Golosnovinua.com

Позначка: НАТО

  • Іспанія та Греція відмовилися передавати Україні ракети Patriot

    Іспанія та Греція відмовилися передавати Україні ракети Patriot

    Іспанія та Греція не готові передавати Україні додаткові ракети для комплексів Patriot, частина яких наближається до завершення строку експлуатації, пише The Telegraph. Однак у випадку з Афінами йдеться не про раптову відмову. Наша редакція ще 14 вересня повідомляла, що питання передачі грецьких ракет фактично закрите через позицію країни щодо Туреччини.

    За даними, які раніше отримала редакція, грецька сторона ще під час перших переговорів дала зрозуміти, що не погодиться передавати ракети без гарантій власної безпеки на турецькому напрямку. Таких гарантій Афіни не отримали. Тому подальші обговорення можливої поставки, зокрема через Норвегію, не означали, що Греція справді готова віддати свої боєприпаси.

    Влітку 2026 року Київ запросив у Греції до 200 ракет PAC-2. Як писала Kathimerini 17 липня, союзники по НАТО та ЄС обговорювали варіант, за якого Афіни продали б боєприпаси Норвегії, а та передала б їх Україні. Це дозволило б Греції уникнути прямої передачі озброєння. Однак навіть така схема не усунула головної перешкоди. Ракети залишаються частиною грецької системи протиповітряної оборони, яку країна вважає необхідною для стримування Туреччини.

    За даними The Telegraph, йдеться приблизно про 200 грецьких ракет PAC-2, які перебувають на озброєнні близько 23 років і наближаються до завершення розрахункового строку служби. Водночас вік боєприпасів сам по собі не означає, що вони непридатні до використання. Для цього необхідно враховувати їхній технічний стан і можливість продовження ресурсу.

    Щодо Іспанії, то в березні Мадрид заявляв про готовність передати Україні п’ять ракет Patriot, про що повідомляло El País із посиланням на джерела в іспанському уряді. Водночас 8 вересня міністерка оборони країни Маргарита Роблес повідомила, що з лютого Іспанія вже передала Україні понад 70 зенітних ракет різних типів, зокрема для Patriot. Однак попередні поставки не означають згоди на нову передачу. Публічного підтвердження того, що Мадрид погодився передати додаткові ракети на нинішній запит, немає. Точна кількість ракет Patriot, які залишаються в іспанських запасах, також невідома.

    У результаті Київ не може розраховувати на ці запаси як на гарантоване джерело поповнення ППО перед зимою. Ані обговорення передачі грецьких ракет через Норвегію, ані попередні іспанські поставки не означають, що Україна отримає додаткові боєприпаси Patriot у потрібні строки.

    Для України це питання особливо важливе напередодні зими, коли захист енергетичної інфраструктури від російських ракетних ударів стає одним із ключових завдань ППО. Водночас європейські запаси Patriot обмежені, а нові боєприпаси неможливо отримати миттєво. Виробництво залежить від потужностей американських підприємств і вже сформованої черги замовлень.

  • Путін погрожує ядерною війною, а НАТО заспокоює Москву

    Путін погрожує ядерною війною, а НАТО заспокоює Москву

    НАТО оголосило про проведення масштабних навчань із ядерного стримування Steadfast Noon, у яких візьмуть участь 17 держав-членів Альянсу. Маневри відбудуться в Італії з 13 до 23 жовтня на тлі загострення відносин із Росією, яка раніше погрожувала застосуванням ядерної зброї у разі загрози Калінінградській області.

    Про це повідомляють Politico, Associated Press та офіційний сайт НАТО.

    Навчання Steadfast Noon проводяться щорічно вже понад десять років. Їхня мета — перевірити готовність авіації, військового персоналу та систем управління до виконання завдань ядерного стримування.

    Цьогоріч у маневрах візьмуть участь десятки літаків із 17 країн НАТО. Водночас реальні ядерні боєзаряди під час тренувань не використовуватимуться.

    Попри напружені відносини з Москвою, представники Альянсу наголошують, що навчання були заплановані заздалегідь і не спрямовані проти конкретної держави.

    Директорка з питань ядерної політики НАТО Насіма Барроуз заявила, що регулярність таких тренувань має демонструвати їхню передбачуваність.

    «Ми проводимо це щороку, і це також чіткий сигнал для таких країн, як Росія, що немає причин для занепокоєння», — наголосила вона.

