За інформацією з поінформованих джерел, в Офісі Президента розглядають кандидатуру Андрія Беседіна на посаду начальника Полтавської обласної військової адміністрації. Його називають основним претендентом від харківської управлінської групи, пов’язаної з чинним керівництвом області та близькими до нього політичними й бізнесовими колами.
Беседін 1983 року народження, уродженець Будапешта. Наразі він очолює Куп’янську міську військову адміністрацію, є депутатом Борівської селищної ради восьмого скликання та засновником громадської організації «Федерація футболу Борівщини».
Водночас його діяльність уже неодноразово опинялася в центрі локальних скандалів. Зокрема, йшлося про сумнівне використання автомобіля екстреної медичної допомоги, системний самопіар за рахунок ресурсів комунальних підприємств, а також недостатню увагу до потреб військовослужбовців. Майнова декларація посадовця загалом виглядає типовою для представників української управлінської вертикалі та не містить різких відхилень, однак і не дає відповідей на всі питання.
Окремий резонанс викликає діяльність створеної Беседіним громадської організації. Серед її членів — особи, які фігурували в історіях із можливими зловживаннями під час будівництва фортифікацій, а також колишні політики, пов’язані з проросійськими та забороненими в Україні політичними силами. Додаткову критику спричинила відмова керівника Куп’янської МВА звільнити посадовця, якого пов’язують із підозрами у співпраці з Російською Федерацією.
Найбільш чутливим питанням залишається інформація про проживання близьких родичів Беседіна на території Росії — у кількох регіонах, включно з Москвою. У цьому контексті ключовим стає питання, чи були всі такі зв’язки повністю та належним чином задекларовані під час спеціальної перевірки кандидата на посаду керівника Полтавської ОВА в умовах повномасштабної війни.
В українській владі обговорюється можливість переходу до нового етапу ескалації у війні з Росією, який передбачає системний тиск на критичну інфраструктуру противника. За інформацією з поінформованих джерел, відповідний план було підготовлено в Службі безпеки України ще близько місяця тому та нещодавно отримав політичну підтримку на найвищому рівні.
Йдеться про зміну підходу до інфраструктурної складової війни. У фокусі — об’єкти, які мають стратегічне значення для економіки та логістики Росії. На Банковій вважають, що саме такий формат тиску здатен створити для противника довгострокові системні проблеми, а не лише разовий ефект.
За словами співрозмовників, у попередні періоди удари по енергетичних і промислових об’єктах показали вразливість російської системи протиповітряної оборони. Значна кількість об’єктів не має належного захисту, що, на думку української сторони, відкриває можливість для асиметричної відповіді в умовах затяжної війни.
В Офісі Президента, за даними джерел, шукають політично та військово прийнятний формат нової ескалації, який дозволив би посилити позиції України без прямого втягування союзників у конфлікт. Ключовим аргументом на користь такого сценарію називають необхідність змусити Росію відчути реальну ціну продовження війни не лише на фронті, а й у тилу.
Офіційних коментарів з цього приводу наразі немає. Водночас співрозмовники зазначають, що будь-які подальші кроки ухвалюватимуться з урахуванням загальної воєнної ситуації, міжнародного контексту та реакції партнерів України.
За інформацією наших джерел, наразі політтехнологи Володимира Зеленського займаються опрацюванням основних стратегій до виборів президента, які ймовірно відбудуться наступного року.
Наше джерело називає кілька основних стратегій побудови виборчої кампанії, які наразі розглядаються в Офісі Президента.
Перше питання – це питання “впровадження онлайн голосування”, якого по останній інформації не буде з ймовірністю 90%.
Так, за інформацією джерела, “виборів у смартфоні не буде з ймовірністю 90%, через втрату довіри Володимира Зеленського до міністра цифрової трансформації Михайла Федорова”. Варто відзначити, що “втрата довіри Президента до Федорова” відбулась внаслідок його протистояння з Андрієм Єрмаком, Давидом Арахамією та Кирилом Будановим.
Також, за інформацією джерела, політехнологи Володимира Зеленського у своїх прогнозах і побудові стратегій відштовхуються від наступних цифр.
