Golosnovinua.com

Позначка: Офіс Президента

  • Переговори в Абу-Дабі: Україна очікує позицію ключових європейських партнерів

    Переговори в Абу-Дабі: Україна очікує позицію ключових європейських партнерів

    У владних колах України триває внутрішня дискусія щодо подальшої стратегії переговорів про завершення війни. За інформацією джерела в Офісі президента, Кирило Буданов наполягає на можливості певних компромісів у переговорному треку, тоді як президент Зеленський займає жорсткішу позицію щодо територіального питання.

    За словами співрозмовника, президент вимагає суворого дотримання встановлених рамок і не допускає будь-яких відхилень, які могли б поставити під сумнів територіальну цілісність України. Такий підхід, за оцінками джерела, передбачає свідоме затягування переговорного процесу до формування більш вигідної міжнародної конфігурації.

    В Офісі президента очікують чіткої позиції Великої Британії, Франції та Німеччини щодо можливих переговорів, які можуть відбутися в Абу-Дабі. Саме сигнали від ключових європейських партнерів, за словами джерела, мають визначити подальші кроки Києва на дипломатичному напрямку.

    За цією логікою, українське керівництво наразі не розглядає сценарій швидких домовленостей і готується до тривалого протистояння. У президентській команді вважають, що передчасні поступки без чітких гарантій безпеки та підтримки з боку союзників можуть створити довгострокові ризики для країни.

    Таким чином, переговорний процес залишається прив’язаним не лише до ситуації на фронті, а й до позиції західних партнерів, від якої залежатиме готовність України переходити від стратегії стримування до реальних дипломатичних компромісів.

  • Запит на ППО проігнорували: що насправді відбулося у Давосі

    Запит на ППО проігнорували: що насправді відбулося у Давосі

    Попри очікування Києва, повноцінних переговорів між українською стороною та Дональдом Трампом у Давосі фактично не відбулося. За інформацією джерел з Офісу президента, контакт обмежився жорстким політичним сигналом, який у Києві сприйняли як черговий ультиматум, а не як початок діалогу.

    За словами співрозмовників, розрахунок на предметну розмову щодо безпекової підтримки України не справдився. Зокрема, прохання Володимира Зеленського про додаткові ракети для систем протиповітряної оборони залишилося без відповіді. Американська сторона не дала жодних зобов’язань і не запропонувала альтернативних рішень.

    У Банковій визнають, що формат зустрічей у Давосі радше продемонстрував зміну підходу Вашингтона. Українські аргументи щодо критичної потреби в ППО не стали предметом обговорення, натомість Києву окреслили політичні рамки, в яких він має діяти надалі.

    За оцінками джерел, мова йшла не про підтримку в умовах війни, а про вимоги, виконання яких розглядається як передумова для будь-яких майбутніх домовленостей. Такий тон у Києві сприйняли як сигнал про охолодження відносин і перехід до більш жорсткої моделі тиску.

    Особливе роздратування викликало те, що питання захисту українського неба фактично випало з порядку денного. У ситуації постійних ракетних атак відсутність реакції на запит щодо ППО розцінюють як політичний жест, а не технічну паузу.

    В Офісі президента не приховують, що підсумки Давоса стали холодним душем. Там очікували хоча б символічних сигналів підтримки, однак замість цього отримали чітке розуміння: у найближчій перспективі Україні доведеться готуватися до складніших переговорів і жорсткіших умов.

  • Сергій Притула мав забезпечити медійну підтримку відсторонення Віталія Кличка від керівництва Києвом через петицію

    Сергій Притула мав забезпечити медійну підтримку відсторонення Віталія Кличка від керівництва Києвом через петицію

    За інформацією наших джерел, відстороненням мера Києва Віталія Кличко від керівництва столицею “через петицію” мала займатись людина близька до Сергія Притули, а сам Притула “мав забезпечити медійний супровід кампанії проти Кличка”.

    Водночас, за інформацією наших джерел, “петицію про відсторонення мера Києва Віталія Кличка від управління столицею” спочатку планували зареєструвати на сайті Президента. Але пізніше було прийнято рішення для цих цілей скористатися сайтом Київради, де “потрібно менше голосів”.

