Golosnovinua.com

Позначка: ППО

  • Бойова частина “шахеда” застрягла у стіні 15-го поверху: в Одесі провели унікальну спецоперацію над прірвою

    Бойова частина “шахеда” застрягла у стіні 15-го поверху: в Одесі провели унікальну спецоперацію над прірвою

    В Одесі вибухотехніки та рятувальники провели одну з найнебезпечніших операцій від початку року — із житлової багатоповерхівки дістали нерозірвану бойову частину російського дрона-камікадзе типу Shahed. Після нічної атаки безпілотник влучив у висотний будинок і буквально застряг у стіні на рівні 15 поверху, залишивши всередині 50-кілограмову вибухівку.

    Про успішне завершення спецоперації повідомили у Головному управлінні Національної поліції в Одеській області. За даними правоохоронців, бойова частина дрона не здетонувала під час удару, однак залишалася активною та становила смертельну небезпеку для мешканців будинку і рятувальників.

    Операцію проводили в умовах підвищеного ризику. До роботи залучили вибухотехнічну службу поліції, фахівців ДСНС та підрозділи радіаційного, хімічного і біологічного захисту. Особливу увагу привернула робота начальника управління вибухотехнічної служби ГУНП в Одеській області Михайла Берлінського, який піднявся до пошкодженого дрона на спеціальному підйомнику.

    На кадрах, оприлюднених поліцією, видно, як фахівець фактично зависає над прірвою біля понівеченої стіни багатоповерхівки та вручну проводить розрядження бойової частини. Через будь-який необережний рух могла статися детонація, яка призвела б до нових руйнувань і жертв.

    У поліції наголосили, що операція вимагала максимальної точності, адже вибухівка перебувала у нестабільному стані після удару. Після успішного вилучення боєприпасу фахівці ДСНС провели додаткове обстеження залишків безпілотника, перевіривши їх на наявність небезпечних речовин та радіаційного забруднення.

    Лише після підтвердження безпеки бойову частину транспортували у спеціально визначене місце для контрольованого знищення.

    У ніч на 20 травня Росія здійснила чергову масштабну комбіновану атаку по Україні. Під ударами опинилися Одеса, Дніпро, Харків, Сумщина та низка інших регіонів. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, окупанти застосували балістичну ракету “Іскандер-М”, а також 154 безпілотники різних типів, серед яких були ударні “шахеди”, реактивні модифікації дронів та безпілотники-імітатори.

    Українська протиповітряна оборона збила 131 ворожий БПЛА, однак частина дронів досягла цілей. Одеса вкотре стала однією з головних мішеней атаки.

    Після початку масованих ударів Росія дедалі частіше використовує модернізовані “шахеди”, які можуть нести збільшену бойову частину або оснащуватися новими системами наведення. Військові експерти зазначають, що російська армія також активно комбінує ударні дрони з дронами-обманками, намагаючись перевантажити українську систему ППО.

    Останніми місяцями фіксується й інша небезпечна тенденція — безпілотники дедалі частіше атакують густонаселені райони міст. У випадку з Одесою дрон влучив безпосередньо у житлову багатоповерхівку, а той факт, що бойова частина не вибухнула одразу, фактично врятував десятки людей.

    Водночас саме це створило нову загрозу. У подібних ситуаціях будь-яка вібрація, перепад температури чи механічний вплив можуть спровокувати детонацію. Саме тому операції із знешкодження таких боєприпасів вважаються одними з найнебезпечніших у роботі вибухотехніків.

    В Одеській області після атаки також посилили перевірки житлових районів на предмет уламків та нерозірваних боєприпасів. Мешканців закликають не наближатися до підозрілих предметів і негайно повідомляти про них рятувальників або поліцію.

    На тлі регулярних масованих атак ситуація з безпекою у прифронтових та південних регіонах продовжує погіршуватися. У Дніпропетровській області вже оголосили обов’язкову евакуацію з частини населених пунктів через загрозу нових ударів та наближення бойових дій.

    За словами українських військових, Росія продовжує робити ставку на виснаження української ППО та психологічний тиск на цивільне населення. Саме тому удари по житловій забудові та цивільній інфраструктурі стають дедалі частішими.

    Попри це, у ДСНС та поліції наголошують: злагоджена робота служб дозволяє мінімізувати наслідки навіть у надзвичайно складних ситуаціях. Випадок в Одесі вже називають унікальним через висоту проведення операції, складність доступу до боєприпасу та ризики для вибухотехніків.

  • Росія начепила на “Герань” ракету з радіаційним слідом: СБУ знайшла небезпечні уламки на Чернігівщині

    Росія начепила на “Герань” ракету з радіаційним слідом: СБУ знайшла небезпечні уламки на Чернігівщині

    Росіяни почали використовувати небезпечну модифікацію ударного дрона «Герань-2», оснащену авіаційною ракетою Р-60, у фрагментах якої українські правоохоронці зафіксували підвищений радіаційний фон. За даними Служби безпеки України, уламки ракети виявили після російської атаки на Чернігівщину в ніч проти 7 квітня 2026 року поблизу селища Камка.

