Позначка: переговори

Трамп заявив про прогрес у переговорах із Іраном щодо ядерної угоди

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп заявив про «позитивні сигнали» у переговорах між США та Іраном, однак наголосив, що ключовою умовою залишається повна відмова Тегерана від розробки ядерної зброї. Про це повідомляє Reuters.

За словами Трампа, значна частина питань у межах переговорного процесу вже була обговорена і погоджена сторонами. Він зазначив, що нинішній етап діалогу виглядає оптимістично, але остаточного результату ще не досягнуто.

«Схоже, на Близькому Сході з Іраном справи йдуть дуже добре. Ми ведемо переговори протягом вихідних. Я очікую, що все пройде добре. Багато з цих питань вже обговорено та узгоджено», — заявив американський президент.

Водночас він підкреслив, що головною вимогою Вашингтона залишається недопущення створення Іраном ядерної зброї. За його словами, це питання є пріоритетним і не підлягає компромісу.

«Головне, щоб Іран не мав ядерної зброї. Не можна дозволити Ірану мати ядерну зброю, і це важливіше за все інше», — додав Трамп.

Американський президент також попередив, що у разі відсутності прогресу США можуть змінити свою позицію щодо режиму перемир’я та розглянути додаткові заходи тиску. Серед можливих сценаріїв згадувалася і морська блокада іранських портів, яка може бути посилена у разі зриву домовленостей.

Окремо Трамп зазначив, що прямі переговори між Вашингтоном і Тегераном можуть відбутися вже найближчими вихідними. Водночас дипломатичні джерела ставляться до такої перспективи обережно, вказуючи на відсутність підтвердженої підготовки до зустрічей у традиційних для таких перемовин локаціях.

Зокрема, у столиці Пакистану Ісламабаді, де раніше вже проходили консультації між сторонами, наразі не зафіксовано активної підготовки до нових раундів переговорів. Попри це, посередницькі зусилля продовжуються.

За інформацією регіональних джерел, начальник армії Пакистану Асім Мунір проводить консультації в Тегерані, намагаючись сприяти досягненню попередніх домовленостей між США та Іраном. Обговорюється можливість підписання проміжного меморандуму, який міг би стати основою для ширшої угоди протягом наступних 60 днів.

Раніше Трамп уже заявляв, що потенційна угода щодо врегулювання конфлікту з Іраном може бути досягнута у дуже короткі терміни. Водночас ці прогнози поки що не були підтверджені офіційними дипломатичними результатами.

Окремим фактором у переговорному процесі залишається ситуація навколо Ормузької протоки — ключового маршруту транспортування нафти. Раніше іранська сторона заявляла про його відкриття на тлі регіонального перемир’я, однак водночас звучали попередження про можливе поновлення обмежень у разі ескалації.

Трамп також наголошував, що морські обмеження щодо Ірану залишатимуться чинними до моменту виконання майбутньої угоди «на 100%». Це створює додатковий тиск у переговорах, які поєднують як безпекові, так і економічні аспекти.

Експерти зазначають, що нинішній етап діалогу між США та Іраном залишається нестабільним, а будь-які заяви про прогрес можуть швидко змінюватися залежно від політичної та безпекової ситуації в регіоні Близького Сходу.

Таким чином, переговори перебувають у фазі потенційного просування, однак фінальна угода залишається невизначеною, а ризик загострення ситуації — збереженим.

18 Квітня, 2026
Іран заперечив заяву Трампа про передачу збагаченого урану США

Іранська влада категорично спростувала заяви президента США Дональда Трампа щодо нібито готовності Тегерана передати свої запаси збагаченого урану Сполученим Штатам і призупинити ядерну програму. Про це повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на державні іранські медіа.

Речник Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї заявив, що Тегеран не розглядає жодних варіантів передачі своїх ядерних матеріалів за кордон. За його словами, подібні твердження не відповідають дійсності та є частиною інформаційного тиску.

«Так само, як іранська земля є для нас важливою і священною, так само для нас важливим і священним є збагачений уран», — наголосив Багаї. Він підкреслив, що передача запасів урану до США «ніколи не розглядалася як варіант» і не перебуває на порядку денному іранського керівництва.

