнення. Правоохоронці працювали на місці аварії, фіксуючи її наслідки та обставини. Офіційних даних про можливі травми водія вантажівки або інших людей наразі не оприлюднювали.

    За фактом смертельної ДТП слідчі розпочали кримінальне провадження за частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України. Йдеться про порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, якщо такі дії спричинили загибель кількох людей. Саме за цією кваліфікацією правоохоронці наразі розслідують обставини трагедії.

    Частина третя статті 286 Кримінального кодексу передбачає кримінальну відповідальність за порушення правил дорожнього руху, наслідком якого стала загибель кількох осіб. Водночас відкриття провадження не означає автоматичного встановлення вини конкретної людини: остаточні висновки мають ґрунтуватися на результатах слідства, експертизах та інших доказах, а питання винуватості вирішує суд.

    Одним із ключових питань розслідування стане точний механізм зіткнення. Попередня версія поліції стосується недотримання водієм безпечної дистанції, однак слідчим необхідно встановити швидкість руху автомобілів, дорожню ситуацію безпосередньо перед аварією, технічний стан транспортних засобів та інші можливі фактори. На цей момент правоохоронці не оприлюднювали висновків відповідних експертиз, тому називати інші причини ДТП було б передчасно.

    Так само немає офіційного підтвердження повідомлень про те, з якою саме швидкістю рухалася Audi перед зіткненням. У деяких публікаціях українських медіа використовуються емоційні формулювання щодо сили удару, однак у повідомленнях поліції конкретна швидкість автомобіля не зазначена. Достеменно відомо лише те, що, за попередньою версією слідства, легковик не витримав необхідної дистанції до вантажівки з причепом.

    Смертельна аварія сталася рано-вранці, коли рух на столичних магістралях лише починає набирати інтенсивність. Житомирське шосе є одним із головних автомобільних напрямків на західному в’їзді до столиці та має значний потік як легкового, так і вантажного транспорту. Водночас поліція поки не повідомляла, що стан дороги, погодні умови чи дорожня інфраструктура стали причиною саме цієї ДТП, тому такі фактори не можна пов’язувати з трагедією без результатів слідства.

    Інформація про аварію швидко з’явилася у низці українських видань. «Суспільне Київ», «Укрінформ», «Вечірній Київ», «Цензор.НЕТ» та інші медіа наводять однакові основні обставини, посилаючись на поліцію столиці: ДТП сталася близько 05:50, водієві Audi 24 роки, загиблі — його 27-річна дружина та дворічна дитина, а сам чоловік госпіталізований.

    Правоохоронці тепер мають встановити повну картину кількох секунд перед зіткненням — від швидкості та траєкторії руху машин до того, чи мав водій можливість уникнути удару. Саме результати експертиз та слідчих дій дозволять визначити юридичну відповідальність учасників аварії.

    Станом на ранок 10 серпня офіційно підтверджені головні обставини залишаються незмінними: Audi зіткнулася з вантажівкою із причепом на Житомирському шосе, 27-річна жінка та її дворічна дитина загинули на місці, 24-річного водія госпіталізували, а поліція відкрила кримінальне провадження. Розслідування смертельної ДТП триває.

  • У Патрульної поліції України новий керівник

    У Патрульної поліції України новий керівник

    30 липня у Національній поліції України відбулися кадрові зміни. Тимчасово виконувач обов’язків голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе офіційно представив особовому складу нового начальника Департаменту патрульної поліції. Відтепер підрозділ очолює полковник поліції Олексій Білошицький, який до цього працював на посаді першого заступника керівника департаменту.

    Про це повідомляє Національна поліція України.

    У відомстві зазначили, що Олексій Білошицький є одним із тих правоохоронців, які стояли біля витоків створення сучасної патрульної поліції після реформи правоохоронної системи. Протягом багатьох років він брав участь у розвитку служби, впровадженні нових механізмів роботи та модернізації підходів до забезпечення безпеки громадян.

