Golosnovinua.com

Позначка: ППО

  • Чому ППО не буває “ідеальною”: Ігнат назвав головний фактор, який грає на руку РФ

    Чому ППО не буває “ідеальною”: Ігнат назвав головний фактор, який грає на руку РФ

    Жодна система протиповітряної оборони у світі не може забезпечити стовідсоткове перехоплення всіх повітряних цілей під час комбінованих масованих атак, а ключовим фактором, який суттєво ускладнює роботу ППО, залишаються погодні умови. Про це в ефірі День.LIVE заявив начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, коментуючи особливості сучасних російських повітряних ударів по Україні та обмеження систем оборони.

    За його словами, характер атак з боку Росії суттєво змінився і нині передбачає одночасне застосування великої кількості різних засобів ураження, які відрізняються за швидкістю, висотою польоту, траєкторією та способом наведення. У таких умовах система ППО працює в режимі максимального навантаження, коли одночасно необхідно виявляти, супроводжувати та знищувати різнотипні цілі, що рухаються з різних напрямків і на різних рівнях.

    Ігнат наголосив, що одним із критичних факторів, який ворог враховує при плануванні атак, є саме погодні умови. Хмари, дощ, туман або грозові явища можуть суттєво впливати на ефективність радіолокаційного виявлення, а також ускладнювати роботу засобів, які потребують візуального або напіввізуального супроводу цілей.

    За словами речника Повітряних сил, значна частина засобів протиповітряної оборони, включно з мобільними вогневими групами, переносними зенітними ракетними комплексами, а також дронами-перехоплювачами та авіацією, потребує чіткої візуальної або радіолокаційної прив’язки до цілі. Коли погодні умови погіршуються, ця прив’язка стає менш точною або взагалі ускладнюється, що безпосередньо впливає на результативність перехоплення.

    “Застосовуючи таку велику кількість засобів з різними параметрами польоту, ворог використовує ще й погодні умови. Тому що погодні умови — це ключовий фактор”, — зазначив Юрій Ігнат.

    Він також підкреслив, що навіть за наявності сучасних систем ППО неможливо гарантувати повне знищення всіх цілей. За його словами, ефективність оборони завжди залежить від сукупності факторів — кількості засобів ураження, їхнього розташування, інтенсивності атаки, погодних умов і рівня координації підрозділів.

    Окрему увагу Ігнат приділив питанню захисту великих міст, зокрема Києва. Він пояснив, що столицю неможливо повністю перекрити однією зенітною батареєю через її масштаб і складну географію. Крім того, кожен комплекс має обмежений сектор огляду, оскільки радар “дивиться” у визначеному напрямку, що створює потенційні “сліпі зони”, які мають перекриватися іншими елементами системи оборони.

    “Однією батареєю Київ не перекриєш, адже це величезне місто. Комплекс Patriot дивиться лише в один бік, де в нього спрямований радар, а за комірець може полетіти щось інше. Тому всі засоби працюють”, — пояснив він.

    Речник Повітряних сил також звернув увагу на складність сучасних комбінованих атак, коли Росія одночасно застосовує ракети різних типів і безпілотники у великих кількостях, намагаючись перевантажити систему ППО. У таких умовах оборона змушена розподіляти ресурси між великою кількістю цілей, що додатково ускладнює процес перехоплення.

    Він нагадав, що під час однієї з останніх масованих атак було зафіксовано близько 690 повітряних засобів ураження, серед яких приблизно 90 ракет і близько 600 безпілотників різних типів. Українські сили ППО змогли знищити або подавити понад 600 цілей, включно з більшістю ракет і дронів, що, за словами військових, є високим показником ефективності в умовах настільки інтенсивної атаки.

    У Повітряних силах підкреслюють, що попри значні успіхи в перехопленні ворожих цілей, повністю виключити прориви неможливо через постійне вдосконалення тактики атак, використання комбінованих ударів та обмеження, пов’язані як із технічними характеристиками систем ППО, так і з природними факторами, зокрема погодою.

  • Будівля Нацбанку постраждала через масовану атаку РФ на Київ, — Пишний

    Будівля Нацбанку постраждала через масовану атаку РФ на Київ, — Пишний

    Будівля Національного банку України зазнала пошкоджень унаслідок масованого російського обстрілу Києва в ніч на 24 травня.

    Про це повідомив голова НБУ Андрій Пишний.

    «Будівля НБУ трохи відчула наслідки нічної атаки. Деталей не буде — не тішитиму ворога. Тим більше, що наша команда вже працює із цим. Все відремонтуємо і все відновимо. Завтра розпочнемо робочий день — як завжди. Всі живі, співробітники не постраждали», — заявив Пишний.

