Позначка: нерухомість

  • Будинок за 19 млн і авто за 1,9 млн: НАЗК викрило незаконне збагачення митника з поста «Тиса»

    Будинок за 19 млн і авто за 1,9 млн: НАЗК викрило незаконне збагачення митника з поста «Тиса»

    Національне агентство з питань запобігання корупції скерувало до Офісу Генерального прокурора обґрунтований висновок щодо ознак незаконного збагачення державного інспектора митного поста «Тиса» Закарпатської митниці. Про це повідомляє «Закон і Бізнес» із посиланням на НАЗК.

    Моніторинг способу життя посадовця, проведений НАЗК із урахуванням матеріалів ДБР, виявив майно, вартість якого суттєво перевищує офіційні доходи митника та його близьких. Загальна сума невідповідності оцінюється більш ніж у 23 млн грн.

    Центральним елементом схеми є земельна ділянка площею 1,6 тис. кв. м в Ужгороді, яку у 2022 році придбала мати посадовця за 40,1 тис. грн. Експертиза показала, що її ринкова вартість на момент придбання становила близько 1,8 млн грн.

    У 2023 році на ділянці ввели в експлуатацію житловий будинок на 330 кв. м, у який заселилися сам митник із родиною. Його вартість перевищує 19 млн грн.

    Батьки посадовця стверджують, що будували «власними силами» та заощадженнями, частково — за позичені кошти знайомих. Проте НАЗК вказує: жодна з позик не підтверджена документально та має ознаки фіктивності.

    Наприкінці 2024 року дружина митника придбала SKODA KODIAQ 2024 року випуску за понад 1,9 млн грн, пояснивши покупку продажем попередніх авто. Аналіз, проведений НАЗК, встановив: офіційних доходів родини недостатньо, щоб покрити вартість елітного будинку, земельної ділянки та автомобіля.

    Після початку перевірки ДБР і НАЗК у медіа з’явилася інформація, що митник на початку повномасштабної війни оформив фіктивну інвалідність, намагаючись уникнути мобілізації. Інвалідність згодом скасували, але посадовець подав до суду на МОЗ, вимагаючи відновлення пенсійних виплат.

    Крім того, встановлено, що інспектор користувався державними номерними знаками «прикриття», які надаються лише співробітникам сектору безпеки, правоохоронцям або найвищим державним посадовцям, що перебувають під державною охороною.

  • Суддя Київського апеляційного суду Тетяна Фрич задекларувала майже 3 млн гривень доходу та значні заощадження

    Суддя Київського апеляційного суду Тетяна Фрич задекларувала майже 3 млн гривень доходу та значні заощадження

    Суддя Київського апеляційного суду Тетяна Вікторівна Фрич за 2024 рік задекларувала дохід майже 2,95 млн грн та значні заощадження в іноземній валюті.

    Зокрема, у декларації зазначено, що суддя отримала 2,94 млн грн зарплатні та 8 тис. грн відсотків за депозитом. Членів сім’ї в декларації не вказано.

    Серед нерухомості Фрич декларує право проживання у квартирі площею 106 м² у Києві, яка належить її батьку, а також власний садовий будинок площею 271,6 м² у селі Вишеньки Бориспільського району. Крім того, їй належать дві земельні ділянки по 0,1 га у цьому ж населеному пункті. Загальна оцінка нерухомості судді становить близько 642 тис. грн.

    Транспортних засобів, корпоративних прав, цінних паперів чи бізнесу у Тетяни Фрич немає. Готівкою вона тримає 45 тис. доларів, а на банківських рахунках зберігається 330 тис. грн.

    Ці дані свідчать про суттєві заощадження судді при відсутності власного бізнесу чи корпоративних прав.

