Golosnovinua.com

Позначка: офшори

  • Зарплати в конвертах і контрабанда: головні схеми, через які бюджет втрачає сотні мільярдів

    Зарплати в конвертах і контрабанда: головні схеми, через які бюджет втрачає сотні мільярдів

    Втрати державного бюджету України від тіньової економіки у 2024 році сягнули рекордних 375–603 мільярдів гривень. Про це йдеться у щорічному дослідженні «Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні», проведеному експертами «Інституту соціально-економічної трансформації», «CASE Україна» та «Економічної експертної платформи».

    Порівняно з 2023 роком, бюджетні втрати збільшилися на 21,5–35 мільярдів гривень. Основними причинами зростання аналітики називають затягування влади з реформуванням Бюро економічної безпеки, митниці та податкової служби.

    Найбільш поширеними схемами мінімізації податків залишаються виплати зарплат у конвертах (140–280 мільярдів гривень) та контрабанда і «сірий» імпорт (120–185 мільярдів гривень). Експерти зазначають, що ці два види порушень щороку лише зростають і становлять головну загрозу фіскальній стабільності.

    Офшорні схеми, за даними дослідження, стають менш доступними через нові міжнародні стандарти податкової прозорості. Їх обсяг у 2024 році оцінено на рівні 55–65 мільярдів гривень. Водночас вони залишаються «елітним» інструментом, доступним лише великим компаніям та заможним українцям.

    Суттєві втрати держави фіксуються також через схеми з податком на додану вартість. Незважаючи на запровадження електронного адміністрування та системи моніторингу ризиків, так звані «скрутки» — фіктивне зменшення ПДВ-зобов’язань — торік становили 78–90 мільярдів гривень.

    Крім того, експерти звертають увагу на зловживання у земельних та майнових реєстрах. Натомість позитивні тенденції помітні у боротьбі з контрафактною продукцією та нелегальним ринком підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, паливо). Проте навіть ці втрати залишаються високими — на рівні 126–140 мільярдів гривень.

    «Найефективніший шлях для скорочення тіньової економіки — це повне перезавантаження податкової та митної системи, ліквідація зарплат у конвертах і прозоре адміністрування податків», — зазначають автори дослідження.

    Для порівняння, у 2023 році бюджет втрачав від тіньових схем від 353,5 до 568 мільярдів гривень. А нинішні 603 мільярди гривень — це понад 20% бюджету України на оборону у 2024 році.

    Експерти сподіваються, що після реформи Бюро економічної безпеки у 2025–2026 роках боротьба з «конвертами», «скрутками» і контрабандою нарешті набуде системного характеру.

  • Як онлайн казино Pin-Up, Cosmolot і FavBet виводять мільярди, пов’язані з Росією

    Як онлайн казино Pin-Up, Cosmolot і FavBet виводять мільярди, пов’язані з Росією

    Публічно «Дія» подається як успіх воєнного часу — держава в смартфоні, економія сотень мільярдів і технологічний прорив. Але паралельно з офіційною версією існує інша історія: фінансові потоки з грального бізнесу, де фігурують російські бенефіціари, офшорні прокладки, приватні компанії з мінімальними штатами і податкові пільги, оформлені під вивіскою «цифрової трансформації». На тлі цього дружина віце-прем’єра Михайла Федорова демонструє стиль життя, який важко пояснити лише держзарплатами й офіційними цифрами «зекономлених мільярдів».

    Михайло Федоров роками будує власний політичний бренд як обличчя цифрової держави. «Дія» нібито економить бюджету десятки й сотні мільярдів, держава стає прозорою, корупцію «виносять алгоритми». Але коли подивитися, хто саме стоїть за грошима, картина виглядає інакше.

    Ключовий вузол цієї історії — фінансова компанія «Єдиний простір». Формально це звичайна небанківська фінансова установа з невеликими показниками та без публічної історії великого бізнесу. Проте саме через неї проходять платежі в застосунку «Дія», і саме вона бере комісію з кожної транзакції — у середньому від 1,5% до 2,2%, за даними журналістських розслідувань.