Окрім цього, у Міністерстві закордонних справ Ірану відкинули повідомлення про можливе повне припинення процесу збагачення урану. За словами речника, такі заяви є елементом «цілеспрямованої медійної кампанії», яку, на думку Тегерана, просуває адміністрація Дональд Трамп з метою вплинути на міжнародні переговори та посилити тиск на Іран.

Контекстом для цих заяв стала заява Трампа від 17 квітня, у якій він стверджував, що Іран нібито погодився безстроково призупинити свою ядерну програму. Однак офіційний Тегеран ці твердження заперечує та наполягає на продовженні своєї ядерної політики в межах національних інтересів.

Питання іранської ядерної програми залишається одним із ключових у міжнародній політиці протягом останніх десятиліть. Після виходу США з ядерної угоди у 2018 році напруження між Вашингтоном і Тегераном значно зросло. Іран поступово відмовлявся від частини своїх зобов’язань, передбачених угодою, зокрема щодо рівня збагачення урану та обсягів його запасів.

На цьому тлі будь-які заяви про можливі поступки з боку Ірану викликають значний резонанс. Водночас офіційна позиція Тегерана залишається незмінною: країна не відмовляється від розвитку своєї ядерної програми, яку вважає мирною, і не має наміру передавати стратегічні ресурси іншим державам.

Експерти зазначають, що інформаційні розбіжності між сторонами можуть свідчити про складність переговорного процесу та відсутність узгоджених рішень. Наразі немає підтверджень того, що Іран і США досягли будь-яких домовленостей щодо передачі урану чи повного згортання ядерної програми.

Таким чином, заява іранської сторони фактично спростовує слова Трампа і підкреслює, що переговори, якщо вони тривають, залишаються далекими від завершення.

18 Квітня, 2026
США та Іран обговорюють можливу угоду з розмороженням активів і ядерними обмеженнями

США та Іран ведуть переговори щодо потенційної багатосторонньої угоди, яка може передбачати розмороження близько 20 мільярдів доларів іранських активів в обмін на обмеження або відмову Тегерана від частини запасів збагаченого урану. Про це повідомляє Axios з посиланням на американських посадовців і джерела, обізнані з перебігом переговорів.

За даними видання, сторони обговорюють тристорінковий рамковий план, який має стати основою для можливого завершення конфлікту та деескалації напруженості між Вашингтоном і Тегераном. Попри певний прогрес у діалозі, ключові розбіжності залишаються — зокрема щодо того, як саме поводитися з уже накопиченими ядерними матеріалами Ірану, в яких обсягах і на яких умовах можуть бути розморожені фінансові активи, а також якою має бути тривалість обмежень на збагачення урану.

Одним із головних пунктів обговорення є доля майже 2 тисяч кілограмів збагаченого урану, який, за даними американської сторони, зберігається на іранських підземних об’єктах. Близько 450 кілограмів із цього обсягу мають рівень збагачення близько 60%, що викликає особливу стурбованість у США та їхніх союзників.

Адміністрація президента США Дональд Трамп наполягає на тому, щоб Іран передав або вивів під міжнародний контроль свої найбільш чутливі ядерні матеріали. У свою чергу, Тегеран виступає проти передачі за межі країни та пропонує альтернативний варіант — розбавлення урану всередині Ірану під наглядом міжнародних інспекторів.

Розглядається також компромісна схема, за якою частина матеріалів може бути передана третій країні, а частина — приведена до нижчого рівня збагачення без вивезення з території Ірану.

Ще одним ключовим елементом переговорів є можливе розмороження іранських активів. За інформацією Axios, початково США були готові розблокувати близько 6 мільярдів доларів для гуманітарних потреб — закупівлі продовольства та медикаментів.

Однак Іран наполягав на значно більшій сумі — до 27 мільярдів доларів. У результаті сторони обговорюють компромісний варіант у районі 20 мільярдів доларів. При цьому американські посадовці наголошують, що будь-яке розмороження коштів може супроводжуватися жорсткими умовами використання, щоб запобігти їхньому застосуванню у військових цілях.

Один із представників американської адміністрації назвав ідею «обміну грошей на уран» лише одним із можливих сценаріїв, а не остаточною домовленістю.