    За його словами, через нічну атаку пошкодження також отримали будівлі та відділення низки українських банків.

    Водночас, як наголосив очільник НБУ, банківська система продовжує працювати стабільно.

    «Колеги інформують спокійно і, як завжди, по суті: жертв немає, будівлі відновимо. Роботу системи забезпечимо за будь-яких умов», — зазначив він.

    Унаслідок нічної масованої атаки РФ у Києві також були пошкоджені будівлі Міністерство закордонних справ України, Кабінет Міністрів України, театри, музеї, університети, церкви та архітектурні пам’ятки.

    Крім того, пошкоджень зазнав будинок на вулиці Грушевського, 9а, де розташовані квартири Володимир Зеленський та підсанкційного бізнесмена Тимур Міндіч.

    За даними Повітряних сил, у ніч на 24 травня Росія застосувала проти України 90 ракет та близько 600 дронів різних типів, зокрема балістичні ракети «Орєшнік». Основним напрямком удару став Київ.

    У столиці відомо про двох загиблих і 81 постраждалого. Загалом по Україні загинули чотири людини, ще близько 100 отримали поранення.

  • Російська атака пошкодила будинок на Грушевського, де розташовані квартири Зеленського та Міндіча

    Російська атака пошкодила будинок на Грушевського, де розташовані квартири Зеленського та Міндіча

    Унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч на 24 травня пошкоджень зазнав елітний житловий будинок на вулиці Грушевського, 9а, розташований поблизу Маріїнського парку.

    Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.

    За інформацією Українська правда, пошкодження виникли внаслідок падіння уламків збитих повітряних цілей.

    У будинку розташовані квартири Володимира Зеленського та бізнесмена Тимура Міндіча.

    На оприлюднених фото видно пошкоджений фасад, вибиті вікна та діру в конструкції будівлі.

    Також під час атаки пошкоджень зазнав сусідній бізнес-центр Summit. Інформації про постраждалих наразі немає.

    У ніч на 24 травня Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак по Україні, застосувавши ракети та безпілотники різних типів. За офіційними даними, у Києві внаслідок удару постраждала 81 людина, ще двоє людей загинули.

  • Зеленський попередив про можливий удар РФ «Орєшніком»: що відомо про нову загрозу та чому Київ говорить про превентивну реакцію світу

    Зеленський попередив про можливий удар РФ «Орєшніком»: що відомо про нову загрозу та чому Київ говорить про превентивну реакцію світу

    Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна отримала від американських та європейських партнерів інформацію про можливу підготовку Росією удару із застосуванням ракетного комплексу «Орєшник». За словами глави держави, ці дані зараз перевіряються українською розвідкою, однак уже є ознаки підготовки масштабної комбінованої атаки.

    Про це Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі ввечері 23 травня.

    «Була доповідь нашої розвідки: отримали дані, у тому числі від американських та європейських партнерів, про підготовку росіянами удару із застосуванням “Орєшніка”. Перевіряємо цю інформацію», — заявив президент.

    За його словами, йдеться про можливий комбінований удар по території України, зокрема по Києву, із застосуванням різних типів озброєння. Президент закликав громадян особливо уважно реагувати на сигнали повітряної тривоги вже найближчим часом.

    «Вказане озброєння середньої дальності може бути в такому ударі. Важливо свідомо реагувати на сигнали повітряної тривоги, починаючи із сьогоднішнього вечора», — наголосив Зеленський.

    Президент також заявив, що Україна вже інформує міжнародних партнерів про потенційні ризики ескалації та очікує не лише реакції після можливого удару, а й превентивного тиску на Москву.

    «Розраховуємо на реакцію світу і що реакція буде не постфактум, а превентивною — треба тиснути на Москву, щоб вони не розширювали війну», — заявив глава держави.

    Окремо Зеленський наголосив, що Україна посилює систему протиповітряної оборони настільки, наскільки це можливо в нинішніх умовах, і пообіцяв відповідь на кожен російський удар.

    Заява президента пролунала на тлі нової хвилі ядерної риторики Кремля. Лише тиждень тому Володимир Путін під час наради з військовими знову заявив про посилення стратегічних сил РФ та прямо згадав ракетний комплекс «Орєшник», допустивши його оснащення ядерними боєголовками.

    Що саме являє собою «Орєшник», офіційно достеменно невідомо. Росія майже не розкриває характеристик цього комплексу. Водночас наприкінці 2025 року Служба зовнішньої розвідки України повідомляла, що Росія планує серійне виробництво та модернізацію цієї ракети.

    За даними української розвідки, «Орєшник» позиціонується як ракета середньої дальності з потенційною можливістю оснащення ядерною бойовою частиною. Аналітики припускають, що Кремль намагається використати тему нового ракетного комплексу як елемент психологічного тиску на Україну та Захід.