  • Директор Укрпатенту задекларував Mercedes дружини, 4 квартири та 120 тисяч доларів готівкою

    Директор Укрпатенту задекларував Mercedes дружини, 4 квартири та 120 тисяч доларів готівкою

    Генеральний директор Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) Іван Юрійович Чернявський задекларував значні статки та майно за 2024 рік. Серед основного майна родини — Mercedes GLS, що належить дружині, чотири квартири та 120 тис. доларів готівкою.

    За минулий рік Чернявський отримав 1,5 млн грн зарплати в Укрпатенті та 40 тис. грн за сумісництвом у Національному університеті біоресурсів і природокористування. Крім того, посадовець отримав 53 тис. грн соціальних виплат від Київського міського центру розрахунків. Дружина Олена Миколаївна Чернявська отримала 74 тис. грн від ФОП Нездоі Ольги Олександрівни.

    У родини значна кількість нерухомості: квартира площею 96,1 м² у Києві належить Чернявському, квартира 36,2 м² у Києві — дружині, 45,3 м² у Білій Церкві — 50% спільно з дружиною та 50% з громадянкою Катериною Лабахою, 69,9 м² у Білій Церкві — спільна з дружиною та двома іншими особами, 72,9 м² у селі Тальянки (Черкаська обл.) — спільна з дружиною, братом та батьком. Також у власності Чернявського незавершене будівництво квартири 39,95 м² у Києві.

    Окрім Mercedes-Benz GLS 450 (2016) на дружину, у Чернявського є мотоцикл IZh Yupiter 5 (1989). Родина зберігає 120 тис. доларів готівкою: 80 тис. у посадовця та 40 тис. у дружини. Інших цінних паперів, корпоративних прав, рухомого майна чи фінансових зобов’язань у декларації не вказано.

  • Митник із Закарпаття накопичив понад 23 млн грн: НАЗК передало справу до ОГП

    Митник із Закарпаття накопичив понад 23 млн грн: НАЗК передало справу до ОГП

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) направило до Офісу генерального прокурора матеріали щодо можливого незаконного збагачення державного інспектора відділу митного оформлення митного поста «Тиса» Закарпатської митниці Василя Пупени на суму понад 23 млн грн.

    За даними НАЗК, посадовець користується земельною ділянкою площею 1,6 тис. м² з житловим будинком майже 330 м² в Ужгороді, що належать його матері. Також до сімейного користування належить автомобіль Skoda Kodiaq 2024 року випуску, придбаний дружиною митника.

    Деталі розслідування свідчать, що земельну ділянку матір посадовця купила восени 2022 року за 40,1 тис. грн, хоча її ринкова вартість на той час складала майже 1,8 млн грн. Улітку 2023 року на ділянці було завершено будівництво житлового будинку вартістю понад 19 млн грн, де поселилась родина митника.

    Щодо автомобіля, дружина Пупени придбала Skoda Kodiaq наприкінці 2024 року за понад 1,9 млн грн. Вона заявила, що кошти на покупку отримані від продажу попередніх авто. Проте аналіз доходів і витрат родини показав недостатність офіційних доходів для покриття витрат, а позики, на які посилаються родичі, мають ознаки фіктивності.

    Раніше журналіст Тарас Середич повідомляв, що Василь Пупена на початку повномасштабного вторгнення оформив інвалідність, щоб уникнути мобілізації. Пізніше її скасували, але він оскаржує рішення МОЗ щодо відновлення пенсійних виплат. Також митник користується так званими «номерними знаками прикриття», що видаються співробітникам правоохоронних органів та державним високопосадовцям.

    Матеріали НАЗК вже передані до Офісу генерального прокурора для прийняття подальших процесуальних рішень.

  • Родина полковника поліції купила квартиру під Києвом за 2,6 млн гривень

    Родина полковника поліції купила квартиру під Києвом за 2,6 млн гривень

    Заступник начальника управління поліції в Запорізькій області, начальник слідства Руслан Усманов, задекларував значну суму готівки та нову нерухомість родини, повідомляють джерела з аналізу декларацій.