    За словами представниці НАТО, Альянс уважно стежить за російською військовою активністю, але наразі не зафіксував змін у ядерній позиції Росії, які вимагали б надзвичайної реакції.

    Новий виток напруженості виник після серпневих навчань НАТО поблизу Калінінградської області РФ. Російська сторона заявила, що готова розглядати застосування ядерної зброї, якщо Альянс спробує ізолювати цей російський ексклав.

    Калінінградська область розташована між Польщею та Литвою і має стратегічне значення для російських військових, зокрема через розміщення там ракетних систем.

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що Альянс залишається оборонним об’єднанням, а тренування необхідні для підтримання ефективності та надійності ядерного стримування.

    Зокрема, Steadfast Noon має перевірити взаємодію військових різних країн та їхню готовність діяти за встановленими процедурами.

    Представники Альянсу також підкреслюють, що не прагнуть посилювати напруженість через російські заяви. НАТО намагається уникнути ситуації, коли звичайні військові навчання можуть бути помилково сприйняті як підготовка до нападу.

    Водночас у Європі продовжують обговорювати російські ядерні погрози. Європейські посадовці неодноразово закликали Москву відмовитися від риторики, яка може посилювати небезпеку прямого протистояння.

    Таким чином, НАТО не скасовує свої ядерні навчання через заяви Кремля, але одночасно намагається знизити ризик ескалації. Маневри залишаються частиною планової оборонної діяльності Альянсу, а не оголошенням про підготовку ядерного удару.

  • Гончаренко опинився в центрі дискусії щодо перегляду рішень про мову та церкву

    Гончаренко опинився в центрі дискусії щодо перегляду рішень про мову та церкву

    У Верховній Раді поки не розуміють, як можна буде переглянути вже ухвалені рішення щодо російської мови та церкви, якщо Україна перейде до реальних домовленостей про завершення війни. Джерело, знайоме з обговореннями всередині парламенту, говорить, що це питання вже доводиться враховувати під час обговорення можливого врегулювання. За його словами, Росія відносить російську мову та церкву до головних і необговорюваних умов майбутніх домовленостей, тому українській стороні в будь-якому разі доведеться вирішувати, що робити з уже ухваленими рішеннями.

    Йдеться про кілька різних законодавчих рішень. Закон про забезпечення функціонування української мови як державної діє з 2019 року, освітні квоти — ще з 2017-го. Обмеження для релігійних організацій, пов’язаних із державою-агресором, Верховна Рада ухвалила окремим законом уже після початку повномасштабної війни. Просто відмовитися від цих норм одним рішенням не вийде — для їхньої зміни знадобиться нова законодавча процедура.

    Питання стало однією з причин конфлікту Гончаренка з «Євросолідарністю». 5 жовтня фракція заявила, що його позиція щодо завершення війни розходиться з партійними установками. Серед принципових для «Євросолідарності» питань окремо вказані українська мова та незалежна українська церква, а також сильна армія і курс до ЄС та НАТО.

    Сам Гончаренко пропонує обговорювати ці теми інакше. У своїй публічній позиції він допускає нейтральний статус України за умови збереження армії та співпраці з НАТО, питання російської мови пропонує розглядати через європейські норми захисту мов меншин, а релігійну сферу — у межах майбутніх домовленостей. Водночас він не пропонує просто скасувати чинні норми, а говорить про можливі зміни в рамках ширшої угоди щодо завершення війни.

    Тут виникає політична проблема. Будь-яка зміна чинних правил щодо мови чи релігійної сфери потребуватиме рішень усередині самої України, тоді як їхнє можливе включення до переговорів означатиме ще й необхідність пояснити такі кроки суспільству та парламенту. Поки в Раді, за словами джерела, не розуміють, як саме це можна буде оформити.

    Після виключення Гончаренка з «Євросолідарності» ці розбіжності отримали вже не лише змістовне, а й політичне продовження. Напередодні виключення, відповідаючи на запитання «Радіо Свобода» про можливість такого рішення, Гончаренко заявив, що насамперед відповідає перед своїми виборцями, і додав: «Я переконаний: те, що я говорю, підтримує більшість моїх виборців». Він обирався до Верховної Ради як самовисуванець в Одеській області та залишався безпартійним. Інші поступки, на думку Гончаренка, можуть бути в питаннях мови і віри: «Якщо люди хочуть собі говорити російською, хай говорять… Якщо є з десяток людей, які хочуть ходити до російської православної церкви, – хай ходять. Головне – контролювати, щоб там говорили про Бога, а не про зраду Батьківщини».

