Golosnovinua.com

Позначка: ППО

  • Румунія скликає Раду нацбезпеки після падіння дрона в Галаці

    Румунія скликає Раду нацбезпеки після падіння дрона в Галаці

    Президент Румунії Нікушор Дан скликав засідання Вищої ради національної оборони після інциденту з падінням російського безпілотника на житловий будинок у місті Галац, що стався в ніч під час масованої атаки Росії по території України. Подія вже викликала різку реакцію в Бухаресті, а також на рівні європейських партнерів, які висловили солідарність Румунії та підтримали її право на відповідь у межах міжнародного права та союзницьких механізмів безпеки.

    Як повідомила міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою, вона офіційно викликала посла Російської Федерації до МЗС, щоб довести до його відома позицію Бухареста та перелік дипломатичних заходів, які Румунія планує вжити у відповідь на інцидент. За її словами, ситуація є надзвичайно серйозною, оскільки йдеться про влучання військового об’єкта на територію житлової забудови країни-члена ЄС і НАТО.

    У своєму виступі в ефірі TVR Info Цою наголосила, що падіння дрона є неприйнятним та становить загрозу для цивільного населення, навіть якщо інцидент стався внаслідок бойових дій за межами Румунії. Вона підкреслила, що уряд уже координує дії з союзниками по Європейському Союзу та НАТО, які, за її словами, оперативно відреагували на подію та підтвердили підтримку Румунії.

    “Сьогодні в другій половині дня я викликала посла Російської Федерації до Міністерства закордонних справ. Йому будуть повідомлені заходи, яких Румунія вживатиме на дипломатичному рівні у відповідь на цей інцидент”, – заявила міністерка, додавши, що Бухарест розглядає різні варіанти реагування в межах міжнародного права та союзницьких процедур.

    Окремо Оана Цою зазначила, що інцидент із падінням російського дрона може відповідати критеріям для застосування статті 4 Північноатлантичного договору, яка передбачає консультації між державами-членами НАТО у разі виникнення загрози їхній територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці. Вона наголосила, що Румунія не діє самостійно, а координує свої кроки з партнерами по Альянсу, оскільки “жодна країна не може протистояти таким ризикам поодинці”.

    Президент Нікушор Дан, своєю чергою, повідомив, що скликав засідання Вищої ради національної оборони Румунії (CSAT), щоб терміново оцінити наслідки інциденту та виробити комплексну державну позицію. Він назвав подію найсерйознішим випадком порушення безпеки на території Румунії від початку повномасштабної війни Росії проти України.

    У своєму дописі в соціальній мережі X президент заявив, що відповідальність за інцидент повністю лежить на Російській Федерації. Він наголосив, що Румунія відповість “пропорційно, рішуче та скоординовано” як на національному рівні, так і разом із союзниками в ЄС і НАТО. За його словами, характер події є безпрецедентним і потребує швидкої та системної реакції міжнародної спільноти.

    “Ми вживатимемо пропорційних заходів щодо Російської Федерації. Безпрецедентний характер події вимагає рішучої, скоординованої та адекватної відповіді”, – підкреслив Дан.

    За попередніми даними румунських та міжнародних медіа, у ніч на 29 травня під час чергової масованої атаки Росії по Україні безпілотник типу “Герань-2” (російське маркування іранських дронів-камікадзе Shahed) збився з курсу або був відхилений засобами РЕБ і влучив у 10-поверховий житловий будинок у місті Галац, що розташоване неподалік кордону з Україною. Внаслідок удару було госпіталізовано щонайменше двох людей, ще близько 70 мешканців будинку евакуйовано, а частина будівлі зазнала серйозних пошкоджень.

    Інцидент викликав значний резонанс у Румунії, оскільки це один із найсерйозніших випадків, коли наслідки російських атак на Україну безпосередньо зачепили територію країни-члена НАТО. Після початку повномасштабного вторгнення Росії неодноразово фіксувалися падіння уламків дронів на території Румунії, однак пряме влучання у житловий будинок із постраждалими розглядається як ескалаційний сигнал.

    У політичних колах Румунії вже лунають заклики до посилення систем протиповітряної оборони в прикордонних регіонах та перегляду процедур реагування НАТО на подібні інциденти. Експерти зазначають, що випадок у Галаці може стати підставою для активнішого використання консультаційного механізму НАТО, передбаченого статтею 4, а також для посилення військової присутності Альянсу в регіоні Чорного моря.

    На цьому тлі Бухарест опинився в ситуації, коли необхідно одночасно демонструвати стриманість і рішучість: з одного боку, уникати прямої ескалації з Росією, з іншого — забезпечити безпеку власної території та громадян. Очікується, що найближчим часом Рада нацбезпеки Румунії ухвалить низку рішень щодо посилення оборонних заходів і координації з союзниками по НАТО.

  • Шойгу знову пригрозив Києву ударами: у Кремлі заявили, що атака можлива «в будь-який момент»

    Шойгу знову пригрозив Києву ударами: у Кремлі заявили, що атака можлива «в будь-який момент»

    Секретар Ради безпеки РФ Сергій Шойгу заявив, що Росія може завдати нового удару по Києву «в будь-який момент». Також він назвав «серйозним і усвідомленим» попередження російського МЗС іноземним дипломатам залишити українську столицю.

    Чергові погрози пролунали на тлі посилення ракетно-дронових атак Росії по Україні, а також активізації заяв Кремля про удари по «центрах ухвалення рішень» та об’єктах українського військово-промислового комплексу.

    Про це Шойгу заявив у коментарі російському державному агентству ТАСС.

