Позначка: переговори

  • Мадяр вважає, що Україна сама має визначати умови завершення війни

    Мадяр вважає, що Україна сама має визначати умови завершення війни

    Майбутній прем’єр-міністр Угорщини, лідер партії «Тиса» Петер Мадяр заявив, що жодна іноземна держава або політичний лідер не має права визначати умови завершення війни в Україні. Про це він сказав під час пресконференції, повідомляють медіа.

    За словами Мадяра, позиція Угорщини полягає у необхідності підтримувати конструктивні відносини з усіма сусідніми країнами, включно з Україною. Він наголосив, що Будапешт зацікавлений у стабільності регіону та діалозі з Києвом, а також висловив готовність до особистої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на міжнародних майданчиках, зокрема під час засідань Європейської ради.

    Ключовою тезою заяви Мадяра стало те, що Україна має повний суверенітет у визначенні умов завершення війни. Він підкреслив, що будь-які рішення щодо миру повинні ухвалюватися виключно українською стороною, без зовнішнього тиску або нав’язування сценаріїв з боку інших держав. За його словами, міжнародні партнери можуть підтримувати або сприяти переговорному процесу, але не визначати його зміст.

    Водночас політик окремо торкнувся питання угорської національної меншини в Україні. Мадяр заявив, що для Угорщини важливо забезпечити захист прав етнічних угорців, які проживають на території України, зокрема в Закарпатській області. Він наголосив на необхідності врегулювання мовного питання, підкресливши, що представники меншини повинні мати можливість користуватися рідною мовою в освіті та повсякденному житті.

    Ці заяви є продовженням давнього дискурсу між Будапештом і Києвом щодо закону про освіту та мовної політики в Україні. У попередні роки ця тема неодноразово ставала предметом напруги у відносинах між двома країнами та впливала на позицію Угорщини в Європейському Союзі щодо українських питань.

    Окремо Мадяр висловився щодо європейської інтеграції України. Він зазначив, що Київ повинен пройти повний і стандартний переговорний процес перед вступом до ЄС, без прискорених процедур. Водночас він не виключив можливості проведення референдуму в Угорщині щодо підтримки членства України в Євросоюзі після завершення всіх необхідних етапів.

    Також політик прокоментував питання фінансової допомоги Україні з боку ЄС, зокрема кредитного пакета обсягом 90 млрд євро. Він зазначив, що окремі аспекти цієї домовленості потребують додаткового пояснення, хоча визнав, що рішення про підтримку України вже було ухвалене на рівні Європейського Союзу.

    Заяви Мадяра пролунали на тлі політичних змін в Угорщині після парламентських виборів, на яких його партія «Тиса» здобула перемогу та отримала можливість формувати новий уряд. Очікується, що нове керівництво країни визначатиме більш активний і водночас прагматичний курс у відносинах із ЄС та сусідніми державами, включно з Україною.

  • У переговорах зі США Україна виключає територіальні поступки — Чернєв

    У переговорах зі США Україна виключає територіальні поступки — Чернєв

    Україна продовжує роботу над формуванням нової архітектури безпекових гарантій у співпраці зі Сполученими Штатами, однак будь-які пропозиції, що передбачають територіальні поступки Росії, є неприйнятними. Про це заявив заступник голови парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв.

    За його словами, між Києвом і Вашингтоном триває окремий переговорний трек, присвячений довгостроковим гарантіям безпеки для України. Цей процес передбачає узгодження механізмів військової, політичної та оборонної підтримки, які мають запобігти повторній агресії та забезпечити стабільність у регіоні після завершення активної фази війни.

    Чернєв зазначив, що робота над відповідними документами перебуває на фінальній стадії узгодження, однак ключові політичні рішення залишаються предметом складних дискусій. Українська сторона очікує, що результатом стане чітко прописана система гарантій безпеки, яка включатиме довгострокові зобов’язання партнерів у сфері оборони, постачання озброєнь, навчання військових та підтримку оборонної інфраструктури.