    5 жовтня «Європейська солідарність» оголосила про його виключення з фракції, пояснивши рішення ідеологічними розбіжностями щодо завершення війни та майбутньої архітектури безпеки України. Наступного дня українські ЗМІ повідомили про появу картки Гончаренка в базі «Миротворця». У профілі його звинувачують, зокрема, у діях, які автори ресурсу трактують як спрямовані на деморалізацію суспільства та зрив мобілізаційних заходів. Водночас «Миротворець» є недержавним ресурсом, тому його твердження не є встановленими судом фактами.

    За даними джерела, навколо Гончаренка найближчим часом може сформуватися власна неформальна група. До її обговорення, за словами співрозмовника, вже закладаються і питання мови, церкви та можливих домовленостей про завершення війни. Саме тому суперечка, яка почалася всередині однієї фракції, може вийти за її межі та стати частиною нової конфігурації депутатів у Раді.

     

  • Польща підняла в небо бойову авіацію через масований ракетний удар Росії по Україні

    Польща підняла в небо бойову авіацію через масований ракетний удар Росії по Україні

    Уранці 7 жовтня польські військові терміново підняли в повітря чергові ланки бойової авіації через масований комбінований ракетний напад Російської Федерації на українські міста. Оперативне командування Збройних сил Польщі перевело у стан максимальної готовності власні системи протиповітряної оборони та радіолокаційного спостереження, реагуючи на смертельну небезпеку безпосередньо біля східних рубежів Північноатлантичного альянсу. Винищувачі розпочали патрулювання о 06:46 за київським часом, коли десятки російських крилатих ракет продовжували маневрувати в українському повітряному просторі, наближаючись до західних кордонів.

    У польському військовому відомстві наголосили, що задіяли абсолютно всі наявні чергові сили та ресурси для запобігання порушенню суверенного повітряного простору та гарантування безпеки цивільного населення.

    «Увага. У зв’язку з активністю далекомагістральної авіації Російської Федерації, яка завдає ударів по території України, у польському повітряному просторі розпочалися операції військової авіації», – зазначили військові.

    Паралельно з підйомом бойових літаків у прикордонних воєводствах розгорнули комплекс превентивних оборонних заходів, покликаних миттєво відреагувати на будь-яку збройну провокацію чи аварійне відхилення ворожих повітряних цілей.

    «Наземні системи протиповітряної оборони та радіолокаційної розвідки перейшли у стан готовності. Ці заходи мають превентивний характер і спрямовані на забезпечення безпеки повітряного простору та його захист, особливо в районах, прилеглих до зон, що перебувають під загрозою», – підкреслили в польському командуванні.

    Масштабний напад агресора розпочався ще посеред ночі. Близько 03:09 у Києві та більшості регіонів оголосили масштабну тривогу через загрозу застосування балістичного озброєння високої швидкості. Майже одразу після попереджень про фіксацію цілей у напрямку столиці прогриміла серія потужних вибухів, викликаних бойовою роботою підрозділів протиповітряної оборони. Уже на світанку ворог продовжив хвилю терору, запустивши крилаті ракети зі стратегічних бомбардувальників, які складно маневрували областями та створювали критичне напруження біля кордонів союзних держав.

    Рішення щодо негайного підняття винищувачів стало наслідком перегляду безпекових протоколів Варшави. З 1 жовтня польське командування офіційно змінило процедури протиповітряної оборони у відповідь на регулярні російські удари поблизу території країн Альянсу. Крім того, міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш оголосив про суттєве посилення та розширення підрозділів регулярної армії на території прикордонного Люблінського воєводства на сході країни. Зростаюча агресія з боку Москви змушує європейських партнерів посилювати східний фланг і діяти на випередження заради захисту власного суверенітету.

  • Морський терор Кремля: Росія атакує цивільні судна біля берегів НАТО та намагається паралізувати Чорне море

    Морський терор Кремля: Росія атакує цивільні судна біля берегів НАТО та намагається паралізувати Чорне море

    Російська Федерація цілеспрямовано намагається перетворити західну частину Чорного моря на зону тотальної небезпеки, непридатну для міжнародного цивільного судноплавства. Чергові зухвалі удари окупаційної армії по цивільних торговельних суднах вийшли далеко за межі української портової інфраструктури і тепер фіксуються безпосередньо у водах держав Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу. Про системну повзучу агресію та свідоме розширення театру воєнних дій заявив президент Володимир Зеленський під час свого вечірнього звернення до народу.