    За словами секретаря Радбезу РФ, Москва нібито вже «показала», якими можуть бути удари по Києву. Конкретних деталей він не навів, однак наголосив, що попередження дипломатичним представництвам «не є блефом».

    «Попередження іноземним послам залишити Київ є цілком серйозним і усвідомленим», — заявив Шойгу.

    Раніше Міністерство закордонних справ РФ рекомендувало іноземцям та працівникам дипломатичних місій «якнайшвидше залишити Київ», а жителям української столиці — уникати районів військової та адміністративної інфраструктури.

    У Москві заявили, що потенційними цілями можуть стати підприємства ВПК, командні пункти та «центри ухвалення рішень».

    На цьому тлі в Україні та на Заході заяви Кремля сприймають не лише як військову погрозу, а й як частину психологічного та дипломатичного тиску.

    Українські офіційні особи наголошують, що Росія регулярно атакує Київ і українські міста вже понад чотири роки, тому сама риторика про «можливі удари» не є новою. Водночас у Києві визнають, що загроза масованих атак зберігається постійно.

    Видання The New York Times зазначає, що Кремль може використовувати нову хвилю ескалації як інструмент тиску на США та союзників України. За оцінками американських аналітиків, Росія прагне повернути Вашингтон до активнішого переговорного процесу, демонструючи готовність до подальшої ескалації.

    Паралельно Росія активізувала інформаційні кампанії навколо можливих ударів по Києву. Російські пропагандистські медіа та офіційні особи дедалі частіше згадують про удари по «центрах прийняття рішень», а також натякають на використання нових типів озброєння.

    Раніше російські посадовці вже заявляли про застосування ракети «Орєшнік», яку у Кремлі називають «складною для перехоплення». Українська сторона офіційно не підтверджувала використання такого озброєння, однак у Повітряних силах неодноразово наголошували на проблемі дефіциту ракет-перехоплювачів для систем Patriot.

    Останніми тижнями Росія здійснила кілька масованих атак по Україні із застосуванням сотень дронів та десятків ракет. Основними цілями залишалися Київ, центральні регіони та енергетична інфраструктура.

    Українська ППО збивала більшість повітряних цілей, однак частина ракет та дронів все ж досягала об’єктів інфраструктури.

    Водночас експерти звертають увагу, що різке посилення погроз Кремля збіглося із проблемами російської армії на фронті.

    За даними Інституту вивчення війни (ISW), темпи просування російських військ останніми місяцями значно сповільнилися, а втрати армії РФ залишаються високими.

    Представник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко раніше заявляв, що Кремль намагається компенсувати відсутність стратегічних успіхів на фронті інформаційним та психологічним тиском.

    «Росія використовує погрози та масовані атаки як елемент залякування суспільства та партнерів України», — зазначав Коваленко.

    На тлі нових заяв Москви окрему увагу привернула реакція міжнародної спільноти. Понад 50 держав під час засідання Ради Безпеки ООН засудили нові російські погрози щодо Києва.

    Водночас США, за інформацією західних медіа, утрималися від жорстких публічних заяв у Радбезі ООН, що викликало дискусії серед союзників України.

    Європейські дипломати також заявляють, що не планують залишати Київ попри погрози РФ. У МЗС України наголошують, що більшість дипломатичних місій продовжують працювати у столиці.

    На думку аналітиків, Кремль намагається створити атмосферу невизначеності та страху, щоб посилити тиск не лише на Україну, а й на її міжнародних партнерів.

    Попри це українська влада закликає громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та дотримуватись правил безпеки, оскільки загроза нових масованих атак залишається реальною.

  • «500 цілей уже на олівці»: які об’єкти в Білорусі Україна може атакувати у разі нового наступу РФ

    «500 цілей уже на олівці»: які об’єкти в Білорусі Україна може атакувати у разі нового наступу РФ

    Командувач Сил безпілотних систем України Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що українські військові вже зафіксували понад 500 потенційних цілей на території Білорусі. Попередження прозвучало на тлі чергової хвилі російських атак по Україні та після масштабного нальоту дронів на Москву.

    Хоча офіційний Київ не розкриває конкретний перелік об’єктів, військові експерти та аналітики вже окреслили, які саме цілі можуть стати пріоритетними у разі повторного вторгнення з боку Білорусі або використання її території для нового наступу РФ.

    Про це йдеться в аналізі білоруського медіа Belsat, яке опитало кількох військових та безпекових експертів, зокрема колишнього співробітника СБУ Івана Ступака, військового аналітика Дмитра Снєгірьова та представника білоруської ініціативи BELPOL Владзіміра Жигара.

    За словами експертів, Україна розглядає не лише суто військові об’єкти, а й інфраструктуру, яка прямо або опосередковано працює на російський військово-промисловий комплекс.

    «Цілі можуть бути різними, але насамперед це буде так зване військово-політичне керівництво, нафтопереробні заводи, військово-промислові підприємства та військові бази», — зазначив представник BELPOL Владзімір Жигар.

    Одним із ключових факторів, які роблять такі удари технічно можливими, є дальність сучасних українських безпілотників. За словами аналітиків, Сили безпілотних систем уже демонстрували здатність вражати цілі на відстані до 1500 км. Для порівняння — від українського кордону до Мінська близько 270 км.

    Колишній співробітник СБУ Іван Ступак деталізував можливі категорії цілей. До військових об’єктів він відносить бази, аеродроми, склади боєприпасів та місця дислокації військових.