Зокрема, у Зеленського підрахували, що на виборах президента будуть голосувати максимум 15 мільйонів українців, з яких 5 мільйонів перебувають за кордоном та ще майже 2 мільйони виборців віднесли до категорії “військовослужбовців, поліції та спецслужб”. При цьому також врахували, що українці з Росії голосуватимуть у сусідніх країнах.
В контексті даних розрахунків, джерело повідомляє, що “реєстр СЗЧ закрили для того, щоб отримати до 100 відсотків від військових голосів”.
Також, за інформацією джерела, “що стосується закордонних округів, то там скасують необхідність підтвердження у військових реєстрах і навіть дозволять голосувати за простроченими паспортами”.
Після корупційного скандалу з «плівками Міндіча» Андрій Єрмак подав у відставку з посади керівника Офісу президента, однак продовжує регулярно спілкуватися з Володимиром Зеленським у Конча-Заспі. Журналістка Інна Ведернікова у матеріалі «Ілюзія влади. Якої фатальної помилки може припуститися Зеленський» зазначає, що відставка Єрмака стала радше вимушеним актом самозбереження, а не реальним перезавантаженням влади.
За її словами, президент міг би очистити систему влади від людей Єрмака та Тимура Міндіча, але поки цього не зробив. Єрмак залишився активним у політичних процесах, перебуваючи на телефонному зв’язку та відвідуючи Зеленського вечорами. Ведернікова зазначає, що розрив між Зеленським і Єрмаком можливий лише через співпрацю зі слідством або свідчення одне проти одного.
Зараз, ймовірно, Зеленський планує залишити керування Офісом президента у технічному форматі, передавши аналітичні функції іншим структурам. Потенційними кандидатами на тимчасове очолювання ОПУ називають заступника керівника Ігора Брусила та керівницю апарату Марію Вітушок.
Ведернікова також звертає увагу на затягування зміни низки голів обласних державних адміністрацій та на те, що на посаді залишається голова Фінмоніторингу Філіп Пронін, який, за даними джерел, блокує розслідування НАБУ. Основним аргументом Зеленського, за інформацією ЗМІ, є відсутність підозри проти людей із оточення Єрмака: «Нехай спочатку НАБУ та САП доведуть, що всі навколо – корупціонери».
Нагадаємо, 28 листопада НАБУ провело обшуки у помешканні Єрмака в межах іншого кримінального провадження. Його пов’язують із «плівками Міндіча», де фігурує під прізвиськом «Алі-Баба», нібито даючи вказівки правоохоронцям щодо тиску на антикорупційні органи.
Призначення нового глави Офісу президента, яке ще минулого тижня здавалося майже погодженим, відкладається на невизначений час. Як повідомляють джерела в оточенні президента, кадрове рішення не планують ухвалювати до Нового року, а в разі перенесення процес може затягнутися на тривалий період.
За даними джерел, одним із ключових претендентів на посаду був перший віце-прем’єр Михайло Федоров. Джерела заявляють, що він презентував бачення глибокої модернізації внутрішньої структури ОП, що передбачало радикальні зміни в його роботі. Саме ця програма нібито й спонукала президента поставити процес на паузу.
Президент Володимир Зеленський розглядав можливість концептуальної реформи системи управління, зокрема — об’єднання Офісу президента з апаратом Ради національної безпеки та оборони. Таку модель називають потенційним способом оптимізації координації та ухвалення рішень. Однак зараз глава держави повністю зосереджений на переговорах, пов’язаних із так званим мирним планом, тому проведення масштабної перебудови відкладається.
В окремих політичних колах висловлюють припущення, що чинний керівник ОП Андрій Єрмак не зацікавлений у швидкому призначенні наступника. За словами одного з джерел, Єрмак може розуміти, що призначення нового керівника приверне увагу до внутрішньої архітектури ОП, яка може стати предметом детального аналізу.