    Полковник поліції, уродженець Первомайська на тимчасово окупованій території Луганської області, наразі мешкає в Запоріжжі. У власності Руслана Усманова є земельна ділянка площею 1500 м² у селі Хрящівка на окупованій частині Луганщини, придбана ще у 2008 році.

    За 2024 рік поліцейський офіційно отримав 1,12 млн гривень грошового забезпечення, 1000 гривень разової винагороди ветеранам та 4 тис. гривень соціальних виплат як внутрішньо переміщена особа. Інших доходів у декларації не зазначено.

    Особливу увагу привертає розділ грошових активів: Руслан Усманов зберігає готівкою 40,5 тисяч доларів, тоді як на банківських рахунках у “ПриватБанку” та “Ощадбанку” знаходиться лише 30,5 тисяч гривень.

    Родина поліцейського не задекларувала автомобілів, цінного рухомого майна, корпоративних прав чи інших інвестицій. Натомість у 2023 році вони придбали квартиру площею 50,6 м² у Софіївській Борщагівці під Києвом вартістю 2,62 млн гривень у спільну власність із сином та матір’ю (Валентина Усманова).

  • Поки НАБУ розслідувало розкрадання держмайна, сім’я Гмиріна купила нерухомості в ОАЕ на $14 млн

    Поки НАБУ розслідувало розкрадання держмайна, сім’я Гмиріна купила нерухомості в ОАЕ на $14 млн

    Родичі колишнього радника голови Фонду держмайна Андрія Гмиріна у 2021–2023 роках придбали елітну нерухомість у Дубаї щонайменше на 14 млн доларів. Ці інвестиції збіглися у часі з розслідуванням НАБУ щодо масштабних розкрадань на державних підприємствах ОПЗ та ОГХК, у яких Гмирін фігурує як один із ключових учасників.

    За даними журналістських розслідувань, найбільш резонансні покупки здійснювалися вже після того, як детективи НАБУ оголосили про ліквідацію злочинної організації, очолюваної Гмиріним та тодішнім керівником ФДМУ Дмитром Сенниченком.

    Хто і що купував у Дубаї

    Одним із найпомітніших епізодів став день, коли Володимир Колот — чоловік сестри Андрія Гмиріна — оформив одразу дев’ять квартир у Дубаї. Загальна сума цих угод перевищила 7,3 млн доларів. У матеріалах справи Колот також фігурує як співвласник компанії, яка отримувала надприбутки завдяки корупційним схемам на ОПЗ.

    Сам Гмирін у березні 2023 року придбав апартаменти у житловому комплексі Grande вартістю 1,3 млн доларів, однак невдовзі перепродав їх.

    Найдорожча покупка була здійснена ще у лютому 2022 року: дружина радника ФДМУ Анастасія Гмиріна інвестувала 5,5 млн доларів у розкішні апартаменти площею майже 500 квадратних метрів у комплексі Il Primo — буквально за кілька хвилин ходу від Burj Khalifa. Формально нерухомість записана на тещу чиновника, Тетяну Орлову.

    Сьогодні родина Гмиріна володіє в ОАЕ майном мінімум на 5,5 млн доларів. Деякі апартаменти передані в довгострокову оренду — до 2025–2026 років. Це може свідчити про намір родини надовго залишитися в ОАЕ або розглядати ці активи як стабільне джерело доходу.

    НАБУ та САП продовжують розслідування підозр щодо Гмиріна та Сенниченка. Їм інкримінують створення злочинної організації та розкрадання державного майна в особливо великих розмірах. Санкції статей передбачають до 12 років позбавлення волі.

    Попри гучні викриття, жодного ключового фігуранта справи досі не притягнуто до відповідальності. А дубайські інвестиції лише посилили суспільний тиск на правоохоронців і стали черговим доказом масштабності схеми, від якої, за версією слідства, постраждали державні підприємства.