    Безпрецедентним інцидентом стала атака на комерційні судна біля узбережжя Болгарії, яка продемонструвала готовність Москви відкрито загрожувати країнам НАТО. Після отримання інформації про напад представники Військово-морських сил Збройних сил України негайно вийшли на прямий зв’язок із болгарськими колегами для детального аналізу ситуації. У ході оперативної координації було встановлено, що агресор провів складну комбіновану атаку із залученням як морських надводних ударних дронів, так і безпілотних літальних апаратів повітряного базування. Фактично кремлівський режим розпочав масштабну гібридну операцію в морському просторі європейських держав.

    За словами українського лідера, подібні ворожі операції мають системний характер і спрямовані на створення постійного напруження на міжнародних морських шляхах. Кремль намагається шантажувати світ і руйнувати стабільність глобальних логістичних маршрутів.

    «Росіяни планують саме це – постійно нарощувати ескалацію. Їхні дрони вже постійно залітають у Молдову… постійно тривають атаки на наші порти», – наголосив Володимир Зеленський.

    Реагуючи на зростаючу небезпеку та збройні провокації у водах країн Альянсу, президент дав невідкладні вказівки військовому керівництву держави. Зокрема, Збройні сили України, Міністерство оборони, органи зовнішньої та військової розвідки, а також профільні спеціальні служби отримали наказ суттєво посилити взаємодію з міжнародними партнерами для формування надійного механізму захисту морських коридорів. Глава держави окремо закликав західних лідерів до чітких, рішучих та безкомпромісних дій у відповідь, наголосивши, що демонстративна безкарність лише заохочує агресора до ще більш зухвалих нападів.

    Спроби зробити Чорне море небезпечним для цивільного руху несуть критичну загрозу не лише для безпеки Європи, а й для світового продовольчого ринку. Західна морська акваторія слугує головною артерією для експорту української аграрної продукції до десятків країн світу, які залежать від стабільних постачань хліба. Цілеспрямований терор комерційного флоту та поширення бойових дій на морську територію Євросоюзу свідчать про намір Кремля використати продовольчу кризу як важіль глобального політичного тиску.

  • Озброєні люди в масках штурмують кордон НАТО: Білорусь влаштувала зухвалу провокацію проти військових Латвії

    Озброєні люди в масках штурмують кордон НАТО: Білорусь влаштувала зухвалу провокацію проти військових Латвії

    На східному рубежі Північноатлантичного альянсу сталася небезпечна ескалація, яка ледь не призвела до прямого збройного зіткнення. Упродовж 5–6 жовтня на кордоні з Білоруссю група з щонайменше двадцяти нелегальних мігрантів під супроводом невідомих людей зі зброєю та в масках намагалася силоміць прорватися на територію Латвії. Під час відбиття спроби незаконного перетину латвійські військовослужбовці зіткнулися з прямими відкритими погрозами з боку озброєного конвою, який діяв із білоруського боку.

    Цей інцидент суттєво відрізнявся від численних попередніх спроб штурму кордону мігрантами, оскільки невідомі куратори перейшли межу звичайної координації та відкрито продемонстрували готовність застосувати вогнепальну зброю. Зафіксовано, що бійці в масках не просто направляли іноземців, а насильно підштовхували їх у спини, витісняючи безпосередньо на лінію контролю та загорожі. Одночасно вони вигукували агресивні погрози на адресу латвійських військових патрулів, провокуючи тих відкрити вогонь у відповідь. Завдяки професійним, вивіреним та холоднокровним діям латвійських силовиків ситуацію вдалося стабілізувати, а саму спробу силового прориву кордону – повністю нейтралізувати.

    Військове командування Латвії офіційно схарактеризувало цю подію як особливо демонстративну та агресивну провокацію. Оборонне відомство держави переконане, що інцидент є складовою частиною ширшої хвилі гібридної війни, яку веде союзний дует Мінська та Москви проти європейських демократій. Нелегальна міграція вже кілька років поспіль використовується авторитарними режимами як зручний політичний та військовий інструмент тиску на країни Балтії, а також на спільний зовнішній кордон Європейського Союзу та НАТО. Проте залучення людей зі стрілецькою зброєю на лінії розмежування свідчить про новий, значно небезпечніший етап ескалації.