    Окремою категорією є підприємства подвійного призначення, які формально працюють у цивільному секторі, але фактично обслуговують російський ВПК. Серед таких об’єктів експерти називають завод «Інтеграл» — одного з найбільших виробників мікроелектроніки в Білорусі.

    Саме продукція «Інтегралу», за даними українських та західних аналітиків, використовується у російських ракетах, дронах та системах зв’язку.

    Крім того, потенційними цілями можуть стати підприємства, пов’язані з розробкою та виробництвом білоруських реактивних систем залпового вогню «Полонез», а також науково-дослідні інститути оборонного сектору.

    Особливу увагу експерти приділяють Мозирському нафтопереробному заводу. Військовий аналітик Дмитро Снєгірьов називає його одним із найважливіших стратегічних об’єктів Білорусі.

    Після серії українських ударів по російських НПЗ Москва значно збільшила закупівлю пального у Мінська, а Мозирський НПЗ став одним із ключових центрів забезпечення російської армії паливом.

    «В окремому сценарії може вистачити навіть одного удару по Мозирському НПЗ, щоб серйозно ускладнити логістику та постачання для російської армії», — вважає Снєгірьов.

    Серед інших потенційних цілей аналітики називають Полоцький промисловий вузол, підприємства хімічної промисловості та логістичні центри, інтегровані у російську військову кооперацію.

    Водночас найбільший резонанс викликали слова Івана Ступака про можливість ударів по символічних об’єктах режиму Лукашенка.

    «Чи можна вдарити по резиденціях Лукашенка? Чому б ні? Палац Незалежності знаходиться лише за 270 км. Можна запустити один дрон, щоб показати, що режим у Білорусі дуже крихкий», — заявив він.

    Також експерт припустив можливість ударів по будівлі КДБ Білорусі та інших символах влади.

    Попри різкі заяви, українські офіційні структури наразі не підтверджують конкретних планів щодо ударів по Білорусі. Водночас у Києві дедалі частіше наголошують: якщо Мінськ напряму вступить у війну або надасть свою територію для нового масштабного наступу РФ, відповідь буде неминучою.

    Тема повторного наступу з півночі знову активізувалася після заяв президента Володимира Зеленського та головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про можливі нові сценарії дій Росії.

    За оцінками українських військових, Кремль розглядає кілька варіантів атак із використанням білоруської території — від прориву на Чернігівщину до спроби повторного наступу на Київ.

    Для такого сценарію Росії знадобиться близько 100 тисяч військових та нова хвиля мобілізації. Саме тому аналітики вважають, що найближчим часом масштабне вторгнення з боку Білорусі малоймовірне.

    Прикордонна служба України наразі не фіксує значного накопичення російських чи білоруських військ біля кордону. На території Білорусі, за відкритими даними, перебувають близько чотирьох батальйонів — до 1900 осіб.

    Однак українська розвідка звертає увагу на активне будівництво доріг, укріплень та артилерійських позицій біля кордону з Україною. У Києві не виключають, що ця інфраструктура може бути використана для швидкого перекидання російських військ під прикриттям спільних навчань.

    Сам Лукашенко останнім часом запевняє, що Білорусь не планує нападати на Україну без прямої атаки на власну територію.

    Втім, аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що Мінськ фактично повністю залежить від Кремля у військовій сфері. Після розміщення російської ядерної зброї та проведення спільних ядерних навчань Білорусь дедалі більше перетворюється на військовий плацдарм РФ.

    На цьому тлі заяви Роберта «Мадяра» Бровді про «500 цілей» стали ще одним сигналом: у разі нового наступу війна може швидко перекинутися далеко за межі українського фронту.

  • Швеція передасть Україні 16 винищувачів Gripen: ще 20 новітніх літаків Київ планує закупити

    Швеція передасть Україні 16 винищувачів Gripen: ще 20 новітніх літаків Київ планує закупити

    Швеція офіційно оголосила про передачу Україні 16 винищувачів Saab JAS 39 Gripen модифікації C/D, які перебували у використанні шведських військово-повітряних сил. Крім того, Київ і Стокгольм ведуть переговори щодо закупівлі ще 20 новітніх винищувачів Gripen E, які мають суттєво посилити українську бойову авіацію у довгостроковій перспективі.

    Про це заявив прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським в Уппсалі, повідомляє «Європейська правда».

    За словами глави шведського уряду, Україна визначила саме Gripen як пріоритетний літак для модернізації власних Повітряних сил.

    «Україна чітко визначила літак Gripen як пріоритетний варіант для своїх ВПС у довгостроковій перспективі і має намір придбати найновішу версію – Gripen E», – заявив Крістерссон.

    Прем’єр Швеції уточнив, що Стокгольм передасть Україні 16 винищувачів Gripen C/D, а поставки очікуються вже на початку 2027 року.

    «Ми передаємо 16 таких Gripen модифікації C/D», – сказав він.

    За словами Крістерссона, цей крок стане важливим елементом посилення української системи протиповітряної оборони та одночасно зміцнить безпеку всієї Європи.

    «Це розширить українську ППО і протиповітряний захист Європи», – наголосив глава уряду Швеції.

    Окремо прем’єр повідомив, що Україна та Швеція продовжують переговори щодо придбання 20 новітніх винищувачів Gripen E. Саме ця модифікація є найсучаснішою версією шведського літака і вважається одним із головних конкурентів американських F-35 та французьких Rafale на світовому ринку бойової авіації.

    «Перемовини тривають і ми зможемо передати ці літаки до 2030 року», – зазначив Крістерссон.

    Відомо, що фінансування закупівлі Gripen E планується здійснювати частково за рахунок кредитних програм Європейського Союзу.