    Водночас, за інформацією джерела, “петиція про відсторонення Кличка до цього часу не пройшла модерацію і не розміщена, що дещо змінює ситуацію та в черговий раз відкладає його відсторонення”.

    “За реалізацію плану з петицією взялась людина, близька до Сергія Притули, а сам Притула мав організувати медійну підтримку, але щось пішло не так” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, Володимир Зеленський провів зустріч з Сергієм Притулою 14 січня, під час якої, за словами Президента, “обговорювали питання, як додатково підтримати українських волонтерів” та “домовилися співпрацювати”.

  • Не зрада, а інерція: чому радники Єрмака залишилися при Буданові

    Не зрада, а інерція: чому радники Єрмака залишилися при Буданові

    У мережі стрімко розгорівся скандал довкола радників нового очільника Офісу Президента Кирила Буданова. Після його призначення з’явилися публікації про те, що частина помічників, які працювали за часів Андрія Єрмака, нібито залишилися при новому керівникові. Для багатьох це стало приводом говорити про «зраду», змови та приховану спадковість впливів. Утім, якщо відкинути емоції, ситуація виглядає значно простіше й прозаїчніше.

    Політолог Олексій Голобуцький звертає увагу на те, що інформаційна хвиля виникла не через реальні кадрові рішення, а через банальну бюрократичну інерцію. Запит щодо радників був направлений фактично одразу після призначення Буданова, і відповідь логічно відобразила стан справ на той момент — кадрових змін просто ще не встигли оформити.

    Станом на перші дні після призначення новий очільник ОП справді не призначив повністю оновлену команду радників і помічників. Частина людей, які працювали з попереднім керівником, тимчасово залишалася поза штатом. Саме це й стало формальним приводом для гучних заголовків і хвилі обурення в соцмережах.

    Однак логіка «Буданов залишив собі радників Єрмака» виглядає радше зручною для клікбейту, ніж коректною з точки зору реальної управлінської практики. За словами Голобуцького, новий очільник ОП у перші тижні роботи зосереджений не на косметичних кадрових рішеннях, а на значно важливіших питаннях — перемовинах із міжнародними партнерами щодо деталей мирного плану, реагуванні на масовані удари по енергетичній інфраструктурі, роботі в умовах постійно змінної внутрішньої та зовнішньої ситуації.

    У таких обставинах очікувати миттєвого «перезавантаження» апарату — щонайменше наївно. Будь-яка бюрократична система працює інерційно, а швидкі кадрові рішення є радше винятком, ніж правилом. Тим більше — у момент, коли країна перебуває у фазі активних переговорів і кризових викликів.

    Голобуцький наголошує: відсутність негайних звільнень або призначень не є свідченням політичної змови чи прихованої залежності. Це типовий перехідний період, коли новий керівник вивчає документацію, посадові інструкції та концентрується на критично важливих завданнях, а не на публічних жестах.

    Інформаційний шум навколо цієї теми, за його словами, лише демонструє хронічну проблему українського медіаполя — прагнення знайти «зраду» там, де є звичайна управлінська рутина. У результаті суспільству підсовують спрощену і емоційну картинку замість тверезого аналізу.

    У підсумку історія з радниками виглядає не як сенсація, а як приклад того, як перехідний момент і бюрократичні процеси стають ґрунтом для гучних, але порожніх скандалів. І, схоже, у цій ситуації варто більше говорити не про персоналії, а про реальні виклики, з якими нині стикається держава.

  • Банкова боїться втрати інтересу Європи до війни в Україні

    Банкова боїться втрати інтересу Європи до війни в Україні

    Офіс Президента України стурбований через так званий «кейс Гренландії», який може суттєво вплинути на геополітичну ситуацію та послабити підтримку України з боку західних партнерів. За інформацією джерел у Банковій, побоювання пов’язані з активністю колишнього президента США Дональда Трампа та намірами президента Франції Еммануеля Макрона вести переговори з Володимиром Путіним.