    У Нацполіції наголосили, що новопризначений керівник безпосередньо долучався до реалізації низки ключових реформ. Зокрема, він працював над запровадженням сучасних стандартів роботи патрульної поліції, створенням нових спеціалізованих підрозділів, формуванням нормативно-правової бази діяльності сучасної поліції, а також розвитком системи автоматичної фіксації порушень Правил дорожнього руху. Крім цього, Білошицький брав участь у вдосконаленні законодавства у сфері безпеки дорожнього руху та забезпечення громадського порядку.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Олексій Білошицький продовжив службу вже в умовах війни. Він долучився до створення бойової бригади “Хижак”, сформованої при Департаменті патрульної поліції, та особисто виконував бойові завдання у її складі. Згодом під його керівництвом у бригаді були створені підрозділи ударних безпілотних літальних апаратів та аеророзвідки, які беруть участь у виконанні завдань на фронті.

    У Національній поліції очікують, що новий керівник продовжить розвиток патрульної служби, яка в умовах воєнного стану виконує не лише традиційні правоохоронні функції, а й бере активну участь у забезпеченні безпеки населення, підтримці громадського порядку та виконанні окремих бойових завдань.

    Кадрові зміни у Департаменті патрульної поліції відбуваються на тлі оновлення керівництва всієї Національної поліції України. Нагадаємо, 16 липня з посади голови Національної поліції був звільнений Іван Вигівський. Після цього виконувати обов’язки керівника відомства почав його перший заступник Максим Цуцкірідзе.

    Останнім часом відбулися й інші кадрові призначення у структурі поліції. Зокрема, наприкінці червня начальником Патрульної поліції Києва став майор Єгор Голубов, який до цього керував патрульними підрозділами у прифронтових Краматорську та Слов’янську. Одночасно триває оновлення керівного складу сектору безпеки й оборони після призначення колишнього міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка секретарем Ради національної безпеки і оборони України. За словами президента Володимира Зеленського, це рішення було ухвалене з огляду на актуальні безпекові виклики, які стоять перед державою.

  • 83 військових будували приватний будинок командира: на Одещині майору загрожує до 12 років в’язниці

    83 військових будували приватний будинок командира: на Одещині майору загрожує до 12 років в’язниці

    На Одещині правоохоронці викрили командира військової частини, який, за даними слідства, протягом кількох місяців використовував підлеглих військовослужбовців для будівництва власного приватного будинку. Під час проведення слідчих дій на об’єкті правоохоронці виявили 83 військових, які виконували будівельні роботи замість проходження служби.

    Про це повідомили генеральний прокурор Руслан Кравченко та Національна поліція України.

    За даними слідства, майор систематично залучав особовий склад військової частини до зведення свого будинку, розташованого в Подільському районі Одеської області. Правоохоронці вважають, що до будівництва було залучено близько 80 підлеглих, а під час обшуку на території приватного об’єкта перебували 83 військовослужбовці, які виконували різноманітні будівельні роботи.

    Слідчі також встановили, що для забезпечення будівництва використовувався військовий вантажний транспорт, яким перевозили будівельні матеріали. Таким чином службову техніку, призначену для виконання військових завдань, використовували в особистих цілях.

    За словами генерального прокурора Руслана Кравченка, зібрані докази свідчать про системний характер таких дій.

    «Йдеться не лише про незаконне використання державних ресурсів. Це відволікання військовослужбовців від виконання їхніх прямих обов’язків, що в умовах війни напряму впливає на боєготовність підрозділу», — наголосив він.

    У Національній поліції зазначили, що командир діяв у власних інтересах, не зважаючи на наслідки для обороноздатності підрозділу та авторитету держави.

    Після проведення слідчих дій офіцера затримали. За процесуального керівництва Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону йому повідомили про підозру за частиною п’ятою статті 426-1 Кримінального кодексу України — перевищення військовою службовою особою влади або службових повноважень в умовах воєнного стану, що спричинило істотну шкоду.

    Санкція інкримінованої статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років. Наразі суд розглядає питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу, а досудове розслідування триває.

    Це вже не перший подібний випадок, який викривають українські правоохоронці. У вересні 2025 року на Рівненщині Державне бюро розслідувань повідомило про командира, який понад півтора року використовував підлеглих для будівництва власного житла. Крім того, у квітні 2025 року правоохоронці викрили схему, за якою заступнику командира військової частини фактично збудували будинок за кошти, отримані як “бойові” виплати: військовослужбовців документально оформлювали як учасників бойових дій, хоча вони виконували будівельні роботи.