    Йдеться про фрагменти ракети Р-60 класу «повітря — повітря», яку російські війська встановили на модифікований ударний безпілотник «Герань-2». За інформацією СБУ, такі ракети ворог використовує не для ударів по землі, а для спроб ураження українських літаків і гелікоптерів, які перехоплюють російські дрони під час масованих атак.

    Під час радіаційної розвідки біля уламків фахівці зафіксували рівень гамма-випромінювання 12 мкЗв/год. Це суттєво вище за типовий природний фон. Для порівняння, у Києві станом на 20 травня 2026 року один із показників радіаційного моніторингу становив 0,156 мкЗв/год, тобто в десятки разів менше за рівень, який виявили біля уламків російської ракети.

    За попередніми даними, підвищений фон може бути пов’язаний із використанням збідненого урану в елементах ракети. Водночас офіційно не повідомляється, яка саме модифікація Р-60 була знайдена на місці падіння. Це важлива деталь, адже інформація про наявність збідненого урану стосується не всіх варіантів цієї ракети.

    Про те, що Росія адаптувала радянську авіаційну ракету Р-60 для встановлення на «Герань-2», Головне управління розвідки Міноборони України повідомляло ще у грудні 2025 року. Тоді в ГУР пояснювали, що головна мета такої модифікації — створити загрозу для української армійської та тактичної авіації, яка бере участь у перехопленні ворожих безпілотників.

    На порталі War&Sanctions також опубліковані дані про російський БпЛА «Герань-2» серії «Э» з ракетою Р-60. У переліку компонентів згадуються іноземні деталі, зокрема електроніка виробництва компаній зі США, Китаю, Великої Британії та інших країн, що вкотре демонструє залежність російського ВПК від імпортних комплектуючих.

    Фактично росіяни намагаються перетворити «Герань» із дрона-камікадзе на багатоцільову платформу. Якщо раніше ці БпЛА переважно використовували для ударів по енергетиці, житлових районах та цивільній інфраструктурі, то тепер ворог намагається додати їм ще одну функцію — боротьбу з українською авіацією. Це може ускладнити роботу гелікоптерів і літаків, які знищують «Шахеди» та інші дрони під час нічних атак.

    Окрему небезпеку становить те, що уламки таких ракет можуть залишатися потенційно шкідливими після падіння. Підвищений радіаційний фон не означає автоматично масштабну радіаційну катастрофу, однак контакт із такими уламками може бути небезпечним. Саме тому фахівці постійно наголошують: після падіння ракет або дронів цивільним не можна наближатися до уламків, торкатися їх, фотографувати зблизька чи намагатися самостійно переносити. У таких випадках потрібно повідомляти ДСНС, поліцію або місцеву військову адміністрацію.

    Поява ракет Р-60 на «Геранях» також свідчить про зміну тактики російських атак. Ворог не лише збільшує кількість дронів, а й експериментує з їхнім оснащенням. У травні російська сторона також демонструвала нову ракету-дрон «Герань-5», яку аналітики описують як окремий тип дешевої крилатої ракети з дальністю до 1000 км і бойовою частиною близько 90 кг.

    Таким чином, Росія намагається комбінувати різні типи повітряних цілей: класичні ударні БпЛА, реактивні дрони, крилаті ракети та модифіковані «Герані» з авіаційним озброєнням. Для України це означає зростання навантаження на систему ППО та потребу в ще більшій кількості засобів перехоплення.

    Наразі СБУ продовжує встановлювати всі обставини застосування цієї зброї. Відомо, що уламки були виявлені після атаки на Чернігівщину, однак деталей щодо можливих постраждалих або наслідків саме цього епізоду офіційно не уточнювали.

  • Україна готує “ракетний сюрприз” для Росії: що відомо про нову RUTA, власні КАБи та майбутній щит Європи

    Україна готує “ракетний сюрприз” для Росії: що відомо про нову RUTA, власні КАБи та майбутній щит Європи

    Український військово-промисловий комплекс виходить на новий рівень розвитку. На тлі затяжної війни, масованих атак Росії та постійної потреби у далекобійній зброї Україна разом із західними партнерами розробляє нові типи озброєння, які можуть суттєво змінити баланс сил не лише на фронті, а й у всій системі європейської безпеки, повідомляють ЗМІ.

    Одним із найгучніших проєктів останніх місяців стала спільна українсько-німецька розробка нової крилатої ракети RUTA. Її створюють у співпраці з німецьким оборонним гігантом Rheinmetall, а перші випробування планують провести вже у 2027 році.

    За попередніми даними, ракета матиме дальність польоту до 2000 кілометрів, що фактично дозволить Україні уражати стратегічні цілі далеко в тилу Росії. Експерти наголошують: йдеться не просто про черговий далекобійний засіб, а про нову філософію ударних систем, створених з урахуванням досвіду сучасної війни та боротьби з потужною російською ППО.

    Військовий експерт та засновник фонду «Реактивна пошта» Павло Нарожний пояснив, що RUTA має принципово інше компонування, ніж уже відома українська ракета «Фламінго». Якщо у «Фламінго» двигун винесений зовні, то у новій ракеті він інтегрований у корпус. Це значно покращує аеродинаміку та дозволяє використовувати різні типи двигунів без суттєвого перепроєктування конструкції.