    Географічне положення Латвії вимагає максимальної мобілізації сил, адже країна одночасно межує як з територією Республіки Білорусь, так і з Російською Федерацією. Будь-яка нестабільність на східному кордоні розцінюється Альянсом як прямий виклик колективній безпеці всього європейського континенту. З огляду на зростаючу загрозу прямого військового конфлікту з боку РФ, офіційна Рига проводить безпрецедентну роботу з інженерного та фортифікаційного облаштування прикордонної смуги.

    Сьогодні вздовж латвійського рубежу триває зведення капітальних оборонних рубежів, облаштовуються протитанкові рови, встановлюються бетонні загородження та створюється розгалужена мережа інженерних перешкод. Військові підрозділи заздалегідь готують місцевість до ведення повноцінних бойових дій на випадок збройної агресії. Подібні ворожі акції лише підтверджують обґрунтованість підготовки латвійської армії до найжорсткіших сценаріїв протистояння, змушуючи країни НАТО тримати східний фланг у стані повної бойової готовності.

  • Після виключення Гончаренка у Раді може сформуватися нова неформальна група

    Після виключення Гончаренка у Раді може сформуватися нова неформальна група

    Після виключення Олексія Гончаренка з фракції «Європейської солідарності» у Верховній Раді готується переформатування депутатських груп. Найближчим часом у Гончаренка може з’явитися власна неформальна група, яка буде пов’язана не лише з його конфліктом із колишньою фракцією, а й з ширшою зміною підходів до завершення війни та подальшої міжнародної підтримки України. Про це повідомило джерело, знайоме з обговореннями всередині парламенту. За даними джерела, у парламенті вже обговорюють майбутню конфігурацію та людей, які можуть об’єднатися навколо Гончаренка після його виходу з «Євросолідарності». Поки йдеться саме про неформальне об’єднання, однак його появу очікують уже найближчим часом.

    Паралельно серед депутатів обговорюється зміна самого фінансового треку України. Депутати, які останнім часом їздили до Європи та США і проводили там зустрічі із західними партнерами, отримали прямий сигнал про те, що надалі фінансово не підтримуватимуть ані безпосередньо війну, ані ветеранів, ані реабілітацію військових. Натомість фінансовий трек має бути переформатований на підтримку мирного населення — цивільних, соціальних програм і напрямів, пов’язаних із підтримкою населення та подальшим відновленням країни. За інформацією джерела, саме цей сигнал зараз враховує частина депутатів під час обговорення нової конфігурації навколо Гончаренка.

    До цього ж процесу вписується участь Китаю. За даними джерела, Китай має бути залучений до нового треку, однак наразі його передбачається підключати через Казахстан. Йдеться про можливий окремий канал, який може використовуватися для майбутніх домовленостей щодо України. Водночас Китай уже фігурує у запропонованій Гончаренком моделі завершення війни. Депутат пропонує не намагатися одразу укласти одну велику угоду, а рухатися через серію окремих домовленостей — про припинення ударів по портах, підприємствах, школах, лікарнях і мостах, безпеку судноплавства, енергетику та інші напрями. Серед можливих гарантів таких домовленостей він називає Китай, Туреччину, ОАЕ, Катар, Ватикан і МАГАТЕ. Складніші питання, зокрема Донбас і нейтральний статус України, у його моделі мають обговорюватися окремо.

    Окрема проблема, яку зараз доводиться прораховувати в цьому контексті, — рішення України у сфері російської мови та церкви. За даними джерела, всередині Ради поки не розуміють, яким чином у разі майбутніх домовленостей можна буде відіграти назад уже ухвалені рішення у цих питаннях, однак, як стверджує співрозмовник, виходять із того, що це все одно доведеться робити. Для Росії російська мова та церква належать до числа головних і необговорюваних умов майбутнього врегулювання, тому під час переходу до реальних переговорів ці питання можуть опинитися серед тих, щодо яких Україні доведеться ухвалювати політично складні рішення. Проблема полягає не лише у змісті можливих поступок, а й у тому, як юридично та політично повернути назад рішення, які вже були ухвалені всередині країни.