    На цьому тлі українська влада дедалі частіше говорить про ризики нової хвилі ескалації з боку Росії. Останніми тижнями РФ суттєво наростила масовані комбіновані удари по українських містах, використовуючи одночасно крилаті ракети, балістику та ударні дрони.

    Лише в ніч проти 23 травня Росія атакувала Україну 124 безпілотниками різних типів, зокрема Shahed, «Гербера» та «Італмас». За даними Повітряних сил, сили ППО знищили або подавили понад сотню цілей, однак влучання були зафіксовані у кількох регіонах.

    Паралельно Кремль продовжує активно використовувати ядерну риторику у своїх політичних заявах. Експерти зазначають, що подібні сигнали часто супроводжують періоди дипломатичного тиску або спроби Москви вплинути на рішення західних партнерів України.

    Зеленський у своєму зверненні фактично пов’язав можливе застосування «Орєшніка» із ширшою глобальною проблемою безкарності агресивних режимів.

    «Якщо Росії дозволено знищувати життя в таких масштабах, то жодна угода не утримає від агресії й ударів інші подібні режими, що засновані на ненависті», — наголосив президент.

    Окрему увагу в Києві зараз приділяють міжнародній реакції. Українська влада намагається переконати партнерів у необхідності не лише постачання нових систем ППО, а й жорсткішого економічного та політичного тиску на Москву.

    На тлі цих заяв президентка Молдови Майя Санду також закликала міжнародну спільноту посилити санкційний та економічний тиск на Кремль. Під час форуму GLOBSEC у Празі вона заявила, що Росія не демонструє жодної реальної готовності до миру та продовжує використовувати війну як інструмент дестабілізації всієї Європи.

    Тим часом військові експерти зазначають, що навіть сама поява інформації про можливе використання «Орєшніка» вже є частиною інформаційно-психологічного тиску. Кремль традиційно намагається демонструвати нові типи озброєння саме в моменти, коли прагне вплинути на міжнародний порядок денний або переговорні процеси.

    Попри це, українська влада закликає громадян не панікувати, але максимально серйозно ставитися до сигналів повітряної тривоги та рекомендацій сил оборони.

  • Естонія звинуватила Росію у навмисному спрямуванні дронів у повітряний простір НАТО

    Естонія звинуватила Росію у навмисному спрямуванні дронів у повітряний простір НАТО

    Росія навмисно використовує безпілотники як інструмент тиску на країни НАТО, спрямовуючи їх у повітряний простір держав Альянсу, щоб послабити міжнародну підтримку України та створити додаткову напругу всередині Заходу. Про це заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна перед засіданням глав МЗС країн НАТО у Швеції 22 травня.

    За словами естонського міністра, останні тижні характеризуються зростанням кількості інцидентів із дронами у країнах Балтії та на східному фланзі НАТО. Він наголосив, що ці випадки не є випадковими, а є наслідком повномасштабної війни Росії проти України та загальної ескалації безпекової ситуації в регіоні.

    Тсахкна підкреслив, що відповідальність за появу безпілотників у повітряному просторі НАТО лежить на Росії, оскільки саме її військові дії створюють умови, за яких українські дрони можуть опинятися за межами бойової зони.

    «Протягом останніх кількох тижнів на нашу територію залітає дедалі більше дронів — це українські дрони, але відповідальність за це несе Росія. Адже саме Росія веде загарбницьку війну проти України», — заявив він.

    Окремо міністр звернув увагу на те, що такі інциденти Москва намагається використати у власній інформаційній та політичній кампанії. За його словами, мета Кремля полягає у тому, щоб посіяти сумніви серед союзників, зменшити рівень військової допомоги Україні та змусити західні країни до політичного тиску на Київ.

    Водночас Тсахкна наголосив, що країни НАТО мають зберігати єдність і посилювати підтримку України, а не реагувати на російські інформаційні маніпуляції.

    Він також відзначив роль систем протиповітряної оборони Альянсу на східному фланзі, які вже демонструють здатність реагувати на подібні загрози. Зокрема, він згадав інцидент 19 травня, коли над територією Естонії було збито безпілотник, що став одним із перших випадків застосування ППО в таких умовах у регіоні.

    Подібні інциденти, за словами естонського міністра, демонструють необхідність подальшого зміцнення оборонних можливостей НАТО, зокрема систем раннього виявлення та протидії безпілотникам.

    «Путін намагається розколоти єдність Заходу та змусити нас чинити тиск на Україну. Але правильний шлях — це посилення тиску на Росію», — наголосив глава МЗС Естонії.