    За словами Нарожного, RUTA буде значно дорожчою за «Фламінго», однак і значно потужнішою та технологічнішою. Особливу увагу розробники приділяють системі навігації та стійкості до російських засобів радіоелектронної боротьби.

    Експерт наголошує, що сучасна крилата ракета не може покладатися лише на супутникову навігацію, адже GPS-сигнали активно глушаться. Тому, найімовірніше, RUTA використовуватиме систему навігації за рельєфом місцевості — технологію, коли камера сканує поверхню та звіряє її із заздалегідь завантаженими картами.

    Ще одна ключова особливість — повітряний запуск. Ракету планують запускати з літаків, що дозволить значно збільшити дальність та гнучкість застосування. Водночас саме ця складність робить проєкт дорожчим і технологічно вимогливішим.

    На думку військовослужбовця Сил ТрО ЗСУ Олександра Мусієнка, спільний українсько-німецький проєкт може стати початком формування нового європейського «ракетного щита» неядерного стримування.

    За його словами, у Європі дедалі краще усвідомлюють: дипломатія без сильної зброї більше не працює. Саме тому Німеччина, Нідерланди та інші країни зацікавлені у створенні власних високоточних ракетних систем, здатних стримувати Росію без використання ядерної зброї.

    Мусієнко зазначає, що сьогодні жодна європейська країна фактично не має власних неядерних балістичних ракет, а багато держав змушені закуповувати американські ATACMS. Співпраця з Україною, яка отримала унікальний бойовий досвід, може змінити ситуацію.

    Фактично формується новий оборонний союз технологій: український досвід фронту поєднується з європейськими фінансами, промисловістю та доступом до глобальних технологічних ринків.

    Паралельно Україна працює і над іншими типами озброєння. Одним із головних проривів може стати створення власних керованих авіабомб — аналогів російських КАБів, які останні два роки залишаються однією з найбільших загроз для українських позицій та прифронтових міст.

    Генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко заявив, що українські КАБ уже проходять активну стадію розробки за підтримки західних партнерів, зокрема Франції. За попередньою інформацією, перші моделі матимуть бойову частину вагою близько 250 кілограмів, однак надалі потужність можуть збільшити.

    Військові експерти вважають, що поява українських високоточних авіабомб може суттєво змінити ситуацію на фронті, особливо у питаннях контрбатарейної боротьби та ураження укріплених позицій противника.

    Ще одним перспективним напрямком стали реактивні дрони-перехоплювачі. Українські інженери вже працюють над системами, здатними знищувати не лише «Шахеди», а й російські КАБи та інші повітряні цілі.

    Такі системи можуть стати відповіддю на одну з головних проблем сучасної війни — масоване використання дешевих ударних засобів, які перевантажують класичну ППО.

    Водночас український miltech продовжує масштабувати виробництво дронів. Компанія Vyriy Industries нещодавно презентувала новий метод серійного виробництва безпілотників, який дозволяє значно збільшити обсяги випуску.

    А компанія PG Robotics активно просуває безпілотник Lucky Strike-2 — ударний дрон нового покоління, створений спеціально під реальні потреби фронту.

    Крім того, в Україні дедалі частіше говорять про можливу появу власної балістичної ракети вже у 2026 році. Якщо цей проєкт буде реалізований, Україна вперше отримає власний інструмент стратегічного стримування такого рівня.

    Паралельно тривають роботи над українським аналогом ракет для систем Patriot. У цьому напрямку Києву допомагають європейські партнери, зацікавлені у створенні незалежної від США системи протиповітряної оборони.

    Фактично війна стала каталізатором безпрецедентного розвитку українського ВПК. Якщо ще кілька років тому Україна здебільшого залежала від імпорту західного озброєння, то тепер дедалі більше переходить до моделі спільного виробництва та власних високотехнологічних розробок.

    Експерти зазначають: головна перевага українського оборонного сектору — унікальний бойовий досвід, якого сьогодні немає жодна інша країна світу. Саме тому українські ракети, дрони та системи ППО дедалі частіше розглядаються не лише як зброя для фронту, а й як потенційна основа нової архітектури безпеки Європи.

  • Невідомий дрон у небі Латвії: оголошено повітряну тривогу біля кордону з РФ

    Невідомий дрон у небі Латвії: оголошено повітряну тривогу біля кордону з РФ

    Вранці 17 травня Національні збройні сили Латвійські національні збройні сили повідомили про підвищену повітряну загрозу у прикордонних районах країни через появу невідомого безпілотного літального апарата. Інцидент стався в повітряному просторі Латвії поблизу кордону з Російською Федерацією та одразу викликав реакцію військових структур, систем спостереження та сил протиповітряної оборони.

    Як зазначається у заяві латвійських військових, оприлюдненій у соцмережі X, збройні сили разом із союзниками по НАТО постійно здійснюють моніторинг повітряного простору країни. Метою такого контролю є оперативне виявлення та реагування на будь-які потенційні загрози, зокрема на появу невідомих повітряних об’єктів поблизу державного кордону.