    Саме на цьому перетині й виник конфлікт Гончаренка з «Європейською солідарністю». У своїй позиції депутат допускає нейтральний статус України за умови збереження армії та співпраці з НАТО, пропонує розглядати питання російської мови через європейські норми захисту мов меншин і допускає обговорення релігійної сфери в межах майбутньої угоди. «Європейська солідарність» зайняла протилежну позицію і після його виступів заявила, що його підхід розходиться з партійними установками щодо завершення війни та майбутньої архітектури безпеки. Для партії принциповими залишаються сильна армія, українська мова, незалежна українська церква та курс України до ЄС і НАТО. 5 жовтня Гончаренка було виключено з фракції.

     

  • Чергові ультиматуми з Москви: Дмитро Медведєв озвучив кремлівські «умови миру»

    Чергові ультиматуми з Москви: Дмитро Медведєв озвучив кремлівські «умови миру»

    Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв вкотре озвучив фантазійні вимоги Кремля щодо так званого «мирного врегулювання» війни проти України. Його чергові заяви фактично зводяться до ультиматумів про повну капітуляцію та відмову України від державного суверенітету й територіальної цілості.

    Позиція Москви вчергове демонструє небажання РФ вести реальний діалог та прагнення знищити українську державність.

    Головні пункти «умов» від Медведєва:

    • Позбавлення суверенітету та позаблоковість: Вимога зафіксувати нейтральний, без’ядерний статус України із посиланням на положення часів проголошення Незалежності, що має на меті заблокувати інтеграцію країни до ЄС та НАТО.
    • Втручання у внутрішню політику: Необґрунтовані вимоги «відмови від націоналистичного курсу» та скасування законів про захист державного суверенітету і мовної політики України.
    • Територіальні зазіхання: Цинічна вимога передати під російську юрисдикцію території України, які кремлівська пропаганда та зміни до російської конституції незаконно оголосили «регіонами РФ».
  • ГУР попередило НАТО про російські диверсії: одна з цілей — Starlink у Європі

    ГУР попередило НАТО про російські диверсії: одна з цілей — Starlink у Європі

    Російські спецслужби отримали завдання посилити активність на території країн Європейського Союзу та НАТО й готують нові гібридні операції, метою яких може бути послаблення західної підтримки України та створення проблем для критичної інфраструктури союзників. Про це 2 жовтня повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

    За інформацією ГУР, Москва планує використовувати для таких операцій уже сформовану агентурну мережу в європейських країнах. Йдеться про людей, яких могли завербувати російські військова розвідка ГУ Генштабу РФ, відома також як ГРУ, та Федеральна служба безпеки.

    Серед можливих напрямів діяльності українська розвідка називає військові об’єкти, критичну інфраструктуру та системи зв’язку. Окремо ГУР звертає увагу на приймальні станції супутникового інтернету Starlink, розташовані в країнах Європи. Саме вони, за оцінкою української розвідки, можуть стати одними з потенційних цілей диверсій.

    У ГУР наголошують, що йдеться не лише про фізичне пошкодження окремих об’єктів. Росія, за оцінкою української сторони, може намагатися одночасно створити проблеми для військової логістики, зв’язку та підтримки України, а також перевіряти готовність країн НАТО реагувати на атаки, які формально не виглядають як прямий військовий напад.

    Українська розвідка вже поінформувала партнерів про ці ризики.

    Тема виглядає особливо актуальною на тлі останніх подій у Польщі. Наприкінці вересня польська прокуратура почала розслідувати пожежу на об’єкті, пов’язаному із супутниковим зв’язком Starlink, у Волі-Кробовській. За повідомленнями медіа, слідчі перевіряють версію диверсії та можливого злочину в інтересах іноземної розвідки.

    Саме такі епізоди останнім часом дедалі частіше розглядаються європейськими спецслужбами не як випадкові інциденти, а як частина ширшої кампанії гібридного тиску.

    Раніше західні уряди й спецслужби неодноразово повідомляли про підпали, пошкодження інфраструктури, диверсії на промислових об’єктах та спроби атак на підприємства оборонного сектору, які пов’язували з російськими структурами або їхніми посередниками.

    За даними Bloomberg, союзники України вже тривалий час фіксують російську кампанію гібридної активності, яка включає підпали, диверсії, замахи та операції проти об’єктів, пов’язаних із постачанням допомоги Україні. Європейські посадовці вважають, що таким чином Москва намагається підвищити ціну підтримки Києва та створити відчуття постійної небезпеки всередині країн НАТО.

    Окрему увагу привертають саме системи зв’язку. Starlink має важливе значення як для цивільної, так і для військової комунікації, а його наземна інфраструктура в Європі може бути чутливою до фізичних пошкоджень або саботажу.