Переговори, за даними джерел, мають багатосторонній характер. Посередницьку роль у процесі відіграє Пакистан, за підтримки Єгипту та Туреччини. Очікується, що наступні раунди консультацій можуть відбутися в Ісламабаді.

Крім того, повідомляється про планування додаткових дипломатичних зустрічей за участі представників Саудівської Аравії на міжнародних майданчиках у регіоні.

Окремим предметом суперечок є тривалість можливого мораторію на збагачення урану. США пропонують обмеження на рівні 20 років, тоді як Іран наполягає на значно коротшому періоді — близько 5 років.

Також обговорюється формат так званого “добровільного мораторію”, який міг би стати тимчасовою основою для стабілізації ситуації. США пропонують обмежити збагачення урану та зосередити іранську ядерну програму виключно на мирних цілях, тоді як Тегеран прагне зберегти частину технологічних можливостей.

Серед інших пунктів потенційної угоди — використання Іраном ядерних реакторів для виробництва медичних ізотопів. При цьому США наполягають, щоб усі ядерні об’єкти були наземними, а підземні комплекси поступово виводилися з експлуатації.

Також у переговорах порушуються питання безпеки в регіоні, включно зі статусом Ормузької протоки, однак сторони поки що не досягли згоди щодо цього пункту. Не до кінця визначено, чи охоплюватиме майбутня угода також іранську програму балістичних ракет та підтримку регіональних союзників Тегерана.

У Білому домі заявили, що переговори були “продуктивними”, однак утрималися від розкриття деталей. За словами американських посадовців, діалог триває в складному, але конструктивному форматі.

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем повідомив, що Трамп особисто контактував з іранською стороною, і переговори мали напружений характер.

Сам Трамп заявив, що Іран нібито вже погодився не створювати ядерну зброю та передати США свої запаси збагаченого урану. Він також зазначив, що сторони “дуже близькі” до укладення угоди, однак у разі провалу домовленостей бойові дії можуть бути відновлені.

Окремо він додав, що США готові продовжити режим припинення вогню після 21 квітня за необхідності.

На тлі переговорів Іран також оголосив про відкриття Ормузької протоки для торгових суден на період перемир’я в регіоні. Водночас США, за попередніми заявами, продовжують політику тиску на іранські морські порти до повної реалізації потенційної угоди.

Таким чином, переговори між Вашингтоном і Тегераном залишаються складним багаторівневим процесом, у якому переплітаються питання ядерної безпеки, фінансових санкцій, регіональної стабільності та глобальної енергетичної безпеки. Результат цих перемовин може суттєво вплинути не лише на Близький Схід, а й на світові ринки та міжнародну політичну архітектуру.

17 Квітня, 2026
«Байден і Путін прорахувалися»: президент Бразилії пояснив, чому війна в Україні затягнулася

Президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва зробив резонансну заяву щодо війни в Україні, наголосивши, що як Росія, так і Захід на початку повномасштабного вторгнення неправильно оцінили розвиток подій. В інтерв’ю іспанському виданню El País він підкреслив: конфлікт затягнувся саме через ці прорахунки, а його завершення можливе лише шляхом переговорів.

За словами Лули да Сілви, на старті війни існували завищені очікування швидкої перемоги. Він заявив, що тодішній президент США Джо Байден розраховував на швидке ослаблення Росії, тоді як президент РФ Володимир Путін очікував стрімкого захоплення України. Обидві сторони, на думку бразильського лідера, прорахувалися.

Лула наголосив, що війна триває вже четвертий рік і не демонструє ознак швидкого завершення. Вона спричинила значні людські втрати та серйозні економічні наслідки не лише для сторін конфлікту, а й для всього світу.

Водночас президент Бразилії підкреслив, що його країна не підтримувала Росію і не визнавала її право на окупацію українських територій. Він зазначив, що позиція Бразилії залишається послідовною: повага до територіальної цілісності України та підтримка дипломатичних шляхів врегулювання конфлікту.

Лула да Сілва також висловив переконання, що без міжнародного посередництва та активних переговорів завершення війни найближчим часом малоймовірне. За його словами, жодна зі сторін наразі не досягла своїх стратегічних цілей, що лише ускладнює можливість швидкого припинення бойових дій.