    У ОП вважають, що такі кроки можуть призвести до втрати інтересу Європи до війни в Україні та підірвати єдність міжнародної коаліції на підтримку країни. З огляду на це, Володимир Зеленський планує низку зустрічей із партнерами, на яких буде намагатися переконати їх дистанціюватися від прямих переговорів із Кремлем та зберегти консолідовану позицію щодо українського питання.

    Джерела наголошують, що питання дипломатичної активності Франції та інших європейських країн зараз перебуває під пильним контролем української влади, оскільки будь-які сигнали про послаблення підтримки можуть негативно вплинути на безпекову та економічну ситуацію в Україні.

  • Влада України побоюється, що Європа готує переговори з Росією без Києва

    Влада України побоюється, що Європа готує переговори з Росією без Києва

    За даними джерел в Офісі президента України зростає розчарування позицією французького лідера Емманюеля Макрона, який виступив з ініціативою запуску переговорного треку з президентом РФ Володимиром Путіним. На Банковій вважають, що йдеться про черговий формат, у якому західні партнери можуть намагатися вирішувати власні політичні та безпекові питання за рахунок інтересів України.

    За інформацією співрозмовників у владі, українська сторона сприймає ідею переговорів із Кремлем як сигнал про пошук «швидких рішень» у Європі, які не обов’язково враховуватимуть позицію Києва щодо відновлення територіальної цілісності та гарантій безпеки. У Києві наголошують, що будь-які контакти з Москвою без чітких умов і координації з Україною створюють ризик політичного тиску на жертву агресії, а не на агресора.

    Джерела також зазначають, що в Європейському Союзі ідея переговорів із Путіним набирає підтримку на тлі внутрішніх проблем України, зокрема корупційних скандалів і розслідувань, які ведуть НАБУ та САП щодо окремих представників оточення президента Володимира Зеленського. У європейських столицях, за їхніми словами, це використовують як аргумент для обґрунтування необхідності «перезавантаження» підходів до війни.

    На Банковій побоюються, що поєднання переговорних ініціатив із критикою внутрішньої ситуації в Україні може створити ґрунт для політичних компромісів, які послаблять позиції Києва на міжнародній арені. Водночас українська влада публічно наполягає, що будь-які мирні ініціативи можливі лише за умови повного виведення російських військ і відновлення суверенітету України.

  • Сергій Кислиця сприяє поверненню Дмитра Кулеби до влади

    Сергій Кислиця сприяє поверненню Дмитра Кулеби до влади

    За інформацією джерел видання 360ua.news, фактичне “повернення екс-міністра закордонних справ Дмитра Кулеби до влади” відбувається за сприяння нового першого заступника керівника ОП Сергія Кислиці.

    За інформацією джерела, Дмитро Кулеба повертається у велику політику за протекції Сергія Кислиці, з яким у нього “чудові стосунки”.

    Також, за інформацією джерела, “наразі в українському дипломатичному середовищі Кислиці і Кулебі немає рівних, що також вплинуло на рішення Президента повернути Кулебу в команду”.

    “Дмитро Кулеба може, зокрема, контролювати СЗР, оскільки більшість інформації служба збирає через “західних партнерів” і співробітників своїх посольств.  Тому завдання координації роботи стоїть дуже жорстко, особливо, якщо брати до уваги історію, що в багатьох посольствах з’явилися непрофесіонали” – зазначає джерело.

  • Україна готується до різкої зміни геополітичної ситуації через можливі дії Трампа

    Україна готується до різкої зміни геополітичної ситуації через можливі дії Трампа

    В Офісі президента України побоюються різких змін у міжнародній ситуації на тлі можливих дій Дональда Трампа, зокрема навколо Гренландії, які можуть кардинально вплинути на глобальні геополітичні розклади. Про це повідомляють джерела, близькі до Банкової.

    За інформацією співрозмовників, в ОП добре усвідомлюють, що будь-яка масштабна зовнішньополітична операція з боку США може відволікти Вашингтон від українського питання або змінити пріоритети адміністрації. Саме тому в Києві уважно стежать за всіма сигналами з боку команди Трампа та аналізують можливі сценарії розвитку подій.

    Зеленський, за словами джерел, намагається використати нинішнє «вікно можливостей», щоб змістити міжнародний мирний трек у бік тиску на Кремль. Йдеться про спробу закріпити за Росією статус сторони, яка блокує будь-які домовленості, та втягнути Трампа в активну підтримку України ще до того, як глобальний порядок денний може змінитися.