    Після фіксації руху невідомого дрона латвійська армія повідомила про посилення системи протиповітряної оборони на східному напрямку. Додаткові підрозділи були перекинуті до прикордонних районів, де здійснюється постійне чергування та контроль повітряної обстановки. Військові наголосили, що такі заходи є стандартною процедурою у разі потенційних загроз у повітряному просторі.

    У заяві також підкреслюється, що на тлі триваючої російської агресії проти України країни Балтії залишаються в умовах підвищеної безпекової напруги. Латвійські збройні сили не виключають можливості повторення ситуацій, коли безпілотні літальні апарати іноземного походження можуть випадково або навмисно з’являтися поблизу або в межах повітряного простору держави. Саме тому військові закликають до постійної готовності як сил оборони, так і цивільного населення.

    Мешканцям прикордонних районів було рекомендовано дотримуватися базових правил безпеки у разі повітряної загрози. Зокрема, йдеться про так званий принцип «двох стін», який передбачає перебування у приміщенні за двома капітальними стінами, а також закриття вікон і дверей у разі повідомлень про небезпеку. Такі рекомендації спрямовані на мінімізацію ризиків для цивільного населення у разі потенційних інцидентів у повітрі.

    Згодом у Латвійські національні збройні сили уточнили, що повітряна загроза була ліквідована. За офіційною інформацією, невідомий безпілотник певний час перебував у повітряному просторі Латвії, після чого залишив його та не завдав шкоди чи руйнувань. Військові не повідомляють деталей щодо походження дрона, його типу або технічних характеристик, посилаючись на триваючий аналіз ситуації.

    Окремо зазначається, що для реагування на інцидент були підняті у повітря винищувачі місії повітряного патрулювання НАТО в Балтії. Їх завданням було відстеження повітряної обстановки, контроль за можливим порушником та гарантування безпеки цивільного повітряного руху в регіоні. У військовому командуванні наголосили, що взаємодія з силами Альянсу дозволяє оперативно реагувати навіть на короткочасні інциденти у повітрі.

    Інцидент 17 травня став не першим подібним випадком у регіоні за останній час. Раніше, в ніч проти 15 травня, латвійські військові також повідомляли про можливі повітряні загрози у прикордонних районах, зокрема в Краславському, Лудзському, Балвському та Резекненському краях. Тоді ситуація викликала підвищену готовність сил оборони, однак згодом було встановлено, що фактичного порушення повітряного простору не відбулося.

    Нинішній інцидент, на відміну від попереднього, був підтверджений як реальне перебування безпілотника в повітряному просторі країни, що стало підставою для оперативного реагування військових структур. Водночас латвійська сторона не уточнює, чи йдеться про розвідувальний, комерційний або військовий дрон, а також не коментує можливі джерела його запуску.

    На тлі цього країни Балтії продовжують посилювати заходи безпеки на східному фланзі НАТО. Латвія, як і її сусіди, інвестує у розвиток систем протиповітряної оборони, радарного спостереження та координації з союзниками, враховуючи зростання ризиків у регіоні та загальну нестабільну безпекову ситуацію біля східних кордонів Альянсу.

    Станом на зараз повітряна ситуація в регіоні залишається під контролем, а збройні сили Латвії продовжують моніторинг неба у посиленому режимі, щоб запобігти можливим новим інцидентам.

  • Масована атака дронів на Москву та область

    Масована атака дронів на Москву та область

    У ніч проти 17 травня столиця Росії — Москва — та прилегла Московська область зазнали масованої атаки безпілотників. За повідомленнями місцевих жителів, моніторингових каналів та російських посадовців, у регіоні пролунала велика кількість вибухів, а в небі фіксувалася активна робота систем протиповітряної оборони. У російських джерелах стверджується, що йдеться про атаку, в якій могли бути задіяні понад сотню дронів.

    Інформацію про атаку частково підтвердив мер Москви Сергій Собянін, який заявив про роботу ППО та збиття безпілотників, що прямували у бік російської столиці. За його словами, станом на ранок нібито було знищено вже понад сотню повітряних цілей. Водночас незалежно перевірити ці дані наразі неможливо, а різні російські джерела подають різні цифри та оцінки масштабів атаки.

    Місцеві мешканці Москви та підмосковних міст повідомляли про серії гучних вибухів у різних районах. Зокрема, звуки вибухів та роботу ППО чули у Хімках, Лобні та Наро-Фомінську. Очевидці описували ситуацію як одну з найінтенсивніших повітряних тривог останніх місяців, зазначаючи, що вибухи лунали хвилями та тривали протягом тривалого часу.

    У соціальних мережах та моніторингових каналах почали поширюватися відеозаписи, на яких видно рух групи невідомих об’єктів у нічному небі в напрямку Московської області. Частина роликів демонструє роботу російської ППО, а також яскраві спалахи у повітрі, які користувачі пов’язують із перехопленням дронів.

    За попередніми даними, внаслідок атаки виникли пожежі на кількох об’єктах інфраструктури. Зокрема, повідомляється про загоряння на території технопарку «Елма» у Московській області. Це підприємство спеціалізується на виробництві електронної техніки, контрольно-вимірювальних приладів, оптичних систем та інших високотехнологічних компонентів. Також у російських джерелах з’являлася інформація про можливе ураження одного з нафтопереробних заводів у Москві, однак офіційного підтвердження цим повідомленням немає.