    Саме тому згадка Starlink у повідомленні ГУР є важливою: йдеться не просто про одну технологічну компанію, а про частину ширшої системи захищеного супутникового зв’язку, яка відіграє значну роль і для України.

    При цьому ГУР не стверджує, що конкретна атака на конкретну станцію вже неминуча. Формулювання української розвідки обережніше: Starlink названо серед імовірних цілей, які перебувають у полі зору російських спецслужб. Це означає, що йдеться про оцінку ризику та підготовку можливих операцій, а не про підтверджений план атаки на конкретний об’єкт.

    Європейські країни вже посилюють контррозвідувальні заходи.

    У Німеччині, зокрема, спецслужби перевіряють інформацію про можливі схрони зі зброєю, які могли бути створені російськими агентами для майбутніх диверсій. Окремо повідомлялося про ризики атак на підприємства оборонного сектору.

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте також раніше попереджав, що кампанія диверсій і гібридних операцій з боку Росії триває, а країни Альянсу мають бути готовими до дій, які перебувають нижче порога відкритої війни.

    Проблема таких операцій полягає саме в їхній неоднозначності. Підпал складу, пошкодження кабелю, вибух на підприємстві чи аварія на об’єкті зв’язку можуть на перших етапах виглядати як звичайний інцидент. Лише після слідчих дій, аналізу фінансових зв’язків, контактів підозрюваних та даних розвідки може з’ясуватися можлива причетність іноземних спецслужб.

    Для НАТО така тактика створює додатковий виклик, оскільки дозволяє державі-агресору завдавати шкоди без формального переходу до прямого військового зіткнення.

    Саме тому захист критичної інфраструктури, систем зв’язку та логістики останнім часом стає одним із ключових напрямів безпеки в Європі.

    ГУР стверджує, що російські спецслужби отримали завдання посилити активність у країнах ЄС і НАТО, а серед імовірних цілей можуть бути військові об’єкти, критична інфраструктура, системи зв’язку та станції Starlink.

  • «Ми не починали»: Путін на «Валдаї» знову переписав причини війни

    «Ми не починали»: Путін на «Валдаї» знову переписав причини війни

    Президент Росії Володимир Путін 1 жовтня під час виступу на дискусійному клубі «Валдай» знову повторив ключові тези російської версії війни проти України. Він заявив, що РФ нібито «не починала» війну, була змушена «захищатися зі зброєю в руках», а російські військові начебто «ніколи першими спеціально не атакували об’єкти цивільної інфраструктури».

    Ці заяви суперечать зафіксованим міжнародними організаціями фактам про початок повномасштабного вторгнення та наслідки російських атак по Україні.

    Путін стверджував, що конфлікт нібито був нав’язаний Росії через підтримку Заходом України та розширення НАТО. Він також знову назвав територію України «історичними територіями Росії» та заявив, що Москва опинилася в ситуації, коли їй нібито не залишили іншого вибору, окрім застосування сили.

    Водночас Генеральна асамблея ООН ще 2 березня 2022 року ухвалила резолюцію «Агресія проти України», в якій дії Російської Федерації прямо були названі агресією проти України. За документ проголосувала 141 держава. Резолюція вимагала від Росії негайно припинити застосування сили та повністю і безумовно вивести свої війська з міжнародно визнаної території України.

    Тобто твердження про те, що Росія «не починала» повномасштабну війну, не відповідає оцінці, яку міжнародна спільнота зафіксувала після введення російських військ в Україну 24 лютого 2022 року.

    Путін знову переклав відповідальність на НАТО

    У своєму виступі Путін вкотре пов’язав рішення про вторгнення з НАТО. За його версією, Альянс не мав «освоювати» територію України, яку президент РФ назвав частиною російського історичного простору.

    Таке пояснення Москва використовує від початку повномасштабної війни. Водночас Україна на момент вторгнення не була членом НАТО, а рішення про прийняття країни до Альянсу не було ухвалене.

    Крім того, резолюція Генасамблеї ООН підтвердила суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах.

    Сам Путін на «Валдаї» паралельно закликав «жити дружно» та шукати способи мирного співіснування, однак ці слова пролунали на тлі російських ударів по українських містах та інфраструктурі.

    Reuters 1 жовтня повідомляв, що під час виступу Путін говорив про високу ймовірність продовження міжнародних конфліктів у період зміни світового порядку. Він також знову виступив із критикою західної політики та говорив про завершення епохи західного домінування.