    Він також підтвердив позицію Таллінна щодо права України завдавати ударів по військових об’єктах на території Росії, які безпосередньо забезпечують ведення війни проти української держави. Водночас він зазначив, що українська сторона має діяти максимально обережно, враховуючи ризики ескалації та складність бойових умов.

    На тлі цих заяв стало відомо, що президент України Володимир Зеленський провів переговори з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом, під час яких обговорювалися питання безпеки в регіоні та інциденти з безпілотниками у повітряному просторі країн НАТО.

    Раніше повідомлялося, що 19 травня румунський винищувач у повітряному просторі Естонії збив ударний безпілотник, який, імовірно, міг бути українським. Інцидент став першим відомим випадком знищення БпЛА над територією країни НАТО в умовах повітряної тривоги.

    Після цього Міністерство закордонних справ України висловило співчуття та перепросило Естонію за інциденти з безпілотниками, назвавши їх ненавмисними.

    У НАТО, своєю чергою, заявляють про посилення моніторингу повітряного простору на східному фланзі Альянсу та продовження адаптації систем ППО до нових типів загроз, пов’язаних із масовим використанням безпілотних технологій у сучасній війні.

  • Сибіга: У війні настав переломний момент

    Сибіга: У війні настав переломний момент

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що війна Росії проти України входить у “переломний момент”, а сама Україна вже не є лише державою, яка просить допомоги у партнерів, а виступає повноцінним учасником системи європейської безпеки та важливим союзником НАТО.

    Таку заяву глава української дипломатії зробив під час неформального засідання Ради Україна–НАТО у шведському Гельсінгборзі, де зібралися міністри закордонних справ держав-членів Альянсу та представники української влади для обговорення подальшої підтримки Києва, ситуації на фронті та безпекових загроз з боку Росії.

    За словами Сибіги, нинішній етап війни є визначальним не лише для України, а й для всієї європейської системи безпеки. Міністр наголосив, що українська армія за понад два роки повномасштабної війни отримала безпрецедентний бойовий досвід, який уже вивчають західні союзники.

    “Україна більше не просто просить про пожертви; ми є учасником у забезпеченні безпеки, донором та партнером, готовим ділитися своїм досвідом із союзниками”, – заявив він.

    Сибіга підкреслив, що Україна фактично стримує одну з найбільших армій світу, захищаючи не лише власну територію, а й східний фланг НАТО. За його словами, досвід українських військових у сфері протидії дронам, використання сучасних технологій на полі бою, ведення гібридної війни та кіберзахисту вже став важливим елементом для оборонних стратегій країн Альянсу.

    Глава МЗС наголосив, що міжнародна підтримка України зараз має ключове значення, оскільки ситуація на фронті поступово змінюється на користь Києва. За словами Сибіги, Кремль втрачає одну зі своїх головних переваг – можливість компенсувати втрати великою кількістю особового складу.

    “Україна тримає лінію, і людські ресурси Росії більше не є вирішальною перевагою”, – підкреслив він.

    Міністр також заявив, що міжнародний тиск на Москву продовжує посилюватися. Йдеться як про санкції, так і про зростання військової допомоги Україні та дипломатичну ізоляцію Росії. На думку Сибіги, саме сукупність цих факторів свідчить про те, що війна входить у переломну фазу.

    “Тиск на Москву зростає”, – наголосив глава МЗС, додавши, що нині відбувається “переломний момент війни”.

    Сибіга закликав союзників не зменшувати підтримку України та збільшити оборонні витрати. За його словами, інвестиції в українську оборону є прямою інвестицією у стабільність Європи та стримування подальшої агресії Росії.

    “Збільшення витрат на оборону — це гарантія миру, і я закликаю кожного члена НАТО внести вклад у оборону України. Ця інвестиція принесе найбільший мирний дивіденд у нашому житті”, – заявив міністр.

    Очільник МЗС наголосив, що Україна потребує не лише політичної підтримки, а й конкретних рішень щодо постачання зброї, систем протиповітряної оборони, боєприпасів та фінансування оборонної промисловості. За словами Сибіги, Росія продовжує масовані удари по українських містах та енергетичній інфраструктурі, тому питання посилення ППО залишається критично важливим.

    Окремо міністр окреслив три головні складові, які, на його переконання, необхідні для досягнення справедливого миру. Йдеться про дипломатію, тиск на Росію та силу України й її союзників.

    “Щоб досягти миру, ми маємо зосередитися на трьох ключових елементах: дипломатії, тиску та силі. Нам потрібен новий поштовх у наших зусиллях заради миру”, – заявив він.

    На полях зустрічі у Гельсінгборзі Сибіга також провів переговори з генеральним секретарем НАТО Марк Рютте. Сторони обговорили поточну ситуацію на фронті, безпекові виклики для Європи та подальшу координацію між Україною та Альянсом.