    Пожежі, за словами очевидців, супроводжувалися сильним задимленням, а в окремих районах було видно яскраві спалахи вогню. Російські служби екстреного реагування були переведені у посилений режим роботи, а на місцях інцидентів діяли пожежні та рятувальні підрозділи.

    На тлі атаки російська влада запровадила тимчасові обмеження в роботі цивільної авіації. Зокрема, у московських аеропортах Внуково, Домодєдово, Жуковський та Шереметьєво тимчасово призупиняли приймання та відправлення рейсів. Це пояснювали заходами безпеки у зв’язку з масованою атакою безпілотників.

    Попри заяви російської сторони про «успішну роботу ППО», масштаби події викликали значний резонанс у місцевих медіа та соціальних мережах. Користувачі активно обговорюють як кількість дронів, так і ймовірні наслідки ударів по інфраструктурних об’єктах.

    Наразі офіційна інформація залишається суперечливою: частина даних подається російською владою, частина — місцевими очевидцями та моніторинговими каналами, що ускладнює точну оцінку масштабів атаки та її наслідків.

  • Європа стрімко озброюється, але зброя б’є рекорди за цінами: у НАТО вже говорять про кризу

    Європа стрімко озброюється, але зброя б’є рекорди за цінами: у НАТО вже говорять про кризу

    Європейський ринок озброєнь переживає безпрецедентне подорожчання на тлі війни Росії проти України, масштабного переозброєння НАТО та різкого зростання попиту на військову техніку. У деяких випадках ціни на окремі види озброєння та боєприпасів за останні два роки зросли більш ніж на 50%. Про це заявив міністр оборони Естонії Ханно Певкур, коментуючи ситуацію на європейському оборонному ринку.

    За словами естонського міністра, проблема стала системною для всіх країн НАТО, які одночасно почали збільшувати військові бюджети після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    «Ціни зростають. Ми бачимо, що коли купували певне озброєння два роки тому, а зараз хочемо збільшити обсяги закупівель того ж самого товару, то ціна на окремі позиції вже вища на 50–60%», — заявив Певкур.

    Його слова наводить Bloomberg.

    Міністр пояснив, що оборонна промисловість Європи просто не встигає задовольнити різке збільшення попиту. Країни НАТО одночасно почали відновлювати власні арсенали, виснажені через багаторічне скорочення військових витрат, а також через масштабні поставки зброї Україні.

    Після 2022 року більшість держав Альянсу оголосили про рекордні програми переозброєння. Німеччина створила спеціальний оборонний фонд на 100 млрд євро. Польща запустила одну з найбільших програм модернізації армії у Європі, закуповуючи танки Abrams, K2, гаубиці K9 та системи HIMARS. Франція, Велика Британія, країни Балтії та Скандинавії також різко збільшили оборонні бюджети.

    На цьому тлі виробники зброї отримали величезний портфель замовлень, однак зіткнулися з браком виробничих потужностей, дефіцитом компонентів та нестачею спеціалістів.

    Bloomberg зазначає, що сьогодні європейський оборонний ринок фактично входить у фазу «воєнної економіки», коли попит значно перевищує можливості виробництва.

    Особливо критичною ситуація залишається на ринку артилерійських боєприпасів, систем ППО, ракет та бронетехніки. Після початку великої війни в Україні країни НАТО масово передавали Києву власні запаси озброєння, що призвело до стрімкого скорочення складів у самій Європі.

    Через це уряди тепер одночасно намагаються і підтримувати Україну, і відновлювати власні резерви.

    Певкур назвав ситуацію «проблемою курки та яйця». За його словами, уряди очікують збільшення виробництва від оборонних компаній, але виробники не готові масштабувати заводи без довгострокових гарантій та великих контрактів.

    «Якщо галузь не розуміє, що на ринку буде багато грошей, то ви вже запізнилися», — сказав глава Міноборони Естонії.

    Він наголосив, що Європа не може чекати до 2030 року, аби повністю відновити боєготовність своїх армій. На його думку, Росія може скористатися слабкістю НАТО вже найближчими роками.

    «Найкращий момент для російських провокацій проти НАТО може настати вже цього або наступного року», — попередив Певкур.

    На цьому тлі в Європі дедалі активніше говорять про необхідність фактичної мілітаризації промисловості. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте найближчими днями планує провести окрему зустріч із керівниками провідних оборонних компаній Європи. Основна тема — збільшення виробництва зброї та інвестицій у військову промисловість.

    Financial Times раніше повідомляла, що НАТО тисне на уряди країн-членів, закликаючи переходити до довгострокових оборонних контрактів, які дадуть компаніям гарантії для будівництва нових заводів.

    Паралельно Велика Британія розглядає створення спеціального «оборонного банку» для фінансування масштабного переозброєння країн Північної Європи та НАТО. Про це наприкінці квітня писало The Telegraph.

    У ЄС також тривають дискусії щодо створення спільного оборонного фонду та нових механізмів централізованих закупівель зброї. У Брюсселі побоюються, що розрізнені контракти між країнами Євросоюзу лише додатково підігрівають конкуренцію та підвищують ціни.