Це не перша подібна заява бразильського лідера. Раніше він неодноразово виступав за створення міжнародної платформи для мирних переговорів за участю країн Глобального Півдня. Також він наголошував, що великі держави повинні відігравати активнішу роль у пошуку дипломатичного рішення, а не лише підтримувати одну зі сторін конфлікту.

У вересні 2025 року Лула провів зустріч із президентом України Володимир Зеленський у Нью-Йорку, де сторони обговорювали можливі формати досягнення миру. Тоді ж бразильський президент підкреслював необхідність ширшого міжнародного діалогу щодо завершення війни.

Окрім цього, Лула раніше робив суперечливі заяви щодо війни, зокрема припускав, що сторони можуть бути ближчими до завершення конфлікту, ніж здається, або що вони очікують політичного моменту для оголошення миру. Такі оцінки викликали неоднозначну реакцію серед міжнародних партнерів України.

Також у своїх інтерв’ю він критикував підходи світових лідерів до міжнародної політики, включно з оцінкою дій США. Зокрема, він застерігав від надмірного використання силових інструментів і наголошував на необхідності дипломатії як ключового інструменту врегулювання конфліктів.

Аналітики відзначають, що позиція Бразилії відображає ширший підхід країн Глобального Півдня, які прагнуть зберігати баланс між підтримкою міжнародного права та небажанням втягуватися у геополітичне протистояння між Заходом і Росією. Водночас така риторика часто викликає критику з боку західних союзників України, які вважають, що заклики до переговорів без врахування військової ситуації можуть грати на користь Росії.

Попри це, Лула да Сілва наполягає: війна не має військового рішення у довгостроковій перспективі. Він підкреслює, що затягування конфлікту лише збільшує кількість жертв і посилює глобальну нестабільність.

Таким чином, заява президента Бразилії стала черговим нагадуванням про розбіжності у підходах різних країн до війни в Україні. Вона також підкреслює, що після кількох років бойових дій питання дипломатичного врегулювання дедалі частіше повертається у центр міжнародної дискусії.

16 Квітня, 2026
Вперше за десятиліття: Ізраїль і Ліван можуть сісти за стіл переговорів

Лідери Ізраїлю та Лівану можуть провести перші за понад три десятиліття прямі переговори, що відбувається на тлі загострення ситуації в регіоні та активних дипломатичних зусиль США. Про підготовку такого діалогу повідомив президент Сполучених Штатів Дональд Трамп, зазначивши, що розмова між лідерами може відбутися найближчим часом і стане першим подібним контактом приблизно за 34 роки. Востаннє політичний діалог такого рівня між цими країнами відбувався у 1991 році в межах Мадридська мирна конференція, після чого відносини залишалися фактично замороженими на тлі постійних військових і політичних конфліктів.

Можливі переговори проходять у складному контексті різкої ескалації на північному кордоні Ізраїлю. Напруженість між країнами значно зросла через активність проіранського угруповання Хезболла, яке діє на території Лівану та регулярно вступає у збройні зіткнення з ізраїльськими силами. На початку квітня ізраїльська армія завдала одного з наймасштабніших ударів по об’єктах «Хезболли», заявивши про ураження понад сотні військових цілей за короткий час. Ці події лише посилили напруження та створили передумови для можливого розширення конфлікту.

На цьому тлі Сполучені Штати активізували дипломатичні зусилля, виступаючи посередником між сторонами. Напередодні у Вашингтон відбулися попередні консультації за участю представників Ізраїлю та Лівану, які стали першим кроком до відновлення діалогу. У зустрічі брали участь високопосадовці американської адміністрації, зокрема держсекретар Марко Рубіо, а також інші дипломати, відповідальні за близькосхідний напрям. Попри те, що сторони назвали переговори конструктивними, конкретних домовленостей досягти не вдалося, а позиції сторін залишаються принципово різними.

Ізраїль наполягає на необхідності гарантій безпеки та обмеження військової присутності «Хезболли» поблизу кордону, тоді як Ліван вимагає припинення вогню та відновлення контролю держави над південними територіями. Ці розбіжності ускладнюють переговорний процес і зменшують шанси на швидке досягнення компромісу. Додатковим фактором впливу залишається Іран, який підтримує «Хезболлу» і є важливим гравцем у регіональній політиці.