    За інформацією МЗС, окрема увага під час переговорів приділялася питанням зміцнення української протиповітряної оборони, розвитку оборонної промисловості та підготовки до майбутніх рішень НАТО щодо підтримки України.

    Засідання Ради Україна–НАТО відбувається на тлі активних дискусій серед союзників щодо довгострокової стратегії підтримки Києва. Частина країн Альянсу наполягає на збільшенні виробництва зброї та прискоренні постачання озброєння Україні, оскільки війна дедалі більше переходить у фазу виснаження ресурсів.

    Водночас країни НАТО дедалі частіше заявляють, що результат війни в Україні матиме прямий вплив на майбутню архітектуру безпеки в Європі. У Альянсі наголошують, що поразка України може створити нові ризики для держав східного флангу НАТО та спровокувати подальшу дестабілізацію регіону.

    На цьому тлі Київ продовжує закликати партнерів посилити санкції проти Росії, обмежити доходи Кремля від експорту енергоносіїв та перекрити шляхи обходу обмежень через треті країни. Українська влада також домагається пришвидшення інтеграції до євроатлантичних структур та поглиблення оборонної співпраці із союзниками.

    Заяви Сибіги у Гельсінгборзі стали ще одним сигналом того, що Україна прагне позиціонувати себе не лише як держава, яка потребує підтримки, а як ключовий елемент нової системи безпеки Європи на тлі тривалої російської агресії.

  • Кремль назвав ядерні навчання з Білоруссю сигналом для НАТО

    Кремль назвав ядерні навчання з Білоруссю сигналом для НАТО

    У Кремлі офіційно заявили, що спільні російсько-білоруські ядерні навчання є сигналом для країн НАТО та Європейського Союзу. Відповідну заяву зробив прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков на тлі різкого зростання напруженості у Східній Європі, повідомлень про переміщення ядерних боєприпасів до Білорусі та посилення безпекових заходів в Україні й країнах Балтії.

    Про це повідомляють російські пропагандистські агентства ТАСС, РИА Новости та інші російські ЗМІ.

    Під час спілкування з журналістами Пєскова попросили прокоментувати, чи можна вважати спільні ядерні маневри Росії та Білорусі сигналом для Заходу, зокрема для НАТО та європейських держав. У відповідь представник Кремля фактично підтвердив, що саме такий політичний і військовий меседж Москва вкладає у ці навчання.

    “Будь-які навчання є частиною військового будівництва, і будь-які навчання є сигналом”, — заявив Пєсков.

    Ця заява пролунала після того, як Міністерство оборони Білорусі 21 травня повідомило про доставку російських ядерних боєприпасів до польових пунктів зберігання на території країни. Білоруське військове відомство навіть опублікувало відео, на якому видно переміщення військової техніки, роботу ракетних підрозділів та завантаження ракет на пускові установки.

    Російські державні інформагентства повідомили, що у межах навчань у Білорусі були розгорнуті оперативно-тактичні ракетні комплекси “Іскандер-М” зі “спецбоєприпасами”. У російській військовій термінології це формулювання традиційно використовується для позначення ядерного оснащення або боєприпасів, здатних нести ядерний заряд.

    На оприлюднених кадрах видно колони військових машин, ракетні комплекси, які рухаються до польових позицій у лісовій місцевості, а також елементи підготовки до бойового застосування ракетних систем. Водночас незалежного підтвердження того, що йдеться саме про бойові ядерні боєголовки, наразі немає.

    Фахівці у сфері безпеки нагадують, що тактична ядерна зброя зазвичай зберігається у спеціальних укріплених підземних сховищах із багаторівневими системами захисту. Ядерні боєголовки, вибухові елементи та носії традиційно утримуються окремо й збираються лише перед потенційним застосуванням.

    Попри це, сама демонстрація можливого переміщення ядерних компонентів до Білорусі викликала серйозне занепокоєння у країнах НАТО та сусідніх державах.

    На тлі цих подій Україна значно посилила заходи безпеки на північному напрямку. Служба безпеки України повідомила про початок масштабних контрдиверсійних та безпекових заходів у Чернігівській, Київській, Житомирській, Волинській та Рівненській областях.

    У перевірках беруть участь СБУ, Збройні сили, Національна поліція, Нацгвардія та Державна прикордонна служба. Правоохоронці перевіряють транспорт, документи громадян, проводять огляд окремих територій та приміщень, а також можуть тимчасово обмежувати рух у деяких районах.

    За даними українських силових структур, одним із факторів посилення безпеки стали саме спільні російсько-білоруські ядерні навчання та ризик провокацій з боку РФ.