    Окремою проблемою для Європи залишається позиція США. Після повернення Дональда Трампа до Білого дому у Вашингтоні дедалі частіше лунають заяви про необхідність скорочення американських витрат на безпеку Європи. Через це країни ЄС змушені брати на себе дедалі більшу частину фінансування оборони та підтримки України.

    У країнах Балтії, Польщі та Скандинавії вже відкрито говорять про ризик прямої конфронтації з Росією після завершення активної фази війни в Україні.

    На цьому тлі оборонні компанії демонструють рекордні прибутки. Акції Rheinmetall, Saab, Leonardo, BAE Systems та інших виробників зброї за останні роки суттєво зросли. Rheinmetall навіть оголосив про плани будівництва нових підприємств для виробництва боєприпасів та бронетехніки.

    Водночас експерти попереджають: навіть рекордне збільшення оборонних бюджетів не гарантує швидкого вирішення проблеми дефіциту озброєнь.

    За оцінками аналітиків, Європі можуть знадобитися роки, аби повністю відновити виробничі ланцюги та наростити обсяги виробництва до рівня, необхідного для потенційного великого конфлікту.

    Особливо складною ситуація є у сфері виробництва ракет для систем ППО та високоточної зброї, де цикл виготовлення окремих компонентів може тривати місяцями.

    На тлі війни в Україні та погіршення глобальної безпекової ситуації Європа фактично входить у нову епоху — епоху масштабного переозброєння, де головною проблемою стає вже не лише наявність грошей, а здатність швидко виробляти достатню кількість зброї.

  • Франція допоможе Україні з антибалістикою: Зеленський розкрив деталі розмови з Макроном

    Франція допоможе Україні з антибалістикою: Зеленський розкрив деталі розмови з Макроном

    Президент Франції Еммануель Макрон підтвердив готовність Парижа допомагати Україні у розвитку антибалістичного озброєння та посиленні систем протиповітряної оборони. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський після переговорів із французьким лідером.

    За словами глави держави, Франція готова долучитися до роботи над зміцненням української антибалістичної оборони на тлі постійних російських атак ракетами та дронами.

    «Франція готова працювати щодо антибалістики. Це сильне рішення і важливий крок», — заявив Зеленський.

    Президент наголосив, що під час розмови сторони детально обговорили посилення можливостей України для захисту неба та відбиття російських ударів уже зараз. Йдеться насамперед про зміцнення систем ППО та розвиток напрямку протиракетної оборони.

    Зеленський подякував Макрону за підтримку України та за принципову позицію Франції щодо російських атак по українських містах.

    «Ці удари дуже чітко демонструють, що таке Росія і чому нам усім потрібно посилювати спільний захист від усіх загроз», — зазначив президент.

    Тема посилення української ППО залишається однією з ключових у переговорах Києва із західними партнерами після серії масованих атак РФ по українській енергетичній та цивільній інфраструктурі. Україна неодноразово наголошувала на необхідності отримання додаткових систем Patriot, SAMP/T та інших засобів протиракетної оборони.

    Франція вже входить до числа держав, які допомагають Україні у сфері ППО. Раніше Париж разом з Італією передав Україні систему SAMP/T, яку називають європейським аналогом Patriot. Також Франція постачала ракети, радари, бронетехніку та інше військове обладнання.

    Окрему увагу під час переговорів Зеленський і Макрон приділили європейській інтеграції України. Президент повідомив, що Франція підтримує відкриття всіх переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу найближчим часом.

    За словами Зеленського, Париж розуміє важливість цього процесу для українського суспільства та продовжує підтримувати Київ на шляху до членства в ЄС.

    Також Макрон поінформував Зеленського про результати свого візиту до країн Африки. Президенти обговорили координацію дій на африканському напрямку, який Україна останнім часом активно розвиває на дипломатичному рівні.

    Україна намагається посилити співпрацю з державами Африки на тлі боротьби за міжнародну підтримку та протидії російському впливу на континенті. Київ активно просуває гуманітарні та продовольчі ініціативи, а також розширює дипломатичну присутність у регіоні.

    Зеленський зазначив, що сторони домовилися продовжити контакти найближчим часом.

    На тлі посилення російських ударів по українських містах питання протиракетної оборони стало одним із найважливіших для України. Лише за останні тижні Росія здійснила кілька масованих комбінованих атак із застосуванням балістичних ракет, крилатих ракет та ударних дронів.

    Українська влада наголошує, що саме системи антибалістичного захисту є критично необхідними для захисту великих міст та об’єктів інфраструктури.

  • Заснув під час атаки РФ: на Прикарпатті судили сержанта, який пропустив команду «Готовність №1»

    Заснув під час атаки РФ: на Прикарпатті судили сержанта, який пропустив команду «Готовність №1»

    Тисменицький районний суд Івано-Франківської області оштрафував військовослужбовця, який під час російської повітряної атаки не вийшов на зв’язок із командуванням та пропустив сигнал бойової готовності. Сержанта визнали винним у порушенні правил несення бойового чергування та недбалому ставленні до військової служби.