  • Біля ресторану в Києві знайшли куртку з гранатами

    Біля ресторану в Києві знайшли куртку з гранатами

    У Дніпровському районі Києва правоохоронці вилучили два корпуси гранат і запал, які виявили у покинутій куртці біля одного із закладів громадського харчування. Небезпечну знахідку помітили перехожі, після чого на місце викликали поліцію. Про це повідомили у Головному управлінні Національної поліції у місті Києві.

    За даними правоохоронців, повідомлення про підозрілий предмет надійшло близько 13:00. Свідки розповіли, що на перилах сходів, які ведуть до ресторану, лежала залишена без нагляду куртка. Через підозрілий вигляд речей громадяни вирішили не торкатися знахідки та повідомили про неї до поліції.

    Після прибуття на місце події правоохоронці оглянули куртку та виявили всередині два корпуси гранат і запал до них. З огляду на потенційну небезпеку територію перевірили вибухотехніки, які безпечно вилучили боєприпаси для подальшого дослідження.

    До роботи на місці були залучені слідчо-оперативна група Дніпровського управління поліції, фахівці вибухотехнічної служби та інші профільні підрозділи. Правоохоронці провели першочергові слідчі дії, зафіксували обставини події та вилучили знайдені предмети як речові докази.

    Наразі слідчі вирішують питання щодо правової кваліфікації інциденту. Також встановлюється, чи були корпуси гранат споряджені вибуховою речовиною, а також їхній тип і походження. Окрему увагу правоохоронці приділяють встановленню особи, яка залишила куртку біля ресторану, та з’ясуванню мотивів її дій.

    Поліція аналізує записи камер відеоспостереження, опитує можливих свідків і перевіряє інформацію, яка може допомогти встановити обставини появи небезпечних предметів поблизу закладу громадського харчування.

    У Національній поліції вкотре нагадали громадянам, що у разі виявлення підозрілих предметів або можливих боєприпасів категорично не можна торкатися їх чи намагатися самостійно переміщати. У таких випадках необхідно відійти на безпечну відстань, попередити інших про небезпеку та негайно повідомити про знахідку за номерами 102 або 101. Слідчі дії у справі тривають.

  • Бургер із вибухівкою для військових: у Чернігові затримали дівчину після спроби теракту

    Бургер із вибухівкою для військових: у Чернігові затримали дівчину після спроби теракту

    У Чернігові правоохоронці затримали дівчину, яку підозрюють у спробі вчинити теракт проти українських військовослужбовців. За даними слідства, вона передала бійцям на блокпості пакети з їжею, всередині одного з яких був захований саморобний вибуховий пристрій, замаскований під бургер із McDonald’s.

    Про це повідомила поліція Чернігівської області.

    Інцидент стався на виїзді з Чернігова у напрямку Києва. За інформацією правоохоронців, до блокпоста під’їхала дівчина, яка пояснила, що хоче подякувати військовим за службу та підтримати їх. Вона передала кілька пакетів із їжею з ресторану McDonald’s, після чого швидко залишила місце події.

    Військовослужбовці діяли відповідно до встановлених заходів безпеки. Отримані пакунки вони одразу перемістили на безпечну відстань від особового складу та території блокпоста для додаткової перевірки.

    Під час огляду з’ясувалося, що всередині одного з бургерів був захований саморобний вибуховий пристрій. Завдяки пильності військових вдалося уникнути можливих жертв та запобігти вибуху.

    Після інциденту оперативники Національної поліції спільно зі співробітниками Служби безпеки України та прокурорами оперативно встановили місцеперебування підозрюваної. Її затримали, після чого розпочали необхідні слідчі та процесуальні дії.

    У поліції повідомили, що наразі слідчі СБУ під процесуальним керівництвом органів прокуратури проводять комплекс необхідних заходів. Найближчим часом має бути вирішене питання щодо повідомлення затриманій про підозру. Подробиці кримінального провадження та мотиви дій підозрюваної правоохоронці пообіцяли оприлюднити після завершення першочергових слідчих дій.

    Останнім часом українські спецслужби регулярно повідомляють про спроби диверсій та терактів, які, за даними слідства, організовуються або координуються російськими спецслужбами. Зокрема, нещодавно у Миколаєві контррозвідка СБУ затримала агента РФ під час спроби встановити вибуховий пристрій під автомобіль українського військовослужбовця. Раніше також було попереджено подвійний вибух у дворі житлового комплексу в Івано-Франківську, де правоохоронці своєчасно знешкодили вибухівку та запобігли можливим жертвам.