Депутати також заявляють, що цього пленарного тижня — останнього перед зимовою перервою — жодних кадрових рішень щодо керівництва ОП не передбачається. За таких умов питання може повернутися в політичний порядок денний уже після Нового року, але строки залишаються невизначеними.
Нагадаємо, Альона Дегрик-Шевцова знаходиться під санкціями РНБО та звинувачується у відмиванні 5 млрд грн через “Айбокс банк”. Шевцова наразі переховується за кордоном, та вже встигла потрапити в поле зору європейських правоохоронців через відмивання коштів у Польщі.
Щоб “повирішувавати” свої проблеми із законом в Україні та уникнути кримінальної відповідальності, Альона Дегрик-Шевцова корумпувала десятки українських суддей, які виносили незаконні рішення на її користь, через що державний бюджет втратив мільярди гривень.
Зокрема, суддя Печерського районного суду міста Києва Світлана Шапутько скасувала повідомлення про підозру Альоні Шевцовій, що дало можливість шахрайці вивести з арештованих рахунків приблизно 180 млн грн. За свої “послуги” суддя Шапутько отримала близько 200 тисяч євро. За словами журналіста Сергія Іванова, наразі вирішується питання щодо притягнення судді Шапутько до відповідальності.
ФОТО: Суддя Світлана Шапутько отримала від Альони Шевцової хабар у розмірі біля
200 тисяч євро.
“Згодом Київський апеляційний суд скасував це рішення як незаконне, однак Шевцова встигла зняти арешти зі свого майна та коштів і перерахувати мільйони гривень, оформлюючи ці перекази як благодійні внески на рахунки низки громадських та благодійних організацій. Тобто в умовах воєнного стану ці структури фактично використовувалися для виведення коштів, а не виключно для допомоги державі” – зазначив журналіст Сергій Іванов.
Нагадаємо, суддю Світлану Шапутько пов’язують з Олегом Татаровим. Зокрема, за інформацією Громадського, Шапутько захищала наукову дисертацію під керівництвом заступника керівника Офісу президента.
Також ЗМІ неодноразово звертали увагу, що суддя Світлана Шапутько веде самі резонансні справи в інтересах Офісу президента. Зокрема, Шапутько закрила резонансну справу проти заступника Єрмака Ростислава Шурми, по якому працювали антикорупційні органи.
Нагадаємо, у 2024 році БЕП та СБУ скерували до суду матеріали кримінальних проваджень щодо голови правління Айбокс банку та інших працівників цього банку. Проте Альона Шевцова через адвокатів з орбіти колишнього військового прокурора Анатолія Матіоса та його екс-заступника Дмитра Борзих налагодила масштабну схему корумпування українських судів.
Власне кажучи, за інформацією журналістів-розслідувачів, ряд українських суддів самі проявили ініціативу, та увійшли у злочинний зговір, спочатку накладаючи арешти на майно Шевцової, а потім вже за хабарі у розмірі 50-80 тисяч доларів їх скасовуючи.
В результаті навколо справи Айбокс банку до цього часу продовжується судова тяганина. Так, справа голови правління Айбокс Банку, який є спільником Шевцової, розглядається вже близько півтора року. І це попри те, що він визнає свою провину, станом на сьогодні навіть підготовче судове засідання не проведене.
Уникати реального покарання екс-голові правління Айбокс Банку допомагають судді Шевченківського районного суду міста Києва, які по черзі заявляють самовідводи, що фактично унеможливлює судовий розгляд. Аналогічна історія і по іншим працівникам банку, матеріали стосовно яких скеровано обвинувальним актом до Шевченківського суду, який роками не може навіть провести засідання у справах, що стосується iBox банку.
Окремо варто відзначити суддю Личаківського районного суду міста Львова Юрія Білоуса, який за 150 тисяч доларів США ухвалив потрібні Шевцовій рішення.
ФОТО: львівський суддя Юрій Білоус отримав від підсанкційної Альони Шевцової хабар у розмірі 150 тисяч доларів США
Пізніше суддя Юрій Білоус був затриманий працівниками ДБР спільно із СБУ через незаконне збагачення та отримання хабара. Водночас, як повідомляють журналісти Суспільного, попри підозри у злочинах суддя Юрій Білоус повернувся до роботи, що свідчить про наявність у нього високих покровителей, ймовірно, того ж самого Олега Татарова.