    Інцидент стався вночі 16 квітня 2026 року під час чергової масованої комбінованої атаки Росії по Україні. Тієї ночі окупанти застосували балістичні ракети та ударні безпілотники, а вибухи лунали у Києві, Дніпрі, Одесі та низці інших регіонів. Хоча на Прикарпатті безпосередніх ударів не зафіксували, підрозділи протиповітряної оборони були переведені у стан підвищеної готовності ще до оголошення повітряної тривоги для цивільного населення.

    Як встановив суд, головний сержант — командир автомобільного відділення однієї з військових частин — не виконав команду «Готовність №1» для відбиття повітряного нападу противника. У критичний момент він не відповідав на телефонні дзвінки та не виходив на зв’язок із пунктом управління військової частини.

    Згідно з матеріалами справи, військовослужбовець прокинувся лише приблизно через годину після початку тривоги — від сильного стуку у двері. Саме тоді йому повідомили, що він пропустив сигнал бойової готовності.

    Після інциденту у військовій частині провели службове розслідування. На сержанта склали адміністративні протоколи за порушення правил несення бойового чергування та недбале ставлення до служби.

    У суді військовий повністю визнав провину. У своїх поясненнях він розповів, що напередодні разом з іншими бійцями повернувся із бойового завдання, пов’язаного з відбиттям повітряного нападу. Після цього військові приготували вечерю та пішли відпочивати.

    За словами сержанта, у його кімнаті перебував планшет із програмним забезпеченням для моніторингу повітряної обстановки. Однак через сильну втому він заснув і не почув телефонних дзвінків від командування.

    Справу розглядав суддя Максим Олійник. Після вивчення матеріалів провадження, пояснень військовослужбовця та результатів службового розслідування суд визнав сержанта винним та призначив йому покарання у вигляді штрафу — 17 тисяч гривень.

    Постанова суду наразі ще може бути оскаржена.

    Ця справа привернула увагу на тлі постійних дискусій щодо навантаження на українських військових та виснаження особового складу під час повномасштабної війни. З початку 2022 року українські сили ППО та мобільні групи фактично працюють у режимі постійної бойової готовності через регулярні ракетні та дронові атаки Росії.

    Водночас юристи зазначають: навіть в умовах надзвичайного фізичного та психологічного навантаження військовослужбовці, які перебувають на бойовому чергуванні, несуть персональну відповідальність за виконання наказів та підтримання зв’язку з командуванням.

    На тлі цього випадку українські суди останнім часом розглядають дедалі більше справ, пов’язаних із військовою службою під час воєнного стану. Зокрема, раніше Придніпровський районний суд Черкас визнав військовослужбовця винним у державній зраді.

    Також Шевченківський районний суд Харкова засудив до п’яти років ув’язнення молодшу сержантку прикордонної служби, яка після початку повномасштабного вторгнення не прибула до підрозділу та залишилася вдома на окупованій території.

    Окремий резонанс викликала справа на Дніпропетровщині, де троє чоловіків, пов’язаних із підрозділом «Вовки да Вінчі», влаштували стрілянину біля магазину та викрали 20-річного хлопця. Усіх підозрюваних суд відправив під варту без права застави.

    Юристи наголошують, що під час воєнного стану дисциплінарна та адміністративна відповідальність для військовослужбовців стала жорсткішою. Особливо це стосується випадків, які можуть вплинути на боєготовність підрозділів або роботу системи протиповітряної оборони.

    Водночас військові психологи звертають увагу на інший аспект проблеми — хронічну втому та емоційне виснаження бійців, які роками працюють у режимі постійної небезпеки та нестачі відпочинку. Саме тому, на думку експертів, питання ротацій, психологічної підтримки та відновлення військових стає одним із ключових викликів для армії у 2026 році.

  • Росія випустила по Україні майже 300 дронів за ніч: ППО збила або подавила 269 цілей

    Росія випустила по Україні майже 300 дронів за ніч: ППО збила або подавила 269 цілей

    У ніч проти 16 травня Росія здійснила одну з наймасштабніших дронових атак останніх тижнів, застосувавши 294 безпілотники різних типів. Сили протиповітряної оборони України повідомили про знищення або подавлення 269 повітряних цілей, однак зафіксовано й низку влучань та падінь уламків у кількох регіонах країни.

    Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

    За даними військових, Росія атакувала Україну ударними безпілотниками типу Shahed-136, а також дронами “Гербера”, “Італмас” і безпілотниками-імітаторами “Пародія”, які окупанти активно використовують для перевантаження української системи ППО та виснаження мобільних вогневих груп.

    Повітряні сили уточнили, що сили оборони працювали одразу на кількох напрямках — на півночі, сході, півдні та в центральних областях України. Частину цілей було збито вогневими засобами, іншу — подавлено засобами радіоелектронної боротьби.

    Попри високий відсоток перехоплення, повністю уникнути наслідків атаки не вдалося. За офіційною інформацією, зафіксовано влучання 20 ударних безпілотників на 15 різних локаціях. Ще на 9 локаціях впали уламки збитих дронів.