  • Елітні квартири, гектари землі й бізнес-імперія: що приховує прокурор Чехунов, який утік до Словаччини

    Елітні квартири, гектари землі й бізнес-імперія: що приховує прокурор Чехунов, який утік до Словаччини

    У центрі нового антикорупційного скандалу опинився колишній військовий прокурор Денис Чехунов, який після багаторічної кар’єри в органах прокуратури виїхав до Словаччини. Розслідування показує, що за роки служби родина чиновника накопичила елітну нерухомість, сотні гектарів угідь і значні грошові активи, а також створила розгалужену мережу бізнесів, які не були повністю відображені у його деклараціях.

    Кар’єру Чехунов розпочав ще на початку 2000-х у прокуратурі Харківської області, згодом працював транспортним прокурором, а у 2015 році очолив управління процесуального керівництва головної військової прокуратури. Паралельно з кар’єрним зростанням стрімко збільшувалися і статки його родини.

    Однією з найбільш резонансних знахідок у деклараціях став елітний пентхаус у новобудові на Печерську, на вулиці Старонаводницькій, 4в. Офіційною власницею вказана мати прокурора — Ніна Чехунова. У 2014 році вона придбала квартиру площею 137 квадратних метрів за 4,1 мільйона гривень, а також паркомісце, що обійшлося у 284 тисячі. Сам прокурор отримав право користування цією нерухомістю і вніс її у свою декларацію.

    У розпорядженні Чехунова також виявлено заміський маєток у селі Коротич під Харковом площею 515 квадратних метрів. Дружина прокурора, Каріна Решта, має власну квартиру в Харкові, але встановити її місце розташування не вдалося. Натомість у реєстрі знайдено нежитлові приміщення загальною площею 9206 квадратних метрів, що раніше були оформлені на Каріну Решту та змінювали власників у 2017–2018 роках. Ці об’єкти мали бути задекларовані, адже на той момент вона ще залишалася власницею.

    Чим займається дружина прокурора, яка декларувала високі доходи, але не вказала жодної компанії? Розслідування показало, що Каріна Решта була ФОПом, а також засновницею або співвласницею щонайменше п’яти компаній — від фермерського господарства «ІВОЛГА» до будівельної фірми «Лігабудсервіс» та агрофірми «Фауна». Участь у цих компаніях також брали родичі прокурора: мати, брат Валентин Чехунов та його син — Микола Чехунов, який сьогодні також працює у військовій прокуратурі.

    Родина Чехунових володіє значним масивом нерухомості. Брат прокурора має два будинки в Харкові — один площею 169 квадратів, другий — понад 600. Батько чиновника володіє будинком у Коротичі площею 545 квадратних метрів і квартирою на 185 квадратів. У його декларації також зазначені два автомобілі Toyota Camry, один з яких був придбаний всього за 10 тисяч гривень, що викликає додаткові запитання. Заощадження батьків сягають 1,7 мільйона гривень та 96 тисяч доларів.

    Мати прокурора є власницею цілої мережі підприємств — від мисливського господарства «Снайпер», яке орендує 4127 гектарів угідь, до компаній «Малюк 1», «Малюк 2», «Малюк 3», «НВН» та «Яруга 1». Масштаби бізнес-активів родини значно перевищують те, що офіційно декларував сам прокурор.

    Після початку перевірок і журналістських розслідувань Денис Чехунов виїхав до Словаччини, де перебуває досі. Питання щодо повноти його декларацій, походження активів та можливого конфлікту інтересів залишаються відкритими — і, як очікується, стануть предметом уваги контролюючих органів.

  • У Харкові розкрили схему незаконних реєстрацій нерухомості

    У Харкові розкрили схему незаконних реєстрацій нерухомості

    Державний реєстратор Сергій Зоткін опинився в центрі масштабного корупційного скандалу: його діяльність пов’язують із системним узаконенням самочинних будівництв, маніпуляціями з площами об’єктів та внесенням незаконних змін до технічних характеристик нерухомості. За даними громадських активістів, Зоткін діяв під прямим керівництвом начальниці Східного міжрегіонального управління Мін’юсту Ірини Свистун та харківського адвоката Валентина Мельника, що фактично перетворило державну функцію на інструмент приватного заробітку.