Надалі обвинувальний акт стосовно Альони Шевцової, який було скеровано до Голосіївського районного суду міста Києва, почала розглядати суддя Ольга Вдовиченко. Чоловік судді Ольги Вдовиченко тривалий час працював у Головній військовій прокуратурі Генпрокуратури України у підпорядкуванні вищезгаданого прокурора Анатолія Матіоса.
29 липня 2025 року Вдовиченко закрила кримінальне провадження стосовно Шевцової. За інформацією джерел, сімейний бюджет судді це рішення збільшило на 500 тисяч доларів США.
ФОТО: Суддя Ольга Вдовиченко отримала 500 тисяч доларів США хабара від підсанкційної Альони Шевцової
За інформацією журналістів розслідувачів, коли Офіс Генерального прокурора звернувся до Київського апеляційного суду, підсанкційна Альона Шевцова підняла суму “пропозиції” для суддів до 1 мільйона 200 тисяч доларів США. І колегія суддів у складі Вікторії Яковлевої, Ольги Жук та Андрія Дриги не змогла встояти перед цією спокусою. За інформацією журналіста Сергія Іванова, “всі матеріали за фактом отримання неправомірної вигоди суддями Яковлевою, Жук та Дригою передані до відповідних органів”.
ФОТО: судді Яковлева, Жук та Дрига виносять рішення на користь Шевцової за хабар у розмірі 1 мільйон 200 тисяч доларів США
Нагадаємо, під час засідання прозвучали погрози на адресу журналістки Любов Величко за намагання висвітити судовий процес у справі Альони Шевцової в Київському апеляційному суді, через який держава зазнала збитків на суму понад 5 мільярдів гривень. Також, за словами Величко, на суді був присутній “таємничий чоловік в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився”.
ФОТО: Фото із ФБ сторінки журналістки Любов Величко
Наші джерела у силових структурах розповідають, що питання обмеження доступу до інформації про самовільне залишення частини та місця служби (СЗЧ) виникло ще влітку. У Генеральному штабі, за словами співрозмовників, вважали, що публічність цих даних провокує хвилю дезінформації, посилює напруження серед військових та створює викривлену картину для суспільства й міжнародних партнерів. Тому у відомстві пропонували максимально згорнути відкритий доступ до статистики та внутрішніх оцінок.
Водночас в Офісі Президента, за словами інших наших джерел, тоді дотримувалися протилежної позиції. Там сподівалися, що контрольоване інформування про ситуацію дозволить демонструвати суспільству стійкість армії й готовність продовжувати оборону, а також не допустить формування чуток та панічних інтерпретацій. Рішення про повну закритість, за їх задумом, могло б лише підігріти недовіру.
Ситуація почала загострюватися восени, коли, за оцінками співрозмовників, кількість випадків СЗЧ зросла приблизно на 40%. Джерела пояснюють це багатьма факторами: моральним виснаженням, тривалими ротаціями без можливості повернення додому, а також зростанням вимог до ухвалення законопроєкту про демобілізацію. Частина досвідчених військових, за їхніми словами, відмовлялася продовжувати службу без визначених правил завершення контрактного періоду. У результаті частина бійців почала трактувати СЗЧ як форму протесту або крайню реакцію на неврегульованість питання.
За словами співрозмовників, саме на цьому етапі у Генштабі вирішили діяти за стандартною, як вони зазначають, оборонною парадигмою: обмежити публікацію будь-яких даних, які можуть бути використані для маніпуляцій, дестабілізації чи деморалізації військових. У відомстві, зі слів джерел, вважають, що це дозволить уникнути розгойдування ситуації та зберегти оперативну керованість військами в умовах складної зими та безперервних бойових дій.
За інформацією джерела видання 360ua.news, з ймовірністю 90% завтра буде назване прізвище нового глави Офісу Президента, а поки йдуть “торги” Андрій Єрмак веде медійну атаку у відношенні двох основних претендентів: Кирила Буданова та Михайла Федорова.