    Президент України Володимир Зеленський назвав рішення Швеції історичним та подякував Стокгольму за послідовну підтримку.

    Під час візиту до Швеції Зеленський також анонсував новий масштабний оборонний пакет допомоги, який включатиме підтримку українського оборонно-промислового комплексу та співпрацю зі шведськими виробниками озброєнь.

    У межах переговорів українська делегація провела зустрічі з представниками шведської оборонної промисловості, зокрема компанії Saab, яка є виробником винищувачів Gripen.

    Ще у жовтні 2025 року Швеція та Україна підписали лист про наміри щодо можливої передачі та продажу Україні від 100 до 150 винищувачів Gripen серії E у майбутньому. Тоді Зеленський заявляв, що перші літаки можуть надійти вже у 2026 році.

    Gripen вважається одним із найбільш адаптованих винищувачів для умов України. Його головною перевагою є здатність працювати з коротких та непідготовлених злітно-посадкових смуг, що особливо важливо в умовах постійної загрози ракетних ударів по аеродромах.

    Крім того, Gripen має сучасні системи радіоелектронної боротьби, високоточне озброєння та можливість інтеграції із західними системами ППО і розвідки.

    Експерти також звертають увагу на відносно низьку вартість експлуатації шведських літаків у порівнянні з іншими західними винищувачами. Це робить Gripen особливо привабливим варіантом для України в умовах тривалої війни та необхідності швидкого масштабування бойової авіації.

    На тлі передачі Україні F-16 від кількох країн НАТО поява Gripen може стати наступним етапом переходу української авіації на стандарти Альянсу.

    Аналітики зазначають, що поєднання F-16 та Gripen дозволить Україні суттєво розширити можливості контролю повітряного простору, перехоплення російських ракет і дронів, а також нанесення високоточних ударів по військових цілях РФ.

    Раніше шведські медіа повідомляли, що уряд Швеції вже готує окреме рішення щодо передачі Gripen Україні. За даними Aftonbladet, мова йшла саме про літаки модифікації C/D, які шведські ВПС поступово замінюють новими Gripen E.

    Водночас Швеція продовжує активно нарощувати власні оборонні витрати на тлі зростання загрози з боку Росії після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

    Передача Gripen стане одним із найбільших авіаційних пакетів допомоги Україні від європейських союзників та може суттєво змінити баланс сил у повітрі в найближчі роки.

  • «Америка втекла з Києва?» Заява Каллас спричинила міжнародний скандал: що насправді сталося з посольством США

    «Америка втекла з Києва?» Заява Каллас спричинила міжнародний скандал: що насправді сталося з посольством США

    Заява верховної представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас про те, що посольство США нібито залишило Київ після нових погроз Росії, викликала широкий резонанс в Україні та за її межами. У Міністерстві закордонних справ України були змушені терміново спростовувати інформацію про евакуацію американської дипломатичної місії, а в Офісі президента назвали ситуацію «дивною».

    Новий інформаційний скандал розгорівся на тлі різкого загострення російської риторики щодо Києва та хвилі погроз з боку Москви. Кремль останніми днями відкрито заявляє про можливість «систематичних ударів» по українській столиці, а російське МЗС навіть закликало іноземні дипломатичні місії та громадян інших держав залишити Київ.

    Саме на цьому тлі 28 травня під час брифінгу перед зустріччю міністрів закордонних справ країн ЄС на Кіпрі Кая Каллас зробила заяву, яка миттєво спричинила хвилю обговорень.

    Очільниця європейської дипломатії наголосила, що Росія намагається компенсувати відсутність успіхів на фронті терором проти цивільного населення України.

    «Ось що робить Росія. Адже на полі бою вона насправді не здобуває переваги. Тож зараз вони насправді посилюють терористичні атаки, бо інакше це не можна назвати: вони створюють страх у суспільстві. Це не працювало чотири роки, і я не думаю, що це спрацює зараз», — сказала Каллас.

    Однак найбільший резонанс викликала інша її фраза. Коментуючи ситуацію з дипломатичними місіями в українській столиці, вона заявила, що «майже всі посольства залишилися в Києві», а потім додала: «Америка пішла».

    Ці слова миттєво підхопили російські пропагандистські ресурси та низка міжнародних медіа. У соцмережах почали поширюватися повідомлення про нібито евакуацію американського посольства з Києва через загрозу нових ударів Росії.

    Уже невдовзі Міністерство закордонних справ України було змушене офіційно реагувати на ситуацію. Речник МЗС Георгій Тихий прямо заявив, що інформація про виїзд американського посольства не відповідає дійсності.

    «Інформація про виїзд посольства США не відповідає дійсності», — наголосив він.

    Речник МЗС Георгій Тихий

    Пізніше ситуацію прокоментували і в Офісі президента України. Радник президента з комунікацій Дмитро Литвин заявив, що слова Каллас могли бути неправильно інтерпретовані або стосуватися тимчасових заходів безпеки під час останніх масованих атак.

    «Можливо, малося на увазі про обставини перед тим ударом у ніч на неділю. Ми чули, що американські дипломати з Києва тоді поїхали. В будь-якому випадку Україна вдячна всім посольствам, які працюють у Києві», — пояснив Литвин.

    За даними українських джерел, йдеться не про повноцінну евакуацію дипломатичної місії, а про тимчасові заходи безпеки, які могли застосовуватись після попереджень про масовані російські удари.