    Розслідування свідчить, що реєстратор системно проводив так звані «чорні реєстрації»: узаконення самочинних прибудов, збільшення площ об’єктів у кілька разів та внесення змін до технічних характеристик без жодних юридичних підстав. Така діяльність порушує базові норми Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до яких зміни у площі або характеристиках можуть вноситися лише на підставі декларації про готовність об’єкта або рішень ДАБІ.

    Одним із найпоказовіших випадків став об’єкт незавершеного будівництва в смт Пісочин. На початку лютого 2024 року нотаріус зареєстрував його продаж у стані готовності 70,5%. Але вже через півтора місяця Зоткін вніс новий запис, зареєструвавши цей самий об’єкт як повністю завершений, а його площу збільшив до 515,4 кв. м. Жодних документів про завершення будівництва, декларацій чи рішень контролюючих органів подано не було.

    Схожа ситуація була зафіксована із квартирою на вулиці Кандаурова в Харкові: первинна площа становила 26,8 кв. м, але після втручання реєстратора вона «виросла» до 74,7 кв. м. Аналіз реєстраційних дій показує системність цих порушень: за заявами №62763431, №62763419 та №62763370 площі об’єктів збільшувалися у три–чотири рази виключно на підставі технічних паспортів, що законом прямо заборонено.

    Джерела стверджують, що діяльність Зоткіна була неможливою без участі Ірини Свистун та адвоката Мельника, які створили неформальну «вертикаль контролю» за реєстраторами. За цією схемою робочі місця для державних реєстраторів фактично продавалися, а самі чиновники щомісяця сплачували винагороду за можливість виконувати свої обов’язки. Значна частина реєстрацій проводилася не в органах місцевого самоврядування, а в приватному офісі на вул. Сумській, 96.

    Окрему роль у схемі нібито відігравав і кум адвоката Мельника — посадовець Мін’юсту Волик, який забезпечував політичний захист і впливав на кадрові рішення.

    Розслідувачі наголошують, що описані дії становлять не лише адміністративні порушення, а й ознаки кримінальних правопорушень, включно зі зловживанням службовим становищем та внесенням завідомо неправдивих відомостей до державного реєстру.

  • Заступник начальника слідства київської поліції Мельник задекларував авто на мільйони та доходи дружини

    Заступник начальника слідства київської поліції Мельник задекларував авто на мільйони та доходи дружини

    Заступник начальника слідчого управління поліції Києва, полковник Яків Мельник задекларував значно скромніші доходи, ніж його дружина, яка є фізичною особою-підприємцем. Водночас у декларації поліцейського з’явилися й елітні автомобілі, якими родина користується безоплатно.

    Згідно з документами, за минулий рік зарплата Мельника становила 689 тис. грн, тоді як дружина Оксана Мельник, що працює як ФОП, задекларувала дохід у 5,64 млн грн — понад 470 тис. грн щомісяця. Джерела та характер такого доходу в декларації не деталізуються, що вже викликало запитання експертів.

    Сім’я проживає в квартирі площею 118,8 кв. м у Києві, яка з 2017 року оформлена на Олену Мельник (імовірно, родичку дружини). Друга квартира — площею 60,6 кв. м — з 2023 року записана на дітей. Вартість обох об’єктів нерухомості в декларації не зазначена.

    Окрему увагу привертає елітний автопарк, яким родина користується «безоплатно». У декларації вказано:

    — Volkswagen Touareg 2022 року (ринкова ціна — від 2,5 млн грн), власник — Ігор Купчук;
    — Toyota Camry 2023 року (вартість — від 1,4 млн грн), власниця — Олена Купчук.

    Обидва авто надані у користування безоплатно, причому власники, ймовірно, є родичами дружини Мельника. Така практика часто фігурує у схемах приховування реального майна чиновників та правоохоронців.