    В Офісі президента визнають, що ситуація на міжнародному напрямку є вкрай нестабільною. У будь-який момент геополітичні розклади можуть різко змінитися — як через дії США, так і через інші великі конфлікти або переговорні процеси.

    Саме тому, за даними джерел, Банкова зараз працює одразу за двома сценаріями. Перший передбачає спробу максимально закріпити підтримку США і Заходу та підштовхнути мирні переговори на умовах, які тиснуть на Кремль. Другий — виходить із того, що війна може затягнутися, а зовнішньополітична кон’юнктура стане менш сприятливою для України.

    У такій логіці Офіс президента готується до довготривалого протистояння, зберігаючи дипломатичну активність, але одночасно розраховуючи на необхідність вести війну в умовах більш складного і непередбачуваного міжнародного середовища.

  • Washington Post: Буданова в США вважають розсудливішим у питанні миру

    Washington Post: Буданова в США вважають розсудливішим у питанні миру

    У Білому домі керівника української розвідки Кирила Буданова сприймають як більш прагматичну та розсудливу фігуру у питаннях мирних переговорів, ніж керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Про це повідомляє американське видання Washington Post із посиланням на колишнього високопосадовця адміністрації Дональда Трампа, який займався питаннями Росії та України.

    За словами ексчиновника, попри публічний образ жорсткого та рішучого силовика, Буданов відігравав непомітну, але важливу роль у контактах, пов’язаних із мирними переговорами на початку 2025 року. Він зазначив, що саме в контексті реального обговорення завершення війни Буданов проявив себе як один із найбільш прагматичних і виважених представників української сторони.

    Співрозмовник видання наголосив, що така позиція різко контрастує з поведінкою Андрія Єрмака. За його словами, керівник Офісу президента неодноразово критикував американських партнерів, що викликало роздратування у Вашингтоні. Колишній чиновник стверджує, що замість зосередження на тому, що є найкращим для України, Єрмак, на думку американської сторони, діяв з огляду на власні політичні інтереси та інтереси президента Володимира Зеленського.

    Окремо зазначається, що Кирило Буданов користується повагою серед представників різних політичних груп в адміністрації Трампа. За словами джерела, саме це робить його прийнятною фігурою для неформальних контактів і консультацій у складних питаннях, пов’язаних із потенційними шляхами завершення війни.

  • Справа «Міндічгейт»: підозра ексглаві ОПУ зависла з кінця листопада

    Справа «Міндічгейт»: підозра ексглаві ОПУ зависла з кінця листопада

    Підозра колишньому главі Офісу президента України Андрію Єрмаку у межах так званої справи «Міндічгейт» була підготовлена ще 28 листопада. Про це повідомляє «Українська правда» з посиланням на власні джерела в правоохоронних органах.

    За інформацією видання, саме в цей день у помешканнях, пов’язаних із Єрмаком, відбулися обшуки. Водночас, попри готовність процесуальних документів, підозру ексочільнику Офісу президента не вручили ні 28 листопада, ні протягом наступних тижнів.

    Джерела УП зазначають, що затягування з врученням підозри може бути пов’язане як із процесуальними нюансами, так і з політичною чутливістю справи. Офіційних коментарів від НАБУ, САП або представників самого Андрія Єрмака наразі не надходило.

    Справу «Міндічгейт» пов’язують із масштабними корупційними схемами у сфері енергетики та діяльністю групи осіб, серед яких фігурує бізнесмен Тимур Міндіч. Раніше в межах цього провадження детективи НАБУ та прокурори САП повідомили про підозри низці високопосадовців і бізнесменів, а також оприлюднили аудіозаписи, які, за версією слідства, свідчать про системну корупцію та вплив на ухвалення державних рішень.

    Інформація про можливу підозру колишньому главі Офісу президента суттєво підвищує суспільний резонанс навколо справи та може мати серйозні політичні наслідки. Водночас відсутність офіційного підтвердження з боку правоохоронців залишає відкритим питання подальшого розвитку подій.