    Ситуація виникла на тлі нової хвилі інформаційного та психологічного тиску з боку Кремля. Напередодні Росія заявила про підготовку нових ударів по Києву та пригрозила атаками по «центрах ухвалення рішень». У Москві також закликали іноземних дипломатів залишити українську столицю.

    У Києві переконані, що подібні заяви є елементом психологічної війни. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга подякував дипломатичним місіям, які продовжують працювати у столиці попри російські погрози.

    За словами глави МЗС, Кремль намагається залякати не лише українців, а й міжнародних партнерів України, однак ця стратегія вже не дає такого ефекту, як на початку повномасштабного вторгнення.

    Тим часом у Польщі на російські погрози відреагували ще жорсткіше. Варшава викликала посла РФ після заяв Москви про можливість систематичних ударів по Києву. Польська сторона наголосила, що навіть у межах заявленої Росією «спецоперації» цілями не можуть бути цивільні об’єкти та мирне населення.

    На цьому тлі західні аналітики вважають, що Кремль намагається створити атмосферу максимальної невизначеності та страху. Останніми тижнями Росія справді значно активізувала повітряні атаки по Україні.

    Лише під час однієї з останніх масованих атак РФ випустила сотні дронів та десятки ракет різних типів. Президент Володимир Зеленський у листі до президента США Дональда Трампа та Конгресу заявив, що Росія застосувала навіть дві балістичні ракети типу «Орєшнік».

    Водночас у Повітряних силах ЗСУ наголошують: попри масштабність атак, можливості Росії не є безмежними. За оцінками військових експертів, РФ не здатна підтримувати темп надмасованих ударів щодня через обмежені запаси високоточного озброєння.

    Саме тому в Україні вважають, що інформаційні погрози Кремля часто мають не менше значення, ніж самі обстріли. Москва намагається створити враження тотальної небезпеки та спровокувати паніку серед населення й іноземних партнерів Києва.

    Окрему увагу експерти звертають на символічність моменту. Скандал із заявою про «виїзд» американського посольства виник саме тоді, коли Україна активно просить США та союзників про додаткові системи Patriot і ракети для протиповітряної оборони.

    У Києві наголошують: попри інформаційні атаки та погрози Кремля, дипломатичне життя столиці продовжується, а міжнародні партнери залишаються поруч з Україною.

    Станом на зараз жодних офіційних повідомлень про евакуацію посольства США з Києва не було. Американська дипломатична місія продовжує роботу в українській столиці.

  • Кремль лякає Київ новими ударами: навіщо Росія знову піднімає градус погроз і що стоїть за заявами Москви

    Кремль лякає Київ новими ударами: навіщо Росія знову піднімає градус погроз і що стоїть за заявами Москви

    Росія різко посилила риторику щодо України та пригрозила новими ударами по Києву. У Кремлі заявили про підготовку «послідовних і систематичних ударів» по українській столиці, а російське МЗС навіть закликало іноземних дипломатів та громадян залишити Київ. На тлі масованих атак останніх тижнів такі заяви викликали нову хвилю тривоги, однак українські та західні експерти вважають: за гучними погрозами можуть стояти не лише військові плани Москви, а й дедалі глибші проблеми самої Росії.

    Про нову хвилю російських погроз повідомило BBC із посиланням на офіційні заяви представників Кремля та російського зовнішньополітичного відомства. У Москві заявляють, що нібито готують удари по підприємствах українського військово-промислового комплексу, командних пунктах і «центрах ухвалення рішень».

    При цьому у Кремлі намагаються подати свої заяви як «відповідь» на удари по окупованих територіях. Зокрема, Росія згадує атаку по Старобільську на тимчасово окупованій Луганщині. Російська сторона стверджує, що там загинули цивільні, хоча українська сторона наголошує: ціллю був військовий об’єкт окупантів.

    Попри різку риторику, у Міністерстві закордонних справ України заявили, що рівень загрози для Києва та інших міст не змінився принципово. Росія й без того регулярно атакує українські регіони ракетами, дронами та авіабомбами від початку повномасштабного вторгнення.

    Водночас нинішня хвиля заяв Кремля має помітно інший інформаційний характер. Якщо раніше Москва переважно здійснювала атаки без додаткового інформаційного супроводу, то зараз російська влада активно намагається психологічно тиснути як на українське суспільство, так і на міжнародних партнерів Києва.

    Військовий аналітик та колишній співробітник української розвідки Іван Ступак вважає, що Кремль намагається повернути собі контроль над інформаційним порядком денним. За його словами, на тлі внутрішніх економічних труднощів і проблем на фронті російська влада дедалі частіше використовує тему «помсти» та погроз новими ударами.

    Подібну позицію озвучують і в Раді національної безпеки та оборони України. Представник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко заявив, що Росія не має стратегічних проривів на фронті, тому робить ставку на психологічний тиск і залякування.

    На думку Коваленка, Кремль переслідує одразу кілька цілей. По-перше, Москва намагається деморалізувати українців після серії масованих обстрілів. По-друге — вплинути на західних партнерів України та посилити дискусії щодо ризиків подальшої підтримки Києва. Саме цим може пояснюватися заклик російського МЗС до дипломатів залишити столицю України.

    Крім того, у Києві вважають, що Росія намагається відвернути увагу від власних проблем. Останніми місяцями Україна значно активізувала удари по російській території, зокрема по військових аеродромах, складах боєприпасів, нафтобазах та підприємствах ВПК. Під ударом регулярно опиняються й об’єкти поблизу Москви.

    На цьому тлі західні аналітики все частіше говорять про поступову зміну характеру війни не на користь Кремля. Інститут вивчення війни (ISW) у своїх останніх оцінках наголошує, що Росія зазнає значних втрат у живій силі та техніці, а темпи просування окупаційних військ залишаються мінімальними.