    «По цивільних не б’ємо» — дані ООН свідчать про масштабні жертви

    Ще одна заява Путіна стосувалася дій російської армії.

    Він заявив, що російські військові нібито завжди дотримуються законів ведення війни та «ніколи першими спеціально не атакували об’єкти цивільної інфраструктури».

    При цьому моніторингова місія ООН з прав людини протягом війни регулярно документує загибель і поранення цивільних унаслідок ударів російських збройних сил.

    Лише з 1 по 24 вересня 2026 року місія ООН зафіксувала щонайменше 200 загиблих і 1234 поранених цивільних в Україні. У повідомленні прямо зазначено, що російські збройні сили протягом кількох днів здійснювали повторні удари ракетами, дронами та керованими авіабомбами по різних регіонах, пошкоджуючи житлові будинки, лікарні, магазини та робочі місця.

    За даними ООН, лише у серпні 2026 року в Україні загинули щонайменше 372 цивільні, ще 2349 людей були поранені. Майже половина всіх жертв того місяця припала на далекобійні ракети та безпілотники, причому значна частина таких ударів відбувалася далеко від лінії фронту — у великих містах.

    У перші вісім місяців 2026 року ООН зафіксувала 2222 загиблих і 13 058 поранених цивільних. Це більше, ніж за весь 2025 рік, і на 55% перевищувало показник аналогічного періоду попереднього року

    Ці цифри не означають автоматично, що кожне конкретне влучання було навмисною атакою саме на цивільну ціль — для такої правової оцінки необхідно встановлювати обставини кожного удару окремо. Однак вони прямо суперечать загальній картині, яку Путін намагається створити твердженням про те, що російські удари нібито не зачіпають цивільне населення та цивільну інфраструктуру.

    ООН фіксує системні удари по енергетиці, портах і залізниці

    Моніторингова місія ООН окремо наголошує на регулярних російських атаках по об’єктах, від яких залежить повсякденне життя цивільного населення.

    У березні 2026 року місія повідомляла, що російські збройні сили продовжували атакувати енергетичну, залізничну та портову інфраструктуру України. Такі удари порушували електропостачання, транспортне сполучення та доставку необхідних товарів. 97% цивільних жертв, зафіксованих місією того місяця, припали на території, контрольовані українським урядом.

    У квітні ситуація повторилася. ООН зафіксувала щонайменше 14 атак, які пошкодили морську портову інфраструктуру Одеської області, спричинили цивільні жертви та створили ризики для цивільного судноплавства.

    Тобто об’єкти цивільної інфраструктури протягом 2026 року регулярно опинялися під ударами російських сил.

    Росія сама називає останні атаки «відплатою»

    Показовою є й риторика самого Кремля останніх днів.

    28 вересня речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Україна нібито «платить ціну» за атаки по території Росії та що російські удари у відповідь продовжуватимуться. Reuters тоді зазначав, що Кремль прямо пов’язував масштабування атак по Україні з українськими ударами по російських цілях.

    Сам Путін 25 вересня також говорив про можливість посилення «відповіді» на українські удари та визнавав, що інтенсивність і масштаб російських атак по Україні зростають.

    Це створює помітну суперечність із його новою заявою про те, що Росія нібито лише захищається й «першою» не атакує цивільні об’єкти.

    Формула «Росія не починала» залишається центральною тезою Кремля

    Твердження про те, що Росія не є стороною, яка розпочала війну, Путін повторює протягом кількох років. Москва намагається подавати вторгнення як вимушену реакцію на дії України, НАТО та Заходу.

    Проте ця версія не збігається з міжнародно-правовою оцінкою подій.

    Генеральна асамблея ООН назвала дії РФ агресією проти України та вимагала виведення російських військ. Згодом ООН також створила міжнародний механізм для документування збитків, завданих російською агресією.

    Міжнародні спостерігачі паралельно продовжують документувати цивільні жертви, руйнування житлових будинків та удари по енергетичній, транспортній, портовій та іншій інфраструктурі.

    Тому заяви Путіна на «Валдаї» коректніше подавати саме як позицію російського керівництва, а не як встановлені факти.

    РФ 24 лютого 2022 року розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, яке Генасамблея ООН кваліфікувала як агресію, а станом на 2026 рік міжнародні спостерігачі продовжують фіксувати значні цивільні втрати від російських ракетних, дронових та авіаційних атак.