    Ще 15 травня президент України Володимир Зеленський заявляв, що Росія продовжує намагатися глибше втягнути Білорусь у війну проти України. Після наради з військовим керівництвом, розвідкою та СБУ він доручив Силам оборони розробити план реагування на потенційні загрози з боку північного напрямку.

    Білорусь офіційно оголосила про початок навчань із бойового застосування ядерної зброї 18 травня. У Міноборони РФ заявили, що до маневрів залучено понад 64 тисячі військовослужбовців, більше 7800 одиниць озброєння та техніки, понад 200 ракетних пускових установок, більш як 140 літальних апаратів, 73 бойові кораблі та 13 підводних човнів, серед яких — стратегічні ракетоносці.

    Українське Міністерство закордонних справ назвало спільні ядерні навчання Росії та Білорусі “безпрецедентним викликом для архітектури глобальної безпеки”. У МЗС наголосили, що розміщення російської тактичної ядерної зброї на території Білорусі створює додаткові ризики для всього європейського регіону.

    Київ закликав міжнародних партнерів дати жорстку політичну та санкційну відповідь на дії Москви й Мінська.

    Своєю чергою генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Росія зіткнеться з “руйнівними наслідками”, якщо наважиться застосувати ядерний потенціал проти України. За його словами, Альянс уважно стежить за розвитком ситуації та оцінює усі ризики, пов’язані з російсько-білоруськими навчаннями.

    На тлі заяв Кремля та демонстративної активності ядерних сил Росії ситуація у Східній Європі продовжує загострюватися. Країни НАТО посилюють моніторинг повітряного простору, перекидають додаткові сили ППО та активізують військову присутність на східному фланзі Альянсу.

    Останніми днями у Литві, Латвії та Естонії регулярно оголошують повітряні тривоги через інциденти з безпілотниками, а військові та спецслужби попереджають про зростання рівня ризиків у регіоні.

  • У Литві підтвердили, що дрон, який розбився в країні, був українським

    У Литві підтвердили, що дрон, який розбився в країні, був українським

    Міністр оборони Литви Робертас Каунас офіційно підтвердив, що безпілотник, який розбився та був виявлений у країні 17 травня, належав Україні. За його словами, дрон збився з курсу під час польоту та випадково опинився у повітряному просторі Литви. Інцидент став одним із найрезонансніших випадків останніх днів у Балтійському регіоні, де країни НАТО посилюють заходи безпеки через зростання кількості повітряних загроз.

    Про це Каунас заявив 21 травня, його слова цитує литовський мовник LRT.

    “Так, це збитий з курсу український дрон. Розслідування триває”, — сказав глава Міноборони Литви.

    За словами міністра, безпілотник потрапив на територію Литви внаслідок втрати навігації або відхилення від маршруту. Водночас він не уточнив, про який саме тип дрона йдеться, а також не повідомив, чи виконував він бойове або розвідувальне завдання.

    Безпілотник був знайдений ввечері 17 травня в Утенському районі Литви. Після виявлення уламків до місця події оперативно прибули екстрені служби, поліція та фахівці антитерористичного підрозділу “Арас”.

    Під час огляду території співробітники спецслужб встановили, що у місці падіння безпілотника були вибухові речовини. Через це район довелося ізолювати, а сапери проводили додаткове обстеження місцевості для виключення ризику детонації або наявності інших небезпечних елементів.

    У литовських силових структурах наразі не повідомляють, чи вибухові компоненти були частиною бойового оснащення дрона, чи залишилися після його падіння. Також триває технічна експертиза уламків для встановлення всіх деталей інциденту.

    Цей випадок стався на тлі різкого загострення безпекової ситуації у країнах Балтії через серію інцидентів із безпілотниками поблизу кордонів НАТО. У Литві, Латвії та Естонії останніми днями регулярно оголошують повітряні тривоги через невідомі або “заблукалі” дрони, які можуть залітати у повітряний простір країн регіону.

    Зокрема, 20 травня у кількох східних районах Литви, а також у столиці Вільнюсі, була оголошена червона повітряна тривога через ймовірне проникнення безпілотника в повітряний простір країни. Подія викликала масштабну реакцію служб безпеки та суттєво порушила звичний ритм життя.

    Укриття були відкриті по всій країні, а до захисних споруд спустилися не лише мешканці прикордонних регіонів, а й найвище політичне керівництво Литви. Після цього уряд країни почав переглядати систему реагування на подібні загрози.

    Прем’єр-міністерка Литви Інга Ругінене після засідання Комісії з питань національної безпеки заявила, що всі муніципалітети країни відтепер будуть зобов’язані забезпечити цілодобову роботу укриттів та підтримувати готовність систем цивільного захисту.