    Британська розвідка також нещодавно заявила, що втрати РФ у війні проти України вже наближаються до пів мільйона військових. Глава служби GCHQ Енн Кіст-Батлер повідомила, що Росія фактично змушена компенсувати величезні втрати постійною мобілізацією та дедалі агресивнішою інформаційною кампанією.

    Водночас експерти застерігають: попри ознаки виснаження Росії, небезпека для України залишається надзвичайно високою. Лише останніми днями РФ здійснила одну з наймасованіших атак за весь час повномасштабної війни. Росіяни випустили сотні дронів та десятки ракет різних типів.

    Президент Володимир Зеленський у листі до президента США Дональда Трампа та Конгресу заявив, що під час атаки 24 травня Росія, серед іншого, застосувала дві балістичні ракети середньої дальності типу «Орєшнік». За словами президента, одна ракета влучила по Київщині, інша — по окупованій території Донеччини.

    Раніше Повітряні сили ЗСУ офіційно не підтверджували інформацію про дві такі ракети, однак про це повідомляли моніторингові канали. Саме використання «Орєшніка» викликало особливе занепокоєння, оскільки цей тип озброєння надзвичайно складно перехоплювати наявними системами ППО.

    На цьому тлі Україна продовжує закликати союзників посилити постачання систем Patriot та ракет до них. У Києві визнають: головною проблемою залишається дефіцит засобів для перехоплення балістичних цілей.

    Західні медіа також звертають увагу, що Кремль дедалі частіше використовує риторику «ударів по центрах ухвалення рішень» саме в моменти, коли Україна активізує далекобійні атаки по території РФ або коли Росія стикається із внутрішніми труднощами.

    Аналітики наголошують: нинішня хвиля погроз може бути частиною ширшої інформаційної кампанії, спрямованої на формування атмосфери страху та невизначеності. Водночас у військовому сенсі Росія вже давно атакує українські міста практично безперервно, а тому нові заяви Кремля радше свідчать про спробу інформаційного тиску, ніж про принципово новий етап війни.

    Українська влада закликає громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, однак водночас не піддаватися паніці через інформаційні вкиди та погрози Москви. У Києві переконані: Кремль намагається компенсувати відсутність великих перемог на фронті психологічним тиском і демонстративною агресивною риторикою.

  • Українців заплутали прогнозами про кінець війни: від миру восени до сценарію на десятиліття

    Українців заплутали прогнозами про кінець війни: від миру восени до сценарію на десятиліття

    Останніми днями в Україні різко побільшало заяв, інсайдів і прогнозів щодо можливого завершення війни. Одні політики говорять про шанс зупинити гарячу фазу вже до листопада, західні медіа пишуть про підготовку до ще кількох років протистояння, а окремі європейські політики попереджають, що війна може тривати значно довше. Через це в суспільстві виник інформаційний хаос: українці чують абсолютно різні сценарії й не розуміють, до чого насправді готуватися.

    Першою хвилю обговорень запустила інформація про закриту зустріч президента Володимира Зеленського з фракцією «Слуга народу». Після неї частина депутатів повідомила, що під час розмови обговорювали можливість завершення гарячої фази війни до листопада 2026 року. Йшлося не про повний мирний договір із Росією, а саме про потенційне припинення активних бойових дій за умови гарантій безпеки та зміни ситуації на фронті.

    Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк заявила, що президент говорив про сценарій завершення гарячої фази до листопада, якщо Україна отримає необхідні гарантії безпеки. Інші парламентарі підтверджували, що тема війни та можливих переговорів справді була однією з головних, однак наголошували: чіткої дати завершення бойових дій ніхто не називав.

    Паралельно з’явилася протилежна за змістом інформація. Британське видання The Economist написало, що Зеленський нібито наказав готуватися до ще двох-трьох років війни. В Офісі президента це спростували та назвали такі повідомлення недостовірними. Радник президента з комунікацій Дмитро Литвин заявив, що насправді Зеленський говорив про концентрацію зусиль на найближчих шести місяцях, а не про підготовку до багаторічної війни.

    Ще песимістичніший прогноз озвучила колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель. Вона припустила, що війна може завершитися лише через десять років, і висловила сподівання, що після цього Україна залишиться незалежною, вільною та суверенною державою.

    Такі різні прогнози пояснюються тим, що політики, військові та аналітики говорять про різні речі. Одні мають на увазі завершення гарячої фази бойових дій, інші — повне політичне врегулювання, а треті — довготривале протистояння з Росією навіть після можливого перемир’я.

    Найреалістичнішим зараз виглядає проміжний сценарій. Україна може намагатися використати найближчі місяці для посилення позицій на фронті, отримання нової допомоги від союзників і тиску на Росію. Якщо Кремль не зможе досягти значних успіхів у літній кампанії, восени справді може з’явитися вікно для переговорів або заморожування активних бойових дій.

    Однак це не означатиме повного завершення війни. Навіть у разі перемир’я Росія, найімовірніше, продовжить кібератаки, інформаційні операції, диверсії та політичний тиск на Україну. Саме тому дедалі більше українських експертів закликають не чекати «швидкого миру» у класичному розумінні.

    Останні дії Зеленського також свідчать, що влада готується до складного періоду. Президент звернувся до Дональда Трампа та Конгресу США з проханням посилити українську ППО, зокрема системами Patriot і ракетами PAC-3. Крім того, Зеленський провів зустрічі з лідерами парламентських фракцій, зокрема з Петром Порошенком. Це може свідчити про спробу внутрішньої політичної консолідації перед вирішальним етапом війни.