    Власником «Єдиного простору» є Ігор Зотько. До війни ця компанія фактично не була помітною на ринку, але отримала монопольну роль у платіжній інфраструктурі державного застосунку. Сам Зотько паралельно зайшов у гральний бізнес і став співвласником структур онлайн-казино Pin-Up, а також операційним директором цього бренду.

    І тут виникає ключове питання: державний застосунок, яким зобов’язані користуватися мільйони громадян, інтегрований із приватною платіжною компанією, пов’язаною з онлайн-гемблінгом. Саме Pin-Up, за твердженнями розслідувачів, має ланцюжки власності, де фігурують російські бенефіціари, які після 2022 року формально вийшли з українських юросіб, але зберегли вплив через офшори та підставних власників. Тобто гроші, які рухаються навколо державного сервісу, перетинаються з гральними потоками, що мають російський слід.

    Ще один гравець — FavBet. Компанію неодноразово пов’язували з використанням альтернативних платіжних маршрутів, зокрема сервісів на кшталт «Даймонд Пей», через які кошти виводять за кордон, у тому числі через підставні юрособи і «благодійні» фонди. У схемі фігурують також українські банки, які проводять транзакції під виглядом звичайних легальних виплат. За логікою критиків Міністерства цифрової трансформації, це не просто «фінтех-екосистема», а відпрацьований механізм перекачування грошей за межі України. Ці ж потоки, за даними джерел, можуть заходити в режим податкових пільг як «інноваційні» або «цифрові послуги».

    Окрема історія — Cosmolot / Cosmobet. Це одна з найпотужніших гральних імперій в Україні, яку пов’язують із громадянином РФ Сергієм Токарєвим. Саме структурам, пов’язаним із Cosmolot/Cosmobet, правоохоронці інкримінують ухилення від сплати податків на суму понад 1 млрд грн (оцінки коливаються в районі 1,15–1,2 млрд грн). Частину коштів компаній, пов’язаних із цим брендом, слідство вважало предметом арешту на сотні мільйонів гривень.

    Сам Токарєв, за даними відкритих джерел, збудував свій легальний статус в Україні через структури у сфері IT та інвестицій. Він вийшов у режим «Дія.City» — це спеціальний правовий і податковий режим для IT-компаній, який курує саме Мінцифри. Паралельно він асоціюється з фондами та проєктами в українській технологічній екосистемі (зокрема з інвестфондом Roosh), що дають йому репутацію «ІТ-інвестора», а не власника онлайн-казино з російським бекграундом. Саме завдяки цьому, як стверджують критики, гральний капітал з російським корінням отримав доступ до податкових пільг у статусі «інноваційного бізнесу», замість того щоб сплачувати повні ставки та поповнювати бюджет. Оцінка втрат держави від таких схем — щонайменше 1,2 млрд грн.

    Фактично ми бачимо таку конструкцію.
    Перше: «Дія» переходить від статусу суто держсервісу до статусу платформи з монетизацією, маркетплейсу, де приватні структури отримують доступ до мільйонної аудиторії та критичної інфраструктури платежів. Це прямо підтверджував сам Федоров, коли говорив, що «Дія» стає комерційним сервісом, який з часом можуть навіть вивести в окрему компанію, а далі — до IPO.

    Друге: ключовими бенефіціарами на цьому стику «держава — платформа — платежі» опиняються компанії, пов’язані з гральним бізнесом, включно з Pin-Up та Cosmolot/Cosmobet. Частина цих структур має російське походження або менеджмент, який до 2022 року працював на ринок РФ, і далі залишається у схемах через офшори.

    Третє: режим «Дія.City», створений і просунутий командою Федорова, на практиці стає не лише «податковим раєм для українського IT», а й легальним коридором для дуже великих грошей, які традиційно асоціюються не з державними сервісами, а з казино й азартними іграми. Саме тут з’являються питання — хто реально виграє від цифрової реформи: бюджет чи приватні групи з офшорними «дахами» і російськими слідами?