    Окремо Міністерство оборони Литви оприлюднило детальні інструкції для населення щодо різних рівнів повітряної небезпеки, алгоритмів дій під час тривог та порядку реагування на підозрілі повітряні об’єкти.

    На тлі цих подій міністр оборони Робертас Каунас закликав європейські країни адаптуватися до нових викликів безпеки, пов’язаних із активним використанням безпілотників у війні Росії проти України.

    За його словами, інциденти із “заблукалими” дронами можуть повторюватися й надалі, оскільки бойові дії поблизу східного флангу НАТО супроводжуються масовим застосуванням безпілотних систем різного типу.

    Станом на ранок 21 травня литовські служби також продовжували пошуки ще одного безпілотника, який міг потрапити у повітряний простір країни напередодні. До моніторингу ситуації залучені сили ППО, поліція та авіація НАТО.

    Подібні випадки вже фіксувалися й у сусідніх країнах. У Латвії третій день поспіль оголошують повітряні тривоги у східних районах, а в Естонії 19 травня винищувач НАТО вперше збив ударний дрон, який порушив повітряний простір країни.

    На цьому тлі країни Балтії посилюють системи протиповітряної оборони, нарощують патрулювання повітряного простору та адаптують механізми цивільного захисту до нових загроз, які виникли через війну в Україні та активне використання дронів у регіоні.

  • У Латвії третій день поспіль оголошують повітряну тривогу в прикордонних районах

    У Латвії третій день поспіль оголошують повітряну тривогу в прикордонних районах

    У Латвії третій день поспіль оголошують повітряну тривогу у східних прикордонних районах, що межують із Росією та Білоруссю. Влада країни посилює заходи безпеки та закликає населення дотримуватися інструкцій цивільного захисту на тлі зростання кількості інцидентів із повітряними об’єктами в регіоні Балтії. Про це повідомляють Збройні сили Латвії.

    У четвер близько 10:45 латвійські військові знову попередили про можливу повітряну загрозу для Лудзенського, Краславського та Резекнеського районів. Уже приблизно о 11:00 у цих регіонах офіційно була оголошена повітряна тривога. Це вже третій день поспіль, коли мешканці цих територій отримують попередження про потенційну небезпеку з повітря.

    За даними Збройних сил Латвії, у разі сигналу тривоги громадянам рекомендується негайно перейти до безпечних приміщень, зокрема кімнат, розташованих за двома стінами, та залишатися там до офіційного скасування загрози. Також мешканців закликають бути уважними до неба і негайно повідомляти екстрені служби за номером 112 у разі виявлення будь-яких підозрілих об’єктів.

    Військові наголошують, що Латвія разом із союзниками по НАТО веде постійний моніторинг повітряного простору, а система протиповітряної оборони на східному кордоні була додатково посилена. До регіону залучені додаткові підрозділи ППО, які перебувають у стані підвищеної готовності.

    У офіційній заяві Збройних сил Латвії підкреслюється, що нинішня ситуація напряму пов’язана з триваючою війною Росії проти України. Саме цей фактор, за словами військових, створює передумови для випадків, коли безпілотні літальні апарати або інші повітряні об’єкти можуть випадково або навмисно опинятися поблизу або в межах повітряного простору Латвії.

    “Разом із союзниками у НАТО ми постійно моніторимо повітряний простір, щоб бути спроможними негайно відреагувати на будь-яку загрозу. Ми посилили спроможності ППО уздовж східного кордону, залучивши додаткові підрозділи. Доки триває агресія Росії проти України – можуть повторюватися інциденти, коли іноземні безпілотники залітають або наближаються до повітряного простору Латвії”, — зазначили у військовому відомстві.

    За інформацією латвійського суспільного мовника LSM, у відповідь на чергове попередження в повітря були підняті патрульні винищувачі НАТО, які здійснюють контроль за ситуацією в небі над прикордонними районами. Їхнє завдання — оперативно ідентифікувати потенційні загрози та реагувати на будь-які порушення повітряного простору.

    Попри регулярні оголошення тривоги, латвійська влада наголошує, що після попередніх сигналів у середу та четвер фактичних підтверджених порушень повітряного простору країни офіційно не фіксувалося. Водночас військові підкреслюють, що навіть відсутність інцидентів не зменшує рівень загрози, оскільки ситуація залишається динамічною та непередбачуваною.

    Паралельно із подіями в Латвії аналогічні інциденти фіксуються і в сусідніх країнах. У Литві тривають пошуки безпілотника, який 20 травня спричинив масштабну повітряну тривогу в окремих регіонах країни та зник з радарів після інциденту. Ця подія викликала серйозну реакцію литовської влади та перегляд системи цивільного захисту.