Попри заяву Дональда Трампа, офіційні представники Лівану поки що не підтвердили факт підготовки прямої розмови між лідерами, що свідчить про нестабільність переговорного процесу та залежність від політичних рішень у останній момент. Водночас у міжнародних експертних колах припускають, що у разі проведення переговорів вони можуть стати важливим сигналом для всього регіону, навіть якщо не принесуть негайних результатів.

Ситуація навколо можливих переговорів Ізраїлю та Лівану тісно пов’язана із ширшими геополітичними процесами на Близькому Сході. США паралельно ведуть консультації з Іраном щодо деескалації напруженості, а стабільність у Лівані розглядається як один із ключових факторів для досягнення більш масштабних домовленостей у регіоні. У разі успіху переговори можуть створити передумови для формування нових механізмів безпеки та зниження ризику подальшого розширення конфлікту.

Експерти зазначають, що очікувати швидкого прориву у відносинах не варто, адже між сторонами зберігається глибока недовіра, а політичні та військові інтереси залишаються протилежними. Водночас сам факт підготовки діалогу вже є важливим кроком, оскільки демонструє готовність сторін до хоча б обмеженої комунікації після десятиліть конфронтації.

Таким чином, можливі переговори між Ізраїлем і Ліваном можуть стати однією з ключових дипломатичних подій у регіоні за останні роки. Вони відображають спробу міжнародних гравців, насамперед США, знизити рівень напруженості та запустити процес політичного врегулювання. Навіть якщо перші контакти не приведуть до конкретних домовленостей, вони можуть стати початком довготривалого процесу, який поступово змінить баланс сил і відкриє нові можливості для стабілізації ситуації на Близькому Сході.

16 Квітня, 2026
Зеленський у Римі провів переговори з Мелоні: про що домовилися Україна та Італія

Президент України Володимир Зеленський 15 квітня 2026 року прибув із офіційним візитом до Рим, де провів переговори з прем’єр-міністеркою Італії Джорджою Мелоні. Зустріч відбулася у Палаццо Кіджі і стала частиною ширшого дипломатичного турне українського лідера Європою.

Цього ж дня Зеленський провів серію переговорів у Норвегії, після чого вилетів до Італії для продовження консультацій із ключовими партнерами України.

За інформацією української сторони, під час зустрічі з Мелоні обговорювалися питання безпеки, оборонної співпраці та подальшої підтримки України. Зеленський поінформував італійську прем’єрку про актуальну ситуацію на фронті, а також наголосив на критичній потребі у посиленні протиповітряної оборони.

Питання ППО залишається одним із ключових у переговорах України з партнерами, оскільки російські атаки на енергетичну та цивільну інфраструктуру тривають. Україна потребує додаткових систем захисту неба, зокрема сучасних ракетних комплексів і засобів протидії дронам.

Одним із практичних результатів зустрічі стало обговорення так званої «дронової угоди» (Drone Deal). Україна запропонувала партнерам новий формат співпраці, який передбачає об’єднання технологій, виробництва та фінансування у сфері безпілотних систем. За словами Зеленського, Італія вже висловила зацікавленість у такому форматі співпраці, а команди обох країн домовилися опрацювати деталі потенційної угоди.

Ця ініціатива є частиною ширшої стратегії України щодо розвитку власного оборонного виробництва та інтеграції з європейським військово-промисловим комплексом. З огляду на роль дронів у сучасній війні, подібні домовленості можуть суттєво вплинути на баланс сил на фронті.

Крім двосторонніх питань, сторони обговорили і глобальні виклики безпеці. Зокрема, увагу приділили ситуації на Близькому Сході та в регіоні Перської затоки, де напруження зростає на тлі конфлікту з Іраном. Зеленський підкреслив, що сучасні війни стають взаємопов’язаними, а безпекові рішення мають вироблятися спільно.

Президент України наголосив на важливості координації європейських держав у питаннях безпеки. За його словами, результат нинішніх конфліктів визначить майбутню архітектуру міжнародної безпеки, тому країни Європи мають діяти узгоджено.