    На цьому фоні особистий імідж Федорова — яскраві презентації, анонси «економії 184 мільярдів», а поруч публічна демонстрація розкішного стилю життя його дружини — виглядає не просто як приватна історія сім’ї високопосадовця.

    Це виглядає як вітрина, за якою працює система доступу до грошей, що йдуть через «цифрову державу», але контролюються не державою.

    Ключовий ризик цієї історії — не тільки моральний, а й безпековий.
    Якщо компанії, пов’язані з російським капіталом або людьми з російським бекграундом, заходять у критичну цифрову інфраструктуру та платіжні шлюзи державних сервісів, це означає не лише виведення грошей, а й доступ до масивів даних і транзакцій. Тобто в руках приватних посередників опиняється фінансова кровоносна система «держави у смартфоні».

  • Українські надра під офшорами: хто стоїть за “європейським” газом для України

    Українські надра під офшорами: хто стоїть за “європейським” газом для України

    Поки уряд готує країну до зими та виділяє мільярди на закупівлю газу з ЄС, українські надра продовжують працювати на приватні кишені. Тисячі кубометрів вітчизняного газу йдуть не в українські домівки, а в Європу — через компанії, пов’язані з утікачами та олігархами.

    За даними журналістів, уряд спрямовує 8,4 мільярда гривень на імпорт газу з Угорщини та Словаччини. Але в цей час власні родовища Полтавщини та Харківщини стоять напівпорожні, попри наявність достатніх запасів. Причина — контроль над ними груп олігархів, які ведуть бізнес через офшори та посередників.

    На перший погляд, імпорт із ЄС виглядає логічно. Проте в дійсності в Україну повертається той самий газ, що був видобутий у наших надрах і проданий до Європи приватними структурами. Таким чином, держава купує власний ресурс утричі дорожче — під офіційною вивіскою “європейського імпорту”.

    Ще один парадокс — половину російського скрапленого газу сьогодні споживає Євросоюз. Виходить, ЄС купує в росіян, Україна купує в ЄС, а українські родовища продовжують працювати на офшорні компанії, пов’язані з колишніми політиками.

    Британська компанія Enwell Energy, що працює на Полтавщині та Харківщині, готова видобути понад 71 мільйон кубометрів газу — це майже мільярд гривень надходжень до бюджету. Але, як повідомляють у галузі, діяльність компанії блокується “щоб звільнити місце для своїх”.

    Під “своїми” розуміють структури, що контролюються через офшори, де кінцевими бенефіціарами виступають Олександр Кацуба, Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов і Віталій Хомутиннік.

    Один із ключових фігурантів — Олександр Кацуба, відомий за справою “вишок Бойка”. Він володіє активами через компанію «Надра-Геоінвест», записану на колишню дружину Тетяну Гузенко.
    Серед офшорних гілок — Кіпр, Сейшели та Беліз, а ключова структура GIL Gold Investment LTD фігурує у витоках Pandora Papers.

    Інша компанія, «Стратум Україна», що раніше належала Олександру Онищенку, опинилася під контролем тієї ж Гузенко. Саме ця фірма мала ліцензії на розробку родовищ у Луганській області та проходила у справі про співпрацю з окупаційними адміністраціями.

    Ще одне стратегічне родовище — Сахалінське на Харківщині, із запасами понад 15 мільярдів кубометрів газу. Формально ним користуються кілька компаній, серед яких «Укрнафтобуріння», JKX Ukraine B.V., DERIPON COMMERCIAL LTD — усі мають зв’язок із колишнім депутатом-регіоналом Віталієм Хомутинніком.

    Хомутиннік є партнером Коломойського та Боголюбова і володіє половиною компанії «Укргаз Інвест». Попри скандали та розслідування, РНБО не вводила санкцій, а фірми продовжують отримувати доступ до українських надр.