  • З’явилася нова версія вбивства братів Мосейчуків на Київщині

    З’явилася нова версія вбивства братів Мосейчуків на Київщині

    У резонансній справі про викрадення та вбивство братів Максима і Романа Мосейчуків на Київщині з’явилися нові подробиці. Жителі села Калинівка, де сталися трагічні події, пов’язують злочин із побутовим конфліктом навколо мототехніки та дружиною колишнього командира 155-ї окремої механізованої бригади Станіслава Лучанова. Водночас правоохоронці офіційно не підтверджували цю версію як встановлений мотив злочину, а розслідування триває.

    Про нову можливу версію повідомило hromadske, журналісти якого поспілкувалися з мешканцями Калинівки та людьми, які добре знали родину загиблих. За словами співрозмовників видання, дружина Станіслава Лучанова неодноразово скаржилася на шум від мотоциклів, який нібито заважав її маленькій дитині. Саме цей конфлікт місцеві вважають можливим поштовхом до подальших подій.

    Місцеві жителі також стверджують, що незадовго до викрадення військовослужбовці 155-ї окремої механізованої бригади обходили село зі списком власників мототехніки та з’ясовували адреси їхнього проживання. У цьому переліку, за словами очевидців, був брат загиблих Сергій Мосейчук. Водночас імен Максима та Романа у списку нібито не було. Ці обставини наразі залишаються частиною журналістського розслідування і не підтверджені офіційними матеріалами слідства.

    Хрещений батько Максима Мосейчука та друг родини Василь Дмитрієнко розповів журналістам, що в ніч викрадення жителі Калинівки чули постріли. За його словами, зникнення братів спочатку помітив їхній брат Сергій, а про саме викрадення більшість селян дізналася лише після того, як до справи долучилися правоохоронці.

    Окрему увагу журналісти приділили історії родини Мосейчуків. Батько братів, Сергій Мосейчук-старший, після початку повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України. За словами Василя Дмитрієнка, він загинув під час виконання бойового завдання, коли автомобіль із військовими підірвався на міні. Із шести бійців тоді вижили лише двоє.

    Максим Мосейчук також був військовослужбовцем. Він понад два роки служив у Національній гвардії України, був гранатометником і штурмовиком та з перших днів повномасштабної війни брав участь в обороні Києва. За словами його побратимів, під час боїв під Броварами він знищив два російські танки.

    За інформацією hromadske, у ніч із 27 на 28 червня група озброєних чоловіків увірвалася на подвір’я братів Мосейчуків у Калинівці, після чого силоміць вивезла їх у невідомому напрямку. Згодом стало відомо, що обох чоловіків убили. У межах розслідування правоохоронці затримали дев’ятьох військовослужбовців 155-ї окремої механізованої бригади, серед яких — командир одного з батальйонів.

    Окрему підозру у викраденні та умисному вбивстві правоохоронці повідомили екскомандиру 155-ї ОМБр Станіславу Лучанову. За даними Військової служби правопорядку та джерел hromadske, після затримання підлеглих він самовільно залишив військову частину і наразі перебуває в розшуку.

    Наразі офіційні органи не називають мотиву злочину. Версія про конфлікт через мототехніку ґрунтується на свідченнях місцевих жителів, опитаних журналістами, і поки не отримала процесуального підтвердження. Остаточні обставини подвійного вбивства мають бути встановлені під час досудового розслідування та розгляду справи в суді.

  • Втеча після трагедії: водію оголосили підозру у смертельній ДТП, де загинули 12 людей

    Втеча після трагедії: водію оголосили підозру у смертельній ДТП, де загинули 12 людей

    Правоохоронці повідомили про підозру водію кросовера Nissan Murano, який, за даними слідства, став винуватцем масштабної дорожньо-транспортної пригоди на Миколаївщині, що забрала життя 12 людей. Після аварії чоловік залишив місце події, однак його вдалося оперативно розшукати та затримати. Наразі слідчі готуються звернутися до суду з клопотанням про взяття підозрюваного під варту, а розслідування обставин однієї з найтрагічніших автокатастроф останнього часу триває.