Італія залишається одним із ключових партнерів України в Європейському Союзі. Вона послідовно підтримує санкційну політику проти Росії, надає фінансову та військову допомогу, а також бере участь у міжнародних ініціативах на підтримку України. Зокрема, Рим разом із Парижем передавав Україні системи протиповітряної оборони та інше військове обладнання.

Попередні зустрічі Зеленського та Мелоні також були зосереджені на довгостроковій підтримці України та відновленні інфраструктури. Під час нинішнього візиту ці теми отримали продовження, з акцентом на практичні кроки у сфері оборони.

У межах поїздки до Італії Зеленський також планує зустрітися з президентом країни Серджо Маттареллою. Очікується, що сторони обговорять політичну підтримку України, перспективи євроінтеграції та подальшу співпрацю на міжнародних майданчиках.

Аналітики зазначають, що цей візит має важливе значення на тлі загострення глобальної ситуації. Україна прагне не лише отримати додаткову військову допомогу, а й зміцнити політичну підтримку серед європейських союзників.

Крім того, переговори в Римі демонструють, що Україна активно працює над формуванням нової моделі співпраці з партнерами — не лише як отримувач допомоги, а як рівноправний учасник спільних оборонних проєктів.

Таким чином, зустріч Зеленського та Мелоні стала черговим етапом дипломатичних зусиль України, спрямованих на зміцнення обороноздатності, розширення міжнародної коаліції підтримки та формування нової безпекової архітектури в Європі.

15 Квітня, 2026
100 днів Буданова в ОП: журналісти описали три ключові зміни на Банковій

Журналісти проаналізували перші 100 днів роботи Кирила Буданова в Офісі президента та описали низку змін у підходах до управління, які, за їхньою оцінкою, свідчать про спробу переходу до більш проактивної моделі ухвалення рішень. Про це йдеться в матеріалі ТСН «Десять дій Буданова за сто днів». У публікації наголошується, що ключовим принципом роботи став акцент на практичних результатах і теза «дія — основа всього», яка визначає логіку управлінських рішень.

Серед основних напрямів змін журналісти виділяють посилення ролі Офісу президента у переговорних процесах та обмінах полоненими. За даними матеріалу, відбулося повернення 659 українців, а сам процес був централізований і інтегрований у ширший міжнародний переговорний трек за участі партнерів України. Водночас гуманітарний компонент, за оцінкою авторів, дедалі більше стає частиною системної дипломатичної роботи.

Окрему увагу приділено зовнішньополітичному напрямку, зокрема формуванню більш системного підходу до співпраці з країнами Африки та Глобального Півдня після міжвідомчих консультацій за участі МЗС, ГУР і СЗР. У матеріалі зазначається, що йдеться про спробу розширення міжнародної присутності України та диверсифікацію зовнішньополітичних зв’язків.

Серед внутрішніх ініціатив згадується проєкт створення Національного пантеону в Києві, який передбачає повернення в Україну праху визначних діячів та формування простору національної пам’яті. Також окремо відзначається посилення ролі культурної політики як елементу національної безпеки та міжнародного позиціювання держави.

У сфері економіки та соціальної політики журналісти зазначають зміну підходів до взаємодії держави з бізнесом, який дедалі більше розглядається як партнер у питаннях безпеки та відновлення. Серед прикладів соціальних ініціатив наводиться програма «єОселя», що, за даними матеріалу, вже охопила понад 24 тисячі родин і розглядається як інструмент підтримки військових і стимулювання повернення громадян. Також підкреслюється новий підхід до ветеранської політики, який передбачає інтеграцію ветеранів у процеси розвитку громад та відбудови країни.

Окремо журналісти відзначають внутрішню реорганізацію Офісу президента, зокрема посилення координації між підрозділами, зменшення внутрішніх конфліктів і зростання ролі аналітичного компонента в ухваленні рішень. У підсумку автори матеріалу виділяють три ключові зміни: пришвидшення процесу ухвалення рішень, формування більш чіткої вертикалі відповідальності та посилення ролі аналітики, що в комплексі, за їхньою оцінкою, свідчить про перехід до більш системного та результативного стилю управління.