    Станом на ранок 16 травня, як зазначили у Повітряних силах, у повітряному просторі України ще залишалися окремі російські безпілотники, по яких продовжували працювати сили ППО.

    Одним із головних напрямків удару цієї ночі стала Одеська область. Російські війська атакували об’єкти критичної, житлової та портової інфраструктури в Ізмаїльському районі. За попередніми даними, постраждали двоє людей. Місцева влада повідомляла про пошкодження будівель та пожежі після ударів.

    Масована атака відбулася на тлі нової хвилі російського повітряного терору та посилення використання дронів-камікадзе. Останніми місяцями Росія значно збільшила кількість комбінованих атак, поєднуючи ударні БпЛА, крилаті ракети та дрони-імітатори.

    Аналітики зазначають, що Кремль намагається перевантажити українську протиповітряну оборону, змушуючи її витрачати дорогі ракети ППО навіть на дешеві хибні цілі. Саме тому дедалі частіше російські атаки супроводжуються одночасним запуском великої кількості “Шахедів” та дронів-приманок.

    Крім того, останні удари відбуваються на тлі заяв президента Volodymyr Zelenskyy про те, що українська розвідка отримала документи щодо можливих нових ударів РФ по так званих “центрах ухвалення рішень” в Україні. За словами глави держави, серед потенційних цілей росіяни розглядали адміністративні та урядові об’єкти у Києві.

    Тим часом міжнародні партнери України продовжують наголошувати на необхідності посилення української ППО. Після останніх атак українська влада вкотре закликала союзників пришвидшити передачу додаткових систем протиповітряної оборони, зокрема комплексів Patriot missile system та сучасних засобів боротьби з безпілотниками.

    Нагадаємо, попередні масовані удари Росії вже призводили до значних пошкоджень енергетичної, житлової та транспортної інфраструктури в різних областях України. У ніч проти 14 травня російські війська також здійснили комбіновану атаку по Києву та інших містах, внаслідок якої були загиблі та десятки постраждалих.

  • ГУР: Росія планує довести частку реактивних “Шахедів” до 50%

    ГУР: Росія планує довести частку реактивних “Шахедів” до 50%

    Росія планує суттєво наростити виробництво реактивних ударних безпілотників і збільшити їхню частку до 50% у загальному випуску дронів типу “Шахед”. Про це повідомили представники Головного управління розвідки Міністерства оборони України, інформацію передає видання «Оборонці» у матеріалі, присвяченому розвитку російських далекобійних БПЛА та перспективам протидії української системи ППО.

    За даними ГУР, російська оборонна промисловість уже перейшла до серійного виробництва реактивних безпілотників “Герань-4” і “Герань-5”. Також повідомляється, що наявні виробничі потужності дозволяють випускати до 500 таких апаратів на місяць. Окремо зазначається, що серійне виробництво “Герані-3” планується розпочати у другій половині цього року.

    У розвідці наголошують, що стратегічна мета Росії полягає у зміні структури застосування ударних БПЛА. Йдеться про поступове збільшення частки реактивних дронів до рівня близько 50% від загальної кількості безпілотників типу “Шахед”, які використовуються для ударів по території України.

    Також у ГУР повідомляють, що у 2026 році Росія може вийти на масштабні обсяги виробництва: до 60 тисяч ударних далекобійних безпілотників і ще приблизно 50 тисяч дронів-приманок, які застосовуються для перевантаження української системи протиповітряної оборони та відволікання засобів перехоплення.

    За оцінками української розвідки, “Герань-5” є або копією, або технологічним аналогом іранського безпілотника Karrar. Повідомляється, що цей тип дрона здатен розвивати швидкість до 600 км/год, що суттєво відрізняє його від класичних ударних “Шахедів” і наближає за характеристиками до малої крилатої ракети або дрона-ракети.

    У ГУР також зазначають, що застосування реактивних безпілотників наразі переважно має випробувальний характер. Це означає, що Росія продовжує тестування нових типів озброєння без їх масового бойового використання у повному обсязі, проте паралельно розширює виробництво.

    За інформацією розвідки, для запусків таких дронів Росія використовує спеціально підготовлені майданчики, які в матеріалах називають “дронодромами”. Серед них згадуються об’єкти в Орловській області, а також території на тимчасово окупованих районах, зокрема в районі Донецького аеропорту.

    Окремо ГУР наводить технічні характеристики “Герані-5”, які вже фіксувалися у попередніх дослідженнях. Зокрема, йдеться про повну злітну масу близько 850 кг, крейсерську швидкість у межах 450–600 км/год, дальність польоту до 950 км та тривалість польоту до двох годин. Максимальна висота польоту заявляється до 6 км, хоча фактичне застосування, за даними розвідки, фіксується переважно на висотах від 200 метрів до 3 км.

    Також зазначається, що ці безпілотники використовують супутникову навігацію “Комета-М12” із багатоканальною антеною, яка підвищує стійкість до засобів радіоелектронної боротьби та ускладнює придушення сигналу під час польоту.

    У ГУР підкреслюють, що розвиток реактивних ударних дронів є одним із напрямків, який Росія використовує для підвищення ефективності повітряних атак та ускладнення роботи української системи протиповітряної оборони через зростання швидкості та маневреності цілей.