    Окремо він повідомив, що обговорюється можливий приїзд американської делегації до Києва. Водночас, за його словами, вирішальним буде не сам візит, а зміст переговорної позиції США. Якщо пропозиції американської сторони будуть повторювати вимоги Російської Федерації щодо виведення українських військ із Донбасу або фактичного визнання окупації, це, за словами Чернєва, унеможливить будь-який прогрес у переговорах.

    Він наголосив, що Україна не розглядає сценарії, які передбачають втрату суверенітету над своїми територіями. Це, за його словами, є принциповою позицією держави, яка не підлягає перегляду в межах дипломатичних процесів. Водночас Україна залишається відкритою до обговорення альтернативних моделей врегулювання, які можуть стосуватися післявоєнного відновлення, економічної співпраці або створення спеціальних механізмів розвитку окремих регіонів, але виключно без зміни їхнього правового статусу.

    За словами депутата, гарантії безпеки є ключовим елементом майбутнього врегулювання війни. У Києві розглядають їх як систему довгострокових міжнародних зобов’язань, яка має замінити або доповнити відсутність членства України в системі колективної безпеки НАТО на поточному етапі. У цьому контексті Україна вже має низку двосторонніх домовленостей із партнерами, які передбачають військову допомогу, навчання українських військових, постачання озброєнь і розвиток оборонної промисловості.

    Чернєв також підкреслив, що ефективність будь-яких домовленостей напряму залежить від узгодженості позицій України, США та інших партнерів. За його словами, без спільного розуміння базових принципів безпеки та непорушності територіальної цілісності досягти реального прогресу буде неможливо.

    На тлі повномасштабної війни з Росією Україна продовжує наполягати на тому, що жодні міжнародні переговори не можуть легалізувати окупацію її територій. Усі потенційні домовленості, за позицією Києва, мають базуватися на принципі відновлення суверенітету та довгострокового гарантування безпеки держави через міжнародні механізми стримування агресії

  • Зеленський готується до візиту в Італію: переговори з Мелоні заплановані на 15 квітня

    Зеленський готується до візиту в Італію: переговори з Мелоні заплановані на 15 квітня

    Прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні найближчими днями проведе зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. За попередньою інформацією, переговори заплановані на 15 квітня у Римі.

    Як повідомляє пресслужба італійського уряду, зустріч відбудеться у Палаццо Кіджі — офіційній резиденції глави уряду — о 15:30 за місцевим часом (16:30 за київським). Деталі порядку денного наразі офіційно не розкриваються.

    Водночас Офіс президента України поки не підтверджував інформацію про майбутній візит Зеленського, що може свідчити про дипломатичну чутливість переговорів або можливі зміни у графіку.

    Очікується, що ключовою темою стане подальша підтримка України на тлі війни, включаючи військову та фінансову допомогу. Також сторони можуть обговорити координацію позицій із партнерами в межах Європейського Союзу.

    За інформацією джерел, серед можливих тем — розблокування кредитної лінії ЄС обсягом до 90 мільярдів євро. Йдеться про ресурс, який розглядається як критично важливий для забезпечення фінансової стабільності України в умовах війни та зростаючого бюджетного навантаження.

  • Трамп дав Ірану 24 години: США готуються до силового сценарію на тлі переговорів у Пакистані

    Трамп дав Ірану 24 години: США готуються до силового сценарію на тлі переговорів у Пакистані

    Президент США Дональд Трамп заявив, що результат переговорів із Іраном стане зрозумілим уже протягом 24 годин. Про це він повідомив у телефонному інтерв’ю на тлі дипломатичної місії США в Ісламабаді, де тривають ключові консультації щодо можливого врегулювання конфлікту.

    За словами Трампа, віцепрезидент США Джей Ді Венс прибув до столиці Пакистану для участі у переговорах, які мають визначити подальшу долю двотижневого перемир’я, досягнутого раніше цього тижня. Пакистан у цьому процесі виступає як посередник — країна підтримує відносини як із Вашингтоном, так і з Тегераном, що дозволяє їй виконувати роль переговорного майданчика.