    Сам Мельник задекларував 120 тис. грн готівкою та 1 тис. доларів, тоді як його дружина — 80 тис. грн та 3 тис. доларів.

    Попри мільйонні річні доходи, обсяг заощаджень в обох виглядає мінімальним.

    За даними антикорупційних організацій, практика записувати майно на родичів або користуватися ним «безоплатно» є поширеним способом уникнення повного декларування статків. У випадку Мельника така схема може вказувати на наявність реального, але неофіційного майна.

  • Суддя з маєтками та готівкою: як родина Бойків накопичила мільйони

    Суддя з маєтками та готівкою: як родина Бойків накопичила мільйони

    Декларація судді П’ятого апеляційного адміністративного суду Андрія Бойка вкотре продемонструвала масштабність проблеми, яка роками лишається однією з найболючіших у судовій системі України: колосальна різниця між офіційними доходами та реальним способом життя.

    Згідно з документами, лише вдома суддя Бойко тримає 83,97 тис. доларів і 79,71 тис. євро готівкою — це понад 6,8 мільйона гривень. Його дружина, підприємниця Аліна Бойко, зберігає ще 19,37 тис. доларів і 10,42 тис. євро. У сумі родина має майже 9,5 млн грн у кеші. І це при тому, що на банківських рахунках — суми, які виглядають радше технічними залишками, а не заощадженнями сім’ї з високими доходами.

    Офіційні прибутки подружжя за 2024 рік становили 2,75 млн грн у судді та 1,88 млн грн у його дружини. У цілому цифри чималі, але вони аж ніяк не пояснюють наявність десятків тисяч доларів і євро, кількох квартир, будинків та значного автопарку.

    Нерухомість і будинки в різних локаціях

    У власності та користуванні родини — одразу кілька об’єктів житла. Зокрема, квартира 126,3 м² в Одесі, оформлена на Віолету Борисівну Бойко, яку суддя та його дружина використовують безоплатно. Придбана вона була у 2014 році за 1,03 млн грн.

    Є також ділянка в одеському дачному кооперативі та будинок 78,2 м², оформлені у частковій власності судді, його дітей та ще однієї родички. Вартість покупки у 2020 році — 410 тис. грн за землю й 1,4 млн грн за будинок.

    Окремо дві доньки проживають у будинку площею 114,6 м² у Лиманці, який належить Чернявському Олександру Миколайовичу — ймовірно, родичу дружини.

    На саму дружину оформлена квартира в Одесі площею 56 м², куплена у 2021 році за 660 тис. грн.

    Автопарк, гідний бізнесмена, а не державного службовця

    Родина володіє щонайменше п’ятьма автомобілями.
    Серед них:
    • Toyota Tundra 5.7 (2012), придбана суддею у 2019 році за 512,5 тис. грн
    • Lexus NX300h (2020), куплений дружиною в 2021-му за 671 тис. грн
    • Mercedes-Benz Viano (2007)
    • УАЗ 31514 (1998)
    • Toyota Corolla (2001), що належить матері судді, але використовується ним

    Такий набір авто теж складно узгодити з рівнем офіційних доходів, зазначених у деклараціях.

    Системні питання без відповіді

    Суддя Бойко і його родина демонструють класичний для української системи дисбаланс: високі зарплати суддів не пояснюють ані багаторівневої нерухомості, ані майже 10 мільйонів гривень готівки, ані автопарк, який більше пасує великому підприємцю, а не державному службовцю.

    З огляду на роль, яку відіграють судді апеляційних інстанцій у формуванні законності в країні, такі декларації ставлять під сумнів прозорість та доброчесність системи загалом.

    Ми продовжуємо збирати інформацію щодо способу життя та статків Андрія Бойка. Якщо маєте додаткові факти або дані — надсилайте, і ми обов’язково перевіримо та опублікуємо їх у рамках подальшого розслідування.