14 Квітня, 2026
США вимагали 20-річної заборони на збагачення урану в Ірані — переговори зірвалися

Під час нещодавнього раунду переговорів між США та Іраном Вашингтон висунув вимогу щодо запровадження тривалого, орієнтовно 20-річного мораторію на збагачення урану, а також вивезення вже накопичених запасів ядерного матеріалу з території Ірану. Про це повідомляє Axios із посиланням на джерела, обізнані з перебігом перемовин.

За даними видання, саме ця позиція стала ключовою точкою розбіжностей, яка фактично заблокувала досягнення попередньої домовленості.

Американська сторона, за інформацією джерел, наполягала на довгостроковому заморожуванні програм зі збагачення урану в Ірані, а також на повному вивезенні вже збагаченого урану за межі країни. Такий підхід, як зазначається, мав на меті мінімізувати будь-які потенційні ризики військового використання ядерної програми.

Іран, своєю чергою, відмовився від ідеї повного вивезення матеріалів і запропонував альтернативний варіант — зниження рівня збагачення під міжнародним контролем. Тегеран також заявив про готовність до обмежень, але лише на значно коротший термін, який джерела описують як «однозначний» (тобто менш ніж 10 років).

Саме різниця в підходах до тривалості обмежень і контролю за ядерними матеріалами стала головним каменем спотикання.

Іранська ядерна програма протягом останніх десятиліть залишається одним із ключових факторів напруженості у відносинах між Тегераном і Заходом.

У 2015 році було укладено Спільний всеосяжний план дій (JCPOA) між Іраном та групою світових держав (США, Великобританія, Франція, Німеччина, Китай і Росія), який передбачав обмеження ядерної програми Ірану в обмін на зняття санкцій.

Однак у 2018 році США в односторонньому порядку вийшли з угоди та відновили санкції проти Ірану. Після цього Тегеран поступово почав скорочувати свої зобов’язання за домовленістю, зокрема збільшуючи рівень збагачення урану та обсяги накопичених матеріалів.

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) неодноразово повідомляло про зростання рівня збагачення урану в Ірані, що викликало занепокоєння щодо можливого наближення до потенційного військового використання ядерної програми, хоча Іран офіційно заперечує такі наміри.

За оцінками експертів з нерозповсюдження ядерної зброї, вимога про довгостроковий мораторій на збагачення урану фактично означала б суттєве обмеження стратегічних можливостей Ірану у ядерній сфері.

Водночас вимога про вивезення вже накопиченого збагаченого урану є ще більш жорсткою, оскільки позбавляє країну потенційного «ядерного резерву» навіть у цивільних програмах.

Іранська позиція про «розведення» матеріалів під міжнародним контролем відповідає логіці часткового збереження ядерної інфраструктури, але зі зниженим ризиком військового використання.

Після зриву домовленостей подальші перспективи відновлення угоди залишаються невизначеними. Подібні переговори вже неодноразово проходили цикли загострення та пауз, однак ключові суперечності — рівень збагачення, контроль і санкційний режим — досі не вдалося вирішити.

Раніше подібні дипломатичні кризи вже впливали на ринки енергоресурсів і загальну геополітичну напругу в регіоні Близького Сходу.

14 Квітня, 2026
Трамп заявив про дзвінок з Ірану та можливу готовність Тегерана до угоди

Президент США Дональд Трамп заявив, що отримав телефонний дзвінок від представників Ірану, які нібито висловили зацікавленість у досягненні угоди. Про це повідомляє Sky News із посиланням на заяву американського президента.

За словами Трампа, контакт відбувся на тлі нещодавніх переговорів між сторонами, що проходили за участі американських високопосадовців. Зокрема, у процесі були залучені віцепрезидент США Джей Ді Венс, а також спецпосланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер, які, як зазначив президент, “проробили хорошу роботу”. Трамп наголосив, що саме американська сторона активно веде дипломатичні зусилля, однак отримала сигнал від іранської сторони про готовність до подальшого діалогу.

Він також заявив, що ключовим питанням переговорів залишається ядерна програма Ірану. За його словами, позиція Вашингтона є незмінною — Іран не повинен отримати ядерну зброю. “У Ірану не буде ядерної зброї. Ми погодилися на багато що, але вони не погодилися на це. І я думаю, що вони погодяться”, — сказав Трамп, коментуючи перспективи домовленостей.