    «Ми дізнаємось приблизно через 24 години. Скоро дізнаємось», — заявив Трамп, коментуючи перспективи домовленостей.

    Водночас президент США дав чіткий сигнал, що Вашингтон готується до можливого зриву дипломатичних зусиль. За його словами, американські військово-морські сили вже перебувають у стані підвищеної готовності.

    «Ми завантажуємо кораблі найкращою зброєю, яка коли-небудь була виготовлена — навіть на вищому рівні, ніж раніше. І якщо ми не домовимось, ми її використаємо, і використаємо дуже ефективно», — наголосив він.

    Йдеться, зокрема, про посилення присутності США в регіоні Перської затоки, де традиційно зосереджені авіаносні ударні групи, крилаті ракети морського базування типу Tomahawk, а також системи протиракетної оборони. За оцінками військових аналітиків, такі заяви можуть свідчити про готовність США до точкових ударів по іранській інфраструктурі у разі ескалації.

    Окремо Трамп висловив скепсис щодо щирості Ірану в питанні ядерної програми. Він зазначив, що іранська сторона демонструє суперечливу позицію: під час перемовин заявляє про готовність відмовитися від ядерної зброї, але публічно наполягає на праві продовжувати збагачення урану.

    «Нам вони кажуть, що позбуваються всієї ядерної зброї. А потім виходять до преси і заявляють: “Ні, ми хочемо збагачувати”. Тож ми це з’ясуємо», — сказав президент США.

    Питання ядерної програми Ірану залишається центральним у переговорах. Західні країни вимагають повного припинення збагачення урану на рівнях, які можуть бути використані для створення ядерної зброї, тоді як Тегеран наполягає на своєму праві розвивати мирну ядерну енергетику.

    Експерти зазначають, що нинішній раунд переговорів може стати вирішальним. На кону — не лише відновлення або провал перемир’я, а й ризик масштабнішого військового конфлікту на Близькому Сході. Загострення ситуації може вплинути на глобальні ринки, зокрема спричинити зростання цін на нафту через потенційні перебої з постачанням із регіону Перської затоки.

    Аналітики також звертають увагу, що участь Пакистану як посередника є нетиповою, однак логічною з огляду на його стратегічні зв’язки з Іраном і водночас партнерство зі США. Це може свідчити про пошук нових форматів дипломатії поза традиційними майданчиками.

    Очікується, що вже найближчої доби стане зрозуміло, чи вдасться сторонам досягти компромісу. У разі провалу переговорів світ може зіткнутися з новою фазою загострення, яка матиме не лише регіональні, а й глобальні наслідки.

  • Україна продовжує контакти з РФ щодо обміну полоненими, новий етап можуть провести до Великодня — Буданов

    Україна продовжує контакти з РФ щодо обміну полоненими, новий етап можуть провести до Великодня — Буданов

    Україна підтримує робочі контакти з Росією з питань обміну військовополоненими. Про це повідомив керівник Офісу Президента України Кирило Буданов.

    За його словами, діалог із російською стороною триває і стосується, зокрема, підготовки нових обмінів. Українська сторона веде переговори щодо повернення своїх військових, які перебувають у полоні.

    Буданов зазначив, що наразі розглядається можливість проведення чергового обміну напередодні або одразу після Великодня. Остаточні дати ще узгоджуються.

    Процес обміну координується українськими державними структурами, зокрема за участі профільних органів безпеки та переговорних груп. У низці випадків до процесу залучаються міжнародні посередники та гуманітарні організації.

    Від початку повномасштабної війни Україна та Росія провели десятки обмінів полоненими. У межах цих домовленостей Україна повернула тисячі військовослужбовців, серед яких бійці різних підрозділів Сил оборони.

    Окремим напрямом залишається повернення важкопоранених і тяжкохворих, а також встановлення місця перебування зниклих безвісти. Українська сторона також працює над поверненням цивільних осіб.