    Про це повідомляє Офіс генерального прокурора.

    За інформацією прокуратури, водію повідомлено про підозру за частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України – порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель кількох осіб.

    Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років із можливим позбавленням права керувати транспортними засобами на визначений судом термін.

    У прокуратурі зазначають, що найближчим часом буде вирішено питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу. Сторона обвинувачення наполягатиме на триманні чоловіка під вартою, враховуючи тяжкість інкримінованого злочину, кількість загиблих та поведінку водія після аварії.

    За даними слідства, трагедія сталася вранці 4 липня на території Миколаївської області на одній із ділянок автомобільної дороги, якою щоденно рухаються сотні транспортних засобів.

    Маршрутний мікроавтобус Mercedes Sprinter здійснював регулярний рейс за маршрутом Одеса – Миколаїв та перевозив пасажирів до обласного центру.

    За попередньою інформацією Національної поліції, під час руху назустріч маршрутці виїхав кросовер Nissan Murano.

    Слідчі вважають, що водій легкового автомобіля порушив правила дорожнього руху, виїхавши на смугу зустрічного руху, де й сталося лобове зіткнення з пасажирським мікроавтобусом.

    Удар був надзвичайно потужним.

    Від сили зіткнення Mercedes Sprinter перекинувся, після чого зіткнувся ще й із вантажним автомобілем Volvo, який рухався дорогою.

    Фактично маршрутний автобус опинився затиснутим між двома транспортними засобами, що значно збільшило масштаби трагедії та ускладнило проведення рятувальної операції.

    Мікроавтобус отримав критичні пошкодження кузова, а багато пасажирів опинилися заблокованими всередині салону.

    На місце події були негайно направлені численні екіпажі екстрених служб.

    Рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій проводили деблокування людей за допомогою спеціального гідравлічного обладнання, адже самостійно вибратися із понівеченого транспортного засобу більшість потерпілих не могла.

    Одночасно медики надавали першу допомогу постраждалим безпосередньо на місці аварії, після чого потерпілих госпіталізували до лікарень Миколаївської області.

    Унаслідок аварії загинули 12 людей.

    Ще шестеро пасажирів отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.

    Постраждалих доправили до медичних закладів, де вони перебувають під наглядом лікарів. Частина з них отримала тяжкі травми, тому медики продовжують боротися за їхнє здоров’я.

    Особливого резонансу трагедія набула через те, що після аварії водій Nissan Murano не залишився на місці пригоди.

    За інформацією правоохоронців, він утік одразу після зіткнення, не викликав екстрені служби, не надав допомоги постраждалим і не дочекався прибуття поліції.

    Після отримання повідомлення про втечу винуватця аварії правоохоронці негайно розпочали спеціальну поліцейську операцію.

    До пошуку чоловіка були залучені оперативники, патрульні поліцейські та інші підрозділи.

    У результаті проведених оперативно-розшукових заходів особу водія вдалося швидко встановити, після чого його затримали відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.

    Після затримання із підозрюваним провели першочергові слідчі дії.

    Наразі правоохоронці продовжують збирати доказову базу у кримінальному провадженні.

    Слідчі призначили низку експертиз, зокрема автотехнічну, трасологічну та судово-медичну.

    Фахівці мають остаточно встановити швидкість руху транспортних засобів, механізм виникнення аварії, технічний стан автомобілів, дорожню обстановку, а також інші обставини, які можуть мати значення для кримінального провадження.

    Крім того, правоохоронці аналізують записи камер відеоспостереження, реєстраторів транспортних засобів, якщо вони збереглися, та опитують очевидців трагедії.

    У прокуратурі наголошують, що кримінальне провадження перебуває на особливому контролі через надзвичайно тяжкі наслідки дорожньо-транспортної пригоди.

    Смерть дванадцяти людей зробила цю аварію однією з найбільш трагічних в Україні за останній час.

    Трагедія вкотре привернула увагу до проблеми грубих порушень правил дорожнього руху, які можуть мати катастрофічні наслідки, а також до необхідності суворої відповідальності для водіїв, чиї дії призводять до загибелі людей.

    Найближчим часом суд має розглянути клопотання прокуратури щодо запобіжного заходу для підозрюваного. Якщо його провину буде доведено в суді, чоловікові загрожує тривалий строк позбавлення волі.