Водночас у США визнають, що попередні раунди переговорів не завершилися успіхом. Віцепрезидент Джей Ді Венс раніше повідомляв, що перемовини тривали тривалий час і включали складні дискусії, однак остаточної угоди досягти не вдалося.

Дипломатичні контакти відбуваються на тлі тривалого протистояння навколо ядерної програми Ірану. Після виходу США з ядерної угоди 2015 року у 2018-му та відновлення санкцій Тегеран поступово скоротив виконання своїх зобов’язань. Це призвело до загострення напруги між сторонами та зростання занепокоєння щодо рівня збагачення урану в Ірані.

Попри це, обидві сторони періодично заявляють про готовність до відновлення переговорів. Наразі ключовими залишаються питання контролю за ядерною програмою Ірану, зняття санкцій та гарантії безпеки. Офіційного підтвердження нового раунду домовленостей поки немає, однак заяви сторін свідчать про можливість подальших дипломатичних контактів.

13 Квітня, 2026
Посередники намагаються повернути США та Іран за стіл переговорів до 21 квітня — Axios

Міжнародні посередники продовжують дипломатичні зусилля, щоб організувати новий раунд переговорів між США та Іраном до 21 квітня — дати, коли спливає чинний режим припинення вогню. Про це повідомляє Axios із посиланням на регіональні джерела та американських посадовців.

За даними видання, у посередницькому процесі беруть участь представники Пакистану, Єгипту та Туреччини. Вони підтримують паралельні контакти з Вашингтоном і Тегераном, намагаючись зблизити позиції сторін і відновити переговорний формат після останнього раунду, який не привів до прориву.

Джерела Axios підкреслюють, що, попри публічні заяви про жорсткі позиції, дипломатичні канали між сторонами не повністю розірвані. Обидві сторони, за оцінками посередників, продовжують обмін сигналами через непрямі канали та регіональних посередників.

Один із регіональних співрозмовників видання описав ситуацію як “відкриту”, зазначивши, що переговорний процес нагадує складну багаторівневу дипломатичну гру, де сторони одночасно демонструють жорсткість і залишають простір для компромісу.

Основною перешкодою в переговорах залишається іранська ядерна програма. За даними Axios, США наполягають на жорсткому обмеженні або повному припиненні збагачення урану, а також на скороченні запасів високозбагаченого урану.

Іран, у свою чергу, наполягає на збереженні права на мирну ядерну програму та вимагає послаблення санкцій, включно з розблокуванням частини заморожених активів. Саме питання фінансових активів і санкційного тиску залишається одним із ключових у торзі між сторонами.

Пакистан, Єгипет і Туреччина, за інформацією Axios, відіграють роль каналів комунікації, допомагаючи передавати пропозиції та оцінювати можливі поступки. Посередники сподіваються, що скорочення розбіжностей дозволить організувати нову зустріч до завершення поточного режиму припинення вогню 21 квітня.

У дипломатичних колах ситуацію описують як обмежену в часі: сторони перебувають під тиском дедлайну, що може або стимулювати компроміс, або, навпаки, призвести до нового загострення.

За даними Axios, американська сторона розглядає різні сценарії розвитку подій, включно з посиленням тиску у разі провалу переговорів. Йдеться про політичні та військово-економічні інструменти впливу, які можуть бути застосовані для примусу Ірану до поступок.

Водночас у дипломатичних колах підкреслюють, що пріоритетом залишається спроба повернути сторони до переговорного процесу, оскільки повний розрив діалогу може різко підвищити ризики регіональної ескалації.

Раніше повідомлялося, що попередні переговори між США та Іраном проходили у форматі тривалих консультацій, однак не завершилися конкретною угодою. Попри це, обидві сторони продовжують заявляти про готовність до подальшого діалогу за умови зміни умов або додаткових гарантій.

Дипломати зазначають, що нинішня фаза переговорів є однією з найбільш напружених за останній період, оскільки поєднує ядерне питання, санкційну політику та безпекові ризики у Перській затоці.

13 Квітня, 2026