    Отже, суперечливі прогнози не обов’язково означають хаос у владі. Вони радше показують, що Україна одночасно готується до кількох сценаріїв: можливого зниження інтенсивності бойових дій, продовження війни ще на роки або тривалого протистояння з Росією навіть після припинення вогню.

    Головний висновок — простого прогнозу сьогодні не існує. Гаряча фаза війни може завершитися раніше, ніж багато хто очікує, але сама загроза з боку Росії залишатиметься для України ще дуже довго.

  • Зеленський заявив про дві ракети «Орєшнік»: одна вдарила по Білій Церкві, інша — по окупованій Донеччині

    Зеленський заявив про дві ракети «Орєшнік»: одна вдарила по Білій Церкві, інша — по окупованій Донеччині

    Президент України Володимир Зеленський у листі до президента США Дональда Трампа та Конгресу повідомив, що під час масованої атаки РФ у ніч проти 24 травня росіяни застосували одразу дві балістичні ракети середньої дальності «Орєшнік».

    Про це стало відомо після публікації фотографій листа журналістом Axios Бараком Равідом. В Офісі президента підтвердили журналістам, що документ, ймовірно, є справжнім.

    Ймовірно фотографія листа

    Згідно з текстом листа, одна з ракет влучила по Київській області — йдеться про Білу Церкву, інша — по тимчасово окупованій території Донецької області.

    Раніше офіційно Повітряні сили ЗСУ повідомляли лише про одну ракету «Орєшнік», яка влучила по гаражному кооперативу у Білій Церкві. Інформацію про можливий запуск двох ракет до цього поширювали лише моніторингові канали та окремі військові оглядачі.

    У своєму зверненні до Трампа Зеленський наголосив на критичному дефіциті систем протиповітряної оборони та ракет до них. Президент підкреслив, що саме балістичні ракети залишаються однією з головних переваг Росії у війні проти України.

    Українська сторона попросила США продовжити підтримку поставок систем Patriot PAC-3 та додаткових ракет для них.

    «Ми покладаємося майже виключно на Сполучені Штати у питанні захисту від балістичних ракет», — зазначив Зеленський у листі.

    Президент також повідомив, що Україна готова закуповувати додаткові системи Patriot та пропонує створити довгострокову програму спільного виробництва ракет і систем ППО разом із європейськими союзниками під контролем США.

    За даними української влади, під час атаки 24 травня Росія випустила по Україні близько 600 безпілотників та 90 ракет різних типів. Українська ППО змогла знищити 55 ракет і 549 дронів.

    Ракета «Орєшнік» вважається однією з новітніх експериментальних розробок Росії. Вперше її застосували проти України у листопаді 2024 року під час удару по Дніпру. Вдруге, за офіційними повідомленнями, її використали у січні 2026 року під час атаки на Львів.

    За оцінками військових експертів, «Орєшнік» здатен розвивати швидкість понад 12 тисяч кілометрів на годину та вражати цілі на відстані до 5 500 кілометрів. Ракета також може нести до шести бойових блоків, які розділяються в польоті та атакують різні цілі.

    Окрему увагу в листі Зеленський приділив тому, що нинішні темпи поставок систем ППО вже не відповідають масштабам російських атак. На тлі регулярних комбінованих ударів по Києву та інших містах українська влада активізувала переговори із західними партнерами щодо додаткового посилення повітряного щита.

    Тим часом офіційного підтвердження запуску другої ракети «Орєшнік» від Генштабу чи Повітряних сил ЗСУ наразі немає.

  • Зеленський терміново звернувся до Трампа через ППО: Україна попереджає США про критичний дефіцит ракет Patriot

    Зеленський терміново звернувся до Трампа через ППО: Україна попереджає США про критичний дефіцит ракет Patriot

    Президент України Володимир Зеленський надіслав листа президенту США Дональду Трампу та Конгресу із попередженням про критичну нестачу засобів протиповітряної оборони. Йдеться передусім про ракети Patriot PAC-3 та додаткові системи, здатні збивати російські балістичні ракети. Про це повідмляє  The Kyiv Independent та звернення підтвердив радник президента України Дмитро Литвин.

    Звернення з’явилося на тлі посилення російських атак по Україні та нових погроз Кремля щодо ударів по Києву. Українська сторона наголошує, що саме американські системи Patriot залишаються головним інструментом захисту від балістичних ракет, проти яких більшість інших систем ППО не є достатньо ефективними.

    У листі Зеленський прямо зазначив, що у питанні захисту від ракет Україна залежить від допомоги партнерів, а щодо протидії балістиці — майже виключно від Сполучених Штатів. Президент попросив Трампа та Конгрес продовжити участь у забезпеченні України життєво необхідною протиракетною обороною.

    За словами Зеленського, нинішні темпи постачання озброєння за програмою PURL вже не відповідають реальному рівню загрози. Йдеться про механізм, через який союзники фінансують закупівлю американського озброєння для України, зокрема ракет до Patriot. Програма була запущена як інструмент швидкого постачання критично необхідної зброї, однак останніми місяцями Київ дедалі частіше говорить про затримки та дефіцит.

    Проблема особливо загострилася через зростання кількості комбінованих російських ударів. Росія одночасно застосовує дрони, крилаті ракети, балістику та аеробалістичні ракети, намагаючись перевантажити українську ППО. Саме Patriot PAC-3 є одним із небагатьох засобів, які можуть перехоплювати найбільш небезпечні балістичні цілі.