    Переговори щодо обмінів залишаються одним із небагатьох каналів взаємодії між сторонами та відбуваються на постійній основі.

  • Зеленський відповів Венсу на заяви про територіальні поступки Україні

    Зеленський відповів Венсу на заяви про територіальні поступки Україні

    Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на заяву віцепрезидента США Джей Ді Венса, який поставив під сумнів доцільність дискусій щодо повернення окупованих територій, назвавши їх «торгами за кілька квадратних кілометрів».

    Про це глава держави заявив під час брифінгу за підсумками зустрічі з угорською громадою.

    За словами Зеленського, подібні формулювання свідчать про нерозуміння суті війни, оскільки мова йде не про площу територій, а про існування незалежної держави. Він наголосив, що Венс не бере безпосередньої участі у переговорному процесі, тому не усвідомлює реального значення окупованих українських земель.

    Президент підкреслив, що Росія від початку повномасштабного вторгнення має на меті не окремі територіальні здобутки, а повну окупацію України. Саме тому будь-які розмови про «клаптики» території, за його словами, ігнорують стратегічну загрозу для державності.

    Заява Зеленського прозвучала після візиту Венса до Угорщини, де він висловив сумнів у доцільності тривалих суперечок між Україною та Росією за невеликі за площею території.

    Глава держави наголосив, що Україна чітко розмежовує поняття території та незалежності, і захист обох є безальтернативним. Він підкреслив, що будь-які мирні ініціативи мають базуватися виключно на міжнародному праві та повазі до кордонів України станом на 1991 рік.

    У Міністерстві закордонних справ України також відреагували на висловлювання віцепрезидента США. Речник МЗС Георгій Тихий закликав оцінювати слова Венса в повному контексті та не виривати окремі фрази з загального змісту.

    Водночас українська сторона продовжує дипломатичну роботу з партнерами, наголошуючи на ризиках будь-яких сценаріїв замороження війни за рахунок територіальних поступок. За оцінками Києва, ситуація на фронті підтверджує, що Росія не має наміру зупинятися без подальшого військового тиску.

    Заяви про «кілька квадратних кілометрів» у Києві розцінюють як нерозуміння масштабу війни та довгострокових планів Росії щодо України.

  • У Кремлі повідомили про паузу в тристоронніх переговорах

    У Кремлі повідомили про паузу в тристоронніх переговорах

    Переговори між Україною, Сполученими Штатами та Росією щодо завершення війни наразі перебувають на паузі. Про це 6 квітня заявив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков, його слова наводять російські медіа.

    За словами представника російської сторони, причиною призупинення переговорного процесу є складність організації зустрічей у тристоронньому форматі.

    Пєсков зазначив, що Сполучені Штати наразі зосереджені на інших питаннях, через що проведення переговорів у форматі Україна–США–Росія ускладнене.

    Він також підтвердив, що переговорний процес формально не завершений, однак фактично призупинений на невизначений час.

    Офіційних коментарів від української чи американської сторони щодо цієї заяви наразі не оприлюднювалося.

    На цьому тлі перспектива відновлення активної фази переговорів залишається невизначеною.

  • Президент України різко виступив проти компромісів із Росією

    Президент України різко виступив проти компромісів із Росією

    Президент України Володимир Зеленський різко висловився проти будь-яких територіальних компромісів із Росією, заявивши, що єдиним прийнятним сценарієм є відступ російських військ і компенсація завданих Україні збитків.

    Про це глава держави сказав в інтерв’ю американському телеканалу, коментуючи перебіг міжнародних переговорів та дискусії навколо можливих варіантів завершення війни.

    За словами Зеленського, під час контактів із представниками США та НАТО ключовим питанням залишаються гарантії безпеки для України. Президент наголосив, що реальні механізми безпеки можуть бути забезпечені передусім Сполученими Штатами або після завершення війни.

    Водночас він категорично відкинув риторику про необхідність компромісів із Росією, підкресливши, що такі підходи не враховують масштабу втрат, яких зазнала Україна.