    Схема працює просто: газ видобувається в Україні приватними структурами, експортується в ЄС, а держава закуповує “європейський” газ уже за ринковою ціною.
    В результаті — громадяни платять утричі більше, бюджет втрачає мільярди, а прибутки йдуть на рахунки в Монако та на Кіпрі.

    У той час, коли Росія б’є по українській енергетиці ракетами, українські чиновники закривають очі на “енергетичну колонізацію” власної країни, де родовища фактично приватизовані старими кланами.

    Попри відкриті понад десяток кримінальних проваджень, система залишається непорушною. Геонадра, Міндовкілля, а також відповідальні чиновники — Гоцинець і Соболев — поки що не дають відповіді, чому стратегічні ліцензії залишаються у руках осіб, пов’язаних із фігурантами корупційних справ.

    Україна опинилася в “газовій петлі”, коли наша держава імпортує власний газ.
    Поки уряд витрачає мільярди на закупівлі, замість відновлення контролю над родовищами, старі гравці — Кацуба, Хомутиннік, Коломойський і Боголюбов — продовжують заробляти на ресурсі, який мав би забезпечувати українські родини теплом узимку.

  • Юрій Бойко вплутався у новий скандал: нерухомість, офшори та тіньові інвестиції

    Юрій Бойко вплутався у новий скандал: нерухомість, офшори та тіньові інвестиції

    Юрій Бойко знову опинився у центрі масштабного скандалу, пов’язаного з відмиванням коштів, легалізацією сумнівних активів та придбанням елітної нерухомості, що не відповідає його офіційним доходам. Слідство встановило, що протягом років він вибудував складну мережу компаній і підставних осіб, через які проводилися фіктивні фінансові операції.

    Центральним елементом цієї схеми став ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “ХАНТЕР”», контрольований кіпрською компанією KOTRYNA HOLDING LTD. Саме через цей фонд, починаючи з 2015 року, здійснювалися інвестиції у великі будівельні проєкти столиці, включно з ЖК «Французький квартал 2», «Камертон», «Welcome Home», «LaLaLand» та іншими. За наявними даними, фонд профінансував будівництво понад 1100 квартир на суму близько 70 мільйонів доларів США — коштів, походження яких офіційно не підтверджене.

    Паралельно Юрій Бойко разом із сином та партнерами — Ельдаром Сабіровим, Олексієм Башкіром та Андрієм Чернецовим — розвиває бізнес у важкій промисловості через компанії ТОВ «ОСКК» та ТОВ «ВІН ГРУПП». Йдеться про будівництво хімічних заводів та виробництво вибухових речовин, із залученням закордонних проєктантів та фірм-прокладок. Земельні ділянки для цих проєктів надаються рішеннями органів місцевої влади.

    Активи родини Бойків викликають не менше запитань. Дружина політика — Віра Бойко — володіє корпоративними правами у ТОВ «Столична нерухомість», акціями ПАТ «Луганський електроапаратний завод» та сотнями тисяч квадратних метрів земельних ділянок. За оцінкою YouControl, вартість майна родини перевищує 4,4 мільйона доларів, тоді як офіційні доходи складаються переважно з дивідендів та подарунків від компаній зі сумнівною репутацією.

    Попри включення Юрія Бойка до санкційного списку РНБО згідно з Указом Президента №38/205 від 19 січня 2025 року — обмеження залишаються радше символічними. Його позбавили державних нагород, але реальні активи, рахунки та нерухомість залишилися недоторканими.

    На основі переданих матеріалів відкрито два кримінальних провадження — №12025105100001449 та №52025000000000324. Додатково низка судів зобов’язала правоохоронні органи внести відомості до ЄРДР, хоча в інших випадках було відмовлено. Попри затягування процесу, заявники наполягають на продовженні юридичного переслідування.

    Історія Юрія Бойка — це частина більшої картини, в якій представники колишньої політичної еліти зберігають вплив і статки завдяки тіньовим схемам, уникаючи реальної відповідальності.