    Раніше українські та західні медіа вже повідомляли, що Україна майже вичерпала запаси ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot. Ці ракети є дорогими, складними у виробництві та дефіцитними навіть для самих союзників.

    Додатковим фактором стала війна США з Іраном, яка також тисне на американські запаси високоточного озброєння. Західні союзники побоюються, що пріоритети Вашингтона можуть зміститися на Близький Схід, а це ускладнить стабільне постачання Україні критичних боєприпасів.

    Зеленський раніше вже заявляв, що Україна отримувала ракети до Patriot із запізненням через проблеми з оплатою в межах PURL. Тоді він наголошував, що навіть один день затримки може мати важкі наслідки, якщо Росія саме в цей момент завдає масованого удару по енергетиці або містах.

    У січні Зеленський повідомляв, що під час зустрічі з Трампом у Давосі досяг домовленості щодо постачання ракет PAC-3 для українських Patriot. Однак нинішній лист свідчить, що попередніх домовленостей уже недостатньо для покриття потреб України.

    Українська сторона просить не лише ракети PAC-3, а й додаткові системи ППО. Для Києва це питання не лише військової ефективності, а й виживання цивільної інфраструктури. Російські балістичні удари часто мають мінімальний час підльоту, тому без достатньої кількості сучасних протиракет захист великих міст, енергетичних об’єктів та військової логістики стає значно складнішим.

    Паралельно Україна працює над власними засобами протиповітряної оборони. Зокрема, українські розробники повідомляли про підготовку до випробувань нової системи, яку називають дешевшим аналогом Patriot. Водночас такі розробки потребують часу, а критична потреба в американських ракетах існує вже зараз.

    Експерти наголошують, що навіть найсучасніша ППО не може гарантувати стовідсоткового захисту від комбінованих атак. Росія враховує погодні умови, маршрути польоту, щільність української оборони та намагається запускати цілі так, щоб перевантажити системи перехоплення.

    Саме тому Україна просить США не зменшувати темпи допомоги, а навпаки — пришвидшити постачання. Для Києва це питання напряму пов’язане з безпекою мирних жителів, стабільністю енергосистеми та здатністю країни продовжувати оборону.

  • Священник УПЦ МП коригував удари «Іскандерами» по Одесі: СБУ затримала агента російського ГРУ

    Священник УПЦ МП коригував удари «Іскандерами» по Одесі: СБУ затримала агента російського ГРУ

    Контррозвідка Служба безпеки України повідомила про затримання в Одесі агента російської воєнної розвідки, яким виявився клірик місцевої єпархії Українська православна церква Московського патріархату. За даними слідства, священнослужитель допомагав російським окупантам коригувати ракетні удари по місту та передавав координати об’єктів української інфраструктури й систем протиповітряної оборони.

    Як повідомили в СБУ, затриманий ієрей причетний до подвійного ракетного удару по Одесі, який стався у березні 2024 року. Тоді російська армія атакувала місто двома балістичними ракетами типу Іскандер-М. Перша ракета влучила у житлову забудову та цивільну інфраструктуру. Після цього окупанти завдали повторного удару по тій самій локації, коли на місце прибули рятувальники та екстрені служби.

    За версією слідства, саме священник передав ворогу координати цілей, вважаючи, що там можуть перебувати українські військові. Після атаки він додатково звітував представникам російського ГРУ про наслідки удару, а згодом намагався “залягти на дно”, щоб уникнути викриття.

    Втім, як заявили у СБУ, контррозвідка змогла встановити його причетність до співпраці з російськими спецслужбами. Агента затримали за місцем проживання в Одесі.

    Слідство встановило, що священник потрапив у поле зору російської розвідки через активність у проросійських Telegram-каналах. Там він залишав прокремлівські коментарі та підтримував російську агресію проти України. Після вербування клірик почав збирати розвіддані для окупантів.

    За інформацією СБУ, він обходив Одесу у церковному одязі та приховано фіксував координати потенційних цілей. Зібрану інформацію передавав через спеціальний чат-бот, який адміністрував Сергій Лебедєв, відомий під псевдонімом “Лохматий”. За даними українських правоохоронців, Лебедєв перебуває у тимчасово окупованому Донецьку та працює на російську воєнну розвідку.

    Окрім коригування ракетних ударів, затриманий передавав росіянам координати українських систем протиповітряної оборони, які захищали небо над Одеською областю під час масованих атак РФ. Також він збирав інформацію про одну з електропідстанцій поблизу Одеси, зокрема про систему її захисту. Після російського удару по енергооб’єкту агент додатково інформував російське ГРУ про наслідки ураження.

    Під час обшуків правоохоронці вилучили у підозрюваного мобільний телефон із доказами контактів із російською розвідкою та матеріалами щодо збору координат українських об’єктів.

    Слідчі СБУ повідомили затриманому про підозру за статтею про державну зраду, вчинену в умовах воєнного стану — ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України. Наразі він перебуває під вартою без права внесення застави. У разі доведення вини йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Це вже не перший випадок викриття представників УПЦ МП у співпраці з російськими спецслужбами. Раніше українські правоохоронці повідомляли про затримання священнослужителів, яких підозрюють у передачі координат українських військових об’єктів, виправдовуванні російської агресії та поширенні ідей “русского мира”.

    На тлі повномасштабної війни питання діяльності окремих представників УПЦ МП в Україні залишається одним із найбільш резонансних у суспільстві. Українські спецслужби неодноразово заявляли, що російські спецслужби намагаються використовувати церковне середовище для збору інформації, впливу на громадян та підривної діяльності.