    Прем’єр-міністерка Литви Інга Ругінене заявила, що відтепер усі муніципалітети зобов’язані забезпечити цілодобову готовність укриттів, а також оперативне реагування на можливі повітряні загрози. Окрему увагу приділено інформуванню населення та вдосконаленню системи оповіщення.

    Додатково у регіоні вже фіксували й прямі бойові інциденти: 19 травня в Естонії винищувач НАТО вперше збив ударний безпілотник, який порушив повітряний простір країни та став причиною оголошення повітряної тривоги. Цей випадок став одним із перших прикладів безпосереднього знищення повітряної цілі силами Альянсу в Балтійському регіоні.

    У підсумку ситуація на східному фланзі НАТО залишається напруженою. Регулярні повітряні тривоги, поява невідомих дронів та посилення військової присутності свідчать про формування нової безпекової реальності, у якій країни Балтії змушені діяти в умовах постійної потенційної загрози з повітря.

  • Польща закликала Україну точніше застосовувати дрони

    Польща закликала Україну точніше застосовувати дрони

    Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Україна повинна забезпечувати максимально точне застосування безпілотників під час ударів по військових цілях, щоб уникати інцидентів із можливим порушенням повітряного простору інших держав. Його заява пролунала на тлі зростання напруженості у країнах Балтії через появу так званих “заблукалих” дронів у прикордонних районах.

    Про це повідомляє Reuters.

    Коментар польського міністра був озвучений під час його перебування в Естонії, де він обговорював питання безпеки повітряного простору НАТО та нові виклики, пов’язані з масовим використанням безпілотних систем у сучасній війні. За словами Косіняка-Камиша, ситуація в регіоні потребує особливої обережності, оскільки будь-яке відхилення дронів від маршруту може призводити до міжнародних інцидентів і загострення напруги між країнами.

    Польський міністр наголосив, що Україна, здійснюючи удари по військових цілях на території Росії, має приділяти ще більшу увагу точності застосування безпілотників і контролю їх маршрутів. На його думку, це необхідно для того, щоб мінімізувати ризики випадкового потрапляння апаратів у повітряний простір сусідніх держав і запобігти можливим провокаціям з боку Росії, яка, як зазначив він, може використовувати подібні інциденти у власних інформаційних цілях.

    “Україна повинна бути дуже точною при використанні дронів, щоб уникнути втручання Росії в їхні маршрути польоту. Україна, звичайно, має бути тут більш обережною, щоб не давати приводу для російських провокацій”, — заявив Косіняк-Камиш.

    Водночас він підкреслив, що країни Балтії та інші держави регіону не повинні стикатися з порушенням свого повітряного простору та будь-якими загрозами безпеці. Міністр наголосив, що інциденти з безпілотниками у прикордонних районах створюють додаткове навантаження на системи ППО країн НАТО та вимагають більшої координації між союзниками.

    Заява польського міністра прозвучала на тлі серії інцидентів у країнах Балтії, де останніми днями неодноразово фіксували підозрілі повітряні об’єкти. Зокрема, у Литві оголошували повітряну тривогу через ймовірне проникнення безпілотника у повітряний простір країни, що призвело до тимчасового обмеження роботи окремих державних установ та спонукало владу до евакуаційних заходів у низці регіонів.

    У Вільнюсі та кількох східних районах країни ситуація змусила навіть тимчасово спуститися в укриття представників найвищого державного керівництва, що підкреслило серйозність реагування на потенційні повітряні загрози. Паралельно в Латвії також фіксували сигнали повітряної небезпеки у прикордонних районах із Росією, причому такі інциденти повторювалися кілька днів поспіль.

    У відповідь на ці події уряди країн Балтії почали переглядати протоколи реагування на повітряні загрози. Зокрема, в Литві було ухвалено рішення про забезпечення цілодобової готовності укриттів у муніципалітетах, а також про посилення інформаційного інформування населення щодо рівнів загрози та правил поведінки під час повітряної тривоги.

    Міністерство оборони Литви оприлюднило детальні інструкції для громадян, пояснивши різні рівні повітряної небезпеки та алгоритми дій у разі виявлення безпілотників або інших підозрілих об’єктів у небі. У регіоні дедалі частіше говорять про необхідність адаптації до нової реальності, де повітряні інциденти можуть виникати раптово і мати транскордонний характер.

    На цьому тлі слова польського міністра відображають загальну тенденцію до зростання чутливості країн Східної Європи до будь-яких порушень повітряного простору та підвищеної уваги до координації дій у межах НАТО. В умовах триваючої війни Росії проти України та широкого застосування безпілотних технологій навіть одиничні інциденти сприймаються як потенційні загрози регіональній безпеці та стабільності.