    Глава держави заявив, що справжнім компромісом з боку України вже є той факт, що країна пережила повномасштабне вторгнення, втратила тисячі людей і значну частину інфраструктури. У цьому контексті, за його словами, саме Росія має зробити крок назад.

    Зеленський також звернув увагу на те, що пропозиції, які звучать від російської сторони, передбачають фактичну відмову України від власних територій, що перебувають під її контролем. Такі сценарії він назвав неприйнятними.

    Президент попередив, що будь-які поступки лише стимулюватимуть подальшу агресію. За його словами, Росія не демонструє готовності зупинятися і може використати будь-які компроміси як паузу для нового наступу.

    Окремо Зеленський підкреслив, що міжнародні партнери мають усвідомлювати цю логіку і діяти відповідно, посилюючи тиск на Москву, а не шукаючи варіанти поступок.

    Таким чином, позиція української влади залишається незмінною: жодних територіальних компромісів, повне відновлення суверенітету і відповідальність Росії за наслідки війни.

  • Зеленський попередив про ризик вимог територіальних поступок від США

    Зеленський попередив про ризик вимог територіальних поступок від США

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що команда президента США Дональда Трампа може розглядати завершення війни в Україні через територіальні поступки з боку Києва. Про це він сказав в інтерв’ю американському виданню.

    За словами глави держави, прагнення Вашингтона швидко завершити війну є зрозумілим, однак можливий підхід, який передбачає поступки територіями, несе серйозні ризики для безпеки України.

    Зеленський також висловив занепокоєння, що після завершення війни з Іраном увага американської адміністрації може знову переключитися на українське питання. У такому випадку, за його словами, можливе відновлення тиску на Київ із вимогою погодитися на компроміси задля припинення бойових дій.

    Президент наголосив, що Україна не може погоджуватися на умови, які фактично покладають відповідальність за війну на жертву агресії.

    «Вони хочуть завершити війну. Але чому ми маємо за це платити? Ми не є агресорами», — підкреслив Зеленський.

    У Києві неодноразово заявляли, що будь-які переговори щодо завершення війни мають відбуватися з урахуванням суверенітету та територіальної цілісності України.

    Питання майбутнього формату мирних домовленостей залишається одним із ключових у міжнародній політиці на тлі триваючої російської агресії.

  • Зеленський відкинув пропозиції щодо відступу ЗСУ в обмін на гарантії США

    Зеленський відкинув пропозиції щодо відступу ЗСУ в обмін на гарантії США

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що пропозиції щодо можливого виведення українських військ з Донбасу в обмін на гарантії безпеки з боку США фактично повторюють ультимативні вимоги Росії. Про це він сказав в інтерв’ю американському телеканалу NBC News, коментуючи дискусії навколо шляхів завершення війни.

    За словами глави держави, подібні ініціативи формально не подаються як прямий тиск з боку Сполучених Штатів, однак їхня логіка очевидна. Йдеться про те, що Україна має піти на територіальні поступки, після чого можуть бути запропоновані гарантії безпеки.

    Президент наголосив, що такий підхід не є реалістичним сценарієм досягнення миру. На його думку, він лише відтворює позицію Росії, яка прагне змусити Україну відмовитися від своїх територій.

    «Вони зупиняться. Але тільки якщо ціна для них стане достатньо високою», — заявив Зеленський.

    Він підкреслив, що Україна не може погодитися на подібні умови, оскільки це означало б фактичну капітуляцію перед агресором.

    Окремо президент зазначив, що США мають достатній вплив для зміни позиції Кремля. На його переконання, американські політики, зокрема Дональд Трамп, можуть посилити тиск на Росію та змусити її припинити війну.

    Зеленський також зауважив, що Москва продовжує агресію не через власну силу, а через недостатній рівень міжнародного тиску. Саме тому, на його думку, ключем до завершення війни є посилення санкцій та політичного тиску на Росію, а не пошук компромісів за рахунок українських територій.