Наступним етапом в інформаційній війні між Єрмаком та Будановим джерело називає “публікацію фактів нецільової розтрати коштів та контактів Буданова з колумбійськими наркокартелями, бойовики яких воюють в Україні під прапором ГУР”.
Стосовно медійної атаки Єрмака на іншого ймовірного кандидата на очільника ОП Михайла Федорова, за інформацією джерела, “йому пригадають оборудки з Playcity та розкрадання благодійних внесків програми UNITED24”.
“Таким чином Андрій Єрмак лобіює на посаду голови ОП нейтральну фігуру Дениса Шмигаля, хоча у обох його конкурентів потужне лобі, в тому числі російське та вплив через Віткоффа у Михайла Федорова” – повідомляє джерело.
Андрій Єрмак продовжує конструювати внутрішньополітичний блок і одночасно визначає контури майбутньої зовнішньої політики України. Про це повідомили джерела, обізнані з ситуацією на Банковій. За їхніми словами, нещодавній публічний конфлікт і гучне «звільнення», яке злили в медіа як сенсацію, було елементом тактичної гри, спрямованої на охолодження скандалу, відомого як «Міндічгейт», та на корекцію комунікації з британською розвідкою.
За інформацією співрозмовників, шоу із з’ясуванням стосунків мало продемонструвати видиму «очищувальну» дію, яка дозволяє зняти частину напруги та виграти час для перемовин зі західними партнерами. На Банковій усвідомлюють, що подальше затягування ситуації лише підсилюватиме токсичність кейсу і створюватиме ризики для міжнародної співпраці.
Саме тому, за словами джерел, в Офісі президента дедалі активніше обговорюють потребу знайти технічну фігуру на посаду глави ОП. Мова йде не про політичну заміну, а про формальну ротацію, яка дозволила б Єрмаку змістити акцент на стратегічні напрями, передусім зовнішньополітичний трек, зберігаючи при цьому реальний контроль над ключовими процесами.
Джерела зазначають, що останні кілька місяців Єрмак концентрується не лише на переговорах із союзниками, але й на перебудові внутрішньої архітектури влади. Формування нового політичного блоку має забезпечити стабільність перед майбутніми політичними циклами та мінімізувати можливі ризики для Банкової, які можуть виникати через корупційні скандали або кадрові провали.
Показовим є те, що перемовини з британською розвідкою, за даними інсайдерів, потребували чіткої демонстрації «готовності до відповідальності». Саме тому публічні емоційні маневри в медіа стали частиною ширшої дипломатичної гри.
Таким чином, за лаштунками офіційних заяв триває переформатування Офісу президента, де Єрмак одночасно зберігає вплив і готує підґрунтя для формальної ротації керівництва. Хто може стати технічним головою ОП — наразі не розкривається, але, за інформацією джерел, пошук уже триває.
Андрій Єрмак готується дати велике інтерв’ю одному з провідних західних медіа, у якому планує публічно озвучити низку гострих питань, пов’язаних із планом Дональда Трампа та перебігом переговорного процесу. Про це наші джерела повідомили на умовах анонімності.
За їхніми словами, керівник Офісу Президента розглядає інтерв’ю як інструмент для формування власного інформаційного порядку денного і спроби вплинути або навіть зірвати тиск, який, за оцінками Банкової, оточення Вітковфа намагається чинити на президента Володимира Зеленського.
Медійний маневр Єрмака, за задумом, має винести на поверхню питання майбутньої архітектури безпеки та ролі України у перемовинах, створивши більш вигідні стартові позиції для ОП. Водночас, за даними співрозмовників, сама ініціатива не отримала підтримки Зеленського, який вважає публічну ескалацію небажаною у момент, коли переговорні сигнали з різних сторін ще залишаються нестабільними.
У найближчі тижні, за словами джерел, стане зрозуміло, чи піде Єрмак на цей крок попри стриману реакцію президента, або ж ініціативу відкладуть, щоб уникнути додаткової напруги у політичному блоці.