  • Нові власники ТЦ SkyMall: у структурі «Славіан» з’явилися іноземці з бізнес-зв’язками в РФ

    Нові власники ТЦ SkyMall: у структурі «Славіан» з’явилися іноземці з бізнес-зв’язками в РФ

    У компанії «Славіан», яка володіє торговельно-розважальним центром SkyMall через структуру «Оптова мережа 2011», відбулися зміни у складі власників. До недавнього часу єдиним бенефіціаром компанії, через кіпрський офшор Napstor Limited, був тесть підозрюваного у корупційній справі Андрія Христенка — Сергій Брюховецький. Однак тепер у структурі власності з’явилися ще двоє співвласників — громадянин Великої Британії Марк Родес та громадянин Ізраїлю Ігор Корев.

    За даними YouControl, зміни були офіційно зафіксовані 1 серпня — через два тижні після того, як Христенку оголосили про підозру 21 липня. Долі у компанії також перерозподілилися: Брюховецький залишив собі 30%, ще 30% належать Марку Родесу (цей розподіл, згідно з внутрішньою структурою власності, існує з листопада 2021 року), а 40% — Ігору Кореву, який увійшов до структури у вересні 2024 року. Журналісти проєкту «Схеми» зазначають, що ці зміни не були відображені ні в українських, ні в кіпрських реєстрах у відповідний період.

    Розслідувачі встановили, що обидва нові співвласники мають зв’язки з Росією. Марк Родес є учасником бізнесу в Україні, пов’язаного з підсанкційним колишнім депутатом Держдуми РФ від «Єдиної Росії» Олександром Лебедєвим, нинішнім власником британського видання The Independent. Крім того, Родес дотичний до російсько-ізраїльського бізнесмена Нісана Моісеєва, який був наближений до Віктора Медведчука та керував мережею АЗС Glusco.

    Ігор Корев також володіє низкою компаній в Україні. Серед його партнерів — іноземці, зокрема австрієць Якоб Мітбрайт, який із 2018 року до середини 2022 року був співвласником російського банку «ФінТех», створеного за підтримки уряду РФ.

    Ці нові дані викликають питання щодо впливу іноземних бізнес-груп з російськими зв’язками на стратегічні об’єкти в Україні, особливо в умовах війни та санкційної політики.

  • 15 мільйонів гривень колишнього очільника КМДА Володимира Макеєнка передали в управління АРМА

    15 мільйонів гривень колишнього очільника КМДА Володимира Макеєнка передали в управління АРМА

    Готівку на суму 15 млн грн, знайдену під час обшуків у колишнього голови Київської міської державної адміністрації Володимира Макеєнка, передано в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Макеєнко раніше був заступником голови фракції «Партії регіонів» та роками здійснював прихований бізнес за кордоном через офшори в Панамі, на Кіпрі, у Гонконзі та на Британських Віргінських островах.

    Лише за період 2011–2018 років він отримав понад 387 млн грн доходів, проте не сплатив податків на суму 71,4 млн грн. Під час обшуків у Макеєнка вилучили 340 тис. доларів США, 29,7 тис. євро, 2 тис. швейцарських франків та 87,4 тис. гривень.

    Це не перший випадок передачі активів Макеєнка до АРМА. У липні суд вже передав агентству понад 1,5 млрд грн активів, заарештованих у Люксембурзі, що свідчить про системну роботу правоохоронних органів із повернення коштів, отриманих незаконним шляхом.

    Розслідування проти Макеєнка триває, а передача готівки та заарештованих активів демонструє прагнення держави відновити справедливість та повернути кошти у бюджет. Слідство також вивчає діяльність його офшорних компаній і джерела походження доходів.

  • Берилієвий скандал: хто стоїть за незаконним видобутком у Житомирській області

    Берилієвий скандал: хто стоїть за незаконним видобутком у Житомирській області

    Один із найгучніших корупційних скандалів останніх років спалахнув навколо Пержанського родовища берилію в Житомирській області. Йдеться не лише про незаконний видобуток стратегічної сировини, а й про масштабну схему зловживань, що охоплює офшори, парламентські зв’язки, податкові махінації та навіть маніпуляції з мобілізаційними процедурами.

    Ключовим бенефіціаром ТОВ «Пержанська рудна компанія» є співвласник корпорації «АТБ-Маркет» Геннадій Буткевич. Через кіпрську компанію BGV Group Limited, якій належить 83,3% статутного капіталу, він фактично контролює діяльність підприємства. Інші співзасновники — Віталій Якименко та Олександр Настенко, а директором компанії є Віктор Танай.

    У листопаді 2019 року компанія отримала спеціальний дозвіл на користування надрами (№6383 від 01.11.2019), виданий Державною службою геології та надр України. Згідно з матеріалами, дозвіл надано з грубими порушеннями — формальний аукціон проводився за участі лише однієї компанії, а оцінка впливу на довкілля була проведена фіктивно.

    Наслідки діяльності підприємства вже мають руйнівний характер. Видобуток берилію призводить до знищення флори та фауни заповідної території, забруднення ґрунтів і вод, накопичення токсичних відходів, серед яких — важкі метали та радіоактивні сполуки. Компанія не виконує зобов’язання з рекультивації земель, а видобуток триває навіть за межами дозволених ділянок.

    На основі поданих матеріалів уже відкрито п’ять кримінальних проваджень у ЄРДР (№42025060000000010, №22025220000000172, №22025040000000315, №22025101110000604, №12025220000000612). Крім того, суди — Вищий антикорупційний, Шевченківський і Печерський райсуди Києва — винесли три ухвали, які зобов’язують правоохоронців внести відповідні дані до ЄРДР.

    Усі зібрані матеріали повторно направлені до понад десяти ключових державних інституцій — від НАЗК і Держгеонадр до профільних комітетів Верховної Ради. Громадські активісти вимагають виконання судових ухвал і повного розслідування справи, наголошуючи на можливих зв’язках між бізнес-групою Буткевича та окремими депутатами «Слуги народу».

  • Біглий олігарх Боголюбов завдає мільйонних збитків державі через порт «Південний»

    Біглий олігарх Боголюбов завдає мільйонних збитків державі через порт «Південний»

    Біглий український олігарх Геннадій Боголюбов через пов’язані компанії намагається відновити контроль над зерновим терміналом «Боріваж» у порту «Південний». Попри арешт активу та передачу його в управління АРМА у березні 2025 року за рішенням Шевченківського районного суду Києва, компанії, афілійовані з Боголюбовим, продовжують юридичні маніпуляції з метою повернення доступу до стратегічного логістичного об’єкта.

    Згідно з матеріалами слідства, структури, що контролювали термінал, здійснювали незаконні операції із заставним майном Нацбанку України та ухилялися від сплати податків у 2022–2024 роках, завдавши державі багатомільярдних збитків. Судові засідання щодо скасування арешту активу переносилися неодноразово, а 11 вересня 2025 року суд остаточно відхилив клопотання компанії.

    Історія «Боріважу» пов’язана з націоналізацією ПриватБанку у грудні 2016 року, коли регулятор зафіксував системні проблеми у капіталі та кредитному портфелі банку. Серед найбільших боржників державного банку були структури, афілійовані з ексвласниками – Коломойським і Боголюбовим, зокрема ТОВ «Боріваж», оформлене через офшорні компанії AMERTANA HOLDINGS LTD, OKTALENSA HOLDINGS LTD та ANSTREVIO INVESTMENTS LIMITED.

    У межах забезпечення боргових зобов’язань компанія передала ПриватБанку у заставу нерухомість та корпоративні права ТОВ «Агротермінал Логістик», що забезпечувало повернення близько 5 млрд грн. Натомість компанія розгорнула юридичну кампанію для повернення контролю над об’єктом, завдаючи державі мільйонних збитків.

    В Одеській області Бюро економічної безпеки відкрило провадження за №42024160000000005 за ч. 3 ст. 212 КК України, однак реальних результатів досі немає. Підприємство Боголюбова продовжує намагатися відібрати стратегічне майно, підриваючи економічну безпеку України.

  • Власник Pin-Up Пунін, якого розшукує ДБР, готує ребрендинг RedCore у Європі

    Власник Pin-Up Пунін, якого розшукує ДБР, готує ребрендинг RedCore у Європі

    Скандальний власник грального бізнесу Pin-Up Дмитро Пунін, якого Державне бюро розслідувань оголосило в розшук, продовжує вести розкішний спосіб життя за кордоном. Попри кримінальні провадження в Україні, санкції РНБО та арешти активів на мільярди гривень, він спокійно подорожує Європою і бере участь у міжнародних форумах гральної індустрії. Зокрема, бізнесмен планував відвідати SBC Summit у Лісабоні, де Pin-Up мав оголосити про ребрендинг під новою назвою RedCore.

    Формально казино Pin-Up діє через українську компанію ТОВ «Укр Гейм Технолоджі», яка володіє ліцензією від КРАІЛ. Проте реальна структура власності складніша й пов’язана з громадянами Росії. Серед засновників бренду – Матяшов, Банніков, Пунін та уродженка Луганська Ільїна, яка мешкає в Москві. Її родина контролює частку офшорної Guruflow Team Ltd, зареєстрованої на Кіпрі, що до 2022 року напряму володіла російською «Пин-Ап.ру».

    Фінансові потоки з України в російський гральний бізнес роками проводилися через офшорні компанії, підставні контракти та платіжні системи. І навіть нині, у 2025 році, переказати кошти на користь цього бізнесу можна через звичайні термінали у Києві. Таким чином фактично відбувається підтримка держави-агресора під прикриттям легального бізнесу.

    Рішення РНБО та указ президента України №344/2025 ввели санкції проти Pin-Up і пов’язаних з ним осіб та компаній. Проте реальне блокування рахунків, вилучення майна та позбавлення ліцензій відбувається вкрай повільно й часто гальмується у судах. Частину арештованих активів Пуніна, зокрема готівку та нерухомість, вже було повернуто.

    Ребрендинг Pin-Up у RedCore виглядає як спроба уникнути репутаційних ризиків і продовжити діяльність на українському ринку азартних ігор. Попри офіційні санкції, бренд залишається пов’язаним із російськими громадянами та офшорами, а українська влада досі не змогла навести лад у цій сфері.

  • Дружина податківця в Бучі збудувала будинок за 8 днів, – дані з декларації

    Дружина податківця в Бучі збудувала будинок за 8 днів, – дані з декларації

    Роман Афонов, нинішній очільник головного управління ДПС Запорізької області, розпочав кар’єру податкового інспектора після роботи бухгалтером. За офіційною біографією, він працював на посаді інспектора 12 років. У 2012 році Афонов зробив різкий кар’єрний стрибок, очоливши районну ДПІ в Запоріжжі, змінивши Донецьку область на Запорізьку.

    Його дружина, Ольга Афонова, зареєстрована підприємницею та володіє кількома земельними ділянками в Бучі, де зведені розкішні будинки. За даними декларації, перший двоповерховий будинок площею 187 кв.м вони збудували всього за 8 днів, що викликає підозру у застосуванні схем ухилення від оподаткування та приховування реальної вартості нерухомості.

    Крім того, Ольга Афонова володіє часткою офісної нерухомості у Подільському районі Києва вартістю 600 тис. грн. Її мати Наталія Афонова, колишня працівниця державної шахти, наразі теж підприємиця, має дві столичні квартири, придбані у 2015–2016 роках. Вартість житла за ринковими оцінками значно перевищує офіційно задекларовані доходи родини.

    Схожі схеми вже викликали претензії НАЗК щодо інших державних службовців, зокрема прокурорів, які намагалися приховати реальну вартість придбаної нерухомості, оформляючи її як незавершене будівництво. У випадку Афонових існує ймовірність застосування подібних корупційних схем для легалізації майна.

    Наразі частина родини Афонових проживає за кордоном, зокрема на Кіпрі, де продовжує займатися підприємницькою діяльністю.